Практикум «Адаптація першокласників. Методи профілактики дезадаптації» icon

Практикум «Адаптація першокласників. Методи профілактики дезадаптації»

Реклама:



Скачати 132.92 Kb.
НазваПрактикум «Адаптація першокласників. Методи профілактики дезадаптації»
Дата конвертації13.12.2012
Розмір132.92 Kb.
ТипПрактикум
джерело

Міський методичний кабінет

Психологічна служба


Семінар-практикум

«Адаптація першокласників.

Методи профілактики дезадаптації»


Цільова група: практичні психологи, класоводи перших та других класів.


Дата проведення: 11.10.2006


Мета: ознайомити класоводів з особливостями роботи з дітьми 6-річного віку в системі особистісно орієнтованої освіти.

Обладнання: ватман, маркери, бейджі, стіки, роздатковий матеріал, конверти.


Ведучий: Сьогодні ми зібрались, щоб краще пізнати себе, пригадати психофізіологічні особливості дітей 6-річноґо віку. Ми навчимо­ся вирішувати різні проблемні ситуації, які можуть виникнути у роботі з дітьми та їхніми батьками.

1. Знайомство (5 хв)

Мета: познайомити учасників між собою, створити умови для ефективної співпраці.

Хід вправи

Учасники семінару об'єднуються у 4 групи, сідають у коло (кількість не повинна перевищу­вати 10 осіб). (Згідно з роздатковим матеріалом, за кольором бейджа.)

3. Очікування (10 хв)

Мета: сформулювати завдання семінару, налаштувати учасників на роботу під час семі­нару.


Хід вправи

Ведучий: Кожен з вас, ідучи на наш тренінг, почувши його тему, поспілкувавшись з колега­ми, можливо, має певні питання, які хотів би вирішити під час роботи. Кожен з вас щось очі­кує від цієї зустрічі. Що ж саме? Зараз я пропо­ную вам з'ясувати це питання, конкретизувати його для самих себе.


Ведучий: вступ до школи переломний момент у житті дитини. Він пов'язаний з новим типом стосунків з оточенням (ровесника­ми й дорослими), новим видом основної діяль­ності (навчальної, а не ігрової). У житті дитини змінюється все: обов'язки, оточення, режим. Це «кризовий період» у житті дитини, і ця «криза» виявляється у тому, що свої ігрові потреби дити­на має задовольняти навчальними способами. Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по-різному — від 2 тижнів до 2—3 місяців (залежно від рівня їх готовності до школи, пси­хофізіологічних особливостей та стану здоров'я). Вирішальну роль тут відіграє сформований у дошкільному віці рівень готовності до школи, або «шкільної зрілості».

^ Шкільна зрілість виявляється у:

  1. Інтелектуальній готовності дитини до шко­ли, що передбачає володіння дитиною певною
    кількістю знань про явища навколишнього сере­довища, уміння порівнювати, класифікувати та
    узагальнювати ці знання, а також певний рівень розвитку пізнавальних здібностей у дитини (мис­лення, пам'яті, сприймання, уяви, уваги).

  2. Комунікативній готовності, що передбачає володіння навичками взаємодії з дорослими, од­нолітками, а саме: знання моральних норм та пра­вил поведінки (вміння слухати, не перебиваючи,
    вміння вибачати і вибачатися, співчувати, врахо­вувати настрій та бажання інших людей тощо).

  3. Емоційно-вольовій готовності, що перед­бачає уміння:

  • робити не лише те, що подобається, а й те, що необхідно зробити (довільність поведінки);

  • поставити мету, виявити певні зусилля у випадку подолання перешкод, оцінювати результати своєї діяльності.

  • розуміти й адекватно виражати свої емоції;

  • свідомо підкорятися загальним правилам та вимогам;

  • уважно слухати й виконувати самостійно найпростіші усні вказівки дорослого;

  • самостійно діяти за зразком (точно відтво­рювати, діяти за аналогією).


4. Мотиваційній готовності, що передбачає чітко сформовану позицію школяра, коли ди­тина:

  • має належне уявлення про школу;

  • позитивно ставиться до шкільних занять, загальноприйнятих норм дисципліни;

  • віддає перевагу урокам грамоти й лічби, а не заняттям дошкільного типу (малювання,
    фізкультура, трудове навчання тощо);

  • визнає авторитет учителя.


Виділяють три основних етапи адаптації.

Перший етап — орієнтовний, коли у відповідь на весь комплекс нових впливів, пов'язаних із початком систематич­ного навчання, бурхливо реагують усі системи організму. Ця «фізіологічна буря» триває два-три тижні. На цьому етапі організм дитини витрачає все, що в нього є, та іноді і «бере у борг», що свідчить про надзвичайно високу «ціну» плати за цей період. Тому вчителю важливо пам'ятати про дану особливість.

Другий етап — «буря» вгамовується, «ціна» знижується. Помітне нестійке пристосування, коли організм шукає і зна­ходить певні оптимальні (або близькі до оптимальних) варі­анти реакцій на ці впливи.

Третій етап — період відносно стійкого пристосування, коли організм знаходить найбільш оптимальні варіанти реа­гування на навантаження, які вимагають меншої напруги всіх систем. Яку б роботу не виконував школяр, чи то розумова робота із засвоєння нових знань, чи то статичне навантаження, чи то психологічне навантаження спілкування у великому колек­тиві, кожна із систем організму повинна відреагувати своїм напруженням, своєю роботою. Тому чим більшу напругу буде «видавати» кожна система, тим більше ресурсів витратить організм. Але можливості дитячого організму далеко не без­межні, а тривала, напружена, пов'язана з ним утома і пере­втома можуть завдати значної шкоди здоров'ю дитини.

Розгляд фізіологічних аспектів адаптації дає можливість здійснювати управління процесом навчання, сприяє розу­мінню вчителем можливості уникнення надмірної інтенси­фікації навчальної праці. Відповідно до цього необхідно бу­дувати весь педагогічний процес так, щоб не завдавати збитків здоров'ю кожної дитини. Не слід також забувати, що готовність дітей до систематичного навчання різна, різний стан їхнього здоров'я, а отже, процес адаптації до школи в кожному окремому випадку буде різним.

Тривалість усіх трьох фаз адаптації 5—6 тижнів, причо­му найбільш складним є період між першим і четвертим тижнем.

^ ФОРМИ ШКІЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ. ДІТИ З ТРУДНОЩАМИ АДАПТАЦІЇ

Шкільна дезадаптація— це утворення неадекватних ме­ханізмів пристосування дитини до школи у формі порушень навчання і поведінки, конфліктних відносин, психогенних за­хворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності, викрив­лень в особистісному розвитку. Нерідко симптоми дезадаптації зовні не проявляються, але дитина досить боляче переживає всі шкільні проблеми (це супроводжується тривогою, відсутніс­тю апетиту та розладом сну), тобто в неї спостерігаються ре­акції як активного, так і пасивного протесту. Це може вияви­тися у настороженості, невпевненості, плаксивості без причин.

^ О.А.Головко, Б.М.Головко виділяють такі варіанти шкільної дезадаптації.

Варіант 1. Дезадаптація, що виникає на фоні особливос­тей навчального процесу молодших школярів. Відомо, що в молодшому шкільному віці діти засвоюють предметний бік навчального процесу — навички та вміння. Коли процес фор­мування навичок та вмінь проходить важко, непродуктивно, учень починає відставати від програми. Це можна помітити на такому симптомі шкільної адаптації, як невстигання. І, безпе­речно, тут величезна провина дорослих (учителя та батьків), бо вони неуважні чи байдужі до того, як у дитини формуються навички і вміння. Навчання — важкий процес для маленького учня, який ще не вміє вчитися. А дорослі часто-густо, забува­ють про те, що кожна дитина неповторна своїми індивідуаль­ними особливостями і не орієнтуються в роботі ні на інтелек­туальний рівень розвитку, ні на рівень психомоторики.

^ Варіант 2. Дезадаптація як невміння дітей довільно ре­гулювати свою поведінку, увагу, адекватно сприймати ви­моги. Такі учні виконують завдання не за власною ініціати­вою, а внаслідок зовнішньої стимуляції (коли їх лають, зму­шують). Подібне виявляється в емоційних дітей, що відзнача­ються високою чутливістю, збудливістю, неадекватністю пе­реживань і, відповідно, реакцій. Вони зосереджуються на своїх внутрішніх переживаннях, а отже, виконуючи завдан­ня, роблять безліч помилок, неуважні, загальмовані. Звичай­но, це— наслідок сімейного виховання: «вседозволеності», тобто діти прийшли до школи з дуже низьким рівнем вольової готовності. Отже, з перших днів вони відчувають значні труд­нощі.

Варіант 3. ^ Дезадаптація— як невміння дітей увійти в темп шкільного життя. Ці учні, як правило, соматично ослаблені, часто хворіють, втомлюються, невитримані. Вони пасують перед труднощами, значно недооцінюють свої можливості.

П.В.Овчарова зазначає, що проблема шкільної дезадап­тації може проявлятися в різних формах, мати різні причи­ни, наслідки і локус скарг.

Перша форма. Несформованість елементів і навичок на­вчальної діяльності.

Причина: індивідуальні особливості інтелектуального роз­витку, педзанедбаність.

Наслідок: погана успішність.

Локус скарг: погана успішність з усіх предметів, погане чи­тання, відставання з математики, погана пам'ять, неуважність; учень мовчить на уроках, боїться відповідати, хоча знає; невпев­неність у собі; тривалість підготовки уроків, тривожність, за­нижена самооцінка, пасивність, песимізм; розчарування шко­лою, пропуск уроків, втечі зі школи.

Друга форма. Несформованість мотивації учіння, спрямо­ваність на інші, позашкільні види діяльності.

Причина: інфантилізм виховання; гіперопіка, несприятливі фак­тори, що зруйнували позитивну мотивацію (шкільні міжособистісні відносини, неадекватне оцінювання навчальної діяльності).

Наслідок: погана успішність і поведінка на фоні достат­ньо високого рівня пізнавальних здібностей.

^ Локус скарг: тривога з приводу індивідуально-особистісних якостей — повільності, інертності, неорганізованості, стомлюваності, некомунікабельності, егоїстичності, впер­тості, агресивності, озлобленості, страхів, брехливості.

Третя форма. Нездатність до довільної регуляції поведін­ки, уваги; навчальної діяльності.

Причина: особливості сімейного виховання (гіперпротекція або домінуюча гіпопротекція), той самий тип виховання в дитячому садочку і початковій школі.

Наслідок: неорганізованість, неуважність, залежність від дорослого, порушення спілкування, слабка успішність.

^ Локус скарг: тривога з приводу особливостей поведінки, навчальної діяльності і спілкування дитини з ровесниками і дорослими, нетовариськість, замкненість, відсутність друзів; невміння дружити із ровесниками; погані відносини з учи­телями, дитину дражнять у школі, б'ють у класі; погані відно­сини між дітьми в сім'ї, відсутність бажання грати з ровес­никами, тяжіння до «поганих дітей», нерозуміння дитини.

Р.В.Овчарова бачить головну причину шкільної дезадап­тації в молодших класах у характері сімейного виховання. Якщо дитина приходить до школи із сім'ї, де вона не відчу­вала переживання «ми», то і адаптація до школи проходить важко. Несвідоме прагнення до відчуження, несприйняття норм і правил колективу заради зберігання свого «Я» лежать в основі шкільної дезадаптації дітей, які виховані в сім'ях із несформованим почуттям «ми» або в сім'ях, де батьків від дітей відділяє стіна байдужості. Інша причина шкільної дез­адаптації молодших школярів полягає втому, що труднощі у навчанні й поведінці усвідомлюються дітьми в основному через ставлення до них учителя, а причини виникнення дезадаптації часто пов'язані зі ставленням до дитини та її навчання в сім'ї.


Проявами дезадаптації в початковий період навчання є:

  • швидка стомлюваність, спад працездатності на кінець
    дня та тижня;


  • підвищена тривожність, плаксивість;

  • неадекватна поведінка;

  • невміння будувати стосунки з дітьми та дорослими;

  • неуспішність у навчанні.

Шкільна дезадаптація проявляється в таких формах:

  • непристосованість до предметної сторони діяльності;

  • нездатність керувати своєю поведінкою;

  • нездатність прийняти темп шкільного життя;

  • шкільний невроз, або «фобія школи».


Аналіз проблеми дезадаптації дає можливість виділити також найважливіші чинники, що впливають на успішність процесу адаптації до школи:

  • рівень готовності дитини до школи (фізичної, соціаль­ної, психологічної);

  • стан здоров'я учнів;

  • психофізіологічні особливості (слабкий тип нервової системи, підвищена сензитивність, надмірна збудженість);

  • особливості розвитку (несформованість емоційно-вольової сфери, слабка саморегуляція поведінки);

  • неправильне виховання в сім'ї (егоцентричний тип ви­ховання, несприйняття дитини, гіперсоціальне виховання, тривожно-підозріле);

  • стиль спілкування вчителя з учнями (авторитарний, де­мократичний, ліберальний, скандальний, непослідовний тощо).

Практичне дослідження впливу зазначених чинників на процес адаптації учнів до школи є необхідною умовою роз­витку продуктивної активності та творчості дитини. Вивчен­ня цих показників відкриває можливості розробки стратегії індивідуалізації навчально-виховної роботи з дітьми та психолого-педагогічних рекомендацій щодо подолання різних форм дезадаптації в молодших школярів. Це є актуальним завданням сучасної школи, робота якої спрямована на гар­монійне формування особистості, створення сприятливих умов для самореалізації кожної дитини.



Мозаїка (20 хв)

^ Мета: за короткий час ознайомити всіх учас­ників семінару з особливостями розвитку пси­хічних процесів.


Хід вправи

Ведучий: Один із показників готовності ди­тини до школи — розвиток психічних процесів дитини 6 років. Зараз ми матимемо змогу ще раз пригадати особливості розвитку психічних процесів дітей 7-го року життя, виділити основні проблеми, які можуть виникати у дитини за не­достатнього їх розвитку та конкретизувати для себе шляхи допомоги цим дітям.

Увага

Характерною віковою особливістю в шести­річному віці є нерозвинена увага. У них домінує мимовільна увага, спрямована на нові, яскраві, несподівані та захопливі об'єкти. Слабкість гальмівних процесів у цьому віці зумовлює і таку рису уваги, як нестійкість. Виконуючи певні види вправ, можна досягти її стійкості.

^ Вправи на розвиток обсягу і переключення уваги Дитині пропонують розглянути кімнату і знайти шість предметів: які містять геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник, прямокутник тощо); які мають певне забарвлення (червоне, зелене тощо); які виготовлені з певних матері­алів (дерева, пластмаса, скла, металу тощо). Вправи на розширення і звуження уваги Дитині можна запропонувати розглянути певний об'єкт (поличку шафи, вітрину магази­ну, картини тощо). Потім пропонується пере­лічити у цьому об'єкті (на поличці шафи, у вітрині магазину, на картині) предмети.

Дорослий говорить слово «поличка» («вітри­на», «картина» тощо), а дитина відтворює поба­чені речі. Потім вправа проводиться у зворот­ному порядку: від найменшої деталі перейти до цілого.

Пам'ять

Пам'ять шестирічок розвивається передусім у напрямку посилення її довільності, зростання можливості свідомого управління нею та збільшення обсягу смислової, словесно-логічної пам'яті.

У цьому віці змінюється співвідношення мимовільного і довільного запам'ятовування в бік зростання останнього. Дані досліджень свідчать, що за вмілого керування їхньою на­вчальною діяльністю діти вже можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні думки, пов'язані між собою, і завдяки цьому успішно запам'ятовувати. При цьому також розвиваєть­ся здатність довільного відтворення матеріалу.

^ Вправи на розвиток слухової словесної пам'яті

Дитині зачитують список з 12 не пов'язаних між собою слів: гора, голка, троянда, кішка, го­динник, пальто, книга, вікно, пилка, правда, нога, ваза.

Дитина відтворює те, що запам'ятала.

^ Вправи на розвиток асоціативної пам'яті

Дитині зачитують 12 слів і пропонують уяви­ти образ, пов'язаний з кожним словом. Завдан­ня дитини — створити в уяві деякий ланцюжок подій, де кожен наступний образ, пов'язаний зі словом, мав би зв'язок з попереднім. Бажано, щоб утворилося оповідання чи маленька істо­рія.

Приклад набору слів: дерево, верблюд, по­вітря, квітка, майданчик, краватка, кіно, спра­ведливість, директор, камінь, ключ, терези.

Мислення

Саме в цей період здійснюється перехід від наочно-образного, конкретного мислення, притаманного дошкільнятам, до понятійного, науково-теоретичного.

Їм легше проаналізувати конкретний факт та зробити з нього певні висновки, ніж навести приклад до загального положення.

Вправи на розвиток кмітливості та ерудова­ності

Дитині дають завдання:

  • назвати три слова, що починаються на
    літери лі, г, д;

  • назвати чотири тварини на літеру с;

  • назвати чотири ягоди на літеру к;

  • назвати п'ять міст на літеру р;

  • назвати три квітки на літеру г чи м;

  • назвати чотири держави на літеру а;

  • назвати шість імен на літеру в.
    Вправи на розвиток творчого мислення
    Дитині пропонують три слова, не пов'язані

між собою за змістом. Наприклад, озеро, олі­вець, ведмідь або весна, дерево, вікно. Дитині потрібно скласти як найбільше речень із цими словами.

Уява

Уява в шестирічному віці надзвичайно бурх­лива, яскрава, з характерними рисами некеро­ваності. У процесі учіння вона поступово роз­вивається, зокрема удосконалюється відтворю­юча уява, стаючи дедалі реалістичнішою та керованішою.

Інтенсивно формується творча уява на базі минулого досвіду, з'являються нові образи, від простого довільного комбінування уявлень діти поступово переходять до логічно обгрунтованої побудови нових образів. Вправа на розвиток уяви Дитині показують чор­нильні плями і пропону­ють відповісти на запитан­ня: «Що ти бачиш на цій плямі? Що тобі нагадує ця пляма?»

З результатів відповідей можна зробити висновок про розвиток фантазії у дітей, а з того, що побачи­ла дитина у плямах, — про спрямованість її особис­тості.

^ Вправа на розвиток випе­реджального відображення реальності

Дитині зачитують поча­ток речення, наприклад: «Я пішла(ов) до ванної кімнати вмиватися, відкри­ла) кран і тут раптом...». Завдання дитини — скласти якомога більше ва­ріантів його закінчення. Варіанти повинні містити в собі описи незвичайних, іноді фанта­стичних подій. Ця вправа розвиває здатність швидко і легко породжувати найнесподіваніші образи фантазій і сміливо поєднувати їх із по­всякденними подіями.

Ведучий: А тепер знову повернемося до на­ших анкет і перевіримо себе. Якщо потрібно, внесіть корективи.

Вправи, які ми з вами виконали, також мож­на використовувати на уроках з дітьми для вив­чення та закріплення навчального матеріалу. Коли дитина проговорює вивчене, вона його краще усвідомлює та запам'ятовує.

Ці ігри також допоможуть дитині швидко ввійти в колектив однолітків, розвинути її пам'ять, навчать аналізувати інформацію, виби­рати найголовніше, передавати все стисло, кон­кретно, зрозуміло. Це допоможе вчителю швид­ше закріпити матеріал.

Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

Практикум «Адаптація першокласників. Методи профілактики дезадаптації» iconРекомендації вчителям з профілактики дезадаптації першокласників до школи
Запобігання груповій критиці дитини або її робіт, а також порівнянь її помилок з постійними успіхами інших учнів

Практикум «Адаптація першокласників. Методи профілактики дезадаптації» iconМетодичний кабінет відділу освіти Яворівської районної державної адміністрації Форми і методи роботи практичного психолога щодо подолання дезадаптації учнів при переході з початкової ланки в середню Яворів 2013
Форми і методи роботи практичного психолога щодо подолання дезадаптації учнів при переході з початкової ланки в середню. Яворів,...

Практикум «Адаптація першокласників. Методи профілактики дезадаптації» iconЯкі типові прояви стресу і дезадаптації? Поради психолога батькам майбутніх першокласників
У неї, на відміну від звичайного, пригнічений або, навпаки, збуджений стан (гірше засинає)

Практикум «Адаптація першокласників. Методи профілактики дезадаптації» icon"Адаптація першокласників до умов навчання в школі"
Мета психолого-педагогічної програми – створення педагогічних І соціально-психологічних умов, що дозволяють дитині успішно функціонувати...

Практикум «Адаптація першокласників. Методи профілактики дезадаптації» iconПсихолого-педагогічні чинники адаптації молодших школярів
Дослідження в масових школах виявили ознаки дезадаптації без виражених невротичних порушень у 22,5% учнів школи. Відомо, що особливо...

Практикум «Адаптація першокласників. Методи профілактики дезадаптації» iconАдаптація до школи як допомогти першокласнику
Щоб у дитини не сформувався комплекс неповноцінності через низку невдач, протягом першого року навчання старанність першокласників...

Практикум «Адаптація першокласників. Методи профілактики дезадаптації» iconЗахоплення плацдарму: успішна адаптація Період гострої адаптації завершується. Починається «хронічна адаптація»
Період гострої адаптації завершується. Починається «хронічна адаптація», що триватиме ще 2—3 місяці, а в широкому сенсі — все шкільне...

Практикум «Адаптація першокласників. Методи профілактики дезадаптації» iconПрактикум по педагогической технологии. Москва, 1998. С. 6-7
Бондарчук Л.І. Федорчук Е.І. Методи активного навчання в курсі "Основи педагогічної майстерності." Вища І середня пед освіта. Київ,...

Практикум «Адаптація першокласників. Методи профілактики дезадаптації» iconПедагогічна адаптація першокласників до навчання у школі як один із аспектів збереження психічного та фізичного розвитку
Та про здоров'я-це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий...

Практикум «Адаптація першокласників. Методи профілактики дезадаптації» iconДокументи
1. /Крим_нальний процес Украхни - практикум/Загальна частина/1-понят, суть завд.doc

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи