Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах. Інклюзивна освіта icon

Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах. Інклюзивна освіта




Скачати 95.23 Kb.
НазваІнклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах. Інклюзивна освіта
Дата конвертації02.01.2013
Розмір95.23 Kb.
ТипДокументи

Консультація для батьків «Залучення дітей з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітній простір»

Семендяй Н.М.,

практичний психолог ДНЗ № 6 «Крунк»


Інклюзія – це коли мені надають усю необхідну допомогу,

яка мені потрібна, щоб вчитися у звичайному класі у школі,

займатися всім тим, що роблять Скаути,

чи будь-що інше, щоб я хотів спробувати зробити.

Кайл, Канада


Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах.

Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.

Одним із головних завдань інклюзії є відгук на широкий спектр освітніх потреб в дошкільному і шкільному середовищі та  поза його межами.

При визначенні сутності інклюзії, важливо звернути увагу на чотири елементи, які ілюструють її характерні особливості.

  1. Інклюзія – це процес. Важливо зазначити, що інклюзія має розглядатись як постійний пошук ефективніших шляхів задоволення індивідуальних потреб усіх дітей. У цьому випадку відмінності розглядаються як позитивне  явище, яке стимулює навчання дітей та дорослих.

  2. Інклюзія пов’язана з визначенням перешкод  та їх подоланням. Відповідно, вона включає проведення комплексної оцінки, збір інформації з різноманітних джерел для розробки індивідуального плану розвитку та реалізації його на практиці.

  3. Інклюзія передбачає присутність, участь та досягнення.  «Присутність» в цьому контексті розглядається як надання можливості навчатися в загальноосвітньому навчальному закладі та пристосування, необхідні для цього; «участь» розглядається як позитивний досвід, який набуває учень у процесі навчання, та врахування ставлення учня до самого себе в цьому процесі; «досягнення» розглядається як комплексний результат навчання упродовж навчального року, а не лише результати тестів та екзаменів.

  4. Інклюзія передбачає певний наголос на ті групи учнів, які підлягають «ризику» виключення або обмеження в навчанні. Це визначає моральну відповідальність перед такими «групами ризику» та  гарантування їм можливості участі в освітньому процесі.

В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, яка забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.

^ Становлення інклюзивної освіти в Україні:

від інтеграції до інклюзії

Останніми десятиліттями у більшості країн Західної, а тепер і Центральної Європи, відбуваються докорінні зміни у законодавстві, розумінні та забезпеченні якісної освіти для дітей з особливими освітніми потребами.

Разом з вибором Україною незалежного та демократичного напряму розвитку суспільства, визнанням нашою державою у 1991 році Конвенції ООН «Про права дитини», посилилася увага до якості й доступності освіти для дітей з особливими освітніми потребами. Так, Конвенція ООН «Про права дитини» зазначає, що «…усі діти мають право на освіту, і, як наслідок цього, право на прогрес».

Характерно, що з розвитком демократичного суспільства, яке гарантує право кожного громадянина на активну участь у житті цього суспільства, приходить нове розуміння понять «інвалідність», «вади розвитку», «інтеграція» тощо. Нині усі вищезгадані терміни щодо дітей поступаються новому – «діти з особливими освітніми потребами», що однаковою мірою стосується як інвалідності у важкій формі, так і середніх за ступенем порушень.

Такий підхід пояснюється тим, що явище «недостатності» або «інвалідності» передбачає втрату або дефіцит фізичної та розумової спроможності – але ж спроможність вчитися безпосередньо залежить не від стану окремих органів або ж їх фізіологічної функціональності, а, радше, від психологічної функціональності.

Таким чином, акцент зсувається від внутрішніх проблем дитини до системи освіти, яка надає підтримку дитині у навчанні, визнає її сильні якості та задовольняє всі її індивідуальні потреби.

В основних законах України про освіту зустрічаються такі терміни як: «діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку» та «особи, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах».

Один із останніх нормативних документів – наказ Міністерства освіти і науки України «Про створення умов щодо забезпечення права на освіту осіб з інвалідністю» – використовує низку термінів:  «молодь з інвалідністю», «діти з тяжкими порушеннями розвитку», а також «діти з особливими освітніми потребами».

Зазначені терміни відображають медичну модель, яка розглядає ваду здоров`я як характеристику особи, що може бути спричинена хворобою, травмою чи станом здоров`я і, відповідно, потребує медичного чи іншого втручання з метою «корекції» відповідної проблеми особи.

Природно, що реакцією суспільства в контексті медичної моделі є забезпечення лікування, реабілітації та соціальної допомоги – такої, як спеціальна освіта і пенсія. Іншими словами – ставиться за мету зробити життя людини з особливими потребами до певної міри «нормальним» шляхом забезпечення їй, зокрема, економічних та освітніх можливостей.

^ Фактори, які допомагають школі залучати батьків

Для успішної реалізації інклюзивних програм надзвичайно важлива ефективна співпраця педагогів і родин дітей з особливими освітніми потребами.

На думку вчених, існує три фактори, які допомагають закладу залучати батьків до активної участі в ухваленні всіх рішень, що стосуються дитини:

  • сприятлива атмосфера, коли педагогічний колектив дружньо налаштований і допомагає в усьому;

  • постійне двостороннє спілкування між родиною дітей і закладом;

  • сприйняття батьків як колег.

Для педагогів практика, орієнтована на сім’ю, означає: визначення цілей і шляхів їх досягнення, погоджених із родинами. Це підвищує вірогідність отримання бажаних результатів, впевненість і компетентність, здатність батьків і родичів ухвалювати рішення стосовно їхньої дитини та всієї родини упродовж усього життя. Педагоги мають бути підготовлені до роботи з усіма членами родини. Водночас, і батьки мають бути готовими до співпраці з закладом. Доведено: батьки беруть участь в освіті своїх дітей, коли переконані, що можуть бути залученими до цієї важливої роботи; коли відчувають, що можуть бути корисними для своєї дитини; коли усвідомлюють, що навчальний заклад спонукає їх до залучення. Саме ці фактори найважливіші в усвідомленні батьками своєї ролі та власної ефективності.

Через інклюзивну освіту діти з неповносправністю продовжують крокувати стежиною, яка веде в доросле життя, як активні члени суспільства. Задоволення всіх потреб дітей разом збільшує їхню спроможність досягнути академічного та фізичного розвитку відповідно до їхнього потенціалу. А це підвищує їхню загальну якість життя. Інклюзивна освіта вчить усіх дітей працювати в команді й того, як потрібно спілкуватися й функціонувати разом з іншими дітьми, у яких інші можливості. Вони вчаться цінувати різноманіття, бачити спроможність інших бути корисними, і це дає дітям відчуття єдності.

^ Психологічний супровід дітей з ОПР у дошкільному навчальному закладі

Перші кроки дитини до дитячого садку, зазвичай, непрості. Початок відві­дування дошкільного навчального за­кладу дітей з психофізичними розладами - це не тільки нові умови життя і діяльності, режиму і харчування, а й нові контакти, оточення, взаємини, обов'язки. Це дуже напружений період, який потребує від кожного малюка активних психологічних і фізичних форм пристосування, а особливо дітей з порушеннями психофі­зичного розвитку. Звикання до дитячого закладу найчастіше супроводжується порушенням емоційного стану дошкільника, погіршенням сну, апетиту, підвищенням захворюванос­ті тощо.

Соціально-психологічна адаптація у різних дітей відбувається по-різному, відповідно до віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров'я, родинних взаємин, рівня розвитку у дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері тощо.

У період залучення дітей з ОПР в групи загального розвитку в батьків дітей груп норми поста­ло чимало запитань: «Чи не буде їх здорова дитина наслідувати поведінку, жести, міміку тощо, дітей з психофізичними вадами? », «Як наші діти будуть з ними гратися на одному майданчику, займатися у музичному та спор­тивному залах? »

З цими батьками дітей «груп норми» про­ведені бесіди, консультації з таких питань: «Соціалізація особистості дитини», «Розвиток почуття емпатії в дошкільному віці», «Фор­мування моральних якостей у дошкільника» тощо.

Спілкування між родинами та педагогами ДНЗ допомогло побудувати взаєморозуміння та середовище, які забезпечують більшої стабільність для дитини. Сумісне планування роботи родин та спеціалістів ДНЗ полегшило розвиток основ­них соціалізованих процесів у дітей.

За спостереженнями, відношення кате­горій «здорові однолітки та діти із ОПР» на початку залучення були не дуже доброзич­ливими (кепкування, неприязнь, небажання спілкуватись). Але ми завжди пам'ятали, що кожна дитина має право на вираження осо­бистих почуттів. Потрібен час, щоб діти змінили своє ставлення і сприйняли цих дітей як рівних.

Спільно з педагогами груп проводяться серії комунікативних вправ, ігор на встановлення позитивних взаємин в групі, на формування позитивних емоцій, та шля­хом бесід, довірливих розмов, тренінгових вправ «Комплімент», «Унікальна людина», «Ми схожі, але ми різні»...

Головна мета цих вправ — формування у дітей індивідуальних та соціальних компетенцій:

• навчити сприймати і оцінювати себе як особистість;

• усвідомлювати й відображати особисті почуття та бажання;

• визначати своє місце в колективі;

• адекватно реагувати на помилки та не­вдачі;

• приймати рішення-компроміси;

• розв'язувати конфлікти позитивним шляхом;

• позитивно сприймати інших дітей та спілкуватися з ними.

І тільки педагогічний такт і терпіння педа­гогів, спеціалістів ДНЗ дали бажаний резуль­тат. Спілкування дітей стало активнішим та повноціннішим, сильніші допомагають слаб­шим, старші меншим, і за даними соціометричних обстежень, майже всі дошкільники з ОПР отримали статус дітей у групі, яким віддається перевага.

Дуже ефективним прийомом в роботі з дітьми ОПР є спільна діяльність здорових однолітків і дітей з вадами в розвитку. Діти спільно ставили маленькі концерти, театралізовані вистави, брали участь у святах та розвагах.

Корекційна робота з дітьми з пси­хофізичними вадами здійснюється в тісній співпраці лікаря, тифлопедагога, практичного пси­холога, інструктора з фізкультури, музичних керівників... За ефективної співпраці члени родини бе­руть активну участь у навчанні та вихованні дитини. Ця участь вимагає певних зусиль з боку вихователів, спеціалістів ДНЗ, адмініст­рації та батьків, але ці зусилля приносять ко­ристь для дітей, родин та навчального закладу і виходять за межі дитячого дошкільного закла­ду, поширюючись на життя в суспільстві.

Педагоги груп активно залучають батьків до співпраці на кожній віковій групі. Виготовлені скриньки запитання та пропозиції, постійно змінюється тематика консультацій в інформаційних стендах. Проводились засі­дання за круглими столами, семінари.

З досвіду роботи доцільно зазначити: со­ціальна інтеграція дитини з особливими по­требами в середовище дітей з нормальним роз­витком є не тільки бажаною, а й обов'язковою умовою його подальшого особистого росту й адекватної соціальної адаптації.

Вирішальна роль у роботі практичного психолога належить індивідуальному підходу до дитини, де завжди враховано:

  • патологію, складність дефекту;

  • рівень психофізичного та мовного роз­витку;

  • характер і тип темпераменту;

  • комунікативні властивості, уміння ди­тини до якомога швидшої адаптації у середо­вищі однолітків та його комфортність;

  • зацікавленість батьків.

Робота практичного психолога з роди­ною дитини з вадами розвитку передбачає психологічну підтримку, допомогу в процесі адаптації сім'ї до нових життєвих обставин, соціально-правовий захист, профілактику дез­адаптації та соціокультурну реабілітацію.

Вивчення соціально-психологічного стану сім'ї, яке проводиться з першого дня відві­дування дитиною ДНЗ (відвідування дитини вдома ще до приходу дитини в ДНЗ, вивчення медичної документації, проведення анкету­вання, опитування тощо) - є необхідною умо­вою для організації роботи з дитиною.

Здійснення психолого-педагогічної корекційної роботи складає важливу частину соціаль­но-педагогічної діяльності з батьками дітей з ОПР. На основі даних діагностичного обстеження складається індивідуальна програма корекційної роботи з конкретною дитиною, яка передбачає психо­логічну адаптацію, надання потрібної інфор­мації, корекційні заходи щодо поліпшення емоційного, психологічного, фізичного стану членів родини.

Таким чином, основою для успішної інтег­рації дитини в суспільство є не тільки взає­модія спеціалістів і батьків дитини з порушеннями психофізичного розвитку, їх критичність, гуманізм, професіо­налізм і відповідальність у всій системі сто­сунків з дитиною, а й дбайливе ставлення до дитини, вияви ласки, тепла, розуміння, почуття емпатії та альтруїзму не тільки з боку дорослих, а й з боку здорових однолітків.

Література:

  1. Інклюзивна освіта: основні положення [Електронний ресурс] /Інклюзивна освіта / Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів [сайт]. – Режим доступу: http://www.voipopp.vn.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=62&Itemid=89). – Назва з екрану

  2. Стреж Л. Психологічний супровід дітей з ОПР у дошкільному

навчальному закладі / Л. Стреж // Інклюзивна освіта: стан та перспективи розвитку в Україні: Науково-методичний збірник до Всеукраїнської науково-практичної конференції /ВФ «Крок за кроком»/ – К.: ФО-П., 2007. – С. 128-130.



Схожі:

Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах. Інклюзивна освіта iconПлан постійнодіючого семінару для вчителів, що навчають дітей з особливостями розвитку тема: Інноваційні підходи до забезпечення якісною освітою дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного та індивідуального навчання
Формування понять «спеціальна освіта», «інтеграція», «інклюзія», «інклюзивна освіта», «інклюзивна школа», ексклюзія»
Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах. Інклюзивна освіта iconІнклюзивна освіта інклюзивна
В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, що виключає будь-яку дискримінацію дітей, що забезпечує рівне відношення до всіх...
Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах. Інклюзивна освіта iconЗастосування інтерактивних та здоров’язбережувальних технологій на уроках у початковій школі
Давньому Римі формулювався один з найгуманніших принципів освіти. Не втратив він актуальності й у наш час. Адже з року в рік ускладнюються...
Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах. Інклюзивна освіта iconПерспектива є!!! Думайте про своє майбутнє вже сьогодні!!!
Фуіу кнтеу – це реальна можливість, за відносно невеликі гроші, отримати гарну освіту та міжнародний диплом. Крім того, впевнений,...
Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах. Інклюзивна освіта iconОрганізація діяльності інклюзивного закладу
Організувати навчально-виховний процес, який би задовольняв освітні потреби всіх дітей
Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах. Інклюзивна освіта iconОрганізація діяльності інклюзивного закладу
Організувати навчально-виховний процес, який би задовольняв освітні потреби всіх дітей
Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах. Інклюзивна освіта iconСтратегічний менеджмент, або Як бути конкурентним? Модуль курсу «Школа успішного керівника»
Заняття проводиться у формі, що поєднує практичні методики та лекційну форму подачі матеріалу, що дає змогу всім учасникам активно...
Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах. Інклюзивна освіта iconУправління школою зі сторони директора є ціленаправленою дією на педагогічний процес з метою успішного виконання завдань навчання і виховання школярів, розвитку навчального закладу.
Це дасть можливість вносити у навчально-виховний процес потрібні зміни, корективи, приймати оптимальні як за змістом, так і за термінами...
Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах. Інклюзивна освіта iconАнкета для громадського опитування серед вчителів та батьківських комітетів всіх шкіл у регіонах України. Зміст анкети затверджено Радою мго
«дві газети – учням школи» з метою участі всіх учнів у боротьбі з випадками дтп та від загрози сніду
Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах. Інклюзивна освіта iconЗапрошуємо Вас взяти участь у ІV міжнародній науково-практичній конференції «Освіта та наука в умовах глобальних викликів»
Актуальні аспекти розвитку освіти (Стан професійно-технічної та вищої освіти. Зміст освіти. Неперервна освіта як інститут економіки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи