Тема. Мандрівка в Королівство Минулих часів. Урок узагальнення з теми «Знайомство з історією» Мета: повторити, закріпити й узагальнити знання учнів з теми icon

Тема. Мандрівка в Королівство Минулих часів. Урок узагальнення з теми «Знайомство з історією» Мета: повторити, закріпити й узагальнити знання учнів з теми




Скачати 154.06 Kb.
НазваТема. Мандрівка в Королівство Минулих часів. Урок узагальнення з теми «Знайомство з історією» Мета: повторити, закріпити й узагальнити знання учнів з теми
Дата конвертації07.02.2013
Розмір154.06 Kb.
ТипУрок

Історія України

5 клас

Знайомство з історією


Тема. Мандрівка в Королівство Минулих часів. Урок узагальнення з теми «Знайомство з історією»

Мета: повторити, закріпити й узагальнити знання учнів з теми;

Розвивати мовленнєві, інформаційні, логічні та хронологічні компетенції учнів. Виховувати шанобливе ставлення до пам’яток минулого нашої батьківщини.


Форма проведення уроку: урок-мандрівка в Королівство минулих часів.


Обладнання: Підручник, атлас, назви наук-помічників історії, написані на

окремих листах, різні календарі, різні годинники, стрілка часу, лінійка,

сантиметр, будь-яка гиря, листок ватмана, на якому написані різні

власні імена, гусяче перо, чорнильниця, зразки різних видів писемності

(на одному або декількох листках), імітація папірусу, генеалогічне

дерево, складене одним із учнів, листок з різними печатками на ньому,

зображення гербів, монети, ордени чи медалі (якщо учні зможуть їх

принести), або ж зображення нагород (ілюстрацій з книг), кросворд,

складений учнями.


Структура уроку - мандрівки.

І. Підготовчий етап.

1. Повторення теми «Знайомство з історією» за підручником.

2. Об’єднання учнів класу на групи.

3. Пошук матеріалів, відповідно до наданої теми, кожною групою учнів.

4. Підготовка учнями повідомлень, розповідей про допоміжні історичні дисципліни.

5. Підготовка наочності.

На підготовчому етапі вчитель допомагає учням (оскільки це лише п’ятикласники) розподілити ролі в групі (якщо учні не можуть зробити це самостійно), проводить консультації щодо змісту презентації тієї чи іншої дисципліни.

ІІ. Організаційний момент

ІІІ. Перевірка знань учнів – Мандрівка в Королівство минулих часів.

ІV. Підсумки уроку.

^ ХІД УРОКУ

ІІ. Організаційний момент (2 хв.)

ІІІ. Перевірка знань учнів - Мандрівка в Королівство Минулих часів.

а) Вступне слово вчителя:

Я хочу запросити всіх до чарівної подорожі у Мандрівки в Королівство минулих часів. Кожен прожитий нами день переходить у власність її Величності Історії – володарки цієї незвичайної країни. Історія – мудра сива пані. Вона знає і пам’ятає усе, що відбувалося раніше та намагається повчати нащадків на яскравих прикладах минувшини.

Пані Історії більше ніж дві з половиною тисячі років. Про неї знали ще стародавні греки, які й повідомили нам ім’я її батька – вченого Геродота.


У господині пані Історії чарівна «Криниця Знань». Вона невичерпна, бо постійно живлять її речові, писемні та усні джерела. Про заповнення цієї криниці піклуються вчені.

Звичайно, пані Історій було б вельми обтяжливо про все дбати самій. Та на щастя, у неї є вірно подруга а добрі сусідки, котрі допомагають дати лад у цьому великому господарстві.

Так, речовими джерелами займаються пані Археологія, Нумізматика, Сфрагістика, Геральдика, Фалеристика. Розібратися з письмовими джерелами -давніми текстами) пані Історії допомагає пані Палеографія.

Ви, мабуть, залюбки читаєте міфи, легенди, билини. Ці твори є усними джерелами.

А ще є пані Ономастика, Хронологія, Метрологія, Генеалогія, які також радо прислуговуються пані Історії.

Та чи дивно, що з подібними помічницями пані Історія стільки багато знає! Давайте і ми познайомимося з ними ближче. Отож, Мандрівка в королівство Минулих часів розпочинається.

б) Розповідь першої групи дітей про Археологію (виходить дівчинка з табличкою «Археологія»). Інші учні виносять зображення речей, знайдених під час розкопок або їх імітацію (половинку пластилінового горщика чи миски, кам’яні молотки, лопати, кістки та ін..) або малюнки чи ілюстрації цих предметів. Тримаючи малюнки, предмети учні по черзі розповідають про Археологію.

1 учень: Тітонька Археологія – то близька сусідка та давня приятелька пані Історії. На відміну від решти бабусиних помічниць – Спеціальних Історичних Дисциплін, вона – цілком самостійна наука. Попри свій поважний статус, пані Археологія – натура дуже енергійна, навіть дещо авантюрна, якщо цей термін доречно вжити щодо статечної науки.

Річ у тім, що тітонька Археологія страшенно любить копати. Так-так, не дивуйтеся: лопата для неї – то не лише знаряддя праці, а й спосіб існування. Археологія весь час шукає скарби! Найсправжнісінькі! А де ж бо їх шукати як не в глибинах матінки-Землі? І тут вже без допомоги вірної лопати аж ніяк не обійтися. В арсеналі археологів є й маленькі, схожі на дитячі, лопатки й щітки, й зовсім манюні щіточки, якими очищають знахідки.

2 учень: Та не варто думати, буцімто скарби зустрічаються на кожному кроці. Мовляв, треба лише взяти лопату та копати глибше – і ось він, скарб! Нічого подібного. Перш ніж розпочати роботу, вчені-археологи довго і ретельно вивчають історичні документи. Вони працюють в архівах, бібліотеках, розпитують старожилів, оглядають місце майбутніх розкопок. Лише переконавшись, що в цій місцевості можна знайти щось варте уваги, споряджають експедицію. Ось таку..

3 учень: Результатом вдалих розкопок якраз і є скарби, знайдені вченими.

При чому скарб для археолога – то не обов’язково монети чи ювелірні прикраси. Звичайні рештки глиняного посуду чи давні знаряддя праці важать для вчених не менше, аніж вироби з благородних металів. За цими знахідками можна відтворити життя і побут тих людей, що колись тут проживали. А це вкрай важливо, бо Археологія шукає і вивчає матеріальні сліди (речові джерела) життєдіяльності наших далеких пращурів.

Знахідки Археологів потрапляють до рук інших вчених-фахівців зі спеціальних історичних дисциплін.

4 учень: Археолога впізнати

по панамці та лопаті

зразу можна, позаяк

покопати він мастак.

Та на розкопках, не на дачі,

Працює вчений не ледачий.

в) Слово вчителя:

Як ми вже з’ясували у пані Історії та тітоньки Археології є добрі помічниці - Спеціальні історичні дисципліни. Вони також мешканці Королівства Минулих часів. Чималенько їх тут посилилося – аж дев’ять, і у кожної з цих пані неповторний характер. Однак живуть вони дружно, не сваряться, бо всі мають специфічні ділянки роботи. А головне – завжди готові прийти на допомогу одна одній. Ось так: сімейство велике, проте дисципліноване. Назва зобов’язує.

А з чого б розповідь почати? Ну хоча б ось із неї…

г) Виступ другої групи дітей, що представляють Хронологію. Виходить дівчинка з табличкою «Хронологія». Інші члени групи виносять речі чи їх зображення, які допомагають розповісти про цю дисципліну (різні календарі, годинники, зображену на листку ватману лінію часу, назви місяців та ін.)

1 учень: Знайомтесь – пані Хронологія. З-поміж подруг її вирізняють шанобливе ставлення до часу та надзвичайна пунктуальність. Це цілком природно, адже Хронологія вивчає історію літочислення та створення календарів.

Спостерігаючи за Сонцем та Місяцем, люди навчилися вирізняти добу, потім – місяць, рік. Про години, хвилини та секунди мова ще не йшла. Всіх куди більше цікавило інше питання: з чого починати відлік часу? Кожен народ мав свою думку.

2 учень: Так стародавні греки рахували роки від перших Олімпійських ігор, римляни – від заснування свого міста. Це було дуже незручно, оскільки не існувало єдиної точки відліку часу, на основі якої можна було б узгодити різноманітні системи літочислення. Що вже й казати, коли навіть міфічне створення світу у православних і іудеїв різниться на 1747 років. Згодом «нульовою точкою» стало народження Ісуса Христа. Відтак, ця дата стала відліком нашої ери.

3 учень: (демонструючи лінію часу)

Дата подій, що відбувалися раніше, позначається літерами до н.е. Цікаво, що порядкові номери років ідуть від більшого до меншого, а у нашій ері – навпаки.

4 учень: (демонструючи календарі)

У стародавніх римлян перші дні кожного місяця звалися «календи». Звідси і походить всім відома назва «календар».

3 учень: Хронологія – цікава штука,

Все про час вивчає ця наука:

Звідки мають назви місяці,

Одиниці часу всі оці,

Хто й коли наш календар створи –

Це цікаво, що не говори.

д) Вчитель: Зовсім поруч Хронології царина пані Метрології.

е) Розповідь учнів третьої групи про Метрологію, з демонстрацією наочності. (На великому ватмані написані одиниці довжини, ваги, об’єму).

1 учень: Вона у всьому любить точність. Що ж тут дивного, коли Метрологія вивчає історичні міри ваги, довжини, об'єму.

Звичайно, всі знають чудову казку Ганса Крістіана Андерсена "Дюймовочка". Якщо зріст дівчинки виміряли точно - він складає 25,4 мм. Саме таку довжину має англійський дюйм.

У різних країнах були свої одиниці виміру. При чому, однакові назви зовсім не гарантували рівних величин. Так, миля США має довжину 1,852 км, а у царській Росії - 1,467 км.

2 учень: Аби позбутися невідповідностей у всьому світі було
прийнято єдину метричну систему мір. Основні її одиниці: довжина
- метр, маса - кілограм і т. ін.

А ось які одиниці використовувалися у нас раніше.

Довжина:

  • аршин - 711,2 мм,

  • четверть - 177,8 мм, вершок - 44,45 мм.

Вага:

  • пуд - 16,380 кг, фунт - 409,5 г,

  • лот - 12,8 г. (мохна навести інші приклади одиниць мір).

3 учень : Знає Метрологія, повір,

Всі колишні одиниці мір.

Незабаром знатимеш і ти

Масу фунта, довжину версти.

Щоб про все оце уяву мати,

Треба Метрологію вивчати.

є) Вчитель: А зараз, поки ми всі ще в гостях у пані Метрології, пропоную всім виконати таке завдання:

Запишіть свою вагу у кілограмах та зріст у сантиметрах, а потім переведіть їх у давні одиниці виміру.

Вчитель: Третя пані, що вже чекає на зустріч з вами, - Ономастика.

ж)Розповідь четвертої групи учнів про Ономастику.

1 учень: Ономастика знає геть усі власні назви - імена та прізвища людей, колишні та сучасні географічні найменування міст, сіл, вулиць. Ця пані безпосередньо причетна до укладання словників імен та атласів, бо Ономастика вивчає походження всіх власних імен та назв.

От, наприклад, Тарас Григорович Шевченко. Ім'я Тарас означає "неспокійний", Григорій - "землероб", Шевченко - "нащадок шевця". Назва річки Десна (лівої притоки Дніпра) походить від старослов'янського слова "десниця" - права рука. Історична помилка у назві? Ні, просто цю місцевість люди заселяли з півдня, ось чому ліва притока отримала ім'я Десна ("правиця").

Хоча, звичайно, у географічних найменуваннях не обійшлося й без недоречностей. Чого варта хоча б назва найбільшого океану - Тихий з його частими штормами та гігантськими хвилями-цунамі?!

2 учень: Назви міст, країн та імена

Знає Ономастика.

Вона методично назви ці вивча.

Майже всі ми чули їх, хоча

Варто знати, звідкіля колись

Назви ці вперше узялись.

Вчитель: Пропоную всім мандрівникам вдома, після повернення з Королівства Минулих часів спробувати дізнатися, що означають ваші імена, назва міста, а також звідки походять ваші прізвища.

А зараз я хочу ось що у вас запитати: ви всі добре навчилися писати?

Тоді вирушаймо з пані Палеографією.

Розповідь п’ятої групи учнів про Палеографію. Виходить дівчинка з табличкою "Палеографія", в руках у неї перо та чорнильниця. Інший учень тримає таблицю, на якій зображені різні види писемності (ієрогліфи, кирилиця, фінікійський алфавіт). Ще один тримає імітацію папірусу.

1учень: Ця дама надзвичайно полюбляє читати все, що колись написали люди, бо Палеографія вивчає історичні способи писемності та матеріали для письма.

Звичайно, писати ручкою чи олівцем на папері - одне задоволення. Але ця розкіш з'явилася порівняно недавно. А що ж раніше? Скажімо, стародавні єгиптяни писали загостреними паличками. Замість паперу використовували розрізані вздовж стебла болотяного очерету - папірусу. Ці смужки склеювали у довгі сувої. Вони були першими книгами. Цілі слова зображались особливими знаками - малюнками (ієрогліфами), їх існувало декілька тисяч. Уяви собі, як важко було запам'ятати всі ці знаки!

2учень: Фінікійці першими стали використовувати для запису слів літери. їх у найдавнішій абетці було 22. І хоч голосні літери при письмі пропускалися — писати та читати стало набагато легше.

Раніше книги були рукописними. Писці витрачали декілька років, аби переписати одну-єдину книгу. Тому книжок було дуже мало і коштували вони дорого. Лише з винаходом способу книгодрукування Йоганном Гутенбергом у 1415р. книги стали доступними усім...

3 учень: Палеографія вчитель письмена:

Все, що писали колись племена,

Знає і літери, й знаки-клинці,

Палички й гусячі пера в руці,

З глибини таблички, папірус, папір——

Все про письмо їй відомо, повір.


Вчитель: У дружній родині Спеціальних Історичних Дисциплін особливе місце належить пані Генеалогії.

Розповідь шостої групи учнів про Генеалогію з демонстрацією наочності (Родинного дерева одного з учнів).

1 учень: Генеалогія має лагідну сімейну вдачу. Та чи й може бути
інакше, адже Генеалогія вивчає родинні зв'язки.

Всі ми - чиїсь діти, онуки, правнуки. Кожен має родичів.

Одні з них будуть членами нашої сім'ї, це - найближчі родичі, інші - тітки, дядьки та їх нащадки - дальні. Родичі - це люди, які походять від спільного пращура.

Кожен з нас має знати свій родовід. Звичайно, детально простежити його на багато поколінь важко. Для цього потрібно шукати відповідні матеріали в архівах. Однак з'ясувати власний родовід, скажімо, до своїх прабабусь та прадідусів може кожен із вас за допомогою батьків.

2 учень: такий запис, зазвичай, роблять у вигляді генеалогічного
дерева, де покоління розташовані від коренів до крони.

Навіть якщо у вас і немає великих предків (проте, хтозна, ким були ваші пращури років за триста тому),розпитайте своїх бабусь чи дідусів про їх батьків. На основі цих розповідей ви зможете вивчити історію свого роду і намалювати власне генеалогічне дерево.

3 учень: Спробуй, не пожалкуєш...

Генеалогію знатимеш ти -

Власного роду коріння знайти

Серед минулого матимеш змогу.

В цьому тобі нададуть допомогу

Родичі та документи з архіву.

Справу почни цю цікаву й важливу.

Вчитель: Наша Мандрівка триває, і ось ми уже в гостях у пані Сфрагістики.

Сьома група учнів презентує Сфрагістику, демонструючи наочність (Свідоцтва про народження, копії будь-яких документів, конверти з печатками...)

1 учень: Ця пані не любить документів, не скріплених печаткою. Не через власну підозрілість, а тому, що Сфрагістика вивчає печатки.

Раніше правителі видавали укази, скріплюючи їх власною печаткою. Вона слугувала гарантією достовірності документа. Згодом вельможі ставили печатки на заклеєні конверти, аби ніхто крім адресата, не міг прочитати листа (для цього до розплавленого воску чи сургучу на конверті прикладали печатку. Її застиглий відбиток засвідчував недоторканість послання). Пізніше цю функцію стали виконувати поштові штемпелі.

2 учень: А традиція завіряти документи печаткою збереглася й донині. Свої печатки мають геть усі організації та установи. Ви й самі можете у цьому впевнитися. Для цього подивіться вдома на свої документи (свідодоцтво про народження) чи на документи сім'ї. (хто з учнів приніс ксерокопії документів на урок – розглядають у класі)

3 учень: Печатки правителі в древності мали

І ними укази свої завіряли.

Я впевнено знаю: князівську печатку

Собою прикрасив наш тризуб

спочатку,

А нині ми бачим його на гербі

Про все це сфрагісти кажуть тобі.

Вчитель: Наш подальший шлях пролягає до найближчої сусідки пані Сфрагістики - її двоюрідної сестри, пані Геральдики.

Наступна восьма група розповідає про Геральдику.

1 учень: Гордий та незалежний характер цієї пані визначається тим, що геральдика вивчає герби - відмінні знаки роду, міста, держави.

У давнину кожен знатний рід мав свій герб і девіз - короткий вислів, що його пояснював. Якщо тобі доводилося бачити фільми про середньовічних рицарів або читати про них ілюстровані книги, - це не буде для тебе новиною. Кожен колір у геральдиці має своє значення, як і місце розташування окремих елементів герба.

2 учень: Згодом у містах з'явились спілки ремісників одного фаху
- цехи із своїми гербами.

Міста теж мали власні герби, й наостанок герби з'явились у держав. Нині герб є одним із неодмінних атрибутів кожної країни.

3 учень: Певно, бачив на малюнках ти

Рицарські герби або щити...

Уявити зможемо хіба

Ми якусь державу без герба?

Розшифровку знаків цих якраз

Проведе геральдика для нас.

Вчитель: А чи знаєте ви герб нашого міста? Що на ньому зображено? Відповіді учнів.

Вчитель: А зараз пропоную всім мандрівникам завітати до пані Нумізматики.

Дев'ята група учнів демонструє різні монети та паперові гроші.


Розповіді дев’ятої групи учнів про Нумізматику:

1 учень: Тітонька Нумізматика, мабуть, найбагатша з-поміж своїх приятельок. Вона постійно має справу з грішми. Ні, не подумайте нічого поганого, просто Нумізматика вивчає стародавні монети. Тож вроджена жадібність тут ні до чого.

2 учень: Раніше люди грошей не мали. За потреби вони просто
обмінювалися товарами. Це було не зовсім зручно. Тому й виникла
ідея обрати якийсь певний товар за одиницю вартості. Важливо, щоб
він довго зберігався та був досить рідкісним. Інакше, будь-хто міг
швидко розбагатіти без особливих зусиль.

Таким засобом платежу та мірою вартості стали дорогоцінні метали - золото та срібло. А для зручності у давній державі під милозвучною назвою Лідія стали карбувати перші у світі монети.

Значно пізніше з'явились паперові гроші - банкноти. Їх вивчає молодша сестра пані Нумізматики - панянка Боністика.

3 учень: Усі ми гроші хочемо мати.

Та лише вчені-нумізмати

Монети цінують давні, дивні:

Дублони, шеляги та гривні.

Боністи ж (вчені теж хороші)

Вивчають паперові гроші.

Вчитель: Подорож триває. Наближаємось до помешкання пані Фалеристики.

Десята група учнів презентує Фалеристику.

1 учень: А ось щодо прикрас - тут точно немає рівних пані
Фалеристиці. Це не звичайне жіноче кокетство, просто Фалеристика
вивчає символи відзнаки, ордени та медалі.

З давніх-давен люди намагались якось відзначити окремих громадян, котрі в чомусь відзначалися. Скажімо, переможці античних Олімпійських ігор отримували гілку зі священного оливкового дерева.

Чи не першою військовою відзнакою на Русі стало нагородження князем Володимиром у 1000 р. командира руського війська Олександра Поповича. Знайоме ім'я, чи не так? Дійсно, він став прообразом билинного богатиря Альоші Поповича. За розгром половецького війська на чолі з Володарем князь поклав на воєводу Поповича золоту гривню (нашийний обруч, який з прикраси перетворився у знак доблесті. Згодом він набув вигляду нашийного ланцюга з підвішеним злитком золота чи срібла).

2 учень: Відомо також, у 1654 р. на ознаменування угоди
України та Росії, московський цар пожалував козакам Богдана Хмельницького декілька тисяч золотих монет-медалей вартістю від золотої копійки до трьох червонців. Сам гетьман отримав медаль у 10 червонців (близько 34 г золота).

  1. учень: Звичайно, не слід вартість тієї чи іншої відзнаки визначати за вмістом дорогоцінного металу. Медаль чи орден - це не лише високохудожній ювелірний вибір, а насамперед визнання заслуги людини перед суспільством.

  2. учень: Чи бачив ти медалі, ордени,

Красиві та привабливі? Вони –

Відзнака за бої чи ратний труд

І їх, повір, не кожному дають

Хоч нагороди ваблять нас усіх,

Лиш фалеристика вивчає їх.

Учні демонструють зображення нагород або справжні ордени чи медалі.

Вчитель (заключне слово):

Ось такі вони, добрі помічниці пані Історії. І це - лише найближчі її подруги.

Історію шанують усі науки і тому за потреби допомагають. Скажімо, палеозоологи зможуть визначити вид тварини за викопними кістками. Палеоботаніки з'ясують, які рослини вирощували найдавніші люди. Експерти-графологи зуміють за зразками почерку встановити автора листа чи рукопису, відрізняючи оригінал від підробки.

А чому нам варто знати історію? Може, це - зайва трата сил і часу? Навіщо прагнути, вивчати події, які вже відбулися та які змінити однак неможливо? Річ у тім, що, за мудрим висловом видатного російського історика Карамзіна:

"Правителі, законодавці діють за вказівками історії й дивляться на її аркуш, як мореплавці на карти морів. Мудрість людська має потребу в дослідах, а життя короткочасне. Треба знати, як споконвіку буремні пристрасті хвилювали громадянське суспільство її якими способами доброчинна влада розуму приборкувала її бурхливе стремління, аби встановити порядок, узгодити вигоди людей та дарувати їм можливе на землі щастя.

Але й простий громадянин повинен читати історію. Вона мирить його з недосконалістю порядку речей як зі звичайним явищем в усі віки; втішає в державних бідах, засвідчуючи, що й раніше бували подібні, бували ще жахливіші, та держава не руйнувалась; вона живить моральне почуття й праведним судом своїм вабить душу до справедливості, котра утверджує наше благо й злагоду суспільства".

Отож-бо, друже, шануй Історію, бо без минулого немає майбутнього.

Успіхів тобі на цьому шляху!

А тепер давайте пригадаємо які є помічниці історії?

(Якщо залишився час, можна розв’язати кросворди чи ребуси,

складені самими учнями).

IV. Підведення підсумків уроку.


^ Методичні рекомендації.

Проведення уроку узагальнення в такій формі передбачає детально продуману співпрацю учнів та вчителя на підготовчому етапі. Учитель повинен допомогти учням розподілити ролі в групах відповідно до їхніх бажань і можливостей, як правило, пошук інформації здійснюють найбільш підготовлені учні. Вони ж, як правило, складають дуже гарні кросворди (тобто працюють творчо). Інші презентують результат пошукової роботи на уроці. Треті готують наочність. Ця робота може бути як надзвичайно простою (принести годинник, гирю, календар), може бути пошуковою (зразки різних видів писемності, гербів, печаток,...), творчою (складання родинного (генеалогічного) дерева). Отже, щоб оцінити рівень навчальних досягнень учнів, вчитель повинен враховувати і роботу учнів на самому уроці, але саме головне на підготовчому етапі. Бо, цілком зрозуміло, що без копіткої роботи учнів саме на цьому етапі урок просто не можливо буде провести. Вчитель має враховувати активність чи пасивність учнів, характер роботи (репродуктивний, пошуковий, творчий). Крім цього, необхідно взяти до уваги і те, як працював той чи інший учень протягом вивчення теми. Сповідуючи такий принцип узагальнення навчальних досягнень учнів, я намагаюся заохотити учнів активно працювати на уроках, оскільки вони знають що це принесе їм додаткові бали за тему.








Схожі:

Тема. Мандрівка в Королівство Минулих часів. Урок узагальнення з теми «Знайомство з історією» Мета: повторити, закріпити й узагальнити знання учнів з теми iconТема уроку: Літосфера Мета: узагальнити, систематизувати, закріпити знання учнів з теми «Літосфера»
Мета: узагальнити, систематизувати, закріпити знання учнів з теми «Літосфера»; розвивати допитливість, кмітливість, формувати вміння...
Тема. Мандрівка в Королівство Минулих часів. Урок узагальнення з теми «Знайомство з історією» Мета: повторити, закріпити й узагальнити знання учнів з теми iconТема. Уявлення про звичайні дроби. Мета
Мета. Повторити та узагальнити знання та уміння учнів з вивченої теми; розвивати вміння учнів застосовувати знання з теми до розв’язування...
Тема. Мандрівка в Королівство Минулих часів. Урок узагальнення з теми «Знайомство з історією» Мета: повторити, закріпити й узагальнити знання учнів з теми iconУрок узагальнення знань і вмінь з теми «Інформаційна система»
...
Тема. Мандрівка в Королівство Минулих часів. Урок узагальнення з теми «Знайомство з історією» Мета: повторити, закріпити й узагальнити знання учнів з теми iconТема: Квадратні рівняння Мета: Навчальна: узагальнити і систематизувати знання учнів з теми «Квадратні рівняння»
Навчальна: узагальнити і систематизувати знання учнів з теми «Квадратні рівняння», закріпити вміння та навички учнів розв’язувати...
Тема. Мандрівка в Королівство Минулих часів. Урок узагальнення з теми «Знайомство з історією» Мета: повторити, закріпити й узагальнити знання учнів з теми iconУрок узагальнення знань і вмінь з теми «Службове програмне забезпечення»
Мета: узагальнити знання та вміння учнів з теми «Службове програмне забезпечення»; розвивати пам'ять, мислення, увагу, інтерес до...
Тема. Мандрівка в Королівство Минулих часів. Урок узагальнення з теми «Знайомство з історією» Мета: повторити, закріпити й узагальнити знання учнів з теми iconТема. Узагальнення та систематизація знань з теми «прислівник» Мета: відновити, узагальнити й систематизувати знання учнів з теми «Прислівник»
Синцова О. М. учитель української мови та літератури Садівської зош І-ІІІ ступенів Шахтарської районної ради, учитель І категорії,...
Тема. Мандрівка в Королівство Минулих часів. Урок узагальнення з теми «Знайомство з історією» Мета: повторити, закріпити й узагальнити знання учнів з теми iconУрок 6 (21) Тема. Сила струму. Напруга. Опір Мета
Мета. Навчальна. Поглибити, узагальнити й закріпити знання учнів з теми «Електричні явища»; продовжити формувати вміння розв'язувати...
Тема. Мандрівка в Королівство Минулих часів. Урок узагальнення з теми «Знайомство з історією» Мета: повторити, закріпити й узагальнити знання учнів з теми iconУрок інформатики IV етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2009» Тема: Інформаційна система та її складові. Поняття про стиснення даних. Архівація даних. Мета
Узагальнити, систематизувати й поглибити знання учнів з теми, удосконалити практичні навички з теми
Тема. Мандрівка в Королівство Минулих часів. Урок узагальнення з теми «Знайомство з історією» Мета: повторити, закріпити й узагальнити знання учнів з теми iconТема: ровязування задач
Мета: узагальнити І систематизувати знання учнів з теми, виявити хибні уявлення учнів, закріпити навички розв’язування вправ; розвивати...
Тема. Мандрівка в Королівство Минулих часів. Урок узагальнення з теми «Знайомство з історією» Мета: повторити, закріпити й узагальнити знання учнів з теми iconГеографічний брейн-ринг «По той бік екватору» Мета: закріпити знання з теми «Материки південних широт»
Мета: закріпити знання з теми «Материки південних широт», розширити кругозір учнів, підвищити інтерес учнів до предмету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи