Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів icon

Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів




НазваВідділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів
Сторінка1/3
Дата конвертації22.12.2012
Розмір0.71 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3


Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет


Формування самостійності розумової діяльності школярів


З досвіду роботи

вчителя початкових класів

Веприцької ЗОШ І-ІІІ ступенів

Науменко Н.С.


2010

Зміст

  1. Подання……………………………………………………………………………..3

  2. Характеристика………………………………………............................................4

  3. Анотація………………………………………………………………………….….5

  4. Опис змісту досвіду

Вступ…………………………………………………………………………….…6

Основна частина

- Розвиток самостійності – запорука розвитку школяра ……………..……………...8

- Особливості прояву рис самостійності у школярів………………..……………..…9

- Формування груп учнів відповідно до рівня розвитку самостійності ……..……...11

- Роль підручника у процесі формування навичок самостійності

школяра ……………………………………………………………..13

- Розвиток пізнавальної самостійності учнів початкових класів …………………….16

Висновки……………………………………………………………………………..21

Рекомендації …………………………………………………………………………. 22

Бібліографія………………………………………………………………………….23

5. Додатки. Тематична розробка уроків з теми «Нежива природа», 3 клас.


Голові ради районного методичного кабінету,

завідуючій РМК Халюк В.В.


Подання


Адміністрація Веприцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів просить розглянути авторські матеріали «Формування самостійності учнів початкових класів», вчителя початкових класів Науменко Наталії Сергіївни, спеціаліста першої кваліфікаційної категорії, з метою експертної оцінки у зв’язку з представленням на районну педагогічну виставку «Освіта Фастівщини—2010» в номінації «Робота з обдарованими дітьми».

Досвід вивчено заступником директора школи з навчально-виховної роботи, затверджено на засіданні педагогічної ради школи, протокол №3 від 12.03.2010р.


Директор школи: О.М. Янковський


Характеристика

вчителя початкових класів

Веприцької ЗОШ І-ІІІ ступенів

Науменко Наталії Сергіївни,

вчителя першої кваліфікаційної категорії,

1 квітня 1963 року народження.

Науменко Н.С. працює у Веприцькій ЗОШ І-ІІІ ступенів з 1984 року вчителем початкових класів. Загальний педагогічний стаж становить 26 років. Добре обізнана з теорією та методикою викладання в початкових класах. Проявляє ґрунтовну професіональну компетентність. В роботі проявляє значний рівень професіоналізму, ініціативи, творчості. Досконало володіє ефективними формами і методами педагогічної діяльності. Робота вчительки відзначаються продуманістю і обґрунтованістю. Оптимальні форми і методи її діяльності сприяють розвиткові учнівських можливостей, розумових здібностей. Реалізація принципу гуманізації, індивідуалізації навчально-виховного процесу забезпечується створенням в практичній діяльності атмосфери співтворчості, партнерства, ситуації успіху та зацікавленості. Роботу навчально-виховного процесу спрямовує на розвиток учнів як особистостей. Провідним принципом діяльності Науменко Н.С. є робота з обдарованими дітьми, їх цілісний всебічний розвиток. Головне завдання, яке ставить перед собою Науменко Н.С.,—це бачити в кожній дитині її приховані можливості, і головне, допомогти цим можливостям реалізуватися. Значну увагу в своїй діяльності вчитель надає розвитку самостійності учнів початкових класів.

Наталія Сергіївна—сумлінний та добросовісний працівник, відзначається відповідальністю до роботи та посадових обов’язків. Систематично працює над собою, постійно займається власним самовдосконалення.

Забезпечує результативність, якість своєї праці. Вихованці Наталії Сергіївни – активні учасники Всеукраїнських конкурсів районних етапів. Учениця Науменко Н.С. зайняла ІІІ місце в районному етапі конкурсу «Найкращий відгук на прочитану книгу». Принципова, відповідальна, наполеглива, трудолюбива. Власним прикладом утверджує повагу до морально-етичних принципів, виховує в учнів найкращі загальнолюдські риси: стриманість, доброту, милосердя, чуйність, працелюбство; повагу до батьків та старших; бережне ставлення до навколишнього середовища. Додержується педагогічної етики, поважає гідність учнів, пропагує здоровий спосіб життя. В роботі з колегами та учнями відзначається загальною культурою, високими моральними якостями. Серед колег, учнів, батьків користується заслуженим авторитетом. Підтримує тісні зв’язки з батьками.

Директор школи: О.М.Янковський

12.03.2010 р.

^ Анотація досвіду роботи Науменко Наталії Сергіївни,

вчителя початкових класів

Робота вчителя початкових класів Науменко Наталії Сергіївни на тему «Формування самостійності розумової діяльності учнів початкових класів» розкриває важливі питання формування обдарованої особистості школяра.

Розвиток особистості виступає основною передумовою суспільного прогресу. Головне завдання, яке ставить перед собою Науменко Н.С.,—це бачити в кожній дитині її приховані можливості, і головне, допомогти цим можливостям реалізуватися.

Розвиток самостійності є провідним принципом роботи вчительки, він пронизує і об’єднує всі сторони діяльності учнів.

Педагогічна цінність досвіду вчителя полягає в практичній реалізації ідей розвивального навчання на рівні добре продуманих і систематизованих прийомів роботи, які дозволяють протягом всієї початкової ланки на різному предметному змісті сформувати в учнів пізнавальну активність і самостійність. Лише безпосереднє залучення учнів до навчального процесу потребує застосування самостійних зусиль розуму, волі, почуттів, забезпечує набуття кожним учнем пізнавальної самостійності.

Виховання самостійності школярів у процесі навчання – одна з центральних проблем теорії педагогіки і практики роботи школи, першочергове завдання вчителя.

Розвиток самостійності учнів, навчання способів і прийомів самостійної роботи мотивується життєвою необхідністю. Найкраща школа дає лише порівняно невеликий обсяг знань. А тим часом прогрес техніки, прогрес науки, постійна зміна знань, зміна функцій, спричиняє необхідність продумувати розв’язувати ряд нових проблем, що виникають, вимагають уміння самостійно працювати над набуванням знань.

У сучасній школі вчитель готує підростаюче покоління до виконання цих функцій з урахуванням перспектив його майбутньої трудової діяльності. Необхідно вихованця навчити вчитися, виявляти ініціативу, збуджувати у нього жадобу до знань, любов до книги, виробити навички такої самостійної роботи, яка в подальшому житті стане йому величезною підмогою, дасть змогу глибоко осмислити свою діяльність.

Вирішальне значення для вчителя має характер навчальної діяльності, коли учень, спираючись на здобуті знання, самостійно виконує навчальні і трудові завдання, які постають перед ним у найрізноманітніших ситуаціях, коли нагромаджені знання стають ніби самозростаючою вартістю, інструментом нового пізнання.

У процесі цілеспрямованого пошуку в творчій лабораторії вчителя реалізується провідна проблема – розвиток пізнавальної самостійності. Для розвитку пізнавальної самостійності школярів не достатньо лише збільшити обсяг їхньої самостійної роботи на уроках і під час виконання домашніх завдань. Самостійна праця є важливим засобом активізації розумової діяльності школярів, формування їхньої самостійності.

Науменко Н.С. в процесі своєї діяльності намагається сформувати духовно багату, соціально активну особистість.


Заступник директора школи

з навчально-виховної роботи: О.С.Федорович


В с т у п

Функції вчителя в системі освітньої діяльності є традиційно важливими і їх провідну роль визначає сама педагогічна діяльність.

Діяльність педагога не зводиться тільки до виявлення його професійно доцільних суб’єктивних якостей, а стає об’єктивно існуючим освітнім явищем.

Важливою проблемою сучасної школи є формування творчої активності учня і вчителя.

Творчість учителів початкових класів особлива: вона запалює в дитячому серці вогник допитливості, викликає здивування навколишнім світом, інтерес до навчання, робить його внутрішнім постійно діючим стимулом.

В народі кажуть: щаслива людина яка має ясний і гострий розум; подвійно таланить тому, хто має ще й душу добру, серце чуле. Його єство, мов сонях до сонця, завжди повертається до людського болю, добра, порядності. І потрійно благословен той, у кого розум проникливий і серце людяне. Саме такі якості має вчитель початкових класів – Науменко Наталія Сергіївна.

Педагогічна цінність досвіду вчителя полягає в практичній реалізації ідей розвивального навчання на рівні добре продуманих і систематизованих прийомів роботи, які дозволяють протягом цієї початкової ланки на різному предметному змісті сформувати в учнів пізнавальну активність і самостійність. Лише безпосереднє залучення учнів до навчального процесу потребує застосування самостійних зусиль розуму, волі, почуттів, забезпечує набуття кожним учнем пізнавальної самостійності.

Виховання самостійності школярів у процесі навчання – одна з центральних проблем теорії педагогіки і практики роботи школи, першочергове завдання вчителя.

Розвиток самостійності учнів, навчання способів і прийомів самостійної роботи мотивується життєвою необхідністю. Найкраща школа дає лише порівняно невеликий обсяг знань. А тим часом прогрес техніки, прогрес науки, постійна зміна знань, зміна функцій, необхідність продумувати розв’язувати ряд нових проблем, що виникають, вимагають уміння самостійно працювати над набуванням знань.

У сучасній школі вчитель готує підростаюче покоління до виконання цих функцій з урахуванням перспектив його майбутньої трудової діяльності. Наталія Сергіївна намагається вихованця навчити вчитися, виявляти ініціативу, збуджувати у нього жадобу до знань, любов до книги, виробити навички такої самостійної роботи, яка в подальшому житті стане йому величезною підмогою, дасть змогу глибоко осмислити свою діяльність.


^ Розвиток самостійності – запорука розвитку школяра

Самостійність – провідна, стрижнева особистісна якість людини, що визначає світосприймання, спрямованість інтересів, ставлення до праці, інших людей, до самої себе. Чим сильніше вона розвинута у школяра, тим інтенсивніше його життя, різноманітніші контакти з навколишніми, тим більше користі він принесе в майбутньому своїй Вітчизні.

У практичній роботі вчителі початкової школи нерідко вкладають різний зміст у поняття «самостійність». Оперуючи ним, педагоги мають на увазі: то бажання школяра виконати завдання своїми силами, не звертаючись по допомогу; то вміння учня долати труднощі на шляху до кінця мети, не підміняючи її проміжною; то схильність дитини виявляти ініціативу, творчо ставитися до навколишнього; то прагнення вихованця діяти автономно, окремо від інших; то його здатність обстоювати особисту точку зору, давати критичну оцінку зробленому.

Якщо зводити поняття, «самостійність» лише до однієї з перелічених учителями ознак, воно спроститься, схематизується. У той же час неофіційно штучно розширювати це поняття, внаслідок чого може відбутися підміна психологічного змісту самостійності іншим неспецифічним поняттям. Ось чому важливо чітко визначити суть цього поняття, обмежити кількість його компонентів.

Самостійність треба розуміти як характеристику активності молодшого школяра, що виявляється в його незалежності (вмінні без прямого керівництва і допомоги зовні, власними силами досягти поставленої мети), творчій ініціативі (схильної реалізувати своє починання, виявляючи винахідливість, оригінальність) і критичності (здатності аналізувати ситуацію або наслідок праці, щоб дати їм оцінку, виділити достоїнства і вади).

Таким чином, у різноманітних виявах названих якостей молодшого школяра практично розкриватиметься його вміння діяти самостійно. Щоб одержати відомості про кожну з них, вчитель передусім визначає характер активності учня, його ставлення до труднощів, наявність або відсутність намагання спростити кінцеву мету діяльності, форми вияву творчої ініціативи, ставлення до своєї роботи та оцінювання її результатів.

^ Особливості прояву рис самостійності у школярів


Самостійна робота за правильної її організації розвиває індивідуальність кожного школяра. Науменко Н.С. організовувати навчальний процес таким чином, щоб для всього класу був обов’язковий мінімум, а для сильних учнів – індивідуальні завдання. Вчитель вивчає індивідуальність кожної дитини, фіксує її слабі й сильні сторони.

Про характер активності кожного учня Науменко Н.С. робить висновок на підставі того, за допомогою яких пошукових дій він просувається до мети: раціональних (вони супроводжуються міркуванням), керуються доцільністю чи використовує лише продуктивні засоби. Або, навпаки, ці пошуки набувають форми одноманітних, непродуктивних маніпуляцій.

Особливої уваги вчителя заслуговує аналіз поведінки молодшого школяра під час його зіткнення з трудностями. Як здебільшого поводиться той чи інший учень? Робить спроби продовжити самостійний пошук? Звертається до дорослого по допомогу? Лишає роботу незакінченою? Переключається на інше заняття? Знати відповіді на ці питання знати тому, що самостійна дитина як правило не вимагає допомогти або користується нею лише в разі крайньої потреби.

Коли вихованець звертається до вчителя з проханням допомогти йому, Наталія Сергіївна фіксує у пам’яті, в який саме момент і спосіб він це робить: просить допомогти після багатьох самостійних спроб чи при першому ж зіткненні з трудністю; адресує вчителю благальні погляди чи вимогливе словесне звертання. Науменко Н.С. намагається запам’ятати, як школяр використовує подану йому допомогу – «відштовхується» від неї, активізує пошук, доводить почате до кінця чи залишається безпорадним. Самостійній дитині вистачає натяку, нагадування, простої асоціації, щоб вона впоралася навіть із нелегким завданням. Несамостійному учню часткова, непряма допомога вчителя, як правило, не допомагає.

Спостерігаючи за виявами активності вихованців, Науменко Н.С. звертає увагу на те, наявне чи відсутнє у дитини намагання спростити кінцеву мету діяльності, підмінити її проміжною або ж іншою. Самостійний школяр завжди виявляє цілеспрямованість, докладає зусиль для того, щоб точно виконати завдання вчителя. Учень з недостатнім рівнем розвитку цієї якості часто схильний задовольнятися тим, що в нього вийшло, відповідно спрощуючи кінцеву мету діяльності. Подеколи ці діти користуються обхідними шляхами, хитрують, вдаються недозволених прийомів.

Важливим показником самостійності молодшого школяра є форми вияву його творчої ініціативи. Вчитель звертає увагу, чи прагне він відійти від розписаності дій, принести в роботу щось своє. Чим самостійніше дитина, тим менше вона задовольняється роллю виконавця чужого задуму. Зрозуміло, можливості виявити творчу ініціативу у цьому віці досить обмежені (насамперед умовами проведення уроку). І все ж школяр за своєю природою лишається активною істотою, яка намагається виразити себе за допомогою вигадки, оригінального рішення, спроби щось раціоналізувати. Також вчитель збирає й відомості про те, в чому саме прагне виявити власну творчість той чи інший учень – у зміні, збагаченні змісту виконуваної роботи, зовнішньому її оформленні, збільшенні кількості зробленого тощо.

Молодшому школяреві найскладніше виявити творчу ініціативу саме під час розв’язування навчальної задачі або виконання трудового завдання (спрацьовує звичка виконувати вимогу вчителя «Роби, як я вчив»). Зате йому значно легше щось «вигадати» після їх закінчення – підкреслити, виділити, оздобити.

Самостійному вихованцю притаманне вміння робити висновок про успіх – не – успіх своєї діяльності передусім на підставі реального досягнення. А діти з недостатнім розвитком цієї якості обов’язково скажуть, що вони добре виконають певне завдання тільки тоді, коли знатимуть оцінку своєї роботи класоводом.

Наталія Сергіївна працює над тим, щоб дізнатися: чи спроможні школярі об’єктивно, обґрунтовано, розгорнуто оцінити те, що самі виконали; чи є в їхній оцінці аналіз гідностей і вад, наскільки точно вона відображає вкладену працю; чи характеризує труднощі, які трапилися на шляху до мети. Надавши дитині змогу свою роботу зіставити з іншими (сусіда по парті або однолітка), вчитель дізнається про те, як співвідноситься її критичність з самокритичністю, до наслідків чиєї праці – своєї чи чужої – вона виявляє більшу поблажливість, або, навпаки, вимогливість.

В процесі роботи Наталія Сергіївна встановлює, що самостійні школярі здебільшого досить вимогливі як до себе, так і до навколишніх. Внаслідок цього вони володіють умінням об’єктивно оцінити переваги й вади незалежно від того, чию саме роботу аналізують. Недостатньо самостійні учні завищують оцінки результату своєї праці (занижуючи при цьому оцінки інших) або виявляють невміння сформулювати власне оцінне судження, повністю покладаючись на думку дорослого.

Умовний розподіл вихованців за групами відповідно до рівня розвитку їхньої самостійності передбачає одержання точних відомостей про повноту, сферу і стійкість її виявів.

Учитель називає самостійним лише того молодшого школяра, поведінка та діяльність якого характеризується повнотою вияву активності, тобто водночас всіма провідними складниками: незалежністю, творчою ініціативою, критичністю. Проте кожен з них, важливий сам по собі, не вичерпує змісту поняття «самостійність». Адже не всякий незалежний школяр може бути людиною творчою, а ініціативний – критичною і самокритичною. Таким чином, не сформованість хоча б одного з названих компонентів робить неможливою високу оцінку важливої якості учня.

Щоб встановити сферу вияву самостійності вихованців, вчитель звертає увагу на те, в яких саме видах діяльності кожний з них реалізує здатність поводитися незалежно, ініціативно, виявляє критичність. Важливо, щоб учень не обмежувався тими діями, до яких виявляє інтерес, бо у цьому разі вони для нього нескладні. Щоб сферу вияву самостійності можна було визнати достатньо широкою, вчитель встановлює: школяр виявляє незалежність, творчу ініціативу й критичність у найрізноманітніших видах діяльності – цікавих і нецікавих для нього.

Про стійкість вияву молодшими учнями самостійності Наталія Сергіївна робить висновок на такій підставі: наскільки притаманна кожному з них тенденція до незалежності, ініціативи і критичності в одному виді діяльності, але за різних умов її організації (наодинці, у присутності стороннього, під час виконання завдань різної складності та ін.). Найкраще спостерігати за роботою, яка не викликає у дитини ні особливого інтересу, ні незгоди.

Отже, якщо незалежно від виду й умов організації діяльності учень виявляє тенденцію до самостійності, вчитель високо оцінює цю його якість.

Коли ж школяр у вияві самостійності не стійкий або навіть безініціативний, це означає, що потреба у цьому ще не виникла або, можливо, вже намітилася схильність до залежності. На даному етапі вчитель з’ясовує, хто з вихованців перебуває на високому і середньому рівні розвитку самостійності, а хто потребує активізації зусиль учителя.


^ Формування груп учнів відповідно до рівня розвитку самостійності


Відповідно до рівня розвитку самостійності в учнів, умовно вчитель розподіляє їх на різні групи.

До І групи Наталія Сергіївна включає учнів, поведінка і діяльність яких відзначається найвищим ступенем розвитку основних ознак самостійності. Здебільшого ці учні здатні відстояти свою думку, обґрунтувати власне рішення. Вони прагнуть самоствердитися за допомогою кінцевого результату праці, завжди вдаються до раціональних пошукових дій, просять допомогти ц дорослого лише в разі крайньої необхідності, найменше залежать від оцінних суджень авторитетних людей. Це ініціативні діти, які завжди доводять розпочате до кінця, оптимістично сприймають труднощі, спроможні докладати максимум самостійних зусиль для досягнення мети.

ІІ групу складають вихованці, вияви незалежності, творчої ініціативи і критичності яких менш стійкі, ніж у представників першої. Залежно від настрою, інтересу, рівня знань й умінь, умов організації діяльності ці учні можуть виявляти оптимізм, завзяття, ініціативність або, навпаки, бути байдужими, керуватися дорослими. На початку роботи вони здебільшого впевнені в успіху, однак, натрапивши на перешкоду, пасують перед нею. Це діти з високим рівнем допомагають і при цьому низьким рівнем розвитку вольової активності. Вони легко вдаються до допомоги вчителя, скориставшись якою прагнуть видати успіх за власний.

У ІІІ групу входять учні, які в різних умовах і видах діяльності виявляють досить сталу поведінку. Рівень розвитку суттєвих ознак їхньої самостійності характеризується середніми показниками. Це досить пасивні діти, які не прагнуть високих досягнень, звикли задовольнятися необхідним мінімумом, не схильні до ризикованих дій.

Здебільшого вони недостатньо організовані, легко приймають допомогу, не покладають на себе особливих надій. Самокритичність таких школярів не стимулює високих прагнень. Вони дивляться на себе очима авторитетних дорослих.

ІV групу становлять молодші школярі, в яких вияви незалежності, творчої ініціативи і критичності найбільш низькі за рівнем розвитку. Вони не вміють працювати без допомоги й керівництва дорослих. Невпевнені у собі, задовольняються виконанням вимог учителя. Ці діти звикли до шаблонних рішень, тому прагнуть одержати для орієнтації готовий зразок, завжди віддають перевагу добре відомим їм завданням з розписаним ходом виконання. Зіткнення з новим невідомим породжує розгубленість – вони потребують опіки, керівництва. Якщо їм відмовлено у допомозі, залишають роботу незакінченою або підмінюють кінцеву мету проміжною.

При вихованні молодшого школяра як самостійної людини необхідне забезпечення двох важливих умов: надання вихованцеві можливості виявляти цю важливу якість і формувати готовність до цього. Надати можливість для вчителя означає не заважати становленню вміння дитини діяти за власним розсудом, не гальмувати розвиток її потреби робити щось по-своєму, свідомо сприяти вияву нею самостійної активності на уроках та в позаурочний час. Формування готовності передбачає збагачення учня знаннями й уміннями, необхідними для виконання певної діяльності, навчання позитивного ставлення до різних її видів.

Учитель визначає рівень розвитку самостійності кожного вихованця, якщо навчальні і трудові завдання, які він пропонуватиме школярам, відповідатимуть таким вимогам:

  • міститимуть об’єктивну складність (саме вона «продукує» труднощі, викликає у дитини бажання звернутися до дорослого по допомогу);

  • надаватимуть учневі можливість діяти на власний розсуд, ризикувати, відходити від зразка-штампа;

  • передбачатимуть необхідність оцінити зроблене.

Пропонуючи учням певні види самостійних робіт, вчитель керується таким правилом: якщо педагог прагне одержати хоча б мінімум відомостей про дитячу незалежність, ініціативність і критичність, він зобов’язаний забезпечити такі умови виконання школярами завдання, які б надавали їм максимум можливості їх виявити. Наталія Сергіївна турбується про те, щоб самостійна робота сприяла розвитку розумової активності учнів, спиралася на їхні знання, вміння, навички, життєвий досвід. Вона має бути посильною, різноманітною за формою та змістом, вносити у процес засвоєння знань елементи новизни, заохочувати до різностороннього вивчення предметів, використання ними різних форм порівняння, аналізу, узагальнень, конструювання та переконструювання матеріалу.

У визначенні рівня розвитку самостійності молодшого школяра особливої ваги набувають міра й форма допомоги вчителя вихованцеві. Ще К.Д.Ушинський підкреслював, що головною умовою розвитку такої якості в учнів є правильний розподіл функцій між дорослим і дитиною. З огляду на це допомога вчителя під час виконання дітьми самостійної роботи набуває форми сприяння, співучасті, а не підміни зусиль виконавця вміннями дорослого.

В своїй роботі Науменко Н.С. використовує комплекс правил, яких варто додержувати в управлінні самостійною діяльністю молодших школярів.

1. Ніколи не відмовляти учневі у допомозі, особливо тоді, коли вона об’єктивно необхідна, однак завжди дотримуватися оптимальної її дози, міри.

2. Педагогу слід глибоко усвідомити у чому полягає для учня певна трудність (можливо, він щось забув, не засвоїв важливого положення чи просто нервує, що заважає йому зосередитися та ін.).

3. Перш ніж втручатися у діяльність вихованця, бажано передбачити, наскільки вона йому цікава, відповідає його нахилам і здібностям.

4. Рівень цієї допомоги має узгоджуватися з віковими та індивідуальними особливостями дітей, рівнем розвитку в них відповідних знань, умінь та навичок.

5. Допомога передбачає лише можливість нагадати загальні положення, поставити навідні запитання, дати часткові вказівки, провести нескладну асоціацію (тобто має бути непрямою). З практики роботи вчитель виключає прямі підказки або показ способу дії. Також Науменко Н.С. відмовилась і від передчасного втручання в роботу учнів. Вчитель вважає, що зловживання налагоджуваннями, зауваженнями розпорошує увагу, заважає зосередитись на головному. Треба залишити за ними право на власні помилки – тільки тоді діти зможуть навчитися самостійно їх виправляти.

6. Молодшим школярам бажано створити всі умови для того, щоб вони мали змогу широко користуватися допоміжною інформацією.

Визначення рівня самостійності в роботі вчителя є ефективним лише тоді, коли всім учням надано широку можливість діяти на власний розсуд, ризикувати, обирати будь-який варіант виконання завдань.

Ще К.Д.Ушинський підкреслював, що думки, як правило, випливають із самостійно набутих знань. Тому для вчителя важливо, щоб діти вміли усвідомлено сприймати й осмислювати прочитане, чітко виділяти провідні ідеї, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між предметами і явищами, бачити перспективу.

  1   2   3



Схожі:

Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconРішення колегії відділу освіти від 3 червня 2009 року з питання «Про Положення про районний методичний кабінет відділу освіти Фастівської рда»
Міністерства освіти і науки України від 08 грудня 2008 р. №1119 «Про затвердження Положення про районний (міський) методичний кабінет...
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Веприцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Використання сучасних технологій у формуванні мисленевої діяльності учнів на уроках географії
Складання сенкенів – один із прийомів активізації мисленевої діяльності
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Методична робота з педагогічними кадрами у школі
Підвищення рівня про­фесійної майстерності педагогів одне з основних завдань школи
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Веприцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Формування основ національної свідомості учнів початкових класів
Веприцькій зош І-ІІІ ступенів. За час роботи показала себе кваліфікованим, творчим, досвідченим спеціалістом. Досконало володіє прийомами...
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Великоснітинська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів дидактичні ігри на уроках математики в 1 класі
Затверджено шкільним методичним об’єднанням вчителів початкових класів (додаток до протоколу №3 від 28. 02. 2013 р.)
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти Кіровоградської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет та організація навчально-виховного і методичного процесів у школі
Використання інтерактивних форм і методів у процесі навчання школярів та педагогів
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Районний методичний кабінет 26. 10. 2012 року Районний методичний кабінет План проведення семінару-практикуму „ Профілактика торгівлі дітьми: шляхи протидії”
Провести засідання шкільних методичних комісій класних керівників „Реабілітація дітей вилучених із ситуацій торгівлі людьми”
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти макарівської районної державної адміністрації районний методичний кабінет план роботи на березень 2013 року
Проведення атестаційної експертизи освітньої діяльності Мотижинського днз «Віночок»
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти макарівської районної державної адміністрації районний методичний кабінет план роботи на квітень 2013 року
Проведення атестаційної експертизи освітньої діяльності Фасівської зош І-ІІ ступенів
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти макарівської районної державної адміністрації районний методичний кабінет план роботи на квітень 2013 року
Проведення атестаційної експертизи освітньої діяльності Фасівської зош І-ІІ ступенів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи