Літературна вітальня «Любов… рушить сонце і світила» icon

Літературна вітальня «Любов… рушить сонце і світила»




Скачати 56.94 Kb.
НазваЛітературна вітальня «Любов… рушить сонце і світила»
Дата конвертації22.12.2012
Розмір56.94 Kb.
ТипДокументи



Літературна вітальня


«Любов… рушить сонце і світила»


З досвіду роботи

вчителя світової літератури

Бородянської спеціалізованої

загальноосвітньої школи І-ІІІ ст№2

Пінчук Тамари Степанівни


2010


ЯКЩО ВИ КАМІНЬ - БУДЬТЕ ГРАНІТОМ,

ЯКЩО ВИ КВІТКА - БУДЬТЕ ТРОЯНДОЮ,

ЯКЩО ВИ ЛЮДИНА – БУДЬТЕ КОХАННЯМ


Кажуть, що про кохання сказано все, але не всіма. Поет, прозаїк, драматург чи ,навіть, людина зовсім не причетна до літератури, у житті обов’язково «пише» свою неповторну історію кохання.

Починаючи з еллінських часів, коли світом, за Гомером, правили олімпійські боги, кохання стрілою Ерота пронизало серця Париса і Елени, Пріама і Гекаби, Федіти і Пелея, через нього велись жорстокі війни, а найвродливішу із богинь було визнано богинею кохання. Минали роки, століття, все змінювалось та вічним залишалось кохання.

Він і вона… Кохання і ніжність, відчай і розлука – це вічні теми поезії.

Франческо Петрарка - найвидатніший майстер сонет Італії XVІ ст., Вільям Шекспір – великий поет доби Відродження, Фрідріх Міллер – видатний німецький поет Просвітництва , Джорж Байрон, Генріх Гейне, Віктор Гюго, Олександр Пушкін, Марина Цвєтаєва – поети всіх часів і всіх народів оспівували кохання. Палке та ніжне, прекрасне чи мрійливе – воно знайоме всім.


^ Під ніжну мелодію входять юнак і дівчина


Він: Жить без тебя не могу…

Я с первого дня это понял.

Как будто на полном скаку

Коня вдруг над пропастью поднял

Вона: И без тебя не могу…

Я столько ждала и устала,

Как будто на белом снегу

Гроза мою душу застала

Він: Сошлись, розминулись пути,

Но он ей звонил отовсюду,

И тихо просил: «Не грусти…»

И тихое слышалось: «Буду…»

Вона: Однажды на полном скаку

С коня он сорвался на съемках,

«Я жить без тебя не могу,»-

Она ему шепчет в потемках


Він: Он бредил, но сила любви

Вновь к жизни его возвращала.

И смерть отступала : «Живи!»

И все начиналось сначала.

Вона: Я жить без тебя не могу…

Он ей улыбался устало.

  • А помнишь, на белом снегу

Гроза тебя как-то застала?

Прилипли снежинки к виску,

И капли росы на ресницах.

Я жить без тебя не могу

И, значит, ничто не случится


^ На сцені стіл, на якому підсвічники зі свічками, книги, листки; за столом сидить і пише юнак, за його спиною дівчина


Дівчина:

Я виходжу заміж за друга моєї юності Миколу Степановича Гумільова.

Він кохає мене вже 3 роки, і я вірю, що моя доля бути його дружиною… Я клянусь , що ця нещасна людина буде щаслива зі мною. Він пише мені незрозумілі слова , а я ходжу з листом до знайомих і питаю роз’яснення .


Дівчина:

Любов покоряет обманно,

Напевом простым , неискусным.

Еще так недавно – странно

Ты не был седым и грустным.

И когда она улыбнулась,

В садах твоих, в доме и в поле, -

Повсюду тебе казалось,

Что волен ты и на воле.

Был светел ты взятый ею

И пивший ее отравы,

Ведь звезды были крупне,

Ведь пахли иначе травы,

Осенние травы


Любовна лірика Ганни Ахматової – неповторне явище у світовій літературі. «Велике земне кохання» є альфою і омегою всієї її поезії. Напевно, саме тому поетеса була перекладачем збірки «Зів’яле листя» Івана Франка.


Марина Цвєтаєва. Вона вміла бути щасливою , але і вміла страждати , як звичайнісінька жінка. У віршах про любов багато переживань, багато пристрасті. У них відлунюється жіноча доля коханої і покинутої , доля володарки і страждальниці.


^ Виконується пісня «Мне нравится» на слова М. Цвєтаєвої


Відродження, ренесанс людського духу і почуттів починається в сонячній Італії. Осяяний легендарними почуттями двох великих митців того часу - Петрарки і Данте. Піднесені їхньою музикою до рівня божественної святості їхні кохані – Лаура та Біатріче – знайшли своє безсмертя у слові, ставши ідеалом жіночої довершеності, чистоти, шляхетності.


^ Журнальний столик, дівчина з чашкою в руках і читає вірш Данте


В своїх очах вона несе кохання

На кого гляне, всі блаженні вмить.

Як десь іде, за нею всяк спішить,

Тріпоче серце від її вітання.

Він блідне, никне, множачи зітхання,

Спокутуючи гріх свій самохіть.

О донни, як їй скласти прославляння?

Хто чув її – смиренність дум свята

Проймає в того серце добротливо.

Хто стрів її, той втішений сповна.

Коли ж іще всміхається вона,

Марніє розум і мовчать уста, -

Таке – бо це нове й прекрасне диво


^ Хлопець підходить до дівчини і читає вірш


Як не любов, то що це може бути?

А як любов, то що ж таке вона?

Добро? Та в ній скорбота ніщивна.

Зло? – але ж муки ці солодкі. Боже!

Горіти хочу! – то даремна скарг луна.

Живлюща смерте, втіха навісна!

Хто твій тягар здолати допоможе?

Чужій чи власній волі я служу?


Неначе в просторінь морську безкраю

В човні хиткому рушив без керма.

Про мудрість тут і думати дарма.

Чого я хочу – й сам уже не знаю;

Палаю взимку, в спеку весь дрожу


^ Лунає музика Глюка з опери «Орфей та Еврідіка»


Послухайте!... Це співає кохання.. Голос кохання пробивається через темряву, відстані і століття. Сила кохання підіймає людину над землею, вона може піднести її аж до зірок. Пісню кохання не може зупинити навіть смерть.


Інсценізація уривка із трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»

Пісня із кінофільма «Титанік»


Легенда Давньої Греції розповідає про скульптора Пігмаліона. Він довго працював і створив прекрасну статую жінки – Галатею. Такою гарною вона була, що він закохався в неї, але то була холодна статуя. І Пігмаліон почав просити богиню кохання Афродіту оживити образ. Афродіта виконала його прохання, і Галатея стала дружиною скульптора . Таким жагучим було кохання.


^ Під ніжну мелодію звучить вірш В. Сосюри «Так ніхто не кохав»


Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

Лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання.

Дише тихо і легко в синяву вона,

Простягає до зір свої руки…

В день такий на землі розцвітає весна

І тремтить від солодкої муки…

В’яне серце моє од щасливих очей,

Що горять в тумані наді мною…

Розливається кров і по жилах тече,

Ніби пахне вона лободою…

Гей ви, зорі ясні!... Тихий місяцю мій!...

Де ви бачили більше кохання?


Кохання… Вічне почуття… У всіх народів і у всі часи про нього говорили, всім і повсюду воно зрозуміле, тому що торкається найтонших струн людської душі.

Сердцам, соединяющимся вновь,

Я не помеха. Никогда измене

Любов не изменить на нелюбовь

И не заставить преклонять колени


Любов над бурі зведений маяк,

Що кораблям шле промені надії,

Це – зірка провідна, яку моряк

Благословляє в ненависній стихії



Схожі:

Літературна вітальня «Любов… рушить сонце і світила» iconНаказ №17 Про організацію та проведення міського конкурсу «Літературна вітальня»
З метою пошуку та виявлення творчо-обдарованої молоді, популяризації кращих класичних та сучасних літературних творів, формування...
Літературна вітальня «Любов… рушить сонце і світила» iconТема. «Світ існує завдяки любові» Твір-роздум на морально-етичну тему Епіграф Світ завжди благословляє і сонце, що встає, і серце, що кохає
...
Літературна вітальня «Любов… рушить сонце і світила» iconУправління освіти І науки Вінницької облдержадміністрації Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії 2010/2011 н р
А. Ростуть пальми. Б. Під час рівнодення Сонце кульмінує в зеніті. В. Сонце ніколи не заходить. Г. Ніколи не випадає дощ. Д. Під...
Літературна вітальня «Любов… рушить сонце і світила» iconГоловне управління освіти І науки Київської облдержадміністрації Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії 2011/2012 н р
А. Ростуть пальми. Б. Під час рівнодення Сонце кульмінує в зеніті. В. Сонце ніколи не заходить. Г. Ніколи не випадає дощ. Д. Під...
Літературна вітальня «Любов… рушить сонце і світила» iconНаказ №96 смт. Добровеличківка Про підсумки районного конкурсу «Мамине сонце»
«Про проведення районного конкурсу «Мамине сонце» та з метою пошуку нових талантів, відкриття нових імен, формування у школярів глибокої...
Літературна вітальня «Любов… рушить сонце і світила» iconЗустріч через п’ятдесят років
Сонце нестерпно пекло навіть під навісом. За відчиненими дверима місіс Долдерсон трохи пересунула крісло так, що голова її тепер...
Літературна вітальня «Любов… рушить сонце і світила» iconТема. «Всьому початок є любов»
Обладнання: магнітофон, свічки, малюнки дітей, вислови про любов видатних людей, виставка літератури – вірші про любов
Літературна вітальня «Любов… рушить сонце і світила» iconНаказ №52 смт. Добровеличківка Про проведення районного конкурсу «Мамине сонце»
Затвердити Положення про проведення районного конкурсу «Мамине сонце» серед школярів Добровеличківського району у 2012 році (додаток...
Літературна вітальня «Любов… рушить сонце і світила» iconТема. Літературна казка. Олександр Пушкін. Вступ до поеми "Руслан і Людмила"
Мета. Розкрити поняття “літературна казка”, ознайомити учнів з життям Олександра Пушкіна та його казками, розвивати навики порівняння...
Літературна вітальня «Любов… рушить сонце і світила» iconЛітературна мова це складова й невід’ємна час­тина загальнонаціональної мови. Вона виділяється як унормована й оброблена її форма
Вона виділяється як унормована й оброблена її форма. Літературна мова об­слуговує всі сфери суспільного життя: виконує функ­ції спілкування,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи