Урок №1 icon

Урок №1




Скачати 113.53 Kb.
НазваУрок №1
Дата конвертації08.02.2013
Розмір113.53 Kb.
ТипУрок
1. /9 клас/Поняття в_русу.doc
2. /9 клас/УРОК1.doc
3. /9 клас/УРОК10.doc
4. /9 клас/УРОК14.doc
5. /9 клас/УРОК15.doc
6. /9 клас/УРОК16.doc
7. /9 клас/УРОК17.doc
8. /9 клас/УРОК18.doc
9. /9 клас/УРОК19.doc
10. /9 клас/УРОК2.doc
11. /9 клас/УРОК20.doc
12. /9 клас/УРОК21.doc
13. /9 клас/УРОК22.doc
14. /9 клас/УРОК23.doc
15. /9 клас/УРОК24.doc
16. /9 клас/УРОК29.doc
17. /9 клас/УРОК3.doc
18. /9 клас/УРОК30.doc
19. /9 клас/УРОК31.doc
20. /9 клас/УРОК32.doc
21. /9 клас/УРОК4.doc
22. /9 клас/УРОК5.doc
Урок № Тема. Поняття комп’ютерного вiрусу. Історiя та класифiкацiя вiрусiв I троянських програм. Призначення, принцип дiї та класифiкацiя антивiрусних програм.
Урок №1
Урок № Тема. Запуск на виконання програм. Типи файлiв. Зв’язок типiв файлiв iзпрограмами та зрозширеннями iмен файлiв Мета
Урок № Тема. Стиснення, архiвування та розархiвування даних. Архiватори та операцiї зархiвами. Практична робота №6 «Архiвування та розархiвування даних». Мета
Урок № Тема. Запис iнформацiї на оптичнi носiї. Форматування та копiювання дискiв. Мета
Урок № Тема. Поняття про глобальну та локальну комп’ютернi мережi. Апаратне й програмне забезпечення мереж. Поняття про сервер та клiєнтський комп’ютер. Мережнi протоколи Мета
Урок №
Урок № Тема. Вiддалене керування комп’ютером. Практична робота №7 «Спiльне використання ресурсiв локальної мережi»
Тема. Призначення й структура мережi Інтернет. Протоколи Інтернету. Адресацiя в Інтернетi, поняття ip-адреси, доменного iменi та url-адреси. Способи пiдключення до Інтернету, функцiї провайдера
Урок № Тема. Поняття про iнформацiйнi системи та технологiї. Види iнформацiйних систем. Поняття про апаратне та програмне забезпечення iнформацiйної системи.
Урок № Тема. Служби Інтернету. Поняття гiпертекстового документа, гiперпосилання, web-сторiнки та web-сайту. Поняття всесвiтньої павутини та навiгацiя нею. Мета
Тема. Використання та настроювання браузера. Вибiр системи кодування пiд час перегляду web-сторiнок. Збереження web-сторiнок та їх фрагментiв на локальному комп’ютерi. Використання списку сайтiв, обраних для швидкого доступу
Урок № Тема. Засоби пошуку iнформацiї в Інтернетi. Принципи функцiонування web-каталогiв та пошукових систем. Стратегiї пошуку iнформацiї. Практична робота №8 «Пошук iнформацiї в Інтернетi»
Урок № Тема. Комбiнований залiк з теми «Комп’ютернi мережi»
Урок № Тема. Поняття комп’ютерної графiки. Растровi й векторнi зображення та їх властивостi. Колiрнi системи. Призначення та класифi-кацiя засобiв обробки графiчних даних.
Урок № Тема. Джерела й параметри растрових зображень. Поняття про роздiльну здатнiсть, глибину кольору та їх зв’язок з якiстю растрових зображень
Тема. Типова архiтектура персонального комп’ютера. Класифiкацiя та призначення апаратних засобiв: пристроїв введення, виведення, зберiгання та обробки iнформацiї. Класифiкацiя та основнi характеристики процесорiв
Урок № Тема. Робота в середовищi редактора растрової графiки: робота зфайлами, використання iнструментiв малювання, видiлення фрагментiв малюнка, їх перемiщення та копiювання
Урок № Тема. Створення текстових написiв. Настроювання кольору. Практична робота №11 «Створення растрових зображень»
Урок № Тема. Принципи побудови й обробки векторних зображень. Засоби графiчного редактора, вбудованого в середовище офiсних програм; створення простих векторних зображень.
Урок № Тема. Принцип дiї та основнi характеристики найбiльш поширених видiв запам’ятовувальних пристроїв: дискових накопичувачiв, оперативної та флеш-пам’ятi.
Урок №

УРОК №1

Тема. Поняття про iнформацiю та способи її подання. Данi. Рiзновиди iнформацiйних повiдомлень. Вимiрювання обсягу даних. Поняття про iнформацiйну надлишковiсть повiдомлень. Способи подання i кодування повiдомлень, двiйкове кодування. Вимiрювання довжини двiйкового коду. Інформацiйнi процеси: отримання, збирання, зберiгання, пошук, обробка й передавання iнформацiї. Об’єкти та їх властивостi.

Мета: сформувати: поняття iнформацiї, даних, iнформацiйного повiдомлення; поняття про iнформацiйну надлишковiсть повiдомлень; поняття про iнформатику як науку та галузь дiяльностi людини;пояснити: способи подання повiдомлень; способи оцiнювання кiлькостi iнформацiї;розглянути: види повiдомлень; одиницi вимiрювання довжини двiйкового коду: бiт, байт, кiлобайт, мегабайт, гiгабайт, терабайт; правила технiки безпеки в кабiнетi iнформатики;навчити: визначати довжину двiйкового коду повiдомлення.

Базовi поняття й термiни: iнформатика, iнформацiя, повiдомлення, кiлькiсть iнформацiї.

Хiд уроку

I. Органiзацiйний етап

Ви починаєте вивчати новий предмет — iнформатику. Інформатика — це широка галузь новiтнiх технологiй, пов’язаних з iнформацiйною дiяльнiстю людини. Інформатика як наука досить молода: вона сформувалась у другiй половинi XX столiття, але вже стала необхiдною складовою освiти сучасної людини. Англiйський варiант назви iнформатики звучить як Computer Science — комп’ютерна наука. Найвидатнiшим досягненням у цiй галузi було створення персональних комп’ютерiв, якi швидко стали невiд’ємною частиною повсякденного життя. Завдяки комп’ютерам ви вiдкриваєте для себе не лише новi iгри та розваги, а й вiкно в неосяжний свiт Інтернету, у свiт створення комп’ютерних зображень, текстiв, рiзноманiтних математичних обчислень.

Яку роль вiдiграють iнформацiя, iнформатика, iнформацiйнi технологiї в життi сучасної людини? На це та iншi питання ми спробуємо дати вiдповiдь, вивчаючи тему «Інформацiя. Інформацiйнi процеси та системи» (тема розрахована на 2 уроки).

  1. Оголошення теми уроку

  2. Вивчення нового матерiалу

Розповiдь учителя з елементами демонстрацiї.

Інформатика — це наука, яка вивчає структуру i властивостi iнформацiї, а також закономiрностi та методи подання, пошуку, зберiгання, обробки та передачi iнформацiї за допомогою комп’ютерних систем.

Термiн iнформатика походить вiд двох слiв: iнформацiя й автоматика.

Інформатика — комплексна наукова й iнженерна дисциплiна. Можна вважати, що вона виникла одночасно зпершими спробами механiзувати й автоматизувати розумову дiяльнiсть людини. Зародження iнформатики припадає на XVII столiття, коли з’явилися першi механiчнi обчислювальнi машини. Подальший розвиток iнформатики також визначався ступенем розвитку iнженерно-технiчних можливостей людства. Отже, iнформатика розвивається паралельно з технiкою зв’язку, технiкою автоматичного регулювання й керування (механiчною, електромеханiчною, електронною), технiкою запам’ятовування, зчитування й запису, реєстрацiї, перетворення, опрацювання й передачi iнформацiї.

Основа iнформатики — iнформацiйнi технологiї — сукупнiсть засобiв i методiв, за допомогою яких здiйснюються iнформацiйнi процеси в усiх сферах життя й дiяльностi людини. Сьогоднi у свiтi немає жодної науки, яка розвивалася б такими швидкими темпами, як iнформатика.

Основнi напрями розвитку iнформатики

  • Теорiя iнформацiї — вивчає властивостi iнформацiї та iнформацiйнi процеси;

  • математичне моделювання — вивчає методи обчислювальноїi прикладної математики, їх застосування до дослiджень у рiзнихгалузях людських знань;

  • теорiя штучного iнтелекту — моделює способи мислення людини;

  • системний аналiз — вивчає засоби пiдготовки й прийняття рiшень;

  • бiоiнформатика — вивчає iнформацiйнi процеси в бiологiчнихсистемах;

  • соцiальна iнформатика — вивчає iнформацiйнi процеси в суспiльствi;

  • розробка обчислювальних систем i програмного забезпечення;

  • комп’ютерна графiка, анiмацiя, засоби мультимедiа;

  • телекомунiкацiйнi системи й мережi;

  • iнформатизацiя виробництва, науки, освiти, медицини, торгiвлi,промисловостi, сiльського господарства та iнших галузей людськоїдiяльностi.

Роль iнформатики в розвитку сучасного суспiльства величезна. З нею пов’язаний початок принципових змiн у галузi накопичення, передавання, опрацювання й використання iнформацiї.

Постiйне зростання можливостей комп’ютерної технiки, розвиток iнформацiйних мереж, створення нових iнформацiйних технологiй приводять до значних змiн в усiх сферах суспiльства: у науцi, технiцi, виробництвi, освiтi, медицинi тощо.

Ключовим поняттям iнформатики як науки є абстрактне (неозна-чуване) поняття — iнформацiя.

Термiн «iнформацiя» походить вiд латинського «informatio», що означає пояснення, виклад, тлумачення. Поняття «iнформацiя» багатозначне, належить до первiсних понять iнформатики. Строгого означення йому не дають, але характеризують його, перераховуючи властивостi iнформацiї.

Інформацiя. Властивостi iнформацiї

Хоча iнформацiя є неозначуваним, фiлософським поняттям, вона вiдiграє важливу роль у життi людини. У бiльшостi випадкiв iнформацiю використовують для прийняття рiшень.

Властивостi iнформацiї:

  1. Об’єктивнiсть. Інформацiя — вiдображення зовнiшнього свiту,а вiн iснує незалежно вiд нашої свiдомостi, знань, думок та суджень про нього.

  2. Достовiрнiсть. Інформацiя є достовiрною, якщо вона вiдображаєiстинний стан справ. На основi достовiрної iнформацiї приймаються правильнi рiшення.

  3. Повнота. Інформацiю можна назвати повною, якщо її достатньодля розумiння ситуацiї та прийняття правильного рiшення.

  4. Актуальнiсть iнформацiї — важливiсть, iстотнiсть для певного часу.

  5. Кориснiсть. Ступiнь корисностi iнформацiї залежить вiд потребконкретних людей i вiд тих задач, якi за допомогою здобутоїiнформацiї можна розв’язати. Кориснiсть — це практична цiннiсть iнформацiї для конкретної людини.

  6. Зрозумiлiсть. Інформацiя повинна бути представлена в доступному для сприйняття виглядi.

Спробуємо дати означення термiну «iнформацiя». (Вiдповiдi учнiв. Узагальнення.) Таким чином:

  • iнформацiя — це набiр вiдомостей про об’єкти, явища й процесинавколишнього свiту;

  • iнформацiя — це вiдомостi, знання, якi ми отримуємо iззовнiшнього свiту або якi передаються вiд одного об’єкта до iншого(наприклад, вiд одного комп’ютера до iншого);

  • iнформацiя — це загальнонаукове поняття, яке включає обмiнвiдомостями мiж людьми, мiж людиною й автоматичним пристроєм, мiж автоматичними пристроями, обмiн сигналамив тваринному i у рослинному свiтi.

Характернi риси iнформацiї

  1. Інформацiя — це нематерiальна субстанцiя, але передається воназа допомогою матерiальних носiїв — знакiв i сигналiв — або за допомогою фiзичних процесiв, якi змiнюються з перебiгом часу.(У разi запису iнформацiї на СD-диск його маса не змiнюється.)

  2. Інформацiя залежить не тiльки вiд самих знакiв та сигналiв, алей вiд їх взаємного розташування. (Сир — рис) Якщо зоднiєї точки простору iнформацiя передасться в iншу, тов початковiй точцi вона не зникає. (Читаючи книгу, ми отримуємо iнформацiю, але при цьому вона залишається на паперi.)

  1. Інформацiя є зрозумiлою лише для того, хто здатний її розпiзнати.(Приклад: текст iноземною мовою)

У широкому розумiннi iнформацiя — це вiдображення реального (матерiального) свiту у виглядi знакiв та сигналiв.

Повiдомлення

Інформацiя передається за допомогою повiдомлень. Повiдомлення — послiдовностi сигналiв рiзної природи: звук, текст, зображення, жести, електричнi сигнали тощо. Повiдомлення можуть передаватися вiд людини до людини, вiд людини до пристрою та навпаки, а також мiж пристроями.

Мiж людьми повiдомлення звичайно передаються в уснiй чи письмовiй формi, а мiж пристроями - за допомогою сигналiв.

Інформацiя залежить вiд того, як iнтерпретується (трактується) повiдомлення, за допомогою якого вона передається.

За формою подання можна видiлити наступнi види iнформацiї (повiдомлень):

  1. текстова — iнформацiя, яка мiститься в усiй друкованiй лiтературi або вiдображається технiчними пристроями у виглядi текстiв;

  2. графiчна — картини, малюнки, графiки, дiаграми, схеми тощо;

  3. звукова — усне мовлення, музичнi композицiї, мелодiї, шумовiефекти;

  4. числова — набори числових даних;

  5. керувальна — вказiвки, команди, накази, якi передаються певним виконавцям;

  6. комбiнована або мультимедiйна — iнформацiя, що утворюєтьсяяк комбiнацiя об’єктiв попереднiх видiв. Прикладом такої iнформацiї є web-сторiнки.

Виконавцями команд можуть бути живi iстоти та технiчнi пристрої, такi, як роботи, станки зчисловим програмним керуванням, комп’ютери.

Інформацiю (повiдомлення) умовно можна подiлити на масову та спецiалiзовану.

За способом сприйняття розрiзняють такi види повiдомлень:

  • вiзуальнi: форма предметiв, колiр, тексти, малюнки, скульптури,вiзуальнi сигнали, дiї;

  • звуковi: музика, спiв птахiв, крики тварин, доповiдь, усне спiлкування;

  • тактильнi: твердий — м’який, гладкий — жорсткий, рiдкий —твердий;

  • нюховi: рiзкий, їдкий, запах диму, запах парфумiв тощо;

  • смаковi: солоний, солодкий, гiркий, кислий.

Шум

Але не будь-яке повiдомлення несе iнформацiю. Наприклад, повiдомлення «2 + 2 = 4» для вас не є iнформацiєю, бо ви це давно вже знаєте.

Одне i те ж повiдомлення може нести рiзну iнформацiю для рiзних людей залежно вiд рiвня їх обiзнаностi. Наприклад, текстове повiдомлення може мiстити корисну й некорисну iнформацiю для конкретної людини.

Ту частину повiдомлення, яке не несе корисної iнформацiї, називають шумом.

Прикладом шуму є повiдомлення, написане, наприклад, китайськими iєроглiфами або вимовлене японською мовою, якщо ми не знаємо цих мов.

Не пiдвищують рiвня нашої обiзнаностi (а отже, несуть шум) повiдомлення про результат футбольного матчу, який ми вже знаємо, повiдомлення про вiдомi формули зкурсу фiзики або математики тощо.

Інформацiя може перетворюватися на шум. Якщо ми почули по одному зканалiв телебачення повiдомлення про прогнозпогоди на завтра вперше, то воно несе для нас iнформацiю. Якщо ми того самого дня почули це повiдомлення ще раз, то воно буде для нас уже шумом.

З iншого боку, i шум може перетворюватися на iнформацiю. Так, повiдомлення формули для обчислення коренiв квадратного рiвняння є шумом для учня 7-го класу (вiн її не розумiє). І воно ж стає iнформацiєю для цього учня у 8-му класi пiд час вивчення вiдповiдної теми.

Кодування повiдомлень

Для iнформацiї важлива форма її подання. Звичнiше виражати iнформацiю природною мовою спiлкування. Одна й та сама iнформацiя може мати рiзнi форми, наприклад, вiдомостi про погоду можуть бути висловленi росiйською або українською, англiйською або нiмецькою мовою.

Мова спiлкування — далеко не єдина форма подання iнформацiї. Коли потрiбно оперувати зчислами i величинами, використовують рiзнi символьнi позначення, наприклад: v — швидкiсть, m— маса, t — час тощо. В обчислювальнiй технiцi iнформацiю найчастiше подають у двiйковiй системi, тобто за допомогою двох чисел 0 i 1.

У процесi передачi iнформацiя може спотворюватися або втрачатися в результатi дiї зовнiшнiх факторiв, наприклад дiї електро-магнiтних полiв.

Кодування — це процес замiни знакiв одного набору знаками iн-шого набору зі збереженням змiсту тiєї iнформацiї, яка подається за допомогою цих знакiв. Якщо кодування здiйснюється за допомогою двох елементiв (наприклад, «+» i «–» чи «0» i «1»), то таке кодування називається двiйковим. Двiйкове кодування iнформацiї для подання її в пам’ятi обчислювальних машин здiйснюється за допомогою цифр 0 i 1 двiйкової системи числення. Подання iнформацiї за допомогою двiйкових кодiв конструктивно й технiчно виявилося зручним тому, що двом знакам, якi для цього використовуються, можуть вiдповiдати два рiзнi фiзичнi стани: намагнiчена або розмагнічена елементарна дiлянка на поверхнi магнiтного диска, тече черезпровiдник струм чи нi, зафiксовано свiтловий промiнь чи нi тощо.

Кодування текстової iнформацiї. Сукупнiсть усiх символiв, за допомогою яких здiйснюється спiлкування з комп’ютером, утворює кодову таблицю. Однiєю знайбiльш вiдомих кодових таблиць є таблиця ASCII (American Standard Code for Information Interchange). Вона мiстить 256 символiв. Символи в кодових таблицях нумеруються числами, i цi номери називаються кодами символiв (рис. 1).



Тексти слiд розглядати як послiдовностi символiв, i текстова iнформацiя в пам’ятi обчислювальних машин подається у виглядi послiдовностi числових кодiв тих символiв, зяких вона складається.

Кодування графiчної iнформацiї. Графiчна iнформацiя, яку можуть опрацьовувати обчислювальнi машини, є дискретною. Графiчнi зображення на екранах монiторiв формуються шляхом пiдсвiчення всiх точок екрана певним кольором. Елементом графiчного зображення є точка — пiксель (Picture Element). У практицi використовують таблицi, якi мiстять 16, 256, 65536, понад 4 млн i бiльшу кiль-кiсть кольорiв.

Поширеним пiдходом до кодування графiчних зображень є занесення в пам’ять обчислювальних машин кодiв кольорiв точок, зяких вони складаються, причому в такiй послiдовностi, в якiй цi точки знаходяться на екранi (у кожному рядку злiва направо).

Кодування числової iнформацiї. Двiйковi коди цiлих чисел будуються шляхом переведення їх у двiйкову систему числення.

Для запам’ятовування цiлих чисел видiляється певна кiлькiсть байт, якi називаються машинними словами. Крайнiй лiвий бiт машинного слова видiляється для кодування знака числа. Решта бiтiв займає двiйкове подання числа без знака, яке за потреби доповнюється незначущими нулями до потрiбної довжини.

Кодування звукової iнформацiї. За своєю фiзичною природою звук, який сприймається органами слуху людини, — це звуковi хвилi, якi розповсюджуються у пружному середовищi. Математично такi хвилi описуються рiвняннями, до складу яких входять такi визначальнi числовi величини, як частота коливань, амплiтуда, фаза змiщення. А це є числа, якi кодуються за загальноприйнятими правилами.

Кодування керувальної iнформацiї. Керувальна iнформацiя призначена для сприйняття її деяким виконавцем. Якщо виконавцем є технiчний пристрiй, то вiн володiє певною системою команд, якi можна подавати на його вхiд. Якщо виконавцем команд є мiкропроце-сорна технiка (калькулятори, комп’ютери тощо), то систему команд таких виконавцiв утворюють команди їх процесорiв. Для комп’ютерiв цi команди утворюють мову машинних команд. Керувальна iнфор-мацiя в такому випадку записується у виглядi вiдповiдних програм.

Одиницi вимiрювання iнформацiї

Основною одиницею iнформацiї в обчислювальнiй технiцi є бiт.

Бiт — це найменша порцiя iнформацiї, яку одержують у виборi мiж двома подiями.

Назву «бiт» для одиницi iнформацiї обрано не випадково. Подiя, що має два можливих варiанти, може бути записана за допомогою двох цифр: 0 i 1. Число, що набуває двох значень, називається двiйковим числом, або англiйською мовою Binary Digit (скорочено bit — бiт).

Бiт — одиниця досить дрiбна, її недостатньо для вимiрювання об-сягiв iнформацiї, якими оперують сучаснi комп’ютери та iншi обчис-лювальнi пристрої. Тому використовують бiльшi одиницi, основною iзних є байт:

1 байт = 23 = 8 бiтів.

Байт кратний бiту i є послiдовнiстю звосьми двiйкових знакiв 0 i 1, наприклад, 10110100 або 00101110.

Ще бiльшими одиницями iнформацiї є одиницi, кратнi байту: 1 Кбайт (кiлобайт) = 210 байти = 1024 байти, 1 Мбайт (мегабайт) = 210 кiлобайти = 1024 Кбайти, 1 Гбайт (гiгабайт) = 210 мегабайти = 1024 Мбайти, 1 Тбайт (терабайт) = 210 гiгабайти = 1024 Гбайти, 1 Пбайт (петабайт) = 210 терабайти = 1024 Тбайти. Звернiть увагу, що префiкс «кiло» означає не 1000, а число 1024. Саме стiльки дає пiднесення двiйки в десятий степiнь.

Інформацiйнi процеси

Інформацiйнi процеси — це процеси пошуку та накопичення, опрацювання та використання, представлення, зберiгання та захисту iнформацiї.



Опрацювання iнформацiї — це процес її перетворення, який виконується за деякими правилами. Опрацювання iнформацiї слiд вiдрiзняти вiд перетворення, яке не змiнює змiсту вхiдної iнформацiї (наприклад, пiдсилення звукових сигналiв). Опрацювання iнфор-мацiї залежить вiд змiсту вхiдної iнформацiї, але пiд час самого опрацювання iнформацiя не осмислюється, а лише перетворюється за розробленими алгоритмами. Пристрiй, за допомогою якого здiй-снюється опрацювання iнформацiї, називають процесором.

Процесор разом iз запам’ятовувальними пристроями та пристроями введення/виведення iнформацiї, якi в сукупностi призначенi для виконання певних функцiй, називають персональним комп’ютером.

На сьогоднi людство володiє надзвичайно величезними iнформа-цiйними ресурсами. Користування цими ресурсами можливе лише за умови володiння сучасними iнформацiйними технологiями, пiд яки-

ми розумiють цiлеспрямовану органiзовану сукупнiсть iнформацiйних процесiв iзвикористанням засобiв комп’ютерної технiки. Широкомасштабне втiлення в життя iнформацiйних технологiй ставить перед суспiльством завдання виховання iнформацiйної культури, яка передбачає не тiльки розумiння їх сутностi та основ функцiонування, але й володiння знаннями й навичками у використаннi сучасних iнформацiйних технологiй для розв’язання пiзнавально-освiтнiх, дiлових, виробничих та iнших проблем. Володiння цими знаннями стає обов’язковим атрибутом будь-якої професiйної дiяльностi.

IV. Осмислення набутих знань

Перегляд презентацiї «Інформацiя. Інформацiйнi процеси».

V. Практичне завдання

Робота зклавiатурним тренажером. Інструктаж зтехнiки безпеки.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати конспект уроку.

VII. Пiдбиття пiдсумкiв уроку

Узагальнення навчального матерiалу.



Схожі:

Урок №1 iconКонкурс на кращого декламатора 30 Урок Урок подорож. В. Шевчук «Панна квітів» 32 6 клас Урок Фольклорне свято «А вже весна» 40 Урок 2
Посібник пропонує розробки уроків з позакласного читання для 5-7 класів за 12- річною програмою
Урок №1 iconУрок та його аналіз Інтегрований урок це урок, який проводиться з метою розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах
Оскільки інтегрований урок це в основному урок систематизації та узагальнення знань, умінь і навичок учнів, та його оптимальною структурою...
Урок №1 iconОрієнтовний сценарій проведення „Олімпійського уроку ” Пояснювальна записка Урок „Олімпійський урок”
Урок „Олімпійський урок” проводиться один раз на рік напередодні професійного свята дня фізичної культури і спорту (90 хвилин)
Урок №1 iconУрок гра з української літератури в 7 класі "Що? Де? Коли?"
Юні друзі, сьогодні у нас незвичайний урок, урок гра "Що? Де? Коли?". Цей урок виявить найрозумніших, ерудованих учнів, тих, хто...
Урок №1 iconКонспект уроку Визначте головну тему уроку. Зазвичай тема випливає з тематичного плану і навчальної програми з конкретного предмета
Вкажіть тип уроку: урок ознайомлення з новою інформацією або урок закріплення пройденого матеріалу, комбінований урок, повторювально-узагальнюючий,...
Урок №1 iconУрок 2/70 Підсумковий урок Мета уроку: підбити підсумок вивчення курсу фізики у 8 класі. Тип уроку: урок закріплення знань. Методичні рекомендації

Урок №1 iconУрок приключение Тема: Окончания имен прилагательных
Слово учителя: сегодня у нас необыкновенный урок. Это урок – приключение, полное опасностей и неожиданностей, путешествие к земле...
Урок №1 iconРасписание итоговых контрольных работ: 10 мая (вторник) геометрия (4-й урок) 12 мая (четверг) украинский язык (5-й урок) 16 мая (понедельник) алгебра (5-й урок)

Урок №1 iconУрок дзеркало технології Обравши технологію, ми фактично задали основні параметри уроку І. П. Підласий, міжнародний експерт з питань освіти
Сучасний якісний урок це урок добре підготовлений, ретельно розрахований відповідно до поставленої мети й наявних можливостей
Урок №1 iconУрок математики в 1-б классе. Учитель Сухомлин Т. Д. 29. 04. 2013г
Ребята, сегодня у нас с вами будет необычный урок: «Урок – путешествие». Путешествовать мы будем на автобусе. Целью нашего путешествия...
Урок №1 iconУрок і мультимедійні технології. Досвід та перспективи
Аналізуючи тему нашого семінару перш за все хотілося б акцентувати увагу на тому, що ж ми розуміємо під поняттям сучасний урок. Отже,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи