Розхитування норм української мови під впливом російської мови icon

Розхитування норм української мови під впливом російської мови




НазваРозхитування норм української мови під впливом російської мови
Дата конвертації01.01.2013
Розмір445 b.
ТипДокументи


Розхитування норм української мови під впливом російської мови


Скільки існують мови - стільки вони взаємодіють одна з одною. Кожна мова щось переймає у своїх сусідок, а ті, своєю чергою, щось позичають у неї. Найчастіше запозичуються слова та фразеологізми, рідше - префікси й суфікси, набагато рідше - синтаксичні звороти, найрідше - звуки. Мовні контакти, надто в сучасному глобалізованому світі, природні й неминучі. їх не можна оцінювати однозначно, адже вони мають як позитивні, так і негативні сторони.



До перших можна зарахувати те, що одна мова "сигналізує" іншим про появу нових явищ і понять, яким треба дати назву. І тоді інші мови вирішують, як заповнити цю лексичну прогалину: перейняти чужу назву чи утворити власну. До інших - негативних - проявів мовних контактів зараховуємо впливи надмірні, коли чужомовний тиск настільки употужнюється, що загрожує витіснити з ужитку усталені нормативні одиниці. Характерним прикладом тут був і, на жаль, досі лишається вплив російської мови на всіх структурних рівнях (вимова, слововжиток, граматика) і призводить до дедалі більшого поширення сумнозвісного суржику



^ У сучасних виданнях (перекладах) для дітей дуже часто зустрічаються такі порушення норм української мови. На граматичному рівні найпоширенішими є порушення формотворчих і морфологічних норм української мови, зокрема використання закінчень -ем, -єм, -им у дієсловах 1-ї особи множини теперішнього і майбутнього часів дійсного способу. "-Ходім, - прошепотів Сергій" (З газ.). У зазначеному прикладі неправильною є форма наказового способу дієслова 1-ї особи множини. Слід говорити і писати ходімо.





Часто фіксуємо також і відсутність кличного відмінка. "Розцвітай, мій рідний край" ( 36. творів ). У кличному відмінку однини іменник ІІ відміни м'якої групи край має закінчення -ю: краю. "Прощай, прощай, зима. Скінчились холода" ( 3 журн.). У кличному відмінку однини іменник 1 відміни твердої групи зима має закінчення -о: зимо. Принагідно зауважимо, що іменники ІІ відміни твердої групи у формі називного і знахідного відмінків множини мають закінчення -и. Отже, скінчились холоди.



  • Часто письменники використовують російські закінчення у формах як однини, так і множини іменників.

  • "Містечко на горбу і сонце над ним були видні то праворуч, то ліворуч" (О. Толстой, пер. Н. Забіли ). "Горб, -а, ч. Невелике округле підвищення на площині; пагорок". За чинним правописом іменники ІІ відміни твердої групи чоловічого роду в місцевому відмінку мають закінчення -у. Тобто, тут правильною є форма на горбі ("на горбу" виникла, можливо, під впливом російського "на своєм горбу" ).

  • "Усі наші мами, усі наші тата..." (З газ.). Виділене слово має неправильне закінчення, оскільки іменник тато в називному відмінку множини має закінчення -и: тати.



У виданнях для дітей поширене творення демінутивів на зразок російських.

  • У виданнях для дітей поширене творення демінутивів на зразок російських.

  • "Ось Маринка й Юрочка кришать ціпкам хліб." (Н. Забіла). Дітей з ім'ям Юрій по-українськи треба називати Юрко, Юрасик, Юрась.

  • Принагідно зазначимо, що в цьому реченні порушено закон милозвучності: й стоїть перед йотованим (йу). Тому правильним є такий вираз: "Ось Маринка і Юрасик".

  • "Романець чи Серьожа?" (3 газ.). Значний російськомовний вплив спостерігаємо у використанні власних імен людей, особливо здрібнілих форм у називному відмінку. "Серьожа" по-українськи - Сергійко. Не варто оминати й цуратися здрібнілих, пестливих форм у використанні власних імен людей, які по-українськи звучать дуже милозвучно



Поширеним в літературі й пресі є порушення формо- і словотворення інших частин мови.

  • Поширеним в літературі й пресі є порушення формо- і словотворення інших частин мови.

  • "Всю посуду перебила, накухарничала." (Л.Ярешко). У цьому випадку значення слова "накухарничала" зрозуміле, проте спосіб його творення - російський. Правильною є форма накухарювала. "Кухарювати, -юю, -юєш, недок., розм. - Готувати їжу; бути кухарем або кухаркою."

  • Невдалим у реченні є також словосполучення "всю посуду ", оскільки слово "посуда" - русизм. В українській мові маємо відповідник посуд



У творах, адресованих дітям, часто використовуються не властиві українській мові форми типу" самий добрий", самий правильний" тощо.

  • У творах, адресованих дітям, часто використовуються не властиві українській мові форми типу" самий добрий", самий правильний" тощо.

  • "Він хвалиться, що дуже сильний, розумний і самий ліпший.. "(З журн.). Замість неправильної виділеної конструкції треба використовувати синтетичну форму ліпший чи кращий . Слово "самий" тут зайве. Для вираження ступеня найвищої ознаки в українській мові існують префіксовані синтетичні прикметники. В аналізованому контексті доречно використати слово найкращий.



Неточності на фонетичному рівні текстуально закріплені в багатьох прикладах.

  • Неточності на фонетичному рівні текстуально закріплені в багатьох прикладах.

  • "Дайте, дядьку, пирожок" (Л. Ярешко). "Пиріжок , -жка, ч. зменш.- пестл. до пиріг. Печений виріб із тіста з начинкою". Отже, на місці о у слові, що його використав автор, має бути буква і - пиріжок

  • "Це була старенька черепаха Тортіла з підсліпуватими очима" {О. Толстой, пер. Н.Забіли). За так званим правилом дев'ятки у слові "Тортіла" на місці і має бути и. Н. Забіла, перекладаючи з російської мови казку "Золотий ключик...", використала це слово, орієнтуючись на чинний у її час правопис. Проте сучасний коректор, готуючи цю книжечку до перевидання, відповідно до чинного нині правопису повинен був замінити і на и, щоб дитяча пам'ять і зір не фіксували неправильних форм. Отже, правильно – Тортила.



Русизм - в українській мові невмотивоване запозичення з російської мови, що виникло внаслідок русифікації та повсякденних масових мовних контактів українського населення з носіями російської мови.

  • Русизм - в українській мові невмотивоване запозичення з російської мови, що виникло внаслідок русифікації та повсякденних масових мовних контактів українського населення з носіями російської мови.

  • До русизмів відносять:

  • окремі слова, наприклад: тормозити замість гальмувати, порівняйте рос. тормозить; самольот замість літак, порівняйте рос. самолет; січас замість зараз, порівняйте рос. сейчас;,

  • зросійщене значення співзвучного українського слова, наприклад: неділя в значенні тиждень, порівняйте рос. неделя; гостра біль замість гострий біль

  • по кордону замість уздовж кордону, порівняйте рос. по границе; -



зросійщена вимова українського слова, наприклад: налєво замість наліво, порівняйте рос. налево; пашлі замість пішли (ходімо), порівняйте рос.пошли.

  • зросійщена вимова українського слова, наприклад: налєво замість наліво, порівняйте рос. налево; пашлі замість пішли (ходімо), порівняйте рос.пошли.

  • скальковані російські словотворчі моделі, наприклад: співпадати замість збігатися, порівняйте рос. совпадать; самий розумий замість найрозумніший, порівняйте рос. самий умный.

  • скальковані російські вирази, наприклад: шкода до сліз замість шкода, аж плач бере, порівняйте рос. жалко до слез; кидатися в очі замість впадати в око, порівняйте рос. бросаться в глаза; залізна дорога замість залізниця, порівняйте рос. железная дорога



Разом із тим, не всі елементи, що здаються русизмами, є такими, адже поза літературною українською мовою залишилися й давньоукраїнські слова, які були відкинуті тими, хто упорядковував літературну мову наприкінці 19 ст.

  • Разом із тим, не всі елементи, що здаються русизмами, є такими, адже поза літературною українською мовою залишилися й давньоукраїнські слова, які були відкинуті тими, хто упорядковував літературну мову наприкінці 19 ст.

  • Сюди відносяться такі слова, як наприклад, строїти (= будувати), город (= місто). Ці слова подаються як українські ще на початку 20 ст. упорядником "Словаря української мови" Б. Грінченком, але до складу сучасної літературної мови не входять.





Схожі:

Розхитування норм української мови під впливом російської мови iconПрограма з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова за навчальними планами різних факультетів студенти 1–4 курсів слухають курс «Ділової української мови»
«Ділової української мови», «Української мови фахового спрямування», «Риторики». Окрім цього, вступаючи до університету, абітурієнти...
Розхитування норм української мови під впливом російської мови iconВивчення української мови
Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнародного спілкування, дипломатичних відносин та ін.) вимагають оновлення...
Розхитування норм української мови під впливом російської мови iconПро проведення підсумкових контрольних робіт
Державного стандарту змісту освіти проводяться підсумкові контрольні роботи з української мови, математики, історії України, іноземної...
Розхитування норм української мови під впливом російської мови iconПлан роботи творчої групи вчителів російської мови та світової літератури на 2012-2013 н р
Науково-методична проблема, над якою працює творча група вчителів російської мови та світової літератури – «Підвищення ефективності...
Розхитування норм української мови під впливом російської мови iconМетодичні рекомендації Нормативна база
Державна підсумкова атестація з української мови та літератури, світової літератури, російської мови
Розхитування норм української мови під впливом російської мови iconКалендарно-тематичне планування уроків української мови та літератури
Загальна характеристика звукового складу української мови. Стилістична роль звуковідтворення в художніх текстах. Милозвучність української...
Розхитування норм української мови під впливом російської мови iconПлан-графік проведення курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників на 2013 рік
Учителі української мови, літератури, російської мови, світової літератури та художньої культури
Розхитування норм української мови під впливом російської мови iconПлан-графік проведення курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників на 2014 рік
Учителі української мови та літератури, російської мови та світової літератури, художньої культури
Розхитування норм української мови під впливом російської мови iconНаказ №217 Про проведення районного етапу ХІІ міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика
Головному управлінні юстиції 29 липня 2011 року за №161/1738, з метою утвердження української мови як державної, виховання у молодого...
Розхитування норм української мови під впливом російської мови iconДодаток 1 до наказу відділу освіти від 27. 10. 2008 №500 Положення про проведення І, ІІ етапів ІХ міжнародного конкурсу з української мови
Х міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика проводиться з метою сприяння утвердженню статусу української мови як...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи