Курсова робота icon

Курсова робота




НазваКурсова робота
Сторінка2/4
Дата конвертації08.12.2012
Розмір0.72 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4

^

Вибуло робітників на протязі року, чоловік


Чисельність керівників, спеціалістів та службовців, чоловік

Усього
^

в тому числі по причинам


за власним бажанням

у зв’язку з виходом на пенсію

у зв’язку з призовом в армію

у зв’язку із вступом до ВУЗу

за порушення трудової дисципліни

9

10

11

12

13

14

15

13

15,01/4

17,03/3

09,06/2

16,08/2

10,09/2

9



Визначаємо середньоспискову чисельність робітників за звітний рік.

Для визначення середньоспискової чисельності робітників використо­вують формулу: , де

– чисельність робітників на протязі і-го періоду, чол.

– період часу, днів.

чол.

чол.

чол.

чол.

чол.

чол.

чол.

чол.

чол.

чол.

чол.

чол.


чол.


Так як виділяють категорії персоналу то визначимо структуру персоналу у базовий і звітний роки:




Визначення показників руху та продуктивності праці персоналу.

Рух персоналу на підприємстві характеризується за допомогою наступних показників.

  1. Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому , де

_ чисельність прийнятих на роботу, чол.

_ середньоспискова чисельність працюючих, чол.



2) Коефіцієнт обороту по звільненню , де

_ загальна чисельність вибувших, чол.



3) коефіцієнт загального обороту



4) коефіцієнт плинності кадрів , де

_ чисельність звільнених за власним бажанням, чол.

_ чисельність звільнених за порушення трудової дисципліни, чол.



Показники продуктивності праці (виробіток на 1 робітника (працівника)) у вартісному виразі визначаються з розрахунку на одного працівника та на одного робітника в базовому та звітному періодах. Середньорічний виробіток у розрахунку на одного робітника та працівника визначається за формулою:




де Vвиг.пр. – обсяг виготовленої продукції (у базовому та звітному роках)

Чрічн. – середньооблікова чисельність робітників (працівників) підприємства за базовий і звітний рік.

На основі отриманих результатів можна зробити розрахунки темпу росту продуктивності праці робітників (працівників) підприємства.















Темп росту продуктивності праці:

  • в розрахунку на одного робітника:




в розрахунку на одного працівника:




%

Висновки.

Головним показником звітності підприємства по праці є середньо­спискова чисельність працівників. Згідно з вихідними даними курсового проекту вона складала 110 чоловік у базовому році, в тому числі 100 чоловіки – робітники, у звітному році середньоспискова чисельність працівників і робітників зменшилася і стала складати 105 і 96 чоловік відповідно. Аналізую­чи дану структуру персоналу, можна сказати, що доля керівників, спеціалістів і службовців залишилась майже незмінною так як і в базовому році. Коефіцієнт обороту з прийому персоналу рівний 0,125,з вибуття 0,135, а коефіцієнт плинності персоналу становить 0,0625, що свідчить про сприятливі умови праці на підприємстві .

Продуктивність праці характеризує ефективність використання робочої сили і підвищення даного показника є одним із найважливіших завдань суспільного виробництва. Показники продуктивності праці можуть виража­тися у натуральному, вартісному і трудовому вираженні. Аналізуючи динаміку продуктивності праці у вартісному вираженні при виконанні даного курсового проекту ми бачимо, що у звітному періоді продуктивність праці працівників і робітників зросла, що безумовно є сприятливим для діяльності підприємства. Підвищенню продуктивності праці сприяє механізація і автоматизація виробництва, модернізація обладнання, застосування ефективних видів сировини, удосконалення технології виробництва.

^ 3. Основні фонди підприємства.

Склад, структура, показники руху.

Підприємства в своїй діяльності використовують ресурси засобів праці і ресурси предметів праці, які разом складають засоби виробництва. Виражені в грошовій формі засоби виробництва складають виробничі фонди підприємства.

В залежності від періоду функціонування, способу перенесення своєї вартості на вартість продукції, робіт, послуг, характеру зміни натурально-речовинної форми, виробничі фонди підприємства діляться на: основні виробничі фонди і оборотні.

У відповідності з П(С)БУ 7 “Основні засоби” основні засоби (фонди) — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за один рік).

Основні фонди діляться на основні виробничі фонди і основні невиробничі фонди.

^ Основні виробничі фонди (засоби) — це частина виробничих фондів підприємства, які беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігають свою натурально-речову форму і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції, виконаних робіт та послуг, частинами у вигляді амортизаційних відрахувань.

^ Основні невиробничі фонди (засоби) — жилі доми, дитячі садки, об’єкти охорони здоров’я, культурно-побутового обслуговування, які знаходяться на балансі підприємства. Основні невиробничі фонди як і основні виробничі фонди експлуатуються на протязі тривалого періоду часу, не змінюють своєї натурально-речовинної форми, проте не беруть участі у виробничому процесі і тому не переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції (робіт, послуг). Основні невиробничі фонди зникають в процесі споживання (на них нараховуються не амортизація, а знос).

Основні виробничі фонди діляться на: основні виробничі фонди основного виду діяльності; основні виробничі фонди інших галузей (сільськогосподарське виробництво, громадське харчування і т.д.).

Відомості про наявність основних фондів, про їх склад наводяться в формі 11-ОФ (статистична звітність “Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію, знос.”). Відомості про наявність основних фондів по первинній і залишковій вартості на звітні дати наводяться в балансі підприємств.

Основні виробничі фонди (засоби) в залежності від їх функцій в процесі виробництва, а також однотипності технічних характеристик в статистичному і бухгалтерському обліку діляться на наступні групи (у відповідності з П(С)БУ7):

  1. Земельні ділянки.

  2. Капітальні витрати на покращення земель.

  3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.

  4. Машини та обладнання.

  5. Транспортні засоби.

  6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

  7. Робоча і продуктивна худоба.

  8. Багаторічні насадження.

  9. Інші основні засоби.

Будинки — сюди входять будівлі, в яких проходять процеси основного, допоміжного, підсобного виробництва (цехи, гаражі, склади, майстерні, адміністративні-побутові корпуси).

Споруди — інженерно-будівельні об’єкти: тунелі, мости, естакади, нафтові і газові свердловини, очисні споруди.

Передавальні пристрої — сукупність об’єктів призначених для передачі електричної, теплової і інших видів енергії, а також переміщення рідких та газоподібних речовин (ЛЕП, кабельні лінії, телефонна мережа, радіозв’язок, водопровід, газопровід).

Машини та обладнання — силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання, обчислювальна техніка, вимірювальні та регулюючі пристрої.

Транспортні засоби — це пересувні засоби залізничного транспорту (в т.ч. вагони) вантажний, легковий транспорт, автонавантажувачі.

Інструменти — це механізовані та немеханізовані засоби праці (тиски).

Виробничий і господарчий інвентар — робочі столи, конторське обладнання, офісні меблі.

Інші — протипожежний інвентар і таке ін.

Співвідношення перерахованих дев’яти груп основних виробничих фондів в їх загальній вартості називають технологічною структурою або видовою структурою. Структура різна для підприємств різних галузей промисловості, рівня технологічної озброєності виробництва, географічного положення.

За роллю у виробничому процесі основні виробничі фонди ділять також на: активну і пасивну частину. Активна частина приймає безпосередню участь у виробничому процесі і визначає рівень технічної озброєності праці. Пасивна частина створює умови для виробничого процесу, непрямо бере участь у виробничому процесі.

Розподіл основних виробничих фондів на активну і пасивну частини неоднозначне і залежить, перш за все, від галузевої приналежності підприємства. Основні фонди, окрім приведеної класифікації можуть також поділятися на такі групи:

  1. Наприклад за приналежністю: власні і орендовані.

  2. По тривалості строку використання.

  3. По використанню в процесі виробництва (діючі, які находяться в запасі, а також ті, що знаходяться на консервації).

Практичне завдання: проведемо класифікацію основних фондів за відповідними групами, виконаємо це завдання у вигляді таблиці.


Вихідні дані:

Найменування показників

Будівлі

Споруди

Передавальні пристрої

Машини і устаткування

Транспортні засоби

Інструмент виробничий, госп. Інвентар

Інші ОФ

Земля

Капітальні витрати на поліпшення землі

Робоча і продуктивна худоба

Багаторічні насадження

Наявність ОФ на поч. року, грн


42850


41750

23650

108770

43500

3730

4150

19000

4000

3500

------

Надходження ОФ протягом року(+), вибуття (-), грн


-5800

+1410

-1300

+1890

+3310

-1600

+1250

-2850

-680

+850


….

місяць надходження

05

04

08

04

05

01

06

09

02

01

….

Після поділу основних виробничих фондів на групи отримаємо такі дані

Найменування груп основних фондів

Наявність на початок року,

грн

Надійшло протягом року,

грн.

Вибуло протягом року,

грн.

Наявність на кінець року,

грн.

Питома вага, %

на початок року

на кінець року

Земельні ділянки

19000




-2850

16150

6,44

5,54

Капітальні витрати на поліпшення земель

4000




-680

3320

1,36

1,14

Будівлі, споруди, передавальні пристрої

108250

+1410

-7100

102560

36,7

35,20

Машини й устаткування

108770

+1890




110660

36,88

37,99

Транспортні засоби

43500

+3310




46810

14,75

16,06

Інструмент виробничий, господарський інвентар

3730




-1600

2130

1,27

0,73

Робоча та продуктивна худоба

3500

+850




4350

1,19

1,49

Багаторічні насадження

------

------

------

------

------

------

Інші основні фонди

4150

+1250




5400

1,41

1,85

Разом

294900

8710

12230

291380

100

100

За даними підприємства про наявність руху і зносу основних фондів складають баланс наявності і руху основних фондів, розраховують показники руху і стану основних фондів.


Рух основних фондів характеризують наступні показники:

  1. К
    оефіцієнт надходження:




2
.Коефіцієнт вибуття:


Визначення середньорічної вартості основних фондів.

Наявність основних фондів в цілому і за окремими групами визначаються на дату (моментні показники наявності) і як середні за визначений період часу (інтервальні показники наявності).

Моментні показники знаходяться в облікових регістрах підприємства і бухгалтерській звітності, а також у статистичній звітності.

Інтервальні показники наводяться в статистичній звітності підприємства, а також у пояснюючих записках до звітності підприємства. Інтервальні показники чи середні за період часу показники розраховуються різноманітними статистичними методами. Так середньорічна вартість основних фондів може бути розрахована декількома методами.

  1. З
    а балансовою формулою:

де Фпр — вартість ОВФ на початок року по первинній вартості

Фнад — вартість ОВФ, що надійшли на протязі року,

Мнад — число місяців перебування нових фондів на балансі підприємства, в експлуатації, не рахуючи місяця надходження,

Фвиб — вартість ОВФ, що вибули на протязі року,

Мвиб — число місяців на протязі яких ОФ не знаходилися на балансі підприємства.




Показники використання основних виробничих фондів підприємства.

Ефективність використання основних фондів характеризує система показників, яка включає в себе систему узагальнюючих і часткових показників. Узагальнюючі показники будуються на основі співставлення об’ємів виробленої продукції або прибутку і сукупності використовуваних основних фондів за визначений період часу.


Вихідні дані для розрахунку:




Обсяг виготовленої продукції, грн.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів, базовий рік, грн.

Базовий рік

Звітний рік

1

2

3

4

25

870100

880940

299600




  1. Ф
    ондовіддачу
    розраховуємо за формулою:

Характеризує об’єм продукції, який приходиться на 1 грн. основних фондів. Збільшення показника фондовіддачі рівносильне розширенню виробництва без додаткових витрат на придбання основних фондів.







  1. Ф
    ондоємність
    :

Характеризує потребу в основних фондах підприємства на одиницю вартості виготовленої продукції.






^ 3
. Фондоозброєність праці
:

ОФ – середньорічна вартість основних фондів

Чробочих – середньоспискова чисельність робочих

Відображає вартість основних виробничих фондів, які приходяться на одного робітника.






Рентабельність основних фондів

*100%

ПРвал.. – валовий прибуток підприємства за рік, грн.


=55,3%

=56,38%


Додатковий обсяг продукції ΔV (або зменшення обсягу продукції) за рахунок зростання (зниження) показника фондовіддачі визначають за формулою

ΔV = Vзвіт - * ФВбаз, грн.

де Vзвіт. – обсяг виготовленої продукції у звітному році;

– середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному році;


ФВбаз.. – фондовіддача у базовому році.


ΔV = 880940-293872,5*2,9=28709,75 (грн)


Зростання продуктивності праці (виробітку) робітників


ΔВ = ФОЗБ..звіт. * (ФВзвіт. – ФВбаз.), грн../чол.


де ФОЗБ..звіт. – фондоозброєність праці робітників у звітному році;

ФВзвіт., ФВбаз. – фондовіддача основних виробничих фондів у звітному та базовому роках відповідно.

ΔВ = 3061,17*(3-2,9)=306,1(грн/чол)


Умовне вивільнення робітників ΔЧР (або додаткове залучення) за рахунок зростання (зменшення) продуктивності праці (виробітку) визначають за формулою

, чол.

де - виробіток на 1 робітника у базовому році.

=3 (чол)


Вплив зміни показника фондовіддачі на основні ТЕП

діяльності підприємства

Найменування показників

Умовні

позначення

Базовий

рік

Звітний

рік

1

2

3

4

Обсяг виготовленої продукції, грн.

V

870100

880940

Середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.




299600

293872,5

1

2

4

5

Фондовіддача основних виробничих фондів, грн./грн.


ФВ

2,9

3

Фондомісткість, грн../грн.

ФМ

0,34

0,33

Фондоозброєність праці робітників,

грн./чол.

ФОЗБ.

2996

30,61,17

Продуктивність праці робітників (виробіток) на 1 робітника, грн./чол.

В

8701

7910

Додатковий обсяг продукції за рахунок зростання фондовіддачі (зменшення обсягу продукції за рахунок зниження фондовіддачі), грн.


ΔV

-

28703,75


Зростання (зниження) продуктивності праці (виробітку), грн./чол.


ΔВ

-

306,1



Умовне вивільнення робітників (додаткове залучення), чол.


ΔЧР

-

3


Отримавши результати зробимо наступні висновки: порівнюючи показники використання ОФ в базовому та звітному роках можна сказати, що основні фонди в звітному році використовувалися майже однаково, так, як показник фондовіддачі в звітному році майже рівний базовому; відповідно показник фондоємності в звітному році менший, ніж у базовому на 5727,5грн.

Розрахунок амортизаційних відрахувань.

Засоби на просте відтворення основних фондів накопичуються за рахунок амортизаційних відрахувань.

^ Амортизація основних фондів — це поступове відшкодування витрат власників підприємства на придбання чи введення в експлуатацію основних фондів в межах норм амортизаційних відрахувань шляхом поступового віднесення амортизаційних відрахувань на витрати підприємства.

У відповідності з П(С)БУ 7 Амортизація — це систематичне розподілення амортизованої вартості на протязі корисного строку використання.

Об’єктом амортизації є основні засоби (крім землі). Нарахування амортизації здійснюється протягом корисного строку використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні корисного строку використання враховують:

  1. Очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

  2. Фізичний та моральний знос, що передбачається;

  3. правові або подібні обмеження, щодо строків використання об’єкта та інші фактори.

Величина амортизаційних відрахувань визначається за допомогою норми амортизаційних відрахувань. На практиці бувають: річні, квартальні, місячні норми. Норма амортизаційних відрахувань може бути виражена у відсотках або долях одиниці.

В економічній практиці інших країн використовують п’ять основних методи нарахування амортизації.

Застосуємо ці методи для розрахунку амортизаційних відрахувань на прикладі (згідно варіанту вихідних даних).

Вихідні дані:

Варіант

Види основних виробничих фондів


Первісна вартість основних

фондів,тис гри

Ліквідаційна вартість основних фондів у відсотках до первісної вартості %

Строк служби основних фондів,

років

25

Компьютер

10,21

3

10

^ 1. Прямолінійний (рівномірний) метод

При використанні прямолінійного методу вартість об’єкта основних засобів списують однаковими частинами впродовж всього періоду його експлуатації.

Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується на очікуваний період використання об’єкта основних засобів:

або

де: А – річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

Впоч – початкова вартість основних засобів, грн.;

Влікв. – ліквідаційна вартість основних засобів, грн.;

Т – очікуваний період використання основних засобів, (років).

Річна норма амортизаційних відрахувань для прямолінійного методу розраховується так:

, або

Вихідні дані:

Впоч =10,21 тис.грн.

Влікв. =10,21*3/100=0,3063 тис.грн.

Т=10 років





Розрахунок амортизаційних відрахувань, накопиченого зносу та залишкової вартості по роках проводимо в таблиці.

Рік

Початкова вартість, тис грн

Річна сума амортизаційних відрахувань, тис грн

Сума накопиченої амортизації, тис грн

Залишкова (балансова) вартість, тис грн

1

10,21

0,99037

0,99037

9,21963

2

10,21

0,99037

1,98074

8,22926

3

10,21

0,99037

2,97111

7,23889

4

10,21

0,99037

3,96148

6,24852

5

10,21

0,99037

4,95185

5,25815

6

10,21

0,99037

5,94222

4,26778

7

10,21

0,99037

6,93259

3,27741

8

10,21

0,99037

7,92296

2,28704

9

10,21

0,99037

8,91333

1,29667

10

10,21

0,99037

9,90370

0,30630




H

0,1







^ Графічно це зображується так:


2. Метод зменшення залишкової вартості


При цьому методі річна сума амортизаційних відрахувань визначається множенням залишкової (балансової) вартості об’єкту основних фондів на норму амортизації.

А = Взал. * Н

А – річна сума амортизації, грн;

Взал. – залишкова (балансова) вартість, грн.;

Н – річна норма амортизації (у частках).

Норму амортизації вираховуємо за формулою:



Т – період використання основних засобів (років);

Влікв. – ліквідаційна вартість основних засобів (грн.);

Впоч. – початкова вартість основних засобів (грн.).

Розрахунок річної суми амортизаційних відрахувань, накопиченої амортизації та залишкової (балансової) вартості об’єкту основних засобів по роках проводимо в таблиці (як при прямолінійному методі).





Рік

Початкова вартість,

тис.грн

Річна сума амортизаційних відрахувань,тис.грн

Сума накопиченої амортизації,тис.грн

Залишкова(балансова)

вартість,

тис.грн

1

10,21

3,01986

3,01986

7,19014

2

10,21

2,12666

5,14653

5,06347

3

10,21

1,49765

6,64417

3,56583

4

10,21

1,05468

7,69886

2,51114

5

10,21

0,74273

8,44159

1,76841

6

10,21

0,52305

8,96464

1,24536

7

10,21

0,36835

9,33299

0,87701

8

10,21

0,25940

9,59239

0,61761

9

10,21

0,18267

9,77506

0,43494

10

10,21

0,12864

9,90370

0,30630




H

0,295775






Графічно це зображується так:



^ 3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

За цим методом річна сума амортизаційних відрахувань визначається множенням залишкової (балансової) вартості основних засобів на подвоєну річну норму для прямолінійного методу:

А = Взал. * Нприск.

А – річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

Взал. – залишкова (балансова) вартість, грн.;

Нприск. – річна норма амортизації (у частках).

Нприск. = Нпрям.*2 =

Розрахунок річної суми амортизаційних відрахувань, накопиченої амортизації та залишкової (балансової) об’єкту основних фондів по роках проводимо в таблиці.

Нприск =2/10=0,2

Рік

Початкова вартість,тис.грн

Річна сума амортизаційних відрахувань,

тис.грн

Сума накопиченої амортизації,тис.грн

Залишкова (балансова)вартість,

тис.грн

1

10,21

2,04200

2,04200

8,16800

2

10,21

1,63360

3,67560

6,53440

3

10,21

1,30688

4,98248

5,22752

4

10,21

1,04550

6,02798

4,18202

5

10,21

0,83640

6,86439

3,34561

6

10,21

0,66912

7,53351

2,67649

7

10,21

0,53530

8,06881

2,14119

8

10,21

0,42824

8,49705

1,71295

9

10,21

0,34259

8,83964

1,37036

10

10,21

1,06406

9,90370

0,30630




H

0,2









^ 4. Кумулятивний метод

Річна сума амортизації за цим методом визначається множенням кумулятивного коефіцієнта на амортизуєму вартість об’єкту основних засобів.

А = К(Впоч. – Влікв.)

А – річна сума амортизації (грн.);

Впоч. – початкова вартість (грн.);

Влікв. – ліквідаційна вартість (грн.);

К – кумулятивний коефіцієнт.

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням числа років, які залишились до кінця використання об’єкту основних засобів на суму років його використання. Якщо період використання об’єкту основних засобів дорівнює 10 років, то кумулятивний коефіцієнт складе:

Для 1-го року використання К =10/55;

Для 2-го року використання К =9/55;

Для 3-го року використання К =8/55;

Для 4-го року використання К = 7/55;

Для 5-го року використання К = 6/55;

Для 6-го року використання К = 5/55;

Для 7-го року використання К = 4/55;

Для 8-го року використання К = 3/55;

Для 9-го року використання К = 2/55;

Для 10-го року використання К = 1/55.

55 – це сума років використання основних засобів (1+2+3+4…).

Розрахунок річної суми амортизації, накопиченого зносу та залишкової вартості проводимо в таблиці.

Рік

Початкова вартість, тис.грн

Річна сума амортизаційних відрахувань,

тис.грн

Сума накопиченої амортизації,

тис.грн

Залишкова(балансова)вартість,

тис.грн

1

10,21

1,80067

1,80067

8,40933

2

10,21

1,62061

3,42128

6,78872

3

10,21

1,44054

4,86182

5,34818

4

10,21

1,26047

6,12229

4,08771

5

10,21

1,08040

7,20269

3,00731

6

10,21

0,90034

8,10303

2,10697

7

10,21

0,72027

8,82330

1,38670

8

10,21

0,54020

9,36350

0,84650

9

10,21

0,36013

9,72363

0,48637

10

10,21

0,18007

9,90370

0,30630




Впоч. – Влікв

9,9037








Графічно це зображується так:




^ 5. Виробничий метод

За цим методом річна сума амортизації розраховується множенням амортизаційної ставки (сума амортизації, яка припадає на одиницю продукції) на обсяг продукції, виготовленої за кожен рік використання основних засобів.



А- річна сума амортизації, грн.;

- обсяг продукції, виготовлений за весь період використання об’єкту

основних засобів, одиниць продукції;

Пі – обсяг продукції, виготовлений за кожен рік використання об’єкту основних засобів, одиниць продукції.

^ Амортизаційна ставка =

=190+230+280+300+310+295+270+285+268+270=2698

1   2   3   4



Схожі:

Курсова робота iconДокументи
1. /курсова робота/Вимоги до ВР .docx
2. /курсова...

Курсова робота iconРеферат курсова робота «Аналіз продуктивності праці на зат «Росава»
Курсова робота «Аналіз продуктивності праці на зат «Росава» складається з 39 сторінки тексту, 3 рисунків, 4 таблиць та 29 використаних...
Курсова робота iconКурсова робота

Курсова робота iconКурсова робота з дисципліни Світова економіка на тему

Курсова робота iconКурсова робота
Форма та структура Конституції України
Курсова робота iconКурсова робота з дисципліни "Сигнали та процеси в комунікаційних системах"

Курсова робота iconКурсова робота позакласний захід. Лялькова вистава на німецькій мові

Курсова робота iconДокументи
1. /Курсова робота.doc
Курсова робота iconКурсова робота
Розділ ІІІ. “ Метод проектів “ — одна із фронтальних технологій інтерактивного навчання
Курсова робота iconКурсова робота з навчальної дисципліни
Метричний синтез та кінематичний аналіз кривошипно-коромислового чотириланкового механізму 3
Курсова робота iconКурсова робота на тему
Підстави та процесуальний порядок визнання особи потерпілою у кримінальному процесі України 6
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи