Результати наукових досліджень психолого-дидактичні засади корегування базової математичної підготовки учнів icon

Результати наукових досліджень психолого-дидактичні засади корегування базової математичної підготовки учнів




Скачати 208.47 Kb.
НазваРезультати наукових досліджень психолого-дидактичні засади корегування базової математичної підготовки учнів
Дата конвертації27.04.2013
Розмір208.47 Kb.
ТипДокументи

РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Психолого-дидактичні засади корегування базової математичної підготовки учнів

Глюза О.О.

Загальновідомо, що висока якість математичної освіти важлива як для становлення особистості, так і для подальшого розвитку суспільства вцілому. Рівень математичної освіти особистості є важливим показником загального рівня освіченості взагалі. Достатня якість базового рівня математичної підготовки учня є необхідною умовою отриманння ним повноцінної математичної освіти. Тому так необхідне виявлення стану базової математичної підготовки учнів на кожному етапі процесу навчання і цілеспрямоване його корегування.

Якість базової математичної підготовки в першу чергу визначається якістю процесу навчання, який залежить від багатьох обставин: змісту, засобів, організації, методів навчання, особистості вчителя, відношення учнів до навчання тощо. Ефективним засобом удосконалення цієї підготовки є проведення діагностико-корегувального моніторингу. Про це свідчить міжнародний досвід (див., наприклад ), це підтверджується багаторічним досвідом проведення моніторингових досліджень якості базової математичної підготовки учнів лабораторією з проблем математичної освіти Донецького національного університету, зокрема, її головним експериментальним майданчиком - гімназією №92 м.Донецька .

Розробка засобів навчально-корегувальної роботи, створення програм по вдосконаленню рівня математичної підготовки, можливості використання моніторингових досліджень при організації корекції базової математичної підготовки, когнитивної та процесуальної діяльності потребують ретельного вивчення.

Метою даної статті є осмислення і узагальнення досвіду організації й проведення корекції навчання учнів на основі моніторингових досліджень, виявлення психолого-педагогічних засад цієї діяльності, розробка технології її проведення і засобів для корекції базової математичної підготовки.

В багатьох країнах проводиться робота по формуванню такого рівня математичної підготовки, який би задовольняв потреби кожної особистості і потреби суспільства. Цей рівень повинен узгоджуватись з реальними можливостями учнів. У різних країнах він називається по-різному, але ж сутність його однакова. Можна стверджувати, що тільки досягнувши цього рівня учень зможе самостійно оволодівати знаннями та успішно навчатися далі, по досягненню цього рівня можна вести розмову про вміння застосовувати свої знання. Цей рівень можна назвати базовим у відповідності з його значенням для продовження навчання. Базова математична підготовка є своєрідною опорою, фундаментом математичної підготовки в цілому. Тому вона потребує систематичного зміцнення, в зв’язку з тим, що на неї впливають різні фактори, які змінюють стан цієї опори.

Виявлення стану базової математичної підготовки учнів, прогалин у цій підготовці і причин цих прогалин – одна із самих актуальних проблем у навчально-виховній роботі. Діагностико-корегувальний моніторинг базової математичної підготовки є одним із найважливіших засобів розв’язання цієї проблеми. Головним його завданням є виявлення стану базової математичної підготовки учнів, планування управлінської діяльності на основі отриманої інформації, організація заходів по вдосконаленню цієї підготовки, а також прогнозування подальших результатів навчання.

Якість діагностики базової математичної підготовки визначається якістю інструментарія вимірювання. Інструментарій повинен бути стандартизованим; задовольняти певним критеріям якості. Такий інструментарій створено у лабораторії з проблем математичної освіти Донецького національного університету (див., наприклад ). Дослідження його відповідності критеріям якості вимірювань було одним із завдань дослідницько-експериментальної роботи, проведеної автором протягом 5 років . Ці дослідження дозволяють також стверджувати, що одним із ефективних заходів суттєвого впливу на загальний стан базової математичної підготовки є організація корегувальної діяльності на основі діагностико-корегувального моніторингу.

Під корекційною роботою розуміють систему спеціальних прийомів, спрямованих на подолання або послаблення вад у розвитку учнів. Вона сприяє підвищенню якості освіти і передбачає корегування операційного складу навчальної діяльності (пізнавальних, навчальних, предметних дій і прийомів діяльності), а також системи знань, яка необхідна для організації цієї діяльності, і, навіть, емоційно-мотиваційної складової діяльності (мотивів, емоційних дій, тощо) .

Важливу роль відіграє корекція навчання, яка передбачає осмислення результатів навчання, виправлення своїх помилок, а також виявлення причин цих помилок. Корегувальна діяльність надає можливість учню усвідомити якість своєї навчальної підготовки, проаналізувати прогалини в ній, зробити певні висновки стосовно удосконалення власного рівня підготовки.

Корекція результатів навчання сприяє самореалізації особистості. Самореалізація особистості залежить від багатьох факторів, зокрема, мотивації, рівня здатності засвоїти матеріал, рівня навчальних досягнень. Всі ці фактори взаємопов’язані. І завдання вчителя полягає у використанні одних факторів для управління іншими.

Щоб учень здійснив певну діяльність, необхідно, щоб у нього була мотивація до цієї діяльності. Для того, щоб вчитель міг формувати у учнів позитивну мотивацію, необхідно спочатку виявити схильність до неї. Іншими словами, треба діагностувати учнів для виявлення у них складу мотивів. Дослідження мотивації – це виявлення її реального рівня і можливих перспектив посилення, створення індивідуальних програм розвитку для кожного учня і класу в цілому. Дослідженння мотивів до навчання є дуже важкою справою. При вивченні мотивів до навчання доцільно використовувати не одну методику, а декілька різних. Мотивацію до навчання можна визначити за допомогою анкет, опитувальників, спостереження, бесіди з батьками та самими учнями .

Результати навчання і корекція навчання учня мають значення для нього тільки у тому випадку, коли він має достатні мотиви до навчання. А тому необхідно впливати на мотивацію. Добре організована корекція навчання забезпечує готовність учнів до його продовження. Після такої діяльності учні стають більш впевненими, а це, в свою чергу, сприяє мотивації до навчання.

Щоб створити умови для самореалізації особистості через корегувальну діяльність, треба забезпечити певний рівень розвитку умінь, які сприяють самостійному здобуттю знань. Від володіння системою вмінь та навичок навчальної праці залежать темпи переробки та засвоєння інформації, і взагалі якість навчання.

Проведення корегувальної роботи у діагностико-корегувальному моніторингу якості базової математичної підготовки повинно бути системним і технологічним, здійснюватись на засадах діяльнісного підходу. Системність корегувальної діяльності передбачає її розгляд як складової у системі: навчання-діагностика-рефлексія-корекція-діагностика-рефлексія-навчання.

У відповідності з загальною теорією управління, ефективне управління корегувальною діяльністю учнів потребує:

  1. встановити вихідний стан математичної підготовки учнів;

  2. визначити програму дій, яка передбачає основні переходні рівні математичної підготовки;

  3. забезпечити отримання інформації про стан управляючого процесу за визначеною системою параметрів, забезпечити систематичний зворотний зв’язок;

  4. забезпечити переробку інформації.

Технологічність корегувальної роботи передбачає виявлення складу дій і прийомів діяльності, які діагностувалися; організацію корегувальної роботи, тобто проектування системи заходів, які у сукупності забезпечували би зміни результатів діагностики; розробку ефективних засобів корегувальної роботи.

Технологія організації корегувальної діяльності за результатами діагностики стану базової математичної підготовки складається з декількох етапів.

Головною метою першого етапу корегувальної роботи є усвідомлення результатів діагностики, загальне планування діяльності. Цей етап починається з ознайомленння учнів з результатами тестування. Після загального аналізу вчителем результатів тестування і їх порівнянням з попередніми результатами аналізуються типові помилки. Надається можливість учням самостійно виправити свої помилки, записуючи повне розв’язання завдань. Таким чином, здійснюється оперативна корекція. Цей етап завершується плануванням сумісної діяльності учнів і вчителя по усуненню прогалин у підготовці.

Другий етап організації корегувальної роботи складає діяльність учнів і вчителя по цілеполаганню. Головним на цьому етапі є складання програми діяльності. Кожен учень складає індивідуальну програму вдосконалення власної базової математичної підготовки за результатами тестування. Одним із варіантів такої програми може бути програма, складена з застосуванням спеціфікації тесту, яка містить перелік видів дій, прийомів діяльності, що діагностуються даним тестом на основі бланку тестування, на якому вказані неправильно виконані завдання.

Нижче наведено приклад програми, складеної учнем 5 класу під керівництвом учителя, за результатами тестування рівня базової математичної підготовки.

^ Програма корекції підготовки учня 5 класу

Чому навчатися?

Що вивчати?(за підручником Г.М.Возняк та ін.)

Що розв’язувати?

1) записувати і читати десяткові дробі

пункт 5.1, стор. 182

654, №659, №657

2) порівнювати десяткові дробі

пункт 5.3, стор. 187

671, №673, №674, № 675

^ 3)знаходити за значеннями двох величин значення невідомої третьої




194, №459, №460, №461, №791, №795

^ 4) установлювати відповідність між точками координатного променя і числами

пункт 1.5, стор.16

62, №63, №64, №66, №561, №562

^ 5) знаходити площі фігур, користаючись формулами для знаходження площ найпростіших фігур

пункт 3.11, стор. 100

874

5) розрізняти на малюнках прості геометричні фігури







^ 6) оцінювати градусну міру кута

пункт 2.6, стор. 29

156, №150

На цьому етапі необхідно враховувати особливості організації корегувальної роботи учнів, які мають високий рівень базової математичної підготовки, і учнів, які мають низький рівень базової математичної підготовки. Першим з них можна пропонувати продіагностувати якість математичної підготовки на інших рівнях чи залучити їх до надання допомоги учням, які мають низький рівень базової математичної підготовки.

Складання вчителем власної програми організації корегувальної діяльності є другою складовою цього етапу. Ця програма повинна передбачати колективні і індивідуальні форми роботи. Насамперед за все вчитель структурує помилки учнів, наприклад, за змістовими лініями, виявляє причини цих помилок, планує організацію корегувальної діяльності, готує засоби корегування. Усвідомлення труднощів засвоєння навчального матеріалу надає можливість вибрати ефективніші методи формування нових знань, розробити методичні прийоми, які сприяють попередженню можливих труднощів.

Третій етап організації корегувальної діяльності полягає в реалізації складених програм. Кожний учень має власний рівень підготовки, і від цього залежить подальша робота по його підвищенню. Для когось достатньо самостійно скласти і реалізувати власну програму корекції, а більшості учнів це дуже важко зробити. Тому необхідні інші заходи організації корегувальної діяльності.

Забезпечення корегувальної діяльності відповідними засобами складає одну з найважливіших проблем. В структуру всякого засобу навчальної діяльності входять операційний і мотиваційний компоненти . Операційний компонент включає в себе систему дій, яка забезпечує успішне розв’язання навчальних задач. Іноді учням важко розпочати розв’язувати задачу, вони не знають, з чого почати. Допомогти учням можна запропонувавши інформацію у трьох знакових формах: словесній, знако-символьній, графічній. Учень повинен мати орієнтовну основу своєї діяльності (див., наприклад ).

Враховуючи особистісно-орієнтовну спрямованість корегувальної діяльності, наявність і якість засобів корекції є вирішальними у забезпеченні її ефективності. Найпростішим видом таких засобів є система завдань, які передбачають відпрацювання дій і прийомів діяльності, що підлягають корегуванню. Дуже часто вчителі готують такі завдання самостійно на картках. Вимога технологічності потребує розробки таких систем завдань за певними підходами, зокрема діяльнісним, з наявністю орієнтовних основ - необхідного компоненту всякої дії, прийому діяльності.

Засобом для роботи над своїми помилками, а тому і засобом корекції рівня базової математичної підготовки, є посібники , призначені для організації самостійної роботи учнів з математики для відновлення їхніх знань і забезпечення готовності до навчання. У даних посібниках представлено три рівні допомоги для кожного завдання – у виді підказки, у виді поради, у виді докладного опису виконуваних дій (“Виконуємо завдання разом”). Але і наявність трьох рівнів допомоги для деяких учнів не є ефективним засобом організації корегувальної діяльності.

Засобом корекції можуть бути керуючі програми, під якими розуміють комплект дидактичних матеріалів, який дозволяє: контролювати засвоєння навчального матеріалу; корегувати самостійну роботу учнів на основі індивідуальних рекомендацій і завдань; корегувати дії викладача в залежності від успіхів учнів.

Завершується корегувальна робота повторним виконанням діагностичної роботи, порівнянням результатів цього виконання з попередніми, осмислення результатів порівняння. Безумовно, що для деякої частини учнів цим етапом корегування базової математичної підготовки не завершується. З ними планується наступний цикл довгострокових заходів по усуненню прогалин.

Поліпшення стану базової математичної підготовки забезпечує: підвищення мотивації до навчання; можливість посилення темпу засвоєння нового навчального матеріалу; розвиненню вмінь учнів самостійно аналізувати свою діяльність. Систематичне проведення цих заходів дозволяє забезпечувати підвищення з часом рівня математичної підготовки значної частини учнів.

Треба відзначити, що корекція результатів навчання здійснюється на кожному етапі процесу навчання. Вона організується за результатами педагогічних вимірювань за допомогою різних засобів. Корекція результатів тестування відрізняється від корекції результатів контрольної роботи. Справа в тому, що кожне тестове завдання діагностує певний вид діяльності або прийом, а одне завдання контрольної роботи контролює кілька прийомів діяльності і встановити, який зокрема прийом діяльності недостатньо сформований у учня - важко.

Інструментарій моніторингових досліджень надає можливість вчителю визначити приховані недоліки результатів навчання учня, резерви удосконалення його підготовки. Виникає необхідність розробки діагностико-корегувальних завдань, спрямованих на усунення причин, які викликали труднощі і недоліки результатів навчання учня. Працюючи над помилкою, учні частіше не встановлюють, за яких причин виникла ця помилка. Однак, природа виникнення помилки небезперечна. Хоча зв’язок між помилками і труднощами учнів існує, як показує ряд досліджень , із того не витікає, що будь-яка помилка учня є наслідком труднощів при засвоєнні матеріалу.

Велике значення для підвищення якості знань учнів має діяльність, спрямована на виявлення причин труднощів учнів у виконанні тих чи інших дій, без чого неможлива подальша корекція. Передбачання труднощів засвоєння навчального матеріалу надає можливість вибрати ефективні методи викладення нових знань, розробити методичні прийоми, які сприятимуть попередженню можливих труднощів.

Приклад 1. Обчисліть: 45247 - 35247.

А. 4520 Б. 499 В. 4700 Г. 470 Д. 981924

У даному випадку можна виділити наступні типи помилок:

  • неправильно здійснений порядок виконання дій, тобто учень виконує дії у наступному порядку: 1) 45247=21244; 2) 21244 – 352 =20892; 3) 2089247=981924;

  • неправильно застосовано розподільний закон множення;

  • неправильно помножено на розрядну одиницю;

  • зроблено помилку при знаходженні добутку;

  • зроблено помилку при знаходженні різниці.

Окремий тип помилки може бути викликаний різними причинами. Від причини помилки залежить робота над помилкою. Це не означає, що корегувальна робота одного учня буде мати однаковий ефект і для другого учня. Орієнтація на одну з можливих причин помилки має великий недолік такого способу роботи над помилками. Спробуємо привести систему завдань, які допоможуть знайти причину помилки і не тільки, зробимо спробу ліквідувати цей недолік.

Діагностичні завдання

Мета. Виявити тип помилки, припущеної при виконанні завдання.

  1. Продовжити формулу ав+вс=…

    А. а(в+с);

    Б. с(а+в);

    В. в(а+вс);

    Г. в(а+с).

  2. Вираз 35+310 дорівнює…

    А. 6510;

    Б. 3(5+10);

    В. 3(5+310)4;

    Г. 3510.

  3. Виберіть правильний порядок виконання дій

    А. 452147 -2 352347;

    Б. 452147 -3 352247;

    В. 452247 -1 352347;

    Г. 452247 -2 352147.

  4. Добуток чисел 35 і 1000 дорівнює.

    А. 350;

    Б. 3500;

    В. 35000;

    Г. 350000.

  5. Знайдіть добуток 60500.

    А. 3000;

    Б. 300;

    В. 30000;

    Г. відповідь інша

  6. Виконайте дію 256 – 156.

А. 10;

Б. 50;

В. 100;

Г. відповідь інша

Перше завдання надає можливість перевірити, чи знає учень розподільний закон в(а+с)=ав+вс. Друге завдання перевіряє, чи може учень застосувати цей закон. Третє завдання перевіряє вміння учня визначати правильний порядок виконання дій; четверте і п’яте завдання діагностують вміння множити на розрядну одиницю; шосте – вміння віднімати числа.

Діагностичні завдання надаються з послабленням труднощів виконання тестового завдання (“зверху”), корегувальні ж завдання надаються з посиленням труднощів завдання (“знизу”).

Корегувальні завдання

Мета. Усунути помилку, припущену при виконанні завдання.

  1. Виконайте дію 438 – 338.

    А. 10;

    Б. 50;

    В. 100;

    Г. відповідь інша.

  2. Знайдіть добуток 60500. Спочатку треба помножити 6 на 5, а потім додати стільки нулів, скільки у першого та другого множників разом.

    А. 3000;

    Б. 300;

    В. 30000;

    Г. відповідь інша.

  3. Знайдіть добуток 87 і 1000.

    А. 870;

    Б. 8700;

    В. 87000;

    Г. 870000.

  4. Виберіть правильний порядок виконання дій, використовуючи наступні правила виконання дій:

  • якщо немає дужок і вираз містить тільки додавання і віднімання або тільки множення і ділення, то дії виконуються по порядку зліва направо;

  • якщо вираз містить різні дії і в ньому немає дужок, то спочатку обчислюють всі степені, потім виконують множення і ділення, а потім – додавання і віднімання;

  • якщо вираз містить дужки, то спочатку виконують дії в дужках, враховуючи правила 1 і 2.

А. 452147 -2 352347;

Б. 452147 -3 352247;

В. 452247 -1 352347;

Г. 452247 -2 352147.

  1. Вираз 3а+3в, використовуючи формулу ав+ас=а(в+с), можна записати так….

    А. 6ав;

    Б. 3(а+в);

    В. 3(а+3в);

    Г. 3ав.

  2. Запишіть праву частину формули ав+вс=… за допомогою правила: “Щоб винести спільний множник за дужки, необхідно записати спільний множник перед дужками, а в дужках записати множники, що залишилися, а між ними поставити ті ж самі знаки, які стояли між добутками”.

А. а(в+с);

Б. с(а+в);

В. в(а+вс);

Г. в(а+с).

7. Обчисліть: 34882 - 24882.

А. 48872; Б. 819; В. 8200; Г. 820; Д. 2319616.

8. Обчисліть . А. ; Б. ; В. ; Г. 1.

Приклад 2. Яку найбільшу кількість спільних точок можуть мати два різних кола?

А. 0;

Б. 1;

В. 2;

Г. інша відповідь.

Діагностичні завдання

  1. Скільки кіл зображено на рисунку?




  1. Які існують різні випадки взаємного розміщення двох кіл?

  2. Скільки спільних точок мають кола, якщо вони не перетинаються?

  3. Скільки спільних точок мають кола, якщо вони перетинаються?

  4. Скільки спільних точок мають кола, якщо вони дотикаються?

Корегувальні завдання

  1. Які випадки взаємного розміщення кіл зображено на рисунку?

а) б) в) г) д)


  1. На рисунку зображено кола, які не перетинаються. Скільки спільних точок вони мають?




  1. Скільки спільних точок мають кола, які дотикаються?







4. Скільки спільних точок мають кола, які перетинаються?


5. Яку найбільшу кількість спільних точок можуть мати два різних кола?

6. Яку найменшу кількість спільних точок можуть мати два різних кола?

7. Яку найбільшу кількість спільних точок можуть мати два різних трикутники?

Приклад 3. Розв’яжіть рівняння -3х+2=2х+7.

А. – 1;

Б. 1;

В. 5;

Г. - 5

Діагностичні завдання

  1. У рівнянні 2х=х+1 перенесіть вираз х у ліву частину.

    А. 2х+х=1;

    Б. 2х-х= -1;

    В. 2х-х=1;

    Г. 2х+х= - 1.

  2. У рівнянні х+2=3 перенесіть 2 у праву частину.

    А. х=3+2;

    Б. х=3-2;

    В. х=2-3;

    Г. –х=3+2.

  3. Перенесіть вираз 2х в ліву частину, а число 2 – в праву частину.

    А. –3х-2х=7+2;

    Б. –3х+2х=7+2;

    В. –3х-2х=7-2;

    Г. 3х-2х=-7+2.

  4. Спростіть вираз –8а-2а+5

    А. –5а;

    Б. –6а+5;

    В. 10а+5;

    Г. –10а+5.

  5. Виконайте дії –3-2+4.

А. 3;

Б. –1;

В. 5;

Г. інша відповідь.

4. Розв’яжіть рівняння –4х= -4.

А. 0;

Б. –1;

В. 1;

Г. інша відповідь.

Корегувальні завдання

1. Щоб знайти невідомий множник, необхідно добуток поділити на відомий множник.

Розв’язати рівняння: -4х=20

А. –5;

Б. 24;

В. 80;

Г. інша відповідь.

2. Від віднімання можна перейти до додавання, оскільки а-в=а+(-в). Щоб додати два числа з однаковими знаками, потрібно додати їхні модулі і перед результатом поставити знак цих чисел: - 5+ (-2)= -7; +5+3=+8. ). Щоб додати два числа з різними знаками, потрібно відняти їхні модулі і перед результатом поставити знак числа, більшого за модулем: -5+9= 4; 6-10= -4;-6+(-10)= -16.

Виконати дії: -3-2+4.

А. 3;

Б. –1;

В. 5;

Г. інша відповідь.

3. Подібні доданки – доданки, які мають однакову буквену частину. Звести подібні доданки: 2х – 5х+3.

А. 0;

Б. –3х+3;

В. 3х+3;

Г. інша відповідь.

4. Протилежні вирази, які відрізняються тільки знаком. Наприклад, - (2х – 5) протилежне 2х – 5. Вкажіть вираз, протилежний виразу –3х+5.

А. 3х+5;

Б. 3х-5;

В. –3х-5;

Г. –3х+5.

5. Якщо в рівнянні перенести доданок із однієї частини в іншу, змінюючи його знак, то отримаємо рівність, рівносильну даній.

Перенесіть вираз 2х в ліву частину, а число 2 – в праву частину.

А. –3х-2х=7+2;

Б. –3х+2х=7+2;

В. –3х-2х=7-2;

Г. 3х-2х=-7+2.

6. Розв’яжіть рівняння -2х+15=5х+8.

А. – 1;

Б. 1;

В. 5;

Г. інша відповідь.

7. Скільки розв’язків має рівняння 3х – 2=3(х+1)-5.

А. 0;

Б. 1;

В. 2;

Г. безліч.

Досвід свідчить, що реалізація вказаних етапів корегувальної роботи із застосуванням відповідних засобів приводить до суттєвих змін у стані базової математичної підготовки значної кількості учнів.

Було проведено дослідження зміни рівня базової математичної підготовки під впливом корекції результатів тестування учнів за тестами базового рівня, яке проводилося два рази на початку року. В одному з класів була організована цілеспрямована корекція рівня базової математичної підготовки. Між тестуваннями учням експериментального класу надавалася можливість скласти програму корекції та реалізувати її або самостійно, або під керівництвом вчителя чи однокласників, або за допомогою посібників “Повтори математику сам” . Після проведеної цілеспрямованої корегувальної роботи учні знову тестувалися. На діаграмі зображено середнє значення результатів тестування до корекції та після корекції. Рівень навчальних досягнень учнів змінився з 69% до 80%.

П
орівняння результатів тестування на початку вересня та на початку жовтня надає можливість зробити наступні висновки.

  • У більшої частини учнів експериментального класу результати тестування значно поліпшуються.

  • Можна помітити, що у деякої кількості учнів відсоток правильних відповідей знизився. Аналізуючи причину цього явища через спілкування з учнями та з їх батьками, виявлено відсутність бажання працювати над своїми помилками або перебільшена впевненість у кращому результаті.

  • У класі, де не було цілеспрямованої корегувальної роботи, поліпшення результатів діагностики носить випадковий характер. Деякі учні працювали над помилками самостійно і виконали тестові завдання при другому тестування краще, ніж у перший раз.

Особливу проблему в організації корегувальної діяльності складає робота з учнями, які мають низький рівень базової математичної підготовки, низький рівень мотивації до навчання. Її обговорення потребує окремої публікації.

Отже, проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки.

  1. Навчання більш ефективне, якщо діяти за схемою навчання - діагностика – рефлексія - корекція – діагностика – рефлексія - навчання. Для ефективності навчання доцільно продіагностувати рівень базової математичної підготовки. Другим етапом є корекція визначеного рівня, діагностика причин помилок. Але якість математичної підготовки залежить від ряду факторів, серед яких є мотивація до навчання, здатності до навчання і рівень навченості.

  2. Корекційну роботу над тестовими завданнями можна здійснювати за схемою:

  • виконання завдань з повним обґрунтуванням дій: самостійно, за підказкою, за порадою, за зразком;

  • виконання діагностичних завдань з метою виявлення операцій, дій, знань, якими учень володіє недостатньо для виконання завдання. Корекція повинна бути спрямована на кожного учня, треба намагатися виявити причину помилки для кожного учня окремо.

  • виконання корегувального завдання;

  • виконання тестового завдання подібного тому, де зроблена помилка, а також вищого рівня.

4) Для ефективності навчання доцільно формувати орієнтовну основу діяльності.

  1. Разом з формуванням вмінь за шкільним курсом доцільно закласти основи самодіагностики і самокорекції, формувати вміння аналізувати власну діяльність.

Література

  1. Іванюк І. В. Міжнародне дослідження TIMSS як інструмент вимірювання навчальних досягнень учнів// Шлях освіти, 2003, №4.

  2. Ковалёва Г. С. Основные подходы к сравнительной оценке качества математического и естественнонаучного образования в странах мира (по материалам международного исследования TIMSS)// Российская академия образования.-М., 1998.

  3. Бродський Я. С., Павлов О.Л. Управління якістю математичної освіти на засадах моніторингових досліджень// Управління освітою. Видавництво «Шкільний світ». –2001.-№№23-24.

  4. Діагностичний комплект для моніторингу базової математичної підготовки учнів 4-11 класів/Бродський Я.С., Павлов О.Л., Афанасьєва О.М., Глюза О.О., Євтухова О.В., Сліпенко А.К.- Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005.

  5. Глюза О. Вимірювання й оцінювання якості базової математичної підготовки учнів за допомогою моніторингових досліджень.//Матеріали I міжнародної науково-практичної конференції „Вимірювання навчальних досягнень школярів і студентів”.Харьків, 2003.

  6. Процесс учения: контроль, диагностика, коррекция, оценка./Под ред. Е.Д.Божович/: Учебное пособие. – Московский психолого-соц. Институт,1999.

  7. Фридман Л.М. Психолого-педагогические основы обучения математике в школе. –М.:Просвещение, 1983.

  8. Талызина Н.Ф. Педагогическая психология.-М.:Изд. Центр «Академия», 2003.

  9. Бродський Я.С., Журбенко Н.В., Павлов О.Л., Хмара Т.М. Повтори математику самостійно. Посібник для учнів 5-6, 6-7 класів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005.

  10. Бродський Я.С., Журбенко Н.В., Павлов О.Л., Хмара Т.М. Повтори математику самостійно. Посібник для учнів 6-7, 7-8, 8-9,9-10 класів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005.

  11. Бродський Я.С., Колесник Т.В., Павлов О.Л., Сверчевська І.А.. Повтори математику самостійно. Посібник для учнів 10-11 класів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005.









Схожі:

Результати наукових досліджень психолого-дидактичні засади корегування базової математичної підготовки учнів iconСтатистичні закономірності стану базової математичної підготовки на основі моніторингових досліджень
Бхідну нижню межу математичної підготовки, так званий базовий рівень математичної підготовки. Базовий рівень математичної підготовки...
Результати наукових досліджень психолого-дидактичні засади корегування базової математичної підготовки учнів iconВимірювання і оцінювання якості базової математичної підготовки учнів за допомогою моніторингових досліджень
Сучасна школа вимагає розробки нових підходів до вимірювання й оціню-вання якості освіти. Тому в основі оцінювання якості освіти...
Результати наукових досліджень психолого-дидактичні засади корегування базової математичної підготовки учнів icon«Основи наукових досліджень»
Самостійна робота студентів з навчальної дисципліни “Основи наукових досліджень” передбачає самостійне опрацювання студентами матеріалу...
Результати наукових досліджень психолого-дидактичні засади корегування базової математичної підготовки учнів icon«Основи наукових досліджень»
Самостійна робота студентів з навчальної дисципліни „Основи наукових досліджень” передбачає самостійне опрацювання студентами матеріалу...
Результати наукових досліджень психолого-дидактичні засади корегування базової математичної підготовки учнів iconДоговір № на виконання наукових досліджень за темою ”
Порядку формування тематики та контролю за виконанням наукових досліджень в Національній академії наук України
Результати наукових досліджень психолого-дидактичні засади корегування базової математичної підготовки учнів iconЗапит на відкриття теми наукових досліджень за відомчою тематикою
Порядку формування тематики та контролю за виконанням наукових досліджень в Національній академії наук України
Результати наукових досліджень психолого-дидактичні засади корегування базової математичної підготовки учнів iconЗапит на відкриття теми наукових досліджень за відомчою тематикою
Порядку формування тематики та контролю за виконанням наукових досліджень в Національній академії наук України
Результати наукових досліджень психолого-дидактичні засади корегування базової математичної підготовки учнів iconПріоритетні напрями наукових досліджень Мінагрополітики на 2012 рік
Здійснення комплексу наукових досліджень пов’язаних із раціональним землекористуванням, збереженням та відновленням родючості ґрунтів,...
Результати наукових досліджень психолого-дидактичні засади корегування базової математичної підготовки учнів iconНаказ №64 Про створення шкільних наукових товариств учнів
Положення про наукове товариство учнів «Мала академія наук», з метою виявлення, підтримки обдарованої учнівської молоді, залучення...
Результати наукових досліджень психолого-дидактичні засади корегування базової математичної підготовки учнів icon«психолого-дидактичні засади формування освітнього середовища навчально-дослідницької діяльності дітей»
Національний центр «мала академія наук україни» міністерства освіти І науки, молоді та спорту україни та національної академії наук...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи