Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2011/2012 навчальному році icon

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2011/2012 навчальному році




НазваМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2011/2012 навчальному році
Сторінка1/29
Дата конвертації27.12.2012
Розмір5.11 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
джерело
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації

навчально-виховного процесу

в закладах системи

загальної середньої освіти

в 2011/2012 навчальному році

Особливості роботи з дітьми п’ятирічного віку,

охопленими різними формами здобуття дошкільної освіти


Згідно з концепцією Базового компонента мета дошкільної освіти – збалансований розвиток дитини, узгодженість у її житті основних тенденцій до самореалізації, саморозвитку та самозбереження, сформованість базису особистісної культури, а не лише підготовка до навчання у школі. Максимально системний підхід до реалізації завдань розвитку дошкільників, їх виховання та навчання забезпечено в дошкільних навчальних закладах. Разом з тим частина дітей здобуває дошкільну освіту через інші форми, які зорієнтовані переважно на підготовку до шкільного навчання (часто – форсовану, не узгоджену з державними стандартами дошкільної і початкової освіти) і, на жаль, не завжди враховують пріоритети розвитку дошкільників відповідно до вікових та індивідуальних можливостей, сензитивних періодів та новоутворень кожного вікового етапу. В результаті ці діти надалі частіше стикаються з труднощами в навчанні, спілкуванні з однолітками, педагогами, триваліше й болючіше порівняно з дітьми, які відвідували дитячий садок, переживають період шкільної адаптації.

З огляду на це надзвичайно важливо дати кожній дитині можливість здобути якісну дошкільну освіту та забезпечити рівні стартові умови для подальшого навчання. На реалізацію цього завдання і було спрямовано інструктивно-методичні листи Міністерства освіти і науки України:

  • «Про організацію роботи з дітьми дошкільного віку в 2010/2011 навчальному році» від 18.08.2010 р. № 1/9-570;

  • «Про організацію та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах» від 6 червня 2005 р. № 1/9 - 306;

  • «Про організацію короткотривалого перебування дітей у дошкільних навчальних закладах» від 17 серпня 2005 р. №6121/9-431;

  • «Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади» від 4 жовтня 2007 р. № 1/9 – 583.

Значну увагу в цих нормативних документах приділено змістовому наповненню освітньої роботи з дошкільниками та варіативним формам здобуття дошкільної освіти, які можна організовувати в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах, закладах культури та ін., у приміщеннях, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам щодо здійснення навчально-виховного процесу з дітьми дошкільного віку.

Групи з повним режимом перебування

Групи з повним режимом перебування (10,5 – 12 годин) створюють у дошкільних навчальних закладах (зокрема сімейного, комбінованого типу) та у навчально-виховних комплексах «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад». Такі групи працюють упродовж усього року або сезонно (3-6 місяців) 2-3 рази на тиждень.

Групи короткотривалого перебування

Групи короткотривалого (3-5 годин) перебування організовують у дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема навчально-виховних комплексах «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад», та дошкільних навчальних закладах – центрах розвитку для дітей, які відвідують інші навчальні заклади чи виховуються вдома. Щоб забезпечити якісними освітніми послугами з формування готовності до шкільного навчання і сільських дітей у тих місцевостях, де немає таких закладів, дозволено організовувати роботу груп з короткотривалим режимом перебування в орендованих приміщеннях, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам.

Групи короткотривалого перебування працюють протягом або цілого року, або його частини, але не менше трьох разів на тиждень у робочі дні, а за необхідності та наявності умов – повний робочий тиждень. Можна також створювати групи вихідного дня, які функціонують двічі на тиждень – по суботах і неділях.

Існує декілька варіантів діяльності груп короткотривалого перебування:

  • діти відвідують лише заняття або заняття і прогулянки (без харчування);

  • у першій половині дня здійснюється повноцінний навчально-виховний процес – з харчуванням, прогулянками, заняттями.

Припустима й така організація роботи з дітьми, коли в одному приміщенні працює кілька груп короткотривалого перебування (почергово в першій та другій половині дня).

Групи короткотривалого перебування створюють переважно для дітей п'ятирічного віку з метою забезпечення системного підходу до їх соціальної адаптації, а також до фізичного, пізнавального, мовленнєвого, художньо-естетичного розвитку перед початком шкільного життя.

Заслуговує на увагу й позитивний досвід роботи груп короткотривалого перебування для дітей від 2,5 – 3 до 6 років упродовж кількох навчальних років поспіль. Залежно від ситуації ці групи комплектуються за одновіковим чи різновіковим, або за сімейним принципами. Переваги цього варіанту організації діяльності груп у тому, що таким чином основи життєвої компетентності формуються в дітей пролонговано, поступово.

Існують і такі групи короткотривалого перебування, які не ставлять за мету проведення спеціальної навчальної діяльності, але мають потенційні можливості для реалізації інших аспектів освітньої роботи відповідно до вимог державного стандарту дошкільної освіти:

  • прогулянкові групи, в яких не лише доглядають за дітьми, але й реалізують програмові розвивально-виховні завдання під час прогулянок на свіжому повітрі в рухливих, дидактичних, творчих іграх, фізичних вправах, спостереженнях, дослідах, бесідах та інших видах роботи, формують позитивний досвід спілкування з ровесниками та дорослими;

  • консультативні групи, в яких діти відвідують окремі заняття з фахівцями різного профілю (логопедом, психологом тощо) й отримують кваліфіковану допомогу щодо усунення вад мовлення, діагностики і своєчасної корекції психічного та фізичного розвитку за індивідуальними показниками.

^ Там, де дошкільних навчальних закладів немає, при загальноосвітніх навчальних закладах, зокрема при навчально-виховних комплексах «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» можна створювати групи підготовки дітей до школи як з повним режимом перебування, так і з короткотривалим перебуванням. Ці групи працюють переважно сезонно 3 – 5 разів на тиждень.

Центри (групи) підготовки дітей до школи

Центри (групи) підготовки дітей до школи діють у системі позашкільної освіти, здебільшого на базі районних, міських будинків дитячої творчості, палаців культури, клубів тощо. Вони проводять заняття з дітьми 4 – 5 років упродовж одного-двох навчальних років 2 – 3 рази на тиждень. Роботу таких центрів (груп) організовують у першій чи другій половині дня, вона триває не більше трьох годин на день.

Інші форми здобуття дошкільної освіти

Сьогодні досить часто діти здобувають дошкільну освіту за допомогою «домашніх» педагогів (сімейних вихователів, гувернерів). Нерідко батьки поєднують кілька різних форм здобуття дошкільної освіти: скажімо, дитина перебуває під опікою гувернера і одночасно відвідує прогулянкову, консультативну групу чи групу короткотривалого перебування при дошкільному закладі або центр (групу) підготовки до школи при позашкільному закладі; дитина відвідує дошкільний заклад загального розвитку й періодично займається в групі підготовки до школи при центрі розвитку дитини в будинку дитячої творчості тощо.

Надавати освітні послуги через варіативні форми здобуття дошкільної освіти можуть педагоги з кваліфікацією вихователя дошкільного навчального закладу, вчителя початкових класів чи викладача окремої навчальної дисципліни (іноземна мова, музика, хореографія, образотворча, театралізована діяльність тощо).

Базова програма «Я у Світі» та програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»

Незалежно від того, яку форму чи форми здобуття дошкільної освіти обрали для своїх дітей батьки, вся розвивальна навчально-виховна робота з дошкільниками має будуватися з обов'язковим урахуванням вікових особливостей розвитку дітей та відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.

Відкритий характер Програм дає змогу розробляти і паралельно впроваджувати в практику роботи дошкільних закладів регіональні, профільні (парціальні) програми за умови, що вони відповідають її основним положенням. При цьому педагоги, які працюють за іншими формами здобуття дошкільної освіти, мають керуватися у своїй діяльності насамперед змістом Програми «Впевнений старт», використовувати методичний супровід до неї, співзвучні сучасним тенденціям методичні розробки попередніх років, складаючи перспективні та календарно-тематичні плани роботи з урахуванням специфіки тієї чи іншої форми надання освітніх послуг дошкільникам.

Кінцевим результатом об’єднаних зусиль сім’ї, дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів та інших соціальних інституцій з надання дошкільної освіти є формування у дітей готовності до шкільного життя, тобто так званої шкільної зрілості. Традиційно освітню роботу спрямовують на формування психологічної та фізичної готовності. Показники готовності до шкільного життя покладено в основу психологічного портрета майбутнього першокласника, запропонованого у Програмі. Відповідно до нього формування елементарної шкільної зрілості планомірно і поступово реалізовується від раннього до старшого дошкільного віку в процесі розвитку дітей за такими лініями: фізичний, пізнавальний, мовленнєвий, соціально-моральний, емоційно-ціннісний, художньо-естетичний, креативний розвиток. Наголосимо, що на ці положення варто орієнтуватися незалежно від обраної форми здобуття дошкільної освіти.

Форми організації освітньої роботи зі старшими дошкільниками

Дбаючи про інтереси дітей, які не відвідують дошкільні навчальні заклади, важливо залучати їх до різних форм здобуття дошкільної освіти хоча б на етапі старшого дошкільного віку (з 5 років). Зміст освітньої діяльності, визначений Базовим компонентом дошкільної освіти та чинними програмами, реалізують у різних організаційних формах роботи зі старшими дошкільниками. Програма «Я у Світі» орієнтує педагогів на більш насичену, змістовнішу, ретельніше організовану освітню роботу з дітьми у повсякденні: спостереження, елементарні досліди, бесіди, різні види ігор, праці, самостійна діяльність дітей тощо. При цьому Програма «Впевнений старт» передбачає використання як колективних, так і групових, індивідуальних форм роботи. Це дасть змогу повніше використовувати потенційні можливості всіх форм організації дитячої життєдіяльності, а не лише заняття.

Специфіка навчальної діяльності в умовах варіативних форм здобуття дошкільної освіти

З огляду на обмежений термін перебування дітей у відповідних групах і центрах, на нашу думку, не варто відкидати таку ефективну, перевірену часом форму організації навчальної діяльності, як заняття, нівелюючи їх значення в розвитку дітей. Важливо лише пам'ятати, що заняття з дошкільниками не мають дублювати форми, методику проведення, зміст шкільних уроків. По можливості вони мають інтегрувати різні сфери життєдіяльності, змістові лінії, лінії розвитку.

Для проведення занять діти можуть бути організовані фронтально чи підгрупами, наприклад:

  • кілька педагогів – фахівців з різних змістових напрямів одночасно працюють з окремими підгрупами;

  • на занятті з усією групою робота проводиться у підгрупах, парах;

  • педагог у зручний для цього час упродовж дня реалізує програмовий матеріал певного заняття частинами (у формі міні-занять) почергово з невеликими підгрупами дітей.

Під час занять діти мають бути зручно розташованими як для них самих, так і для педагога. Від заняття до заняття чи навіть у ході одного заняття розташування дітей слід періодично варіювати – за столами чи партами, як у класі; за окремо розставленими чи зсунутими по два столами; сидячи або стоячи кружка, півколом тощо. Уникнення статичних навантажень, динамічна зміна видів діяльності, різноманітні завдання допоможуть попередити фізичну й психічну втому.

Враховуючи, що навчання дошкільників не можна обмежувати самими заняттями, адже воно має органічно вплітатися в життя дитини, правомірним буде домінування в ньому гри як форми організації, методу і засобу освітнього впливу з огляду на провідне значення цього виду діяльності для розвитку дітей дошкільного віку. Ось чому навчання дошкільників, зокрема старших, у процесі спеціально організованих занять та повсякденні має насичуватись іграми і вправами розвивального, дидактичного характеру за всіма сферами дитячої життєдіяльності та з різною змістовою спрямованістю: логіко-математичною, мовленнєвою, українознавчою, природознавчою, екологічною, художньо-естетичною, руховою тощо.

Особливої уваги потребує навчальна діяльність дошкільників, які лише в 5 років долучаються до здобуття дошкільної освіти переважно в режимі короткотривалого перебування в закладі. Варто ретельно продумувати їхній розпорядок дня в закладі та вдома, доцільність поєднання в ньому різних форм роботи, видів діяльності та можливість використання на заняттях програмового змісту для дітей старшої і, частково, попередніх вікових груп.

Зважаючи саме на обмеженість терміну перебування дітей під організованим педагогічним впливом, у таких групах, на нашу думку, доцільно традиційно визначати в режимі дня період для концентрованого проведення навчальної діяльності у формі занять. Найтиповіші моделі організації роботи, зокрема навчальної, у групах і центрах підготовки до школи для п'ятирічних дітей передбачають у середньому по три заняття на день при відвідуванні закладу 3 – 5 разів на тиждень. Тривалість кожного заняття – 25 – 30 хвилин.

^ Орієнтовний розподіл занять зі старшими дошкільниками на тиждень:

Напрями роботи

Кількість занять на тиждень при відвідуванні дитиною закладу

^ 3 рази на тиждень

5 разів на тиждень

Розвиток мовлення, художня література

1

2

Підготовка до навчання грамоти

1

2

Ознайомлення з навколишнім світом; ознайомлення з природою

2

2

Розвиток математичних уявлень та логічного мислення

2

3

Образотворча діяльність, художня праця

1

2

Фізична культура

1

2

Музика

1

2

Усього

9

15


Окрім цього, як додаткові освітні послуги на основі угоди з батьками до сітки навчальної діяльності можна вводити заняття з іноземної мови, хореографії, заняття у спортивних секціях тощо.

В умовах такої концентрованої навчально-ігрової діяльності доцільно робити перерви між заняттями (10 – 15 хв.), проводячи їх у формі динамічних пауз з використанням комплексів фізичних вправ, рухливих ігор, або залучаючи дітей до підготовки матеріалів для наступного заняття, догляду за об'єктами куточка живої природи, лагодження іграшок тощо. Звісно, крім цього треба дати дітям змогу вільно поспілкуватися між собою або усамітнитися, зайнятися певною справою за власними уподобаннями.

Для забезпечення системи безперервного навчання і виховання, досягнення високої якості освіти дуже важливо створити сприятливі умови для переходу дитини від однієї освітньої ланки до іншої

Вступ до шкали – це відповідальний і складний період у житті кожної дитини. І перехід до нового, навіть найприємнішого, – це завжди стрес. Тому дорослим (педагогічним працівникам, батькам) необхідно забезпечити, щоб перехід дитини з одного статусу – статусу «дошкільника» – до іншого – статусу «школяра» – відбувався поступово, не приголомшуючи дитину лавиною незнайомих вражень. Такий перехід сприятиме підвищенню ефективності виховання і навчання дітей з перших днів їх перебування в школі.

Наступність і перспективність дошкільної та початкової освіти – це не лише підготовка до нового, а й, що ще більш важливо, збереження і розвиток напрацьованого досвіду, досягнень кожної дитини. Наступність передбачає врахування учителями початкової школи того рівня розвитку дитини, з яким вона вступає до першого класу, забезпечення продовження її розвитку, виховання та навчання, а також створення для цього відповідних умов. Перспективність передбачає визначення пріоритетних напрямів підготовки дітей дошкільного віку до шкільного життя, врахування вимог початкової школи щодо оволодіння провідною у молодшому шкільному віці навчальною діяльністю та сприяння подальшому соціальному розвитку дітей у нових для них умовах.


^ Методичні рекомендації

щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2011-2012 навчальному році.

^ Початкова школа


Повноцінне і різнобічне навчання, виховання і розвиток учнів забезпечує тільки якісна шкільна освіта, системоутворювальним фактором якої був і залишається зміст. Визначення змісту освіти належить до стратегії державної політики.

Державний стандарт початкової загальної освіти, що затверджено нинішнього року є багатофункціональним. Його функції: збереження єдиного освітнього простору в державі; посилення стабілізуючої і регламентуючої ролі школи у системі неперервної освіти; розвантаження учнів від інформації; створення передумов для диференціації шкільної освіти. Прийняття ДС стимулює розвиток моніторингу освіти, методичних інновацій. Впроваджуючи цей документ, учителі повинні звернути увагу на подальшу реалізацію розвивальних можливостей початкової освіти, наступність методологічних і методичних позицій між дошкільною і початковою освітою, впровадженні компетентнісного підходу.

Розбудова України як вільної демократичної держави, становлення і розвиток громадянського суспільства неможливі без якісної цілеспрямованої підготовки школярів до життя і діяльності у такому суспільстві.

З огляду на це перед вчителем початкових класів постає завдання – сформувати особистість громадянина правового демократичного суспільства.

Формування громадянської культури особистості значною мірою зумовлюється змістом освітніх предметів. Особлива роль належить предметам гуманітарного та художньо-естетичного циклів, предметам варіативної складової навчального плану.

У вихованні громадянина велика роль належить початковій школі. Учителі повинні в процесі виховання отримати у дітей повагу до прав і свобод людини, відповідальність, відкритість та критичне мислення, толерантність. На основі цих якостей може формуватися такий важливий компонент громадянськості, як готовність брати участь у соціально-політичному житті країни, усвідомлення того, що якість життя громадян залежить від них самих та їх готовності впливати на прийняття рішень на різних рівнях влади. Повага до інших людей, їхніх прав і свобод, здатність захищати свою думку та свої права починається з поваги до себе. Здатність відстоювати свої права базується на почуттях власної гідності. Формування цієї якості має бути об’єктом особливої уваги вчителя початкових класів.

Підходи до формування громадянської компетентності в сучасному змісті шкільної освіти:

1) побудова занять на основі рівноправного партнерства й спілкування в умовах особистісно орієнтованого підходу до дитини;

2) забезпечення умов для становлення особистості як громадянина, реалізація її громадянських прав;

3) запровадження ефективних форм, методів вивчення і формування громадянської позиції учнів з урахуванням їхніх потреб;

4) допомога учням у практичному застосуванні правових знань для пояснення фактів навколишнього життя;

5) обмін думками щодо опрацьованого матеріалу, накопичення дітьми системних знань через здоров'я, емоційне сприйняття та логічне мислення;

6) творча робота з власними судженнями про моральні й правові норми;

7) робота над культурою мовлення.

Ефективність громадянської освіти залежить від форм і методів її організації як у навчальних, так і в позаурочний час. Головна роль належить активним методам та формам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи, творчості.

Високих результатів досягають учителі тоді, коли в центр уваги ставляться щоденні проблеми учнів та їх батьків як громадян, що мають права та обов’язки. Такими проблемами є , наприклад, освіта й охорона здоров'я, соціальний захист, громадський транспорт, стан навколишнього середовища. Це дає змогу розвивати такі риси особистості, як поінформованість, здатність до дослідження, активність, ініціативність, комунікабельність, відповідальність.

Вищеописана робота дає певні результати.

Учні знають про:

  • національні та загальнолюдські цінності;

  • державу, закони, права людини, права та обов’язки людини-громадянина;

  • правила спілкування з однолітками та дорослими, норми поведінки в різних ситуаціях.

Учні вміють:

  • спілкуватися з однолітками та дорослими;

  • колективно обговорювати проблеми;

  • беруть участь у колективній діяльності сім'ї та класу, прийнятті колективних рішень;

  • залучаються до суспільно корисної праці;

  • здатні висловлювати і відстоювати власну точку зору.

У поведінці та оцінках учні виявляють:

  • прагнення до справедливості, чесності, відповідальності;

  • визнання та сприйняття багатоманітності;

  • повагу до культури, мови, традицій власного й інших народів.

Головне завдання початкової школи – виявити творчі здібності дитини і дати поштовх до розвитку. Адже тільки у творчості дитина може самореалізуватися і самоутвердитися.

При створенні умов для розвитку особистості, в дитини обов’язково розкриються здібності, закладені природою. Розрізняють загальні та спеціальні здібності.

^ Загальні здібності – здібності до навчання, спостережливості, загальний рівень інтелектуального розвитку, розвиток пам’яті, сприйняття, мислення, уяви, волі.

^ Спеціальні здібності – це особливості людини, що допомагають успішно виконати визначений вид діяльності – музичний, сценічний, естетичний, літературний. Розвиток спеціальних здібностей спирається на відповідні задатки.

^ Творчі здібності – це індивідуальні особисті якості людини, що формуються разом із задатками під впливом зовнішніх умов у процесі взаємодії людини з навколишнім середовищем і допомагають успішно виконати різноманітну творчу діяльність.

Для розвитку творчих здібностей потрібні спеціальні умови, які впливатимуть на позитивний емоційний стан та сприятимуть прояву розумової активності, витримки дитини.

Для формування творчих здібностей важлива систематична та послідовна робота, визначення плану досягнення мети.

Учитель має своєчасно помітити прояви творчості у дітей, заохотити їх до розвитку.

На уроках слід використовувати ті види навчальної діяльності, що дають їм матеріал для роздумів, можливість проявити ініціативу й самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчого підходу до розв’язання проблеми.

Формуванню та розвитку творчих здібностей сприяє залучення обдарованих дітей до диференційованої роботи, розв’язання проблемних завдань, самостійна підготовка повідомлень, вивчення матеріалу наперед, участь у конкурсах, виставках.

Навчально-виховний процес рекомендуємо організовувати таким чином, щоб він:

  • відповідав вимогам сучасності;

  • мав особистісно орієнтовану спрямованість;

  • надав можливість диференціації навчання;

  • створював умови для розвитку і самореалізації кожної особистості через самодіяльність, активність і життєтворчість;

  • давав можливість реалізовувати творчі можливості у процесі діяльності.

Дуже сучасно звучать слова В. Сухомлинського про те, що «... у світі нових знань, поставлених перед школою, по-новому слід розглядати питання про інтелектуальний розвиток людини». Якщо діти рідко залучаються до творчої роботи, часто позбавляються можливості самостійно розв’язувати проблеми, доступні для їхнього розуміння, отримують знання у готовому вигляді, запам’ятовують їх і механічно відтворюють, то у такому разі їхня думка «дрімає». У подальшому діти стають інтелектуально пасивними, відчувають труднощі у навчанні.

«Відкрити в кожній людині творця, поставити її на шлях самобутньо творчої, інтелектуально повнокровної праці – це завдання стає нині першочерговим у практичній роботі», – уважав В. Сухомлинський, а виховання діяльного творчого розуму необхідно розпочинати з першого дня перебування дитини в школі. Тільки якщо творчо ставитися до справи, можна реалізувати завдання початкової школи.

«Перетворення наукових істин у живий досвід творчої праці – це найскладніша сфера зіткнення науки з практикою», – уважав В.О. Сухомлинський.

Саме творчість стимулює розвиток мислення, інтересів, дослідницьку діяльність.

Одним із основних напрямків розвитку сучасної освіти є технологія навчального процесу.

Звернемо увагу на одну з них, що допомагає учням не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей. Це технологія формування та розвитку критичного мислення.

^ Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати, самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино вірне розв’язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Урок критичного мислення має певну структуру та складається з 5 основних етапів.


1. Розминка




5. Рефлексія




Урок




2. Обґрунтування

навчання




4. Усвідомлення

змісту




3. Актуалізація


1. Розминка

Головна функція – створення сприятливого психологічного клімату на уроці.

Актуальність етапу

Теплий психологічний клімат сприяє:

  • кращому засвоєнню навчального матеріалу;

  • підвищенню авторитету вчителя;

  • психологічному розвантаженню учнів.

2. Обґрунтування навчання

Етап передбачає:

  • постановку мети уроку;

  • розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому.

Актуальність етапу

Навчальний матеріал засвоюється краще, якщо:

  • учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них;

  • чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці.

3. Актуалізація

  • На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми, потрібних для наступних етапів уроку.

Актуальність етапу

  • Те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися;

  • знання, пов’язані з досвідом учня, краще та швидше запам’ятовуються;

  • створюються умови для «відкриття», самостійного здобування знань;

  • підвищується роль учня на уроці.

4. Усвідомлення змісту

  • Учень знайомиться з новою інформацією;

  • на цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня;

  • учень аналізує інформацію, визначає особисте її розуміння.

Актуальність етапу

Розвиток уміння:

  • працювати з інформацією;

  • працювати самостійно;

  • виділяти головне, суттєве;

  • формування компетентності учнів з предмета.

5. Рефлексія

  • Учень стає власником ідеї, інформації, знань;

  • можливість використання знань;

  • обмін знаннями з іншими учнями;

  • оцінка та самооцінка діяльності.

Актуальність етапу

  • Усвідомлення того, що було зроблено на уроці;

  • демонстрація знань та їх можливого застосування;

  • можливість диференціації домашнього завдання;

  • визначення необхідності корекції.

Метою освітнього процесу в сучасній школі є формування системних знань, необхідних для цілісного, продуктивного мислення. Ці знання учні можуть отримати на основі інтеграції фундаментальних гуманітарних дисциплін, змісту навчального матеріалу предметів, що вивчаються у початкових класах.

Виділяються три рівні інтеграції навчального змісту:

  • внутрішньопредметна – інтеграція понять, знань, умінь всередині окремих навчальних предметів;

  • міжпредметна – синтез фактів, понять, принципів двох і більше предметів;

  • транспредметна – синтез компонентів основного, шкільного і позашкільного змісту навчання.

Інтеграція навчального змісту в початкових класах дасть можливість:

  • посилити пізнавальний інтерес молодших школярів, урізноманітнити види діяльності;

  • формувати системні знання, які допоможуть аналізувати, порівнювати, узагальнювати;

  • зменшити навантаження на дітей.

Усі уроки в початкових класах слід будувати за технологією особистісно орієнтованого навчання з використанням інтерактивних методів та прийомів, інформаційно-ціннісного підходу до навчання, що сприяє формуванню ключових компетентностей молодших школярів.

1. Пізнавальна компетентність:

  • навчальні досягнення;

  • інтелектуальні завдання;

  • уміння вчитися й опановувати знання.

2. Особистісна компетентність:

  • розвиток індивідуальних здібностей;

  • знання сильних і слабких сторін.

3. Соціальна компетентність:

  • робота в команді, групі, парі;

  • уміння приймати особисте рішення;

  • уміння визначити особисту роль у колективі;

  • уміння безконфліктно виходити із життєвих ситуацій.

4. Полікультурна компетентність:

  • опанування досягнень культури;

  • розуміння і повага до людей інших національностей, релігій, культур, мов, рас.

5. Комунікативна компетентність:

  • уміння спілкуватися усно й письмово рідною мовою та іншими мовами.

6. Інформаційна компетентність:

  • уміння отримувати, осмислювати, обробляти і використовувати інформацію з різних джерел.

7. Саморозвиток і самоосвіта:

  • потреба і бажання постійно навчатися.

8. Компетентне ставлення до особистого здоров'я:

  • фізичне здоров'я, клінічне здоров'я, рівень валеологічних знань.

Молоді вчителі – це майбутнє школи, держави. Але адаптація їх в перші роки своєї педагогічної діяльності залежить від того, наскільки ефективно поєднуються його підготовка у виші зі сприятливими у творчому відношенні умовами його діяльності в школі.

На думку видатного українського громадського діяча, письменника І. Франка, щоб мати «добрих учителів», необхідно «добре їх самих вивчити» та поставити в такі умови, щоб вони могли щось добре зробити.

Найбільші проблеми виникають у вчителя-початківця на уроці. Це пов’язане з тим, що молодий педагог повинен самостійно приймати рішення в різних педагогічних ситуаціях.

Рекомендуємо з метою надання конкретної допомоги в підвищенні рівня психологічної культури та педагогічного мислення планувати роботу «Школи становлення молодого вчителя». За молодим спеціалістом слід закріпити досвідченого педагога-наставника.

Заняття в школі проводити за навчальним планом у формі:

  • відкритих засідань;

  • практикумів;

  • круглих столів;

  • дискусій;

  • конкурсів;

  • відкритих уроків;

  • практичних занять.

Алгоритм роботи з молодими спеціалістами

  • Відвідування уроків молодих спеціалістів із метою вивчення педагогічних труднощів.

  • Діагностика молодих спеціалістів на підставі самооцінки.

  • Відвідування уроків досвідчених педагогів-наставників, учителів, які атестуються молодими спеціалістами.

  • Участь молодих спеціалістів у творчих і динамічних групах з організації та проведення позакласних заходів.

  • Педагогічна олімпіада «День молодого вчителя».

Результатом навчання в школі є фахівець, який уміє:

– проектувати, конструювати навчальний матеріал, моделювати педагогічний процес, спрямовувати навчальну діяльність учнів на основі психологічних уявлень;

– перетворювати навчальну наукову інформацію в навчальний матеріал, доступний для його розуміння учнями, пробуджувати інтерес до навчального предмета, розвивати творчу активність учнів;

– відчувати психологічний стан дітей, визначати особливості стосунків у дитячому колективі;

– ставити завдання, інструктувати дітей, координувати їхню діяльність, співпрацювати в навчальному процесі;

– регулювати взаємини з дітьми, колегами, керівниками;

– мати мовленнєві здібності, які полягають у правильності артикуляції, дикції, багатстві усного мовлення;

– засвоювати і поповнювати знання, аналізувати, узагальнювати, визначати головне, логічно мислити;

– вивчати особливості учнів, окремих груп, факторів впливу на хід навчально-виховного процесу;

– брати участь у творчій роботі, аналізувати її результати;

– будувати програму успішної життєвої та професійної кар’єри і досягти успіху.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2011/2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо виконання програми з української літератури в 2011-2012 навчальному році складені
Міністерства освіти І науки, молоді І спорту України від 09. 06. 2011 р. N 1/9-454 «Про особливості організації навчально-виховного...
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2011/2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо виконання програми з української мови в 2011-2012 навчальному році складені
Складені відповідно до листа Міністерства освіти І науки, молоді й спорту України від 09. 06. 2011 р. N 1/9-454 «Про особливості...
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2011/2012 навчальному році iconЗагальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у п’ятих класах загальноосвітніх навчальних закладів
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2011/2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються)
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2011/2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються)
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2011/2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються)
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2011/2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються)
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2011/2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються)
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2011/2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються)
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2011/2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються)
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи