Заходи щодо профілактики протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми Какуля І. Ю., методист рмк icon

Заходи щодо профілактики протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми Какуля І. Ю., методист рмк




Скачати 185.99 Kb.
НазваЗаходи щодо профілактики протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми Какуля І. Ю., методист рмк
Дата конвертації16.12.2012
Розмір185.99 Kb.
ТипДокументи

Заходи щодо профілактики протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми


Какуля І. Ю., методист РМК


Важливим аспектом діяльності навчальних закладів освіти щодо запобігання протидії торгівлі людьми є виховна робота. Проблема торгівлі людьми дуже близько стоїть до таких проблем, як наркоманія та підліткова безпритульність. Тому надзвичайно важливо для вчителів приділяти увагу їх профілактиці в молодіжному середовищі, володіти інформацією про характер молодіжних угруповань, психологічний стан у сім’ях та молодіжних колективах. Серйозну увагу слід звернути на вирішення проблеми організації поза навчальної діяльності закладів освіти, забезпечення змістовного і цікавого дозвілля молоді.

Соціально-правова допомога молодій людині в розвитку її творчої індивідуальності, почуття людської гідності, розуміння ролі чинного законодавства як засобу забезпечення її законних інтересів повинна бути відображена в процесі виховної роботи з учнівською молоддю.

Формування правової культури учнівської молоді впливає на поведінку відповідно чинного законодавства, а також забезпечує життєдіяльність людини відповідно до потреб, інтересів і цінностей гуманного суспільства. Правове виховання дітей вирішує тільки властиві йому завдання. Знання законів та правова свідомість людини є головним фактором, який впливає на готовність до дії в тій чи іншій ситуації.

При проведенні виховної роботи із учнями та студентами необхідно підкреслити , що рабство – одне з фундаментальних порушень прав людини. При можливості наводити конкретні статистичні дані щодо статусу жінок, у тому числі підкріпляти статистикою інформацію про зміни і статусу жінок України рекомендується:

  • Ілюструвати лані прикладами (відеофільм, періодична преса) дискримінації (насильство, торгівля) жінок в Україні;

  • Крім законів та постанов, наводити приклади про фактичні умови повсякденного життя жінок та дівчат за кордоном;

  • Проводити аналіз факторів, які впливають на торгівлю жінками та дівчатами в Україні та в різних регіонах планети, як одну з причин порушення прав людини й основних свобод жінок і дівчат;

  • Розглянути роль спеціальних органів в Україні, які займаються наглядом за дотриманням прав людини.

Звернути увагу та озброїти учнів спеціальними знаннями, такими як:

    • Порядок звернення за захистом до органів державної виконавчої влади та прокуратури;

    • Порядок звернення за судовим захистом;

    • Використання правової допомоги адвоката, звернення до засобів масової інформації, неурядових організацій;

    • Звернення за захистом до міжнародних організацій.

Серед форм роботи найбільш розповсюдженими є лекційна робота, організація конкурсів, фестивалів акцій, а також:

      • Організація клубів правових знань;

      • Лекторії (кіно, відео) правових знань;

      • Організація в навчальних закладах юридичних консультацій, зустрічей з працівниками правоохоронних органів;

      • Організація і проведення вечорів запитань та відповідей, олімпіад, конкурсів, диспутів, тижнів та місячників правових знань у галузі прав людини.

Слід підкреслити, що робота по роз’ясненню та вивченню чинного законодавства, міжнародних актів проводиться з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей учнівської молоді.

Колективні форми і методи навчально-виховної роботи (лекції, бесіди, диспути, усні журнали, кінолекторії та ін..) охоплюють одночасно велику кількість підлітків і молоді, сприяють створенню певного емоційного настрою.

Однією із поширених форм в організації навчально-виховного процесу з учнями є лекції, бесіди, які читають вчителі, працівники правоохоронних органів та ін. Важливо, щоб зміст бесіди, лекції, їх головна ідея і методика проведення були продумані ще до проведення заходу, а також слід продумати приблизну тематику бесід. Наприклад, бесіда на тему «Торгівля жінками та дівчатами або проблема «білого рабства»:

  1. Торгівля жінками та дівчатами як проблема порушення прав людини.

  2. Міжнародні стандарти та міжнародні механізми забезпечення прав людини.

  3. права дітей. Конвенція про права дитини.

  4. Проблеми з працевлаштуванням в Україні.

  5. Висвітлення можливості працевлаштування за кордоном.

  6. Якими шляхами жінки та дівчата потрапляють за кордон?

  7. Українське законодавство, міжнародні документи та законодавство зарубіжних країн щодо боротьби з торгівлею жінками та дівчатами.

Або «Засоби захисту прав в Україні і на міжнародному рівні»:

  1. Розглянути механізм захисту своїх прав в Україні (суд, правоохоронні органи).

  2. Розглянути міжнародні механізми захисту прав людини (Європейський Суд з прав людини).

  3. Обговорити проблему рабства та його сучасні прояви.

  4. Вивчити міжнародні документи з даної проблеми (самоосвіта учнівської молоді).

Виховний захід можна розпочати з ознайомлення з виставкою літератури, а також буклетів, плакатів з даної теми. Можна використовувати відеофільм.

Наводячи ті чи інші приклади, необхідно викликати у слухачів певне до них ставлення, бажання дати їм відповідну оцінку.

При виборі форм і методів право виховної роботи працівникам органів освіти необхідно пам’ятати, що ефективність так роботи значно зростає, коли до її підготовки і проведення залучаються учнівська молодь.

До проведення лекційно-просвітницької роботи, крім спеціалістів з даної проблеми, залучаються учні. Їх об’єднують у лекторські групи, які діють під керівництвом учителів.

Розглянемо таку активну форму правового виховання, як диспути.

Диспут – це вільний обмін думок. Тому його програма повинна складатися з основних питань, з яких учні змогли б висловити свої думки. Дискусії допомагають формуванню правових уявлень, поглядів і переконань, учасники самостійно оцінюють ті чи інші судження, відстоюють свої погляди, диспут допомагає виявити настрій вихованців, їхній внутрішній світ, формувати громадську думку колективу, критичне ставлення учнівської молоді до порушення прав людини, дискримінації жінок та ін.

У ході підготовки до диспуту варто проводити з учнями бесіди, аби викликати інтерес до теми дискусії, психологічно та теоретично підготувати їх до активної участі в розмові. бажано провести й анкетування серед учнівської молоді з проблеми диспуту, яке дасть можливість виявити, як вони ставляться до тих чи інших питань запобігання торгівлі людьми, які питання їх хвилюють у зв’язку з цим. Успішному проведенню виховного заходу сприяє випуск окремого номера газети, оформлення вітрин із спеціальною літературою, газетними чи журнальними статтями, випуск теле- та радіопередач тощо.

диспути можна організовувати по обговоренню відео- і кінофільмів; початком розмови до диспуту може бути літературний твір, газетна стаття з проблем порушення прав людини, торгівлі жінками.

Крім того, бажано заготовити невеличку пам’ятку для учасників диспуту, наприклад, такого змісту: на диспуті не повинно бути мовчунів, кожний – активний учасник; кажу про те, що думаю; конкретність – запорука успіху виступу; критикуючи товариша не висміюй його, не повчай, не ображай репліками.

Звернути увагу на розвиток критичного мислення в ході дискусії, що забезпечує здатність усвідомлювати та відстоювати особисту позицію в тих чи інших питаннях, уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми.

Отже, основні вимоги до організації та проведення диспуту: планування, добір і конкретизація питань, обговорення, попереднє повідомлення про диспут; підбір літератури, відео-, кіно матеріалів, кваліфіковане керівництво диспутом. Заключне слово ведучого обов’язкове, без нього диспут буде незавершеним. Виховний захід повинен змусити замислитися над проблемою безпеки життєдіяльності, пов’язаною з торгівлею людьми.

Цікавою формою виховної роботи є усний журнал. Він присвячується одній проблемі або комплексу різних питань. Наприклад, усний журнал на тему «Рабство та його сучасні прояви»:

  1. Міжнародні Хартія з прав людини, її структура.

  2. Загальна Декларація з прав людини – перший в історії міжнародних відносин акт, в якому проголошено широке коло основних свобод і прав людини.

  3. Сучасне рабство.

  4. Торгівля людьми. Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами.

  5. Законодавча база щодо запобігання торгівлі жінками та дівчатами в Україні.

Кожна сторінка має свою назву і зміст. Зміст сторінки являє собою виступ учня, зустріч з працівниками правоохоронних органів, неурядових організацій в Україні по запобіганню торгівлі людьми та ін.

Сторінка ілюструється фрагментами з кіно- і відеофільмів, бажано оформити вітрину із спеціальною літературою, газетними чи журнальними статтями.

Популярною формою пропагування знань з проблем прав людини, запобігання торгівлі людьми є тематичні вечори та вечори запитань і відповідей. Тематика таких вечорів може бути різноманітною. Вечір може бути присвячений вузькому питанню – одній темі. Можна готувати кілька тематичних вечорів, присвячених Міжнародному дню прав людини, який проходить щорічно – 10 грудня, таких як «Конституція України – маніфест миру, свободи, щастя», «Славимо нашу вільну Вітчизну», «Громадянином бути зобов’язаний», «Що означає бути вільною людиною?» та ін.

Виховна цінність таких тематичних вечорів полягає у тому, що в підготовці і їх проведенні беруть участь учні. Вони готують сценарій, оформляють оголошення, проводять роботу по запитанню учнівської молоді, оформляють приміщення, книжкові вітрини, добирають відео-, кінофільми, готують тематичні виступи, проводять підготовку художньої самодіяльності та ін.

Важливе місце у виховній роботі займають рольові ігри. Це можуть бути юридичний «КВВ», гра «Мозковий штурм», «Юридичний хокей» та ін.

Об'єктом особливої уваги з боку держави, як проголошується в Конвенції про права дітей, повинні бути діти, які живуть у виключно важких соціальних умовах. До категорії таких дітей в Україні належить ряд груп: діти-сироти; діти, які залишилися без турботи батьків; діти з асоціальних сімей; діти з сімей безробітних або які вимушені працювати; діти - жертви екологічних катастроф; діти залишили будинок; діти-наркомани і які, зловживають спиртними напоями.

Останніми роками значно загострилася проблема соціального сирітства. Близько 80 тисяч дітей-сиріт і дітей, що позбавилися турботи батьків, тільки біля 7% - круглі сироти. Інші - це діти, які стали сиротами при живих батьках - позбавлених батьківських прав, що перебувають в місцях позбавлення волі, недієздатних або які, перебувають на тривалому лікуванні, матерів, що відмовилися від дітей в пологових будинках. Основні причини відмови від дітей і передача їх на виховання в будинки дитини - ця відсутність у батьків умов для утримання і виховання дітей, тюремний висновок матері, а також хвороба дитини.

Сьогодні в Україні функціонує 830 шкіл-інтернати, де виховується більше 160 тис. дітей, з яких 51,1 тис. - діти-сироти і діти, що залишилися без турботи батьків.

Досвід роботи шкіл-інтернатів підтвердив їх необхідність як установ для дітей, що вимагають державної допомоги в отриманні освіти, соціально-трудової реабілітації, розвитку схильностей, здібностей дітей, мовної, художньо-естетичної, спортивної підготовки. В той же час в роботі інтернатських установ є багато проблем - необхідність капітального ремонту кожної четвертої школи-інтернату, в кожній восьмій - відсутня каналізація і водопостачання, необхідне будівництво нових установ такого типу.

В Україні функціонує також мережа будинків дитини, де знаходяться діти, які перебували до цього в особливо складних і надзвичайних умовах. Кількість будинків дитини за останні 5 років збільшилася з 42 до 47, а кількість вихованців з 2,8 тис. в 1996 р. до 4,8 тис. в 2001 р. В будинках дитини виховуються діти-сироти, діти, що залишилися без турботи батьків, з неповних, багатодітних і малозабезпечених сімей, діти-інваліди. Щорічно в будинки дитини поступає більше дітей, ніж вибуває з них. При цьому частка дітей, що повернулися до біологічних батьків зменшилася з 37,8% в 1990 р. до 13,5% в 2001 р., а переданих на їх усиновлення зросла з 21,1% до 69,7% відповідно. Позитивній динаміці усиновлення дітей сприяла зміна системи усиновлення дітей відповідно до ухвали КМУ (1996), створення центру по усиновленню. Аналіз стану здоров'я вихованців будинків дитини свідчить, що тільки 1,5% із загальної їх кількості можна віднести до здорових. При цьому захворюваність виросла з 75,2 на 100 дітей в 1996 до 153,3 в 2001 р. Проте рівень її не перевищує аналогічний показник серед відповідної вікової категорії загальної популяції дітей, що свідчить про достатній рівень медичного забезпечення в будинках дитини, створенні оптимальних побутових умов, правильно організованому відході, живленні, вихованні.

Слід зазначити, що біля 90% дітей потрапляють в будинки дитини із стаціонарів, де вони часто знаходяться протягом 4-6 місяців. Соціальний і медичний анамнез у них обтяжений, вже при народженні у кожного другого (в загальній популяції у кожного третього) спостерігається перинатальна патологія, більше половини з них народжується недоношеними. Крім того, за час перебування в стаціонарі кожна п'ята дитина переносить гостре респіраторне захворювання, кожний восьмий - інфекційне. Спеціальними дослідженнями доведено, що тільки у кожної третьої дитини відсутні відхилення у фізичному розвитку.

Тому, круг питань, що вимагають рішення у зв'язку із станом здоров'я цих контингентів дітей, торкається різних сфер: економічної, юридичної, психологічної, соціальної, медичної.

^ Безпритульні діти

Згідно даних офіційної статистики, в Україні налічується 27 тис. безпритульних дітей. Проте нинішня ситуація така, що визначити реальну кількість безпритульних дітей і підлітків практично неможливо. Ця проблема особливо впадає в очі влітку, коли зграйки дітей наповнюють великі міста, які жебракують у туристів і живучи просто неба, поки дозволяє погода. Взимку притулком для них служать підвальні приміщення, метро, вокзали.

Головна причина цього жахливого явища - стрімке зубожіння населення країни після краху комуністичного ладу. Із загальним занепадом економіки різко погіршилося матеріальне положення дітей і підлітків.

Зростає безробіття, і люди опиняються не в силах містити своїх дітей. Вони віддають їх в дитбудинки і школи-інтернати в надії, що тут діти одержать їжу і дах. Проте державні установи не в змозі задовольнити попит, що росте, і багато дітей виявляються без нагляду. Вони починають жебрачити, займатися проституцією і часто залучаються до наркотиків.

Крім безробіття і загального зубожіння, положення усугубляє зростанням числа неповних сімей, де годувальником в більшості випадків є жінка. Таким чином, велика частина дітей виховується самотніми матерями, яким якнайбільше загрожує безробіття і жебрацьке животіння. Вносять свій внесок і такі чинники, як алкоголізм, зростання злочинності, попадання батьків і підлітків у в'язницю і ряд недоліків в наданні медичної допомоги. Від цих проблем непомірно страждають не тільки дорослі, під загрозою виявилося і здоров'я юного покоління. Поєднання безпритульності, проституції і наркоманії привело до зростання поширеності інфекцій, що передаються статевим шляхом і ВІЛ/СНІДу серед молоді.

Перешкодою до надання допомоги безпритульним дітям став брак кваліфікованих соціальних працівників і досвідчених психологів.

Ситуація із здоров'ям дітей в цілому виглядає обтяжуюче, а безпритульність лише збільшує загрозу їм небезпеки, оскільки "діти вулиці" більше ризикують захворіти інфекційним захворюванням і передчасно померти.

Згубна дія надає зростання злочинності, яке є ще одним чинником ризику для безпритульних і кинутих дітей.

Багато дівчат, зневірившись знайти роботу, починають заробляти на життя проституцією. Молодих жінок тисячами вивозять в Чеську Республіку, Угорщину, Албанію, країни центральної і східної Європи, а звідти переправляють в борделі Туреччини, Кіпру, Греції або Ізраїлю. Більшість жертв опиняється в положенні рабинь: які були на нелегальному положенні, які виявилися без документів, вони вимушені працювати дарма або за нікчемну платню. Все це представляє серйозну загрозу для їх репродуктивного здоров'я, є головною причиною розповсюдження ВІЧ, що росте, серед українок. недивно, що проблема торгівлі жінками (молодятами) серйозно підриває їх психічне здоров'я - майже всі вони випробовують депресію і після травматичний стрес.

Насильство

Насильство це одна з основних небезпек для благополуччя суспільства, яка викликає все велику заклопотаність. Діти безумовно є самою незахищеною категорією населення, коли йдеться про насильство і жорстокий обіг. Вони найуразливіші не тільки тому, що вони не можуть захистити себе фізично, але і тому, що саме їх виживання залежить від дорослих, і вони самі не здатні безпосередньо захищати свої власні права. У зв'язку з цим вони часто стають жертвами різних травм і шкоди, що наноситься їх особі і розвитку.

Жорстоке і/або зневажливе поводження з дітьми - цей типовий прояв насильства по відношенню до дітей, яке може поставити під загрозу той, що виживає дитини і надати шкідливу дію на його фізичний, психосоціальний, емоційний і сексуальний розвиток, що приводить до сумних наслідків як з погляду суспільства в цілому, так і з погляду благополуччя майбутнього покоління, зокрема.

В сьогоднішній Європі жорстоке поводження з дітьми носить безліч форм, включаючи фізичне, сексуальне і емоційне насильство, позбавлення дітей належного догляду, а також сексуальну експлуатацію дітей в комерційних цілях. Все це має найсерйозніші наслідки для здоров'я і розвитку як самих дітей, так і благополуччя сім'ї і суспільства в цілому. Ця проблема носить складний і хворобливий характер.

Наша кінцева мета - зробити все для того, щоб наші діти могли рости і розвиватися в світі, вільному від всіх видів насильства.

^ Насильство по відношенню до дітей в Україні

Дослідження проблем насильства по відношенню до дітей, включаючи жорстоке ставлення, залишення в небезпечних умовах (навмисно або випадково) і доведення їх до самогубства, представляє особливий інтерес з точки зору права дитини на життя і догляд з боку батьків або інших дорослих, які їх замінюють.

Майже щодня в засобах масової інформації ми чуємо або читаємо звіти про трагічні нещасні випадки з дітьми: вони гинуть в пожежах, тонуть, падають з висоти або є жертвами нещасних випадків. Вони піддаються жорстокому ставленню, зґвалтуванню або страждають від постійних травм.

Згідно українському законодавству, відповідальність за здійснення злочину є більш високою, якщо злочин вчинений по відношенню до дитини.

На підставі даних про смертність і нещасні випадки серед дітей в Україні можна зробити висновок про те, що життя дитини недостатньо охороняється державою, головним чином у зв'язку з тим, що ця проблема не розглядається з погляду відсутності батьківської турботи відносно життя і здоров'я їх дітей.

Кожна п'ята дитина вмирає в результаті каліцтва. За цими цифрами ховаються реальні трагедії, проте державні установи поки що не в змозі зробити повний аналіз. В період з липня 1996 р. по січня 1997 р. за допомогою Програми розвитку Організації З'єднаних Націй (ПРООН) в Україні наша НВО - Всеукраїнський комітет із прав дитини - провело обстеження питань сексуального насильства по відношенню до дітей.

Здійснення цього дослідницького проекту дало важливу, раніше не відому інформацію. Ця інформація є цінною, оскільки питання сексуального насильства по відношенню до дитини вивчено з погляду різних аспектів, а результати соціологічного дослідження проаналізовані з погляду законодавчих положень, що стосуються відносин між дорослими і неповнолітніми.

Українське законодавство забезпечує широкий захист своїх громадян від насильних сексуальних злочинів. Діти і підлітки знаходяться під спеціальним захистом в цій категорії злочинів. Проте нинішні закони потребують поліпшення, оскільки вони не створюють безпечних механізмів захисту дітей від сексуальної експлуатації, насильства і т.д.

В Україні в середньому кожний п'ятий-шостий підліток у віці до 18 років (обох полови) піддавався сексуальному насильству Кожна третя дівчинка піддавалася сексуальним домаганням, кожна п'ята - піддавалася насильним ласкам і одна з десяти - була жертвою зґвалтування. Один з семи хлопчиків піддавався сексуальному насильству.

Це дослідження було проведено в загальноосвітніх школах, спеціалізованих школах і колоніях для неповнолітніх.

За даними, одержаними від дітей спеціальних виправних шкіл Міністерства освіти і науки і в колоніях Міністерства внутрішніх справ, 20-30% опитаних сказали, що вони були жертвами сексуального насильства, головним чином зґвалтування, і лише 2% випадків такого роду закінчилися судовою процедурою і кримінальним покаранням.

Якщо жертви не одержували необхідної психологічної підтримки після сексуального насильства, вони часто ставали агресивними по відношенню до інших і кінець кінцем вступали в конфлікт із законом.

Більшість випадків зґвалтування вчинена чоловіками відносно жінок того ж віку, причому вік більшості як злочинців, так і жертв, складає менше 18 років.

Деяке число дітей не відповіли на основні питання щодо жорстокого поводження з ними, і можна припустити, що вони ніколи не піддавалися ніякій формі сексуального насильства. Проте 42% з них сказали, що вони знають інших дітей, потерпілих від жорстокого обігу, і тому соціологи вважають, що реальне число дітей, що піддалися сексуальному насильству, насправді може бути більш високим.

Більше половини осіб, насильників вишли з сімей з жорсткими і жорстокими методами виховання. Тому факт здійснення насильства розглядається просто "цікавим" людьми, що вчинили зґвалтування.

^ Профілактика жорстокого поводження з дітьми

За останні 35 років на питання жорстокого поводження з дітьми стала звертатися більш пильна увага з боку суспільства і фахівців. Епідеміологічні дослідження низки країн свідчать про те, що жорстке поводження з дітьми є більш поширеним, чим вважалося. Крім того, різні дослідження показують, що жорстоке поводження з дітьми може бути пов'язано з серйозними проблемами розвитку, з соціальними і емоційними проблемами в майбутньому житті дітей, які стають жертвами такого обігу. Приміщення до спеціальних установ, проституція, алкоголізм і наркоманія, антисоціальна і кримінальна поведінка, надмірне використовування служб охорони психічного здоров'я - включно госпіталізацію в психіатричні клініки і погане поводження з дітьми в наступному поколінні, - все це представляється можливими негативними результатами цієї проблеми.

Стає очевидною необхідність профілактики цієї проблеми, що пояснюється наступними трьома основними причинами:

1. Ціннісне відношення до окремої людини, суб'єктивні страждання віктимізованих дітей.
2. Поширеність цієї проблеми вимагає дій, що виходять за межі надання допомоги одній окремій дитині.
3. Довгострокові наслідки жорстокого поводження з дітьми (наприклад, згадані вище) звичайно вимагають конкретних програм для їх подолання, а це означає виділення значних державних коштів.
Різні форми жорстокого поводження з дітьми є важко вирішуваною і складною проблемою, що вимагає злагоджених зусиль з боку ряду систем - соціального забезпечення, охорони здоров'я, освіти, поліції і судочинства, - всі з яких мають повноваження для вирішення цієї проблеми.
Жорстоке відношення до дітей є культурно обумовленим: те, що є жорстокою поведінкою в одному суспільстві, може бути прийнятним в другом, або навіть в різних групах одного і того ж суспільства. Будь-яка профілактична робота повинна враховувати це. Проте важливо знайти прийнятне рішення цієї проблеми. Таке визначення послужить основою для епідеміологічних досліджень, а також засобом для оцінки і планування необхідних змін.

В широкому значенні є чотири види або категорій поганого поводження з дітьми:

1. Фізичне насильство відноситься до вживання фізичної сили, яке може привести до різного роду фізичним травмам.
2. Сексуальне насильство відноситься до залучення дітей і підлітків в сексуальну діяльність з людьми більш старшого віку без розуміння ними того, що вони роблять, та/або без їх згоди.
3. Емоційне насильство по відношенню до дитини включає такі види поведінки, як сильне приниження, кричуще порушення і інтимної сфери дитини, постійний осуд, сильні покарання і т.д.
4. Зневага - ця відсутність турботи про задоволення основних фізичних потреб дитини, таких, як потреба в їжі, одязі, гігієні, медичній допомозі і належному контролі.

^ Попередження жорсткого поводження з дітьми

Головна мета полягає в розширенні усвідомлення і знань населення відносно масштабів цієї проблеми і її наслідків. Зміна відношення населення до проблеми жорстокого поводження з дітьми напевно приведе до соціальних і юридичних реформ.

Слід розробити різні учбові програми, направлені на батьків і включаючи освіту з питань розвитку дитини, засновані на існуючих накопичених професійних знаннях, а також що містять конкретне керівництво по діях батьків по відношенню до дитини залежно від ситуації і рівня розвитку дитини.

Слід розробити профілактичні програми для дітей (наприклад, CAPS), які включають такі елементи, як право дитини сказати "ні", законність недоторканності тіла і розпізнавання ознак небезпеки. Переважно, щоб такі програми використовувалися в широко відвідуваних місцях, включаючи школи, центри за місцем проживання або центри суспільної охорони здоров'я, і щоб вони діяли не на разовій, а на постійній основі.

Слід детально оцінити і глибоко продумати ряд питань. До них відносяться такі питання, як обов'язкове повідомлення про випадки жорстокого поводження з дитиною, обов'язкове покарання і альтернативи для тюремного висновку, позовна давність, свідоцтва експертів, ступінь впливу на дітей, що стали жертвами, кримінальне розслідування по відношенню до особи, що вчинила злочинні дії, і питання державної відповідальності за забезпечення подальшого захисту дитини і необхідного реабілітаційного лікування.

Системи освіти і охорони здоров'я беруть участь у виявленні і визначенні випадків поганого поводження з дитиною і звичайно повідомляють і передають інформацію про такі випадки в інші місця. Є також установи, які відповідають за охорону дитини, за забезпечення лікування і інші послуги для дітей, які є жертвами жорстокого ставлення, та/або для їх сімей (наприклад, установи охорони психічного здоров'я, різні соціальні служби, служби по місцю проживання/піклувальні служби). Всі працівники таких систем повинні пройти підготовку, з тим щоб ознайомитися з основними характеристиками цієї проблеми, дізнатися про наявність відповідних служб і способи їх використовування, а також зрозуміти деякі юридичні аспекти, пов'язані з цією проблемою.

^ Методи ефективної профілактики

Необхідно створити різноманітні " гарячі лінії " зв'язки, будь то для дітей, для батьків, для фахівців або для зацікавлених громадян, ці "гарячі лінії" забезпечують прямі консультації для анонімних користувачів.

Важливим "інструментом" є використовування різних засобів масової інформації. Широке використовування телебачення, радіо і газет надає відмінну можливість для проведення систематичної кампанії по попередженню жорстокого поводження з дітьми. Можна опубліковувати спеціальні статті по проблемах, пов'язаних з жорстоким поводженням з дітьми, в дитячих і молодіжних журналах або в інших засобах масової інформації, орієнтованих на дітей.
Проблема жорстокого поводження з дітьми є класичним перетином індивідуальних, сімейних і суспільних проблем.
Запобігання жорстокого поводження з дітьми є величезною задачею. Процес її рішення є повільним, часто що розчаровує і вимагає ініціативи, знань, переконань і терпіння.

Діти-інваліди

Важливою і кропіткою справою є соціальний захист дітей-інвалідів, особливо тих, хто унаслідок свого захворювання, відхилень в психічному розвитку, обмеженій здібності до самообслуговування виховується і навчається удома. Батьки цих дітей - молоді сім'ї і самотні матері стикаються не тільки з медичними, економічними, а і з соціальними проблемами.

Зростання захворювань, пов'язаних із спадковістю, несприятливим перебігом вагітності і пологів приводять до збільшення кількості дітей-інвалідів, тому що ці хвороби гірше за все піддаються лікуванню. В 2001 р. налічувалося 147 тис. дітей-інвалідів, або 160,2 на 10 тис. З них вперше визнано інвалідами в 2001 р. 17,7 тис. або 19,2 на 10 тис. Ведучі місця серед причин інвалідності займають захворювання нервової системи і органів чуття, психічні розлади, природжені вади розвитку.

Найважчий контингент дітей-інвалідів зосереджений в дитячих будинках-інтернатах системи Міністерства праці і соціального захисту, з яких по досягненню повноліття в будинки-інтернати для дорослих переводиться 23%, повертається до батьків 37%, вступає в учбові заклади Міністерства праці і соціального захисту 3%, працевлаштуються 1%. Біля 30% вмирають, не досягаючи повноліття.

В рішенні медичних проблем дитячої інвалідності основні зусилля спрямовуються на попередження народження дітей з важкими вадами розвитку, на ранню з моменту народження, реабілітацію дітей-інвалідів і дітей групи ризику.

Соціальні служби зосереджують свою діяльність на питаннях соціально-педагогічної допомоги сім'ям, в яких є діти-інваліди і молоді інваліди, виконуючи роль посередника між інвалідами і членами сім'ї, педагогами, друзями і іншими соціальними інститутами.




Схожі:

Заходи щодо профілактики протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми Какуля І. Ю., методист рмк iconПро організацію інформаційно профілактичної роботи щодо запобігання торгівлі, експлуатації та жорстокого поводження з дітьми на 2012 2013 навчальний рік
Львівської облдержадміністрації щодо запобігання торгівлі, експлуатації та жорстокого поводження з дітьми на 2011 2012 навчальний...
Заходи щодо профілактики протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми Какуля І. Ю., методист рмк iconВідділ освіти виконавчого комітету Новороздільської міської ради Наказ
Нового Роздолу проведено заходи щодо запобігання торгівлі, експлуатації та жорстокого поводження з дітьми на 2011/ 2012 навчальний...
Заходи щодо профілактики протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми Какуля І. Ю., методист рмк iconЗаходи щодо профілактики захворюваності на грип та грз у навчально-виховних закладах Борівськогорайону. Какуля І. Ю., методист рмк
...
Заходи щодо профілактики протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми Какуля І. Ю., методист рмк iconНасильства та жорстокого поводження з дітьми
М54 Виявлення, попередження І розгляд випадків насильстві та жорстокого поводження з дітьми. Методичні матеріали для працівників...
Заходи щодо профілактики протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми Какуля І. Ю., методист рмк iconРозпорядження 14. 06. 2013 Валки №213 Про створення районної робочої групи представників суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми
Відповідно до ст ст. 6, 39, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про протидію торгівлі людьми»,...
Заходи щодо профілактики протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми Какуля І. Ю., методист рмк iconЗаходи із забезпечення використання комплексного підходу фахівцями соціальної сфери та освітянами у роботі з дітьми та батьками щодо питань безпечної міграції, профілактики торгівлі людьми та залучення їх до реалізації соціально-економічних ініціатив

Заходи щодо профілактики протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми Какуля І. Ю., методист рмк iconПро організацію інформаційно-профілактичної роботи щодо запобігання торгівлі, експлуатації та жорстокого поводження з дітьми у 2011 році
Стан реалізації законодавства у сфері боротьби з торгівлею людьми, дитячою проституцією І порнографією та перспективи його вдосконалення"...
Заходи щодо профілактики протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми Какуля І. Ю., методист рмк iconРозпорядження від 23 листопада 2012 р. №237 м. Знам’янка Про затвердження міських заходів щодо протидії торгівлі людьми
Затвердити План міських заходів щодо протидії торгівлі людьми на період до 2015 року (додається)
Заходи щодо профілактики протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми Какуля І. Ю., методист рмк iconПлан роботи на рік ( затверджений директором та погоджений методистом рмк)
Щодо попередження: бездоглядності, правопорушень, злочинності, насильства в сім ї, жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози...
Заходи щодо профілактики протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми Какуля І. Ю., методист рмк iconНаказ №292 Про організацію інформаційно-профілактичної роботи щодо запобігання торгівлі, експлуатації та жорстокого поводження з дітьми у 2011 році
Дення круглого столу з порядком денним «Стан реалізації законодавства у сфері боротьби з торгівлею людьми, дитячою проституцією І...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи