Вічна пам\

Вічна пам'ять — Пошли, Боже, царство небесне померлим з голоду людям нашим. Вічна пам'ять, вічна пам'ять, вічна ваша пам'ять! Душі їхні нехай оселяться межи душами предків!




НазваВічна пам'ять — Пошли, Боже, царство небесне померлим з голоду людям нашим. Вічна пам'ять, вічна пам'ять, вічна ваша пам'ять! Душі їхні нехай оселяться межи душами предків!
Дата конвертації05.05.2013
Розмір67.9 Kb.
ТипДокументи








ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ

— Пошли, Боже, царство небесне померлим з голоду людям нашим.
Вічна пам'ять, вічна пам'ять, вічна ваша пам'ять!

Душі їхні нехай оселяться межи душами предків!

Вічна пам'ять, вічна пам'ять, вічна ваша пам'ять!

  • Пам'ять про них буде жити од роду до роду, од віку до віку!
    Вічна пам'ять, вічна пам'ять, вічна ваша пам'ять!


(Під написом червоні гвоздики, перев'язану чорною стрічкою.)


У ч и т є л ь. На початку 1990 року вперше була дана оцінка національної трагедії, якою став для українського народу голод 1932-1933 років. По­над 60 років замовчувати це лихо можна було лише в тоталітарній Державі. Проте архівні документи, які вдалося знайти, розкривають причини голо­ду, називають конкретних його винуватців. Поповнити картину тих страхітливих подій допомогла людська пам'ять, яка зберегла спогади про ці події та імена тих, хто загинув під час голодомору.

Влітку, у серпні, зорепад, Теплими погожими ночами зірки падають додолу, падають, але не розбиваються, бо застигають у повітрі, спалахують востаннє, перемовляються між собою перед тим, як піти у вічність. Але то не , звичайні зірки, то зорі — душі безневинно, вбитих діток. Постійте тихо в передсвітанні біля вікна, розчиніть його навстіж і прислухайтесь, про Що зорі-\ душі гомонять.

(Звучить повільна музика.)

1-й учень. У радянських газетах про голод не писали, тут були лише повідомлення про «шалений опір куркульства», про керівників, які не ви­конують затверджених планів здачі хліба державі, але тут є багато заяв про відречення дітей від своїх батьків-куркулів. Це робилося з метою отримання







роботи або освіти — такою дорогою ціною сільська молодь виривалась із пазурів голодної смерті.

^ 2-й учень. 1931 рік, 16 серпня. «Чепурний плямує сім'ю партизан. Коли працювала бригада з хлібозаготівлі в с. Леськи, то виявила з допомогою бідноти, що Леськівська глитайня переховує свій хліб у с. Худяки Чепурного Миколи Йосиповича. Чепурний — бідняк, колгоспник, червони! партизан. Ніби людина поза всяким сумнівом щодо своєї класової витриманості, але бригада все ж вирішила його одвідати. Коли запитали в Чепуного, чи є в нього глитайський хліб, то він заклинався всім, чим завгодно що в нього є лише свого пудів 8-Ю, а більше нічого немає. Коли ж почали перевіряти, то виявили, що хліб був у коморі, у повітках, на горищі, в клуні всього було біля 300 пудів, а до цього ще й глитайська телиця... Чепурний зізнався, що переховує глитайський хліб.

^ 3-й учень. У радянські часи все) що стосувалося тієї страшної сторінки історії, було під суворою забороною. Селяни вимирали від голоду в обстановці цілковитої інформаційної блокади. Газети захлиналися повідомленнями про успіхи соціалістичної індустріалізації, репортажами про звитяжну працю на колгоспних ланах. Жахливі подробиці голодомору інколи потрапляли в закордонну пресу, оголошувались злісними вигадками буржуазної пропаганди. Слово «голод» забороняли вживати навіть в документах партійних комітетів, які мали гриф «Цілком таємно». Усі наступні роки згадка про голод 1933 року каралась статтею 58-ю Карного кодексу (антирадянська пропаганди). Необережно, промовлене слово могло запроторити людину в концтабір.

^ 4-й учень. Проте деякі державні службовці знаходили в собі і
мужність не додержуватися інструкцій і заборон. Завдяки їм відтворено картину голодомору. Документи свідчать, що лише в одному Черкаському районі померло 6 941 чоловік. .

За проханням держархіву області районні й міські відділи Загсу вели пошук статистичних даних про народжуваність та смертні у 1932-1933 роках. Дослідження показали, що книги метричних даних: збереглися, за рідкісним виключенням, тому неможливо відтворити повну і картину смертності під час голодомору.

За Петра, за Дмитра, за Антона, --

За Галин, за Оксан, за Докій

Не співала півча похоронна,

Не лунали дзвони за впокій... }

Ні труни, ні хрестів і ні тризни,

Прямо в яму. Навіки віків,

Чорна сповідь моєї Вітчизни,

І її затамовує гнів.

(А. Листопад)

^ 5-й учень. Архівні документи і матеріали свідчать: «Ховати мерт­вих було нікому, на це у живих не вистачало сил. Тому часто ховали своїх близьких на городах і в погребах. По селу їздила візниця, яка збирала мер­твих і вивозила на кладовище, де була викопана велика яма, в яку кидали мерців, а іноді іще й живих людей....Яма не закривалась, поки, не заповню­валась трупами... Людям, які звозили трупи, давали харчі на прожиття.

6 - й у ч є н ь. Численна українська діаспора в Канаді й США калатала у всі дзвони, щоб донести правду про голодомор до світової громадськості. Однак до українців довго не прислухалися. Тільки на 50-ту річницю голодо­мору світова громадськість звернулася до цієї теми. У жовтні 1984 року Пре­зидент СІЛА Рональд Рейган підписав законопроект про засідання при Кон­гресі спеціальної комісії для виявлення причин голоду в Україні.

^ 7-й учень. Київ. 5-7 вересня 1990 року. «Ми, учасники міжнарод­ного симпозіуму «Голодомор — 32», у глибокій скорботі схиляємо голови перед пам'яттю померлих і не народжених внаслідок людиноненависниць­кої політики Сталінського комуністичного режиму, який викликав і плано­мірно здійснив штучний голод в 1932—1933 роках.

Вважаємо, що ця політика за міжнародним правом повинна кваліфіку­ватися як злочин перед людством і людяністю — насамперед тому, що він призвів до мільйонів насильницьких смертей, підірвав фізичне й духовне здоров'я українського народу на багато поколінь.

Ми підтримуємо висновки Комісії Конгресу США і Міжнародної ко­місії з розслідування голоду 1932—1933 років на Україні, що визнали цей страшний голодомор як геноцид проти українського народу. СРСР бру­тально порушив ст. 46 Гаазької конференції 1907 року як держава, що вела війну проти власного народу. Відповідальність за ці злочини лягає на уряд СРСР і на комуністичну партію як правлячу в державі з однопартійною системою».

Власність — це право недоторкане, ніхто не має права бути позбавле­ний її інакше, як у випадку, встановленому законом безперечної необхід­ності та на умовах справедливого попереднього відшкодування.

8-й у ч є н ь. «Жителі сіл сплачували всі належним податки, але за вказівками зверху доводилось платити нові. А потім почали забирати у селян все знайдене зерно, овочі, не звертаючи уваги ні на дітей, ні на старих. Керівники господарства виконували все сміло». (Зі спогадів Джулай Наталії Миколаївни, 1905року народження.)

^ 9-й учень. Свого піку голод в Україні сягнув навесні 33-го року.
Найжахливішою ситуація була в березні-червні, коли у селян після довгої виснажливої зими не залишалось жодних продовольчих запасів. Держава ніякої допомоги не надавала, більше того, впродовж 22-х місяців селянам не видавався хліб на зароблені трудодні.

^ 10-й учень

ВЕСНА

Цей сніг, як сон, прийшов — розтане.

Здимить і хмару перейде... Весна.
Село лежить в тумані. Голодний рік.
Голодний день. Іде — не йде,
Повзе по мертвих,

Й хвалити бога — хоч повзе.
Весняний дух — не спертий
До сонця зводить все живе.
Й воно і молиться, і плаче,
Й радіє сонцю і воді.
Якби він знав, коли побачив,—
Сини ростуть на лободі,
Сини Радянської держави!
Та знає вождь, усе він зна...
У вуса усміхається лукаво:
В Москві весна, його весна!
В селі весна повзе по ліктях,

Повіє, по мертвих і живих. .

В долоні сонце ловлять діти,

Що дзвінко капає зі стріх.

І п'ють опухлими устами

Оту живицю молоду,

їм жить і жить, та над полями

Знов ворон каркає біду...

(М. Будлянський)

^ 11-й учень. Вичерпавши останні запаси продовольства, доведені до відчаю, вони вживали в їжу все, що можна було б їсти. Спочатку їли кішок, потім собак, навіть щурів і мишей, потім кропиву, листя дерев. Зустрічались випадки трупоїдствата людоїдства.

^ 12-й учень

Гранітні Обеліски, як медузи,
Повзли, повзли і вибилися з сил —
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для. могил.
Мільярди вір зариті у чорнозем,
Мільярди щасть розвіяні у прах.,

Душа горить. Палає лютий розум.
І ненависть регоче на вітрах. -

Коли б усі одурені прозріли,
Коли б усі убиті ожили,

То небо, від прокльонів посіріле,
Напевне репнуло б від сорому й хули.

Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи!
Життя не наліза на ваш копил.
Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій
Уже немає місця для могилі

Уже народ — одна суцільна рана,

Уже від крові хижіє земля, .

І кожного катюгу і тирана

Уже чекає, зсукана петля.

Ошукані, зацьковані, убиті .

Підводяться і йдуть чинити суд,

І їх прокльони, злі й несамовиті, •

Впадуть на душі плісняві і ситі,

І загойдають дерева на вітті

Апостолів злочинства і облуд!

І встане правда і любов на світі,

І на сторожі правди встане труд.

(В. Симоненко)

Учитель. На десятиліття можна засекретити архіви. Можна приховати в глубинах спецсховищ викривальні документи. Можна замести сліди злочину. Раз, і вдруге, і в третє переписати історію на догоду диктаторові чи скоротечному ідеологічному божкові. Та з пам'яттю народу нічого не вдієш. На сьогодні це сказано: час народжувати і час помирати, час руйнувати : будувати, час розбирати, час мовчати і час говорити. Хай ці гіркі слова правди, народжені після десятиліть безмовності, стануть у підмурок всенародного пам'ятника трагічній історії українського народу.




Схожі:

Вічна пам\Сценарій урочиста лінійка, присвячена 100-річчю
Наше минуле і наше майбутнє пов’язані між собою незримим мостом пам’яті. Пам'ять… Вона вічна, не дає згаснути для нащадків жодній...
Вічна пам\Прогулянка на пам’ять
Прогулянка на пам’ять: вірші / Ігор Юрков; пер з рос. В. Богуславської; післямова С. Хрикіна. – К., 2010
Вічна пам\Флеш-пам'ять Флеш-пам'ять
У побуті це словосполучення закріпилося за широким класом твердотільних пристроїв зберігання інформації
Вічна пам\Звичаї і традиції весілля у с. Новоселиця Хто не знає минулого
Це мої прадідусь І прабабка, яких я дуже любила І поважаю пам’ять про них. І цей проект ми з мамою писали в пам’ять про них…
Вічна пам\Вчитель. Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український на­род за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941—1945 рр
Мета. Виховувати у дітей високе почуття патріотизму, дати відчути їм, що герої живуть поряд, що мирним днем вони зобов'язані тим,...
Вічна пам\4 Внутрішні запам’ятовуючі пристрої
Неймана є пристрої збереження інформації, чи так звана комп’ютерна пам’ять. Сучасні комп’ютери оснащені кількома видами запам’ятовуючих...
Вічна пам\§ Зовнішня пам’ять комп’ютера
Якщо в оперативній пам’яті дані зберігаються лише під час роботи програми, то в зовнішній пам’яті інформація може зберігатися роками....
Вічна пам\Розробила викладач суспільних предметів Лопушенко І. П. 2009 рік тема: Тих днів не стерти в пам’яті ніколи Мета
«За цвіт життя завдячує народ померлим і посивілим солдатам»; «вічна слава солдату – герою і солдатові без нагород, хто загинув хоробро...
Вічна пам\Положення «Відкриті Всеукраїнські змагання «Пам'ять» з веслування на байдарках І каное» 21-ші Міжнародні героїко-патріотичні змагання дітей, молоді та ветеранів з веслування на байдарках І каное «Пам'ять»
Міжнародні героїко-патріотичні змагання дітей, молоді та ветеранів з веслування на байдарках і каное «Пам'ять»
Вічна пам\Методичні рекомендації щодо розвитку пам’яті та правил роботи з нею
Пам’ятайте! Хороша пам’ять – це шлях до успіху у вашому діловому чи професійному житті. Здатність запам’ятовувати людей і факти є...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи