Вступні уроки в 5-9 кл. (2011-2012 н р.) icon

Вступні уроки в 5-9 кл. (2011-2012 н р.)




Скачати 435.14 Kb.
НазваВступні уроки в 5-9 кл. (2011-2012 н р.)
Сторінка1/3
Дата конвертації07.05.2013
Розмір435.14 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3


Вступні уроки в 5-9 кл. (2011-2012 н.р.)


Увага!

Кількість поданих дидактичних матеріалів свідомо збільшено.

Вибравши те, що можна використати на вступному уроці,

інші матеріали словесник зможе використати принагідно.


Склала

Олександра Глазова.

5 клас

Тема. Значення мови в житті суспільства. Українська мова — державна мова України.

Мета: забезпечити усвідомлення учнями значення мови як основного засобу спілкування, формування думки й пізнання; розуміння ролі та значення української мови як державної в Україні, сприяти формуванню патріотичних почуттів та любові до рідної мови.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
^

Обладнання: підручник1, таблиця, проектор.


http://shkola.ua/book/read/65

http://shkola.ua/book/read/65/page11

^ Зміст уроку


І. Організаційно-психологічний момент.


* Ознайомлення з новим підручником.

  • Читання передмови.

  • Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).


ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу.


* ^ Робота з підручником. Усне виконання вправ 1, 2.


* Опрацювання таблиці.



^ МОВА НЕОБХІДНА, ЩОБ

СПІЛКУВАТИСЯ:

люди обмінюються думками й почуттями

ФОРМУВАТИ ДУМКИ:

думки формуємо й виражаємо тільки за допомогою мови

^ ПІЗНАВАТИ СВІТ:

люди пізнають світ, здобувають знання про нього

ОБ’ЄДНУВАТИ ЛЮДЕЙ:

люди об’єднуються в одну спільноту: родину, рід, народ, державу



* Прочитати. Пояснити зміст кожного з речень. Про яке призначення (функцію) мови йдеться в кожному з них?


1. Спілкування - це обмін інформацією, передавання її однією людиною іншій (Г.Гайович). 2. Говорити - значить ділитися думками (Урсула Ле Гуїн). 3. Думати означає розмовляти з самим собою (Х. Ортега-і-Гассет). 4. Мова – тіло нашої думки (О.Сербенська). 5. Через мову щиро і правдиво одкривається нам білий світ (Д.Білоус). 6. Як мову знаєш ти, здобути ти можеш просто безліч знань! (Н.Красоткіна). 7. Слово — то мудрості промінь, слово — то думка людська (Олена Пчілка). 8. Слово об’єднує людей у родину, рід, народ, націю (С.Єрмоленко).


ІV. Закріплення вивченого.

*Робота з підручником.

  • Усне виконання вправ 3, 4, 5.

  • Письмове виконання вправи 6.


* Робота біля дошки.

Записати речення. Пояснити правопис виділених слів. Лексичне значення слова символ з’ясувати за поданим у підручнику тлумачним словничком.


1. Наша слава – Українська держава (Нар.творч.). 2. Державна мова прирівнюється до Державного Прапора України, Державного Герба України та Державного Гімну України. Статтею 20 Конституції України вони визнані як державні символи України (І.Ющук).


Словник. ^ Символ – знак; умовне позначення предмета, поняття чи явища. Конституція – головний закон держави.


*Робота з підручником (с.3).

  • Читання тексту Державного Гімну України.

  • Пояснення символіки Державного Герба - Тризуба.

  • Пояснення символіки кольорів Державного Прапора України.


* Виразне читання віршів (тексти спроектовано на дошку або екран).

Любов Голота


Я бачу, як пшениця колоситься,
як в небесах блакитних мріє птиця,
і я люблю, як над землею лине
мій прапор України жовто-синій.
Шаную прапор свій, свою Вітчизну -
це мати й батько, це моя дідизна.
Тож не соромлюсь вимовити дзвінко:

Я — українка, рід мій — українці.
Пишаюсь родом і своїм народом,
бо це — життя моє, моя природа.


Наталка Поклад

Прапор



Прапор — це державний символ

Він є в кожної держави;
Це для всіх — ознака сили,
Це для всіх — ознака слави

Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки вже — народом,
Українським, в Україні.



* Бесіда.

  • Чому Державний Прапор, Державний Гімн, Державний Герб є святинями державного народу?

  • Чому державна мова прирівнюється до державних символів України – Державного Прапора і Державного Герба?

  • Яке значення для громадян держави має державна мова?

  • Як мають ставитися до державної мови ті громадяни України, для яких вона не є рідною? Чому?

  • Як ви розумієте слова поета Дмитра Білоуса: «Де б не був, учися, говори мовою людей, куди прийшов»? Чи згодні ви з поетом? Поясніть.


* Робота біля дошки. Записати речення. Пояснити зміст кожного з речень.


1. Мова - як герб, як прапор, як гімн належить до найвищих ознак держави, до її невмирущих символів (В.Крищенко). 2. Для громадянина Української держави природним є спілкування державною мовою (В.Лизанчук). 3. Я - українка! Горджуся й радію, що рідною мовою я володію (О.Василенко). 4. Слід знати своє слово, любити його, шанувати, боронити, розвивати, вкладати в нього свій розум (А.Бортняк).


* Робота з підручником. Письмове виконання вправи 6.


* Диктант із коментуванням.


І. 1.Мова – не тільки засіб спілкування, а й інструмент мислення та пізнання світу (І.Ющук). 2. Українська мова - наша слава, це для думки - золота оправа (О.Грибинюк). 3. Треба й чужі мови старанно вивчати, та з усіх найбільше рідну шанувати (А. Незнаний). 4.Кожний громадянин України має знати, що дім його – Україна і мова його держави – українська (С.Єрмоленко). 5. Рідна мова - мати єдності, сестра громадянства і берегиня держави (М. Даукша).

ІІ. 1. Мова є засобом спілкування між людьми, передання свого досвіду іншим людям і збагачення досвідом інших людей (З підручника). 2. Мова є засобом не вираження готової думки, а створення її (О.Потебня). 3.Надзвичайно важлива роль мови – об’єднавча (Л.Масенко.) 3. Добре володіння рідною мовою важливе для навчання, тому що мова є основою мислення (З Вікіпедії). 4. Мов поганих не існує в світі. Є лише погані язики (А. Бортняк). 5. Володiння рiдною мовою – не заслуга, а обов'язок патрiота (В.Іванишин, Я.Радевич-Винницький).


* Поясніть слова французького філософа Вольтера: Усi головнi європейськi мови можна вивчити за шiсть рокiв, свою ж рiдну треба вчити цiле життя.


V. Підбиття підсумків уроку.


* Бесіда.

  • Яка роль мови в житті суспільства?

  • Які засоби, крім мови, люди використовують для спілкування?

  • У чому переваги звукової мови перед іншими засобами?

  • Яке значення для громадян держави має державна мова? Чому?

  • Як людина повинна ставитися до рідної мови? Чому?

  • Чому державною мовою має бути рідна мова народу, що живе в державі?

  • Чому державну мову кожен громадянин повинен знати бездоганно?

  • Які мови вивчають у вашій школі? Яка роль кожної з них у житті українця?


VІ. Домашнє завдання. Вправа 8.


6 клас

^ Тема: Краса і багатство української мови

Мета: поглибити знання про багатство та красу української мови, звернути увагу на багатство її лексичного складу та граматичну досконалість, милозвучність і мелодійність; формувати спостережливість, розвивати логічне мислення, пам’ять, емоційну сферу, вдосконалювати культуру усного й писемного мовлення; виховувати повагу та любов до рідної мови.

^ Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник2, проектор.

Зміст уроку


І. Організаційно-психологічний момент.


* Знайомство з новим підручником.

  • Читання передмови.

  • Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).


ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.


ІІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.


* ^ Прочитати (прослухати). Які означення використовують поети стосовно української мови? Пояснити, чому найчастіше українську мову називають солов’їною та калиновою.

1. Мальовнича, барвінкова, українська рідна мово! Ти привітна, наче мати, милозвучна і крилата (В.Процюк). 2. Моя мова калиново-барвінкова. В ній сіяє самоцвітом кожне слово (Г.Тарануха). 3.Українська переможна мова в серці українському луна, ніжна, шовковиста, калинова, є така на світі лиш одна (О.Грибинюк). 4. В серці ніжну і погідну збережу я мову рідну (М.Хоросницька). 5. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! (Д.Білоус).


ІV. Вивчення нового матеріалу.


*Робота біля дошки.

Записати речення. Пояснити написання виділених слів та вживання розділових знаків. Чим забезпечується милозвучність української мови?


1. Наша мова українська всім світом визнана за одну з наймелодійніших мов (І.Огієнко). 2. Краса має певні параметри. Якщо в людини це її зовнішність, то в мові – її звучання, а в українській мові – її милозвучність. (І.Фаріон). 3. Найлегше, музично, евфонічно звучать для нас слова, у яких кількість приголосних і голосних однакова і вони правильно чергуються. У більшості слів нашої мови голосні та приголосні співвідносяться як 1:1 (За Б.Якубським).


*Вимовити слова полетіла, гомоніли, нерухомо, заборона. Як співвідносяться в цих словах приголосні та голосні звуки? Як це впливає на звучання слів?

^ Словник. Евфонія – милозвучність.


*Пояснення вчителя.


1. Коли нашу мову називають однією з наймилозвучніших мов світу, це не комплімент, а визнання дійсного факту фонетичної досконалості й упорядкованості мови, яка уникає важких для вимови чи немилозвучних звукосполук. Милозвучність української мови досягається низкою фонетичних засобів. Ось кілька найтиповіших прикладів евфонічної (милозвучної) норми, характерної для українського літературного мовлення:

1) прийменник в і його варіант у в українській мові не мають жодного змістового розрізнення. Їх уживання ґрунтується виключно на врахуванні звуків, якими розпочинаються або закінчуються сусідні слова в словосполученні, реченні: кінцевий приголосний попереднього слова вимагає прийменника у, а голосний – в (зайшов у кімнату; зайшла в кімнату). Розпочинати речення, а особливо абзац треба завжди прийменником у;

2) прийменник з в українській мові виключно з метою милозвучності вживається аж у чотирьох варіантах – з, із, зі, зо. А правило вживання кожного з них те саме, яке ми наводили в попередньому прикладі щодо вживання прийменників у(в): узяв зі столу; вітер зі сходу (або із заходу), з огляду на зазначене; з увагою до предмета; виступив із пропозицією; разів зо два;

3) сполучник і, будучи голосним звуком, має приголосний варіант й, який уживається між голосними: культура й освіта, море й океан, Іванко й Оленка.

Мелодійність української мови забезпечується ще однією її орфоепічною особливістю – збереженням дзвінкості парних дзвінких приголосних у так званій слабкій позиції – у кінці слова і в його середині перед наступним глухим. Українською мовою має звучати: сад, дуб, ніж, гриб, сніг, ложка, казка, берізка; Хліб-сіль їж, а правду ріж! На превеликий жаль, ця мовна норма дуже часто порушується. У результаті діти змушені слухати не казку а “каску”, хлопчик знайшов у лісі не гриб, а “грип” і т.п. (За М.Вашуленком).


*Робота з підручником. Усне виконання вправ 1, 2, 3.


^ V. Виконання вправ на закріплення вивченого.


*Робота з підручником. Виконання вправи 4 (письмово), 5 (усно)


* Переписати, на місці крапок уставляючи прийменники в або у. Пояснити, чим зумовлено ваш вибір.


Переїхав … Київ, жили … Умані, помандрував … Крим, завітали … Одесу, … рідному місті, збудував … Львові, … поштовій скриньці, найсильніший … команді, ввійти .. воду, знову … школі.


* Переписати, вибравши з дужок прийменник. Свій вибір обгрунтувати.


Зустрілися (з,зі) товаришем, дізнався (з,зі) словника, вийняв (з,із) портфеля, узяв (з,із) шафи, лист (з,зі) Львова, років (з,зо) три.


* Переписати, вибравши з дужок префікс.Свій вибір пояснити.


(Над,наді)слати, (з,зі)штовхнути, (під,піді)йняти, (з,зі)рвати, (під,піді)братися, (з,зі)драти, (з,зі)шкребти, (над,наді)лити.


* Переписати, вибираючи з дужок сполучник. Свій вибір обґрунтувати.


Удень (і,й) вночі, місяць (і,й) зорі, річки (і,й) озера, каштани (і,й) осокори, жоржини (і,й) айстри, орел (і,й) сокіл, верх (і,й) низ, батько (і,й) мати, брат (і,й) сестра, Марина (і,й) Йосип, щастя (і,й) радість, любов (і,й) ненависть, хто (і,й) як, фонетика (і,й) орфографія, синтаксис (і,й) пунктуація.


* Бесіда.

  • Які засоби милозвучності української мови ви знаєте?

  • Поясніть рядки поета Дмитра Білоуса: «Коли мовиш, як належить, — слово чисте, як роса, і від тебе теж залежить мови рідної краса». Яке значення поет уклав у вираз «слово чисте, як роса»?

  • Від чого залежить уживання сполучників і-й та прийменників у-в у словосполученнях і реченнях?

  • Чи впливає на милозвучність мови варіативне вживання слів уже – вже; раз – ураз? Поясніть.

  • Чи є засобом милозвучності української мови таке фонетичне явище, як спрощення в групах приголосних? Наведіть приклади слів зі спрощенням.

  • Чи належить до засобів милозвучності уподібнення приголосних? Поясніть. Наведіть приклади.


* Пояснювальний диктант. Визначити слова, у яких відбулося спрощення та уподібнення приголосних звуків. Позначити в словах відповідні орфограми. Пояснити, чи сприяють названі фонетичні явища милозвучності мови.


Щасливі роки, корисні справи, президентський указ, сучасне агентство, журналістська нарада, обласна газета, спортивна боротьба, солдатський вишкіл, чукотський мороз, жаліслива мелодія, підспівувати бандуристці, радісний настрій.


*Прочитати (прослухати). Які ще факти визнання особливої милозвучності української мови вам відомі? Розказати про це.

Українська мова органічно кладеться на музику. Значить, ця мова виразна й експресивна. А ще вона мила, м’яка та приємна на слух (Алессіо Влад, диригент Болонської та Римської опер).

Словник. Експресивний – виразний.

Для довідки.

*1928 року в Парижі відбувся міжнародний конкурс мов. На ньому мали визначити, яка з мов світу наймилозвучніша. Зачитували тексти різними мовами. Прозвучали там і вірші Тараса Шевченка. Виразність і мелодійність української мови належно оцінили члени журі. Серед чотирьох переможниць українська мова посіла третє місце, поступившись французькій та італійській і залишивши після себе мову фарсі (перську).

У 1934 році в Парижі на лінгвістичному конгресі провідні фахівці світу українську мову визнали третьою з-поміж усіх мов (після французької та фарсі) за мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, величезними словотвірними можливостями, синтаксичною гнучкістю.

Ще через кілька років на аналогічному форумі мовознавців у Швейцарії, де за головний критерій оцінки бралася евфонічна система мови, її мелодійність, милозвучність, українську мову було названо другою після італійської3.

*

Дмитро Білоус.

Собінов співає


Собінов приїхав на гастролі.
Золотий сезон. Найкращі ролі.
Собінов співає на Вкраїні
ув «Онєгіні» і в «Лоенгріні».

Собінов співає в «Майській ночі».
Тисячі послухати охочі.
Наша опера заледве набирає сили,
й раптом - світове імення

в ній оголосили.

А сьогодні море звуків

плещеться безкрає:
в українському театрі

Собінов співає.

Але що це? Ярославець,

корінний волжанин,
українською співає.

Знак любові й шани.

Для волжанина, напевне,

нелегка то праця -
кожне виплекати слово,

знати, не збиваться!

Сотні слухать Лоенгріна

й Ленського охочі,
і Левка у «Майській ночі»

слухать до півночі...

Грім овацій. Свіжі квіти.

Захват по виставі.



Коло нього і артисти,

й глядачі цікаві.


- Ви пробачте, - аж сіяють

молоді дівчата, -
а по-українськи

важко ролі вам вивчати?

Він, симпатію відчувши

в їхньому нестримі,
лиш очима усміхнувся,

ще в костюмі й гримі:

- Може, декому і важко,

та признатись мушу,
легко все мені красиве

западає в душу.

У Москві я Заньковецьку

бачив на гастролях,
українських корифеїв

у найкращих ролях.

В юні роки з ними навіть

виступав укупі,
у Садовського Миколи

в українській трупі...

В нашім мовнім багатоголоссі
Собінов хвилює нас і досі.
Золота сторінка не зів'яне.
То хіба ж могли тоді кияни,
як і харків'яни, й одесити,
на руках артиста не носити!


Довідка. Собінов Леонід Віталійович (1872-1934) – видатний російський співак, ліричний тенор. Під час гастролей трупи Миколи Садовського в Москві (1891 р.) виконував партію Петра («Наталка Полтавка» М.Лисенка) та Андрія («Запорожець за Дунаєм С.Гулака-Артемоського). 1906 р. виступав у Київській опері, партії Лоенгріна (однойменна опера Р.Вагнера), Левка («Майська ніч» М.Римського-Корсакова) та Ленського («Євгеній Онєгін» П.Чайковського) виконував українською мовою. Приїхавши 1926 р. на гастролі до Харкова, де він співав у опері Вагнера партію Лоенгріна, Л. Собінов записав: «Коли я одержав переклад Лоенгріна українською мовою й тоді ж, сівши за рояль, проспівав знамените звернення до лебедя, я мимоволі закричав: та це-бо звучить зовсім по-італійському: гарно, звучно, високо й поетично».

* Робота в парах. Прочитати. Яке речення в тексті передає його тему? Яке речення містить головну думку тексту? Як у світлі прочитаного ви розумієте значення епітетів «мальовнича» та «барвиста» стосовно мови?


Нова наука кольоропсихологія вивчає можливості звуків, імен тощо. Мовне чуття, поетичний та ораторський талант підказують нам ці живописні можливості слова, колористичну виразність імен: різкого, твердого «Ростислав», м’якого, ніжного, музикального імені «Лілія» тощо. Колористику звуків, музику кольору, яку виявляють носії мови, підтверджують дані ЕОМ. Ось інформація щодо голосних:

[a] – яскраво-червоний;

[о] – яскравий світло-жовтий або білий;

[і] – світло-синій, блакитний;

[е] – світло-жовто-зелений;

[у] – темно-синьо-зелений;

[и] – тьмяний темно-коричневий або чорний.

Наведемо приклад опису імені Галина. Це поєднання кольорів яскраво-червоного із сіро-блакитним. Різке й яскраве звучання перших звуків спалахує і заспокоюється, переходячи в плавне і злитне завершення цієї вібрації, спричиняє спокій у його засвоєнні.

Отже, як бачимо, мова плекає в собі безліч таємниць. Тому слід бути дуже уважним до того, що, навіщо і як одна людина говорить іншій (За Г.Сагач4).


* Прочитати. Визначити головну думку тексту. Витлумачити його заголовок .

^ Звуковий лад національних мов

Психологи стверджують, що існує тісний зв'язок між мовами та кліматом. Сонце сприяє тому, що в мові виникає більше голосних звуків. У мовах північних народів більше приголосних. Рівновага між голосними й приголосними за спостереженнями тих, кого цікавить психологія народів, встановлюється у мовах, носії яких здавна живуть у помірному кліматі.

Про звуковий лад національних мов є чимало цікавих спостережень. Науковці зазначають, в українській мові відчуття плинності, текучості пов'язане зі звуком [л], який українці чують у звуках природи (плавати, лити, булькати тощо). У японській мові такого звука немає, отже, ідея плинності та всілякі асоціації з цим звуком у японців не можуть пов'язуватися.

У давньогрецькій і латинській мовах не було шиплячих звуків — не було для носіїв цих мов таких звуків і в природі (пор. укр. шум, шелест, шепіт, шурхіт та под.), відповідно, не могло бути пов'язаних із цими звуками уявлень, оцінного ставлення до явищ тощо.

Українська мова прив'язує народ до його природного оточення, до ландшафту (За О.Сербенською).


*Які уявлення викликає у вас звук [р] (^ Гримить! Благодатна пора наступає, природу розкішная дрож пронимає…» (І.Франко)?

* Прокоментувати слова поета О.Бальмонта: [p] – один із тих звуків, що беруть участь і в мовах різних народів, і в рокотах самої природи… [p] – скорий, мережаний, грізний, спірний. [p] є і в гарчанні тигра, і у воркуванні горлиці, і в карканні крука, і в рокотанні бурхливих вод, і в гуркоті грому.


* Прочитати спроектовані на дошку (екран) речення. Які з них передають зорові образи? Які – слухові? За допомогою яких художніх засобів?


1. Неповторна і чудова українська мово! Ти для мене - як веселка в небі кольорова (С.Драпак) 2.Усе мені в радість: ліси і садки, озера й річки, і глибокі ставки, лани неосяжні, і гори, й долини, цвіт білосніжний у лузі калини. В душі моїй солодко грає сопілка, бо я з України, бо я - українка! (О. Василенко). 3. У мові - чари барвінкові, аж сяють барви веселкові (Д.Білоус). 4. Кожне слово - немовби виплекана народом-дивотворцем квітка з неповторним ароматом, неповторними барвами (З журналу). 5. Кожне слово - це ніби діамантова намистинка на величезному разку нашої пребагатої мови (І.Цюпа). 6. Українська моя рідна мово, в кожнім слові твоїм — цілий світ! Бачу барви у нім веселкові і калини червоної цвіт (Ю.Павленко).

* Поясніть слова: ^ Рідна мова — це музика й малювання (В.Овсянико-Куликовський, мовознавець).

ІІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.


* Робота біля дошки.

Записати речення. Як ви розумієте вирази «багата мова» та «гнучка мова»?


1. Українська мова входить до першої двадцятки найбагатших за словниковим складом мов світу (Ю.Килимник). 2. Українська мова - одна з найбагатших і найрозвиненіших мов світу. Вона має багатющий запас слів, розвинену синоніміку, добре відшліфовані фонетичну й граматичну системи (І.Ющук). 3. Безмежно багатою, гнучкою і досконалою стала наша мова під пером поетів і прозаїків (І.Дзюба).


*Прочитати. Дати відповіді на запитання: У чому полягає багатство мови? Чи багата українська мова? Відповідь побудувати у формі роздуму (теза-докази).


Розрізняють мовлення багате і бідне. Багатим мовлення називають тоді, коли в ньому рідко повторюються ті самі слова, коли урізноманітнена мовна структура. А це, в свою чергу, залежить від активного запасу мовних засобів (слів, їхніх значень, моделей словосполучень і речень, запасу інтонацій). Багатство мовлення залежить, по-перше, від лексичного запасу мовця, по-друге, від багатства мови.

В українській мові багато синонімів. До цього ще додається великий запас фразеологізмів, які не тільки збагачують мовну палітру, а й прикрашають мовлення (За О.Пазяк).


* Як пов’язані мова і мовлення? Чи залежить багатство мовлення від банатсва мови? Пояснити.


^ Вивчення нового матеріалу.


* Пояснення вчителя.

Багатство мови виявляється передусім у великій кількості слів. Тлумачний 11-томний «Словник української мови» містить 134 тисячі слів, хоч до нього не увійшли спеціальні терміни, власні назви, слова обмеженого вжитку, похідні від багатьох слів. Виданий 2005 року Великий тлумачний словник сучасної української мови (видавництво «Перун») вміщує 250 тисяч слів.

Великою є кількість фразеологічних зворотів. Словник фразеологізмів української мови (Київ, Наукова думка, 2003) містить 7 922 фразеологічні одиниці, уживані в сучасному українському мовленні.

Електронний словник онлайн містить понад 220 000 словникових статей і понад 20 000 фразеологізмів.

http://www.slovnyk.net/about/


Показниками багатства мови є наявність у ній багатозначних слів, синонімів, різноманітність засобів словотворення, розгалуженість граматичної системи.

Володіння багатством засобів рідної мови дозволяє досягати точності вираження думок, виразності у висловленні почуттів, дає змогу сприймати й усвідомлювати зміст чужих висловлювань.


*Прочитати (прослухати). Визначити вжиті в тексті синоніми, виписати їх. Яка роль синонімів у мовленні? Які синоніми до слова базіка, крім ужитих у вірші, ви знаєте? Записати їх. Чи можна сказати, що велика кількість синонімів робить мовлення більш точним, виразним і різноманітним? Чи робить уживання синонімів мову багатою? Якими народними прислів’ями можна передати зміст тексту? Чи засвідчує багатство мови велика кількість прислів’їв?


Будував базіка дім – сім дверей і вікон сім. Торохтій допомагав: язиком дошки тесав. Метушився пустомеля: скоро будуть стіни й стеля! Говорун клав на словах з бляхи цинкової дах... В дім без вікон і дверей талалай скликав гостей. На гостину гості йшли, але... дому не знайшли, ані даху, ні стіни. Ось такі балакуни! (О. Сенатович.)


Довідка. І. Базіка - базікало, дурноляп, клепало, патякало, баляндрасник, цокотун, пустомолот, пустомеля, верзиця, балаклій, лепетень, патякало, перебендя, торопало, цвентюх, щебетун, язикач, пустобрех, суєслов. ІІ. Легше говорити, як зробити. Язиком сяк і так, а ділом ніяк. Язиком вихать – не ціпом махать. Краще мовчання, ніж брехливе казання.


* Дібрати синоніми до слова насолоджуватися, дійсно. З утвореними синонімічними рядами скласти усне висловлювання «Насолоджуйтеся рідним словом». Яка роль синонімів у мовленні?

Довідка. Насолоджуватися, розкошувати, тішитися, блаженствувати, раювати. Дійсно, справді, насправді, достеменно.


* Прочитати речення, виписати з них фразеологізми. Витлумачити значення фразеологізмів. Яка їхня роль у мовленні?


1.Мене за довгий язичок батьки поставили в куток. Поклявсь я таткові і мамі язик тримати за зубами. 2. «Іду на ви!» – помітивши дозор, підзвітних попередив ревізор. 3. Він викручувавсь завжди й  сухим  виходив із води. Він підбирав ключі  до нього довго (давно собі поставив за мету). Знайшов таки вразливе місце в нього, побачив ахілесову п'яту (З віршів І.Січовика).


*До поданих іншомовних слів усно дібрати з довідки українські відповідники. Чому потрібно віддавати перевагу в мовленні – іншомовному слову чи українському?


І. Специфіка, уїкенд, превалювати, вербальний, імідж, компенсація, брокер, фактор, респектабельний, координувати, прерогатива, анархія.

ІІ.Симптом, патогенний, октаедр, тираж, контур, локальний, апелювати, репродукувати, фіксувати, пролонгувати, лімітувати, уніформа.


Довідка. І.Особливість, вихідний, переважати, словесний, образ, відшкодування, посередник, чинник, поважний, погоджувати, перевага, безлад. ІІ. знака, хвороботворний, восьмигранник, наклад, обрис, місцевий, звертатися, відтворювати, записувати, продовжити, обмежувати, однострій.


* Усний переказ із завданням.

Прослухавши текст тричі, усно переказати його, проілюструвавши самостійно дібраними (або взятими з попередньої вправи) прикладами.


Занадто часте вживання іншомовних слів дехто вважає за ознаку освіченості. Досвід же свідчить, що любов до «вчених» слів часто приховує незнання рідної мови. Звісно, сучасна людина не може не вживати іншомовну лексику. Проте надмірне вживання іншомовних слів, а тим паче козиряння цим уживанням не прикрашає мову. Іншомовні слова треба вживати там, де без них нема як обійтися. Там же, де є можливість уживати свою лексику, треба вживати свою. (За С.Караванським.)


* Робота з підручником. Письмове виконання вправи 6.


^ VІ. Підбиття підсумків уроку.


*Прочитати речення, заздалегідь записані на дошці (або спроектовані на мультимедійну дошку). Визначити слова, ужиті в переносному значенні, витлумачити це значення. У яких із них йдеться про милозвучність української мови? Які речення увиразнюють багатство української мови? У чому полягає мовне багатство?


1.Рідна мово моя, що є краще за тебе, що бринить наймиліш і співає ясніш? (І.Калиниченко). 2. Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі. Кожне з них, лиш торкни - як струна, виграва (О.Лупій). 3. Вивчаймо нашу мову правічну і дзвінку, як сонце, світанкову, як річка, гомінку! (Н.Супруненко). 4. Мово рідна! Ти ж - як море - безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю (С.Плачинда).5. Процвітай, українська мово, заохочуй красою нас! Що багатший твій слів запас, легше вибрати влучне слово (Д. Білоус).

Словник. Лексикон – словниковий запас.


*Бесіда

  • Як ви розумієте слова письменника Олега Чорногуза: «Мова – як інструмент: чим більше граєш на ньому, тим краще він звучить»? Як ви «налаштовуєте» інструмент своєї мови?

  • Витлумачте слова українки грузинського походження Етері Житинської «У пошуках думки, у пошуках слова завжди я знаходжу красу. Рости і збагачуйся, рідная мово, у серці любов я несу». Чи пов’язані багатство мови та її краса? Яким чином?

  • Прокоментуйте речення «Мова барвиста, мова багата, рідна і тепла, як батьківська хата» (В. Гринько).


*Диктант із коментуванням.


1.Тож співай, моя мовонько! Кажуть, ти солов’їна   (К.Стожук-Андрощук). 2. Ця мова може світ зачарувати. У ній усе: і грім, і шерехи гаїв. У неї, мабуть, вчилися співати усі на світі солов’ї (В.Сіренко). 3. Рідна мово моя, в тобі сила козацька, вільний подих степів, осяйна далечінь. Проведуть бандуристи по струнах зненацька, і злетиш ти, мов сокіл, в ясну височінь (І.Калиниченко). 4. Вище голову, братове, козаки ми, не раби. Із душі зростає слово, з дужих рук ростуть хліби (В.Крищенко). 5. Річ не про те, що мова солов'їна, бо мова — глибша за пташиний спів. В її скарбниці — доля України, глибинна таємниця правіків (М.Лотоцький).


*Робота в групах. Прочитайте уривок з надісланого на на адресу одного з телеканалів листа. Якою мірою ви згодні з його автором? Напишіть йому відповідь.

Мене як шанувальника української мови зачіпає за живе відведення їй «почесного» статусу «солов’їної». На мій погляд, визнання за нашою мовою такого «почесного» місця є насправді її приниженням. Для української мови більше, на моє глибоке переконання, підходить формула «НЕО-3» — неосяжна, неоціненна, неозора. Безумовно, це моя суб’єктивна оцінка, я її нікому не нав’язую. Михайло Фалагашвілі, м. Ірпінь.

Словник. Суб’єктивний – тут: такий, що вдбиває думки однієї людини; особистий.


VІІ. Домашнє завдання. Вправа 7.


* Попереджувальний диктант.


1. Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову (П.Тичина). 2. Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! (М.Рильський). 2. Священний обов’язок кожного з нас – берегти дорогоцінні якості рідної мови, її запашні, барвисті слова, образи, звороти (А.Матвієнко). 3. Повсякчас потрібно відкривати для себе красу, неповторні барви, музику, високість і найтонші відтінки слова. (І.Вихованець). 4.У шелесті трав, у цвітінні калини я чую цю мову у сні й наяву. Вона в моїм серці, це вся Україна, я дихаю нею, я нею живу! (В.Геращенко).


^ 7 клас

Тема: Мова – скарбниця духовності народу.

Мета: пояснити духотворчу роль мови, її значення у формуванні й удосконаленні духовної сутності кожного мовця; виховувати патріотичні почуття, почуття національної гідності, повагу до рідної мови; розвивати логічне й образне мислення, увагу, пам’ять, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

^ Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник5, проектор.

http://shkola.ua/book/read/98

  1   2   3



Схожі:

Вступні уроки в 5-9 кл. (2011-2012 н р.) iconВступні уроки в 10-11 кл. (2011-2012 н р.)
Тема: Функції мови і мовлення: комунікативна, когнітивна (пізнавальна), кумулятивна (культуроносна), естетична, експресивна. Роль...
Вступні уроки в 5-9 кл. (2011-2012 н р.) iconМетодичні рекомендації вчителю щодо створення та підготовки до проведення нетрадиційного уроку
«суди», уроки пошуку істини, уроки-концерти, уроки-діалоги, уроки-ролеві ігри, уроки-екскурсії, інтегральні уроки тощо
Вступні уроки в 5-9 кл. (2011-2012 н р.) iconВступні уроки української мови у 8 класі за новою програмою Перший урок
Після канікул „знайомство” допоможе учням швидше включитись у спільну роботу. Почати таке „знайомство” краще вчителю. Далі кожен...
Вступні уроки в 5-9 кл. (2011-2012 н р.) iconУсі уроки до курсу «людина І світ» 11 клас (стандартний та академічний рівні, 17 год.)
Б59 Усі уроки до курсу «Людина і світ». 11 клас. Стандартний, академічний та профільний рівні. — X. Вид група «Основа», 2011. — 301...
Вступні уроки в 5-9 кл. (2011-2012 н р.) iconОбеспечение реализации образовательного процесса в моу «Средняя общеобразовательная школа №9 г. Надыма» на 2011/2012 учебный год Начальное общее образование Образовательная область № п/п
Бунеев, Р. Н., Бунеева, Е. В., Пронина, О. В. Русский язык. (первые уроки) 1 класс – М.: Баласс, 2011 г
Вступні уроки в 5-9 кл. (2011-2012 н р.) iconНайпоширенiшi нестандартнi уроки Уроки фантазії і мислення
Тiльки поєднання ерудицiї з вiльним володiнням розумовими, аналiтичними дiями приносить успiх
Вступні уроки в 5-9 кл. (2011-2012 н р.) iconДокументи
1. /уроки/Обобщающий урок.doc
2. /уроки/Урок1.doc
Вступні уроки в 5-9 кл. (2011-2012 н р.) iconДокументи
1. /Konspekts-Broychenko/Уроки _нформатики 10/10-1-_нформац_я-Будова ПК/Uroki-Inf-10-1.doc
Вступні уроки в 5-9 кл. (2011-2012 н р.) iconОх уж эти уроки!
Засадить сына за уроки невозможно. Все время у нас скандалы, нытье. А когда наконец заставишь сесть за письменный стол начинает отвлекаться,...
Вступні уроки в 5-9 кл. (2011-2012 н р.) iconМ. В. Остроградського уроки математики у школі з використанням електронних засобів навчання Навчально-методичний посібник
Уроки математики у школі з використанням електронних засобів навчання. Навчально-методичний посібник. / [уклад. Гарус І. Б.]. – Полтава...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи