Методичні рекомендації на тему icon

Методичні рекомендації на тему




НазваМетодичні рекомендації на тему
Дата конвертації09.12.2012
Розмір83.2 Kb.
ТипМетодичні рекомендації



МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ТОМАКІВСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Методичні рекомендації на тему:

    1. Набрання чинності нормативно-правових актів

    2. та введення їх в дію



смт. Томаківка

2008


ТЕМА: Набрання чинності нормативно-правових актів та введення їх в дію

Із теорії права відомо, що будь-який нормативно-правовий акт (закон, указ, декрет, постанова, розпорядження, тощо) має межі своєї дії в трьох основних, так би мовити, "іпостасях": у часі, просторі та за колом осіб. В першому випадку дія нормативно-правового акту обмежена моментом набрання ним юридичної сили і моментом її втрати, в другому випадку - певною територією, на яку він розповсюджується, в третьому випадку - колом осіб, якому він адресується. Безумовно, що всі названі вище елементи тісно пов'язані один з одним і відсутність будь-якого з них унеможливило б застосування нормативно-правового акту.

Найбільш складні питання виникають стосовно дії нормативно-правового акту в часі. На відміну від таких параметрів як „простір” та „коло осіб”, які часто-густо вимальовуються в назві нормативно-правового акту (наприклад, Закон України „Про правовий статус іноземців”, де назва говорить про те, що він діє на всій території України й стосується тільки іноземців) чи які неважко вивести з тексту нормативно-правового акту, „часовий” параметр інколи буває „закамуфльованим” чи зовсім відсутнім в конкретному нормативно-правовому акті і для його визначення необхідно звертатися до конституції, спеціальних нормативно-правових актів, положення яких покликані ліквідувати таку „прогалину”.

При характеристиці дії нормативно-правового акту в часі, зокрема, закону слід розрізняти такі моменти: а) набуття юридичної сили; б) введення в дію; в) припинення дії; г) зворотну силу дії.

Перші два моменти іноді співпадають в часі. Це трапляється тоді, коли законодавчий орган приймає закон в остаточній редакції і в ньому самому чи в одночасно схваленому ним спеціальному акті прямо передбачає, що закон вводиться в дію в день його прийняття. Однак, в переважній більшості між введенням закону в дію і його прийняттям є певний розрив в часі, який установлюється або в самому законі (чи долученому до нього спеціальному акті) з зазначенням конкретної дати чи певних обставин, або який, в разі відсутності такої конкретизації, виводиться з положень конституції, а також з прийнятих в її розвиток спеціальних нормативно-правових актів.

Нормативно-правовий акт припиняє свою дію, тобто втрачає свою юридичну силу, внаслідок закінчення обумовленого терміну дії; внаслідок відміни із-за зміни обставин, які призвели до його прийняття; внаслідок заміни його іншим актом.

Типовим, нормальним, загальновизнаним є правило, що нормативно-правовий акт не має зворотної сили, тобто він не поширюється на відносини, що виникли до набуття ним чинності. Відступ від цього правила розглядається як виняток, котрий повинен знаходити своє відбиття як в конституції, та і в конкретному нормативно-правовому акті у вигляді спеціального застереження.

Вищевикладені теоретичні постулати притаманні й в законодавчій практиці України. Порядок дії нормативно-правових актів закріплений, зокрема, в Конституції України (статті 57, 58, 94, 102, 117); в Положенні про порядок підготовки і внесення проектів актів Президента України, затвердженого Указом Президента України № 970/2006 від 15.11.2006 „Про Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України”; в Указі Президента України №503/97 від 10.06.1997 „Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” із змінами; в Указі Президента України «Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник» від 13.12.1996 №1207/96, в Указі Президента України № 493/92 від 03.10.1992 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” із змінами; в Положенні про державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.92 №731 із змінами та доповненнями.

Вивчення цих документів дає можливість окреслити загальний порядок дії нормативно-правових актів в часі і виділити такі основні його положення:

Закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п’ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Офіційними друкованими виданнями є:

- «Офіційний вісник України»;

- газета «Урядовий кур’єр».

Інформаційний бюлетень “Офіційний вісник України”, який засновується і видається Міністерством юстиції України, є щотижневим офіційним виданням, у якому публікуються державною мовою: закони України; укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, що мають нормативний характер; акти Конституційного Суду України; нормативно-правові акти Національного банку України; міжнародні договори України, що набрали чинності; нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, зареєстровані Міністерством юстиції України.

Офіційними друкованими виданнями, в яких здійснюється офіційне оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України, є також газета «Голос України», «Відомості Верховної Ради України». Причому газета «Голос України» має пріоритет перед «Офіційним вісником України» та «Відомостями Верховної Ради України», якщо в ній нормативно-правовий акт буде опублікований раніше.

Офіційним друкованим виданням, в якому здійснюється офіційне оприлюднення законів, актів Президента України, є також інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України».

Акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України можуть бути в окремих випадках офіційно оприлюднені через телебачення і радіо.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Офіційне оприлюднення нормативно-правових здійснюється тільки після включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів і з зазначенням присвоєного їм реєстраційного номеру.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через 10 днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах.

Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, які не мають загального значення чи нормативного характеру, можуть не публікуватися за рішенням відповідного органу. Ці акти та акти з обмежувальними грифами офіційно оприлюднюються шляхом надіслання відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність.

Неопубліковані акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності з моменту одержання їх державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо органом, що його видав, не встановлено інший строк набрання ними чинності.

З 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації та набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Міністерство юстиції України, інші органи виконавчої влади, органи господарського управління та контролю забезпечують опублікування нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, а також широке інформування громадян через засоби масової інформації про нормативно-правові акти, які стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов'язковим. Рішення про скасування державної реєстрації нормативно-правового акта підлягає опублікуванню.

Аналіз конкретних нормативно-правових актів дає можливість визначити особливості дії нормативно-правових актів у часі, оскільки положення про загальний порядок включають застереження, що цей порядок застосовується тоді, коли сам нормативно-правовий акт не передбачає іншого порядку.

В більшості нормативно-правових актів використовується досить прості формулювання: акт діє з дня його опублікування, наприклад, Закон України „Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” від 21.11.1996 №537/96; акт діє з дня його прийняття, наприклад, Закон України „Про надання пільг щодо обкладання податком на додану вартість продукції /робіт, послуг/, що виробляється за контрактом № 1346/38” від 17.01.1997 № 6/97; акт вводиться в дію з конкретної дати, наприклад, з 01.01.1998, як це передбачено в Законі України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” від 23.09.1997 № 540/97.

Деякі нормативно-правові акти містять дещо складніші положення: акт набирає чинності з дня його опублікування і діє до певної дати, наприклад, до 01.01.2008, як це передбачено в Законі України „Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні” від 19.09.1997 № 535/97; акт набирає чинності з дня його опублікування, а стаття 3 - з 01.01.1998, та діє до законодавчого врегулювання питань запровадження збору на загальнообов'язкове соціальне страхування, тобто обмежує з дня опублікування певної статті і передбачає припинення дії з настанням певних обставин (Закон України „Про збір на обов'язкове соціальне страхування” від 26.06.1997 № 402/97.

Цікавою сторінкою в нормотворчому процесі України було так зване делеговане законодавство, коли в листопаді 1992 Верховна Рада України прийняла ряд нормативно-правових актів, якими делегувало Кабінету Міністрів України тимчасово, строком до 21.05.1993, повноваження видавати декрети, які мали силу закону, для оперативного вирішення питань, пов'язаних з запровадженням ринкової реформи. Ці декрети передавались в день підписання Прем'єр-міністром України до Верховної Ради і набирали чинність, якщо протягом 10 днів Верховна Рада не накладала на них вето, але не раніше дня опублікування. Як відомо, деякі декрети, зрозуміло, з певними змінами діють і зараз, наприклад, Декрет „Про систему валютного регулювання і валютного конторолю” від 19.07.1993 № 15. Введення цих декретів в дію також, як правило, уточнювалося в них самих - то з посиланням на конкретну дату, то на конкретні обставини, а в деяких випадках з використанням складних формул.

Останнім часом (1996-1999 роки) Президентом України було видано низку указів, спрямованих на вирішення важливих питань економічного розвитку країни. Не торкаючись їх суті, лише підкреслимо, що вони набирають чинності в порядку, передбаченому не в самому акті, а згідно з пунктом 4 розділу XV „Перехідні положення” Конституції України, в якому говориться, що Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституції України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статті 93 Конституції, і що такі укази вступають в дію, якщо протягом 30 календарних днів з дня подання законопроекту Верховна Рада не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діють до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою з цих питань.

Порядок введення в дію нормативно-правових актів в Україні в цілому врегульованний, але, безумовно, він потребує подальшого вдосконалення як в плані їх систематизації, так і в плані їх кодифікації.


Методичні рекомендації підготовлені

Томаківським районним управлінням юстиції

Дніпропетровської області




Схожі:

Методичні рекомендації на тему iconМетодичні рекомендації на тему: "праця жінок" Червоноград 2009 р. Статтею 24

Методичні рекомендації на тему iconМетодичні рекомендації на тему: " довідник: запитання відповіді" 2009 вступ

Методичні рекомендації на тему iconМетодичні рекомендації для вчителя (викладача); методичні рекомендації для учня
Загальні, педагогічні та методичні вимоги до програмного засобу навчального призначення
Методичні рекомендації на тему iconМетодичні рекомендації рекомендації з техніки написання «надійного» договору
Автори численних досліджень на тему цивільно-правового договору найбільшу увагу приділяли визначенню його поняття, класифікації цивільно-правових...
Методичні рекомендації на тему iconМетодичні рекомендації нормативно-правове забезпечення запобігання та протидії корупції
Методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції (далі Методичні рекомендації) розроблені для державних органів та...
Методичні рекомендації на тему iconМетодичні рекомендації на тему
«Ведення обліку актів законодавства і міжнародних договорів України, підтримання у контрольному стані та їх зберігання юридичною...
Методичні рекомендації на тему iconМетодичні рекомендації на тему: «Засади запобігання та протидії корупції»
Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність
Методичні рекомендації на тему iconМетодичні рекомендації з питань забезпечення дотримання вимог Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції"
Методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції (далі – Методичні рекомендації) розроблені для державних органів...
Методичні рекомендації на тему iconМетодичні рекомендації на тему
Перевірки суб’єктів нормотворення щодо стану додержання ними законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів
Методичні рекомендації на тему iconМетодичні рекомендації для педагогів, батьків та учнів. № Назва розробки Анотація
Навчально-методичні, методичні розробки фахівця (навчально-методичні посібники, наукові статі, корекційно-розвивальні програми, методичні...
Методичні рекомендації на тему iconМетодичні рекомендації щодо проведення першого уроку. Атестація кабінетів. Харчування. Зарахування учнів до школи
Навчальні плани. Методичні рекомендації. Формування варіативної частини навчального плану
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи