Інтерактивні технології на уроках інформатики на тему: I. Мотивація навчальної діяльності учнів icon

Інтерактивні технології на уроках інформатики на тему: I. Мотивація навчальної діяльності учнів




Скачати 76.92 Kb.
НазваІнтерактивні технології на уроках інформатики на тему: I. Мотивація навчальної діяльності учнів
Дата конвертації05.05.2013
Розмір76.92 Kb.
ТипДокументи


Інтерактивні технології на уроках інформатики




на тему:




I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель пропонує учням сформулювати алгоритм "Ранок школяра". Спільними зусиллями учні формулюють орієнтовний алгоритм:

  1. Прокинутись.

  2. Прибрати постіль.

  3. Вмитися.

  4. Поснідати.

  5. Вдягтися по погоді.

  6. Піти до школи.

Учитель звертає увагу учнів, що ці складові алгоритму містять у собі власні алгоритми "Прибирання постелі", "Вмивання", "Снідання" тощо. Про­те, незалежно від самих команд, які входять в усі ці алгоритми, виконання самих команд відбувається або послідовно одна за одною, або за істинності (хибності) певної умови (якщо іде дощ, то взяти парасольку), або повторюється певну кількість разів чи за певної умови (пити чай, поки чашка не спорожніє). Виявляється, що будь-який алгоритм можна скласти, як конструктор, з трьох типів цеглинок - так званих "базових структур алгоритмів".

^ II. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів

Учитель повідомляє, що для успішного засвоєння матеріалу розділ "Ос­нови алгоритмізації та програмування" учням треба ознайомитися з такими поняттями теорії алгоритмів, як базові структури алгоритмів.

Після цього урок учні зможуть:

  • називати основні базові структури;

  • пояснювати призначення різних базових структур;

  • наводити приклади різних типів алгоритмів;

  • набути навичок роботи в малій групі;

III. Надання необхідної інформації

Учитель пояснює учням у формі бесіди, які і чому існують типи базових структур та форми подання алгоритмів:

Навіть ще не маючи досвіду в створенні алгоритмів, ми інтуїтивно розу­міємо, що вони відрізняються за своєю структурою. Так, є алгоритми, що виконуються за будь-яких обставин. Але таке трапляється нечасто, оскільки людина завжди коригує свої плани залежно від навколишніх умов і тому ви­никає ситуація "якщо трапиться...", "якщо зустрінуся...", "якщо встигну..."тощо. А іноді ми змушені повторювати якийсь процес кілька разів, доки не отримаємо бажаного результату. Найчастіше ж ми і умови враховуємо, і по­вторюємо щось. Ось так і виникають різні типи алгоритмів. Усього існують три базові структури алгоритмів:

    • лінійні;

    • розгалужені;

    • циклічні.

Найпростіша в написанні та виконанні перша з цих структур - лінійна. До неї відносять алгоритми, що складаються лише з простих команд. Які ж команди можна назвати простими? Простими з точки зору комп'ютера є ті команди, що виконуються виконавцем безумовно, тобто після першої коман­ди виконується друга, потім третя і т. д. Загальний вигляд лінійного алгорит­му, поданий у вигляді блок-схеми, такий:


Команда 1

Команда 2

Команда n


Учитель пропонує учням навести приклади лінійних алгоритмів.

Продовження розповіді вчителя:

Якщо ж спробувати простежити за вашою поведінкою протягом дня, то з'ясується, що майже ніколи ви не дієте за лінійним алгоритмом. Весь час ви аналізуєте ситуацію, змінюєте свою поведінку та свої плани, пристосовуєте­ся до обставин.

Тому набагато частіше зустрічається другий тип алгоритму - розгалу­жений. Цей алгоритм обов'язково містить в собі хоча б одну умову (як пра­вило, їх набагато більше) і виконується він залежно від цієї умови.

Розгалужений алгоритм у вигляді блок-схеми подається таким чином:





Учитель пояснює ці блок-схеми та алгоритм роботи цього типу алго­ритму.

Продовження розповіді вчителя:

У нашому житті дуже часто зустрічаються алгоритми з повторами, при­чому чітко визначаються два типи повторів. В одному випадку ми чітко знає­мо, скільки разів необхідно повторити задану послідовність команд - ні. Наприклад, мама доручила вам обчистити картоплю на вечерю. Зав­дання може бути сформульоване таким чином: "Обчистити 10 картоплин" (заздалегідь відомо кількість повторів) або таким чином "Обчистити всю кар­топлю з відра" (чистити до тих пір, поки відро не спорожніє). Залежно від того, чи знаємо ми скільки разів необхідно повторювати якусь послідовність команд, розрізняють цикли з лічильником (кількість повторень відома зазда­легідь) та цикли з умовою (цикл робиться доти, поки не виконається (або виконується) якась умова).

Учитель пропонує учням придумати ситуації, коли можна визначити кількість повторень, а коли не можна.

Учитель наводить блок-схему одного з циклічних алгоритмів та пояс­нює його роботу.



^ IV. Інтерактивна вправа

Учитель пропонує учням об'єднатися у малі групи по 4 чол. та сісти в коло. Учні розподіляють між собою ролі: спікер (голова), секретар, посеред­ник, доповідач. Крім основних груп, учитель утворює групу експертів.

Всі групи (і робочі, і група експертів) отримують однакові картки з при­кладами різноманітних алгоритмів. Серед прикладів наведено алгоритми з різними базовими структурами і у різних формах представлення.

Завдання для груп:

  1. визначити ті алгоритми, в основу яких покладено структуру сліду­вання;

  2. визначити ті алгоритми, в основу яких покладено структуру з роз­галуженням;

  3. визначити ті алгоритми, в основу яких покладено структуру повторення;

  4. визначити ті алгоритми, які подані у словесній формі;

5) визначити ті алгоритми, які подані у графічній формі.
Використовуючи метод "Коло ідей", спікер групи експертів збирає від доповідачів результати роботи груп.

Група експертів аналізує результати роботи груп. Доповідач групи екс­пертів повідомляє, як групи впоралися із завданням.

^ V. Підбиття підсумків інтерактивної вправи

Учитель повідомляє, що реально для побудови різноманітних алгоритмів використовуються комбінації різних базових структур. Це можливо через те, що кожна базова структура має один вхід і один вихід. Отже, з'єднуючи в один ланцюжок різні базові структури, ми виконуємо конструювання алго­ритмів. Такі алгоритми будуть уже змішаними. Так, дійсно, зранку ми конт­ролюємо свій стан здоров'я, погоду, розклад уроків (коли збираємо речі), свій одяг тощо. Коли ми снідаємо, ми повторюємо одну й ту саму послідовність дій (зачерпнути ложкою їжу, піднести до рота, забрати в рот, прожувати, про­ковтнути, зачерпнути ложкою їжу, піднести до рота і т. д.), коли миємо посуд, то теж повторюємо одну й ту саму послідовність дій. Навіть коли йдемо, ми повторюємо визначені дії.

Учні сідають у спільне коло. Для підбиття підсумків учитель пропонує їм взяти участь у бліц-диспуті. Для його проведення учням треба роздати по одній картці з хибним або істинними твердженнями. Вони почергово звертаються до свого сусіда праворуч (наприклад "Прошу бути моїм опо­нентом Миколу") та оголошують своє твердження з картки. "Опонент" по­
винен висловитися щодо з приводу істинності твердження: "Так, дісно...." або "Ні, це неправильно,...". Свою думку "опонент" висловлює за методом ПРЕС: "Я вважаю, що.... ; тому що.... ; наприклад, ; отже(тому), я вважаю "


^ Зміст карток

1. Прошу бути моїм опонентом___________________

Я стверджую, що оскільки алгоритм - це чітка послідовність інструкцій, що приводить до шуканого результату, то його може виконати будь-який виконавець.

2. Прошу бути моїм опонентом ________________

Я стверджую, що конструювання алгоритмів полягає у створенні Ланцюжка базових конструкцій.

3. Прошу бути моїм опонентом_____________________

Я стверджую, що по базових структур алгоритмів відносять такі конструкції: дискретний алгоритм, масовий алгоритм, формальний алгоритм

4. Прошу бути моїм опонентом____________________

Я стверджую, що особливістю базових структур є те, що кожна з них має один вхід і один вихід.

5. Прошу бути моїм опонентом_____________________

Я стверджую, що алгоритм можна зобразити тільки графічно у вигляді деякої схеми.

6. Прошу бути моїм опонентом_____________________

Я стверджую, що набір команд, з яких складається алгоритм, можна виконувати у будь-якій послідовності.

7. Прошу бути моїм опонентом ___________________

Я стверджую, що певний набір команд, що їх може виконати викона­вець, називається комплексом команд виконавця.

8. Прошу бути моїм опонентом ______________________

Я стверджую, що коли виконавець виконує алгоритм, він спочатку творчо опрацьовує команду, а потім її виконує.

9. Прошу бути моїм опонентом _______________________

Я стверджую, що алгоритм повинен застосовуватися до будь-яких допустимих наборів вхідних даних.

10. Прошу бути моїм опонентом _______________________

Й стверджую, що під час конструювання алгоритму вихід кожної базо­вої структури приєднується до входу іншої. Таким чином, весь алгоритм подається у вигляді лінійної послідовності базових алгоритмічних структур.

11. Прошу бути моїм опонентом ______________________

Я стверджую, що алгоритми, в яких використовується лише структу­ра "слідування", називаються лінійними.

12. Прошу бути моїм опонентом _____________________

Я стверджую, що алгоритми, в основі яких лежить структура розгалу­ження, називають циклічними алгоритмами.

VI. ^ Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку

Учитель пропонує учням відповісти на запитання. Запитання для бесіди:

  1. Чи досягай мету, що поставили перед собою на початку уроку?
    Завдяки чому? Що допомогло у засвоєнні матеріалу уроку?

  2. Що було легко, а що складно?

  3. Що найбільше запам'яталося на сьогоднішньому уроці?

  4. Які ви знаєте базові структури алгоритмів?

  5. Які ви засвоїли форми подання алгоритмів?

  6. Від чого залежить форма подання алгоритмів?

  7. Що таке конструювання алгоритмів?

  8. Хто визначає, якою саме базовою структурою треба скористати­ся в тому чи іншому алгоритмі?

VII. Повідомлення домашнього завдання

§2 підр. (Глинський Я. М. Інформатика: 8-11 класи. Навчальний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів: У 2-х кн. - Кн. 1. Алгоритмізація і програмування. - 3-тє вид. - Львів: Деол, СПД Глинський, 2003. - 200 а).

Придумати будь-який алгоритм на побутову тему (кулінарний, приби­рання кімнати, виконання уроків і т. д.), виділивши в ньому базову структуру




Схожі:

Інтерактивні технології на уроках інформатики на тему: I. Мотивація навчальної діяльності учнів iconІнтерактивні технології на уроці інформатики на тему: I. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель проводить з учнями бесіду на тему "Коли і чому виникла у людини потреба в моделях?"
Інтерактивні технології на уроках інформатики на тему: I. Мотивація навчальної діяльності учнів iconІнтерактивні технології на уроках інформатики на тему: I. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель обговорює з учнями питання: що треба зробити (що треба мати), щоб комп'ютер був виконавцем нашої програми? Як повідомити...
Інтерактивні технології на уроках інформатики на тему: I. Мотивація навчальної діяльності учнів iconІнтерактивні технології на уроках інформатики на тему: I. Мотивація навчальної діяльності учнів
Він повідомляє учням, що на доданок до існуючих способів створення комп'ютерних об'єктів існує можливість програмувати комп'ю­терне...
Інтерактивні технології на уроках інформатики на тему: I. Мотивація навчальної діяльності учнів iconІнтерактивні технології на уроках інформатики на тему: I. Мотивація навчальної діяльності учнів
При обгово­ренні робиться висновок, що комп'ютер це виконавець І здатний виконува­ти лише ті дії, які записані зрозумілою мовою (за...
Інтерактивні технології на уроках інформатики на тему: I. Мотивація навчальної діяльності учнів iconІнтерактивні технології на уроці інформатики на тему: І. Мотивація навчальної діяльності учнів
Таким чином, цей розділ інформатики допоможе учням стати у майбутньому гарними спеці­алістами улюбленої справи. Оскільки одним з...
Інтерактивні технології на уроках інформатики на тему: I. Мотивація навчальної діяльності учнів iconІнтерактивні технології на уроках інформатики на тему: І. Мотивація навчальної діяльності учнів
Етапи розв'язування задачі". Учні згадують, які ролі вони виконували, яку вони розв'язували задачу, яких висновків дійшли на уроці....
Інтерактивні технології на уроках інформатики на тему: I. Мотивація навчальної діяльності учнів iconІнтерактивні технології на уроках інформатики на тему: І. Мотивацій навчальної діяльності учнів
Учитель пропонує учням назвати галузі, у яких використовується комп'ю­тер. У формі бесіди він обговорите з учнями, що для залучення...
Інтерактивні технології на уроках інформатики на тему: I. Мотивація навчальної діяльності учнів iconМотивація навчання на уроках математики при вивченні теми «Віднімання натуральних чисел» Методи мотивації і стимулювання діяльності учнів на уроках математики
Мотивація найважливіший компонент структури навчальної діяльності, а для особистості вироблена внутрішня мотивація є основний критерій...
Інтерактивні технології на уроках інформатики на тему: I. Мотивація навчальної діяльності учнів iconІнтерактивні технології на уроках інформатики на тему
Подібних правил до­тримуємося й ми, коли йдемо, наприклад, до крамниці за продуктами. Ми знаємо, якого обсягу, якості та яку кількість...
Інтерактивні технології на уроках інформатики на тему: I. Мотивація навчальної діяльності учнів iconІнтерактивні технології на уроках інформатики на тему: Мета уроку: засвоїти і закріпити знання з теми «Поняття про віруси, антивірусні програми»
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи