Методичні рекомендації правова освіта дошкільнят icon

Методичні рекомендації правова освіта дошкільнят




Скачати 255.51 Kb.
НазваМетодичні рекомендації правова освіта дошкільнят
Дата конвертації09.12.2012
Розмір255.51 Kb.
ТипМетодичні рекомендації


ТОМАКІВСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


Правова освіта дошкільнят


смт Томаківка

2012 рік


ВСТУП


Дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні. Дошкільна освіта - цілісний процес, спрямований на забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб, формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.

Дошкільний вік - базовий етап фізичного, психологічного та соціального становлення особистості дитини.

Періоди дошкільного віку:

- немовляти;

- молодший дошкільний;

- середній дошкільний;

- старший дошкільний.

Систему дошкільної освіти становлять:

- дошкільні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форми власності;

- наукові і методичні установи;

- органи управління освітою;

- освіта та виховання в сім’ї.

Принципами дошкільної освіти є:

- доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти;

- рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку кожної дитини;

- єдність розвитку, виховання, навчання і оздоровлення дітей;

- єдність виховних впливів сім'ї і дошкільного навчального закладу;

- наступність і перспективність між дошкільною та початковою загальною освітою;

- світський характер дошкільної освіти;

- особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості дитини;

- демократизація та гуманізація педагогічного процесу;

- відповідність змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти особливостям розвитку та стану здоров’я дитини дошкільного віку.

Завданнями дошкільної освіти є збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини; виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля; формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду; виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту; здійснення соціально-педагогічного патронату сім’ї.

Важливу роль в дошкільній освіті відіграє сім’я. Сім’я зобов’язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім’ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти. Відвідування дитиною дошкільного навчального закладу не звільняє сім’ю від обов’язку виховувати, розвивати і навчати її в родинному колі. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності.

Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту» передбачають безперервність і наступність у єдиній системі освіти між усіма ланками, визнають пріоритетну роль дошкільної освіти як обов’язкової первинної її складової та необхідність створення належних умов для її здобуття.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про дошкільну освіту» громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак мають рівні права на здобуття дошкільної освіти у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, а також у сім’ї.

Незважаючи на те, що за останні роки спостерігається позитивна тенденція щодо збільшення кількості дітей, охоплених дошкільною освітою, значна частина дітей не відвідує дошкільні навчальні заклади, у яких максимально забезпечується системний підхід до реалізації завдань дошкільної освіти, здійснюється планомірна, нефорсована підготовка дітей до школи впродовж усього дошкільного дитинства з урахуванням вікових, індивідуальних можливостей та новоутворень кожного вікового етапу.

Сучасний дошкільник живе у середовищі, яке постійно змінюється, ускладнюється, розвивається, і адаптуватися дитині до нього мають допомогти дорослі, зокрема, педагогічні працівники. Необхідно створити кожній дитині рівні можливості для здобуття дошкільної освіти. Тим часом, не всі батьки спроможні оволодіти спеціальними знаннями, навичками, вміннями, щоб правильно здійснювати навчально-виховний процес в умовах сім’ї та послідовно розвивати своє педагогічне мислення. Тож актуальними завданнями сьогодення є:

- охоплення дошкільною освітою дітей, які не відвідують дошкільні навчальні заклади;

- сприяння особистісному зростанню кожної дитини, розвитку її компетентності;

- залучення до активної співпраці у вихованні та навчанні дітей практично всіх сімей на різних етапах їхнього становлення, розвитку та функціонування, з різними типами родинного середовища, різними виховними можливостями;

- сприяння духовному зростанню батьків, формуванню в них позитивного ставлення до себе та інших, накопиченню досвіду гуманних взаємин.


^ 2. ДОШКІЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ


Дошкільний навчальний заклад - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Дошкільний навчальний заклад:

- задовольняє потреби громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти;

- забезпечує відповідність рівня дошкільної освіти вимогам Базового компонента дошкільної освіти;

- створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання;

- формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки;

- сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, розумовому, психологічному і фізичному розвитку дітей;

- здійснює соціально-педагогічний патронат, взаємодію з сім’єю;

- є осередком поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей дошкільного віку;

- додержується фінансової дисципліни, зберігає матеріально-технічну базу;

- здійснює інші повноваження відповідно до статуту дошкільного навчального закладу.

Дошкільний навчальний заклад, заснований на приватній формі власності, здійснює свою діяльність за наявності ліцензії на право надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти, виданої у встановленому законодавством України порядку.

Режим роботи дошкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, тривалість перебування в ньому дітей встановлюються його засновником (власником) відповідно до законодавства України за погодженням з відповідними органами управління освітою та відповідними органами управління охорони здоров’я.

За бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, у дошкільному навчальному закладі може встановлюватися гнучкий режим роботи, який передбачає організацію різнотривалого, цілодобового перебування дітей, а також чергові групи у вихідні, неробочі та святкові дні.

Дошкільний навчальний заклад що здійснює інноваційну діяльність, може мати статус експериментального. Такий статус надається йому згідно з Положенням про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, затвердженим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки. Статус експериментального не змінює підпорядкування, тип і форму власності дошкільного навчального закладу.

У дошкільному навчальному закладі незалежно від підпорядкування, типу і форми власності не допускаються створення і діяльність організаційних структур політичних партій та релігійних організацій.

Відповідно до потреб громадян України створюються такі дошкільні навчальні заклади:

- дошкільний навчальний заклад (ясла) для дітей віком від двох місяців до трьох років, де забезпечуються догляд за ними, а також їх розвиток і виховання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;

- дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, де забезпечуються догляд за ними, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;

дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) для дітей віком від трьох до шести (семи) років, де забезпечуються їх розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;

- дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) компенсуючого типу для дітей віком від двох до семи (восьми) років, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації. Дошкільні навчальні заклади (ясла-садок) компенсуючого типу поділяються на спеціальні та санаторні;

- будинок дитини - дошкільний навчальний заклад системи охорони здоров’я для медико-соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також для дітей з вадами фізичного та (або) розумового розвитку від народження до трьох (для здорових дітей) та до чотирьох (для хворих дітей) років;

- дошкільний навчальний заклад (дитячий будинок) інтернатного типу забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку, які перебувають у родинних стосунках та утримуються за рахунок держави;

- дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) сімейного типу для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, які перебувають в родинних стосунках і де забезпечуються їх догляд, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;

- дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, у складі якого можуть бути групи загального розвитку, компенсуючого типу, сімейні, прогулянкові, в яких забезпечуються дошкільна освіта з урахуванням стану здоров’я дітей, їх розумового, психологічного, фізичного розвитку;

- дошкільний навчальний заклад (центр розвитку дитини), в якому забезпечуються фізичний, розумовий і психологічний розвиток, корекція психологічного і фізичного розвитку, оздоровлення дітей, які відвідують інші навчальні заклади чи виховуються вдома.


^ 3. ОСНОВНІ УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОВНОЦІННОГО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ РОЗВИТКУ, НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ.


Основні умови забезпечення повноцінного виконання завдань розвитку, навчання і виховання дітей упродовж дошкільного періоду:

  • • вироблення і дотримання чіткого режиму дня;

  • • створення розвивального середовища;

  • • організація освітньої роботи;

  • • взаємодія дітей і дорослих: «педагоги - дитина – батьки».

Режим дня розробляється педагогами відповідно до віку дітей і специфіки обраної форми здобуття дошкільної освіти. Режим перебування дітей у закладах та установах узгоджується з батьками і може коригуватися з урахуванням потреб родин, кількісного та якісного складу груп дітей тощо.

Якщо дитина виховується вдома, за основу береться орієнтовний режим дня для певної вікової групи дошкільного закладу. Режим дня укладається так, щоб не порушувати ритмічного чергування періодів активної діяльності та відпочинку дітей.

Створюючи середовище (природне, предметно-ігрове, соціальне), необхідно забезпечити його розвивально-навчально-виховну спрямованість. Озеленені ділянки, куточки природи, ігрові центри і навчальне обладнання в приміщеннях груп, класів, оснащення фізкультурних залів, спортивних майданчиків, житлових помешкань тощо мають відповідати санітарно-гігієнічним, педагогічним, естетичним вимогам, спонукати до проявів творчості, активності в пізнанні довкілля, спілкуванні, рухах, сприяти повноцінному розгортанню основних видів дитячої діяльності й використанню їхніх потенційних можливостей для своєчасного, збалансованого розвитку малюків.

Увага педагогів і батьків акцентується також на оснащенні середовища іграшками, ігровими посібниками, що є для дошкільника найпершими носіями інформації про навколишній світ, а також матеріалами для самостійної діяльності - образотворчої, ігрової, навчальної, рухової тощо. Важливо максимально використати предметне середовище, в тому числі дидактичне, методичне забезпечення навчального закладу для успішного засвоєння дітьми необхідного обсягу знань, умінь та навичок, досягнення ними достатнього рівня розвиненості, вихованості, навченості.

Невід’ємною складовою розвивального середовища має бути насиченість контактами з людьми різного віку, статі, соціальних ролей і не лише з рідними та близькими, а й у чужому оточенні - з незнайомими дітьми і дорослими.

Навчально-виховна робота спрямовується на всебічний та збалансований розвиток дітей. Акцент у ній зміщено з дидактичного на розвивально-виховний аспект, отже, навчання не є самоціллю, а виступає для дітей засобом оволодіння наукою та мистецтвом повноцінного життя, розгортання особистісного буття в єдності з іншими.

Основними організаційними формами роботи з дітьми є: спеціально відведений для навчальної діяльності час - заняття (ігри-заняття), поза організованою навчальною діяльністю - спостереження, бесіди, індивідуальна робота з різних змістових напрямків, програмних розділів чи ліній розвитку, рухливі, дидактичні, в тому числі настільно-друковані й словесні ігри, чергування і трудові доручення, спілкування з батьками, ранкова гімнастика тощо (в ранкові години); спостереження, досліди, цільові прогулянки, прогулянки-походи за межі закладу, помешкання, заняття фізичними вправами, праця в природі й господарсько-побутова, різні види дидактичних, творчих, рухливих ігор, в тому числі вправи та ігри з елементами спорту, індивідуальна робота з дітьми та інші (на прогулянках) тощо.

Провідною формою організації освітньої роботи для більшості альтернативних форм здобуття дошкільної освіти залишаються заняття. Слід уникати дублювання шкільних занять (уроків) за формами проведення, змістом завдань, методами та прийомами навчання, способами організації дітей, не підпорядковувати їх тільки логіці майбутніх навчальних шкільних дисциплін.

Заняття традиційно розподіляються за розділами, проте такий поділ є умовним з огляду на можливу інтеграцію в їхньому змісті різних розділів програми, сфер життєдіяльності, змістових ліній, ліній розвитку тощо.

Наприклад:

- розвиток мовлення - ознайомлення з навколишнім - фізична культура;

- ознайомлення з природою - художня література - конструювання тощо.

Залежно від поставленої мети, етапів навчання, рівня підготовленості дітей, крім інтегрованих, використовуються й інші типи занять:

- домінантні, комплексні, контрольні - в кінці певного навчального циклу;

- тематичні - можуть бути підпорядковані єдиній темі;

- сюжетні - структуровані за розвитком певного сюжету;

- ігрові - вибудовані на основі лише ігор та ігрових вправ тощо.

У навчальній діяльності дошкільників домінують дидактичні, розвивальні ігри й вправи, практична продуктивна й елементарна творча художня діяльність. Тобто гра посідає чільне місце у режимі дня як ефективна організаційна форма, провідний метод та засіб розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку.

Найтиповіші моделі організації роботи з дітьми, неохопленими дошкільною освітою, передбачають у середньому по 2 (молодший дошкільний вік) чи 3 (старший дошкільний вік) заняття на день при 3 - 5-денному робочому графіку на тиждень. Тривалість кожного заняття для 3-річних дітей - 15 - 20 хвилин, для 4-річних - 20 - 25 хвилин, для 5- річних - 25 - 30 хвилин. Така тривалість занять має забезпечуватися в умовах різновікових груп.

Залежно від віку дітей, обраних програм розвитку, навчання і виховання до загальної сітки занять включаються заняття з ознайомлення з навколишнім та природою, розвитку мовлення і з художньої літератури, формування математичних уявлень і логічного мислення, підготовки до навчання грамоти, образотворчої діяльності та художньої праці, фізичної культури, музики. До розкладу занять можуть також вводитися заняття з іноземної мови, хореографії, плавання, з комп’ютером тощо.

Заняття можуть проводитися фронтально чи підгрупами. Для дітей, які виховуються в сім’ї, заняття проводяться індивідуально.

Розміщення дітей під час занять має бути зручним для них самих і вихователя та періодично варіюватися. Це сприятиме запобіганню фізичної та психічної втоми, уникненню статичних навантажень, динамічній зміні видів діяльності, завдань.

У процесі занять з дітьми увага приділяється поступовому формуванню у них базових навчальних умінь. На початковому етапі навчання ці діти потребують особливої підтримки й заохочення для подолання труднощів на власних позитивних досягненнях без порівняння з іншими дітьми.

У перервах між заняттями (10 - 15 хв.) проводяться динамічні паузи (комплекси фізичних вправ, рухливі ігри), організовується трудова діяльність з підготовки матеріалів до наступного заняття, догляду за живими об’єктами, лагодження іграшок тощо.

Фізичний розвиток дошкільників спрямовується на збереження та зміцнення здоров’я, своєчасний розвиток та належне функціонування всіх органів і систем, підвищення працездатності й запобігання фізичній і психічній втомлюваності дитячого організму, залучення малюків до здорового способу життя. Воно передбачає формування міцних життєво важливих рухових, культурно-гігієнічних умінь і навичок, правильної постави, ігрових дій, розвиток фізичних якостей, навичок безпечної поведінки у довкіллі, системи знань про власний організм та здоров'я, значення режиму харчування, діяльності і відпочинку, фізичних вправ, загартування водою, повітрям і сонцем, гігієни та інших засобів.

Різноманітні аспекти фізичного розвитку і виховання (зокрема: формування основ безпеки життєдіяльності і валеологічного світогляду, статевої ідентифікації та диференціації) інтегруються з іншими лініями розвитку, відпрацьовуються на інших заняттях, у вільний час, у побуті.

Головне завдання пізнавального розвитку дітей - забезпечити формування систематизованих знань про природне довкілля, предметне середовище, соціум, себе самого, причинно-наслідкові зв’язки та залежності у світі, розвиток пізнавальних психічних процесів і логіко-математичний розвиток, оволодіння дітьми узагальненими способами розумової роботи, засобами побудови власної пізнавальної діяльності, виховання допитливості, оптимізацію пізнавальної активності малюка.

Пізнавальний розвиток здійснюється через формування загальної обізнаності дітей в усіх сферах дитячого буття на основі активної практичної діяльності. Тому на спеціальних заняттях та у повсякденному житті значної ваги набувають такі методи:

- спостереження,

- екскурсії (прогулянки, мандрівки),

- читання художньої літератури,

- елементарне експериментування,

- створення проблемно-пошукових ситуацій,

- моделювання,

- самостійна робота з друкованими посібниками, знаками-символами, схемами, планами,

- дидактичні ігри,

- головоломки та ін.

Ознайомлення з навколишнім передбачає формування з подальшим розширенням, конкретизацією уявлень дітей про свої родини, рідне місто (село), традиції, звичаї, культуру, державні і народні символи, обереги рідного краю і України, про предметний світ найближчого і більш віддаленого оточення, професії дорослих, громадські заклади та з інших тем і розвиток на цій основі первинних ціннісних орієнтацій, прагнення до доцільної, шанобливої поведінки у довкіллі, виховання основ соціальної активності, громадянськості, духовної культури.

Ознайомлюючи дітей з природою важливо формувати у них узагальнені цілісні уявлення та систему знань про об'єкти і явища природи, причинні взаємозв'язки і взаємозалежності в ній, природне довкілля як цілісний організм. Особливий акцент робиться на вихованні у дітей екологічної свідомості та культури, прищепленні навичок екологічно-доцільної поведінки.

Мовленнєвий розвиток передбачає розвиток мовлення дошкільників, ознайомлення їх з творами художньої літератури, підготовку до навчання грамоти. Навчання рідної мови і розвиток мовлення особливо важливі для дітей, які не відвідують дошкільні заклади, оскільки вони часто не мають достатнього кола спілкування у соціумі і перебувають поза організованим педагогічним впливом. Воно передбачає формування у кожної дитини мовленнєвої компетентності (фонетичної, лексичної, діамонологічної, комунікативної).

Важливий аспект розвивальної роботи упродовж дошкільного періоду - підготовка руки дитини до письма, а не навчання письма, як це іноді роблять окремі педагоги. Завдання дошкільної освіти - забезпечити належний рівень розвитку дрібної моторики, гнучкості й сили кистей рук дітей, координації рухів рук, рук і очей, окоміру, навчити орієнтуватися на площині аркуша, сторінці зошита, у клітинках й на рядках. Основу цієї роботи, починаючи з раннього віку, складає різноманітна діяльність дітей упродовж дня, пов’язана із роботою кистей рук: спеціальні фізичні вправи, застібання й розстібання ґудзиків на одязі, шнурування взуття, вирізування, обривання й наклеювання в аплікації, малювання, конструювання з будівельних наборів, дитячих конструкторів, паперу, викладання мозаїки, робота з голкою, нанизування, плетіння тощо. Спеціальні графічні вправи на нелініяному папері, по лінійках, клітинках та косих лінійках пропонуються дітям фрагментарно (на розсуд педагога) під час занять з грамоти, математики, ознайомлення з довкіллям чи природою, у вільні години. Тут важливо подбати про послідовне ускладнення завдань та органічне вплетення їх у канву обраного заняття. Підручники, прописи чи зошити з письма для 1 класу початкової школи в роботі з дошкільниками не використовуються; правомірним є лише застосування посібників, розроблених з урахуванням вимог чинних програм дошкільної освіти.

Художньо-естетичний розвиток дошкільників передбачає належний рівень сформованості у них уяви, фантазії, сенсорних відчуттів, естетичного сприйняття, образного мислення.

Актуальним завданням є своєчасне виявлення в дітей з дошкільних років й подальший розвиток у них природних задатків і нахилів до музичної, образотворчої діяльності, виховання в усіх дітей основ художнього смаку, художньо-творчих здібностей.

На музичних заняттях після слухання музики не лише у виконанні педагога, а й у записах, проводять доступні бесіди з дітьми про зміст, характер, форму музичного твору тощо, спонукаючи їх до висловлювання самостійних суджень.

Один з найважливіших напрямків освітнього впливу на сучасних дітей - забезпечення їхнього соціально-морального та емоційно-ціннісного розвитку. З огляду на появу в дошкільників нових, відповідних віковому етапу форм спілкування з дорослими та однолітками, зростання потреби у товаристві ровесників, робота спрямовується на розвиток соціальних емоцій і мотивів поведінки, вміння орієнтуватись у новому соціальному середовищі, пристосовуватися до його вимог та опановувати нові соціальні ролі й стосунки. Тому педагог спочатку сам ініціює свої контакти з дітьми та між ними, а потім поступово навчаючи вихованців самостійно налагоджувати взаємодію з дорослими та іншими дітьми, спілкуватися з ними в різних ситуаціях з урахуванням відмінності чи подібності за віком, статтю, інтересами тощо, допомагає кожному малюкові виявити власні чесноти, посісти гідне місце в дитячому колективі.

З метою накопичення дітьми позитивного досвіду співбуття у групі (сім’ї), створюється і підтримується комфортний психологічний клімат, використовуються всі слушні побутові, навчальні, ігрові ситуації для організації розмов і бесід, вправляння дітей у соціальній поведінці, адекватній реакції на асоціальні вчинки та спірні питання, успіх та неуспіх діяльності.

Повноцінне здійснення завдань розвитку, навчання і виховання дошкільників значною мірою визначається налагодженням взаємодії дітей і дорослих: «педагоги - діти - батьки». Педагогам і членам родин вихованців слід усвідомити, що і діти, і вони є повноправними учасниками педагогічного процесу, та взаємодіяти на засадах діалогу, довіри, партнерства з правом ініціативи, активної дії, самоконтролю. Позиція дитини потребує поваги, розумного захисту і підтримки з боку дорослих учасників взаємодії.

Основою для ділового та особистісного спілкування дорослих з дітьми є різнопланова спільна діяльність, а взаємодія між ними будується на можливостях і бажаннях дітей. Поступово, з накопиченням досвіду спілкування, встановленням довірливих взаємин можна вимагати підпорядкування поведінки дитини, її дій певній системі вимог.

Вступаючи у взаємодію з педагогом, діти не відразу здатні слухати, розуміти, виконувати його вказівки, інструкції, вимоги. Тому педагог, як і батьки, вдається до особистої участі в дитячих справах, допомагає, заохочує під час занять, в іграх, побутових моментах, враховує особливості психологічного стану дітей в період звикання до нових умов, колективу, правил і норм, йде на певні поступки дітям. Таким чином, образ педагога пом’якшується, споріднюється з образом батьків, що полегшує налагодження контактів, усуває зайву сором'язливість і замкненість, знімає напругу і побоювання у дітей перед очікуваними труднощами. Водночас важливо зберегти позицію педагога і батьків як авторитетних, досвідчених старших товаришів, які навчають і виховують, до порад яких слід дослухатися, вимоги яких мають виконуватися. Це готуватиме дітей до майбутніх стосунків із шкільними вчителями.

Важливо навчати батьків правильної взаємодії з дітьми. Педагогізація родин відбувається через консультативно-рекомендаційну (батьківські збори, усні і письмові консультації, бесіди, практикуми, тренінги тощо), лекційно-просвітницьку (батьківські лекторії, всеобучі, конференції, педагогічні читання) діяльність, залучення батьків до освітнього процесу («Дні відкритих дверей», участь у підготовці й проведенні свят, розваг, окремих занять, в оснащенні педагогічного процесу та упорядкуванні приміщень, території разом з дітьми і педагогами).

Своєчасність та успішність розвитку дітей дошкільного віку залежить від усвідомлення батьками важливості правильного вибору доступних форм здобуття дошкільної освіти та небайдужості, активності, компетентності місцевих органів влади, на які покладається основна відповідальність за охоплення всіх дітей дошкільною освітою.


^ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ.


Обов’язковим для усіх дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, інших форм здобуття дошкільної освіти є виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти

Базовий компонент дошкільної освіти - державний стандарт, що містить норми і положення, які визначають державні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті.

Базовий компонент дошкільної освіти розробляється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки спільно з Академією педагогічних наук України, затверджується в установленому порядку і переглядається не рідше одного разу на десять років. Зміна змісту і обсягу Базового компонента дошкільної освіти не допускається. Його програмно-методичне забезпечення реалізації здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки спільно з Академією педагогічних наук України.

У межах Базового компонента дошкільна освіта здійснюється за Державною базовою програмою та навчально-методичними посібниками. Зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти, який передбачає:

- формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

- виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

- утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;

- розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

Діяльність дошкільного навчального закладу регламентується планом роботи, який складається, як правило, на навчальний рік та оздоровчий період та затверджується керівником дошкільного навчального закладу і погоджується з відповідним органом управління освітою. План роботи приватного дошкільного навчального закладу затверджується засновником (власником) дошкільного навчального закладу і погоджується з відповідним органом управління освітою.

Учасниками навчально-виховного процесу у сфері дошкільної освіти є:

- діти дошкільного віку, вихованці, учні;

- директори (завідуючі), заступники директора (завідуючого) з навчально-виховної (виховної) роботи, вихователі-методисти, вихователі, старші вихователі, вчителі (усіх спеціальностей), вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи, соціальні педагоги, інструктори з праці, інструктори з фізкультури, інструктори слухового кабінету, музичні керівники, керівники гуртків, студій, секцій, інших форм гурткової роботи та інші спеціалісти;

- помічники вихователів та няні у будинках дитини, яслах та яслах-садках;

- медичні працівники;

- батьки або особи, які їх замінюють;

- батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу;

- фізичні особи, які надають освітні послуги у сфері дошкільної освіти за наявності ліцензії.

У сфері дошкільної освіти дитина має права визначені Конституцією України, Законом України «Про освіту» та іншими нормативно-правовими актами.

Дитина має гарантоване державою право на:

- безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних дошкільних навчальних закладах;

- безпечні та нешкідливі для здоров’я умови утримання, розвитку, виховання і навчання;

- захист від будь-якої інформації, пропаганди та агітації, що завдає шкоди її здоров'ю, моральному та духовному розвитку;

- безоплатне медичне обслуговування у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах;

- захист від будь-яких форм експлуатації та дій, які шкодять здоров’ю дитини, а також від фізичного та психологічного насильства, приниження її гідності;

- здоровий спосіб життя.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про дошкільну освіту» держава забезпечує соціальний захист, підтримку дітей дошкільного віку, особливо дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, а також дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей.

Дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, гарантовано право на збереження родинних стосунків, утримання у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах за рахунок держави, а також на захист їх особистих, майнових і житлових прав згідно із законодавством України.

Грудним дітям та дітям другого року життя, які входять до складу малозабезпечених сімей, а також грудним дітям та дітям раннього віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за рахунок держави гарантується забезпечення дитячим харчуванням у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Дітям, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, гарантовано право на відвідування державних і комунальних дошкільних навчальних закладів з гнучким режимом роботи та їх утримання у цих закладах за рахунок держави. Направлення дітей до дошкільного навчального закладу (ясел-садка) компенсуючого типу здійснює відповідна психолого-медико-педагогічна консультація, діяльність якої регламентується Положенням про психолого-медико-педагогічну консультацію, затвердженим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.

Діти, які потребують корекції зору, слуху, опорно-рухового апарату, забезпечуються засобами пересування, протезування, орієнтації і сприйняття інформації, а також іншими засобами індивідуальної корекції за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Управління системою дошкільної освіти здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки; інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані дошкільні навчальні заклади; Рада міністрів Автономної Республіки Крим; обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації та підпорядковані їм органи управління, у сфері управління яких перебувають дошкільні навчальні заклади; органи місцевого самоврядування.

Основними завданнями органів управління системою дошкільної освіти є:

- створення умов для здобуття дітьми дошкільної освіти;

- прогнозування, забезпечення розвитку дошкільної освіти та мережі дошкільних навчальних закладів незалежно від типів і форми власності відповідно до освітніх запитів населення;

- ліцензування приватних дошкільних навчальних закладів, юридичних і фізичних осіб на право надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти;

- державна атестація дошкільних навчальних закладів, доведення результатів ліцензування та атестації до громадськості через засоби масової інформації;

- соціальний захист, охорона життя, здоров’я та захист прав учасників навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі;

- здійснення контролю за виконанням завдань дошкільної освіти та додержанням вимог Базового компонента дошкільної освіти, навчально-методичного керівництва та державного інспектування в дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів та форми власності;

- організація науково-методичного забезпечення дошкільної освіти, впровадження в практику досягнень науки, передового досвіду, новітніх педагогічних технологій;

- ведення обліку дітей дошкільного віку;

- проведення експериментальної та інноваційної діяльності;

- здійснення міжнародного співробітництва у системі дошкільної освіти;

- забезпечення системи дошкільної освіти керівними і педагогічними кадрами, сприяння їх підготовці, підвищенню кваліфікації і проведенню атестації.


ВИСНОВКИ


Враховуючи вищевикладене можна зробити висновок, що дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні. Вона гармонійно поєднує сімейне та суспільне виховання і покликана підготувати дитину до активного суспільно корисного життя, подальшого навчання.

Виховання дитини починається з моменту її народження. Дошкільне виховання є основною ланкою в системі безперервного навчання і виховання. Як завжди, так і сьогодні однією із головних проблем виховання є проблема створення належних умов для повноцінного фізичного, фізіологічного, духовного розвитку кожної дитини.

Найпершим суспільним середовищем для дитини є дошкільний заклад, основне завдання якого - соціальна адаптація дитини до умов життя в товаристві незнайомих людей.

У своїй роботі дошкільні навчальні заклади (далі - ДНЗ) повинні керуватись Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Конвенцією про права дитини та іншими.

Вихователі ДНЗ працюють на основі програми «Дитина», «Малятко» починаючи з молодших груп. Під час навчання вони формують у дітей знання про населений пункт, де вони живуть, уявлення про дорожній рух. Під час проведення занять, екскурсій, різних видів діяльності вихователі формують у дітей вміння культурно поводитися у громадських місцях. Ознайомлюють дітей з національними традиціями, побутом, обрядами, усною творчістю рідного народу. У побудові Базового компоненту дошкільної освіти включено основні сфери життєдіяльності: «Природа», «Культура», «Люди», «Я сам», які характеризують специфіку дошкільного дитинства.

У ДНЗ повинно бути обладнано куточки державної символіки, з відповідним матеріалом: картинками про Батьківщину, столицю України, книги, альбоми, фотокартки.

З дітьми та їх батьками повинні проводитись групові та індивідуальні форми роботи (бесіди, заняття, свята, конкурси).

Вихованці дошкільних закладів повинні здобути знання:

- про свої права та обов’язки та відповідальності за свої дії як дитини;

- про Україну як суверенну державу, її символіку, рідний край, народ та історичне минуле;

- про правила безпечної поведінки у різних сферах життя.

Розвиток у дітей переконань у необхідності дотримування правових обов’язків - важлива умова підвищення ефективності профілактики негативних звичок, пропаганди засад здорового способу життя.

Враховуючи те, що в дошкільному віці інтенсивно розвиваються моральні почуття, засвоюються норми і правила поведінки, формуються риси характеру, починають складатися взаємовідносини із старшими і ровесниками, закладаються основи громадськості, творчої особистості, перед дошкільними навчальними закладами стоїть завдання - виховання активної, життєрадісної, творчої особистості з розвиненим почуттям відповідальності, гідності, совісті, вихованої, чемної, привітної дитини, що любить і шанує батьків, свою родину, Батьківщину, усвідомлює себе як особистість серед інших особистостей, розуміє свої права і права інших, свої обов'язки перед людьми.

Правова освіта та правове виховання молоді в дусі поваги до закону завжди було пріоритетним державним завданням. Таким воно залишається в даний час і в майбутньому. Відповідно до Національної програми правової освіти населення, затвердженої Указом президента України від 18.10.2001 року № 992/2001, правове виховання починається ще з дитячого садочка, де дітям надаються початкові знання про норми поведінки, формуються навички їх дотримання, виховується повага до батьків, вихователів, ровесників, людей похилого віку.

За порушення законодавства про дошкільну освіту передбачена відповідальність винних осіб. За невиконання приватними дошкільними навчальними закладами, юридичними чи фізичними особами, які надають освітні послуги у сфері дошкільної освіти, завдань дошкільної освіти, вимог Базового компонента дошкільної освіти є підставою для позбавлення їх ліцензії. Позбавлення ліцензії зумовлює ліквідацію чи реорганізацію дошкільного навчального закладу.

Координацію діяльності дошкільних навчальних закладів здійснюють управління освіти державних адміністрацій.

Згідно з Положенням про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції управління юстиції відповідно до покладених завдань координує діяльність місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ, організацій щодо правової освіти населення, формування у громадян правового світогляду, перевіряє стан правової освіти в навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях, надає необхідну допомогу, бере участь у семінарах, конференціях, олімпіадах правових знань, конкурсах з цих питань, а також надає методичну допомогу керівникам та викладачам дошкільних навчальних закладів.

З цією метою відповідно до свого положення та планів роботи управління здійснюють перевірки стану викладання стану правової освіти і виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. При проведені перевірки увага приділяється виконанню закладами базового компонента дошкільної освіти щодо правоосвітньої роботи в дошкільному закладі, наявності планів роботи, зацікавленості батьків та дітей у вивченні правових норм, наявності та змісту куточка (стенда) правової інформації, роботі бібліотеки по правовому інформуванню дітей, правовиховним і правоосвітнім заходам (запланованим та проведеним з дітьми, їх періодичність), формі роботи з батьками, наявності секцій, кружків для дітей тощо.


Методичні рекомендації підготовлені Томаківським районним управлінням юстиції Дніпропетровської області




Схожі:

Методичні рекомендації правова освіта дошкільнят iconТема 15. Правова свідомість та правова культура
Поняття та система правосвідомості: правова ідеологія, правова психологія, правова поведінка
Методичні рекомендації правова освіта дошкільнят iconЗакон України «Про загальну середню освіту» // Освіта України. 2000. 21 серпня. Ільюк М. Й. Основи вибору професії. / Методичні рекомендації. К.: Освіта. 1991
Актуальні питання трудового і профільного навчання та професійної підготовки // Трудова підготовка в закладах освіти. 2002.№1. С....
Методичні рекомендації правова освіта дошкільнят iconМетодичні рекомендації проблеми укладення та виконання попередніх договорів
Для початку варто відзначити, що правова природа попереднього договору випливає з його визначення, що міститься в положеннях Цивільного...
Методичні рекомендації правова освіта дошкільнят iconМетодичні вказівки для студентів юридичного факультету Львів 2007 І. Й. Бойко, О. В. Грищук Соціологія: загальна та правова
Соціологія: загальна та правова. Плани семінарських занять та методичні вказівки для студентів юридичного факультету – Львів: Юридичний...
Методичні рекомендації правова освіта дошкільнят iconМетодичні рекомендації щодо вивчення математики
Ознайомлюватися з статями фахових видань „Інформатика”, „Домашній пк”, газети „Крайова освіта”
Методичні рекомендації правова освіта дошкільнят iconМетодичні рекомендації щодо самостійного вивчення та підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни
Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення та підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни “Вища освіта і Болонський...
Методичні рекомендації правова освіта дошкільнят iconМетодичні рекомендації для вчителя (викладача); методичні рекомендації для учня
Загальні, педагогічні та методичні вимоги до програмного засобу навчального призначення
Методичні рекомендації правова освіта дошкільнят iconМетодичні рекомендації щодо виявлення, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду з метою його участі у міський педагогічний виставці «Освіта славутича-2012»

Методичні рекомендації правова освіта дошкільнят iconМетодичні рекомендації правова природа акту звірки в господарській практиці
Метою розроблення даного методичного посібника є надання роз’яснень щодо з’ясування правової природи акта звірки з точки зору допустимості...
Методичні рекомендації правова освіта дошкільнят iconМетодичні рекомендації нормативно-правове забезпечення запобігання та протидії корупції
Методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції (далі Методичні рекомендації) розроблені для державних органів та...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи