Україна Славутицька міська рада Київської області дошкільний навчальний заклад ясла-садок №4 Марите компенсую чого(санаторного)типу icon

Україна Славутицька міська рада Київської області дошкільний навчальний заклад ясла-садок №4 Марите компенсую чого(санаторного)типу




Скачати 189.04 Kb.
НазваУкраїна Славутицька міська рада Київської області дошкільний навчальний заклад ясла-садок №4 Марите компенсую чого(санаторного)типу
Дата конвертації02.01.2013
Розмір189.04 Kb.
ТипДокументи

Україна

Славутицька міська рада Київської області

дошкільний навчальний заклад ясла-садок №4»Марите»

компенсую чого(санаторного)типу

_________________________________________________________

Ідентифікаційний код № 26001758

07100Київська область м. Славутич Ризький квартал,будинок№1




КОНСУЛЬТАЦІЯ


„ Теоретичні основи пісочної терапії ”


Підготувала:

практичний психолог

Васильєва О.Г.


Славутич


Оздоровчі технології в освітньому процесі – важлива вимога Базової програми та самого сучасного життя з його згубним впливом на організм людини. Реалізувати завдання по здоров’язбережувальній спрямованності освітнього процесу допоможе інтегрування в життєдіяльність дітей таких ефективних розвивально-оздоровчих технологій як музикотерапія, піскотерапія, казкотерапія. Вони можуть слугувати, як у розвиткові пізнавальної сфери дитини так і у вирішенні особистісних проблем вихованців, загартуванні їх емоційно – вольової сфери, подолання психологічного негативу тощо.


Зірки - це пісчинки, які над головою,

А пісчинки – це зірки, що під ногами.


Сьогодні ігри з піском, або пісочна психотерапія стають популярними в психологічній, психотерапевтичній, педагогічній і навіть в театральній практиці. На сьогоднішній день важко розібратися чим є пісочна психотерапія в нашій країні: технікою, середовищем чи самостійним методом терапевтичного консультування? З точки зору Т.Д.Зінченко-Євстигнєєвої та Т.М. Грабенко пісочна терапія носить виражений казкотерапевтичний відтінок.

^ Пісочна терапія – погляди, підходи.

  • Гра з піском для дитини є процесом її саморозвитку, спонтанною „самотерапією”. Тут і дитини і дорослий виступають, як творці, що не прив’язані до результатів своєї праці. Діти створюють на піску свої картини, що відображають їх внутрішній світ ( їх підсвідоме), милуються ними, а потім руйнують і можуть відтворите все, що їм знову заманеться. Здається, що все дуже просто, але це просте, природнє для людини дійство зберігає унікальну Таїну Буття: все приходить і проходить. Немає нічого такого, що було би непоправимим. Старе дає дорогу новому. Багаторазово переживаючи це Таїнство, людина досягає стану рівноваги і в її внутрішньому просторі зменшується доля суєтності, розбалансованості.

Звичайно, що така цілительна, корегуюча, психотерапевтична властивість піску не могла довго зоставатись непоміченною психотерапевтами. Карл Густав Юнг «відкрив» пісок в контексті психотерапевтичної допомоги дорослим. Довгий час „sand play”існував виключно в юнгіанській парадигмі дякуючи своїй засновниці Дорі Калфф. Створені клієнтом піскові композиції не інтерпритувались тому, що сам процес створення картини на піску стимулював фантазії клієнта, що в свою чергу давало можливість візуалізувати скриті частини „я”, зрозуміти сутність та особливості переживання клієнта. Основна дія пісочної терапії була направлена на розуміння клієнтом особистих внутрішніх процесів, як руйнівного так творчого порядку. Ці внутрішні процеси розглядались з точки зору стадіальності психічного розвитку і проявленю архетипів в символіці ланшафту та обраних мініатюрних фігурок. Це робилось тому, що розуміння клієнтом джерел та особливостей своїх переживань дозволяє почувати себе впевненішим та спокійнішим.

  • Але можливості піскоперапії проявляються і в другій площині. Створена клієнтом картина з піску є творчим продуктом і в цьому сенсі вона стає привабливою для арт-терапевтів. Процес гри з піском в контексті арттерапії являє собою невербальну форму психотерапії. Основний акцент робиться на творче самовираження клієнта, а завдяки цьому на підсвідомо-символічному рівні відбувається „відреагування” внутрішнього напруження та пошук шляхів розвитку.

  • Використання в пісочниці мініатюрних фігурок та створення сюжетів підводять до думки про спектакль внутрішнього театру особистості. Фігурки можуть символізувати субособистості автора картини на піску. Спостерігаючи за взаємовідношеннями героїв клієнт може вступити з ними в діалог.Основний акцент – побудова діалогу клієнта з фігурками. Таким чином в процесі психотерапії клієнт будує нові взаємовідносини з собою. Такий підхід доцільний для представників гештальттерапії та психосинтезу.

  • Фігурки, що використовуються в піскотерапії можуть відображати не тільки субоособистості людини, але й символізувати реальних людей того середовища в яке включений клієнт. В пісочниці можуть драматизуватися реальні життєві ситуації відносно яких у людини існує проблематика. В цьому випадку пісочна терапія представляє собою мініатюру психодрами. Для створення спектаклю в пісочниці не потрібна буде допомога групи – всі ролі виконуватимуть мініатюрні фігурки. Клієнт може змінити відношення до ситуації та знайти вірне рішення.

  • В пісочних картинах є ще один ресурс – можливість творчо поміняти форму, сюжет, події, взаємовідносини. Саме ця ідея лежить в основі КАЗКОТЕРАПЕВТИЧНОГО підходу в роботі з піском. Клієнт стає чарівником який в процесі творення САМ вірішує існуючі у нього проблеми, я к на внутрішньому, так і на зовнішньому планах. Набутий досвід самостійних конструктивних змін людина переносить в реальність.

Як бачимо, представники різних концепцій мають можливість використовувати пісочницю в своїй парадигмі. Але, приділяючи значну увагу пісочній терапії в контексті психологічної та психотерапевтичної роботи, не будемо забувати про значні ресурси пісочниці для корекційно - розвиваючої та освітньої роботи з дитиною. В пісочниці створюється додатковий акцент на тактильну чуттєвість, „мануальний” інтелект дитини. А тому перенесення традаційно навчальних та розвивальних завдань в пісочницю дає додатковий ефект. З одного боку, суттєво підвищується мотивація дитини до занять, а з другого – більш інтенсивно та творчо відбувається розвиток пізнавальних процесів. А якщо ще врахувати той факт, що пісок здатен „заземляти” негативну психічну енергію то в процесі освітнього процесу відбувається і гармонізація психоемоційного стану дитини. Другими словами – використання пісочниці в педагогічній практиці дає комплексний освітньо-терапевтичний ефект. Причому сьогодня уже можна говорити про такий ефект не тільки по відношенню до дітей, що мають нормальний розвиток, але й про їх однолітків з особливостями розвитку.

Скоріше всього, що самостійним напрямком в практичній психології, психотерапії та педагогіці пісочна терапія ще не стала. Стане вона ним чи ні – невідомо. Для цього повинна накопичуватися достатня кількість концептуальних основ. Пісочна психотерапія виросла з юнгіанського аналізу і має в собі всі конструкти аналітичної психологія. Процес накопичення досвіду роботи з пісочницею представниками різноманітних направлень цікавий тим, що з різних боків досліджується взаємовідношення особистості з проекцією свого внутрішнього світу. Все це говорить на користь того, що пісочниця це СЕРЕДОВИЩЕ для спілкування людини з собою і символами реального світу. Наявність мініатюрних фігурок і певної послідовності організаціі роботи дозволяє говорити про пісочну терапію, як про МЕТОД, що має в наявності достатню універсальність для використання в психотерапевтичній, психологічній та педагогічній практиці. Спостерігається яскраво проявлений еклектизм. Використовуються юнгіанські, психоаналітичні, психодраматичні, арттерапевтичні, гештальтиські, психосинтетичні і другі техніки під загальним гаслом: ”Щоб людині помогло”. Тут дуже явно проявляється інтуїтивна складова спеціаліста. Такий підхід є дуже дивним для західного світу, але на слав’янському просторі працює досить ефективно. Наприклад: працюючи над досвідом роботи, спеціалісти відповідають на запитання: як використовувати пісочницю в роботі з обдарованими дітьми, з дітьми з особливими потребами, в рамках сімейної терапії, з літніми людьми, з девіантними підлітками. Кожен спеціаліст, що починає практикувати роботу з пісочницею знаходиться в просторі творчого пошуку і отримує можливість внести свій унікальний доробок в процес розвитку пісочної терапії в Україні.


^ Особистість терапевта та його вплив на процес пісочної терапії.

Особистість зарубіжного спеціаліста, що практикує пісочну терапію, захищена його приналежністю до певної школи. Він точно знає, що і коли запропонувати клієнту, коли і яке запитання поставити, як відреагувати. Школа, до якої він відноситься, дає йому знання алгоритму, технології. В Росії починають складатися інститути приналежності до певних шкіл. З’являються „символ-драматисти”, „психоаналітики”, „юнгіанці”, „гештальтисти”, „арттерапевти”. Але більшість наших спеціалістів не мають спеціальної підготовки і перед нами, як в казці три шляхи:

  • або придержуватися певної школи і вбудовувати роботу з пісочницею в загальний набір методів та методик;

  • або працювати так, як навчив авторитетний спеціаліст;

або приєднуватися до клієнта, йти за ним довірившись особистій та професійній інтуїції реалізуючи древній принцип: „Не зашкодь”.

Третій шлях самий бажаний в запропонованих обставинах, але і самий важкий. Тут потрібно дотримуватись трьох правил:

  • ^ Приєднання до клієнта. Пісочна картина має велику інформацію про внутрішній світ клієнта і його актуальний стан. Зрозуміти, побачити, відчути проблематику, ритм, ресурсні можливості пісочної картини, неповторність її образів – все це входить в поняття приєднання. На основі приєднання спеціаліст йде за клієнтом, допомагає йому усвідомити особисті ресурсні та слабі місця.

  • ^ Щира зацікавленість та заінтригованість сюжетним малюнком. Щира зацікавленість внутрішнім світом людини, що відображена в пісочниці, приєднання до клієнта дозволяють спеціалісту будувати позитивну внутрішню динаміку людини, що звернулась по допомогу.(Лейтенант Коломбо, як роль психотерапевта).

  • ^ Суворо дотримуватися професіональної та загальнолюдської єтики. Це правило є одночасно обовязковою умовою для любого виду професійної допомоги людині. Безумовно, що пісочний терапевт не може в присутності клієнта без дозволу брати фігурки з пісочниці, перебудовувати картину, пред’являти оцінкові судження.

Особистість терапевта накладе відбиток на стиль і стратегію роботи з клієнтом. Кожному терапевту – свій клієнт.


^ Загальні умови організації піскотерапії.


Для організації процесу піскотерапії потрібно приготовити ящик для піску, пісок, воду, колекцію мініатюрних фігурок.

Традиційний розмір ящика для піску: 50-70-8 см. Вважають, що такий розмір відповідає обєму поля зорового сприймання. Квадратна пісочниця провокує людину зайняти її центр, знайти ідею, що обєднує всі елементи майбутньої картини. Квадратна пісочниця особливо цікава для терапевтичної роботи (на підсвідомо-символічному рівні створюються умови для формування відчуття особистісної цілосності та гармонічності). Для повноцінної роботи краще мати дві пісочниці.

Кругла пісочниця провокує клієнта на створення мандали – доцільна на завершувальній стадії консультування. Велика кругла пісочниця пригодиться для групової роботи. З практики роботи піскотерапевтів Росії для групової роботи доцільно використовувати пісочницю рівну чотирьом традиційним: 140-1000-8 см. Традиційно пісочниця виготовляється з натурального дерева. Колір – голубий, що в даній ситуації символізує воду і небо. Для відреагування проблематики над якою працюватимемо в пісочниці можна мати бокові дощечки червоного, зеленого, чорного, коричнього кольорів.

Пісок.

Пісок – унікальний природній матеріал. В Біблії пісок має амбівалентне значення: він являється метафорою і життя і смерті. Але, як відомо, в „смерті – життя”. Помирає старе поступаючи місцем новому. В пісочній терапії пісок „заземляє” стару, негативну енергію даючи людині можливість відкрити в собі джерела нового життя.

Пісок повинен бути чистим, прожареним.

Вода.

В союзі з водою пісок в руках людини стає більш податливим, краще підкоряється творчій волі людини. Вода символізує почуття, плинність зв’язує людину з Вічністю. Ємкість з водою повинна завжди стояти біля пісочниці.

^ Мініатюрні фігурки.

Ідеально мати фігурки: людей різного віку і статі, наземні тварини, комахи, представників підводно світу, будівлі та кімнати з меблями, домашнє начиння та продукти, дерева та другі рослини, обєкти небесного простору, транспортні засоби, предмети зв’язані з віруваннями людей, натуральні природні предмети, зброя, фантастичні фігурки.

Колекція розміщується на поличках, щоб зручно було дістати і бачити фігурки.

На час і частоту терапевтичних консультацій з використанням піску розповсюджуються загальні правила психологічного консультування.

Спостереження та досвід показують, що ігри в піску позитивно впливають на емоційне самопочуття дітей та дорослих. Це стає чудовим засобом для «піклування про душу» (саме так переводиться термін «психотерапія»).

Ігри з піском, як консультативна методика, були описані англійським педіатром Маргарет Ловенфельд в 1939 році. В ігровому приміщені, створеного нею Лондонського інституту дитячої психології, вона встановила два цинкових підноси (один наполовину наповнений піском, а другий – водою; були формочки для гри з піском; іграшки «жили» в коробці). Маленькі пацієнти коробку з піском називали «світом».Тому М. Ловенфельд назвала свій ігровий метод «світовою методикою».

Формуванням психотерапевтичної концепції «пісочної терапії» займались

(в основному) представники юнгіанської школи. Швейцарський аналітик Дора Калфф зробила великий вплив на розробку теоретичних принципів і підготовку практикуючих пісочних терапевтів у всьому світі. Основна ідея пісочної терапії формулювалась так: «Игра с песком предоставляет ребенку возможность избавиться от психологических травм с помощью экстериоризации (перенесение вовне, на плоскость песочницы) фантазий и формирования ощущения связи и контроля над своими внутренними побуждениями. Установления святи с бессознательными побуждениями особенно архетипами самости, и их выражение в символической форме в значительной мере облегчают здоровое функционирование психики».

При класичній юнгіанській організації процесу пісочної терапії використовуєть-

ся дерев’яний ящик з піском розміром 19,5 – 28,5 – 3,5 дюймів. Такий розмір відповідає оптимальному зоровому полю сприймання, що дозволяє охватити пог

лядом все поле пісочниці.

Досвід показує, що для терапевтичної роботи ящик повинен бути з природ –

нього матеріалу – дерева, а для розвиваючих ігор можна використовувати ємкості з других матеріалів.

Рівень піску – лінія горизонту. Те що під піском символізує глибини підсвідомого, а дно ящика символізує воду. Те, що знаходиться на поверхні піску, відображає усвідомлені ( або усвідомлювані) процеси, що зв’язані з проявленням Его. Бортики ящика над лінією піску символізують небо. Родзинкою пісочної терапії є колекція мініатюрних іграшок і предметів (висота не більше 8 см). Юнгіанські аналітики ділять колекцію фігурок на групи: «Люди», «Забудови», «Тварини», «Машини», «Рослинність», «Мости», «Натуральні предмети», «Символічні предмети».

Класичний процес пісочної терапії починається з того, що психолог запрошує дитину вибрати іграшки та погратися в пісок. Вибір фігурок не випадковий. На думку Д.Калфф, фігурки стимулюють роботу фантазії, актуалізують процес переносу внутрішніх уявлень дитини на них. Таким чином,

звичайні іграшки стають символами внутрішнього життя, потенційних можливостей дитини проявлення яких допомагає емоційному розвиткові. Граючи з фігурками на піску, дитина мануально «усвідомлює» себе, свої внутрішні процеси і «розставляє» їх в потрібній для себе послідовності. Так просто, як все геніальне, відбувається великий акт саморегуляціі, що включає в себе процес заземлення негативної психічної енергії. Поки дитина вибирає фігурки та грається з ними в пісочниці психолог спостерігає, схематично фіксує процес побудови пісочної картини. Дорослий не привносить своїх фігурок в роботу дитини поважаючи її персональний простір. Дитина сама будує, а потім сама розбирає картину. Таким чином закріплюється внутрішнє відчуття «хазяїна» свого світу, життя, долі. Завдання психолога - створити захищений внутрішній простір для переносу внутрішньої реальності пацієнта на пісочний «лист».

Класичні юнгіанські консультанти рідко приміняють інтерпретацію пісочних картин. Вони вважають, що психологічні проблеми « разрешаются и осмысляются на бессознательно-символическом уровне».

В середньому, класичний процес індивідуальної пісочної терапії складає

8-10 сеансів. Продовження у часі від 25 до 50 хвилин (в залежності від віку «художника»). За цей час відбувається стабілізація психоемоційного стану і ак-

туалізація потенційних можливостей пацієнта. В складних випадках, або збільшується кількість сеансів, або пацієнт через деякий час проходить ще один курс.

Аналітики виділяють три стадії гри з піском : хаос, боротьба, вирішення конфлікту.

На стадії «хаосу» дитина набирає багато фігурок (майже все, що попаде в поле зору), хаотично розкладає їх і навіть перемішує їх з піском. Подібні дії відображають наявність тривоги, страху, смятіння, недостатність позитивної внутрішньої динаміки. З одного боку, це діагностично, а з другого – терапевтич-

но, адже через «хаос» відбувається поступове «проживання» психоемоційного

стану та звільнення від нього. Підсвідоме в даному випадку використовує принцип «естественной десенсибилизации» - багаторазове символічне повторення психотравмуючої ситуації в результаті чого змінюється емоційне від

ношення до неї. Стадія «хаосу» може займати від одного до декількох занять. Причому на одному занятті дитина може побудувати від 6 -7 картин. Можна відзначити, як від «картини» до «картини» зменшується кількість використаних фігурок і з’являється сюжет.

Стадію «боротьби» можна спостерігати у складних дітей, підлітків та дорос

лих. На пісочний лист підсвідомо переносяться внутрішні конфлікти: агресія, образа, тривога, погане самопочуття, реальні конфліктні взаємовідносини і т.д.

Істоти в пісочниці убивають один одного, іде війна, тяжке протистояння. Через деякий час може з’явитися герой або сили, що наводять порядок та встановлю-ють справедливість. На думку юнгіанських аналітиків, таким чином можуть драматизуватися несублімовані, неорганізовані лібідозні імпульси, сили.

На стадії «вирішення конфлікту» можемо спостерігати мир, спокій, повернення до повсякденних справ. Калфф і Келогг відзначають, що на « символическом уровне ощущение завершенности и целосности проявляется в изображении квадратов, треугольников и кругов». На цьому етапі відбувається інтеграція лібідозний сил, що проявились на попередньому етапі.

К.Г.Юнг стверджував, що процес «гри в пісок» вивільнює заблоковану енергію і активізує можливості самосцілення, що закладені в людській психіці.

Додаткову значимість методу надає той факт, що він може бути використаний не тільки спеціалістами з великим досвідом, але й початківцями (виключаючи інтерпретацію). Адже вихователь, психолог, батьки фактично створюють надійне середовище в якому відбувається велике таїнство переносу внутрішнього світу на площину піску.

Нижня границя користувачів – 2 -2,5 років. Граючись з дитиною в пісочни

ці, дорослий передає дитині знання про світ та про систему відношень в ньому.

Стосовно верхньої границі використання піскотерапії – вона не визначена.

Робота з дітьми - інвалідами показала, що цей метод не тільки стабілізує психоемоційний стан, але і допомагає розвиткові малої моторики, соціальної орі

єнтації, допомагає розгадати тайни внутрішніх процесів «особливих» дітей.

В чому ж секрет цих піскових малюнків? Ми знаємо, що будуючи картинку на піску вона створює ландшафт свого внутрішнього світу і «диспозицію» в ньому на даний момент. Розігруючи різноманітні сюжети, людина отримує безцінний досвід вирішення різноманітних життєвих ситуацій (а ми знаємо, що «казковість» завжди успішна з великим потенціалом). Цей досвід у вигляді «концентрату» попадає у підсвідоме (доти глибинний зміст «програного» на піску може не усвідомлюватися). Деякий час наше підсвідоме активно асимілює новий матеріал в систему світосприймання. Потім наступає момент ( срок індивідуальний) коли ми можемо помітити певні зміни в поведінці людини.

Це дивовижно, але вона починає використовувати в реальності свій «пісковий» досвід. Таким чином відбувається кругообіг переносів у природі: спочатку внутрішня реальність переноситься на пісок, а потім (у вигляді поведінкових моделей) в реальну поведінку.

Індивідуальна форма роботи.

Дитині ( дорослому, підлітку) пропонується вибрати ті фігурки, які йому заманеться (не тільки ті, що йому подобаються, а взагалі всі, що чомусь захочеться взяти). Час вибору не регламентується. Кожен вибирає в своєму тем-

пі. Для підсвідомого нашого клієнта психотерапевтичний процес уже почався – він обстежує фігурки шукаючи в них персоналій внутрішніх процесів. Якщо він бере все підряд і у великій кількості - він переживає етап «хаосу» і йому потрібно «пропрацювати» своє внутрішнє напруження. Вибір фігурок не фіксується. В протоколі пишемо: «хаос». Темп вибору фігурок розкаже нам про швидкість психічних процесів, або про глибину переносу. Якщо вибір був зроблений дуже швидко, то ми можемо припустити, що або швидкість реакції дуже висока, або перенос достатньо поверховий. Якщо більшу частину сеансу було потрачено на вибір фігурок, то нам потрібно замислитись: або ми присутні при високому рівні узагальнення, в підсвідомому є домінуючий процес, заглиблення йде до єкзистенціонального пласту, або у клієнта такий темп реакції. Більш точні висновки можна зробити познайомившись з його пісочною картиною.

Коли вибір зроблено, клієнта запрошують до пісочниці та запитують з яким піском він працюватиме ( вологим, сухим). З вологим піском частіше воліють працювати напружені, тривожні люди, гіперактивні діти та підлітки. Сухий пісок розсипається і це їх дратує. Можна завважити, що перехід в своїй роботі від вологого до сухого піску є показником стабілізації психічних процесів, по-

зитивної динаміки. Можна давати таку інструкцію: « Уявіть собі, що ви Чарівник. Він довго подорожував. Шукав місце де ще не ступала нога людини.

Накінець він прийшов у пустиню. Задумав перетворити її в Казкову країну та

заселити різними істотами. Перетвори пустиню в той світ, який ти хочеш».

Звичайно, що це не єдино можлива інструкція. Дитина, як правило, не потребує інструкцій коли бачить пісок. Інструкції можуть бути по типу: « Сотвори те, що ти хочеш», « Відобрази найбільш яскравий епізод твого сновидіння», « Сотвори свою родину і розкажи про неї» і т.п. Можна дати доповнення до інструкції: «Якщо якісь фігурки не потрібні тобі – поверни їх на місце, а якщо якихось не вистачає – підійди і візьми їх». Маленькій, або «особливій» дитині має сенс показати можливості пісочниці: розкопати дно, показати синій колір – воду, побудувати гору тощо. Але перед початком самостійного процесу потрібно все розрівняти. Потрібно звернути вашу увагу, що для інтерпретації індивідуальних пісочних картин, необхідно, щоб наш клієнт зайняв певне місце біля пісочниці.

Таким чином ми задаємо систему координат, відносно якої буде проводитись інтерпретація. Як тільки клієнт розпочав роботу, нам важливо зайняти таке місце де нас не видно, а нам видно все і вести Протокол спостережень.

Люди, що створюють багатий різноплановий ландшафт, частіше всього натури динамічні, глибоко і сильно відчуваючі( правда, це може ховатися від поверхневого спостерігача), схильні до рефлексії, дослідники по натурі, що у всьому хочуть дійти до самої суті. Якщо ми бачимо відсутність ландшафту, або його умовність то скоріше всього це тенденція до внутрішньої стабілізації. З якихось причин клієнту не хочеться (в цей момент) заглиблюватися в нетра підсвідомого, розкопувати першопричину ситуації, він хоче зберегти знайдену рівновагу. «Плоску» катину можна побачити у зовсім маленьких і « особли –вих» дітей.

Для зручності схематичне зображення пісочного листа ділимо на 3 частини: ліву, центральну та праву. Об’єкти, що попадають в ліву частину пісочного листа символізують процеси, бажання, події, що вже відбулися (прожиті). Це досвід, що є у людини, взаємовідносини з мамою, в родині, дома, емоційно-чуттєву сферу життя.

Центральна частина –« актуальне сьогодення тут і тепер». Що є важливим, що засмучує, з чого радіє. Клієнт. Права частина – символізує чоловічі (янь-скі) процеси внутрішнього світу. Це майбутнє, соціальна орієнтація, соціалізація, образ майбутнього, взаємовідносини з батьком, друзями, співробітниками. Це можуть бути потенціальні нереалізовані плани, а також тривоги, застереження зв’язані з майбутнім.

Окрім того, умовно ділимо пісочний лист по горизонталі на верхню та нижню частини.

Все, що буде знаходитись зверху – процеси ірраціональні, фантазійні, надії, образи майбутнього.

Все, що знаходиться в нижній частині – сфера реальної діяльності, щось зроблене, або те що втілюється.

Центр – процеси зв’язані з «его», тенденція до самоактуалізації. Та фігурка, що першою «намалюється» в пісочниці, як правило, символізує образ на який йтиме перенос «его» з яким підсвідомо ідентифікує себе людина. Місцезнаходження

першої фігури покаже нам положення «точки его» в просторі його внутрішнього світу. Це буде в теперішньому, чи в майбутньому, дома чи на роботі. Для зручності введений дробний запис: 3/1 - означає, що фігурка під номером 3 першою зявилась на пісочному листі, а 1/2 – фігурка під номером 1- другою.

Інколи фігурки закопують – ставиться стрілка «вниз». Закопані в пісок предмети – те, що витісняється в підсвідоме, або те, що не усвідомлено. Можуть закопувати каміння, як потенціальні частини особистості, монстрів, як витіснене напруження, ключі, як символи потенційного шляху, відкриття. Про ці фігурки, бажано розпитати клієнта: що це, за якими правилами живе, чому закопано тощо.

Багато інформації нам передадуть водойми. Вони бувають відкриті та зак-

риті. «Відкрита» система ніби витікає за межі листа. Символізує відкритість певному процесу, тенденцію до розширення особистих кордонів. Той напрямок куди витікає вода показує нам вектор підсвідомої орієнтації людини на даний момент. До чого вона схильна зараз: дослідженню минулого, домашніх ситуацій

чи намагається уладнати теперішнє та майбутнє.

Гори на пісочному листі – підсвідомі тенденції до самоствердження, реаліза

ції. Фігурки, що опинились на горі мають особливе значення для автора роботи.

Буває, що гори і ріки ділять картину на дві і більше частин. Це може символізувати різні аспекти особистості, «автономні» внутрішні світи, ряд життєвих ситуацій, якими стурбований автор.

Коли пацієнт дає зрозуміти, що завершив картину, ми просимо його розказати про неї:

  • що це за світ, країна ?

  • які істоти її заселюють, який у них характер, що вони вміють, звідки вони прийшли в цю країну ( уважно розпитати про кожну фігурку)?

  • які стосунки між ними?

  • чи всім істотам добре в цьому світі, а якщо «ні», то що потрібно зробити,

щоб їм стало краще?

-що буде відбуватися в цій країні, що герої будуть робити дальше?

Остання два запитання стимулюють нашого автора вносити зміни в карти

ну, фантазувати проектувати своє бажання на майбутнє пісочної країни.

Тут важливо не просто фантазувати, а реально робити зміни –фігурки легко переставляються, вносяться нові, забирається те, що більше не потрібно.

Інколи автори не хочуть нічого змінювати в своїх роботах (навіть коли психологу здається, що ці зміни потрібні). Це може бути зв’язано з переносом на пісочний лист стану внутрішньої рівноваги, бажання залишити все так, як є. В цьому випадку людина бажає «остановить мгновенье», посилити, повністю прожити знайдене і відображене на пісочному листі становище. Для пацієнта ця картина не має невирішеного конфлікту, для нього це стан динамічної рівноваги.

Якщо пацієнт вважає, що його героєві погано і ніщо не може йому допомогти (навіть нагадування про те, що ми знаходимося в казці і що на полицях є безліч фігурок, що можуть бути привнесені на пісочне полотно) то це означає, що проблема глибока і потенційне підсвідоме її рішення ще не визріло.


Зміст


1.Оздоровчі технології в освітньому процесі.

2.Пісочна терапія – погляди, підходи.

3.Особистість терапевта та його вплив на процес пісочної терапії.

4.Загальні умови організації психотерапії.

5.Індивідуальна форма роботи.

6.Протокол.



Схожі:

Україна Славутицька міська рада Київської області дошкільний навчальний заклад ясла-садок №4 Марите компенсую чого(санаторного)типу iconДошкільний навчальний заклад ясла-садок №4 “Марите” компенсуючого (санаторного) типу
Дошкільний навчальний заклад ясла-садок №4 "Марите" компенсуючого (санаторного) типу
Україна Славутицька міська рада Київської області дошкільний навчальний заклад ясла-садок №4 Марите компенсую чого(санаторного)типу iconУкраїна відділ освіти Виконавчий комітет Славутицької міської ради Міський методичний центр днз №4 «Марите» (ясла-садок) компенсуючого (санаторного) типу
Завідуюча дошкільного навчального закладу (ясел-садка) №4 «Марите» компенсуючого (санаторного) типу
Україна Славутицька міська рада Київської області дошкільний навчальний заклад ясла-садок №4 Марите компенсую чого(санаторного)типу iconУкраїна славутицька міська рада київської області днз ясла-садок комбінованого типу "центр розвитку дитини"
Київська область м. Славутич, Вільнюський квартал будинок №1, тел. 2-83-44, 2-82-85
Україна Славутицька міська рада Київської області дошкільний навчальний заклад ясла-садок №4 Марите компенсую чого(санаторного)типу iconУкраїна славутицька міська рада київської області днз ясла-садок комбінованого типу "центр розвитку дитини"
Київська область м. Славутич, Вільнюський квартал будинок №1, тел. 2-83-44, 2-82-85
Україна Славутицька міська рада Київської області дошкільний навчальний заклад ясла-садок №4 Марите компенсую чого(санаторного)типу iconУкраїна славутицька міська рада київської області днз ясла-садок комбінованого типу "центр розвитку дитини"
Завідуюча дошкільного навчального закладу (ясел-садка) комбінованого типу «Центр розвитку дитини» м. Славутича
Україна Славутицька міська рада Київської області дошкільний навчальний заклад ясла-садок №4 Марите компенсую чого(санаторного)типу iconІ. загальні положення
Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №6 «Крунк» комбінованого типу (далі дошкільний заклад) – це заклад освіти, що є початковою...
Україна Славутицька міська рада Київської області дошкільний навчальний заклад ясла-садок №4 Марите компенсую чого(санаторного)типу iconУкраїна славутицька міська рада київської області днз (ясла-садок) комбінованого типу «Центр розвитку дитини»
Педагог: Доброго дня, діти ми прийшли до вас погратися. А ви любите гратися? Тоді на вас чекає цікава подорож. (Діти під музику заходять...
Україна Славутицька міська рада Київської області дошкільний навчальний заклад ясла-садок №4 Марите компенсую чого(санаторного)типу iconРозкопанецький дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) «Берізка»
Розкопанецький дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) «Берізка» знаходиться за адресою: с. Розкопанці, Богуславський район,...
Україна Славутицька міська рада Київської області дошкільний навчальний заклад ясла-садок №4 Марите компенсую чого(санаторного)типу iconРеєстраційний паспорт навчальних закладів, що ведуть дослідно-експериментальну роботу на регіональному рівні
...
Україна Славутицька міська рада Київської області дошкільний навчальний заклад ясла-садок №4 Марите компенсую чого(санаторного)типу iconПоради батькам Прийом дітей здійснюється з 7-00 до 8-00 год ранку
Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №7 «Сонечко» тел. 3-88-05
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи