Методичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури у 2011 2012 навчальному році Катерина Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної icon

Методичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури у 2011 2012 навчальному році Катерина Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної




Скачати 366.07 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури у 2011 2012 навчальному році Катерина Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної
Дата конвертації12.12.2012
Розмір366.07 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
джерело

Методичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури у 2011 – 2012 навчальному році


Катерина Таранік-Ткачук,

головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної

освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України,

кандидат педагогічних наук, доцент;

Галина Шелехова,

завідувач лабораторії навчання української мови

Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник;

Неоніла Шинкарук,

завідувач сектору суспільно-гуманітарної

освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;

Наталія Грабар,

завідуюча навчально-методичним кабінетом

української мови і літератури, вчитель-методист


На сучасному етапі розвитку мовної освіти виділяємо такі важ­ливі завдання навчання української мови учнів основної та старшої школи:

  • урахування виняткової ролі державної мови в суспільному й особистісному розвитку кожного громадянина й потреби на­лежною мірою оволодіти нею; необхідність збереження й подаль­шого її розвитку як безцінного культурного надбання попередніх поколінь українського народу і відповідальності школярів як громадян України в цій справі перед світовою спільнотою;

  • розвиток пізнавального інтересу до української мови як до феномена, вироблення в учнів здатності отримувати естетичне задоволення від сприймання усного українського слова, читання художньої літератури українською мовою;

  • формування потреби різнобічного розвитку власних здібностей і нахилів, оволодіння сучасними методами оперування знаннями, уміннями використовувати сучасні інформаційні й комунікаційні технології (Інтернет, дистанційні форми навчання та ін.);

  • забезпечення доступності знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів на основі індивідуалізації навчання, інтенсифікації навчального процесу тощо;

  • вироблення цілісного світогляду, знаходження сенсу життя як важливих умов удосконалення власної мовленнєвої здатності;

  • потреба дотримання загальнолюдських моральних норм як необхідної передумови уникнення конфліктних ситуацій та оптимального розв’язання їх у разі назрівання; розвиток в учнів уміння вести діалог, висловлювати власні думки й переконливо аргументувати їх;

  • прилучення учнів до загальнолюдських цінностей, яке найпро­дуктивніше можна реалізувати в процесі інтегративного вивчення української мови з використанням засобів музики й живопису, художньої літератури, спираючись також на історичні дані;

  • урахування компетентнісного підходу до навчання української мови, за якого забезпечується результат навчання, а не нарощування обсягу змісту;

  • забезпечення особистісної значущості для кожного школяра здобутих знань і набутих умінь та навичок з української мови, усебічний розвиток особистості, її нахилів, здібностей і талантів;

  • формування в учнів потреби в удосконаленні власної мовленнєвої здатності впродовж усього життя.

Вивчення української мови в 2011/2012 навчальному році в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою "Українська мова. 5-12 класи / Автори Г.Т. Шелехова, В.І. Тихоша, А.М. Корольчук, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. За редакцією Л.В. Скуратівського. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с.", затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-6611 від 23.12.2004 року); у 10-11 класах – за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки (наказ від 28.10.2010 № 1021).

Вивчення мови як профільного предмета і визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій загальноосвітніх навчальних закладів урегульо­вано за рахунок наявності різнорівневих програм:

  • Українська мова. 10-11 класи. Програма для профільного на­вчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Техно­ло­гічний, природничо-математичний, спортивний напрями, сус­пільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стан­дарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. – К.: Грамота, 2011.

  • Українська мова. 10-11 класи. Програма для профільного нав­чання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філо­софський профілі); філологічний напрям (профіль – іно­земна філологія); художньо-естетичний напрям. Академічний рівень / Укладачі: Г.Т. Шелехова, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. – К.: Грамота, 2011.

  • Українська мова. 10-11 класи. Програма для профільного на­вчан­ня учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філо­логіч­ний напрям, профіль – українська філологія. Профільний рі­вень / Укладачі: Л.І. Мацько, О.М. Семеног – К.: Грамота, 2011.

Типові навчальні плани старшої школи (листи Міністерства освіти і науки України від 10.08.2010 № 1/9-543 та від 27.08.2010 №1/9-834) реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен із профілів передбачає вивчення предметів за одним із трьох рівнів:

  • рівнем стандарту (навчальні предмети не є профільними чи базовими – наприклад, українська мова у фізико-математичному профілі);

  • академічним рівнем (навчальні предмети не є профільними, але є базовими – наприклад, українська мова в історичному профілі);

  • профільним рівнем (передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію – наприклад, українська мова у філо­логічному профілі).

  • Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Серед активних методів виділяють: евристичне спостереження, порівняння, кон­стру­ювання, моделювання, смислове бачення, символічне бачення, метод творчої реалізації тощо.

Що стосується особливостей структури уроку української мови в сучасних умовах навчання, важливо взяти до уваги врахування про­гресивних підходів – компетентнісного, особистісно зорієнто­ва­ного, комунікативно-діяльнісного, соціокультурного, якими передбачено:

  • забезпечення мотивації (створення проблемної ситуації, з’ясу­вання необхідності набутих умінь під час виконання завдань на уроці для подальшого навчання, майбутньої трудової діяльності тощо, активізація опорних знань і вмінь учнів);

  • представлення теми й очікуваних навчальних результатів;

  • презентація необхідної для учнів інформації;

  • забезпечення виконання системи вправ і завдань, спрямованих на формування мовних, комунікативних, соціокультурних і оргдіяльнісних умінь;

  • оцінювання результатів уроку, підбиття підсумків, коригування набутих умінь і навичок, визначення нових тем (проблем) для їх розв’язання, складання плану подальшої роботи тощо.

Окрім того, важливо формувати в учнів креативну компетенцію – здатність до розв’язання будь-якої навчальної задачі творчо; інтелектуальну компетенцію, яка передбачає здатність школярів працювати з різноманітною інформацією, уміння застосовувати здо­буті знання в нестандартних ситуаціях тощо. Вагому роль у цьому відіграють різнорівневі завдання комунікативного спрямування, якими має бути передбачене диференційоване навчання української мови, що сприятиме розвиткові індивідуальних нахилів, здібностей учнів, розширенню їхніх пізнавальних і креативних можливостей.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська мова вивчатиметься за програмами:

  • Українська мова. 5-12 класи /Автори Г.Т. Шелехова, В.І. Тихоша, А.М. Корольчук, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. За редакцією Л.В. Ску­­ратівського. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с. (у 5-9 класах);

  • Українська мова. 10–12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Техно­ло­гічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспіль­но-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандар­ту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. – К.: Грамота, 2009. – 60 с. (у 10-12 класах).

Для реалізації допрофільної підготовки згідно з наказом МОН України від 18.02.2008 № 99 "Про Типові навчальні плани загально­освітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів" розроблено навчальну програму з української мови:

  • Українська мова. 8-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням ук­ра­їнської мови. / Програму підготували С.О. Караман, О.В. Ка­раман, М.Я. Плющ, В.І. Тихоша; за редакцією С.О. Карамана – К.: Грамота, 2009. – 100 с.

У цій програмі взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності в різноманітних сферах життя суспільства, сучасні організаційні форми, методи й технології навчання української мови, визначено стратегічні напрями (змістові лінії: мовна, мовленнєва, соціокультурна, діяль­нісна) й основоположні дидактичні принципи (взаємозв'язку навчання, виховання й розвитку; демократизації і гуманізації; особистісної орієнтації; комунікативно-діяльнісний; органічного поєднання навчан­ня мови й мовлення; здійснення поліфункціональності україн­ської мови у процесі навчання, практичної спрямованості навчання), які покладено в основу побудови змісту базових програм з української мови для учнів 8-9 класів.

З метою врахування нахилів, здібностей школярів і створення умов для навчання за обраним профілем у старшій школі вводяться курси за вибором і факультативи, що забезпечуватиме реалізацію особистісно зорієнтованого навчання, усвідомлення учнями своїх інтересів і пізнавальних потреб, а також спробу виявити себе в різних видах діяльності. Пропонуємо для використання в роботі програми курсів за вибором і факультативів, схвалених МОН України, й уміщених у виданні:

^ Збірник курсів за вибором і факультативів з української мови / За загальною редакцією Таранік-Ткачук К.В. – К.: Грамота, 2011.

Курси за вибором у старших класах мають забезпечити індивідуальні інтереси кожного учня: поглиблене та розширене вивчення профільних предметів, формування індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтація на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії. Водночас вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання.

Важливим залишається організаційний аспект щодо використання програм курсів за вибором або факультативів. Насамперед зауважимо щодо кількості годин на рік для додаткових курсів: факультативи розраховані на 9-17 годин опрацювання, мають "статус" необов’яз­ковості, коли учень може перевірити власні нахили, здібності й уподобання, опановуючи обраний курс. Відповідно до наказу МОН від 20.02.2002 р. № 128 "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загально­освітніх навчальних закладах" мінімальна наповнюваність груп під час проведення факультативних занять у ЗНЗ міської місцевості становить 8 учнів, сільської – 4 учні. Ураховуючи вимоги Концепції профільної освіти, відвідувати курси за вибором мають усі учні класу.

Програма курсу за вибором розрахована на 35 годин на рік (одна година на тиждень). Заняття такого курсу є обов’язковими для від­відування учнями від початку навчального року до його завершення, а їхні навчальні досягнення у кінці навчального року мають бути оцінені.

Однак, ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8-9 класи) та профільної (10-11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені об’єктивними і суб’єктивними при­чи­нами, можливим є узгодження обраної програми з реальною си­ту­аці­єю. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право ско­ригувати кількість годин і ущільнити матеріал, ско­ри­гувавши про­гра­му до 17 годин на рік. Кількість годин на вивчення кожної теми, збіль­шення чи зменшення навчального матеріалу має бути скори­го­вано в календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором.

У такому випадку скоригована програма має погоджуватися на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу, схвалюватися й затверджуватися науково-методичною радою КОІПОПК. У пояснювальній записці до програми необхідно зазна­чити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством) розроблено скоригований варіант. Розроблення, нау­ково-методична експертиза та реалізація програм здійснюється від­повідно до Положення про навчальні програми для забезпечення варіа­тивної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних зак­ладів Київської області, затвердженим наказом головним управлінням освіти і науки Київської обласної державної адміністрації № 134 від 15.04.2011.

Деякі програми курсів за вибором і факультативів мають методичне забезпечення і надруковані разом з розробками занять в одному навчальному посібнику. Подаємо перелік деяких із них:

  • Степанюк М. Лексикографія української мови. Навчально-методичний посібник для факультативних занять. 9 клас. – Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 124 с.

  • Авраменко О.М., Чукіна В.Ф. Стилістика сучасної української мови. Програма факультативного курсу / 10-11 кл. – К.: Грамота, 2008. – 256 с.

  • Цимбалюк В.І. Мова як генетичний код народу: Навчальний посібник для факультативних занять. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 176 с.

  • Марущак В.І. Школа журналіста: Навчальний посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 136 с.

Упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови спричинює значну увагу вчителів-словесників до відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності, використання яких відбувається з метою забезпечити поетапне різнобічне й об’єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів у процесі засвоєння ними курсу української мови, насамперед її мовної змістової лінії.

Використання тестів можливе як під час здійснення поточного, так і підсумкового контролю. Їх можна пропонувати учням з різними навчальними можливостями, передбачаючи різноманітні завдання за ступенем складності й творчим спрямуванням.

Для ефективного впровадження тестових технологій у навчальний процес пропонуються схвалені МОН України збірники тестових завдань, які допоможуть учителеві-словеснику підготувати учнів до зовнішнього незалежного оцінювання. Окрім того, пропонуються нові посібники (експрес-репетитори) для самостійної підготовки учнів на основі загальних теоретичних відомостей з курсу української мови й тестових завдань, різних за складністю й функціональним призна­ченням. Подаємо перелік зазначених вище збірників та посібників:

  • Новосьолова В.І. Українська мова. Експрес-репетитор для підго­товки до зовнішнього незалежного оцінювання: Орфографія. – К.: Генеза, 2010. – 88 с.

  • Плетньова Л.В., Коваленко Л.Т. Українська мова. Експрес-репетитор для підготовки до зовнішнього незалежного оціню­вання: Морфологія. – К.: Генеза, 2010. – 88 с.

  • Шелехова Г.Т., Кузьмич О.А. Українська мова. Експрес-репетитор для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання: Синтаксис. – К.: Генеза, 2010. – 128 с.

  • Босак С.П. Українська мова. Експрес-репетитор для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання: Пунктуація: – К.: Генеза, 2010. – 128 с.

  • Данилейко О.Л. Українська мова. Експрес-репетитор для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання: Лінгвістика тексту. Стилістика. Розвиток мовлення: – К.: Генеза, 2010. – 48 с.

  • Авраменко О. М., Блажко М. Б. Українська мова та література. Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина. − К.: Грамота, 2010. − 496 с.

  • Авраменко О. М. Українська мова та література. Завдання в тестовій формі. ІІ частина. − К.: Грамота, 2010. − 136 с.

Звертаємо особливу увагу на те, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. № 806 "Про вико­ри­стання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчаль­них закладах" загальноосвітні навчальні заклади мають право вико­ристовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчаль­ні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства України.

Навчально-методична література, яка має гриф МОН України і схвалена до використання у загальноосвітніх навчальних закладах, щорічно зазначається в "Переліку програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством для вико­ристання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням україн­ською мовою" для основної і старшої школи, й друкується на початку навчального року в "Інформаційному збірнику" МОН України.

У наказі МОН України від 05.05.2008 № 371 "Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти" (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, № 13-15 за 2008 рік, сторінки 20-36) подано загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови.

^ Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів з української мови здійснюється на основі функціонального підходу до мовної освіти, тобто робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення учнів.

При цьому оцінювання результатів мовленнєвої діяльності відбувається за такими показниками: аудіювання (слухання й розуміння прослуханого), говоріння й письмо (діалогічне і монологічне мовлення), читання вголос і мовчки, мовні знання і вміння, правописні (орфографічні і пунктуаційні) уміння учнів.

  1. Матеріали для перевірки зазначених вище видів діяльності добираються відповідно до вимог програми для кожного класу з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії, рівня підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів.

  2. ^ Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

^ Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальної програми; здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основні ознаки: встановлення й оцінювання рівнів розуміння й первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, установлення зв’язків між ними і засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове і фронтальне опитування; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо.

^ Для контрольної перевірки мовних знань і вмінь використо­ву­ються завдання у тестовій формі; одиницею контролю є вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру й самостійно дібрані приклади. Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). Контрольна перевірка з української мови здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання і вміння.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос (5-9 класи). Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку. У І семестрі пропонуємо провести оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності – усного переказу і читання вголос; у ІІ семестрі ще двох – усного твору й діалогу. Результати оцінювання потрібно виставити в колонку без дати і врахувати в найближчу тематичну. Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремого уроку, а оцінки виводять один раз на рік і виставляють у колонки без дати. Повторне оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою зав­дань тестового характеру, на їх виконання можна відводити 15-20 хви­лин уроку залежно від характеру виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використана на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми, а також усіх видів мовленнєвої діяльності та контрольного диктанту. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичного оцінювання.

^ Зразок заповнення сторінки журналу з української мови подано у методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання скориговано у програмі з україн­ської мови для 5-12 класів (лист МОН від 18.05.2009 № 1/9-342).

^ Фронтальні види контрольних робіт


Форми контролю

Класи

5

6

7

8

9

10

11

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

^ Перевірка мовної теми*

4


4

3

3

3

3

2

2

2

2

2

2

2

2

Письмо:

переказ


1


1


1


1


1


1


1


1


1


1


1


1


1


1

твір



1



1



1

1

1

1

1

1

-

1

-

Правопис:

диктант**

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Аудіювання*



1



1



1



1



1



1



1

Читання мовчки*

1



1



1



1



1



1



1




* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної і пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

У таблиці зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

Викладання української мови у профільних класах філо­логіч­ного напряму (профіль – українська філологія) спрямоване на вирішення комплексу завдань: формування усвідомленого ставлення до української мови як інтелектуальної, духовної, моральної і куль­турної цінності, потреби знати сучасну українську літературну мову й досконало володіти нею в усіх сферах суспільного життя, розвиток інтелектуально-креативних здібностей, прагнення до твор­чо­го осяг­нення вершин української культури й мистецтва слова; готов­ності до адекватного вибору й отримання професійної гума­нітарної (філо­логічної) освіти; поглиблення знань про мову як багато­функціо­нальну знакову систему й суспільне явище, розуміння основних процесів, що відбуваються в мові, ознайомлення з мовознавством як наукою і працями провідних вітчизняних лінгвістів тощо; засвоєння норм мовленнєвої поведінки в різних сферах і ситуаціях спілкування та вдосконалення умінь і навичок спілкування в науково-навчальній, соціально-культурній, офіційно-діловій сферах, оволодіння різноманіт­ними стратегіями і тактиками ефективної комунікації тощо.

Оцінювання говоріння у профільних класах філологічного напряму (профіль – українська філологія) також здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень одержав мінімум дві оцінки за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремий урок, оцінки виставляють двічі на рік у колонки без дати.


^ Фронтальні види контрольних робіт

для профільних класів філологічного напряму

(профіль – українська філологія)

Форми контролю

Класи

10 клас

11 клас




І семестр

ІІ семестр

І семестр

ІІ семестр

^ Перевірка мовної теми

3

3

3

3

Письмо:

переказ


1


1


1


1

твір

1

1

1

1

Правопис:

диктант

1

1

1

1

Аудіювання

1

1

1

1

Читання мовчки

1



1





Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

Докорінний перегляд існуючих засобів навчання спричинила поява інформаційних технологій на електронних носіях, які підтри­мують мету інформатизації освіти: забезпечення доступності знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів на основі індивідуалізації навчання, інтенсифікації навчального процесу тощо. Усе це переконує в необхідності розроблення ефективних методів і засобів комп’ютерного навчання української мови, яке сприятиме піднесенню рівня зацікавленості учнів у процесі навчання, розви­ва­тиме їхній інтерес до предмета, привчатиме ефективно вико­ристо­вувати нові технології у процесі навчання.

Використання комп’ютерних технологій є істотним резервом підвищення грамотності учнів, зокрема систематичне написання комп’ютерних диктантів (якщо є така можливість), за допомогою яких індивідуалізується процес удосконалення правописних умінь і навичок і зростає його ефективність. Радимо деякі електронні посібники, схвалені Міністерством до використання в навчальному процесі:

^ Педагогічний програмний засіб "Українська мова, 8 клас" (автори – Г. Шелехова, В. Новосьолова, Я. Остаф), розробник ЗАТ "Мальва", 2008;

Українська мова. Збірник текстів для диктантів. 9 клас. Державна підсумкова атестація (аудіодиск). – К., 2010.

Використання електронного посібника на уроках української мови передбачає уникнення одноманітності в роботі вчителя на уроці, наочне представлення мовних об’єктів і процесів, використання відеосюжетів, можливість виявлення рівня навчальних досягнень учнів, забезпечення диференціації, індивідуалізації навчання, мовлен­нєвого розвитку школярів, широке наведення зразків мовленнєвого етикету, формування мотивованого ставлення до вивчення мови, опе­ра­тивний самоконтроль учнів у процесі виконання вправ і тестів тощо. Електронний посібник має також широкі можливості щодо ро­бо­ти з додатковою інформацією (словниками, енциклопедіями, довід­никами, бібліографією та ін.), проведення мовних ігор, тестів для само­контролю й відпрацювання з метою закріплення мовних і мовленнєвих умінь і навичок школярів.

Для отримання ширшої інформації радимо звернутися до Інтернет-сайтів мовної тематики:

  • vesna.sammit.kiev.ua;

  • ingresua.tripod.com/domivka.htm.

У 2011-2012 навчальному році вивчення української літератури в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: Українська література. 5-12 кла­си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, О.Б.Поліщук, М.М.Сулима, Л.П.Шабельникова, В.М. Садівська. Керівник проекту М.Г.Жулинський. За загальною редакцією Р.В.Мовчан. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 201 с.

З метою поліпшення якості шкільної літературної освіти, ураху­вання громадської думки щодо виховної та естетичної вартості окре­мих програмових художніх творів та розвантаження змісту навчальної програми, відповідно до рішення колегії Міністерства освіти і науки від 11 лютого 2010 року (протокол № 1/4-2) за­тверджено такі зміни до навчальної програми з української літератури (5-9 класи):

5 клас

  • легенда "Лісова панна" – вилучено з програми;

  • казка В. Короліва-Старого "Потерчата" – винесено на позакласне читання;

6 клас

  • усунуто дублювання вивчення кіноповісті О. Довженка "Зачарована Десна" (у 6 класі вивчаються фрагменти твору);

  • твір С. Руданського "Козак і король" – вилучено з програми (замінено на гуморески "Добре торгувалось" і "Гуменний");

  • оповідання С. Васильченка "Басурмен" – вилучено з програми (замінено на твір "У темряві");

  • зменшено на початку навчального року вивчення поезій напам’ять (замість п’яти пісень, на прохання вчителів, вивчатиметься дві на вибір);

7 клас

  • твір Б. Лепкого "Цвіт щастя" – винесено на позакласне читання;

  • вірш А. Малишка "Приходять предки…" – вилучено з програми (замінено на поезію "В завійну ніч з незвіданих доріг…");

8 клас

  • твір І. Франка "Іван Вишенський" – текстуальне вивчення замінено на оглядове (1 година);

- поезії В. Самійленка "Ельдорадо" і "Патріоти" вилучено з програми, замінено на твори " На печі", "Не вмре поезія…";

  • вивчення творчості Є. Дударя ("Слон і мухи", "Лісова казка", "Червона Шапочка") вилучено з програми – натомість вивчаються оповідання О. Чорногуза "Як вибирати ім’я", "Як поводитись у кіно" зі збірки "Веселі поради";

9 клас

  • притча І. Липи "Мати" – вилучено з програми;

  • усунуто дублювання вивчення вірша Т. Шевченка "Садок вишневий коло хати…" (у 5 класі твір вивчається, з програми для 9 класу знято);

  • зменшено на початку навчального року вивчення поезій напам’ять (замість чотирьох пісень вивчатиметься дві на вибір).

Вивчення української літератури у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, за­твердже­ни­ми Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021). Ефективність практичного втілення системи профільного вивчення української літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю двох профільних програм:

  • Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. При­род­ничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гума­ні­тарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан, Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камін­чук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.

  • Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філо­ло­гіч­ний напрям (профіль української філології). Профільний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники автор­ського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.

Програма академічного рівня збігається за змістом і формою з програмою рівня стандарту як за кількістю годин, так і за вимогами до рівня оцінювання навчальних досягнень учнів.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 10.08.2010 року № 1/9-543 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/2011 навчальний рік" подаємо розподіл годин на вивчення української літератури в старшій школі за рівнями змісту освіти:


Навчальний предмет

Кількість годин на тиждень у класах




Рівень стандарту

Академічний рівень

Профільний рівень

Класи

10

11

10

11

10

11

^ Українська література

2

2

2

2

4

4


У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська література вивчатиметься за програмами:

Українська література. 5-12 кла­си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, О.Б.Поліщук, М.М.Сулима, Л.П.Шабельникова, В.М. Садівська. Керівник проекту М.Г.Жулинський. За загальною редакцією Р.В.Мовчан. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 201 с. (у 5-9 кла­сах, з урахуванням внесених змін до навчальної програми);

Українська література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іно­земна філологія). Академічний рівень / Укладачі: М.Г. Жу­линський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Лев­чик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. – К.: Грамота, 2009. – 88 с. (у 10-12 класах).

Згідно з наказом МОН від 18.02. 2008 № 99 "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів" розроблено навчальну програму з української літератури:

  • Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української літератури. 8-9 класи. // Керівники авторського колективу: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Се­ме­нюк; за загальною редакцією Р.В. Мовчан; авторський колектив: Р.В. Мовчан, М.М. Сулима, В.І. Цимбалюк, Н.В. Левчик, М.П. Бондар. – К.: Грамота, 2009. – 88 с.

Основні завдання поглибленого вивчення літератури:

  • вироблення в учнів стійкого інтересу до читання, до української книжки зокрема;

  • формування самостійного, критичного, творчого мислення школярів у процесі аналізу художнього твору на основі засвоєння ними необхідної суми знань;

  • розвиток творчих здібностей, загальнокультурного рівня учнів у процесі ознайомлення їх із творами мистецтва слова;

  • розвиток високих моральних цінностей людини, втілених у художніх творах;

  • виховання сучасної естетично розвиненої особистості, творчого читача зі сформованим почуттям національної свідомості та власної людської гідності.

Одним з основних компонентів допрофільної та профільної під­готовки є курси за вибором і факультативи, що дають змогу виро­бити особистісні риси та фахові навички учнів, сприяють одер­жанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню про­фесію, яка так чи інакше пов’язуватиметься з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо). Пропонуємо для використання в роботі програми курсів за вибором і факультативів, схвалених МОН України, й уміщених у виданні:

^ Збірник програм курсів за вибором і факультативів з української літератури / За загальною ред. Таранік-Ткачук К.В. – К.: Грамота, 2011.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.


^ Обов’язкова кількість видів контролю 5-9 класи

Класи

5

6

7

8

9

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

^ Контрольні роботи

у формі:

  • контрольного класного твору;




  • виконання інших завдань (тестів, від­повідей на запитання тощо)

2





2

3


1


2

3


1


2

3


1


2

3


1


2

3


1


2

3


1


2

3


1


2

3


1


2

3


1


2

^ Уроки розвитку

мовлення* (РМ)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

^ Уроки позакласного

читання (ПЧ)

2

2

2

2

2

2

2

2

1

1

Контрольний

домашній твір

















1

1

^ Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5


У 8-9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначаються кількість і види контрольних робіт).

10–11 класи

Класи

10

11




10

11

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ




Рівень стандарту, академічний

Профільний рівень

^ Контрольні роботи

у формі:

  • контрольного класного твору;

  • виконання інших завдань (тестів, відпо­відей на запи­тання тощо)

3


1


2

3


1


2

3


1


2

3


1


2

4


1


3

4


1


3

4


1


3

4


1


3

^ Уроки розвитку мовлення* (РМ)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

^ Уроки позакласного читання (ПЧ)

1

1

1

1

2

2

2

2

Контрольний

домашній твір

1

1

1

1

2

2

1

1

^ Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

* У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Можливі види контрольних робіт:

  • тест;

  • відповіді на запитання;

  • контрольний літературний диктант;

  • анкета головного героя;

  • комбінована контрольна робота тощо;

  • письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

  • складання оповідання (казки) за прислів’ям;

  • добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

  • введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

  • усний переказ оповідання, епізоду твору;

  • твір-характеристика персонажа;

  • написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

  • написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

  • твір-опис за картиною;

  • складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);

  • підготовка проекту (з можливим використанням муль­ти­медійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

  • складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

  • написання реферату;

  • ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;

  • написання листа авторові улюбленої книжки;

  • інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Перелік головних вимог щодо основних видів оцінювання, виконання письмових робіт і перевірки зошитів з української літе­ра­тури, особливостей проведення уроків виразного читання, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів з предмета, їх пере­вірки й критерії оцінювання містяться у відповідному мето­дичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу з української літератури. Звертаємо ува­гу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Відповідно до наказу Міністерства від 01.09.2009 № 806 "^ Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах" загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише ті навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків, нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо

  • посібник має гриф "^ Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

  • від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію "спе­ціаліст", повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уро­ку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироб­лення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя з календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в "Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством для вико­ристання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою" для основної і старшої школи, й друкуються на початку навчального року в "Інформаційному збірнику" Міністерства.

Одним із важливих шляхів оновлення методичної системи ви­вчення української літератури та урізноманітнення форм навчання є впровадження сучасних інформаційних технологій. Назвемо деякі програмно-педагогічні засоби навчання з української літератури, що мають схвалення Міністерства:

  • Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література. Дидактичні мультимедійні матеріали. 8 клас. – К.: Грамота, 2008;

  • навчальні комплекти, підго­товлені видавничими структурами Всеукраїнського товариства "Просвіта": компакт-диски та аудіокасети "Етнічна музика України" (14 частин), “Перлини української культури” (5 частин) тощо.

У процесі вивчення української літератури варто використовувати й сучасні можливості Інтернету, наприклад, такі сайти:

  • pysar.tripod.com – класична українська література;

  • www.poetryclub.com.ua – сучасна поезія світу, критичні матеріали про літераторів;

  • poetry.uazone.net – українська поезія та фольклор, тексти сучасних пісень, переклади світової поетичної класики;

  • books.ms.km.ua – твори репресованих українських письменників;

  • www.lib.proza.com.ua – твори сучасних українських і зарубіжних авто­рів;

  • litopys.narod.net – бібліотека давньоукраїнського письменства, оригінали творів, переклади, коментарі, історичні відомості;

  • www.nbuv.gov.ua/tb/ukr.html – зібрання творів українського письменства від найдавніших часів до початку ХХ століття та ін.

Літературно-критичний матеріал та тексти художніх творів можна знайти на сайтах популярних фахових часописів, наприклад:

Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Методичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури у 2011 2012 навчальному році Катерина Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної iconМетодичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році К. В. Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури у 2011 2012 навчальному році Катерина Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної iconМетодичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році К. В. Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури у 2011 2012 навчальному році Катерина Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної iconУкраїнська мова і література Катерина Таранік-Ткачук
Методичні рекомендації щодо викладання української мови і літератури у 2013/2014 н р
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури у 2011 2012 навчальному році Катерина Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної iconМетодичні рекомендації щодо вивчення географії у 2011 2012 навчальному році Роман Гладковський, головний спеціаліст департаменту загальної та дошкільної освіти
Школа не тільки надає учням певну суму знань, але й формує у них потребу в безперервному самостійному і творчому підході до оволодіння...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури у 2011 2012 навчальному році Катерина Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної iconМетодичні рекомендації щодо особливостей викладання української мови І літератури в знз у 2011-2012 н р
Опрацювати інструктивно-методичні рекомендації Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України щодо вивчення шкільних дисциплін...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури у 2011 2012 навчальному році Катерина Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної iconМетодичні рекомендації щодо організації атестації педагогічних кадрів у загальноосвітніх навчальних закладах Ольга малишева, головний спеціаліст
Ольга малишева, головний спеціаліст відділу прогнозування розвитку середньої освіти департаменту загальної середньої та дошкільної...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури у 2011 2012 навчальному році Катерина Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної iconМетодичні рекомендації щодо вивчення російської мови і літератури у 2011 2012 навчальному році Розалія Кірнасовська, методист навчально-методичного кабінету іноземних мов
Методичні рекомендації щодо вивчення російської мови і літератури у 2011 – 2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури у 2011 2012 навчальному році Катерина Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної iconМетодичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з української мови та літератури в 11-х класах
України від 13. 10. 11 №1/9-771 «Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з української мови та літератури...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури у 2011 2012 навчальному році Катерина Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної iconПро вивчення суспільствознавчих предметів у загальноосвітніхнавчальних закладаху 2013/2014 навчальному році
Втушенко Раїса, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури у 2011 2012 навчальному році Катерина Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної iconМетодичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з навчальних дисциплін 2011/2012 навчальному році
Овного процесу у 2011 – 2012 навчальному році» та від 13. 10. 11 №1/9-771 «Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи