Закон України \"Про освіту\" від 23. 03. 1996. Закон України \"Про загальну середню освіту\" від 12. 05 1999 icon

Закон України "Про освіту" від 23. 03. 1996. Закон України "Про загальну середню освіту" від 12. 05 1999




Скачати 197.93 Kb.
НазваЗакон України "Про освіту" від 23. 03. 1996. Закон України "Про загальну середню освіту" від 12. 05 1999
Дата конвертації02.01.2013
Розмір197.93 Kb.
ТипЗакон

Міський методичний центр відділу освіти

Славутицького виконавчого комітету


Засідання міського методичного об'єднання керівників шкільних методичних об'єднань класних керівників




06.09.2011


Порядок денний:


  1. Програмове та навчально-методичне забезпечення виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах та дитячому будинку у 2010-2011 навчальному році. Авторські програми виховної роботи.

О.О.Заставнюк


  1. Про конкурс на кращий урок з питань подолання насильства в сім’ї серед вчителів 5-11 класів (липень – листопад 2011 р.). Гендерне виховання.

О.О.Заставнюк


  1. Про Всеукраїнську благодійну акцію «Щастя на крилах», яка відбувається за підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Головного управління освіти та науки

О.О.Заставнюк,


  1. Про обласну щорічну акцію «Молода людина року» та залучення лідерів учнівського самоврядування.

О.О.Заставнюк,


  1. Огляд фахових періодичних видань та методичної літератури.

О.О.Заставнюк,


  1. Про впровадження «Кодексу етики» у систему виховної роботи ЗНЗ.

О.О.Заставнюк,


  1. Про форми превентивного виховання в рамках програми «Майбутнє починається сьогодні»

О.О.Заставнюк


Науково-методична проблема

Забезпечення єдності навчання і виховання як двох взаємо-залежних складових системи освіти, пошук нових шляхів органі-зації позакласної виховної роботи.


Нормативно-правове забезпечення


  • Закон України “Про освіту” від 23.03.1996.

  • Закон України “Про загальну середню освіту” від 12.05 1999.

  • Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти від 16.09.2006.

  • Національна програма “Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України”


Алгоритм написання авторської програми виховної роботи


^ ПРОГРАМА –

  • це короткий виклад основних положень і цілей діяльності навчально-виховного закладу щодо виховання учнів за весь період їх навчання;

  • це наперед продуманий план якої-небудь діяльності, роботи. Програма виховної роботи є результатом проектно-цільової діяльності педагогічного працівника.


Програма виховної роботи включає такі компоненти:

  • Діагностування.

  • Визначення й обґрунтування педагогічних завдань.

  • Моделювання й прогнозування.

  • Проектування.

  • Моніторинг динаміки рівня життєвої активності вихованців.

  • Корекція та регуляція відхилень у розвитку.

  • Аналіз та прогнозування виховних ситуацій.


У програмі виховної роботи визначається:

її зміст, тематика, форми позакласної виховної роботи, тобто види діяльності, до яких залучаються учні: оздоровчої, пізнавальної, трудової, спортивної, художньо-естетичної, пропагандистської, ігрової, культурної, рекреаційної, екологічної тощо.


Структурні елементи програми

  • Назва програми

  • Цільова група

  • Пояснювальна записка (актуальність, обґрунтування назви (ідеї), мета, завдання, підходи, принципи, форми і методи роботи (особливості), очікувані результати)

  • Зміст програми (розділи та їх назви, зміст роботи: форма проведення і тема ВС, її орієнтовний зміст, література до розділів)

  • Методичний інструментарій (опитувальники, анкети, тести)

  • Структура плану роботи

  • Методичні рекомендації

  • Сценарії виховних справ


Алгоритм написання програми виховної роботи




Заходи, спрямовані на виявлення та підтримку дітей, які опинились в складних життєвих обставинах


1. Посилити контроль за дотриманням вимог чинного законодавства України щодо захисту прав та інтересів дітей, особливо соціально незахищених категорій та дітей, які перебувають під опікою (піклуванням).


2. Реєструвати у журналі обліку, передавати до служби у справах дітей, а також до відділу освіти повідомлення, отримані в усній або письмовій формі, про виявлену сім’ю з дитиною (дітьми) чи дитину, яка має ознаки складних життєвих обставин. До інформації (повідомлення) про виявлення об’єкту додаються наявні документи, що можуть підтвердити складні життєві обставини (копія особистої заяви громадянина чи копії інших документів, на підставі яких зроблено висновки щодо наявності складних життєвих обставин, тощо).


3. У разі виявлення будь-яких фактів, що містять інформацію про загрозу життю і здоров’ю дитини, вчинення насильства або його реальної загрози, нехтування першочерговими потребами дитини, залишення її без батьківського піклування, з питань виявлення фактів порушення особистих, майнових, житлових прав та інтересів неповнолітніх, по фактах бродяжництва, жебракування, про відсутність у навчальному закладі без поважних причин неповнолітніх, схильних до правопорушень, терміново повідомляти у відповідний підрозділ кримінальної міліції та до служби у справах дітей для вжиття відповідних заходів.


4. Спільно з представниками служби у справах дітей здійснювати соціальне інспектування сімей з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах.


5. Розробляти індивідуальні плани психолого-педагогічного супроводу кожної дитини, яка виховується у сім’ї, що опинилася у складних життєвих обставинах.

6. Забезпечити проведення просвітницької та консультативної роботи з батьками з питань навчання, виховання, розвитку, забезпечення прав та законних інтересів дітей.


7. Проводити профілактичну та просвітницьку роботу з дітьми, підлітками, молоддю, схильними до правопорушень, з числа сімей, які опинилася у складних життєвих обставинах, контролювати відвідування ними навчальних закладів та якість навчання.


8. Вжити невідкладних заходів щодо активного залучення до гурткової роботи дітей із сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.


9. Забезпечувати роботу шкільного психолога та соціального педагога з дітьми вказаної категорії.


10. Вести внутрішній облік дітей, які потребують посиленої уваги з боку педагогічного працівника, соціального педагога, практичного психолога.


11. Створити при навчальних закладах об’єднання батьків, педагогів, громадськості щодо забезпечення педагогічного впливу на дітей із сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, та схильних до протиправних дій, залучати до цієї роботи соціальних працівників центрів соціальних служб.


12. Сприяти розповсюдженню у навчальних закладах соціальної реклами з питань формування навичок здорового способу життя.


^ Перелік критеріїв та показників

складних життєвих обставин


Критерії складних життєвих обставин

Показники складних життєвих обставин

Дитина виховується в сім’ї, в якій батьки (особи, які їх замінюють) не виконують або неналежним чином виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини

Відсутні необхідні умови для повноцінного розвитку дитини; бідність, недостатнє харчування; відсутність необхідного одягу, взуття, предметів гігієни, іграшок; байдуже чи незадовільне ставлення до дитини батьків або інших членів родини, обмеження спілкування з однолітками, друзями, тривала хвороба батьків, асоціальний спосіб життя батьків, позбавлення батьківських прав по відношенню до братів, сестер, судимість тощо.


Дитина виховується в сім’ї, в якій батьки (особи, які їх замінюють) не виконують батьківські обов’язки

Відсутність умов для життєзабезпечення та розвитку дитини, порушення прав на освіту, розвиток згідно з віком дитини;

Втягнення дитини до жебрацтва, інших найгірших форм дитячої праці; залучення до вчинення злочинів та протиправних дій; торгівля дитиною; порушення майнових та житлових прав дитини;

застосування до дитини антипедагогічних методів, різних форм насильства.


Дитина виховується в сім’ї, в якій батьки (особи, які їх замінюють) негативно впливають на її поведінку (виховання носить антисуспільний характер)


Батьки ведуть аморальний спосіб життя (зловживають спиртними напоями, хворі на хронічний алкоголізм, наркоманію, перебувають на обліку в органах внутрішніх справ тощо); залучають дитину до вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин.


Жорстоке ставлення до дитини

Ігнорування потреб дитини; відсутність належного догляду за дитиною; ізоляція дитини; відсутність проявів батьківської любові, доброти, чуйності, авторитарний стиль спілкування; бездіяльність батьків щодо дитини у скрутній ситуації, неврахування її віку; брутальність, глузування, неповага до гідності, особистості дитини; обман дитини; вчинення злочинів проти життя та здоров’я дитини, проти волі, честі та гідності дитини, проти статевої свободи та статевої недоторканості дитини.


Дитина-жертва торгівлі дітьми, дитячої проституції, дитячої порнографії, злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи

Втрата або обмеження зв'язків з батьками (особами, які їх замінюють), родичами;

відсутність можливості для здобуття освіти, отримання медичних та соціальних послуг; примусова праця;

виконання вказівок сторонніх осіб;

отримання мізерної оплати за виконання роботи, працює без вихідних або з невеликими перервами;

обмежена свобода дій або її відсутність;

постійне відчуття страху чи неспокою;

проживання за місцем роботи;

потерпає від приниження, насильства, образ, постійної загрози отримати покарання;

має розлади здоров’я через травми, побої, що свідчать про її експлуатацію;

не володіє мовою місцевого населення;

не знає адреси місця проживання або роботи;

проживає в несприятливих побутових умовах;

змушена вживати алкоголь, наркотичні, психотропні речовини.


Дитина здійснює правопорушення, інші антигромадські дії

Має незадовільну поведінку, асоціальні зв’язки, займається бродяжництвом, вчиняє антигромадські чи злочинні дії; вступає до екстремістських угрупувань внаслідок втрати виховного впливу батьків або осіб, що їх заміняють.


Дитина перебуває в екстремальній життєвій ситуації

Проживає в ситуації постійних стресових чинників: злидні, жорстокість та насильство, соціальна ізоляція, залишилася без батьківського піклування; перебуває в зоні міжетнічних чи міжрелігійних конфліктів, аварій, катастроф, збройних конфліктів; мігрує без супроводу дорослих.




^ План заходів

щодо зміцнення моральності та утвердження здорового способу життя в учнівському середовищі на період 2011-2013 рр.


  1. Щорічно проводити у навчальних закладах Всеукраїн-ський урок здоров’я 7 квітня у Всесвітній день здоров’я

  2. забезпечити проведення батьківських зборів із залученням медичних працівників з питань просвіти щодо збереження здоров’я дітей.

  3. Здійснювати системні заходи, спрямовані на виховання мобільно-культурного підростаючого покоління, формування звички цивілізованого спілкування, уміння користуватися інформаційними засобами зв’язку, дотримуватися правил та поважаючи свободу оточуючих.

  4. Організовувати заходи в рамках Дня безпеки Інтернету.

  5. Проводити тиждень родинного виховання з метою піднесення пріоритету сім’ї, організовувати заходи, спрямовані на відзначення Дня сім’ї та Дня матері.

  6. Проводити психолого-педагогічні семінари, семінари-практикуми, створювати творчі групи щодо впровадження в практику роботи передового педагогічного досвіду, досягнень психолого-педагогічної науки з питань висвітлення різних аспектів проблеми негативного впливу інформаційно-комунікативних технологій на здоров’я, формування моральної свідомості дітей та учнівської молоді, профілактики кібербулінгу (Кібербулінг – це переслідування інших осіб з використанням сучасних електронних технологій: ІНТЕРНЕТу (електронної пошти, форумів, чатів, ICQ) та інших засобів електронної техніки – мобільних телефонів, пейджера).

  7. Організовувати тематичні зустрічі учасників навчально-виховного процесу з працівниками кримінальної міліції у справах дітей, прокуратури, психологами, лікарями з питань запобігання негативному впливу на свідомість учнів інформації, яка містить елементи жорстокості, бездуховності, насильства, порнографії, пропаганди тютюнопаліня, пияцтва, прояви асоціальної поведінки.

  8. Активізувати позакласне виховання учнів, розвиток культурно-просвітницької роботи, фізичної культури і спорту, учнівського самоврядування та посилення його ролі у збереженні моральності та утвердження здорового способу життя.

  9. Здійснювати моніторинг вихованості учнів, розглядати питання ефективності виховання школярів та попередження негативних проявів в учнівському середовищі на засіданнях методичних об’єднань класних керівників, нарадах, педрадах.

  10. Розширювати мережу гуртків за різними напрямками та забезпечувати максимальне охоплення школярів позашкільною освітою.

  11. Продовжити практику проведення загальноміського Місячника етико-естетичного виховання «Симфонія краси» та Декаду морально-етичного виховання.


Гендерне виховання


Нормативна база

  1. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 52, ст.561);

  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1834 «Про затвердження Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року»;

  3. Наказ МОНМС від 10.09.2009 № 839 «Про впровадження принципів гендерної рівності в освіту»


Ключові поняття

Гендер є окресленим набором характеристик у соціокультурному аспекті, що визначають соціальну поведінку жінок і чоловіків та стосунки між ними.

Гендерна рівність – це рівні права та можливості жінок і чоловіків у суспільстві.

^ Гендерна рівноправність – це рівне ставлення та оцінювання суспільством подібностей і відмінностей між жінкою та чоловіком і розрізнення ролей, які вони відіграють.

^ Гендерна поведінка – дії людини, зумовлені її чи його належністю до певної статі (манери, одяг, зачіска тощо).


Проведення Уроку гендерної рівності в інтерактивній формі може бути ефективним засобом подолання гендерних стереотипів, а також формування й утвердження гендерної культури.


Орієнтовна тематика уроків гендерної грамотності

  • «Абетка рівності»

  • «Ми – різні, ми – рівні»

  • «Толерантність врятує світ»

  • «Я – хлопчик, я – дівчинка»

  • «Права та обов’язки кожного з нас»

  • «Небезпечні гендерні стереотипи»

  • «Я захищаю себе від гендерної дискримінації»

  • «Гендерна роль у засобах масової інформації»

  • «Дерево рівності»

  • «Права людини і дискримінація»

  • «Я відстоюю свою позицію»

  • «Що нас об’єднує і в чому ми – індивідуальності»

  • «У колі гендерних ролей»

  • «Жінка і чоловік – дві половинки людства»

  • «Я + Ти + Ми»

  • «Школа рівних можливостей»

  • «Гендер і влада»


До підготовки та проведення уроків (занять) гендерної грамотності доцільно залучити Соціально-психологічний центр, представників органів державної влади та самоврядування, батьківських комітетів, науковців, представників громадських організацій, які мають відповідний досвід тощо.

^ РОЗВИТОК УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ


Відповідно до норми Закону України “Про освіту” щодо діяльності дитячих громадських формувань: ст. 8 “Навчально-виховний процес і громадсько-політична діяльність у закладах освіти”, п.4 “Учні, студенти, працівники освіти можуть створювати у закладах освіти первинні осередки об’єднань громадян, членами яких вони є”.


У „Педагогічній енциклопедії” самоврядування розгляд-дається як участь дітей в управлінні та керівництві справами свого колективу.

Завдання організаційних процесів становлення само-врядування – розв’язати протиріччя: самостійність учнів і педагогічне керівництво. Щоб цього протиріччя не виникало, необхідно, щоб учнівське самоврядування брало дієву участь у методичній роботі і працювало разом з педагогічним колективом над вирішенням спільної педагогічної проблеми, звісно накреслюючи власні шляхи, вирішуючи власні завдання.


Учнівське самоврядування в школі має на меті:

• залучити учнів до різноманітної, змістовної, цікавої діяльності колективу;

• створити умови масового прилучення учнів до організаторської роботи;

• забезпечити реалізацію прав та обов'язків учнів.


Протягом цього навчального року робота класних керівників середньої школи та методичного центру спрямована на організацію діяльності дитячої самоврядної організації “Веселка” для учнів 5-7 класів ЗНЗ міста з метою реалізації принципу наступності та залучення дітей до самоврядної діяльності класу, закладу, міста.


Учнівське самоврядування здійснює свою діяльність у співробітництві з адміністрацією та колективом вчителів, а також з батьківським комітетом.

^ КОДЕКС

етики, честі, порядності, добросовісного та ефективного управління Славутицької територіальної громади


Розділ 4.

Територіальна громада – взаєморозуміння – об'єднання зусиль


Життя Славутича – наше життя. Від кожного з нас залежить утвердження в місті громадянських позицій з такими суспільними взаємовідносинами:


Активна життєва громадянська позиція – запорука довголіття та соціального визнання!

Славутичани! Будьмо патріотами свого міста і своєї країни!

Зіставляймо особисті інтереси з інтересами громади та спрямовуймо свої зусилля на її розвиток для підвищення конкурентноздатності громади.


Доброзичливість – основа людських взаємин!

Будуймо свої взаємини з іншими на основі рівності незалежно від статі, віку, віросповідання, рівня достатку, соціального статусу, національної приналежності.

Турбота, доброта та увага людей повернуться до кожного.


По совісті діяти і жити!

Совість – внутрішній голос людини. Найвища цінність – навчитися самому собі бути суддею. Перш за все повинно бути соромно за погані вчинки. Якщо сорому немає – немає і совісті. „Не переживає провини тільки дурень і дрімучий моральний неук”. (В.Сухомлинський) Девальвація совісті – це криза свідомості людей, всього суспільства і життя в цілому.


Здорова громада – здорова нація!

Усвідомлюймо, що фізичне, психічне, духовне та соціальне здоров'я повинно стати життєво важливим елементом в системі наших цінностей і основою життя.

Бережімо своє здоров'я та здоров'я своїх близьких.

Шкідливі звички – не для нас!

Міцна родина – щасливі діти, активна молодь – добробут в місті!

Прищеплюймо дітям найкращі традиції народу України. Виховання дітей – святий обов'язок батьків.

Бережімо сім'ю, будуймо стосунки в родині на взаємоповазі та любові. Тримаймося свого родоводу, оберігаючи в такий спосіб сімейні реліквії й традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням.


Чисте місто – екологія душі – завоювання кожного!

Наше місто – наш дім, тож не смітімо в нім! Я – житель свого міста

Бережімо, примножуймо зелені насадження міста – скарбницю здоров'я!

Берегти природу – значить оберігати Батьківщину.

Дбаймо про тварин, друзів своїх менших, з добром в душі.


Добру справу щодня!

Хоча б одна корисна справа щодня хай стане нашою звичкою. І словом, і ділом, і думкою робімо тільки добрі справи, тоді у нашому серці буде добро та щастя.

Творімо на благо своєї родини, славутицької громади, народу України.


Шануймо працю інших!

Поважаймо працю кожного. Зберігаймо та ефективно використовуймо майно Славутицької громади. Не сплачувати за отримані послуги – це означає жити за рахунок інших.


Працюймо над саморозвитком, самовдосконаленням!

Не зупиняймося на досягнутому, постійно підвищуймо свій інтелектуальний та фаховий рівень!

Пам'ятаймо: наш найвищий неоціненний капітал – знання і досвід як власний інтелектуальний набуток.


Цінуймо спокій, безпеку та комфорт Славутича!

Несімо моральну відповідальність за свою поведінку та не будьмо байдужими до інших.

Візьміть на себе обов'язок при спілкуванні уникати образливих слів і завжди думати, що і як ви говорите. Не доповнюйте вбогість думки грубими почуттями, які проявляються в крику, жорстокості, люті. Ставтесь до всіх оточуючих так, як Ви хотіли б, щоб ставилися до Вас.


Від маленького Славутича – до великої України

Правова держава, правове суспільство починається з кожного з нас, там, де ми живимо, де плине наше життя.

Пам'ятаймо, що добро, порядність, чесність не бувають абстрактними і просто філософією життя. Це практика нашого буття. Будь-який негативний вчинок перетворюється в ланцюгову реакцію, якщо не дати йому оцінку на початку. В тому є вершина справедливості.


З бідних людей не утвориться сильна, багата держава.

Тому дуже важливо, щоб уся система державного устрою, закони, за якими ми живемо й працюємо, сприяли тому, аби кожний громадянин України міг найповніше реалізувати свої інтелектуальні та фахові можливості. Передусім домогтися, щоб місце громадянина в суспільстві та рівень його добробуту визначала чесна, фахова, конкурентноспроможна праця.


... Від кожного з нас залежить те, яким бути Славутичу:

брудним, з нахабно розмальованими стінами прекрасних споруд міста Білого Ангела, з побитими шибками, знівеченими дитячими майданчиками та зупинками, "розбомбленими" під'їздами, з перевернутими та розбитими урнами, розкиданим сміттям

чи

охайним, чистим та просто приємним для життя, ... добрим, лагідним, зеленим і квітучим, містом соціальної активності, із філософією життя, що Славутич – це моя оселя, це мій дім, а я – житель свого міста...


Усвідомимо, збагнемо, перепустимо через свою душу і пам'ятаймо: від кожного з нас залежить, яким бути Славутичу!!!

^ ПРЕВЕНТИВНЕ ВИХОВАННЯ


Превентивне виховання – це комплексний ціле-спрямований вплив на особистість у процесі її активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямованої на фізичний, психічний, духовний, соціальний розвиток особистості, вироблення в неї імунітету до негативних впливів соціального оточення, профілактику і корекцію асоціальних проявів у поведінці дітей і молоді.


Мета превентивного виховання полягає у досягненні сталої відповідальної поведінки, сформованості імунітету до негативних впливів соціального оточення.


Педагогічний аспект превентивної діяльності полягає у сформованості такої позиції особистості, яка конкретизується культурою цінностей, само актуалізацією, свідомим вибором моделей про соціальної поведінки.


^ Основні завдання превентивного виховання дітей і молоді:

  • створити умови для формування позитивних якостей особистості в процесі різноманітних видів трудової, навчальної, позашкільної й іншої діяльності, що сприяють інтелектуальному, морально-етичному, естетичному розвитку, виробленню стійкості до негативних впливів;

  • забезпечити соціально-психологічну діяльність, педагогічно зорієнтовану на протидію втягуванню дітей і молоді в негативні ситуації;

  • надавати комплексну психолого-педагогічну та медико-соціальну допомогу тим неповнолітнім, які її потребують;

  • забезпечити адекватну соціальну реабілітацію неповнолітніх, які вчинили протиправні дії або зловживають психоактивними речовинами;

  • стимулювати неповнолітніх до здорового способу життя і позитивної соціальної орієнтації, сприяти валеологізації навчально-виховного процесу, навчанню з раннього віку навичкам охорони власного життя і здоров'я;

  • сприяти виробленню інтегрованих міждисциплінарних підходів при підготовці спеціалістів (педагогів, психологів, медиків, соціологів, юристів, соціальних працівників), батьків та ін., об'єднанню зусиль різних суб'єктів превентивної роботи.


^ Функції превентивного виховання


Діагностично-прогностична функція полягає в аналітичній роботі зі з'ясування причин і умов відхилень у поведінці дітей та молоді; у передбаченні тенденцій їхнього розвитку; у виявленні шляхів і способів превентивного втручання в соціальну ситуацію розвитку особистості.


Корекційно-реабілітаційна функція ставить за мету узгод-ження виховного процесу з реальними умовами соціалізації дитини і пов'язана із втручанням у негативну ситуацію її розвитку на рівні знань, емоцій, поведінки, використання оптимальної коригувальної допомоги, перевиховання та подолання негативних проявів у поведінці, налагодження стосунків для позитивного способу життя.


Освітньо-консультативна функція передбачає використання сучасних технологій надання оптимальної освітньої, консультативної інформації; попередження і нейтралізацію надмірної інформації про види і форми негативних явищ.


Організаційно-методична функція ставить за мету опрацювання і реалізацію міжгалузевих науково-дослідних проектів із проблем превентивного виховання; дослідження соціально-гігієнічних та медико-біологічних факторів розвитку схильності неповнолітніх до негативної поведінки та розробку заходів щодо її профілактики; відпрацювання медико-біологічних, соціально-педагогічних та психолого-педагогічних технологій на базі дошкільних, позашкільних закладів, шкіл, ПТУ, медичних та правоохоронних служб, установ реабілітації неповнолітніх та молоді.


Інтнегрaтивно-просвітницька функція передбачає збір, аналіз, адаптацію узагальнення та впровадження вітчизняного й зарубіжного досвіду превентивної практики, інтеграцію у світовий превентивний процес у роботі з дітьми І молоддю.


Превентивне виховання здійснюється на трьох рівнях:

  • раннє, або первинне, превентивне виховання (соціально-педагогічна профілактика);

  • вторинне превентивне виховання (превентивна допомога і корекція);

  • третинне превентивне виховання (адаптація, реабілітація і ре соціалізація).


Орієнтована тематика для виховних заходів превентивного спрямування:

  • Чи вміємо ми культурно поводитись?

  • Боротьба зі злочинністю – наша спільна справа.

  • Попереду – ціле життя.

  • Злочин і покарання.

  • Ти громадянин незалежної України.

  • Від пияцтва до злочину – один крок.

  • Алкоголь руйнує здоров’я людини.

  • Бережи сім’ю.

  • Чи маємо ми право вбити людину?

  • У чому краса людини?

  • Умій відчувати поруч себе людину.

  • Залишити після себе слід на землі.





Діяльність класного керівника є важливішою ланкою у виховній системі школи, основним механізмом організації індивідуального підходу до вихованців, одним із вирішальних елементів виховного процесу, що організується в школі.


Основне призначення класного керівництва зумовлене сучасним завданням, яке ставить перед собою суспільство, – максимальний розвиток кожної дитини, збереження її неповторності, розкриття її потенційних талантів та створення умов для нормального духовного, розумового та фізичного вдосконалення.


Виходячи з цієї мети основними завданнями класного керівника необхідно вважати такі:


  • здійснення безпосереднього спостереження за індиві-дуальним розвитком учня;




  • створення оптимальних умов для формування кожної особистості, що сприяють вільному та повному розкриттю всіх здібностей учня та їхньому розвитку;




  • вивчення нахилів, інтересів, сфер талантів учня з метою підбирання для нього певного виду діяльності, де на нього чекає успіх;




  • організація всіх видів індивідуальної, групової, колективної діяльності, яка залучає учнів у суспільно-ціннісні стосунки;




  • активна пропаганда здорового способу життя;




  • сприяння учню в дотриманні його прав та свобод;




  • створення класного колективу як виховного середо-вища, що забезпечує соціалізацію кожного учня;




  • організація взаємодії та співробітництва всіх виховних сил.
^

Притча о следах


Как-то раз одному человеку приснился сон, будто идет он по песчаному берегу, а рядом с ним — Господь. И начал человек вспоминать события своей жизни. Вспоминал радостные — и замечал на песке две цепочки следов, своих и Господа. Припоминал несчастья — и видел лишь одну.

Опечалился тогда человек и стал спрашивать Господа:

— Не Ты ли говорил мне: если последую путем Твоим, Ты не оставишь меня? Почему же в самые трудные времена моей жизни лишь одна цепочка следов тянулась по песку? Почему Ты покидал меня, когда я больше всего нуждался в Тебе?

Господь ответил:

— Я люблю тебя и никогда тебя не покидал. Просто в пору бед и испытаний Я нес тебя на руках.




Схожі:

Закон України \"Про освіту\" від 23. 03. 1996. Закон України \"Про загальну середню освіту\" від 12. 05 1999 iconЗакон України від 04 червня 2010 року. Про освіту: Закон України від 23 травня1991 №1060 XII. // Законодавство про освіту: К.: Парламентське видавництво, 2002. 159с. Про загальну середню освіту: Закон України від 13 травня 1999 року №651 XIV
Конституція України: Прийнята на п ятій сесії Верховної Ради України 28. 06. 1996р. – К
Закон України \"Про освіту\" від 23. 03. 1996. Закон України \"Про загальну середню освіту\" від 12. 05 1999 iconЗакон України "Про освіту" від 23. 03. 1996. Закон України "Про загальну середню освіту" від 12. 05 1999. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти від 16. 09. 2006
Забезпечення єдності навчан-ня і виховання як двох взаємо-залежних складових системи освіти, пошук нових шляхів організації позакласної...
Закон України \"Про освіту\" від 23. 03. 1996. Закон України \"Про загальну середню освіту\" від 12. 05 1999 iconЗакон України „Про освіту", Закон України „Про загальну середню освіту", Закон України „Про позашкільну освіту" Про Державну національну програму "Освіта"
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №1722-р «Концепція Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний...
Закон України \"Про освіту\" від 23. 03. 1996. Закон України \"Про загальну середню освіту\" від 12. 05 1999 iconЗакон України «Про освіту»; Закон України «Про загальну середню освіту»; Закон України «Про дошкільну освіту»; Закон України «Про позашкільну освіту»; Концепція державної Програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 рр
України в XXI столітті, записано: «Система освіти має забезпечувати підтримку обдарованих дітей І молоді, розвиток у них творчих...
Закон України \"Про освіту\" від 23. 03. 1996. Закон України \"Про загальну середню освіту\" від 12. 05 1999 iconЗакон України «Про об’єднання громадян» (від 16. 06. 19992р. №2461); Закон України «Про освіту»; Закон України «Про загальну середню освіту»; Національна доктрина розвитку освіти (Указ Президента від 17. 04. 2002р.); Державна національна програма «Освіта»
Положення про загальноосвітній навчальний заклад (постанова кму від 27. 08. 2010р.)
Закон України \"Про освіту\" від 23. 03. 1996. Закон України \"Про загальну середню освіту\" від 12. 05 1999 iconЗакон України «Про освіту» (ст. 51 п. 1, ст. 57 п. 1); Закон України «Про загальну середню освіту» (ст п. 1); Закон України «Про охорону праці» (ст. 43); Закон України «Про Цивільну оборону України» (частина перша преамбула)
Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного...
Закон України \"Про освіту\" від 23. 03. 1996. Закон України \"Про загальну середню освіту\" від 12. 05 1999 iconЗакон України "Про освіту". Закон України "Про загальну середню освіту". Кодекс Законів про працю України. Закон України "Про охорону праці"
Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"
Закон України \"Про освіту\" від 23. 03. 1996. Закон України \"Про загальну середню освіту\" від 12. 05 1999 iconЗакон україни про внесення зміни до статті 18 Закону України "Про загальну середню освіту" щодо запобігання дискримінації при вступі до початкової школи
Статтю 18 Закону України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 28, ст. 230) доповнити...
Закон України \"Про освіту\" від 23. 03. 1996. Закон України \"Про загальну середню освіту\" від 12. 05 1999 iconЗакон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», інші законодавчі й нормативно-правові акти та документи з питань навчання й виховання; державну мову відповідно до чинного законодавства про мови в Україні. Повинен вміти
Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», інші законодавчі й нормативно-правові акти та документи...
Закон України \"Про освіту\" від 23. 03. 1996. Закон України \"Про загальну середню освіту\" від 12. 05 1999 iconЗакон України «Про освіту». Закон України «Про загальну середню освіту»
Систематизувати нормативно-правову базу з питань закінчення 2011-2012 навчального року, проведення дпа, переведення та випуску учнів,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи