Твори поради плани доповіді твори реферати icon

Твори поради плани доповіді твори реферати




Скачати 13.22 Mb.
НазваТвори поради плани доповіді твори реферати
Сторінка4/53
Дата конвертації12.02.2013
Розмір13.22 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   53
1. /2009 сочинений(укр) в_дпр.pdf
2. /2009 сочинений(укр).doc
3. /Биографии укр писателей(укр).doc
Твори поради плани доповіді твори реферати
П. Сподарець біографії українських письменників

ТВІР-ОПИС ПРИМІЩЕННЯ

НАШ КЛАС

Наша класна кімната велика, світла, простора. У ній троє великих вікон. Праворуч від дверей стоять книжкові шафи. Їх п'ять, і кожна за­повнена книгами, журналами, газетами. У класі у три ряди стоять дере­в'яні столи з двома стільцями біля кожного. Біля вікна — учительський стіл. Він прикрашений білою з червоним орнаментом скатертиною. На одній стіні висить дошка, а зверху — портрет Тараса Шевченка, прикра­шений вишиваним рушником. На іншій стіні знаходяться планшети з основними правилами української мови. А ще квіти. Їх багато, вони скрізь: на підвіконнях, шафах, учительському столі.

Я завжди із хвилюванням і радістю переступаю поріг нашої класної кімнати.

НАШ ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ

Сьогодні наш клас був на екскурсії у шкільному музеї «Українська світли­ця». З першої ж хвилини на нас війнуло історією, побутом українців і тією любов'ю, з якою зібрано кожний експонат. Праворуч від вхідних дверей зна­ходиться справжнісінька піч, розмальована квітами та півниками. Поруч стоїть стіл, а над ним — два мисники. Якого посуду тут тільки нема! І полу­миски, і глечики, і куманці, і форми для випікання пасок. Ліворуч від дверей стоїть скриня, а над нею висить одяг. Аж очі розбігаються від краси вишива­них сорочок, спідниць, керсеток, вінків з різнокольоровими стрічками, синіх, зелених, білих та червоних з великими квітами хусток. Навпроти скрині — речі домашнього вжитку. Тут є і прядка, і веретено, і гребінь з гребінкою. Та найбільше мені сподобалася колекція рушників. Зібрані вони з різних куточків України. І про все це цікаво розповідали екскурсоводи — старшо­класники. Мені радісно і приємно вчитися в школі, де є такий музей.

МОЯ КІМНАТА

У мене невеличка світла кімната з приємними світло-сірими шпале­рами. На всю стіну — величезне вікно, через яке до кімнати зранку заглядає сонечко. Посеред приміщення — круглий стіл коричневого кольо­ру, з вишуканою різьбою, прикрашений червоними гвоздиками у керамічній вазі. Біля стола — два стільці. Навпроти дверей стоїть книжкова шафа, в над­рах якої зберігаються справжні скарби — книги. Ліворуч від шафи знахо­диться ліжко, дерев'яне, невисоке, з різнокольоровими маленькими поду­шечками. Біля вікна стоять журнальний столик, крісло і торшер. Це мій улюблений куточок, тут я довгими зимовими вечорами читаю або малюю. Підлога застелена темно-червоним із вигадливими візерунками килимом. Моя кімната затишна, привітна, світла.

ТВІР-ОПИС ЗА КАРТИНОЮ В. НАВРОЦЬКОГО «НАТЮРМОРТ»

Художник зобразив найцінніші для життя людини дари природи. Хліб і мед — символ добробуту. Квіти — символ краси.

У першу чергу привертають увагу великі золотоголові соняшники, що розмістилися серед дозрілих колосків пшениці. Крізь сіточку з гілок і зеленого листя видніють сині волошки і голубуваті ромашки. Ще ниж­че на картині — духмяний хліб, золотисті груші, соти запашного меду, червонобоке яблуко. Усе це багатство митець розмістив на дерев'яному столі. Людини немає, але присутність її відчувається.

Уся картина дихає теплом і спокоєм, злагодою і любов'ю.


ТВІР-РОЗДУМ ПРО ВЧИНКИ ЛЮДЕЙ

ПРО ТАТА

У нас дружна сім'я, а на чолі її — наш тато. Я дуже люблю свого бать­ка і хочу бути схожим на нього. Співробітники поважають мого тата за професіоналізм і дружню підтримку. Та й сусіди нерідко приходять за порадою.

Мені подобаються хвилини, які ми проводимо разом. Особливо при­ємно спостерігати, як тато працює. Що б він не робив — чи допомагав мамі в господарстві, чи рубав дрова — усе він робить із легкістю, красиво й упевнено. А головне — працює із задоволенням. І тоді вже не можеш встояти без діла, а тим більше відмовитися від роботи.

Батько не дуже часто сварить мене. Досить його погляду, і я ладен зробити все можливе, аби тільки він не сердився. Інколи мені здається, ніби тато надто суворий, і я ображаюсь. Але минає час — і я розумію, що він був правий.

Ось такий у мене тато — суворий, але справедливий і люблячий.

ВИПАДОК НА ЗУПИНЦІ

Теплого літнього вечора ми з подругою поверталися з концерту. Лю­дей на зупинці було багато, всі поспішали додому, хотіли першими зайти в автобус. Люди штовхалися, деякі навіть ображали інших, повчали.

А осторонь від натовпу стояли дві бабусі. Вони дивилися на нас, молодих, і спокійно чекали, коли зможуть поїхати з цієї зупинки. У їх погляді було німе питання: «Куди ви так поспішаєте? Ще встигнете! Не ображайте гідність людей!» Нам із подругою стало соромно штовхатися в юрбі, і ми спокійно відійшли. Ніби розуміючи, бабусі посміхнулись нам тепло і щиро.

Мабуть, усім нам треба іноді замислитись над тим, що ми робимо.


ТВІР-ОПОВІДАННЯ ПРО ВИПАДОК ІЗ ЖИТТЯ

СУМНИЙ УРОК ВЕСЕЛОГО ДНЯ

Однієї травневої суботи ми з однокласниками зібрались іти до лісу. Плани мали грандіозні: зварити кашу, насмажити шашликів, а ще награ­тись і набігатись досхочу. Аж ось нарешті всі зібралися. Перевірили, чи все взяли, і хутко рушили.

Сонячне проміння пестило нас, зігріваючи уже по-справжньому. Не­зрівнянні аромати дарувала яскрава травнева зелень. Зупинившись на улюбленому місці, ми звично і швидко розвели вогонь, а незабаром запах польової каші уже розносився по галявині.

Посмакувавши кашею, хлопці побігли грати у волейбол, за ними по­прямували й дівчата. Чаклувати над шашликом залишився лише Андрій — великий знавець і любитель цієї справи.

Гра була чудовою, і Максим навіть роззувся — аби легше було бігати. Ось тут і сталася біда. Побігши в кущі за м'ячем, Максим наступив на уламок скла. Хлопець скрикнув від пекучого болю, а за мить уся шкар­петка була в крові. Першою отямилася Марійка. Вона завжди брала з собою ліки першої необхідності. Швидко обливши рану перекисом вод­ню, туго затягла її бинтом. Першу допомогу було надано, тепер необхід­но було терміново повертатись у місто.

Друзі обережно посадили Максима на велосипед і доправили до лікарні. Провідувати однокласника прийшли всім гуртом. І назавжди запам'ятали сумний урок, що бігати без взуття не можна, а тим більше бити й розкидати скло!

НІЧНА ПРИГОДА

Ціле літо я гостював у своїх родичів, допомагав пасти телят. Одного разу мені довелося на кілька днів залишитися на острові з маленькими телятками. Увечері, коли їх заганяв, помітив, що серед них немає білоло­бої Зірочки. Я злякався, що на неї можуть напасти вовки, і пішов її шука­ти. Сонце швидко зайшло, на землю спали сутінки. Кущі і дерева, привітні і зелені вдень, тепер стали чорними і зловісними. Довго я шукав Зірочку, але так і не знайшов. Вирішивши продовжити пошуки зранку, я набли­зився до куреня і побачив, що з пітьми на мене блимали чиїсь зелені очі. «Вовки»,— промайнуло в голові, і я за якусь мить виліз на високе дерево.

Довелося там і ніч провести. Я боявся рухатися, боявся заснути, з нетерпі­нням чекав ранку. А коли зійшло сонце, із куреня вийшла Зірочка, на ходу дожовуючи мій сніданок. Я застиг із несподіванки, розсердився, закричав на теля, а потім голосно і весело розсміявся.


ЗАМІТКА В ГАЗЕТУ

ДЯКУВАТИ ЗА ЧИСТОТУ?

Часто доводиться спостерігати, як учні в школі з неповагою ставляться до технічних працівників. Звичайно, прибиральниця — не престижна робота, але це не означає, що вона не потрібна і не достойна пошани. Уявімо собі, що ми залишилися без техпрацівників. Як буде виглядати шко­ла в кінці робочого дня? Яким буде повітря без вологого прибирання?

Нещодавно я дізналася, що за кордоном прибиральники називають­ся гордо — рятівники від сміття. Я думаю, це цілком справедливо. І нам слід замислитися, кому маємо сказати «спасибі» за сяючу чистоту в школі.

ШАНУЙМО ХЛІБ

Якось я ненароком наступив ногою на шматок хліба, який упав зі сто­лу. Бабуся за це насварилася на мене. Вона пригадала, як у роки Великої Вітчизняної війни, коли мій дідусь був на фронті, вона не мала хліба на­годувати мого батька. Як плакав тато, просивши хліба. Дідусь воював за нашу землю, щоб ми ніколи не були голодні, завжди мали на столі смач­ний хліб.

Тепер у нас є хліб, є й до хліба. Але треба берегти кожен шматок.

Після цього випадку я вирішив у школі провести розмову з моїми од­нокласниками про ціну хліба в родині. Адже в хлібі — праця і сила нашо­го народу.

7 КЛАС

Згідно з програмою учні 7-го класу мають навчитися виконувати такі види творчих робіт:

  • твір-опис зовнішності людини (за власними спостереженнями);

  • твір-опис процесу праці (за власними спостереженнями);

  • твір-розповідного характеру (оповідання) за поданим сюжетом;

  • замітка в газету дискусійного характеру.

Твір-опис зовнішності людини належить до складних творчих завдань. Провівши спостереження за портретними характеристиками літературних героїв, проаналізуйте зовнішність однокласників за такими ознаками: очі, брови, волосся, ніс, губи, вуха, шия, руки, хода, зріст, одяг, манери поведін­ки, стосунки в колективі, розумові та фізичні дані, культура мовлення.

Опис зовнішності людини може бути виконаний у художньому, нау­ковому та діловому стилі.

Діловий та науковий опис містить об'єктивну і точну інформацію про зовнішність людини. Слова вживаються тільки в прямому значенні, ав­торська оцінка відсутня.

Описуючи зовнішність людини в художньому стилі, необхідно насам­перед вказати на характерні деталі (риси обличчя, деталі одягу, манеру поведінки), що створюють певне враження. Використання оцінних слів, художніх засобів виразності (епітетів, порівнянь, метафор) мають викликати у читача певне ставлення до описуваної людини.

Після такої підготовки можна написати твір-опис людини будь-якого віку: малюка, ровесника чи дорослого.

Для створення опису можна скористатися таким планом:

  1. Хто ця людина.

  2. Найхарактерніші риси зовнішності.

  3. Зріст, постава.

  4. Волосся, зачіска.

  5. Обличчя, його риси, вираз.

  6. Загальне враження (позитивне чи негативне).

Твір-опис процесу праці. Не підміняйте опис процесу праці розпо­віддю про цей процес. З описами процесів праці ви зустрічалися на уро­ках трудового навчання, коли одержували настанови викладача до вико­нання тих чи інших дій. Такі описи вимагають високої точності та логічної послідовності. Обирайте конкретну тему, описуйте знайому вам справу.

Твір розповідного характеру (оповідання) за поданим сюжетом.

Робота над оповіданням, розпочата в шостому класі, допоможе семи­класникам закріпити знання про композицію твору (зав'язка, розвиток подій, кульмінація, розв'язка). Разом із тим учні мають розвивати уміння володіти словом, з його допомогою передавати почуття, емоції, настрої.

Не треба забувати також про позакомпозиційні елементи, які можна ввести до оповіді: різноманітні описи, роздуми тощо.

Замітка дискусійного характеру в газету є продовженням роботи над текстами газетних жанрів, розпочатої в шостому класі. Замітка дискусій­ного характеру належить до полемічного жанру про позитивні чи нега­тивні факти з життя школярів.

Робота над заміткою вимагає:

  1. стисло і чітко висловити свою точку зору на певний вчинок чи подію, підкріпивши своє міркування фактами з життя;

  2. висловлювати свою позицію до даного вчинку чи події, аргумен­тувати свою точку зору;

  3. показу свого схвилювання даним явищем чи подією за допомо­гою мовних засобів;

  4. оцінки явищ (схвильовану з позитивним прикладом або негатив­ну з критичними зауваженнями).


ТВІР-ОПИС ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ

МОЯ БАБУСЯ

Я люблю свою бабусю, і всі вихідні дні проводжу у неї.

Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними жилками на шиї й руках. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. Вони вказу­ють на те, що раніше вона була красунею. Особливо мені подобаються її очі. В її погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. Її голубі очі освітлені зсередини м'яким живим сяйвом, вони випроміню­ють тепло і щирість навіть тоді, коли бабуся гнівається.

Коли б я не приїхала, на бабусі була біленька хусточка, яка різко відтіняла чорні брови і засмагле обличчя. Іноді хусточка зсувалася набік, і з-під неї вибивалося пасмо сивого волосся.

Бабуся знає багато казок, і мені подобається слухати її тиху неквапну оповідь. Ось така вона, моя люба бабуся.

МІЙ ТОВАРИШ

Кажуть, що обличчя — дзеркало душі людини. І це справді так. Я пе­реконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він звичайний хлопець. Обличчя довгасте, худорляве, засмагле на сонці. Високий лоб, зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся. Ніс прямий. Широкі чорні брови роз­літаються на переніссі, мов у польоті пташині крила. З-під них дивлять­ся великі круглі сині, як літнє небо, очі. Погляд їх розумний, добродуш­ний, прямий і відвертий, як у кожної чесної людини. Та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості, як погляд різко міняється. Очі ста­ють гнівними і пронизливими.

Товариш мій середнього зросту, широкий у плечах, дужий, спритний, витривалий, бо постійно займається спортом.

ОПИС ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ ЗА КАРТИНОЮ

Ф. ПАНКА «ЮВІЛЕЙНЕ ПАННО Т. ШЕВЧЕНКА»

У нашій школі є Шевченківська світлиця. Там зібрано величезний ма­теріал про Тараса Шевченка, зберігаються твори поета, його картини. Цен­тральне місце займає «Ювілейне панно Т. Шевченка», виконане заслу­женим народним художником України Ф. Панком.

Кожного разу, коли ми заходимо до світлиці, зустрічає нас мужнє, во­льове обличчя Великого Кобзаря. Мудрий задумливий погляд темно-ка­рих очей і зморшки на лобі свідчать, що на його долю випало немало важ­ких випробувань. На голові в нього сива смушева шапка, на плечах кожух. З-під кожуха видніється сорочка червоного кольору. Портрет поета ви­конаний на тлі червоних ягід калини, квітів соняшника, дубового листя. Це символи України. Соняшники символізують сонце, листя дуба — мужність і нескореність, калина — красу. Фарби, якими виконаний порт­рет, яскраві, насичені, що створює урочистість та святковість. Цю карти­ну художник написав до 175-річчя з дня народження Тараса Шевченка. З того часу вона гостинно зустрічає відвідувачів нашої світлиці.


ТВІР-ОПИС ПРОЦЕСУ ПРАЦІ

ВИШИВАНКА

Вишивана сорочка — улюблений одяг кожної українки. Вони прикра­шали сорочку магічними знаками сонця, поля, води. Вважалося, що ці символи відводять від людини хвороби і нещастя. І сама тканина сороч­ки, і вишивка, і колір ниток мали чарівну силу.

Для вишивання потрібні нитки «муліне». Їх слід спочатку проварити із сіллю, щоб вони не линяли. Потім нитки слід гарненько прополоскати й висушити.

Найлегше вишивати на канві, бо на цій цупкій тканині плетиво ни­ток утворює маленькі й великі дірочки. Потрібно порахувати, скільки клітинок займе орнамент у ширину і, накинувши з кожного краю по чо­тири клітинки, відрізати шматок канви.

Втягнувши нитку у голку, можна братися до вишивання. Вколювати нитку потрібно у велику дірочку канви і виколювати нижче у дірочку так, щоб зверху утворився косий стібок. Це буде півхрестик. Коли зробити такі самі стібки назад по тих же проколах, косі стібки ляжуть в іншому напрямку і утворять хрестики.

Я вдячна бабусі за її науку, за те, що відкрила мені таємниці вишивки.

ПРОФЕСІЯ МОГО ТАТА

Здійснилася моя давня мрія. Нещодавно я побував у тата на заводі. Мій батько слюсар-оператор, працює у технічному відділі програмної обробки.

Ось тато приніс перфострічку з програмою-завданням для верстата. Перфострічка — це креслення деталі, перекладене на мову чисел. Тато швидко переписав програму-завдання в пам'ять верстата, який відразу ж за­шелестів мотором і притягнув до себе робочий стіл-палету із складнющою деталлю. Моргнувши лампою, верстат висвітив на пульті стрункі ряди цифр. Потім потягнувся вгору, вибрав потрібний інструмент і переніс його у шпин­дель. Із неголосним дзижчанням шпиндель увійшов до горловини деталі і по­чав свердлити. На екран висипалися все нові й нові стовпчики цифр. Це верстат розповідав, що й як він робить. Тато зосереджено вичитував цифри, слідкуючи за роботою верстата. Деталі, що виготовляються, настільки складні, що вручну їх і перевірити неможливо.

Побувавши на заводі, я зрозумів, як багато треба вміти і знати, щоб працювати з найсучаснішими верстатами.

МОЯ БЕРІЗКА

Щодня я прокидаюсь від легенького постукування у вікно. Це будить мене красуня-берізка, струнка, висока, білокора.

Я пригадую, як одного весняного ранку дідусь приніс маленький са­джанець із зламаними гілками. Зібравши інструмент, дідусь почав розм­ічати місце для ями, а я замішував у чавунці глиняний розчин. Дідусь тим часом почав копати яму. Коли вона була готова, я, зануривши кореневи­ще у глиняну купелю, опустив саджанець у ямку. Потім почав закидати її, а дідусь ніжно підтримував берізку, легенько підтрушуючи. Зробили красиву луночку, полили деревце. Я щодня бігав до своєї берізки, догля­дав, поливав. І вона прийнялася, зашуміла листочками.

Моє деревце — це радість і краса, це гарний настрій і задоволення від праці.


ОПОВІДАННЯ ЗА ПОДАНИМ СЮЖЕТОМ

ЯК ІВАНКО СТАВ ХОРОБРИМ

На шкільному подвір'ї росла велика і висока яблуня. Яблука у неї були рожевобокі, смачні. Учні завжди ласували ними і невдовзі яблук майже не залишилося.

Іванко прийшов до школи рано. На лавці під яблунею вже сиділо двоє дівчаток. Вони дивилися вгору на яблуню, де росло ще кілька плодів. Дівчатка подивилися на Іванка, і в їх погляді він відчув прохання. Нічого не кажучи, він рішуче підійшов до яблуні і поліз за яблуками. Іванко був боязким хлопчиком, але для дівчаток, коли поруч нікого з хлопців не було, йому хотілося бути хоробрим лицарем.

Раптом під ногою вломилася гілка, хлопчик ледве встиг схопитися рукою за міцний стовбур. Як же важко йому було втриматися, як страш­но! Але він знав, що йому ніхто не допоможе, нікому прийти, треба подо­лати страх самому.

Дівчатка внизу закричали, підскочили на ноги і злякано дивились на Іванка.

— Нічого, зараз дістану вам яблук, крикухи,— сказав Іванко, переводя­чи дух.

Хлопчик продовжував лізти до останніх яблук. І ось вони — великі, золотобокі, рожеві, смачні.

Поклавши яблука до пазухи, хлопчик поступово спускався донизу. Знову тріснула поруч гілка, але Іванко вже не боявся — він же спускався з яблуками додолу.

Спустившись із дерева, Іванко повагом підійшов до дівчат і кожній дав по яблуку.

— А тобі? — здивовано спитали дівчата.

— Та нічого, обійдусь, я не дуже хочу. Дівчата захоплено подивилися на нього.

НЕЗНАЙОМЕ СВЯТО

Це була перша ніч у бабусі. Я довго не міг заснути, все слухав незна­йомі досі шерехи лісу, переспів птахів, незнайомі голоси. Сон непомітно зморив мене — і ось я чую ласкаве бабусине:

  • Доброго ранку, синку! Вже сонечко встало, прокидайся. Сьогодні свято у нас в селі.

  • Свято? Яке? — здивовано запитав я і зрадів — значить будуть гості.— Бабусю, що будемо готувати святкову вечерю?

  • Ні, дитино! Це свято ми святкуємо біля нашого центрального ставка.

  • Біля ставка? Що ж це за свято? — запитав я.— Я у нас у місті про таке не чув.

Вийшовши з будинку на подвір'я, я слухав бабусину розповідь:

— Свято це — одне з найважливіших у нашій країні. Святкують його 6—7 липня біля водойми. Хлопці вдень ходять лісом збирають хмиз, полінця, щоб було чим запалити вогнище. А дівчата йдуть у луки, збира­ють квіти, роблять ритуальне дерево «Купайла» чи «Марену», прикра­шають його стрічками, квітами. А ввечері всі збираються: дівчата пуска­ють вінки на воду, хлопці стрибають через вогнище, всі співають пісень, розважаються.

— Як розважаються? — все допитувався я у бабусі.

— Побачиш, синку, ввечері, так всього не розповіси. Давай зараз по­пораємось по господарству, а тоді зайдем до дядька Івана і разом підем на свято. Згода?

У мене ще було багато питань, але я зрозумів, що бабусі важко буде мені все словами пояснити. Ну що ж, почекаю до вечора. Дивно, про яке ж я свято ще не знаю, адже я так люблю свята!

ЗАМІТКА ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ В ГАЗЕТУ

ЧИСТОТА — ЗАПОРУКА ЗДОРОВ'Я

ЧИ ПРЕДМЕТ СУПЕРЕЧОК?

Щовесни, тільки-но сходить сніг, вулиці і парки нашого міста набу­вають жахливого вигляду: за зиму там накопичилася велика кількість сміття. Влада, як завжди, оголошує двохмісячник «Зелена весна», і почи­нається боротьба за... так-так, за чистоту. Звучать заклики до населення взяти участь у цій благородній справі. Хтось з ентузіазмом береться за мітлу чи граблі і має від цього задоволення. Хтось скептично або навіть грубо відмахується, вважаючи, що це справа двірників. Дехто по-своєму реагує на такі заклики, продовжуючи смітити, де захочеться.

Що ж до нас, учнів шкіл, то вибір ми маємо багатий: можемо допома­гати батькам біля будинку чи на присадибній ділянці, а можемо тренува­тись із граблями біля школи. Є ще один варіант — брати участь у розчи­щенні міських парків. Ось де цікава робота! Після уроків або навіть і в навчальний час (мабуть, навчання вже не має такого значення, як чис­тота в парку), ми змушені воювати із купами листя — і не тільки листя. Скажете, що ми не надто перепрацювалися і наш святий обов'язок — допомагати. А у влади не вистачає коштів...

Та все ж таки, може, для такої роботи варто залучити більш серйозні сили, а не прикриватися школярами? Я вважаю, що кожен має займати­ся своєю справою. Тим більше, що прибирати за вас листя, шановні до­рослі, ми можемо, а от ви за нас навчатися — ні...

ДОРОГА ДО СПОРТИВНИХ ВЕРШИН

Хто не мріє стати спортсменом? Хто не хоче бути сильним та здоро­вим? Мабуть, усі, хто займається спортом, мріють стати чемпіонами. Я, як і більшість моїх ровесників, теж захоплююся спортом. Люблю гра­ти у футбол, кататися на ковзанах. Я також пробував займатись і бігом, і стрибками, і гімнастикою, але особливих успіхів не досягав. Мої одно­класники кажуть, що в мене немає здібностей. Але хіба займатися спортом повинні тільки «перспективні» хлопці й дівчата? А як же дізнатися чи «перспективний» ти чи ні, якщо тебе не розглядатимуть на фоні інших спортсменів. Тож на мою думку, спортом повинні займатися всі, хто відчу­ває внутрішню потребу в цьому. У кожного є своя спортивна вершина, і кожний прямує до неї своїм шляхом.

ЧИ ПОТРІБНО ВИВЧАТИ ДІЛОВЕ МОВЛЕННЯ

Мова обслуговує усі сфери суспільного життя: державних і громад­ських установ, навчальних закладів, науки, літератури, ділового спілку­вання.

Ділова документація відображає характер суспільних відносин, у ній зосереджується інформація про події, явища, приватні стосунки між людь­ми. Слід знати, що будь-який документ складається лише в офіційно­

діловому стилі. У документах не вживаються емоційно-забарвлені слова, розмовні звороти, слова зі зменшувально-пестливими суфіксами. Непри­пустимі в документах епітети, порівняння, метафори. Точність досягається вживанням тільки однозначних слів, використанням термінів, цифрових даних, зазначенням дат, прізвищ.

Документи мають різний ступінь стандартизації. Одні більш регла­ментовані: розписки, заяви, протоколи. Листи й оголошення менш рег­ламентовані. А автобіографії та характеристики мають незначний рівень стандартизації. Для документів характерні усталені мовні звороти, стан­дартні початки і закінчення.

Отже, уміння складати ділові папери, вдумливо їх читати, правильно розуміти — обов'язок кожної сучасної людини.

КОЖЕН ІЗ НАС ПОВИНЕН БУТИ ТЕРПИМИМ

(Твір-роздум)

Я часто замислююся над вчинками та поведінкою людей, які мене ото­чують. Щось у них мені подобається, а щось — ні. Але я помітив, що всім нам не вистачає терпимості у наших діях та вчинках. Терпимість — якість, що характеризується намаганням досягти взаємного розуміння інтересів, переконань, віросповідань, звичок, поведінки людей. Узгодження різних інтересів та поглядів за умови терпимості здійснюється без тиску та об­раз. А ви як думаєте? Я за терпимість між однокласниками: ми всі різні, але ж ми — клас. Я за терпимість між батьками і дітьми, бо ми ж — роди­на. Я вважаю, що в наш час, терпимість між різними політичними систе­мами, культурами, світоглядами, а також окремими особами є необхід­ною умовою виживання людства.

8-9 КЛАСИ

Програма пропонує навчитися писати твори таких жанрів:

— твір-опис місцевості (на основі особистих спостережень і вражень);

  • твір-опис пам'яток історії та культури (на основі особистих спос­тережень і вражень);

  • твір-роздум на морально-етичні та суспільні теми (у публіцистич­ному стилі);

— твір-оповідання на основі почутого;

— повідомлення на теми про мову, що вимагають зіставлення й уза­гальнення матеріалу (в науковому стилі).

Обсяг твору у 8—9 класах: 2—2,5 сторінки у класах з українською мо­вою навчання і 1,75—2 сторінки у класах із російською мовою навчання. Твір-опис місцевості має такі особливості:

  1. необхідність знання архітектурних термінів;

  2. уточнення місця, звідки ведеться спостереження, часу доби, пори року, погоди;

  3. опис площі ведеться по колу (зліва направо чи навпаки);

  4. опис здебільшого підпорядковується меті, з якою його вводять у ху­дожній текст;

  5. опис місцевості в художньому стилі вимагає відповідної лексики, яка виражала б загальне враження від побаченного.

При написанні творів учні повинні використовувати терміни з гео­графії, мистецтвознавства (живопису, архітектури, музики, скульптури та ін.), суспільно-політичного життя, з морально-етичних проблем.

Наприклад, твір-опис місцевості може включати такі поняття, як за­будова, планування, державні установи, громадські заклади, архітектур­ний стиль, майданчики, газони, пейзаж, околиця, мікрорайон. В описі місцевості можна виділити такі види, як міський пейзаж, сільський пей­заж, індустріальний пейзаж; опис моря, гір, лісу, поля, ріки, будь-якої місцевості; опис вулиці, площі, частини міста, села, околиці.

При цьому доречне вживання художніх засобів: епітетів, порівнянь, метафор та інших виражально-зображувальних засобів.

Твір-опис пам'яток історії та культури також вимагає спеціальних знань і вживання відповідної лексики. Що можна описати? Старовинну книгу, картину, ікону, ювелірний виріб, виріб народно-ужиткового мис­тецтва, пам'ятник, храм, будівлю, що є історичною пам'яткою й охоро­няється законом.

Отже, восьмикласник має знати і вживати у своєму описі такі слова, як реліквія, раритет, оправа, палітурка, емаль, застібка, шрифт, устав, на-півустав, оздоба, техніка виконання, лик, обрис, фоліант, орнамент, мініа­тюра, реставрація, оригінал, копія, фреска, іконостас, шаблон, формат, титульний аркуш, репродукція, олія, колористика, світлотінь, пропорція, композиція, гармонія, передній план, задній план, фон, статуя, стела, обеліск, постамент, фасад, профіль, анфас, виступ, колона, пілястр, пілон, аркада, пояс, лоджия, карниз, фронтон, балкон, інтер'єр.

При описі пам'яток історії чи культури можливе помірне вживання різних художніх засобів.

Твір-опис пам'яток історії та культури включає такі відомості:

  1. чим зумовлена поява твору-опису;

  2. назва пам'ятки (пам'ятника чи будівлі) та її місцезнаходження;

  3. мета спорудження;

  4. опис пам'ятки;

  5. думки й почуття автора (на основі побаченого чи почутого). Загальний план опису пам'ятника.




  1. Зазначити, що він собою являє (статуя, стела, обеліск).

  2. Відомості про автора.

  3. Інформація про особу, якій встановлено пам'ятник.

  4. Загальне враження від пам'ятника (основне у скульптурі не фор­ма, а духовний світ людини, якій поставлено пам'ятник).

  5. Опис самої скульптури і постаменту (матеріал, розмір, де вста­новлено, як співвідноситься з місцевістю).

6. Загальна оцінка і значення для історії культури народу
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   53



Схожі:

Твори поради плани доповіді твори реферати iconКонкурс по 2 різнохарактерні твори (українські народні, сучасні популярні пісні, твори вітчизняних, зарубіжних авторів, авторська пісня) із супроводом, без супроводу, або фонограма (-)
Загальна тривалість виступу колективу до 10 хв., виступ солістів і ансамблів малих форм – 8 хв
Твори поради плани доповіді твори реферати iconІнформація хзош №131
В фонді шкільної бібліотеки хзош №131 є у наявності програмні твори 5-9 класі з інтегрованого курсу «Література» та твори з української...
Твори поради плани доповіді твори реферати icon1. Твори класиків української літератури
Твори класиків української літератури (в тому числі лауреатів Національної премії ім. Т. Г. Шевченка)
Твори поради плани доповіді твори реферати iconКнига на сайте: Сканирование и распознавание текста: сайт «Ирпенская буквица» передмова
Укладач низки антологій, деякі його твори перекладалися угорською та іншими мовами. З 1971-го до 1985-рр його твори не видавалися,...
Твори поради плани доповіді твори реферати iconДокументи
1. /Реферати по ЗВ/Iсторiя збройних сил Украхни. фх участь у ВВВ.doc
2. /Реферати...

Твори поради плани доповіді твори реферати icon10 клас «Методи самостійної роботи з книгою»
...
Твори поради плани доповіді твори реферати iconДокументи
1. /Literatura10/_.Франко/franko.doc
2. /Literatura10/_.Франко/franko1.doc
Твори поради плани доповіді твори реферати iconДокументи
1. /Реферати(doc)/Ankylosis.rtf
2. /Реферати(doc)/Compomers_Hohnk_DP_sm.doc
Твори поради плани доповіді твори реферати icon"Знавці творчості Т. Г. Шевченка"
Як в Україні називали мандрівних співців, що в супроводі музичних інструментів виконували народопісенні твори? (кобзарі)
Твори поради плани доповіді твори реферати iconТема: «Як ведмідь зимує» Дидактична мета
Закріпити вміння дітей уважно слухати літературні твори, сприймати та аналізувати їх зміст
Твори поради плани доповіді твори реферати iconКнига на сайте: Сканирование и распознавание текста: сайт «Ирпенская буквица»
Издание: Стельмах М. Вибрані твори. Передмова М. Ткачука. –К.: Сакцент Плюс, 2005
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи