Лабораторна робота №1 Будова інфузорії-туфельки Мета: вивчити будову інфузорії-туфельки, визначити її фор­му і розміри, риси ускладнення її будови у порівнянні з амебою звичайною icon

Лабораторна робота №1 Будова інфузорії-туфельки Мета: вивчити будову інфузорії-туфельки, визначити її фор­му і розміри, риси ускладнення її будови у порівнянні з амебою звичайною




Скачати 380.52 Kb.
НазваЛабораторна робота №1 Будова інфузорії-туфельки Мета: вивчити будову інфузорії-туфельки, визначити її фор­му і розміри, риси ускладнення її будови у порівнянні з амебою звичайною
Дата конвертації12.02.2013
Розмір380.52 Kb.
ТипЛабораторна робота
джерело
1. / НД Биология 8-9(укр).pdf
2. /Бiологiя_10 кл.doc
3. /Бiологiя_11 кл.doc
4. /Бiологiя_7 кл.doc
5. /Бiологiя_8 кл.doc
6. /Бiологiя_9 кл.doc
Лабораторна робота №1 Визначення полісахаридів і ліпідів та їх властивостей Мета: ознайомитися з принципами визначення полісахаридів
Лабораторна робота №1 Розв'язування типових задач з генетики
Лабораторна робота №1 Будова інфузорії-туфельки Мета: вивчити будову інфузорії-туфельки, визначити її фор­му і розміри, риси ускладнення її будови у порівнянні з амебою звичайною
Лабораторна робота №1 Мікроскопічна будова тканин людини Мета
Лабораторна робота №1 Визначення акомодації ока Мета: навчитися визначати акомодаційну здатність ока. Обладнання

Лабораторна робота № 1 Будова інфузорії-туфельки

Мета: вивчити будову інфузорії-туфельки, визначити її фор­му і розміри, риси ускладнення її будови у порівнянні з амебою звичайною.

Обладнання: мікроскопи, мікропрепарати інфузорії-туфельки, жива культура інфузорій.

Хід роботи

1. Правила техніки безпеки під час роботи з мікроскопом.
Пам'ятайте! Під час роботи з мікроскопом рекомендується

додержуватися таких правил:

  • мікроскоп ставити штативом до себе на відстані 5-8 см. від краю стола;

  • дзеркалом спрямувати світло в отвір предметного столи­ка, доки ви не побачите в окулярі яскраво освітлене коло;

  • препарат покласти на предметний столик і закріпити двома затискачами;

  • користуючись гвинтом, плавно опустити зорову трубку на відстань 1-2 мм від препарату;

  • дивлячись в окуляр, повільно підняти зорову трубку на таку відстань від препарату, щоб його було чітко видно;

  • після роботи з мікроскопом його потрібно поставити у футляр;

  • бережіть лінзи, протирайте їх серветкою;

  • не можна розбирати мікроскоп.




  1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

  2. Розгляньте готовий мікропрепарат інфузорії-туфельки. Ви­значте її форму, наявність війок, клітинного рота. Пояснення:

Інфузорія-туфелька завдовжки 0,1-0,3 мм, тіло за своєю формою нагадує туфлю. Тіло зберігає сталу форму, вкрите дрібними війками, завдяки руху яких одноклітинна твари­на рухається. На черевному боці у заглибленні знаходиться клітинний рот.

Мікропрепарат можна виготовити учнями й самостійно. Для цього нанести краплю води з інфузоріями на предмет­не скло за допомогою піпетки. Покласти на краплю з інфу­зоріями кілька волоконець вати та накрити її накривним скельцем. Зайву воду ввібрати фільтрувальним папером. Мік­ропрепарат готовий.

4. Визначте, які органели входять до складу тіла інфузорії-
туфельки.

За допомогою великого збільшення мікроскопу знаходи­мо в цитоплазмі велике й мале ядра (велике ядро має бобо-видну форму), травні вакуолі, дві скоротливі вакуолі (у ви­гляді зірок).

  1. Намалюйте в зошиті будову інфузорії-туфельки і позначте основні частини її тіла.

  2. Зробіть висновок.

Інфузорія-туфелька — одноклітинна тварина, яка має сталу форму тіла, що вкрите війками. За допомогою війок тварина пересувається. У порівнянні з амебою, вона має складнішу бу­дову: наявність двох ядер, ротового отвору, клітинної глотки, порошиці, двох скоротливих вакуолей, постійної форми тіла.


Малюнок інфузорії-туфельки



  1. Велике ядро.

  2. Мале ядро.

  3. Скоротлива вакуоля.

  4. Пелікула.

  5. Війки.

  6. Ротовий отвір.

  7. Глотка.

  8. Порошиця.

  9. Травна вакуоля.


Лабораторна робота № 2 Будова гідри

Мета: познайомитися з особливостями будови гідри, встано­вити риси ускладнення її будови порівняно з одноклі­тинними тваринами.

Обладнання: готові мікропрепарати гідри, мікроскопи.


Хід роботи

1. Розгляньте мікропрепарат гідри під мікроскопом. Яку фор­му тіла має гідра? Знайдіть рот, підошву, щупальця. Ви­значте їх призначення.

Пояснення:

Тіло гідри має майже правильну циліндричну форму, завдовжки 1,5 см. На одному кінці міститься рот, оточе­ний 5-12 щупальцями, другий кінець тіла витягнутий у вигляді стебельця з підошвою на кінці. За допомогою пі­дошви гідра прикріплюється до підводних предметів, жал­кими клітинами щупалець паралізує та захоплює свою здобич.

2. Розгляньте препарат поздовжнього розрізу тіла гідри. Знай-
діть ектодермальний шар. Які клітини його утворюють?
Відповідь:

Зовнішній шар клітин — ектодерма — складається з кіль­кох типів клітин:

  1. шкірно-м'язові — утворюють покрив гідри та забезпе­чують її рухи;

  2. нервові клітини — утворюють нервове сплетення, забез­печують прості рефлекси;

  3. жалкі клітини — забезпечують таксиси (реакція гідри на подразнення);

  4. проміжні клітини — відповідають за процеси регенера­ції (відновлення організмом втрачених чи ушкоджених органів або організму в цілому).

3. Розгляньте клітини внутрішнього шару — ентодерми. Чим
відрізняються залозисті, травні та проміжні клітини?
Відповідь:

Внутрішній шар клітин тіла гідри (ентодерма) склада­ється з травних, залозистих та проміжних клітин. Травні клітини мають мускульні відростки, що забезпечують рухи гідри і виконують функцію перетравлення їжі. Частина клі­тин ентодерми має джгутики, які постійно рухаючись, під­грібають шматочки їжі до клітин. Залозисті клітини ви­робляють травний сік, під дією якого їжа розпадається на шматочки. Проміжні клітини беруть участь у процесах від­новлення втрачених або ушкоджених частин тіла (регене­рації). Клітини ектодерми і ентодерми виділяють драглис­ту безструктурну речовину мезоглею, яка заповнює простір між ними.

  1. Намалюйте схему будови гідри, позначте основні частини тіла.

  2. Зробіть висновок про особливості будови гідри, у порівнян­ні з одноклітинними тваринами.

Висновок:

Прісноводна гідра — це багатоклітинна тварина, тіло якої складається з двох шарів клітин: ектодерми і ентодерми.

Усередині тіла є кишкова порожнина. У порівнянні з най­простішими, гідра має складнішу будову: її тіло складаєть­ся з багатьох клітин, різних за будовою і функціями. 6. Додаткові завдання.

— Чому нервові клітини розкидані по всьому тілу гідри та з'єднані одна з одною?

Відповідь:

Нервові клітини утворюють нервове сплетення, що охо­плює все тіло гідри, так звана «дифузна» нервова система. Гідра здатна відчувати різноманітні подразнення (дотики, зміну температури). При цьому її нервові клітини збуджу­ються та передають збудження від однієї клітини до ін­ших. У відповідь на позразнення гідра стискується в грудоч­ку. Так проявляються прості рефлекси у гідри.

— Яке значення має променева симетрія тіла в житті гідри? Відповідь:

Гідра веде здебільшого прикріплений спосіб життя, тому променева симетрія тіла допомогає їй полювати на свою здобич. Під час полювання гідрі не треба повертати своє тіло, бо щупальця в неї розміщені в усі боки, як промені. Вона тільки повільно водить ними, чекаючи на здобич, яка може з'явитися з будь-якого боку.


Малюнок. Будова прісноводної гідри



Лабораторна робота № З

Вивчення будови плоских червів на постійних мікро-препаратахта вологих макропрепаратах: молочно-біла планарія, бичачий (свинячий) ціп'як

Мета: ознайомитися з особливостями будови плоских червів

на прикладі молочно-білої планарії. Обладнання: мікроскопи, постійні мікропрепарати планарії,

таблиці.


Хід роботи

1. Підготуйте мікроскоп до роботи. Розгляньте мікропрепа-
рат білої планарії, визначте її розміри, форму тіла.
Пояснення:

Молочно-біла планарія — представник війчастих червів типу Плоскі черви. Тіло має молочно-білий колір, довжиною 1-2 см. Передній кінець тіла розширений, від нього в обидви боки від­ходять щупальця (органи дотику), задній — загострений.

2. На передньому кінці тіла планарії знайдіть очі.

Очі виконують функцію світлочутливого органа.

3. Знайдіть у планарії ротовий отвір, глотку, війки. Яку роль
вони відіграють?

Відповідь:

Рот у планарії міститься посередині тіла, з черевного боку. Він веде до глотки. Глотка може висуватися назовні, про­никати всередину здобичі, висмоктувати її вміст. Непере-травлені рештки їжі викидаються назовні через рот.

Тіло планарії вкрите війками, завдяки яким вона може пересуватися. Під шкірою є кілька шарів м'язів, які щіль­но зростаються із шкірою, утворюючи шкірно-м'язовий мі­шок, за допомогою якого планарія може пересуватися і змі­нювати форму тіла.

  1. Намалюйте в зошиті схему будови молочно-білої планарії, позначте основні частини її тіла.

  2. Зробіть висновок. Висновок:

Молочно-біла планарія має складнішу будові у порівнянні з кишковопорожнинними. Для неї характерна двобічна си­метрія тіла, тришаровість, наявність шкірно-м'язового мі­шка, війок, паренхіми, ускладнення нервової, травної, ви­дільної систем органів.

Додаткове завдання:

Дайте визначення понять:

а) шкірно-м'язовий мішок — сукупність епітелію та розта-
шованих під ним м'язів;

б) гермафродити — тварини, в організмі яких є одночасно
і жіночі, і чоловічі органи розмноження (двостатеві ор-
ганізми);

в) двобічна симетрія тіла — симетрія тіла, при якій права
половина тіла має вигляд дзеркального відображення лівої;

г^ паренхіма — пухка тканина, що складається з клітин, які містять багато рідини. Виконує опорну, транспорт­ну, запасаючу функції;

д^ мозковий ганглій — скупчення нервових клітин, які об­робляють сигнали, що надходять до організму з навко­лишнього середовища.


Малюнок молочно-білої планарії



  1. Очі.

  2. Щупальця.

  3. Війки.

  4. Кишечник.

  5. Глотка.

Лабораторна робота № 4 Зовнішня будова кільчастих червів

Мета: виявити характерні особливості зовнішньої будови до­щового черв'яка, визначити риси пристосованості чер­вів до умов життя у ґрунті.

Обладнання: живі дощові черв'яки (10-15 шт.), ванночки, пре­парувальні голки, лупи, готові вологі мікропрепарати.


Хід роботи


1. Розгляньте живого дощового черв'яка. Визначте форму тіла, забарвлення, розміри.

Пояснення:

Дощовий черв'як має витягнуте, округле в поперечному розрізі, кільчасте тіло завдовжки 10-16 см. Колір тіла — рожевий.

2. Знайдіть передній і задній кінці тіла. Розгляньте потов-
щення — поясок.

Пояснення:

Передній кінець тіла більш загострений. На ньому міс­титься ротовий отвір. Задній кінець тіла — тупий. На пе­редньому кінці тіла знаходиться потовщення — поясок, необхідний для відкладання яєць.

3. Визначте черевну та спинну частини тіла черв'яка. На че-
ревній частині за допомогою лупи знайдіть щетинки. Яке
вони мають значення?

Відповідь:

Черевна частина тіла черв'яка плоска, а спинна — більш опукла. На кожному членику черевної частини є маленькі щетинки. їх майже не помітно, але якщо ми проведемо паль­цем від заднього кінця тіла до переднього, то відразу відчує­мо їх. Щетинки полегшують пересуваня дощового черв'яка.

4. Простежте за пересуванням черв'яка. Поясніть характер
його рухів.

Пояснення:

Пересувається черв'як за допомогою кільцевих та поздов­жніх м'язів: спочатку стискує передній кінець тіла, потім підтягує задню частину тіла та навпаки. Такий характер пересування дозволяє черв'яку прокладати ходи у ґрунті.

5. Препарувальною голкою доторкніться до шкіри черв'яка в
різних частинах тіла. Як черв'як реагує на дотик?
Відповідь:

Реакція черв'яка на дотик така: він починає скорочува­ти своє тіло, бо в його шкірі є спеціальні чутливі клітини.

  1. Намалюйте схему будови дощового черв'яка, зробіть по­значення на малюнку.

  2. Зробіть висновок. Які риси пристосованності до життя у ґрунті є у дощового черв'яка?

Висновок:

Дощовий черв'як має обтічну форму тіла, вкритого сли­зом. На кожному сегменті черевної частини тіла розташо­вані щетинки, завдяки яким черв'як може пересуватися у ґрунті. Також він може «проїдати» собі ходи у ґрунті. Передній кінець тіла загострений, задній — тупий; добре розвинені м'язи тіла. Що теж покращує пересування.

Додаткове завдання

1. Чи всі сегменти тіла кільчастих червів однакові?
Відповідь:

Тіло кільчастих червів складається з численних сегмен­тів. Більшість сегментів подібні, тільки перший та остан­ній відрізняються від інших. Перший сегмент — передро-това лопать, останній — анальна лопать. Перед останнім сегментом знаходиться зона росту черв'яка.

2. Яке значення для черв'яка має поясок?
Відповідь:

Дощові черв'яки — гермафродити. Перед відкладанням яєць пара черв'яків обмінюється сім'яною рідиною. Після цього з пояска виділяється слиз, у який відкладаються яйця. Потім клубок з яйцями скочується з тіла черв'яка і твердне, пере­творюючись на кокон. їз кокона виходять молоді черв'яки.


НІНІ


хОй::::::::::::::::::::: іЖій:::::::::::::::::::

Яй:й:й:й:::й:::

Малюнок дощового черв'яка



  1. Передній кінець тіла.

  2. Задній кінець тіла.

  3. Сегмент.

  4. Поясок.

Лабораторна робота № 5

Вивчення будови молюсків (акваріумні молюски або колекції черепашок)


Мета: ознайомитися з зовнішньою будовою молюсків та їх че­репашок, визначити риси складності їхньої будови, у порівнянні з червами.

Обладнання: черепашки молюсків, лупи, лінійки.


Хід роботи


1. Розгляньте черепашки беззубки та ставковика звичайного. Визначте форму, забарвлення, розміри черепашок.

Пояснення:

Черепашка беззубки овальної форми, 8-10 см завдовж­ки. Передній кінець її заокруглений, задній — загостре­ний. Черепашка складається з двох стулок; зовні коричне­вого кольору, всередині — перламутрового. Черепашка ставковика спірально закручена, зеленувато-коричневого кольору, довжиною 4-7 см.

2. Знайдіть на черепашці беззубки місця прикріплення м'я-
зів-замикачів.

Пояснення:

Обидві стулки черепашки беззубки з'єднані між собою зв'язками. Вони можуть розкриватися, і крізь щілину висувається нога молюска, за допомогою якої беззубка пересувається. Якщо її потривожити, вона втягує ногу й закриває черепашку за допомогою двох м'язів-замика-чів.

3. Знайдіть на черепашці ставковика верхівку та отвір.

Черепашка ставковика має гостру верхівку і широкий отвір — вустя. Крізь вустя черепашки можуть висуватися голова, нога і передня частина тулуба.

  1. Намалюйте черепашки ставковика і беззубки, позначте їх частини.

  2. Висновок:

Молюски — безхребетні тварини, тіло більшості яких складається з голови, тулуба, ноги. У них утворюється за­хисна черепашка. Черевоногі молюски (ставковик) мають спіральнозакручену черепашку, двостулкові (беззубка) — двостулкову черепашку й позбавлені голови. У порівнянні з кільчастими червами, у молюсків ускладнюється травна, кровоносна системи, добре розвинена дихальна система (зя­бра, легені).

6. Перевір себе:

Впишіть пропущені слова:

Кровоносна система молюсків незамкнена. Є м'язовий ор­ган серце, що забезпечує рух крові по судинах. Воно склада­ється з передсердь та шлуночка. Через серце рухається зба­гачена киснем артеріальна кров; кров без кисню венозна рухається від органів до легенів, де перетворюється на арте­ріальну.

Малюнок Черепашка ставковика звичайного



  1. Верхівка.

  2. Завитки.

  3. Вустя.

Черепашка беззубки І

  1. Передній кінець.

  2. Задній кінець.

  3. Річні кільця.



Лабораторна робота № 6


Зовнішня будова річкового рака

Мета: розглянути особливості зовнішньої будови річкового рака

у зв'язку з пристосуванням до умов життя у воді. Обладнання: вологі препарати річкових раків, лупи, лінійки.


Хід роботи

1. Розгляньте зовнішній вигляд річкового рака. Визначте фор-
му тіла, розміри, забарвлення.

Пояснення:

Річковий рак має видовжену форму тіла, завдовжки 15-20 см, зеленувато-бурого кольору.

2. Випробуйте міцність покриву тіла рака. Яке він має зна-
чення?

Відповідь:

Річковий рак має міцний хітиновий покрив, який захи­щає м'які частини тіла. Він також виконує роль зовніш­нього скелету рака, до якого прикріплюються м'язи.

3. Знайдіть відділи тіла рака. Знайдіть шов, що розмежує го-
лову та груди.

Пояснення:

Тіло рака поділяється на 2 відділи: головогруди та черев­це. Головогруди складаються з двох частин, що нерухомо зрослися між собою: головної та грудної. Між цими части­нами є шов у вигляді вигнутої борозни.

4. Розгляньте органи головогрудей. Зверніть увагу на вусики,
очі, ротові органи.

Пояснення:

Спереду на головогрудях рака знаходиться гострий шип. З боків від нього у заглибинах на рухомих стебельцях роз­ташовані складні очі, а вперед стирчать дві пари тонких, рухливих вусиків (довгі й короткі). Це органи дотику і нюху. Ротовий аппарат представлений верхньою губою та трьома парами щелеп й ногощелеп.

5. Розгляньте груди рака. Знайдіть ходильні ноги. Скільки їх?
Відповідь:

Груди рака складаються з 8 сегментів, до яких прикріп­лені 8 пар грудних кінцівок. Перші три пари — ногощеле-пи, задні 5 пар — грудні кінцівки (ходильні ноги), з яких перша пара — клішні — орган нападу та захисту.

6. Розгляньте черевце. Скільки воно має сегментів? Знайдіть
плавальні ніжки та хвостовий плавець.

Пояснення:

Черевце складається з 6 сегментів та хвостового плавця. Є 5 пар двогіллястих кінцівок, за допомогою яких рак пе­ресувається. У самців черевце вужче від грудей, дві перед­ні пари черевних ніжок беруть участь у заплідненні. У са­мок до черевних ніжок прикріплюються ікринки.

  1. Намалюйте зовнішню будову річкового рака. Зробіть по­значення частин його тіла.

  2. Дані спостережень занесіть у таблицю.



Ознаки

Характеристика

Форма тіла

витягнута

Забарвлення

зеленкувато-буре

Розміри тіла

15-20 см

Покрив

хітиновий

Відділи тіла

головогруди і черевце

Ознаки

Характеристика

Органи головогрудей

ротовий апарат, 2 пари вусиків, очі, 5 пар ходильних ніг

Органи черевця

черевні ніжки, хвостовий плавець

9. Висновок:

Річковий рак — мешканець прісних водойм. Для життя у воді він має ряд пристосувань: наявність міцного, щіль­ного хітинового покриву, захисного забарвлення тіла, пла­вальних ніжок та хвостового плавця, зябр.


Малюнок. Зовнішня будова річкового рака



  1. Довгі вусики.

  2. Короткі вусики.

  3. Ходильні ноги.

  4. Очі.

  5. Головогруди.

  6. Черевце.

  7. Хвостовий плавець.

  8. Клішня.

  9. Ротовий апарат.




  1. Черевні ніжки.

  2. Анальний отвір.



Лабораторна робота № 7 Зовнішня будова комах

Мета: розглянути особливості зовнішньої будови комах на прикладі травневого хруща. Виявити ознаки, характерні для класу Комах.

Обладнання: колекції травневого хруща, голки, лупи, лінійки.

Хід роботи


1. Розгляньте травневого хруща та визначте форму і розміри тіла, забарвлення.

Пояснення:

Тіло хруща має циліндричну форму, світло-коричневого кольору, завдовжки 2-3 см.

2. Випробуйте голкою міцність покриву тіла жука. Який він?
Відповідь:

Тіло хруща вкрите міцним хітиновим покривом. Зовніш­ній хітиновий скелет захищає м'які частини тіла від по­шкоджень.

3. З яких відділів складається тіло комах?
Відповідь:

Тіло жука складається з трьох відділів: голови, грудей, черевця.

4. Визначте, які органи містяться на голові, їх кількість і
значення.

Пояснення:

На голові жука розташовані ротові органи: верхня і ни­жня губи, дві пари щелеп (верхні й нижні). На нижніх щелепах і нижній губі є по парі щупиків — органи дотику й смаку. З обох боків голови є два складних ока. Кожне око складається з кількох тисяч простих очок. Попереду голови знаходяться пара вусиків з розширеними пластин­ками на кінцях. Це органи нюху.

5. Розгляньте груди хруща. Скільки члеників вони мають?
Скільки пар кінцівок прикріплюються до грудей?
Відповідь:

Грудний відділ тіла хруща складається з трьох частин (передньої, середньої, задньої), на кожній з яких є пара ніг. У комахи 6 ніг. Кінцівки мають членисту будову.

6. Знайдіть на спині хруща надкрила й крила. Визначте, до
якого відділу вони прикріплюються, та їх значення.
Відповідь:

На спинній частині тіла хруща знаходяться тверді надкри­ла — це видозмінені передні крила. Вони захищають перетин­часті крила й спинну частину черевця з м'яким покривом. Перед польотом жук трохи піднімає і відводить убік надкрила, розпростує складені під ними крила і так злітає. Під час польоту надкрила мають для хруща таке саме значення, як несучі по­верхні для літака, а крила виконують роль пропелерів.

7. Розгляньте черевце. Що ви на ньому побачили?
Відповідь:

Черевце хруща нерухомо з'єднане з грудьми. Воно скла­дається з 8 сегментів й майже все вкрите надкрилами. Ви­ступає тільки загострений кінчик черевця.

По краях спинної частини черевця на кожному членику роз­міщені маленькі отвори — дихальця, які беруть участь у процесі дихання.

  1. Намалюйте зовнішню будову травневого хруща, зробіть по­значення.

  2. Заповніть таблицю.



Ознаки

Особливості

Покрив тіла

хітиновий

Довжина тіла

2-3 см

Забарвлення

світло-коричневе

Відділи тіла

голова, груди, черевце

Органи голови

пара вусиків, ротовий апарат, складні очі

Органи грудей

3 пари ніг, крила, надкрила

Черевце

8 сегментів, дихальця


10. Висновок:

Комахи — група членистоногих, тіло яких поділено на голову, груди, черевце. Для них характерна наявність крил (надкрила є не у всіх комах), трьох пар кінцівок, твердого хітинового покриву.


Малюнок. Зовнішня будова хруща



  1. Голова.

  2. Груди.

  3. Черевце.

  4. Дихальця.

  5. Ноги.

  6. Око.

  7. Надкрила.

  8. Крила.

  9. Вусики.

Лабораторна робота № 8

Зовнішня і внутрішня будова ланцетника


Мета: вивчити особливості зовнішньої і внутрішньої будови ланцетника, основні ознаки типу Хордові.

Обладнання: постійні препарати ланцетника, лупи, мікроско­пи, лінійки.


Хід роботи

1. Розгляньте постійний мікропрепарат ланцетника, визнач-
те форму тіла, розміри, передній і задній кінці тіла.
Пояснення:

Тіло ланцетника біло-рожевого кольору, напівпрозоре, з боків сплюснуте, на передньому й задньому кінцях загост­рене, завдовжки 4-8 см.

2. Знайдіть передротову лійку зі щупальцями, хвостовий та
спинний плавці.

Пояснення:

На передньому кінці тіла ланцетника міститься ротовий отвір, оточений передротовою заглибиною зі щупальцями. На задньому кінці тіла міститься хвостовий плавець, що своєю формою нагадує гострий хірургичний інструмент — ланцет. Перед хвостовим плавцем розташований анальний отвір. На спинному боці знаходиться згортка, що утворює спинний плавець.

3. Розгляньте внутрішню будову ланцетника. Знайдіть нерво-
ву трубку, хорду, зяброві щілини.

Пояснення:

Уздовж спинної частини тіла ланцетника тягнеться хор­да — твердий пружний стрижень. Вона виконує роль осьо­вого скелету та зберігається у ланцетника протягом всього життя. Нервова трубка тягнеться вздовж спини над хор­дою. Від неї відходять нерви. Органи дихання ланцетни­ка — зябра. Дихання відбувається водночас із живленням. Зяброві щілини пронизують стінки глотки. Біля зябрових щілин містяться капіляри, у яких відбувається газообмін між водою і кров'ю. З води в кров переходить кисень, а з крові у воду — вуглекислий газ.

4. Намалюйте схему будови ланцетника, вкажіть його основ-
ні частини тіла.

5. Висновок:

Ланцетник — це примітивна хордова тварина, у якої хорда зберігається протягом усього життя. Тіло ланцетни­ка сплющене з боків, кінці загострені, є спинний та хвосто­вий плавці. Нервова система представлена нервовою труб­кою, органи дихання — зябра.

6. Додаткове завдання:
Впишіть пропущені слова:

Вздовж спинної частини тіла ланцетника розміщена хор­да, яка виконує роль внутрішнього скелету. М'язи ланце­тника містяться з боків від хорди у вигляді двох стрічок. Кровоносна система замкнена і складається з спинної та черевної кровоносних судин. Органи дихання зябра, за до­помогою яких ланцетник дихає розчиненим у воді киснем.


Малюнок. Внутрішня будова ланцетника



  1. Хорда.

  2. Нервова трубка.

  3. Спинний плавець.

  4. Хвостовий плавець.

  5. Рот зі щупальцями.

  6. Зяброві щілини.

  7. Кишка.



Лабораторна робота № 9 Зовнішня будова риб

Мета: на прикладі річкового окуня ознайомитися з особли­востями зовнішньої будови риб, встановити риси їх при­стосованості до водного способу життя.

Обладнання: живі окуні в акваріумі, лупи, таблиці з зобра­женням зовнішньої будови риб.

Хід роботи

1. Розгляньте зовнішній вигляд риби. Визначте форму тіла і забарвлення. Яке значення має для риби така форма тіла і забарвлення?

Відповідь:

Річковий окунь, як і більшість інших риб, має обтічну форму тіла. Це допомагає йому швидко плавати у воді. За­барвлення окуня залежить від оточуючого середовища. Спи­на в окуня темно-зеленого кольору, боки — зеленого ко­льору з вертикальними темними смугами, черевце — світле. Таке захисне забарвлення допомагає рибі ховатися від во­рогів і краще підстерігати здобич.

2. Знайдіть відділи тіла риби.
Пояснення:

Тіло риби складається з трьох відділів: голови, тулуба, хвоста. На голові містяться пара очей без повік, рот з губа­ми, ніздрі, зяброві кришки (захищають зябра). На тулубі знаходяться плавці. Хвіст закінчується хвостовим плавцем.

3. Розгляньте парні й непарні плавці. Яке їх значення в жит-
ті риби? Прослідкуйте за пересуванням риби у воді.
Пояснення:

Вигинаючи тіло і хвіст, окунь рухається вперед. У пла­ванні велику роль відіграють плавці: парні (грудні та чере­вні) і непарні (спинні і анальний). Парні плавці допомага­ють рибі робити повороти, зупинятися, зберігати рівновагу. Спинні та анальний плавці надають тілу риби стійкість під час руху і крутих поворотів. Кожний плавець складається з тонкої шкірної перетинки, що підтримується кістковими променями. Така будова плавця збільшує його поверхню.

4. Зверніть увагу на луску, що вкриває тіло риби зовні. Як
вона розміщена? Яке це має значення?

Відповідь:

Тіло окуня вкрите кістковою лускою. Кожна лусочка своїм переднім краєм заходить у шкіру, а заднім — наля­гає на лусочку наступного ряду. Зовні луска вкрита шаром слизу, який зменшує тертя тіла риби об воду і захищає рибу від бактерій та цвілевих грибів.

5. Знайдіть за допомогою лупи бічну лінію риби. Яке вона
має значення в житті риби?

Відповідь:

З боків на тілі риби від голови до хвоста тягнеться бічна лінія — це особливий орган чуттів у вигляді невеличких отворів на шкірі риби. Бічна лінія сприймає напрям і силу течії води. Завдяки бічній лінії риба не наштовхується на перешкоди і може ловити здобич.

6. Намалюйте зовнішню будову річкового окуня, позначте ча-
стини його тіла.

7. Зробіть висновок.
Висновок:

Риби — водяні тварини. У зв'язку з життям у воді, у риб виникли спеціальні пристосування: обтічна форма тіла, на­явність луски та слизу, плавців. Органи чуття: очі без по­вік, бічна лінія. Зябра, вкриті зябровими кришками.

8. Додаткове завдання:

Розподілить риб за рядами за допомогою літер алфавіту.

а) Ряд Акули: в, і;

б) Ряд Осетроподібні: б, ж;

в) Ряд Оселедцеподібні: г, м;

г) Ряд Коропоподібні: е, к, л, з;

д) Ряд Окунеподібні: є, и, д, н;

е) Ряд Лососеподібні: а, ї;

а) горбуша, б) білуга, в) риба-молот, г) тюлька, д) тунець, е) товстолобик, є) ставрида, ж) севрюга, з) лящ, і) кат­ран, ї) форель, к) карась, л) лин, м) салака, н) окунь.


Малюнок. Зовнішня будова річкового окуня



  1. Спинні плавці.

  2. Хвостовий плавець.

  3. Анальний плавець.

  4. Грудний плавець.

  5. Черевний плавець.

  6. Зяброва кришка.

  7. Рот.

  8. Око.

  9. Бічна лінія.



Лабораторна робота №10

Будова скелету земноводних

Мета: вивчити особливості будови скелету земноводних на прик­ладі жаби, пов'язані з життям на суші. Обладнання: скелет жаби.

Хід роботи

1. Знайдіть у скелеті жаби основні відділи: череп, хребет, по-
яси передніх і задніх кінцівок, скелети кінцівок.
Пояснення:

Скелет земноводних складається з таких відділів: череп, хребет, пояси кінцівок, скелети кінцівок. Скелет жаби складніше побудований, ніж у риб. Це пов'язано з напівна-земним способом життя і розвитком ніг.

2. Розгляньте череп жаби. Знайдіть мозковий відділ, верхню
і нижню щелепи.

Пояснення:

Череп у земноводних переважно хрящовий, складається з меншої кількості кісток, ніж у риб. У зв'язку з тим, що жаба дихає легенями, зябер у неї немає. Лицьовий відділ черепа переважає над мозковим, є верхня й нижня щелепи.

3. Розгляньте хребет жаби. З яких відділів він складається?
Відповідь:

Хребет жаби складається з шийного, тулубового, кри­жового, хвостового відділів. Шийний хребець один. Тулу­бових хребців — сім, крижовий — один. Ребра у жаби відсутні. Хребет закінчується довгою хвостовою кісткою (уроціль).

4. Які кістки утворюють пояс передніх кінцівок? Яке призна-
чення кісток поясу передніх кінцівок?

Пояснення:

Пояс передніх кінцівок складається з парних кісток: ло­паток, воронячих, ключиць та грудини. Він є опорою для передніх кінцівок.

5. Розгляньте скелет передніх кінцівок. Які кістки його утво-
рюють?

Відповідь:

Скелет передньої кінцівки складається з плечової кіст­ки, передпліччя (ліктьової та променевої кісток), кисті з 4-ма пальцями.

6. З'ясуйте, які кістки утворюють пояс задніх кінцівок? Яке
призначення кісток поясу задніх кінцівок?

Відповідь:

Пояс задніх кінцівок утворений зрощеними тазовими кі­стками й щільно прикріплюється до хребта. Він є опорою задніх кінцівок.

7. Розгляньте скелет задньої кінцівки. Зверніть увагу на ру-
хоме зчленування кісток.

Пояснення:

Задня кінцівка утворена стегном, гомілкою (велика і мала гомілкові кістки) і стопою з пальцями. Відділи кінцівки рухомо зчленовані між собою за допомогою суглобів. Задні ноги довші й міцніші, ніж передні, і відіграють основну роль у пересуванні жаби. 8. Результати спостережень занесіть у таблицю.


Таблиця. Особливості будови скелету жаби



Відділи скелету

Назва кісток

Значення

Череп

Кістки черепа

Захист головного мозку

Хребет

Відділи: шийний, тулубовий, крижовий, хвостовий

Опора тіла

Плечовий пояс

Грудина, 2 воронячі кістки, 2 лопатки, 2 ключиці.

Опора передніх кінцівок

Скелет передньої кінцівки

Плече, передпліччя, кисть

Участь у

пересуванні

суходолом

Пояс задніх кінцівок

Тазові кістки

Опора задніх кінцівок

Скелет задньої кінцівки

Стегно, гомілка, стопа

Участь у пересуванні

9. Висновок:

У зв'язку з життям на суші та пересуванням за допомо­гою стрибків, скелет жаби має ряд особливостей: широкий череп, короткий хребет, наявність поясів кінцівок, довгих задніх і коротких передніх кінцівок. Складність будови ске­лету пов'язана з переходом до наземноводного способу жит­тя.

Лабораторна робота №11 Зовнішня будова птахів та їх покриви

Мета: розглянути особливості зовнішньої будови птахів, ви­явити риси їх пристосованості до польоту. Обладнання: опудала птахів, пір'я птахів, лупи.

Хід роботи

1. Розгляньте опудало голуба. З яких відділів складається його
тіло?

Відповідь:

Тіло птаха складається з голови, шиї, тулуба, кінцівок.

2. Розгляньте голову птаха. Які органи розміщені на ній?
Відповідь:

Голова голуба невелика, округлої форми. На голові міс­тяться очі з рухомими повіками, дзьоб, покритий роговим чохлом, ніздрі та слухові отвори. Шия в голуба рухлива.

3. Розгляньте тулуб голуба. Які органи містяться на ньому?
Відповідь:

Тулуб птаха обтічної форми. На ньому містяться передні (крила) і задні кінцівки, хвіст.

4. Зверніть увагу на покриви тіла птаха. Як розташовано пі-
р'я? Яке це має значення?

Відповідь:

Шкіра птаха вкрита пір'ям. Розрізняють контурне, пу­хове пера й пух. Пір'я налягає одне на одне, як черепиця, та створюють обтічну форму тіла, що полегшує політ.

5. Розгляньте контурне перо. Знайдіть колодочку, стрижень,
опахало. За допомогою лупи знайдіть на опахалі бородки
першого та другого порядків.

Пояснення:

Контурне перо має стрижень, широкі опахала. Частина, позбавлена опахал, називається колодочкою. Опахала утво­рені густою сіткою тонких рогових борідок. Борідки 1-го порядку прикріплені паралельно одна одній. Від кожної з них відходять борідки 2-го порядку, які налягають на сусі­дні і чіпляються за них маленькими гачечками. Така будо­ва пера робить його гнучким, легким і щільним.

6. Розгляньте пухове перо. Яке значення мають пухові пера?
Відповідь:

Пухові пера розміщені під контурними. Опахала в них м'які, пухкі, без борідок 2-го порядку. Деякі птахи мають ще й пух. Пухові пера й пух зберігають тепло тіла птаха.

7. Зверніть увагу на крила й хвіст птаха.
Відповідь:

Передні кінцівки птаха — крила відіграють основну роль у польоті. Вони мають велику поверхню, легкі, міцні й вкри­ті маховими перами. Хвіст у птахів виконує функцію «кер­ма» й допомагає птаху робити повороти при польоті.

8. Розгляньте задні кінцівки птаха. Чим вони вкриті? Скіль-
ки на них пальців? Яка частина ноги не вкрита пір'ям?
Відповідь:

На задніх кінцівках розрізняють оголену частину, вкри­ту роговими лусками — цівку, та рухливі 4 пальці з кігтя­ми на кінцях. Три пальця розміщені вперед, один — назад.

9. Замалюйте у зошитах будову контурного й пухового пір'я.

10. Заповніть таблицю.


Особливості зовнішньої будови птаха



Відділи тіла

Особливості будови

Голова

Невелика, округлої форми. На ній містяться очі, дзьоб, ніздрі, слуховий отвір.

Шия

Рухлива

Передні кінцівки (крила)

Плече, передпліччя, кисть, махові пера.

Задні кінцівки

Стегно, гомілка, цівка, стопа з пальцями.

11. Висновок:

Птахи — хребетні тварини, пристосовані до польоту. Вони мають обтічну форму тіла, вкритого пір'ям, передні кінців­ки, видозмінені в крила, хвіст складається з рульових пер, голова розташована на рухливій шиї.


  1. Стрижень.

  2. Опахало.

  3. Колодочка.




Будова пухового пера




1.опахало 2. колодочка

Лабораторна робота №12


Будова скелета птаха

Мета: ознайомитися з будовою скелета птаха, виявити в ньо­му ознаки, зумовлені пристосуванням до польоту. Обладнання: скелети птахів.


Хід роботи

1. Розгляньте скелет птаха. З яких відділів він складається?
Відповідь:

Скелет птахів складається з черепа, хребта, поясів кін­цівок, скелета кінцівок.

Він легкий, бо більшість кісток усередині порожнисті й заповнені повітрям.

2. Розгляньте череп. Знайдіть очні ямки, беззубі щелепи. Ви-
явіть, як з'єднані між собою кістки черепної коробки?
Відповідь:

Череп птаха складається з черепної коробки, великих очних ямок, беззубих верхньої й нижньої щелеп, що утво­рюють дзьоб. Усі кістки черепа, крім нижньої щелепи, мі­цно зрослися між собою, бо під час клювання череп зазнає великого навантажання.

3. Розгляньте хребет, з яких відділів він складається?
Відповідь:

Хребет птахів складається з шийного, грудного, попере­кового, крижового, хвостового відділів. Шийний відділ хребта довгий, гнучкий, складається з великої кількості хребців (від 11 до 25). Грудні хребці зростаються між со­бою та із крижем. Від них відходять ребра, рухомо з'єднані з грудиною. Грудина має внизу високий гребінь — киль, до якого кріпляться м'язи, що підіймають та опускають кри­

ла. Поперекові хребці зростаються між собою та з крижо­вими хребцями. Хвостовий відділ складається з декількох (6-9) вільних хребців і куприкової кістки.

4. Знайдіть кістки поясу передніх кінцівок.Чому цей пояс дуже
міцний?

Відповідь:

Пояс передніх кінцівок складається з трьох парних кіс­ток: воронячих, лопаток, ключиць. Ключиці зрослися й утворюють вилочку. Пояс передніх кінцівок у птаха дуже міцний, бо він є опорою для крил.

5. Розгляньте скелет крила птаха. Частина кісток крила зро-
слася, яке це має значення?

Відповідь:

Крило птаха складається з плечевої кістки, передпліччя (ліктьова і променева кістки) та кисті. Кисть у птахів має лише 3 пальця. Менша кількість пальців, зрощення дріб­них кісток кисті роблять цей відділ крила дуже міцним, бо під час польоту на нього припадає найбільше навантажен­ня. Вилочка пом'якшує поштовхи при помахах крил.

6. Знайдіть пояс задніх кінцівок — таз. З чого він складається?
Відповідь:

Пояс задніх кінцівок складається з трьох пар тазових кісток, які зрослися з поперековим та крижовим відділами хребта і першими хвостовими хребцями. Таз дуже міцний, бо є опорою для задніх кінцівок.

7. Розгляньте скелет задніх кінцівок. З яких кісток він скла-
дається?

Відповідь:

Скелет задньої кінцівки складається з трьох відділів: стег­на, гомілки (великої та малої гомілкових кісток), стопи з пальцями, цівки. Цівка характерна тільки для птахів, вона допомагає птахові піднімати тіло над землею та пом'якшує удар під час приземлення після польоту.

8. Заповнити таблицю.

Особливості будови скелету птаха



Відділи скелету

Назва кісток, особливості будови

Череп

Черепна коробка, очні ямки, дзьоб

Хребет:




— шийний відділ

Шийні хребці ( 11-25 ), рухливий, гнучкий

Відділи скелету

Назва кісток, особливості будови

— грудний відділ

Грудні хребці, ребра, грудина, киль

— попереково-крижовий відділ

Хребці зрослися і утворюють складний криж.

— хвостовий відділ

Хвостові хребці (6-9) і куприкова кістка

Пояс передніх кінцівок

Дві воронячі кістки, 2 лопатки, 2 ключиці

Передня кінцівка

Плече, передпліччя, кисть

Пояс задніх кінцівок

Тазові кістки

Задня кінцівка

Стегно, гомілка, цівка, стопа з пальцями

9. Висновок:

У зв'язку з пристосованістю до польоту, у птахів спосте­рігається ряд особливостей у будові скелета: скелет птаха міцний та легкий. Деякі кістки зрослися між собою. Труб­часті кістки порожні, містять всередині повітря. Грудина має киль, до якого прикріплюються м'язи, які приводять до руху крила. Цівка пом'якшує удар під час приземлення після польоту.


Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Лабораторна робота №1 Будова інфузорії-туфельки Мета: вивчити будову інфузорії-туфельки, визначити її фор­му і розміри, риси ускладнення її будови у порівнянні з амебою звичайною iconЛабораторна робота №5 дослідження однофазного трансформатора
Мета роботи: Вивчити будову та принцип дії однофазного трансформатора; визначити параметри та основні показники трансформатора; дослідити...
Лабораторна робота №1 Будова інфузорії-туфельки Мета: вивчити будову інфузорії-туфельки, визначити її фор­му і розміри, риси ускладнення її будови у порівнянні з амебою звичайною iconУрок біології Учитель Репринцева О.І. Тема : Будова і різноманітність плодів. Лабораторна робота «Будова і різноманітність плодів»
Мета : ознайомити учнів з особливостями будови та функціями плодів, звернути увагу на зв’язок будови плодів з механізмом їх поширення;...
Лабораторна робота №1 Будова інфузорії-туфельки Мета: вивчити будову інфузорії-туфельки, визначити її фор­му і розміри, риси ускладнення її будови у порівнянні з амебою звичайною iconЛабораторна робота №5 Тема. Визначення питомого опору провідника. Мета : визначити питомий опір провідника; вивчити залежність питомого опору
Мета: визначити питомий опір провідника; вивчити залежність питомого опору від довжини, площі поперечного перерізу та матеріалу
Лабораторна робота №1 Будова інфузорії-туфельки Мета: вивчити будову інфузорії-туфельки, визначити її фор­му і розміри, риси ускладнення її будови у порівнянні з амебою звичайною iconЛабораторна робота № Інтерфейси апаратної частини еом мета роботи: Вивчити будову, призначення та функціональність шин та портів пк. Теоретичні
Основними характеристиками шин є розрядність даних, що передаються, і швидкість передачі даних
Лабораторна робота №1 Будова інфузорії-туфельки Мета: вивчити будову інфузорії-туфельки, визначити її фор­му і розміри, риси ускладнення її будови у порівнянні з амебою звичайною iconЛабораторна робота №1 Компоненти персонального комп'ютера Мета роботи: Вивчити будову, призначення та функціональність основних компонентів пк. Теоретичні
Персональний комп'ютер (рис. 1) складається з наступних основних елементів системний блок і пристрої вводу/виводу (монітор, клавіатура,...
Лабораторна робота №1 Будова інфузорії-туфельки Мета: вивчити будову інфузорії-туфельки, визначити її фор­му і розміри, риси ускладнення її будови у порівнянні з амебою звичайною iconЛабораторна робота №8 Дослідження підсилювача низької частоти. Мета роботи
Мета роботи: Вивчити принцип дії підсилювача низької частоти пнч, зібраного за схемою з загальним емітером. Визначити коефіцієнт...
Лабораторна робота №1 Будова інфузорії-туфельки Мета: вивчити будову інфузорії-туфельки, визначити її фор­му і розміри, риси ускладнення її будови у порівнянні з амебою звичайною iconЛабораторна робота №12 Тема. Порівняння кількості теплоти при змішуванні води різної температури. Мета : визначити кількість теплоти
...
Лабораторна робота №1 Будова інфузорії-туфельки Мета: вивчити будову інфузорії-туфельки, визначити її фор­му і розміри, риси ускладнення її будови у порівнянні з амебою звичайною iconЛабораторна робота №4. Тема: «відеоінформаційні засоби навчання (MovieMaker)» Мета: вивчити можливості комп’ютера для створення, збереження І
Мета: вивчити можливості комп’ютера для створення, збереження і відтворення аудіо- та відео- файлів; надати навички створення слайдів-фільмів...
Лабораторна робота №1 Будова інфузорії-туфельки Мета: вивчити будову інфузорії-туфельки, визначити її фор­му і розміри, риси ускладнення її будови у порівнянні з амебою звичайною iconЛабораторна робота №3 Тема: відеоінформаційні засоби навчання, програмне забезпечення Windows Movi Maker Мета: вивчити можливості комп’ютера для створення, збереження і
Мета: вивчити можливості комп’ютера для створення, збереження і відтворення аудіо- та відео-файлів. Надати навички створення слайдів-фільмів...
Лабораторна робота №1 Будова інфузорії-туфельки Мета: вивчити будову інфузорії-туфельки, визначити її фор­му і розміри, риси ускладнення її будови у порівнянні з амебою звичайною iconЛабораторна робота №4 Тема: відеоінформаційні засоби навчання, програмне забезпечення Windows Movi Maker Мета: вивчити можливості комп’ютера для створення, збереження і
Мета: вивчити можливості комп’ютера для створення, збереження і відтворення аудіо- та відео-файлів. Надати навички створення слайдів-фільмів...
Лабораторна робота №1 Будова інфузорії-туфельки Мета: вивчити будову інфузорії-туфельки, визначити її фор­му і розміри, риси ускладнення її будови у порівнянні з амебою звичайною iconЛабораторна робота №3
Мета роботи: вивчити можливості графічної підсистеми Delphi 5, її властивості та принципи побудови прикладних програм з використанням...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи