Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів icon

Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів




НазваВідділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів
Сторінка2/3
Дата конвертації22.12.2012
Розмір0.71 Mb.
ТипДокументи
1   2   3

^ Роль підручника у процесі формування навичок самостійності школярів


Книга – головне джерело, звідки можна брати знання, книга може бути знаряддям праці, основним засобом ознайомлення з досвідом набутим людством в тій чи інший галузі.

Науменко Н.С. звертає увагу на те, щоб дати дітям максимальне вміння працювати з книгою, підготовляти до дальшої праці, тому що працювати без книги в майбутньому надзвичайно важко. Шляхи його вирішення вченні-педагоги вбачають у побудові самого підручника і методиці роботи з ним. Вони висувають ряд вимог, основна з яких: підручник повинен не тільки додавати знання, а й формувати ряд організаційних навичок – навчитися працювати самостійно.

В своїй діяльності Наталія Сергіївна використовує таку схему роботи над книгою:

1. Читаючи, треба спинятися, щоб збагнути прочитане: не залишати незрозумілих місць.

2. Після закінчення читання важливо осмислити прочитане, запам’ятати хід думок автора.

3. Зробити з прочитаного потрібні виписки.

4. Усвідомити, що корисного дізнатися з книжки: чи дала вона нові знання, навчила прийомів спостереження, праці, занять, чи викликала нові думки.

На уроках Наталії Сергіївни підручник не є допоміжним засобом, що дає змогу урізноманітнювати заняття. Він є одним з провідних джерел і засобів набуття її поповнення знань, розвитку пізнавальної діяльності на всіх етапах навчального процесу. На кожному уроці вчитель учить дітей працювати з підручником, вникати в суть прочитаного. На це звертав увагу К.Д.Ушинський: «Читати – це ще нічого не означає. Що читати і як розуміти прочитане, - ось у чому суть».

На прикладі курсу природознавства вчитель демонструє найважливіші методи і прийоми роботи з підручником на уроці, що забезпечують активне засвоєння учнями знань.

Щоб глибше осмислити прочитане, учням треба вміти проаналізувати його структуру, встановити смислові компоненти тексту і зв'язок між ними, виявити і розв’язати його проблемні ситуації, продумати суть нових ідей. Під час цієї роботи вони зіставляють факти, висвітлені в підручнику, зі своїми, оцінюють їх, виправляють помилку і неточності. А вчитель методом постановки запитань спрямовує пізнавальну діяльність школярів на розвиток мислительних операцій, вчить виявляти властивості, суттєві й несуттєві ознаки розглядуваних об’єктів, співвідносити ці ознаки, систематизувати й узагальнювати.

При вивченні теми «Розмноження тварин у природі» Наталія Сергіївна створює проблемну ситуацію, ставить проблемне запитання.

  • Послухайте цікаву інформацію і подумайте, чому маленькі тварини, такі як комахи, риби, земноводні, плазуни відкладають багато яєць та ікринок?

Обговорюються здогадки, припущення учнів для розв’язання проблемного запитання. Потім діти самостійно працюють з підручником. Під час цієї роботи їм запропоновано виділити основні смислові компоненти теми, розібратися в суті класифікації об’єктів, вказати загальні ознаки, за якими вони ґрунтуються.

1) Прочитайте текст на с.140 «Розмноження комах», а за першою серією малюнків на с.141 розкажіть, які стадії розвитку проходить білан капустяний.

2) Прочитайте цю статтю до кінця (на с.141) і розкажіть, чим відрізняється розмноження і розвиток бабки, коника, попелиці від інших комах.

3) Прочитайте статтю «Розмноження риб» (с.141-142) і розкажіть за малюнком, які стадії розвитку проходять риби. Зверніть увагу на жовтковий мішечок, розташований у нижній частині тіла мальків. Чому його немає у дорослих риб? Яке значення він має для мальків?

4) Прочитайте статтю « Розмноження земноводних» і розкажіть, які стадії розвитку вони проходять.

5) Прочитайте статтю «Розмноження плазунів» і розкажіть за малюнком на с.143, які стадії розвитку проходять плазуни, які стадії розвитку у них відсутні порівняно з попередніми групами тварин.

6) Прочитайте статтю «Розмноження птахів» і за малюнком (с.143) розкажіть, як проходить розвиток птахів. Дайте відповідь на запитання, чому у птахів буває невелике потомство.

7) Прочитайте статтю «Розмноження звірів» (с.144) і назвіть найістотнішу ознаку в розвитку звірів. Дайте відповідь на запитання, чому у звірів народжуються небагато малят.

Учитель нагадує проблемне запитання і підводить учнів до повної відповіді.

Щоб спонукати учнів до активної роботи, Наталія Сергіївна дає їм пізнавальне завдання, спрямовує їхню думку на аналіз і синтез фактів, явищ, на самостійний пошук невідомого. Діти мислено добувають необхідні знання, зіставляють їх з відомими і передбачуваними, виконують відповідні дії.

Вивчається тема «Охорона повітря і води».

Для життя людини, тварин і рослин, - говорить учителька, - потрібні чисте повітря і вода. Але важливі для народного господарства фабрики і заводи забруднюють повітря й воду газами, сажею, попелом, відпрацьованими водами. У повітря потрапляють також шкідливі гази від автомашин, тракторів, мотоциклів. Тож подумаємо: як зберегти чистоту повітря і води? Яка роль людини в охороні природи?

Запитання, на перший погляд, здавалося нескладним, проте розгорнутої відповіді учні не дали. Тоді вчитель ознайомила дітей з державним Законом про охорону природи, який зобов’язує всіх людей, промислові підприємства, інші організації берегти природні багатства. Потім запропонувала учням самостійно прочитати текст, поставити перед ними кілька запитань:

1. Як використовуються природні багатства людиною?

2. Чому необхідно зберігати природу?

3. Які державні заходи спрямовані на охорону повітря і води від забруднення?

4. Для чого створюються зелені пояси навколо міст?

5. Як ви і ваші батьки дбають про чистоту повітря вдома і на роботі?

6. Чи потрібно берегти воду?

Застосовуються й інші варіанти постановки та розв’язання пізнавальних завдань:

1. Спочатку учні самостійно ознайомлюються зі змістом теми, що вивчається за підручником. Після цього вчитель ставить пізнавальне завдання, пропонує їм аналізувати, систематизувати узагальнювати факти і робити висновки.

2. Вчитель дає школярам пізнавальне завдання, називає кінцеві результати, яких треба досягти. А шлях його розв’язання учні знаходять самі, використовуючи матеріал підручника.

3. Засобом евристичної бесіди, що проводиться за ілюстраціями підручника, вчитель створює проблемну ситуацію. Для розв’язання її необхідно встановлювати зв'язок між абстрактним і запитальним, загальним і конкретним, тому вчитель рекомендує учням знайти відповідь на невідоме у підручнику.

4. Розв’язуючи пізнавальне завдання, вихованці знаходять найважливіші місця в підручнику, глибше вникають у суть окремих положень, правил, фактів, щоб краще усвідомити всі його аспекти.

5. Учитель пропонує дітям самостійно скласти алгоритм розв’язування теоретичного чи практичного завдання за допомогою навчальної книги. Для його виконання варто скористатися статтями з дитячих газет, книжок, таблицями, картинками, фотографіями, схемами, діаграмами.

Чимало природних явищ викликають у дітей подив, розгубленість, бажання вникнути в незрозуміле, таємниче. «Мислення починається здивуванням», - писав Арістотель. Учні прагнуть проникнути в таїну невідомого, знайти відповідь на виниклі питання й проблеми.

Перш ніж вивчати тему «Горизонт», Науменко Н.С. пропонує учням побувати на відкритому високому місці й звернути увагу на простір, що розкинувся вдалині. Таке завдання допомогло їм приступити до вивчення нової теми.

Вчитель ставить пізнавальне завдання «Коли ми дивимось у відкритий простір, то здається, ніби десь дуже далеко небо сходиться з землею. Якщо підходитимемо ближче до цього місця, то видовище начебто відсуватиметься далі. Чому? Чим це можна пояснити?»

Діти спостерігали таке явище, але їм бракувало теоретичних знань для його обґрунтування. Тоді вчитель пояснює вихованцям суть цього явища, пов’язує його з поняттями «горизонт», «лінія горизонту». Потім пропонує їм прочитати всю статтю, уважно розглянути малюнки, знайти основні й проміжні сторони горизонту.

У роботі з підручником вчитель використовує такі корисні завдання, що вимагають від школярів:

  • вибіркового знаходження у тексті фактів, що підтверджують істинність певного правила, закону або відкривають хибні твердження;

  • самостійного складання плану прочитаного, яке відіграє важливу роль у виробленні вмінь і навичок систематизації наукових фактів, понять;

  • самоперевірки якості засвоєння знань і способів розумових та практичних дій;

  • пошуку нових методів і прийомів використання знань, умінь і навичок у змінюваних умовах;

  • перевірки істинності знань власними фактами, міркуваннями, підтвердженнями;

  • виконання вправ, що пов’язані з закріпленням і поглибленням знань;

  • самостійного добору заголовка до ілюстрацій підручника;

  • порівняння нового з раніше вивченим у пошуках відповіді на поставлене запитання;

  • розкриття певного факту в його розвитку і змінах.

Вивчення теми «Ґрунт» Наталія Сергіївна починає з постановки досліду.

Вчитель бере дві металеві баночки, в одну з яких поклала кілька грамів землі, а в другу – піску. Починає їх підігрівати на спиртівках. Учні помічають дим і відчувають неприємний запах. Вони уважно стежать за дослідом.

  • А що ж горить?

Виникла проблемна ситуація. Науменко Н.С. бере листя берези, кладе в баночку і починає підігрівати. Діти відчули аналогічний запах. Щоб розібратися в суті цього явища, вчитель рекомендує учням прочитати у підручнику статтю «Що таке ґрунт?».

Особливо корисне демонстрування, що сприяє формуванню у дітей необхідного обсягу знань і вмінь для розв’язування наступних пізнавальних завдань, розвитку емоційного настрою, збуджує прагнення до пошуку невідомого з використанням підручника та іншої літератури. Роботу з книжкою вчитель практикує на всіх етапах навчання за активної участі школярів. Учні прочитують одразу весь текст параграфа або абзацами, встановлюють з яких частин він складається, потім засвоюють кожну окремо, пов’язуючи її з іншими. Цей процес є постійним в роботі вчителя.

Спеціальні уроки для роботи з підручником Наталія Сергіївна використовує тоді, коли навчальний матеріал є найскладнішим за змістом, вимагає напруження думки і створює сприятливі умови для розумового розвитку вихованців. Методи і прийоми роботи з книжкою не відкидають в діяльності Науменко Н.С. бесіди, розповіді, пояснення, демонстрування, виправлень, спостережень. Вчитель здійснює їх уміле поєднання і підвищує ефективність навчально-виховного процесу, сприяє глибокому, міцному й осмисленому засвоєнню учнями знань, умінь і навичок.


^ Розвиток пізнавальної самостійності учнів початкових класів


У процесі цілеспрямованого пошуку в творчій лабораторії вчителя реалізується провідна проблема – розвиток пізнавальної самостійності. Для розвитку пізнавальної самостійності школярів не достатньо лише збільшити обсяг їхньої самостійної роботи на уроках і під час виконання домашніх завдань. Вирішальне значення для вчителя має характер навчальної діяльності, коли учень, спираючись на здобуті знання, самостійно виконує навчальні і трудові завдання, які постають перед ним у найрізноманітніших ситуаціях, коли нагромаджені знання стають ніби самозростаючою вартістю, інструментом нового пізнання.

В системі підвищення ефективності самостійної роботи як основи розвитку пізнавальної самостійності цікавою знахідкою вчителя є застосування саморобних карток з диференційованими завданнями. Науменко Н.С. створює їх за рівнем готовності школярів до самостійної роботи. Так, на початковому етапі ознайомлення з новим матеріалом діти працюють над завданнями, в яких докладно розкривається порядок виконання дій. Розгорнутий або стислий зразок способу дії є тут допоміжним елементом.

І. (Розгорнутий)

50+23=(50+20)+3=70+3=73

Виконай за зразком:

60+14 40+25

50+36 30+39

або: 50-23=(50-20)-3=30-3=27

Виконай за зразком:

60-14 40-25

50-36 60-39

ІІ. (Стислий)

50+23=… або 50-23=…

50+20=70 50-20=30

70+3=73 30-3=27

Розв’яжи приклади, міркуючи так само:

60+14 60-14

40+25 40-25

50+36 50-36

Алгоритми теж можуть бути допоміжним елементом. Вони охоплюють послідовні команди, що приводять до правильного результату:

І. 56+23=

1. Заміни обидва доданки сумою розрядних доданків.

2. Додай числа порозрядно.

3. Знайди їх суму.

4. Обчисли приклади:

67+12 18+41

76+14 57+32

Або: 56-23=

1. Заміни зменшуване і від’ємник сумою розрядних доданків.

2. Відніми числа порозрядно.

3. Знайди суму різниць.

4. Обчисли приклади:

76-14 47-13

67-34 65-23

Завдання з алгоритмічним прикладом, як і попередні, відповідають початковому етапові засвоєння обчислювального прийому. Алгоритми можна подати в стислій формі:

1. Додай числа порозрядно.

2. Знайди їх суму.

Або:

1. Відніми числа порозрядно.

2. Знайди суму різниць.

Вчитель застосовує карти, на яких учень може здійснити порівняння близьких за змістом дій та алгоритмів, щоб з’ясувати деталі, що їх відзначають.

У наведених завданнях приклади та алгоритми можна розташовувати попарно.

Вищою сходинкою для школярів на цьому етапі є робота з теоретичними довідниками та інструкціями.

І. (З довідкою)

Пам’ятай: Щоб дізнатися, на скільки одиниць одне число більше

або менше другого, потрібно від більшого числа відняти менше.

Розв’яжи задачу, користуючись цим правилом: Ніна знайшла 32 жолуді. Вона подарувала Каті 20 жолудів. У кого стало менше жолудів і на скільки?

Загальні способи роботи над задачею чи рівнянням вчитель вносить також в диференційовані завдання, закріплюючи тим самим навички учнів в організації власної навчальної діяльності.

Усі названі типи завдань застосовуються Науменко Н.С. на початковому етапі розвитку пізнавальної самостійності. Така система роботи стимулює індивідуальне просування учня по сходинках опрацювання навичок.

Наступний рівень складності диференційованих завдань визначається ілюстраціями (малюнок, креслення, схема) або неповним розв’язанням:

І. (З малюнком):


Скільки всього машин?

1. Використовуючи малюнок, поясни, як утворилася дія множення:

3+3+3+3=12

3 4=12

2. Намалюй 2 прапорці 3 рази.

3. Скільки всього прапорців? Запиши дією множення.

ІІ. (З кресленням, схемою та пошуком аналогії):

На одній полиці стояло 8 книжок, а на другій – 4.

У скільки разів більше книжок на першій полиці, ніж на другій?

У ?


8:4=2


І – 80 кг

ІІ – 40 кг

В одному мішку 80 кг цукру, а в другому – 40 кг. У скільки разів перший мішок важчий за другий?

1. Порівняй задачі за схемами.

2. Розв’яжи другу задачу.

ІІІ. (З додатковим запитанням).

Як одержати число, в кілька разів менше даного?

Розв’яжи задачу: вага кошика з капустою 21 кг, а ящик з морквою у 3 рази легший. Скільки кілограмів важить ящик з морквою?

ІV. (З додатковою вказівкою):

Розв’яжи задачу: на три пальта витрачено 12 м тканини. Скільки таких пальт можна пошити з 24 м тканини?

Спершу дізнайся, скільки метрів тканини витратили на одне пальто?

V. (З вимогою докінчити розв’язання).

Задача: За один день у магазині продали 435 л молока.

Після цього в магазині залишилось на 135 л молока менше, ніж продали.

Скільки літрів молока було в магазині спочатку?

Закінчи розв’язок: 1) 435-136=….(л)

2) 435-…..=…(л)

На заключному етапі формування пізнавальної самостійності вчителька включає до завдань питання, що спонукають дитяче мислення:

І. На порівняння:

Задачі: а) Андрійко прополов 10 рядочків моркви, а Марічка – на 2 рядки менше. Скільки рядочків моркви прополола Марічка?

б) Андрійко прополов 10 рядочків моркви, а Марічка в 2 рази менше. Скільки рядочків моркви прополола Марічка?

1. В якій задачі потрібно знайти число, в 2 рази менше даного? Якою дією? (Або спершу: чим відрізняються умови задачі?)

2. Розв’яжи задачі.

До цієї групи завдань вводять ще й питання на доведення:

  • Чому приклади краще розв’язати, розкладаючи доданки (зменшуване, від’ємник, множник, ділене) на зручні доданки (на розрядні доданки, на зручні множники)?

  • Як довести, що задача (приклад) розв’язана правильно?

  • Чому перший вираз більший (менший) другого?

  • Як довести справедливість рівності (нерівності)? та інші.

В даних випадках вчитель використовує питання на переосмислення одержаних знань:

  • Розв’яжи задачу іншим способом.

  • До прикладу (задачі) обери потрібний розв’язок з двох запропонованих.

  • Серед кількох прикладів або рівнянь відшукай і запиши приклади (рівняння) певного типу та інші.

Такі згадані групи завдань взаємозв’язані, відображають певну наступність у характері самостійної діяльності. Сильним учням не потрібне повноправне сприймання поясненого матеріалу, тому вони можуть розпочати закріплення знань зі складніших завдань. Вчителю неважко визначити, на якому етапі перебуває той чи інший школяр, і продовжити формування рівня його пізнавальної самостійності. В поурочних планах учительки завжди відображена самостійна діяльність вихованців за рівнем їх знань, умінь і навичок.

Диференційовані завдання, побудовані за різним ступенем теоретичної допомоги, визначеної в картках, сприяють своєчасному просуванню учнів у засвоєнні знань, активізують навчальну роботу класу і кожного зокрема, стимулюють процес мислення.

Наталія Сергіївна надає великого значення організації самостійних робіт на уроці, виконанню завдань, які збагачують учнів умінням самостійно навчатися. Особливу роль відводять домашнім завданням у вихованні самостійності.

В своїй роботі вчитель використовує такі дидактичні вимоги до домашніх завдань та щодо їх організації:

  • посильність вправ (непосильні завдання привчають до несумлінного ставлення до своїх обов’язків, а легкі не зацікавлюють дітей);

  • доступність і зрозумілість їх;

  • завдання мають бути цікавими й диференційованими ґрунтуватися на врахуванні вікових індивідуальних особливостей, суми знань, навичок школярів, їх прогалин у знаннях. Вправи для сильних учнів даються для поглиблених знань, поліпшення їх якості;

  • перед кожним завданням слід проводити чіткий інструктаж, під час якого визначити, як за короткий час виконати роботу, подолати певні труднощі, на що звернути особливу увагу;

  • обов’язковість обліку виконання завдань, постійної перевірки їх виконання;

  • у завданнях необхідно поєднати теоретичні знання з практичною роботою, щоб вони стали засобом переходу від самостійності в навчанні до самостійності й ініціативи у житті;

  • вправи треба давати в певній послідовності, вони мають бути взаємопов’язані.

Правильно організована самостійна діяльність учнів у класі і вдома виробляє вміння організовувати свою роботу, обмірковувати засоби досягнення мети. Видатні педагоги підкреслюють що «доля самостійних занять, характер завдань, вибір їх, індивідуалізація, взаємодопомога в навчанні, взаємні контроль, чіткість у завданнях і у виконанні – в цьому мистецтво викладання».

Підвищення ефективності процесу навчання в ході реалізації завдань школи диктує потребу й далі вдосконалювати методи, що розвиваються самостійність учнів. А цього не можна досягти, не збільшуючи питомої ваги їх самостійних робіт. Творчі пошуки вчителя довели, що самостійна праця є важливим засобом активізації розумової діяльності школярів, формування їхньої самостійності.


Висновки

Розвиток особистості виступає основною передумовою суспільного прогресу. Головне завдання, яке ставить перед собою Науменко Н.С.,—це бачити в кожній дитині її приховані можливості, і головне, допомогти цим можливостям реалізуватися.

Розвиток самостійності є провідним принципом роботи вчительки, він пронизує і об’єднує всі сторони діяльності учнів.

Виховання самостійності школярів у процесі навчання – одна з центральних проблем теорії педагогіки і практики роботи школи, першочергове завдання вчителя.

Правильно організована самостійна діяльність учнів у класі і вдома виробляє вміння організовувати свою роботу, обмірковувати засоби досягнення мети. Самостійна праця є важливим засобом активізації розумової діяльності школярів, формування їхньої самостійності.

Учитель називає самостійним лише того молодшого школяра, поведінка та діяльність якого характеризується повнотою вияву активності, тобто водночас всіма провідними складниками: незалежністю, творчою ініціативою, критичністю. Проте кожен з них, важливий сам по собі, не вичерпує змісту поняття «самостійність». Адже не всякий незалежний школяр може бути людиною творчою, а ініціативний – критичною і самокритичною.

При вихованні молодшого школяра як самостійної людини необхідне забезпечення двох важливих умов: надання вихованцеві можливості виявляти цю важливу якість і формувати готовність до цього. Надати можливість для вчителя означає не заважати становленню вміння дитини діяти за власним розсудом, не гальмувати розвиток її потреби робити щось по-своєму, свідомо сприяти вияву нею самостійної активності на уроках та в позаурочний час. Формування готовності передбачає збагачення учня знаннями й уміннями, необхідними для виконання певної діяльності, навчання позитивного ставлення до різних її видів.

Педагогічна цінність досвіду вчителя полягає в практичній реалізації ідей розвивального навчання на рівні добре продуманих і систематизованих прийомів роботи, які дозволяють протягом цієї початкової ланки на різному предметному змісті сформувати в учнів пізнавальну активність і самостійність. Лише безпосереднє залучення учнів до навчального процесу потребує застосування самостійних зусиль розуму, волі, почуттів, забезпечує набуття кожним учнем пізнавальної самостійності.


Заступник директора школи

з навчально-виховної роботи: О.С.Федорович


Рекомендації


Досвід роботи вчителя початкових класів Науменко Н.С. був вивчений адміністрацією Веприцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та педагогічним колективом даної школи.

Виховання самостійності школярів у процесі навчання – одна з центральних проблем теорії педагогіки і практики роботи школи, першочергове завдання вчителя.

Правильно організована самостійна діяльність учнів у класі і вдома виробляє вміння організовувати свою роботу, обмірковувати засоби досягнення мети. Самостійна праця є важливим засобом активізації розумової діяльності школярів, формування їхньої самостійності.

Матеріали досвіду Науменко Н.С. рекомендується використовувати на уроках в початкових класах, також ознайомити з педагогічним досвідом вчительки на районних методичних семінарах вчителів початкових класів.


Заступник директора з навчально- О.С.Федорович

виховної роботи


Бібліографія

  1. Вардацька Л.О., Шевченко Л.М. Розвиток самостійності молодших школярів: Метод. рек.—К.: РНМК, 1992.—127 с.

  2. Вашуленко М.С. Про співвідношення знань і вмінь у мовній освіті молодших школярів. – К.: Вид-во «Початкова школа», 1995. – 148 с.

  3. Методика викладання української мови в початкових класах / За ред. С.І.Дорошенка.—К.: Вища школа, 1992.

  4. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів. Норми оцінювання знань, умінь і навичок. А.М. Заїка—К.: Магістр—S, 2000.—88с.

  5. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах.—К.: Магістр—S, 1997.—256с.

6. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 1997. – 416с.


ДОДАТКИ

Розробка циклу уроків

з теми «НЕЖИВА ПРИРОДА»

3 клас


Нежива природа

Урок 1

Тема. Повітря навколо нас. Властивості води.

Мета. Продовжити формувати поняття «природа», «природа нежива і жива»,

почати формувати поняття «повітря»; продовжувати формувати

вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, розвивати

логічне мислення; формувати дослідницькі навички.

Обладнання. Великі склянки з холодною і гарячою водою, порожня

склянка, порожня пляшечка, посудина з водою, шматочки

грунту в сірникових коробках і маленькі скляночки з водою

на кожну парту, дві маленькі скляночки з гарячою водою,

одна порожня більшої місткості, водяний термометр,

волога тканина, гумова груша, колба.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальне опитування.

- Що є джерелом тепла і світла на Землі?

- Як сонячна енергія потрапляє на Землю?

- Що таке світлова енергія?

- Що таке теплова енергія?

2. Індивідуальне опитування.

Завдання 1. Розкажи, які особливості мають сонячні промені, доведи на досліді.

Завдання 2. Плкажи на схемі в зошиті або на дошці, як сонячні промені падають на Землю вранці та вдень, і поясни, коли і чому вони не більше нагрівають її.

Завдання 3. Розкажи, як сонячна енергія передається тваринам і людям, заповни схему на дошці, постав стрілочки (див. схему на с.182)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Самоспостереження за процесом дихання.

Завдання. Спробуйте затримати дихання, спостерігайте, чи довго вдалося вам перебувати в такому стані.

2. Бесіда.

- Чому важко довго не дихати не тільки вам, дітям, а й тренованим спортсменам – підводникам?

- Чому без їжі людина може прожити кілька тижнів, без води – п’ять днів, а не дихаючи – лише кілька хвилин?

- Що важливіше для живих організмів: їжа, вода чи повітря?

- Що ми будемо вивчати сьогодні на уроці.

Яка тема нашого уроку?

ІІІ. Повідомлення теми і завдання уроку

ІV. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда. - До якої природи належить повітря?

  • Які ознаки має жива природа?

  • Чим дихає усе живе на Землі?

  • Де знаходиться повітря?

  • Які властивості має повітря?

^ V. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя з елементами бесіди.

План

1) Повітря – необхідна умова життя на Землі, ним дихають усі живі організми.

2) Повітря – газороподібне тіло; як і будь-яке інше тіло, займає певне місце.

3) Повітря знаходиться навколо нас, заповнює всі порожнини, є і в грунті, й у воді.

4) Повітря товстим шаром оточує земну кулю, цей шар – атмосфера Землі.

- Чому цей шар і безхмарне небо – блакитні?

2. Фронтальна практична робота учнів.

а) Помахайте зошитом біля обличчя. Що ви відчуваєте? Про що це свідчить?

б) Вкиньте у склянку з водою грудочку грунту, спостерігайте, що з’являється у склянці. Що це за бульбашки? Про що вони свідчать?

3. Демонстрація дослідів учителем за допомогою чотирьох учнів-дослідників.

Дослід 1. Опусти порожню склянку догори дном у посудину з водою. Чи заповнює вода склянку? Про що це говорить?

Дослід 2. Візьми порожню пляшечку і занурюй її в посудину з водою. Що ви спостерігаєте? Що це за бульбашки? Про що говорить дослід?

Дослід 3. Налий у склянку води. Що ви спостерігаєте? Чому на стінках склянки з’являються бульбашки? Про що говорить цей дослід?

Дослід 4. Стисни гумову грушу, підстав долоню. Що ти відчуваєш? Про що говорить цей дослід?

Зробіть загальні висновки з усіх дослідів.

4. Бесіда з метою формування уявлення про властивості повітря.

- Чому ми не бачимо повітря, хоча тільки-но за допомогою дослідів дізналися, що воно усюди навколо нас, заповнює всі порожнини? (Повітря не видно).

- Як можна назвати цю властивість повітря? (Повітря прозоре, безбарвне)

- Пригадайте, чому безхмарне небо – блакитне, хоча ми тільки-но встановили, що повітря безбарвне, прозоре?

- Чи відчуваєте ви запах чистого повітря?

- Як назвати цю властивість повітря? (Повітря запаху не має)

Тепер продовжимо вивчати властивості повітря за допомогою дослідів.

5. Демонстрація дослідів учителем за інструкціями в підручнику (с. 87-88)

Після кожного досліду учні під керівництвом учителя визначають певну властивість повітря.

Дослід 1.

При нагріванні повітря розширюється.

Дослід 2.

При охолодженні повітря стискається.

Дослід 3.

Повітря погано проводить тепло.

А тепер спробуємо з’ясувати таємниці цих дослідів.

6. Розповідь учителя з елементами бесіди.

- Яким тілом є повітря?

- Як розташовані молекули речовини в газоподібному тілі?

Правильно, відстані між молекулами речовини в газоподібному тілі найбільші, порівняно з відстанями між молекулами у твердих і рідких тілах. До того ж молекули будь-якої речовини весь час рухаються. При нагріванні молекули повітря починають рухатися швидше відстані між ними збільшуються. Саме тому повітря розшиоюється і виходить із колби, як ви і бачили в першому досліді.

  • Подумайте, як змінюються рух молекул і відстані між ними при охолодженні?

Отже, при охолодженні молекули повітря починають рухатися повільніше і відстані між ними зменшуються, тому повітря стискається і його місце в колбі займає вода, як ви і бачили в другому досліді.

Тепер повернемося до третього досліду.

  • Яка була температура води в обох склянках на початку досліду?

  • Яка стала температура води в закритій і у відкритій склянках через деякий час?

  • У якій склянці вода охолонула швидше, а в якій залишилася майже гарячою? Чому?

Цю властивість повітря – погано проводити тепло – можна часто спостерігати в природі. Щоб довідатися, яке велике значення вона має, прочитайте текст підручника на с. 88.

7. Робота з підручником.

Дізнайтеся, чому у звірів на зиму відростає густа шерсть, а у птахів – пух; чому деякі трав’янисті рослини взимку не гинуть, якщо вкриті пухким шаром снігу.

^ VІІ. Узагальнення та систематизація знань.

Робота на дошці.

Заповнення схеми «Властивості повітря».

Для цього чотири дослідники знову підходять до дослідів, нагадують їх учням класу і вписують коротко кожну властивість у схему:

Прозоре Стискання при охолодженні


Безбарвне Властивості

повітря

Не має запаху Розширюється при нагріванні

VІІІ. Підсумки уроку

І X. Домашнє завдання.

1. Опрацювати тексти «Повітря навколо нас» і «Властивості повітря»

2. Виконати завдання в зошиті на с. 29.

3. Провести спостереження за птахами в холодну погоду, з’ясувати, чому горобці, голуби, синиці настовбурчують пір’я; з’ясувати, як у вас удома готуються до холодної зими, пояснити дії дорослих.

^ Урок 2

Тема. Склад повітря. Охорона повітря.

Мета. Продовжити формувати поняття «природа нежива і жива»,

«повітря»; сформувати уявлення про склад повітря і охорону

повітря; продовжити формувати дослідницькі навички, вміння

встановлювати причинно-наслідкові зв’язки у природі;

розвивати логічне мислення.

Обладнання. Діаграма. «Склад повітря», таблиця «Як забруднюється повітря».

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальне опитування.

- Яку тему вивчали на минулому уроці?

- До якої природи належить повітря?

- До яких тіл належить повітря?

- Перелічіть властивості повітря.

2. Індивідуальне опитування.

Завдання 1. Доведи за допомогою досліду, що повітря є у грунті.

Завдання 2. Доведи за допомогою досліду, що повітря є у воді.

Завдання 3. Доведи за допомогою досліду, що повітря займає певне місце.

Завдання 4. Доведи на прикладах, що повітря погано проводить тепло.

Завдання 5. Заповни на дошці схему «Властивості повітря»

ІІ. Повідомлення теми і завдання уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Бесіда.

  • Пригадайте, де легше і приємніше дихати: у великому місті чи в сільській місцевості, на річці, на морі, в листяному чи у хвойному лісі?

  • Чому в сільській місцевості, на річці, на морі, в лісі, особливо у хвойному, легше і приємніше дихати, ніж у великому місті?

  • Що забруднює повітря?

  • Із чого складається повітря?

ІV. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя з елементами бесіди.

План розповіді

1) Повітря – газоподібне тіло, яке складається з різних газоподібних речовин.

2) Кисень, його кількість у повітрі, утворення і значення.

3) Вуглекислий газ, його утворення, значення для зелених рослин.

4) Інші складові повітря; забруднення повітря.

5) Як наша держава дбає про чистоту повітря; як дбають про Чистоту повітря; як дбають про чистоту повітря вдома і в класі.

Розповідь супроводжується демонстрацією діаграми «Склад повітря»

2. Робота з підручником

- Прочитайте текст»Збережемо повітря чистим» на с. 90, складіть план тексту.

^ V. Закріплення та осмислення знань

Бесіда.

  • З яких газоподібних речовин складається повітря?

  • Яке значення в природі має кисень, хто його утворює?

  • Як у повітря потрапляє вуглекислий газ?

  • Як у повітря потрапляє водяна пара?

  • Які речовини забруднюють повітря?

  • Що робить наша держава для збереженя чистоти повітря?

  • Що ви можете зробити для збереження чистоти повітря?

  • Чому рослини є незмінними помічниками людини в очищенні повітря?

VІ. Узагальнення та систематизація знань.

1. Робота в підручнику за завданнями на с. 30

2. Заповнення схеми «Склад повітря» на дошці.

азот інші гази


кисень склад водяна пара

повітря


вуглекислий шкідливі речовини

газ

VІІ. Підсумки уроку

VІІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати тексти підручника на с. 89-91

2.Закінчити виконання завдань у зошиті на с. 30

3. Дізнатися, як дбають про чистоту повітря в нашій місцевості.

4. Завдання для спостережень:

а) коли повітря забруднюється найбільше;

б) де у твоєму селі найчистіше повітря.


^ Урок 3

Тема. Без води немає життя. Властивості води-рідини.

Мета. Продовжити формувати поняття про «природу живу і неживу»,

взаємозв’язки між ними; почати формувати поняття «вода»,

розширити уявлення учнів про значення води в природі, поширення

на Землі, про стани води і властивості води-рідини; продовжити

формування дослідницьких навичок, графічних навичок складання

і заповнення схем.

Обладнання: склянки з водою і паличками на кожну парту, банка з водою

і ложкою для демонстрації, дві три пляшки різної форми,

шматочки льоду, різні ілюстрації з трьома станами води в природі.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

1. Фронтальне опитування.

- Де на Землі знаходиться повітря?

- З яких речовин складається повітря?

- Яке значення має повітря?

- Які речовини забруднюють повітря?

2. Індивідуальне опитування.

Завдання 1 (для трьох учнів). Розкажіть про одну зі складових повітря (кисень, вуглекислий газ, водяна пара) за таким планом:

1. Назва речовини.

2. Яке значення має на Землі.

3. Звідки потрапляє в повітря.

Завдання 2. Заповни на дошці схему «Склад повітря».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Розгадування та обговорення загадок.

1) Усі рослини й тварини вживають,

у кожній хаті її мають. (Вода)

2) Вночі спить на землі, а вранці втікає. (Роса)

3) Що росте догори коренем? (Бурулька)

4) Розсипався горіх на сто доріг, та ніхто його не збирає. (Град)

- Про що ж усі ці загадки?

- Чому так багато народних загадок присвячено воді?

- Чому вода вважається одним із джерел життя і найціннішим багатством Землі?

ІІІ. Повідомлення теми і завдання уроку.

Поміркуйте, про що буде йти сьогодні мова на уроці і як повніше й точніше визначити тему уроку.

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

  • Де знаходиться вода в природі?

  • Яке вона має значення для всього живого?

  • В яких станах перебуває вода в природі?

  • Які властивості має вода-рідина?

^ V. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя з елементами бесіди та демонстрація ілюстрацій на тему «Вода в природі».

План розповіді

1) Вода – одне з найцінніших багатств Землі, джерело життя всіх живих організмів. Кількість її показана на діаграмі.

2) Вода в природі перебуває у трьох станах: рідкому, твердому, газоподібному.

- Наведіть приклади води у трьох станах.

- Пригадайте, з чого складаються рідкі, тверді, газоподібні тіла.

- Як розташовані молекули в рідині, твердій і газоподібній воді?

Давайте разом складемо на дошці схему «Три стани води», щоб проілюструвати ваші відповіді.

Вода

рідка тверда газоподібна

дощ сніг водяна пара

туман крига (невидима)

роса бурульки

2. Демонстрація дослідів у супроводі фронтальної бесіди.

Дослід 1. Виллємо трьохи води на підлогу або на тарілку.

  • Що трапиться з водою?

  • Яка ж перша властивість води? (Розтікається)

Дослід 2. Переллємо воду з банки в колби (пляшки) різної форми.

  • Яку форму мала вода в банці?

  • Яку форму має тепер в пляшках різної форми?

  • Чи має вода-рідина свою форму?

3. Фронтальна практична робота.

Виконання завдань з зошита на с. 32.

4. Робота з підручником на с. 92

а) Знайдіть у тексті речення, де говориться ще про одну властивість води, про яку ви вже дізналися, коли вивчали термометр.

б) Пригадайте, чому спирт піднімався у стовпчику термометра, коли його ставили на сонячне підвіконня, і опускався, коли його ставили в тінь.

в) Пригадайте про цю властивість води і будь-якої іншої рідини.

г) Дочитайте текст до кінця і знайдіть, що буде з пляшкою, якщо її з водою винести на мороз.

д) Чому ж у цьому випадку вода в пляшці не стискається? Прочитайте про цю властивість води.

^ VІ. Закріплення та осмислення знань.

1. Робота з підручником на с. 92

- Знайдіть уверху і внизу сторінки рубрики «Перевір себе» і підготуйте відповіді на ці запитання.

2. Створення проблемної ситуації.

Пара – газоподібний стан води. Її не видно, як і будь-який газ.

  • Як довести, що вода в такому газоподібному невидимому стані дійсно існує?

Бесіда з використанням життєвого досліду учнів.

  • Пригадайте, що ви спостерігали влітку над річкою після спекотного дня. Звідки взявся туман? Який це стан води?

  • Назвіть умови, за яких вода в річці випаровувалася, а потім увечері знов перетворювалася на рідину – туман?

  • Пригадайте, що ви спостерігаєте, коли кипить чайник. З яким явищем у природі це можна порівняти? Чому і над річкою, і над носиком чайника утворився туман? З якого стану води він узявся (перетворився)?

  • Коли ви взимку гуляєте на вулиці, то на комірці біля носа з’являється іній, а перед обличчям – туманець. Чому? З якого стану вода, що людина виділяє при диханні, перетворюється на іній і туманець?

^ VІІ. Узагальнення та систематизація знань .

Робота в зошиті на с. 31 зі схемою «Вода в природі».

VІІІ. Підсумки уроку.

ІX. Домащнє завдання.

1. Опрацювати статті в підручнику «Без води немає життя» і «Властивості води-рідини».

2. Закінчити заповнювати схему «Вода в природі» в зошиті на с. 31 і виконати завдання 1,2 на с. 33.

3. Спостерігати, в яких станах перебуває вода в природі протягом зими в нашій місцевості.


УРОК 4

Тема. Гірські породи. Що таке корисні копалини.

Мета: продовжити формувати поняття «природа нежива», сформувати

уявлення про гірські породи, поняття «корисні копалини»,

уявлення про охорону гірських порід, зок­рема корисних

копалин; виховувати дбайливе ставлен­ня до навколишніх предметів,

гордість за природні ба­гатства своєї Батьківщини.

Обладнання: ілюстрації гірських пейзажів, виробів із різних ко­рисних копалин, зразки гірських порід, колекції корис­них копалин (демонстраційні та роздавальні), колекції продуктів переробки корисних копалин, діафільм «Скар­би надр України», обладнання минулого уроку.

^ ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Фронтальне опитування.

  • У яких трьох станах може перебувати вода?

  • Що таке водяна пара?

  • За якої умови вода з рідкого стану переходить у газоподібний?

  • За якої умови вода з газоподібного стану переходить у рідкий?

  • За якої умови вода з рідкого стану переходить у твердий?

  • За якої умови вода з твердого стану переходить у рідкий?

  • Що таке кругообіг води в природі?

  • Для чого на Землі необхідна вода?

  • Як люди запобігають забрудненню води в природі?



  1. Перегляд плакатів «Бережи воду» та їх обговорення.

  2. Індивідуальне опитування.

Завдання 1. Покажи обладнання для досліду, яким можна довести, що водяна пара може перетворюватися на рідину. Роз­кажи, як провести цей дослід. Що таке випаровування?

Завдання 2. Розкажи за схемою на дошці про перетворення води (схема минулого уроку — тільки без стрілочок і умов пере­творення); поставити всі стрілочки між прямокутниками, підпи-

сати, при якій температурі сніг і лід перетворюються на рідину, а рідина — на сніг і лід.

Завдання 3 (для чотирьох учнів). Заповніть таблицю на дошці.


Властивості води в трьох станах

Вода-рідина

Сніг

Лід

Водяна пара

текуча

білий

прозорий

прозора

прозора

м’який

безбарвний

невидима

безбарвна

легший за воду

твердий

легка

без запаху




крихкий




не має власної форми




легший за воду




розчиняє деякі речовини










Кожен з учнів розповідає про властивості води в одному зі станів.

Учні класу коментують роботу, доповнюють при необхідності, оцінюють знання учнів, що відповідають.

Завдання 4. Розкажи за таблицею, як в природі відбувається кругообіг води.

^ II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Створення проблемної ситуації.

Учитель повідомляє, що гірські породи — це природні тіла, які знаходяться в Землі або на її поверхні.

Це й гранітні гори, які височать на заході та півдні нашої країни, це пісок і глина, які лежать у нас часто прямо під нога­ми, це й кухонна (кам'яна) сіль, яка знаходиться під землею у різних місцях України.

Гірські породи називають природними скарбами. Які ж це скарби, якщо їх так багато? А може, люди недаремно їх так називають?

Щоб відповісти на ці запитання правильно, послухайте де­кілька загадок і спробуйте розгадати їх.

Чорне, блискуче, у воді тоне, у вогні горить.

(Кам'яне вугілля)

Що називають «чорним золо­том», «рідким золотом», «чор­ною кров'ю», «земляним мас­лом»? (Нафта)

У землі лежить, по трубах біжить і машинам дає жить. (Нафта)


Після розгадування й обговорення загадок вчитель підводить дітей до висновку, що гірські породи дійсно є таки скарбами, бо багато з них люди видобувають у природі та використовують у своє­му житті. Саме такі гірські породи і називаються корисними копалинами. Поміркуйте, чому їх так називають.

^ IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бесіда.


  • Які ще корисні копалини ви знаєте?

  • На які групи вони поділяються?

  • Як їх використовують люди?

  • Чи треба до них дбайливо ставитися, хоча деяких із них дуже багато і в землі, і під землею?

^ V. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя з елементами бесіди.


План розповіді

1) Гірські породи — це тіла неживої природи. Бувають у трьох
станах — твердому, рідкому і газоподібному.

— Наведіть приклади твердих, рідкої і газоподібної гірських порід.

  1. Корисні копалини, основні їх групи: горючі, рудні й нерудні.

  2. Горючі корисні копалини. їх родовища в Україні.

  • Які горючі корисні копалини ви знаєте?

  • Як і де їх видобувають?

  • Як вони утворилися?

4) Рудні корисні копалини, їх значення в житті людей.

  • Які руди ви знаєте?

  • Що з них виплавляють?

5) Нерудні корисні копалини, їх використання.

^ 2. Практична робота з колекціями корисних копалин і малюнком на с, 99.

Знайдіть на малюнку, а потім в колекціях зразки корисних копалин усіх трьох груп. Перелічіть їх.

^ 3. Створення проблемної ситуації.

Послухайте цікаву інформацію про корисні копалини і ска­жіть, чи необхідно дбайливо ставитися до них, економно вико­ристовувати їх. Доведіть свою думку.

  1. Щоб перевезти всі корисні копалини, що за один рік видобу­вають із надр Землі, треба було б побудувати такий велетенсь­кий поїзд, який би 17 разів оперезав земну кулю.

  2. Запаси вапняків на Землі казково великі, деякі шари вапняку завдовжки у сотні кілометрів і завтовшки до 3 км. Деякі гори світу складені з вапняків: Кримські, Жигулівські, Альпи.

  3. У надрах Землі є цілі моря і річки нафти, порожнини, запов­нені газом, підземні палаци різних дорогоцінних металів.

^ Проблемні запитання.

І Так чи треба ощадливо витрачати корисні копалини?

Навіщо про це дбати, якщо їх так багато?

4. Робота з текстом підручника «Гірські породи потребують охорони» (с. 100—101) з метою розв'язання проблеми.

Прочитайте перший-третій абзаци на с. 101 і знайдіть відповідь на ці запитання. Зачитайте уголос.

5. Демонстрація вчителем колекцій «Продукти переробки нафти», «Продукти переробки кам'яного вугілля», «Вироби з металу», «Ви­роби з глини».

Примітка. Останні дві колекції саморобні, учні збирали їх під ке­рівництвом учителя.

Обговорення окремих предметів в усіх колекціях.

^ VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ

1. Перегляд діафільму «Скарби надр України», обговорення окремих фрагментів.

2. Бесіда.

  • Що таке гірські породи?

  • Що таке корисні копалини?

  • На які групи їх поділяють?

  • Що називають родовищем корисних копалин?

  • Чому гірські породи треба витрачати ощадливо?

^ VII. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота в зошиті (с. 35) — заповнення схеми «Корисні коп лини». Для довідок можна користуватися підручником.

^ VIII. ПІДСУМКИ УРОКУ

IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Опрацювати статті підручника «Що таке гірські породи», «Що таке корисні копалини», «Гірські породи потребують охоро­ни» (с. 98—101).

  1. Закінчити завдання в зошиті (с. 35).

  1. З'ясувати, які корисні копалини видобуваються або розвідані у нашій місцевості. Знайти їх зразки.

  2. Записати, які речі, виготовлені з корисних копалин, є у вас удома.



УРОК 5

1   2   3



Схожі:

Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconРішення колегії відділу освіти від 3 червня 2009 року з питання «Про Положення про районний методичний кабінет відділу освіти Фастівської рда»
Міністерства освіти і науки України від 08 грудня 2008 р. №1119 «Про затвердження Положення про районний (міський) методичний кабінет...
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Веприцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Використання сучасних технологій у формуванні мисленевої діяльності учнів на уроках географії
Складання сенкенів – один із прийомів активізації мисленевої діяльності
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Методична робота з педагогічними кадрами у школі
Підвищення рівня про­фесійної майстерності педагогів одне з основних завдань школи
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Веприцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Формування основ національної свідомості учнів початкових класів
Веприцькій зош І-ІІІ ступенів. За час роботи показала себе кваліфікованим, творчим, досвідченим спеціалістом. Досконало володіє прийомами...
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Великоснітинська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів дидактичні ігри на уроках математики в 1 класі
Затверджено шкільним методичним об’єднанням вчителів початкових класів (додаток до протоколу №3 від 28. 02. 2013 р.)
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти Кіровоградської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет та організація навчально-виховного і методичного процесів у школі
Використання інтерактивних форм і методів у процесі навчання школярів та педагогів
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Районний методичний кабінет 26. 10. 2012 року Районний методичний кабінет План проведення семінару-практикуму „ Профілактика торгівлі дітьми: шляхи протидії”
Провести засідання шкільних методичних комісій класних керівників „Реабілітація дітей вилучених із ситуацій торгівлі людьми”
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти макарівської районної державної адміністрації районний методичний кабінет план роботи на березень 2013 року
Проведення атестаційної експертизи освітньої діяльності Мотижинського днз «Віночок»
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти макарівської районної державної адміністрації районний методичний кабінет план роботи на квітень 2013 року
Проведення атестаційної експертизи освітньої діяльності Фасівської зош І-ІІ ступенів
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Формування самостійності розумової діяльності школярів iconВідділ освіти макарівської районної державної адміністрації районний методичний кабінет план роботи на квітень 2013 року
Проведення атестаційної експертизи освітньої діяльності Фасівської зош І-ІІ ступенів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи