Положення (норми) проекту акта Закон України \"Про стандартизацію\" Розділ I загальні положення розділ I загальні положення стаття Основні терміни та їх визначення icon

Положення (норми) проекту акта Закон України "Про стандартизацію" Розділ I загальні положення розділ I загальні положення стаття Основні терміни та їх визначення




НазваПоложення (норми) проекту акта Закон України "Про стандартизацію" Розділ I загальні положення розділ I загальні положення стаття Основні терміни та їх визначення
Сторінка1/7
Дата конвертації31.01.2013
Розмір1.07 Mb.
ТипПоложення
  1   2   3   4   5   6   7


ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про стандартизацію"


Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

Закон України "Про стандартизацію"

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

^ Стаття 1. Основні терміни та їх визначення


У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:


стандартизація - діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву;


міжнародна стандартизація - стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн;


регіональна стандартизація - стандартизація, що проводиться на відповідному регіональному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного або економічного простору;


національна стандартизація - стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни;


орган стандартизації - орган, що займається стандартизацією, визнаний на національному, регіональному чи міжнародному рівні, основними функціями якого є розроблення, схвалення чи затвердження стандартів;


нормативний документ - документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття як "стандарт", "кодекс усталеної практики" та "технічні умови";


консенсус - загальна згода, яка характеризується відсутністю серйозних заперечень по суттєвих питаннях у більшості заінтересованих сторін та досягається в результаті процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін та зближення розбіжних точок зору;


стандарт - документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги;


міжнародний та регіональний стандарти - стандарти, прийняті відповідно міжнародним та регіональним органом стандартизації;


національні стандарти - державні стандарти України, прийняті центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації та доступні для широкого кола користувачів;


кодекс усталеної практики (звід правил) - документ, що містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом;


технічні умови - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Стаття 1. Визначення термінів


1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:


^ 1) європейські стандарти — регіональні стандарти, прийняті європейськими організаціями стандартизації;


2) каталог — документ, що містить систематизований звід, перелік будь-яких об’єктів, який дає змогу віднайти кожен об’єкт за певною познакою. Каталог може містить характеристики, показники та інші дані щодо об’єктів, внесених до нього;

3) класифікатор — документ, в якому відповідно до прийнятих ознак класифікації та методів кодування об’єкти класифікації розподілено на угрупування і цим угрупуванням надано коди;

4) кодекс усталеної практики (звід правил) — документ, що містить практичні настанови чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом;

^ 5) коментарі — зауваження і пропозиції до проектів стандартів;

6) консенсус — загальна згода, яка характеризується відсутністю серйозних заперечень по суттєвих питаннях у більшості заінтересованих сторін та досягається в результаті процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін та зближення розбіжних точок зору;

7) міжнародні договори України — будь-які міжнародні договори України, у тому числі двосторонні та багатосторонні, про розроблення і застосування стандартів стороною яких є Україна;

8) міждержавні стандарти — регіональні стандарти, передбачені Угодою про проведення погодженої політики в сфері стандартизації, метрології та сертифікації, підписаною у м. Москві 13 березня 1992 року та прийняті Євразійською Радою стандартизації, метрології та сертифікації;

^ 9) міжнародна організація стандартизації — організація, що займається стандартизацією, членство в якій відкрито для відповідних органів усіх країн;

10) міжнародна стандартизація — стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн;

11) міжнародні та регіональні стандарти — прийняті відповідно міжнародними та регіональними організаціями стандартизації;

12) національна стандартизація — стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни;

13) національні стандарти — прийняті національним органом стандартизації та доступні для широкого кола користувачів;

14) національний знак відповідності продукції національним стандартам — знак, який засвідчує відповідність позначеної ним продукції всім вимогам стандартів, які поширюються на цю продукцію;

15) національний орган стандартизації — орган стандартизації, визнаний на національному рівні, якому надано право бути національним членом міжнародних та регіональних організацій стандартизації;

16) нормативний документ — документ, який встановлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття як “стандарт”, “кодекс усталеної практики”, “класифікатор” та “технічні умови”;

17) регіональна організація стандартизації — організація, що займається стандартизацією, членство в якій відкрито для відповідних органів країн певного географічного, політичного або економічного простору;

18) регіональна стандартизація — стандартизація, що проводиться на відповідному регіональному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного, політичного або економічного простору;

^ 19) рівень стандартизації — форма участі в діяльності із стандартизації з врахуванням географічної, політичної чи економічної ознаки;

20) стандартизація — діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву;

21) стандарт — документ, розроблений на основі консенсусу та прийнятий уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, загальні принципи, або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, та який спрямований на досягнення оптимального ступеня упорядкування у певній сфері;

22) технічні умови — документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом та можуть містити процедури, за допомогою яких визначають чи дотримані встановлені технічні вимоги;

2. Терміни “організації”, “технічний регламент” вживаються у значені, наведеному в Законі України “Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності”, “продукція” вживаєься у значені, наведеному в Законі України “Про підтвердження відповідності”.

Стаття 2. Сфера дії Закону


Цей Закон регулює відносини, пов'язані з діяльністю у сфері стандартизації та застосуванням її результатів, і поширюється на суб'єкти господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності, органи державної влади, а також на відповідні громадські організації.


Дія цього Закону не поширюється на ядерні матеріали, фармацевтичну продукцію, стандарти медичного обслуговування, бухгалтерського обліку, освіти, а також інші соціальні стандарти, сфера дії яких встановлюється відповідними законами.


Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Цей Закон регулює відносини, пов’язані з діяльністю у сфері стандартизації та застосуванням її результатів, і поширюється на суб’єкти господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності, органи державної влади, а також на відповідні громадські організації.


2. Дія цього Закону не поширюється на будівельні норми, лікарські засоби, стандарти медичних послуг, бухгалтерської звітності, освіти та інші соціальні стандарти, передбачених законодавством.


Стаття 3. Законодавство України у сфері стандартизації


Законодавство України у сфері стандартизації складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.



Стаття 3. Законодавство України у сфері стандартизації


1. Законодавство України у сфері стандартизації складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.


Стаття 4. Об'єкти стандартизації


Об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування.


Стаття 4. Об'єкти стандартизації


1. Об'єктами стандартизації є матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи, діяльність чи її результати, включаючи продукцію, процеси, послуги, персонал і органи, системи управління, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування.


Стаття 5. Мета та основні принципи державної політики у сфері стандартизації


Метою стандартизації в Україні є забезпечення раціонального використання природних ресурсів, відповідності об'єктів стандартизації їх функціональному призначенню, інформування споживачів про якість продукції, процесів та послуг, підтримка розвитку і міжнародної конкурентоспроможності продукції та торгівлі товарами і послугами.


Державна політика у сфері стандартизації базується на таких принципах:


забезпечення участі фізичних і юридичних осіб в розробленні стандартів та вільного вибору ними видів стандартів при виробництві чи постачанні продукції, якщо інше не передбачено законодавством;


відкритості та прозорості процедур розроблення і прийняття стандартів з урахуванням інтересів усіх заінтересованих сторін, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників;


доступності стандартів та інформації щодо них для користувачів;


відповідності стандартів законодавству;


адаптації до сучасних досягнень науки і техніки з урахуванням стану національної економіки;


пріоритетності прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів;


дотримання міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації;


участі у міжнародній (регіональній) стандартизації;


прийняття і застосування органами стандартизації на території України Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття і застосування стандартів відповідно до Угоди СОТ про технічні бар'єри в торгівлі, що є додатком до Маракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 року

Стаття 5. Мета та основні принципи державної політики у сфері стандартизації

1. Метою стандартизації в Україні є забезпечення раціонального виробництва шляхом застосування визнаних технічних процедур та норм, відповідності об’єктів стандартизації їх функціональному призначенню, усунення технічних бар’єрів у торгівлі та запобігання їх виникненню, охорони життя, здоров’я, безпечності праці, охорони інтересів споживачів, збереження навколишнього природного середовища й економії усіх видів ресурсів, підтримка розвитку і міжнародної конкурентоспроможності продукції та торгівлі товарами і послугами.


2. Державна політика у сфері стандартизації базується на таких принципах:

1) забезпечення участі фізичних і юридичних осіб у розробленні стандартів, кодексів усталеної практики, класифікаторів та вільного вибору ними їх видів під час виробництва чи постачання продукції, якщо інше не передбачено законодавством;

2) відкритості та прозорості процедур розроблення і прийняття стандартів, кодексів усталеної практики та класифікаторів з урахуванням інтересів усіх заінтересованих сторін, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників;

^ 3) неупередженого та узгодженого прийняття стандартів, кодексів усталеної практики та класифікаторів на засадах консенсусу;

4) відповідності стандартів, кодексів усталеної практики, класифікаторів та технічних умов законодавству;

5) адаптації до сучасних досягнень науки і техніки;

6) доступності стандартів, кодексів усталеної практики та класифікаторів та інформації щодо них для користувачів;

7) пріоритетності прийняття в Україні міжнародних і регіональних стандартів, кодексів усталеної практики та класифікаторів як національних;

8) дотримання міжнародних та регіональних правил і процедур стандартизації;

9) участі у міжнародній та регіональній стандартизації;

10) прийняття і застосування суб’єктами стандартизації Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття і застосування стандартів відповідно до Угоди Світової організації торгівлі про технічні бар'єри в торгівлі, що є додатком до Маракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 року.


^ Стаття Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності"


Стаття 6. Мова документів


Національні стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності складаються українською мовою та у разі потреби мовою відповідних міжнародних або регіональних організацій.



^ Стаття 6. Мова нормативних документів


1. Стандарти, кодекси усталеної практики, класифікатори та технічні умови складаються українською мовою та у разі потреби мовою відповідних міжнародних або регіональних організацій.





^ Стаття 7. Конфіденційність інформації


1. Уся інформація, яка є конфіденційною або надана відповідно до положень цього Закону на конфіденційній основі, захищається в режимі комерційної таємниці. Відповідні органи не розголошують цю інформацію без дозволу осіб або органів, що її надали, якщо інше не визначено законом.


Розділ II


^ ОРГАНІЗАЦІЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ



Розділ II

ОРГАНІЗАЦІЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

Стаття 6. Суб'єкти стандартизації


Суб'єктами стандартизації є:


центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації;





рада стандартизації та технічного регулювання;


технічні комітети стандартизації;


інші суб'єкти, що займаються стандартизацією.


Стаття 8. Суб'єкти стандартизації

1. Суб’єктами стандартизації є:

1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері стандартизації;

2) національний орган стандартизації;

3) технічні комітети стандартизації;

4) інші суб’єкти, що займаються стандартизацією.



Стаття 11. Нормативні документи із стандартизації і застосування стандартів


Залежно від рівня органу, який приймає чи схвалює нормативні документи із стандартизації, вони поділяються на:


національні стандарти, правила усталеної практики та класифікатори, прийняті чи схвалені центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, а також видані ним каталоги та реєстри загальнодержавного застосування;


стандарти, технічні умови та правила усталеної практики, прийняті чи схвалені іншими органами та організаціями, що займаються питаннями стандартизації, а також видані ними каталоги.




Стаття 9. Нормативні документи із стандартизації

1. Залежно від рівня суб’єкту стандартизації, який приймає нормативні документи, вони поділяються на:

1) національні стандарти, кодекси усталеної практики та класифікатори, прийняті національним органом стандартизації;

^ 2) інші стандарти, кодекси усталеної практики, класифікатори та технічні умови, прийняті іншими суб’єктами, що займаються стандартизацією.


Стаття 7. Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації


Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації організовує, координує та провадить діяльність щодо розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни, розповсюдження національних стандартів відповідно до цього Закону і як національний орган стандартизації представляє Україну в міжнародних та регіональних організаціях із стандартизації.

Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації виконує такі основні функції:


забезпечує реалізацію державної політики у сфері стандартизації, у тому числі вживає обґрунтованих заходів для прийняття і застосування органами стандартизації на території України, а також регіональними органами стандартизації, створеними на території України, членами яких вони є, Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття і застосування стандартів відповідно до Угоди СОТ про технічні бар'єри в торгівлі, що є додатком до Маракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 року;


вживає заходів щодо гармонізації розроблюваних національних стандартів з відповідними міжнародними (регіональними) стандартами;




бере участь у розробленні і узгодженні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;


встановлює правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та втрати чинності національних стандартів, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування та реєстрації;


вживає заходів щодо виконання зобов'язань, зумовлених участю в міжнародних (регіональних) організаціях стандартизації;


співпрацює у сфері стандартизації з відповідними органами інших держав;


приймає рішення щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначає їх повноваження та порядок створення;




організовує надання інформаційних послуг з питань стандартизації;


забезпечує адаптацію стандартів, процедур оцінки відповідності, процедур сертифікації та практики відповідно до сучасних досягнень науки і техніки;


встановлює процедуру та приймає рішення щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначає їх повноваження та порядок створення;


забезпечує відповідність національних стандартів цьому Закону;




встановлює символи або знаки, що засвідчують відповідність продукції національним стандартам (далі - знак відповідності стандартам);


бере участь у розробленні технічних регламентів та підготовці робочої програми з технічних регламентів;


бере участь у підготовці міжнародних і регіональних стандартів, які розробляються відповідними міжнародними та регіональними організаціями, та підготовці рекомендацій для процедур оцінки відповідності, забезпечуючи врахування інтересів України;


співпрацює та проводить консультації з відповідними органами у сфері стандартизації інших держав, у разі потреби вживає заходів для розв'язання суперечок або скарг, які виникають;


формує програму робіт з стандартизації та не рідше одного разу на шість місяців публікує актуалізовану програму;


веде реєстр стандартів та документів з стандартизації;


організовує створення і ведення національного фонду нормативних документів та Національного інформаційного центру міжнародної інформаційної мережі (ISONET);


організовує розповсюдження офіційних публікацій національних стандартів, правил усталеної практики і класифікаторів та іншої друкованої продукції стосовно прийнятих національних стандартів, стандартів та документів відповідних міжнародних та регіональних організацій стандартизації, членами яких він є чи з якими співпрацює відповідно до положень цих організацій або відповідних договорів, а також делегує ці повноваження іншим організаціям;


забезпечує і сприяє співробітництву між виробниками, постачальниками, споживачами продукції, процесів і послуг та відповідними державними органами у сфері стандартизації.


Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації може виконувати інші функції та повноваження згідно із законами України.


Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації вносить подання до Кабінету Міністрів України щодо делегування повноважень стосовно організації розроблення, схвалення, прийняття, перегляду та зміни національних стандартів у галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів центральному органу виконавчої влади в цій сфері діяльності.


Стаття 10. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері стандартизації


1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері стандартизації, належить:

1) забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері стандартизації, у тому числі вжиття заходів для прийняття і застосування суб’єктами стандартизації Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття і застосування стандартів відповідно до Угоди Світової організації торгівлі про технічні бар’єри в торгівлі, що є додатком до Маракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 року;

2) визначення пріоритетних напрямів розвитку у сфері стандартизації;

3) узагальнення практики застосування законодавства у сфері стандартизації, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України;

4) забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері стандартизації;

5) інформування та надання роз'яснень щодо здійснення державної політики у сфері стандартизації;

6) координація проведення робіт із національної стандартизації центральними органами виконавчої влади у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;

7) погодження:

процедур розроблення, перевіряння, перегляду, зміни, прийняття та скасування національних стандартів, кодексів усталеної практики та класифікаторів, їх видів, позначення, класифікація за видами та іншими ознаками;

процедур розроблення, перевіряння, перегляду, зміни, прийняття, скасування та позначення технічних умов;

критеріїв, форми та процедур для розгляду пропозиції щодо розроблення національних стандартів, кодексів усталеної практики та класифікаторів та планування робіт із національної стандартизації;

процедур створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначення їх повноважень;

опису та процедур застосування національного знака відповідності продукції національним стандартам;

програми робіт із національної стандартизації.

8) здійснення контролю за дотриманням національним органом стандартизації процедур у сфері національної стандартизації;

9) співробітництво у сфері стандартизації з відповідними урядовими та міжурядовими органами іноземних держав та вжиття у разі потреби заходів для розв’язання суперечок або скарг, які виникають.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері стандартизації, може здійснювати інші повноваження згідно із законами.

  1   2   3   4   5   6   7



Схожі:

Положення (норми) проекту акта Закон України \"Про стандартизацію\" Розділ I загальні положення розділ I загальні положення стаття Основні терміни та їх визначення iconЗакон УкраЇни Про метрологію та метрологічну діяльність Розділ I загальні положення стаття Визначення основних термінів

Положення (норми) проекту акта Закон України \"Про стандартизацію\" Розділ I загальні положення розділ I загальні положення стаття Основні терміни та їх визначення iconЗакон україни про позашкільну освіту Розділ I загальні положення стаття Визначення термінів Для цілей цього Закону вживаються такі терміни
Законодавство України про позашкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України "Про освіту", цього...
Положення (норми) проекту акта Закон України \"Про стандартизацію\" Розділ I загальні положення розділ I загальні положення стаття Основні терміни та їх визначення iconКодекс про шлюб та сім'ю України Розділ I загальні положення глава 1 основні положення стаття Завдання Кодексу про шлюб та сім'ю України
Відповідно до закріпленої Конституцією України рівності прав жінки і чоловіка в Україні вони мають у сімейних відносинах рівні особисті...
Положення (норми) проекту акта Закон України \"Про стандартизацію\" Розділ I загальні положення розділ I загальні положення стаття Основні терміни та їх визначення iconПоложення (норми) проекту акта Закон України «Про автомобільний транспорт» Стаття Визначення основних термінів у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні
Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення системи управління транспортним процесом у зв’язку...
Положення (норми) проекту акта Закон України \"Про стандартизацію\" Розділ I загальні положення розділ I загальні положення стаття Основні терміни та їх визначення iconЗакон україни про вибори народних депутатів України Розділ І загальні положення стаття Основні засади виборів народних депутатів України
Народні депутати України (далі  депутати) обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права...
Положення (норми) проекту акта Закон України \"Про стандартизацію\" Розділ I загальні положення розділ I загальні положення стаття Основні терміни та їх визначення iconЗакон україни вiд 16. 12. 1993 №3723-xii про державну службу Текст закона Розділ I загальні положення
Стаття Державна служба і державні службовці Державнаслужба в Україні це професійна діяльність осіб
Положення (норми) проекту акта Закон України \"Про стандартизацію\" Розділ I загальні положення розділ I загальні положення стаття Основні терміни та їх визначення iconЗакон україни проосвіт у розділ I загальні положення стаття Законодавство України про освіту
Законодавство України про освіту базується на Конституції України ( 888-09 ) і складається з цього Закону, інших актів законодавства...
Положення (норми) проекту акта Закон України \"Про стандартизацію\" Розділ I загальні положення розділ I загальні положення стаття Основні терміни та їх визначення iconЗакон україни про зону екологічної надзвичайної ситуації розділ І. Загальні положення стаття Визначення зони надзвичайної екологічної ситуації
Надзвичайна екологічна ситуація — надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному...
Положення (норми) проекту акта Закон України \"Про стандартизацію\" Розділ I загальні положення розділ I загальні положення стаття Основні терміни та їх визначення iconКодекс (з опублікованого тексту в «Голос України» №№229-230 (4979-4980)
Розділ І. Загальні положення 13 Стаття Сфера дії Податкового кодексу України 13
Положення (норми) проекту акта Закон України \"Про стандартизацію\" Розділ I загальні положення розділ I загальні положення стаття Основні терміни та їх визначення iconРозділ I загальні положення стаття 1
Освіта основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи