Екологічний та санітарний стан поверхневих вод хмельницької області icon

Екологічний та санітарний стан поверхневих вод хмельницької області




Скачати 143.76 Kb.
НазваЕкологічний та санітарний стан поверхневих вод хмельницької області
Дата конвертації16.12.2012
Розмір143.76 Kb.
ТипДокументи


ЕКОЛОГІЧНИЙ ТА САНІТАРНИЙ СТАН ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВСТУП

Екологічний стан Хмельницької області не є кращим від загальної екологічної ситуації в Україні. Розглядаючи та характеризуючи екологічну ситуацію Хмельницької області, ми лише ближче ознайомлюємося з тими проблемами, які є наявними для кожної області України. Загальну картину екологічної ситуації в країні можна побачити давши точну характеристику екологічних проблем кожного міста, району, області.

Хмельницька область має проблеми із забезпеченістю міст і сіл чистою питною водою, утилізацією відходів, забруднення атмосферного повітря та вод викидами та відходами підприємств. Екологічні проблеми міст пов'язані, головним чином, з високою концентрацією на порівняно невеликих територіях населення, транспорту і промислових підприємств та з утворенням антропогенних ландшафтів, дуже далеких від стану екологічної рівноваги.


^ Забруднення поверхневих вод Хмельниччини

Важливе значення в області має проблема забруднення води і раціонального її використання. Потреба у прісній воді не задовольняється у більшості міських поселень області і це є обмежувальним фактором розвитку водомістких виробництв. Особливо це стосується міст Славути, Нетішина, Сатанова, Віньківців. Значення цього фактора посилюється значною забрудненістю стічних вод, що робить неможливим використання багатьох річок на окремих ділянках для господарських потреб. Так, вміст бактеорологічних забрудників у всіх річках області перевищує ГДК.

Усі галузі господарства за відношенням до водних ресурсів поділяються на споживачів і користувачів води. Споживачі забирають воду з джерела водопостачання, використовують її для виготовлення продукції, а потім повертають, але вже в меншій кількості й іншої якості. Користувачі води не забирають, а використовують її як середовище (водний транспорт, рибальство, спорт тощо), або як джерело енергії (ГЕС). Проте і вони можуть змінювати якість води.

Гідрографічна сітка області нараховує 3735 водотоків загальною довжиною 12881 км, в т.ч. великі річки: Дністер (в межах області 152 км) і Південний Буг (140 км); середні річки: Случ (119 км), Горинь (150 км), Збруч (247 км) , а також 3730 малих річок і водотоків, загальною довжиною 12073 км.

Водні ресурси Хмельницької області складаються з поверхневого стоку в середньому 2,1 млрд. м³/рік і запасів підземних вод. Водозабезпеченість місцевим поверхневим стоком одного жителя області становить 1,5 тис.м³ при середній по державі 1,1 тис.м³, проте води нерівномірно розподіляються по території , так і по сезонам року, але всі галузі народного господарства забезпечені необхідною кількістю води .

Уся річкова система області зарегульована великою кількістю водосховищ та ставків. На території області нараховується 62 водосховища загальною площею 12300 га і об’ємом 277 млн. м3, кількість ставків змінюється і в 2007 році склала 2240 при загальній площі 19504 га і об’ємі 150 млн. м3. Площа під штучними каналами, колекторами, канавами складає 5637 га. Станом на 01.03.2007 р. в оренду для введення рибного господарства надано більше 2276 ставків, дозволи на спецводокористування отримані на 285 ставків. Вирощування риби - справа корисна і потрібна, але дозволи на спецводокористування отримала незначна кількість водокористувачів, чим порушується вимоги природоохоронного законодавства.

Екологічний стан поверхневих вод області відстежується спільно з іншими природоохоронними установами на 19 великих річках по 62 постах постійного спостереження на водоймах 1-11 категорії в 67 створах. Стан якості води у поверхневих об’єктах прирівнюється до нормативів гранично допустимих концентрацій (ГДК) рибогосподарського водокористування. Результати досліджень свідчать, що стан річок покращився. Рівень забруднення річок Горинь, Хомора, Косецька, Південний Буг, Бужок, Мукша зменшився в 1,1-1,4 рази, проте в річках, Смотрич, Жванчик збільшився в 1,6-1,9 рази. Перевищення допустимих рівнів забруднюючих речовин у поверхневих водах пояснюється, передусім, неефективною роботою очисних споруд або їх відсутністю.

Проблема рацiонального використання водних ресурсiв та їх охорона вiд забруднення є актуальною і для території Хмельниччини. Це викликано постійним збільшенням споживання води та високою часткою (близько 8%) неочищених стічних вод. Для охорони i рацiонального використання водних ресурсів необхідно збудувати очисні споруди в мiських поселеннях Вiнькiвцi, Нова Ушиця, Ярмолинцi, Антонiни, Закупне, Смотрич.

Хмельницька область має густу сітку річок, ставків, водосховищ. Правда, природних озер на її території обмаль („Святе”, „Теребіж”, „Голубі озера”, озеро „Лісова пісня”, „Горіле”, „Солонча”, „Берків ставок” та ряд інших невеличких озерець). В області налічується понад 3000 річок загальною протяжністю 10 000 км. Проте лише 10 річок мають довжину понад 100 км (Дністер, Південний Буг, Горинь, Збруч, Смотрич, Жванчик, Случ, Хомора). Річки області відносяться до трьох басейнів: Дністра, Південного Бугу та Дніпра.

Найбільша з річок області - Дністер протяжністю 160 км. Сьогодні Дністер - єдиний водний резерв регіону, який разом з ландшафтними наземними комплексами створює неповторний природно-заповідний фонд (ПЗФ) НПП "Подільські Товтри". Необдумане будівництво Дністровського водосховища поклало край екологічному благополуччю не лише водного басейну Дністра, а й довкіллю регіону в цілому. Слід відмітити, що стан малих річок Дністровького басейну на території НПП вимагає залишатися кращим. Адже їх потенціальні гідроенергетичні ресурси становлять 1,56% всіх енергетичних ресурсів малих річок України. Розбудова міст, розширення їх нових масивів, величезна кількість розрізнених приватизованих підприємств – це нові проблеми раціонального використання та охорони водних ресурсів.

Другою за площею водозбірного басейну річкою є Горинь, в верхній течії (на межі Хмельницької і Рівненської областей) якої розташована Хмельницька АЕС. Через невирішеність проблеми технічного водопостачання, АЕС знімає пікові значення повені, залишаючи в бровках русла лише мінімальний стік. Це веде до розвитку руслової ерозії, замулення зимувальних ям, каналізування русла. Внаслідок цього роками не спостерігалось у верхній і середній течії розвитку паводків, не відбувається енергообмін між руслом і заплавою, розвинулись явища стагнації.

^ Південний Буг є третьою за площею водозбірного басейну річкою області. Протікаючи через обласний центр він приймає значну частку його стічних вод. За даними МКП "Хмельницькводоканал", для потреб населення та підприємств міста забрано 24,88 млн м3 свіжої води, у тім числі з підземних джерел - 24,32 млн м3, з поверхневих водойм - 0,564 млн м3. У системах зворотного та повторного використання міститься 8,809 млн. м3 води, у тім числі зворотного - 8,542 млн м3, повторного - 0,267 млн м3, що далеко від світових гідроекологічних норм.

За рік у поверхневі водні об'єкти приблизно скинуто 21,32 млн м3 стічних вод, з них нормативно очищених майже 20,44 млн м3, а недостатньо очищених - 0,880 млн м3. У структурі забруднень стічних вод найбільша частка припадає на фосфати, сухий залишок, залізо, СПАР, хлориди і сульфати та інші інгредієнти, які свідчать про полікомпонентність забруднення водного середовища.

МКП "Хмельницькводоканал" є найбільшим забруднювачем не тільки Південного Бугу, але й області вцілому (рис. 1.).


Рис.1. Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин найбільшими водокористувача Хмельницької області (2008 р.)

Еколого-санітарний стан водозбірних басейнів річок в значній мірі залежить від стану малих річок, які є притоками, і несуть велику кількість вже забрудненої води, причиною якої є викиди неочищених вод в водотоки. Більше того, варто відзначити, що через невеликі витрати води, малі річки мають часто значно вищі концентрації забруднюючих речовин. Так в річці Смотрич БСК перевищує ГДК в 2,7 рази, р. Мукша – 2,9, р. Калюс (нижче Нової Ушиці) – 3,67; амонію сольового в річці Мукша в 2,65 рази, р. Бужок - 3,8. Особливо забрудненими річками області є річки Гуска та Косецька Шепетівського району, а також р. Случ, що протікає через міста Красилів та Старокостянтинів. Так в р. Гуска перевищення ГДК становлять БСК – 2,25, амонію – 3,32, міді – 4,0; в р. Случ – БСК – 2,3, амонію – 4,52, залізо - 4,2, міддю - 3,7, цинком - 1,6.

Таким чином, незважаючи на економічну кризу, простій деяких промислових підприємств Хмельниччини, екологічний та санітарний стан рік області є незадовільний і потребує проведення ряду екологічних заходів (побудова очисних споруд, попередження викидів в водні об’єкти при аваріях на залізничному транспорті, підтримання річок у належному санітарному стані). Одним з першочергових завдань є охорона малих річок Хмельниччини.

Найбільший обсяг стічних вод скидає МКП “Хмельницькводоканал” – 4017,2 т за рік. Крім того, недостатньо очищені води скидає ТОВ “М’ясний двір Поділля” – 61,91 т. за рік. Важливу роль у структурі довкілля урбосистеми Хмельницького відіграє рельєф та елементи гідрографічної мережі, зокрема, долина р. Південний Буг і басейни річок Плоска, Самець.

Річка Плоска належить до басейну Південного Бугу і є його правою притокою. Басейн річки розміщений у межах лісостепової зони. Протікає Плоска по території Хмельницької області. Витік річки є на висоті 360 м над рівнем моря за 2 км західніше с. Хоменці Хмельницького району. Річка належить до категорії малих, а басейн – до сильно освоєних .

Головні гідрохімічні та бактеріологічні характеристики якості води р. Плоска


Характеристики (показники) якості води

Річка Плоска

Перетин

1, 15 км

Перетин 2, гирло

Мінералізація і головні іони, мг/дм3:



HCO-3

SO42-

CI-

Ca2+

Mq2+

Na+ + К+


472

317

20,0

21,3

60,0

24,0

29,9


568

378

28,0

24,9

88,0

24,0

29,3

Загальна твердість, мг-екв/дм3

5,0

6,4

Завислі речовини, мг/дм3

7,4

10,9

Біогенні компоненти, мг/дм3:

азот амонійний (NН4+)

азот нітритний (NО2-)

азот нітратний (NО3-)

фосфати (РО43-)


0,08

0,05

0,15

0,38


0,52

0,36

0,62

0,14

Органічні показники, мг/дм3:

БСК5

біхроматна окиснюваність


7,2

8,4


3,6

7,6

Гази, %:

кисень

вміст кисню

водневий показник рН


8,8

8,8

7,3


5,6

17,6

7,3

Витрати води (Q), м3

0,14

0,29

Аналіз гідрохімічного стану річки Плоска у гідростворах перед і після її виходу з міста свідчить про погіршення майже всіх показників: збільшення мінералізації води на 20% і вмісту біогенних речовин у чотири–сім разів, зростання загальної твердості і зменшення ступеня насичення киснем (табл. 3, 4), появу важких металів, забруднення води нафтопродуктами. Всі ці ознаки свідчать про необхідність детальніших досліджень як цієї, так і деяких інших малих річок міста, бо вони створюють загрозу (таб. 2.5.).

Річка Самець належить до басейну річки Південний Буг і є її правою притокою. Басейн річки розміщений у межах лісостепової зони. Протікає річка по території міста Хмельницького та області. Вона належить до категорії малих, а басейн має високий рівень господарського освоєння та еродованості ґрунтового покриву.

Головним джерелом забруднення р. Самець є очисні споруди Хмельницького м’ясокомбінату, що розташовані на відстані 0,5 км від гирла річки і функціонують з перевантаженням. Біологічний норматив очищення становить 1,3 тис. м3/добу, а концентрація забруднювальних речовин у стічних водах така, мг/л: БСК – 159; завислі речовини – 121; сухий залишок – 835.

Головні гідрохімічні та бактеріологічні характеристики

якості води р. Самець (2008)



Характеристики (показники) якості води

Головна річка

Перетин 1

(с. Малиничі),

середня течія

Перетин 2 (м.Хмельницький), гирло

до очисних споруд

після

очисних споруд

Мінералізація і головні іони, мг/дм3:



HCO-3

SO42-

Ca2+

Mq2+

Na+ + К+


543.4

505

6,00

28,0

3,8

0,6


543.2

485

7,00

46,0

4,6

0,6


689

490

9,80

182

3,0

4,2

Загальна твердість, мг-екв/дм3

4,40

5,20

7,20

Завислі речовини, мг/дм3

6,00

4,00

15,00

Біогенні компоненти, мг/дм3:

азот амонійний (NН4+)

азот нітритний (NО2-)

азот нітратний (NО3-)

залізо загальне


0,04

0,04

10,2

0,20


0,12

0,45

15,1

0,22


4,70

0,30

н/в

0,12

Органічні показники, мг/дм3:

БСКповне

перманганатна окиснюваність


13,2

4,60


12,5

5,7


11,4

20,8

Гази, %:

кисень

водневий показник рН


11,4

7,00


3,30

7,10


1,00

7,70

Витрати води (Q), м3

0,03

0,61




Стосовно параметрів гідроекологічного стану р. Самець, то її рівень забруднення є помітно вищим (див. табл.), особливо за вмістом азоту амонійного і нітратного, важких металів, пестицидів тощо, що зумовлено інтенсивнішим використанням земельних ресурсів, вищим ступенем еродованості ґрунтів та сільськогосподарської освоєності, більшою часткою угідь, відведених під забудову і промислове використання.

^ Спостереження за якістю води Південного Бугу в 1999–2000-х роках.

Перетин 1. Розташований вище м. Хмельницького у передмісті Гречани. Стан річки Південний Буг тут майже не змінився. Органічне забруднення помірне, вміст солей нікелю і міді не перевищує ГДК, нафтопродуктів та солей цинку не виявлено. Гідро-хімічна характеристика води Південного Бугу перед входом річки у межі міста така: мінералізація – 378,0/332,3 мг/дм3; БСКповн. – 6,05/5,85 мг/дм3; NH4 – 0,26/0,26 мг/дм3. Вміст солей заліза перевищує норму ГДК у 2 рази.

Перетин 80. Розташований в м. Хмельницькому в місці впадіння р. Плоскої у р. Південний Буг. Належить до регіональної мережі спостереження. Стан річки Плоскої не змінився. Залишається високим вміст органічних речовин (2,1 ГДК). Проте концентрація солей нікелю є у межах норми, нафтопродуктів та солей цинку не вияв-лено. Гідрохімічна характеристика така: мінералізація – 378,0/390,5 мг/дм3; БСКповн. – 6,3/8,05 мг/дм3; NH4 – 0,35/0,48 мг/дм3. Вміст солей заліза перевищує норму ГДК в 2,4 раза, міді – в 1,3 раза.

Перетин 81. Розташований у м. Хмельницькому в районі міського пляжу. Створ регіональний. Стан річки стабільний, органічне забруднення становить 2,0 ГДК. Нафтопродуктів та солей цинку не виявлено. Забруднення відбувається внаслідок надходження зливових стоків міста. Гідрохімічні показники такі, мг/дм3: мінералізація – 430,7/319,0; БСКповн. – 6,12/8,6; NH4 – 0,53/0,35. Вміст солей заліза перевищує норму ГДК у 3,7 раза, міді – в 1,3 раза, нікелю – в 1,2 раза.

Перетин 82. Розташований у м. Хмельницькому в місці впадіння р. Кудрянки у р. Південний Буг. Створ регіональний. Мінералізація стоку річки – 396,0/415,5 мг/дм3; БСКповн. – 7,14/7,58 мг/дм3; NH4 – 1,028/0,47 мг/дм3. Вміст солей заліза перевищує норму ГДК у 3,1 раза, міді – у 2,0 раза. Вміст солей нікелю не перевищує ГДК, нафтопродуктів та солей цинку не виявлено. Головні забруднювачі – міські ОС №1 та ВАТ “,М’ясний двір Поділля”.

Перетин 2. Розташований нижче м. Хмельницького у с. Червона Зірка. Головні забруднювачі – міські ОС №2 (с. Давидківці), підприємства м. Хмельницького, міські зливові каналізації. Органічне забруднення становить 2,15 ГДК, амоній сольовий – 7,4 ГДК. Нафтопродуктів та цинку не виявлено. Мінералізація річкової води становить – 454,3/440,75 мг/дм3; БСКповн. – 6,45/9,48 мг/дм3; NH4 – 3,71/1,94 мг/дм3. Вміст солей заліза перевищує норму ГДК у 3,4 раза, міді – в 1,3 раза, нікелю – в 1,7 раза.

ВИСНОВКИ

Методологічною засадою сучасного еколого-географічного аналізу є комплексне використання натур­них спостережень, вимірювань, експериментальних лабораторних досліджень, геоеко­логічного картування і моделювання. Для таких досліджень притаман­ний системний підхід.

Екологічний стан області характеризується в цілому відносною стабільністю, проте за умов відсутності або зношеності об’єктів та обладнання із забезпечення очистки стічних вод і атмосферного повітря, вичерпання ресурсу полігонів побутових відходів призводить до забруднення природних ресурсів. Стан забруднення поверхневих вод в порівнянні до нормативів ГДК водойм рибогосподарського призначення залишається помірним. Спостерігається в усіх річках незначне перевищення норм ГДК легкоокисних органічних речовин, а також в окремих річках речовин групи азоту, солей важких металів, зокрема заліза, міді, при чому найбільш високими були їх значення у річках Південно бузького та Дніпровського басейнів. В окремих річках відмічалось перевищення норм ГДК солей нікелю, цинку. Забруднення річок нафтопродуктами не встановлено. Перевищення допустимих рівнів забруднюючих речовин у поверхневих водах пояснюється, передусім, неефективною роботою очисних споруд або їх відсутністю, скидом неканалізованих і неочищених зливових стоків. Актуальною проблемою області є незабезпеченість належної очистки зворотних і повної відсутності систем очистки зливових вод, недопущення попадання неочищених стоків в поверхневі води.




Схожі:

Екологічний та санітарний стан поверхневих вод хмельницької області iconРішення 13. 06. 2012 року №62 м. Нова Одеса Про санітарний стан міста
Заслухавши інформації заступника міського голови Пастуха В. З. про санітарний стан міста та в о директора кп «Благоз» Шевченко А....
Екологічний та санітарний стан поверхневих вод хмельницької області icon14. Охорона життя, здоров’я учасників навчально-виховного процесу
Вжити заходів, що гарантують безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, санітарний стан приміщень
Екологічний та санітарний стан поверхневих вод хмельницької області iconЗавербний Андрій Володимирович (ім’я, по батькові та прізвище Уповноваженої особи територіального органу Держводгоспу України) заяв а відповідно до статті 7 закон
Відповідно до статті 7 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" прошу погодити клопотання водокористувачів...
Екологічний та санітарний стан поверхневих вод хмельницької області iconЗатверджую Керівник апарату райдержадміністрації Т. Легенька
Стан довкілля Хмельницької області за результатами моніторингових спостережень у 2013 році
Екологічний та санітарний стан поверхневих вод хмельницької області iconПро участь навчальних закладів освіти області у безстроковій Всеукраїнській кампанії щодо забезпечення чистоти і порядку в населених пунктах області
Дніпропетровської облдержадміністрації від 14. 02. 2011 №07-16/0/35-11 „Про проведення безстрокової Всеукраїнської кампанії щодо...
Екологічний та санітарний стан поверхневих вод хмельницької області iconРадіонукліди у навколишньому середовищі
Мета курсу – розгляд впливу радіоактивних речовин на екологічний стан навколишнього середовища
Екологічний та санітарний стан поверхневих вод хмельницької області iconКерівникам загальноосвітніх
Хмельницької облдержадміністрації щодо можливого навчання у навчальних закладах Хмельницької області зазначених нижче учнів (список...
Екологічний та санітарний стан поверхневих вод хмельницької області iconПротокол засідання Спостережної комісії при Білогірській райдержадміністрації
Розгляд подання прокурора Хмельницької області про усунення порушень законодавства в діяльності спостережних комісій органів місцевих...
Екологічний та санітарний стан поверхневих вод хмельницької області icon"Поріс чорнобилем Чорнобиль бідою нашою поріс"
Третій Ангел просурмив І впала з неба велика звізда, що горіла, немов світильник. І впала на третину рік І на джерела вод. Ім'я цієї...
Екологічний та санітарний стан поверхневих вод хмельницької області iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області за березень 2009 року станом на 31. 03. 2009 року погодно-кліматичні умови впродовж першого весняного місяця березня
Відмічається зростання рівня підгрунтових вод, у місцевостях з пониженим рельєфом спостерігається затоплення талими водами
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи