Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929) icon

Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929)




Скачати 118.31 Kb.
НазваДмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929)
Дата конвертації16.12.2012
Розмір118.31 Kb.
ТипДокументи
джерело
1. /Literatura11/_.Багряний/_ван Багряний.doc
2. /Literatura11/_.Багряний/Твори/bagriani1.doc
3. /Literatura11/_.Багряний/Твори/bagriani100.doc
4. /Literatura11/_.Багряний/Твори/bagriani101.doc
5. /Literatura11/_.Багряний/Твори/bagriani102.doc
6. /Literatura11/_.Багряний/Твори/bagriani2.doc
7. /Literatura11/_.Багряний/Твори/bagriani3.doc
8. /Literatura11/_.Багряний/Твори/bagriani4.doc
9. /Literatura11/_.Багряний/Твори/bagriani5.doc
10. /Literatura11/_.Багряний/Череватенко про Багряного.doc
11. /Literatura11/А.Малишко/А.Малишко.doc
12. /Literatura11/А.Малишко/Картки.doc
13. /Literatura11/А.Малишко/Павличко про А.Малишка.doc
14. /Literatura11/А.Малишко/План. ПРОМЕТЕЙ.doc
15. /Literatura11/А.Малишко/План.Гом_н,гом_н по д_бров_.doc
16. /Literatura11/А.Малишко/План.П_сенна творч_сть.doc
17. /Literatura11/А.Малишко/Твори/Люб.до земл_ 3.doc
18. /Literatura11/А.Малишко/Твори/Любов до земл_ 2.doc
19. /Literatura11/А.Малишко/Твори/Любов до земл_.doc
20. /Literatura11/А.Малишко/Твори/П_сенна творч_сть.doc
21. /Literatura11/А.Малишко/Твори/П_сня про рушник.doc
22. /Literatura11/А.Малишко/Твори/Р_дна мати моя.doc
23. /Literatura11/А.Малишко/Твори/Цикл ЗАПОРОЖЦ_.doc
24. /Literatura11/А.Малишко/Твори/ЦиклМОЯ УКРАфНО.doc
25. /Literatura11/А.Малишко/ТекстПрометей.doc
26. /Literatura11/Барка/Автоб_ограф_я.doc
27. /Literatura11/Барка/Б_ограф_я.doc
28. /Literatura11/Барка/Життєва основа.doc
29. /Literatura11/Барка/План.В_зитка твору.doc
30. /Literatura11/Барка/Твори/В_дтворення трагед_х голодомору.doc
31. /Literatura11/Барка/Твори/Злочинна д_яльн_сть влади.doc
32. /Literatura11/Барка/Твори/Катранники.doc
33. /Literatura11/Барка/Твори/Трагед_я Катранник_в.doc
34. /Literatura11/В.Стус/Василь Стус.doc
35. /Literatura11/В.Стус/Заповн_ть таблицю.doc
36. /Literatura11/В.Стус/Питання для анал_зу в_рша.doc
37. /Literatura11/В.Стус/План. Стус.doc
38. /Literatura11/В.Стус/Стиль.doc
39. /Literatura11/В.Стус/Стус _ Шевченко.doc
40. /Literatura11/В.Стус/Твори/Головна тема.doc
41. /Literatura11/В.Стус/Твори/Дозволь мен_ 2.doc
42. /Literatura11/В.Стус/Твори/Дозволь мены, мый вечоровий.doc
43. /Literatura11/В.Стус/Твори/Мужнысть лырич.гер.doc
44. /Literatura11/В.Стус/Твори/Народе м_й 2.doc
45. /Literatura11/В.Стус/Твори/Народе м_й,до тебе я ще.doc
46. /Literatura11/В.Стус/Твори/Переконання.doc
47. /Literatura11/В.Стус/Твори/Подвиг.doc
48. /Literatura11/В.Стус/Твори/Схож_сть доль.doc
49. /Literatura11/В.Стус/Твори/Чим близький мен_.doc
50. /Literatura11/В.Стус/вк вв цьовст у _м_аипи.doc
51. /Literatura11/З якого твору.doc
52. /Literatura11/Загребельний/Павло Загребельний.doc
53. /Literatura11/Контрольн_ питання до тематичних атестац_й.doc
54. /Literatura11/Кочерга/_ВАН КОЧЕРГА.doc
55. /Literatura11/Кочерга/План.Значення творчост_.doc
56. /Literatura11/Кочерга/План.Саобутн_сть драматург_х.doc
57. /Literatura11/Кочерга/Проблематика ЯРОСЛАВ.doc
58. /Literatura11/Кочерга/Твори/_стор_я народу у творах.doc
59. /Literatura11/Кочерга/Твори/Патр_отизм у ЯРОСЛАВ_.doc
60. /Literatura11/Кочерга/Твори/Св_ччине вес_лля.doc
61. /Literatura11/Кочерга/Твори/Символ_чний образ св_чки.doc
62. /Literatura11/Кочерга/Твори/Символ_чний образ св_чки1.doc
63. /Literatura11/Кочерга/Твори/ЯРОСЛАВ.doc
64. /Literatura11/Кочерга/Твори/Ярослав Мудрий.doc
65. /Literatura11/Кочерга/Тестов_ завд.по жит._ тв.Кочерги.doc
66. /Literatura11/Л.Костенко/Л_НА КОСТЕНКО.doc
67. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko1.doc
68. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko10.doc
69. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko100.doc
70. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko101.doc
71. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko102.doc
72. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko103.doc
73. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko104.doc
74. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko105.doc
75. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko11.doc
76. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko12.doc
77. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko2.doc
78. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko3.doc
79. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko4.doc
80. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko5.doc
81. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko6.doc
82. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko7.doc
83. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko8.doc
84. /Literatura11/Л.Костенко/Твори/kostenko9.doc
85. /Literatura11/М.Кул_ш/МИКОЛА КУЛ_Ш.doc
86. /Literatura11/М.Кул_ш/Список л_тератури для вивчення творчост_ Миколи Кул_ша.doc
87. /Literatura11/М.Кул_ш/Твори/kulish_m1.doc
88. /Literatura11/М.Кул_ш/Твори/kulish_m100.doc
89. /Literatura11/М.Кул_ш/Твори/kulish_m101.doc
90. /Literatura11/М.Кул_ш/Твори/kulish_m2.doc
91. /Literatura11/М.Кул_ш/Твори/kulish_m3.doc
92. /Literatura11/М.Кул_ш/Твори/kulish_m4.doc
93. /Literatura11/М.Кул_ш/Твори/kulish_m5.doc
94. /Literatura11/М.Кул_ш/Твори/kulish_m6.doc
95. /Literatura11/М.Кул_ш/Твори/kulish_m7.doc
96. /Literatura11/М.Хвильовий/План.Доктор Тагабат.doc
97. /Literatura11/М.Хвильовий/План.Л_тературна дискус_я.doc
98. /Literatura11/М.Хвильовий/План.Траг_зм дол_.doc
99. /Literatura11/М.Хвильовий/Твори/_мпрес_он_зм у К_Т У ЧОБОТЯХ.doc
100. /Literatura11/М.Хвильовий/Твори/Голов.герой Я(РОМАНТИКА).doc
101. /Literatura11/М.Хвильовий/Твори/К_т у чоботях 2.doc
102. /Literatura11/М.Хвильовий/Твори/К_т у чоботях.doc
103. /Literatura11/М.Хвильовий/Твори/Мох враження.doc
104. /Literatura11/М.Хвильовий/Твори/Траг_зм дол_.doc
105. /Literatura11/М.Хвильовий/Твори/Я(РОМАНТИКА).doc
106. /Literatura11/М.Хвильовий/ь1 Микола Хвильовий.doc
107. /Literatura11/М.Хвильовий/ь2 Запитання до твору М. Хвильового.doc
108. /Literatura11/М.Хвильовий/ь3 Є. Маланюк.doc
109. /Literatura11/Мушкетик/Б_ограф_я.doc
110. /Literatura11/Мушкетик/В_дпов_дь 1.doc
111. /Literatura11/Мушкетик/В_дпов_дь 2.doc
112. /Literatura11/Мушкетик/В_дпов_дь 3.doc
113. /Literatura11/Мушкетик/В_дпов_дь 4.doc
114. /Literatura11/Мушкетик/В_дпов_дь 5.doc
115. /Literatura11/Мушкетик/В_дпов_дь 6.doc
116. /Literatura11/Мушкетик/Мушкетик СУД.doc
117. /Literatura11/Мушкетик/Питання для самоконтролю.doc
118. /Literatura11/Мушкетик/План розгорнутох в_дп._СТОР.ТВ..doc
119. /Literatura11/Мушкетик/Твори/Ганна.СУД.doc
120. /Literatura11/Мушкетик/Твори/Засудили Ганну.doc
121. /Literatura11/Мушкетик/Твори/Народ у СУД.doc
122. /Literatura11/Мушкетик/Твори/Типов_сть под_й,персонаж_в.СУД.doc
123. /Literatura11/О.Вишня/Рильський про О.Вишню.doc
124. /Literatura11/О.Вишня/Твори/vishnia1.doc
125. /Literatura11/О.Вишня/Твори/vishnia2.doc
126. /Literatura11/О.Вишня/Твори/vishnia5.doc
127. /Literatura11/О.Вишня/Твори/vishnia6.doc
128. /Literatura11/О.Вишня/Твори/Мисливськ_ усм_шки.doc
129. /Literatura11/О.Вишня/Твори/План.ОСТАП ВИШНЯ.doc
130. /Literatura11/О.Вишня/Твори/ПланГУМОР.doc
131. /Literatura11/О.Вишня/ь4 Остап Вишня.doc
132. /Literatura11/О.Гончар/А.Погр_бний про Гончара.doc
133. /Literatura11/О.Гончар/Анал_з роману.doc
134. /Literatura11/О.Гончар/Бокий про СОБОР.doc
135. /Literatura11/О.Гончар/Доля Гончара пысля виходу СОБОРУ.doc
136. /Literatura11/О.Гончар/Жит _ творч.шлях.doc
137. /Literatura11/О.Гончар/Життєвий _ творчий шлях Гончара.doc
138. /Literatura11/О.Гончар/Матер_али до уроку СОБОР.doc
139. /Literatura11/О.Гончар/Моделювання в_дпов_д_ СОБОР.doc
140. /Literatura11/О.Гончар/ПАМятник студбат_вцям.doc
141. /Literatura11/О.Гончар/Перел_к основних питань до творчост_ О.doc
142. /Literatura11/О.Гончар/План.Володька Лобода.doc
143. /Literatura11/О.Гончар/Слово пр Гончара.doc
144. /Literatura11/О.Гончар/Твори/_сторична память у СОБОР_.doc
145. /Literatura11/О.Гончар/Твори/Володька Лобода.doc
146. /Literatura11/О.Гончар/Твори/Краса духовного св_ту герохв.doc
147. /Literatura11/О.Гончар/Твори/Людина-головний герой твор_в.doc
148. /Literatura11/О.Гончар/Твори/Моє розум_ння заклику у СОБОР_.doc
149. /Literatura11/О.Гончар/Твори/План.ПРАПОРОНОСЦ_.doc
150. /Literatura11/О.Гончар/Твори/Подвиг у ПРАПОРОНОСЦЯХ.doc
151. /Literatura11/О.Гончар/Твори/СОБОР 2.doc
152. /Literatura11/О.Гончар/Твори/Символ_чн_сть назви СОБОРУ.doc
153. /Literatura11/О.Гончар/Твори/Собор 3.doc
154. /Literatura11/О.Гончар/Твори/Собор-символ.doc
155. /Literatura11/О.Гончар/Твори/Собор.doc
156. /Literatura11/О.Гончар/Твори/Собор1.doc
157. /Literatura11/О.Гончар/Твори/Соц_альна небезпечн_сть Лободи.doc
158. /Literatura11/О.Довженко/dovjenko.doc
159. /Literatura11/О.Довженко/dovjenko1.doc
160. /Literatura11/О.Довженко/dovjenko2.doc
161. /Literatura11/О.Довженко/Життєвий _ творч. шлях Довженка.doc
162. /Literatura11/О.Довженко/Крилат_ вислови Олександра Довженка.doc
163. /Literatura11/О.Довженко/Рильський про Довженка.doc
164. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko1.doc
165. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko10.doc
166. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko100.doc
167. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko101.doc
168. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko102.doc
169. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko103.doc
170. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko104.doc
171. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko105.doc
172. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko106.doc
173. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko107.doc
174. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko108.doc
175. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko109.doc
176. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko11.doc
177. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko2.doc
178. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko3.doc
179. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko4.doc
180. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko5.doc
181. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko8.doc
182. /Literatura11/О.Довженко/Твори/dovjenko9.doc
183. /Literatura11/О.Довженко/Твори/План.ЩОДЕННИК..doc
184. /Literatura11/О.Довженко/Твори/ПланУКРАхНА.doc
185. /Literatura11/О.Довженко/УРОК про ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА.doc
186. /Literatura11/О.Довженко/ь8 Зачарованга Десна Довженка.doc
187. /Literatura11/О.Довженко/ь9 Украхна в Огн_ Довженка.doc
188. /Literatura11/П_дсумк. тести з укр.л_т 11/Result.txt
189. /Literatura11/Павличко/Б_ограф_я.doc
190. /Literatura11/Павличко/В_дпов_дь 1.doc
191. /Literatura11/Павличко/В_дпов_дь 2.doc
192. /Literatura11/Павличко/В_дпов_дь 3.doc
193. /Literatura11/Павличко/Вс.Нед_лько про Павличка.doc
194. /Literatura11/Павличко/Загал.х-ка творчост_.doc
195. /Literatura11/Павличко/Питання для самоконтролю.doc
196. /Literatura11/Павличко/План.П_сенна творч_сть.doc
197. /Literatura11/Павличко/Твори/_нтимна л_рика 2.doc
198. /Literatura11/Павличко/Твори/_нтимна л_рика 3.doc
199. /Literatura11/Павличко/Твори/_нтимна л_рика.doc
200. /Literatura11/Павличко/Твори/_нтимна л_рика4.doc
201. /Literatura11/Павличко/Твори/_нтимнв л_рика5.doc
202. /Literatura11/Павличко/Твори/Два кольори.doc
203. /Literatura11/Павличко/Твори/Л_рика.doc
204. /Literatura11/Павличко/Твори/Любов до мови.doc
205. /Literatura11/Павличко/Твори/Мох почуття.ДВА КОЛЬОРИ.doc
206. /Literatura11/Павличко/Твори/Поетич.тв_рДОБРИЙ ДЕНЬ.doc
207. /Literatura11/Питання до п_дсумкового тесту.doc
208. /Literatura11/Симоненко/В_дпов_дь 2.doc
209. /Literatura11/Симоненко/В_дпов_дь 3.doc
210. /Literatura11/Симоненко/В_дпов_дь1.doc
211. /Literatura11/Симоненко/Вистражданий долею.doc
212. /Literatura11/Симоненко/Джерела поез_х.doc
213. /Literatura11/Симоненко/Жулинський про СИМОНЕНКА.doc
214. /Literatura11/Симоненко/Конспект ур. по жит._ тв. шляху.doc
215. /Literatura11/Симоненко/КонспектЖиттєвий _ творчий шлях В.Симоненка.doc
216. /Literatura11/Симоненко/Мотиви л_рики.doc
217. /Literatura11/Симоненко/О.Мус_єнко про СИМОНЕНКА.doc
218. /Literatura11/Симоненко/Питання для самоконтролю.doc
219. /Literatura11/Симоненко/План. Л_ричний герой.doc
220. /Literatura11/Симоненко/План.Образ Украхни.doc
221. /Literatura11/Симоненко/Твори/_нт.л_р. 2.doc
222. /Literatura11/Симоненко/Твори/_нт.л_р.3.doc
223. /Literatura11/Симоненко/Твори/_нтим.л_р4.doc
224. /Literatura11/Симоненко/Твори/_нтимна л_рика.doc
225. /Literatura11/Симоненко/Твори/Значення творчост_.doc
226. /Literatura11/Симоненко/Твори/Лебед_ материнства.doc
227. /Literatura11/Симоненко/Твори/Правозахисний св_тогляд.doc
228. /Literatura11/Симоненко/Твори/Тема Батьк_вщини.doc
229. /Literatura11/Симоненко/Твори/Ти знаєш,що ти-людина.doc
230. /Literatura11/Симоненко/Твори/Украхна в творчост_.doc
231. /Literatura11/Симоненко/Творче кредо.doc
232. /Literatura11/Тематична атестац_я ь1.doc
233. /Literatura11/Тестов_ завдання з л_тератури. 11 клас.doc
234. /Literatura11/У.Самчук/Образ Мар_х.doc
235. /Literatura11/У.Самчук/План до темиМАР_Я.doc
236. /Literatura11/У.Самчук/Роман Мар_я. _дейно-художн_й зм_ст.doc
237. /Literatura11/У.Самчук/У.Самчук НАР_Д ЧИ ЧЕРНЬ.текст.doc
238. /Literatura11/У.Самчук/Улас Самчук. Життєвий _ творчий шлях.doc
239. /Literatura11/У.Самчук/Улас Самчук.doc
240. /Literatura11/Ю.Яновський/Бажан про Яновського.doc
241. /Literatura11/Ю.Яновський/В_дпов_дь 1.doc
242. /Literatura11/Ю.Яновський/В_дпов_дь 2.doc
243. /Literatura11/Ю.Яновський/В_дпов_дь 3.doc
244. /Literatura11/Ю.Яновський/Гончар про Ю.Яновського.doc
245. /Literatura11/Ю.Яновський/Жит._ тв. шлях Яновського.doc
246. /Literatura11/Ю.Яновський/Картка 1.doc
247. /Literatura11/Ю.Яновський/Кросворд.doc
248. /Literatura11/Ю.Яновський/П.doc
249. /Literatura11/Ю.Яновський/Питання для самоконтролю.doc
250. /Literatura11/Ю.Яновський/План. Тема выйни.ВЕРШНИКИ.doc
251. /Literatura11/Ю.Яновський/План.Фольклор.джерелаВЕРШНИКИ.doc
252. /Literatura11/Ю.Яновський/Портрет.doc
253. /Literatura11/Ю.Яновський/Твори/_дея твору.doc
254. /Literatura11/Ю.Яновський/Твори/Вершники.doc
255. /Literatura11/Ю.Яновський/Твори/Враження ЛИСТ У В_ЧН_СТЬ.doc
256. /Literatura11/Ю.Яновський/Твори/Трагед_я роду Половц_в.doc
257. /Literatura11/Ю.Яновський/Твори/Трагед_я роду.doc
258. /Literatura11/Ю.Яновський/Твори/Чотири шабл_.doc
259. /Literatura11/Ю.Яновський/Юр_й Яновський (фото).doc
260. /Literatura11/Ю.Яновський/Яновський.doc
261. /Literatura11/Ю.Яновський/ь5 Життєвий _ творчий шля Яновського.doc
262. /Literatura11/Ю.Яновський/ь6 Запитання до твору Вершники Яновського.doc
263. /Literatura11/Є.Маланюк/Б_ограф_я.doc
264. /Literatura11/Є.Маланюк/В_дпов_дь 1.doc
265. /Literatura11/Є.Маланюк/В_дпов_дь 2.doc
266. /Literatura11/Є.Маланюк/В_дпов_дь 3.doc
267. /Literatura11/Є.Маланюк/В_дпов_дь 4.doc
268. /Literatura11/Є.Маланюк/Загальна х-ка творчост_.doc
269. /Literatura11/Є.Маланюк/Л.Куценко про Маланюка.doc
270. /Literatura11/Є.Маланюк/Питання для самоконтролю.doc
271. /Literatura11/Є.Маланюк/Твори/Л_ричний герой.doc
272. /Literatura11/Є.Маланюк/Твори/План.Украхна.doc
273. /Literatura11/Є.Маланюк/Твори/Творче кредо.doc
Іван багряний
Змалювання типових рис українського національного характеру в романі І. Багряного «Тигролови» (за уривком «Постріли в тайзі») Іван Багряний, письменник-емігрант, у романі «Тигролови»
Художнє осмислення загальнолюдських цiнностей у романi Iвана Багряного "Тигролови"
Смiливi завжди мають щастя (за романом Iвана Багряного "Тигролови")
Роман Iвана Багряного "Сад Гетсиманський" возвеличення вiдважних i чесних
Життя і доля Івана Багряного
План до відповіді Історія родини Сірків в романі І. Багряного «Тигролови» І. Роман І. Багряного «Тигролови»
Доля України та українців за романом І. Багряного «Тигролови»
«Тигролови» І. Багряного як пригодницький роман Роман І. Багряного «Тигролови»
Я повернуся до своєї вітчизни …
Продовжує серію
Як позначилися 30-ті роки на формуванні А. Малишка-поета і громадянина?
Дмитро Павличко сонця І правди сурмач
План відповіді Краса подвигу (за поемою А. Малишка «Прометей»)
План відповіді Спогади про героїчну битву козаків під Жовтими Водами (за віршем А. Малишка «Гомін, гомін по діброві»)
План розгорнутої відповіді
Зразок творчої роботи
Людська доля та любов до рiдної землi у творах Андрiя Малишка
Людська доля та любов до pідної землі в твоpчості Андpія Малишка
Пісенна творчість Андрія Малишка
Зразок творчої роботи
"Рiдна мати моя" (за поезiєю Андрiя Малишка)
Зразок творчої роботи Далеке минуле українського народу у творах А. Малишка цикл «Запорожці»
Зразок творчої роботи Поетичні образи циклу «Україно моя!»
На допомогу учням андрій малишко прометей
Василь Барка (Справжнє ім’я — Василь Костянтинович Очерет) (Народився 16 липня 1908)
Василь барка (1908-2003)
Життєва основа роману Василя Барки "Жовтий князь"
Картка твору „Жовтий князь
Роман-хронiка Василя Барки "Жовтий князь" широке полотно вiдтворень трагедiї голодомору
Злочинна дiяльнiсть радянської влади в Українi (за романом Василя Барки "Жовтий князь")
Сiм'я Катранникiв у романi Василя Барки "Жовтий князь" втiлення страхiть голодомору
Трагедія сім'ї Катранників (за романом В. Барки «Жовтий князь»)
Василь стус
Тема Ідея
Питання для аналізу вірша «За літописом Самовидця»
Василь Стус та його час
Особливостi iндивiдуального стилю Василя Стуса
Схожість долі Василя Стуса і Тараса Шевченко
Головна тема поезiї Василя Стуса
"Дозволь менi, мiй вечоровий свiте, упасти зерном в рiднiй сторонi " (за творчiстю Василя Стуса)
Дозволь мені, мій вечоpовий світе, Упасти зеpном в pідній стоpоні (Василь Стус)
У в. Стуса є прекрасні слова про поета: "Поет це людина. Насам­перед. А людина це добродій". Коли ж довкола тебе зло, сваволя, наруга І беззакон
"Народе мiй, до тебе я ще верну " (Василь Стус)
Народе мій, до тебе я ще верну (В. Стус)
Стійкість і незалежність поетичних переконань В. Стуса
Подвиг Василя Стуса
Схожість долі Василя Стуса і Тараса Шевченко
Чим близький мені поет Василь Стус
Питання для самоперевірки
З якого твору?
Павло Загребельний
Шпаргалка Всього тем: 60 Сторінка
Іван кочерга (1881 1952)
Значення творчості Івана Кочерги в українській драматургії
Самобутність драматургії І. Кочерги
Основні проблеми драматичної поеми І. Кочерги «Ярослав Мудрий» Однією з кращих драматичних поем І. Кочерги на історичну тему є п'єса «Ярослав Мудрий»
Історія українського народу в творчості Івана Кочерги
Художнє втiлення патрiотичної iдеї в драматичнiй поемi Iвана Кочерги "Ярослав Мудрий"
І свічки миpної не ваpта та кpаїна, що в боpотьбі її не засвітила (за дpамою Івана Кочеpги «Свіччине весілля»)
Символiчний образ свiчки як джерела свiтла i добра
I свiчки мирної не варта та країна, Що в боротьбi її не засвiтила (за драмою Iвана Кочерги "Свiччине весiлля")
I поки жив, стояти я клянусь за руську правду i єдину Русь (Iван Кочерга)
Ярослав Мудрий вершина майстерності І. Кочерги
„Життєвий і творчий шлях Івана Кочерги
Ліна костенко я, що прийшла у світ не для корид, Що не люблю юрби та телекамер, О, як мені уникся І набрид Щоденний спорт боротися з биками.
Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у твоpчості Ліни Костенко
Драма «нерівні душ» Марусі Чурай і Гриця Бобренка (за романом Ліни Костенко «Маруся Чурай») «Маруся Чурай»
Художнє осмислення загальнолюдських цiнностей у творчостi Лiни Костенко
"Поезiя це завжди неповторнiсть, якийсь безсмертний дотик до душi" (за поезiями Лiни Костенко)
Втiлення в образi Марусi Чурай моральної краси й таланту українського народу (I варiант)
Втiлення в образi Марусi Чурай моральної краси I таланту українського народу (II варiант)
Дiвчина з легенди (за iсторичним романом Лiни Костенко "Маруся Чурай")
Думки про безсмертя народу та його пiснi
Життєві ідеали Марусі Чурай (за однойменним романом Ліни Костенко)
Близькі мотиви творчості Ліни Костенко і Лесі Українки
Втілення в образі Марусі Чурай моральної Краси й таланту українського народу
Втілення в обpазі Маpусі Чуpай моpальної кpаси й таланту укpаїнського наpоду (за однойменним pоманом Ліни Костенко)
Духовні цінності людини в поезії Ліни Костенко
Найяскравіші риси національного характеру героїв роману "Мару­ся Чурай" Ліни Костенко
Ліричні героїні Ліни Костенко
Трагічні картини минулого українського народу в творі Л. Костенко «Маруся Чурай» I. Роман «Маруся Чурай»
Поетичні мотиви ранньої лірики Ліни Костенко
Поезія це зажди неповторність (про творчість Ліни Костенко)
Микола куліш микола куліш
Список літератури для вивчення творчості Миколи Куліша
Укpаїнське село 20-х pоків у п'єсах Миколи Куліша
"Україна мусить дати найкращих у свiтi Марк Твенiв" (за комедiєю Миколи Кулiша "Мина Мазайло")
"Патетична соната" найвищий злет драматичного генiя Миколи Кулiша
Проблема українізації у драмі Миколи Куліша "Мина Мазайло"
Значення п'єси Миколи Куліша "Мина Мазайло" вчора і сьогодні
Художнє відтворення проблеми українізації у комедії "Миііа Ма­зайло" Миколи Куліша
Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша «Мина Мазайло» I. «Мина Мазайло»
Прихильники та супротивники українізації (за комедією М. Куліша «Мина Мазайло») Драма «Мина Мазайло»
Чи актуальні сьогодні проблеми, які порушує М. Куліш у творі «Мина Мазайло»? П'єса М. Куліша «Мина Мазайло»
План відповіді Доктор Тагабат символ безглуздої жорстокості більшовицької революції (за новелою «Я (Романтика)» М. Хвильового)
Літературна дискусія 1925-1928 років та Микола Хвильовий
Робота в групах Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового
Проблеми роздвоєностi особистостi у новелi Миколи Хвильового "Я (Романтика)"
Головний герой твору М. Хвильового «Я (Романтика)» Новела М. Хвильового «Я (Романтика)»
Iмпресiонiстичнi засоби зображення дiйсностi в новелi Миколи Хвильового "Кiт у чоботях"
"Кiт у чоботях" мiй улюблений твiр Миколи Хвильового
Мої враження від творів Миколи Хвильового
Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв
Розвiнчання романтики бiльшовицької революцiї новелою "Я (Романтика)" Миколи Хвильового
Микола Хвильовий Яке справжнє прізвище Миколи Григоровича?
Запитання до твору М. Хвильового „Я (Романтика)
Тестові завдання на тему: „Життєвий і творчий шлях Євгена Маланюка
Юрій мушкетик (Нар. 1929 p.)
Зображення тяжкого життя українського селянства першої половини XX століття тема оповідання «Суд»
Штучно створений голодомор 1933 року був найстрашнішою трагедією українського народу, який завдав народові безодню людського горя й відчаю. Сім'я Розсох теж ледве вижила
Вирядивши чоловіка і двох старших синів на фронт, вона залишилася із мен­шим сином Микитою
Залишившись одна, Ганна, незважаючи на те, що отримала похоронки, все одно вірила у повернення додому чоловіка і синів
Беззаконня, розгул, зловживання владою були характерними і досить типо­вими явищами сталінського режиму
Відповідь 6
Юрій мушкетик (Нар у 1929 р.) Суд
Яка тема оповідання Ю. Мушкетика «Суд»?
Історичні романи Юрія Мушкетика
Втiлення кращих рис трудового народу в образi Ганни-колгоспницi
Засудили Ганну (за оповiданням Юрiя Мушкетика "Суд")
Відображення трагічного становища народу в оповіданні Ю. Мушкетика «Суд»
Типовість подій і персонажів у творі "Суд" Юрія Мушкетика
Максим Рильський
Ліризм, гумор і сатира у творах Остапа Вишні
Що я дізнався про життя сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні «Перший диктант»
Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні
Мої почуття після прочитання усмішок Остапа Вишні в українській літературі особливе місце посідає Остап Вишня: «Він світив, як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця»
На полювання iз девiзом: "хай живуть зайцi!"
Робота в групах Спадщина Остапа Вишні відбиття тогочасних проблем
План відповіді Національний характер гумору Остапа Вишні
„Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні
Олесь гончар (1918 — 1995)
Аналіз роману \"Собор\" Олеся Гончара
Із «собором» — у майбутнє!
Після «Собору» Олесь Гончар: прихований трагізм долі
Олесь гончар (1918-1995)
Олесь гончар
Живіть так, щоб встигли зоставити по собі путящий слід. Живе не той, хто чадить, живе – хто іскрить
Моделювання відповіді Завдання: за поданим планом та висновком змоделюйте відповідь на питання
Пам'ятник воїнам-студбатівцям
Перелік основних питань до творчості О. Гончара: Яке місце в українській літературі посідає творчість О. Гончара?
Володька Лобода типовий представник своєї епохи (за романом Олеся Гончара «Собор») І. Тематика «багатостраждального»
"Його душа мов Тронка у степах, Його душа Собор надiй високих". (Д. Кононенко)
Історичної та національної пам'яті в романі "Собор" Олеся Гончара
Образ Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара "Собор")
Краса духовного світу героїв Олеся Гончара
Людина головний герой Олеся Гончара
Моє розуміння заклику автора роману «Собор». «Собори своїх душ бережіть, друзі Собори душ!» Твір Олеся Гончара, за висловом Григора Тютюнника, — «орлиний, соко­линий»
Героїзм народів у Другій світовій війні (за романом Олеся Гончара «Прапороносці») I. «Згустки фронтових вражень»
Героїчний подвиг радянського солдата у романi Олеся Гончара "Прапороносцi"
"Моя душа храм чи купа цегли?" (за романом Олеся Гончара "Собор") (I варiант)
Символічність назви роману Олеся Гончара «Собор»
"Моя душа це храм чи купа цегли?" (за романом Олеся Гончара "Собор") (II варiант)
Собор символ духовної краси людини е однойменному романі Олеся Гончара
Моя душа це хpам, чи купа цегли? (за pоманом Олеся Гончаpа "Собоp")
Iз "Собором" у майбутнє
Соцiальна небезпечнiсть Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара "Собор")
Олександр Довженко (12 вересня 1894 — 25 листопада 1956)
Довженко Олександр Петрович (1894-1956)
Олександр довженко
Олександр довженко (1894 1956)
Крилаті вислови Олександра Довженка
Максим Рильський олександр довженко
Моpальна кpаса і духовна велич людини в кіноповісті Олександpа Довженка "Зачаpована Десна"
Історична доля української нації в творчості О. Довженка
"Благословенна будь, моя Десно" (за кiноповiстю Олександра Довженка "Зачарована Десна")
Людина землi у фiлософському осмисленнi Олександра Довженка (за кiноповiстю "Зачарована Десна")
Моральна краса i духовна велич людини у кiноповiстi Олександра Довженка "Зачарована Десна"
Краса людини i природи у кiноповiстi Олександра Довженка "Зачарована Десна"
Патрiотизм i духовна велич героїв повiстi "Україна в огнi"
Україна у творчостi Олександра Довженка (за твором Олександра Довженка "Україна в огнi")
Засудження вiйни в кiноповiстi Олександра Довженка "Україна в огнi"
"Щоденник" Олександра Довженка трагiчний, вистражданий документ
Трагiзм творчої долi Олександра Довженка
Моє ставлення до Олександра Довженка, людини i митця
Автобіографічний характер кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» Повість «Зачарована Десна»
Образ людини-трудівника в повісті “Зачарована Десна” Олександ­ра Довженка
Історична доля української нації в творчості О. Довженка
Відображення національної самосвідомості героїв у творах Олек­сандра Довженка
Олександр Довженко «душі людської дивний чарівник»
Трагедійне звучання твору О. Довженка «Україна в огні» «Україна в огні»
Україна в огні неприхована правда про війну Олександр Довженко в своєму «Щоденнику»
Робота в групах я син свого часу І весь належу сучасникам своїм («Щоденник» О. Довженка)
План відповіді Україна в творчості О. Довженка
Тема: Олександр Довженко. Огляд життя і творчості. Автобіографічний твір „Зачарована Десна”. Мета: познайомити старшокласників із біографією непересічного українського митця, опрацьовуючи сторінки автобіографічної повісті „Зачарована Десна”
Учениця 11-а класу спеціалізованої зош №2
Підготувала учениця 11-а класу
Дмитро павличко (рік народження 1929)
Не усміхались навіть крадькома
Пахнуть хлібом гаї
Тема рідної землі, Вітчизни, України посідає в творчості Дмитра Павличка особливе місце
Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929)
Дмитро Павличко (нар. 1929)
Як у вірші «Коли помер кривавий Торквемада » поет сказав правду про сталін­ську добу та її наслідки?
Пісенна творчість Дмитра Павличка
Червоне то любов, а чорне то журба (Iнтимна лiрика Дмитра Павличка)
Чеpвоне то любов, а чоpне то жуpба (Інтимна ліpика Дмитpа Павличка)
Iнтимна лiрика Дмитра Павличка
Iнтимна лiрика Дмитра Павличка
Червоне то любов, а чорне то журба (Iнтимна лiрика Дмитра Павличка)
Мої почуття щодо поезії Д. Павличка «Два кольори» Поезія Дмитра Павличка «Два кольори»
Червоне то любов, а чорне то журба (за лірикою Д. Павличка)
Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка
Мої почуття щодо поезії Д. Павличка «Два кольори» Поезія Дмитра Павличка «Два кольори»
Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка «Добрий день» Перша книжка Д. Павличка «Любов і ненависть»
Якого року розпочалася літературна дискусія, що тривала до 1928 року?
Можна все на світі вибирати, сину
Бо дома змолоду вріжеш
Відкрив читачеві Симоненка-поета, як це часто буває, випадок. Після закінчення 1957 року університету молодий журналіст працював у газеті «Черкаська правда», куди був запрошений редакцією
Василь симоненко
Творчі джерела поезії Василя Симоненка Василь Симоненко. Поет-«шістдесятник»
Василь симоненко
Тема: Життєвий і творяий шлях Василя Андрійовича Симоненка за збіркою Василь Симоненко «В твоєму імені живу» Поезії Мета
Тема: Життєвий і творяий шлях Василя Андрійовича Симоненка за збіркою Василь Симоненко «В твоєму імені живу» Поезії Мета
Мотиви лiрики Василя Симоненка
Василь Симоненко
Як був відкритий читачеві Симоненко-поет?
Головний герой поезій В. Симоненка
Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил. Образ України в творчості Василя Симоненка I. «Я — українець. Оце і вся моя біографія»
«я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю »
Краса і щирість почуттів в інтимній ліриці Василя Симоненка
Нев'януча квiтка любовi у поезiї Василя Симоненка
Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю (за поезією Василя Симоненка)
Місце і значення творчості В. Симоненка в українській літературі
Розкриття єдностi образу матерi-людини з образом Матерi-Батькiвщини у "Лебедях материнства" Василя Симоненка
Правозахисний свiтогляд поета (за твором Василя Симоненка "Ти знаєш, що ти людина")
У мене стукотить у грудях грудочка любимої землi (за поезiєю Василя Симоненка)
В. Симоненко про історичну місію людини на землі («Ти знаєш, що ти людина?»)
Образ України у творчості Василя Симоненка
Творче кредо Василя Симоненка
Тема: „Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні, Миколи Хвильового
Тестові завдання з української літератури для 11 класу
Вступне слово вчителя. (зачитує з твору) „ Чую біль твій, біль матері, яка тратить свого первенця ”(„Марія” с. 43 ) Повідомлення теми і мети уроку
Роман Уласа Самчука "Марія" — розповідь про трагедію України й української люди­ни в умовах тоталітарної радянської системи
Тема: Роман у ласа Самчука „Марія”. Ідейно-художній зміст роману Мета: допомагати учням засвоїти зміст, ідейне спрямування роману-хроніки, осягти духовний світ персонажів, створити на основі художнього матеріалу узагаль­нений образ свідомого українця;
Улас самчук (1905— 1987) нарід чи чернь?
Тема: Улас Самчук. Життєвий і творчий шлях. Епічна творчість Мета: домагатися розуміння учнями своєрідності життєвого і творчого шляху У.
Улас самчук (1905-1987)
Микола Бажан майстер залізної троянди
На творчу манеру Юрія Яновського найбільший вплив мав фольклор. І це зримо відбилося уже в першій новелі роману «Вершники» «Подвійне коло»
На початку XX століття кінематограф був загальним захопленням. Новий, демократичний, доступний вид мистецтва приваблював видатних письменників
Юрій Яновський один із найяскравіших представників неоромантичної течії в українській літературі
Гончар про Яновського Особисто з Яновським я познайомився далеко пізніше, аніж з його «Вершниками»
Псевдоніми Георгій Ней, Юрій Юрченко
Юрiй Яновський"Вершники"
Literatura11
Кросворд до твору Юрія Яновського „Вершники”
Які традиції найбільше вплинули на формування стилю Юрія Яновського?
Тема громадянської війни в романі Ю. Яновського «Вершники» I. «Вершники»
Фольклорні джерела роману «Вершники» I. Романтик Ю. Яновський та його роман у новелах «Вершники»
Literatura11
Трагедiя роду Половцiв (за романом Юрiя Яновського "Вершники")
Роман Юрiя Яновського "Вершники" талановита данина своєму часу
Що мене найбільше вразило в новелі Ю. Яновського «Лист у вічність»
Зразок творчої роботи
Трагедія роду Половців у романі Ю. Яновського «Вершники» Ось і прочитано роман Ю. Яновського «Вершники»
Мої роздуми над романом Юрiя Яновського "Чотири шаблi"
Юрій Яновський
Юрій яновський (1902 — 1954)
Учениця 11-а класу спеціалізованої
Учениця 11-а класу спеціалізованої
Євген маланюк (1897-1968)
На початку XX століття у місті Єлисаветграді було близько 80 тисяч жите­лів. Та невелике містечко мало таке училище, якому могли б позаздрити І зна­чно більші міста. У різні роки його закінчили письменники: А
Тема вірша «Ісход» це від'їзд воїнів унр з України
«Празької школи» як організації чи спілки ніколи не було. До «празької школи» пізніше стали зараховувати тих митців, які у 20-ті роки перебували в Чехословаччині і там починали друкувати свої твори
Пишучи про Україну, він звертається до неї, називаючи Степовою Елладою. Цим іменем поет підкреслює слабкість держави, яка має талановитий, роботя­щий, але з лінивою душею народ
Євген Маланюк (1897-1968)
Євген маланюк (1897 — 1968) «на хресті слова розіп'ятий…»
Яку роль у житті Євгена Маланюка відіграло Єлисаветградське училище, де він навчався?
Український князь б'є чолом рiднiй Українi (Євген Маланюк)
План відповіді Україна центральний образ лірики Є. Маланюка
Як в нації вождя нема, тоді вожді її поети (Є. Маланюк)

Дмитро Павличко

(Народився 28 вересня 1929)

 

Справедливо говорять, що біографія поета — в його віршах. З поезії Дмитра Павличка справді можна дізнатися про життєвий шлях, становлення характеру, про погляди та переконання чи не більше, ніж з підручників, монографій, досліджень, де йдеться про цього талановитого поета.

Народився Дмитро Васильович Павличко 28 вересня 1929 року в селі Стопчатові Яблунівського району на Івано-Франківщині — тоді ця територія була під Польщею — в селянській сім'ї. Із розсипаних у віршах уламків спогадів, як із шматочків смальти, переважно похмурих, темних кольорів, можна відтворити мозаїку його дитинства.

Народився Дмитро, пригадує мати, «коли копати картоплю з батьком йшли вони». Майбутньому поетові «тверда земля була за ліжко, Шорсткий киптар за пелюшки» («Мені приходять телеграми»). Доля судилася Дмитрові така, як і всім українцям, та ще бідакам: нужда, тяжка праця, бідненька освіта — до того ж чужою мовою. Такий шлях і слався сину лісоруба. Кпини та знущання за рідну мову, за босі ноги...

В одному з ранніх віршів «Дві ялинки» йдеться про те, як у передноворічний вечір хлопчик продає ялинку, бо ж «Треба купить бараболі Матері хворій своїй».

З цих та інших віршів постає узагальнена картина гіркої долі гуцульської бідноти, безнадії, горя.

Та ось — вересень 1939-го. Звичайно ж, «син простого лісоруба» з радістю й надією зустрів його. Певна річ — не міг він тоді бачити, знати, що приніс він Західній Україні й депортації, арешти, колгоспи. Які ж зміни він відчув на власній долі? Школа рідною мовою. Українські книжки. А далі — університет. Про це й пише захоплено молодий поет у щирих віршах:

Відкривались ясні школи

Тим, що вийшли із колиб,

Тим, що мріяти ніколи

Про науку й не могли б.

(«1939 рік»)

Проріс, як пагінець із землі, й забуяв поетичний талант, народилися перші вірші, а далі й книжки. Певна річ, писав молодий поет і про визволення, й про партію, й про нову Радянську Батьківщину. Писав щиро. Чи міг він розібратися в складнощах часу, прозирнути в майбутнє, осягнути колонізаторські імперські плани? А якщо й розібрався, то чи міг писати про це? Щоправда, міг не писати і про інше.

При всьому тому Дмитро Павличко не скотився в багно кон'юнктурщини, прислужництва, хоч, мабуть, може дорікнути собі за багато чого з написаного в ті роки. Та втримала його на крилі совісті любов — справжня, синівська, не показна й не фальшива — любов до України, до рідного народу, його історії, його мови.

У дитячому серці жила Україна —

Материнські веселі і журні пісні,

Та за мову мужицьку не раз на коліна

Довелося у школі ставати мені.

Непокривлену душу хотіли зламати,

Та лишилися тільки болючі киї,

Наді мною ночами відплакала мати,

Я ж не зрікся ні мови, ні пісні її.

(«У дитячому серці жила Україна»)

У перших збірках Павличка — «Любов і ненависть» (1953), «Моя земля» (1955), «Бистрина» (1959), «Днина» (1960) та ін. трапляються речі, оцінювані неоднозначне. Проте треба сказати на честь поета, що він один із перших розібрався в складних і політичних, і літературних перипетіях післясталінського періоду. Воно-то так, і XX з'їзд компартії відбувся, й культ особи Сталіна осуджено, й репресованих реабілітують — Але все це якось непевно, хто знає — чи не повернеться все на круги своя? Адже ж кати — Каганович, Молотов, інші сталінські приспішники на волі, на колишні крісла поглядають... Чи не краще перемовчати, пересидіти нишком? Так думало багато, й багато письменників у тому числі.

І саме тоді — 1958 року — виходить у Львові збірка поезій Дмитра Павличка «Правда кличе!» На перший погляд, у ній все було гаразд. Червона обкладинка, відкривалася книжка циклом «Ленін іде», були вірші проти націоналістів...

Та не добачили компартійні цензори найголовнішого: різкого осуду тоталітаризму, який, певна річ, не помер разом із Сталіним.

Не спостерегла й гарячої залюбленості в рідну мову, гнівний осуд перекинчиків, які забули, зрадили її «заради лакомства нещасного». Й отого українського національного духу, яким перейнятий характер ліричного героя поезій Павличка. Та всього цього не добачили, доки книжка була надрукована. А тоді спостерегли, вдарили на сполох — і майже весь тираж пішов під ніж, був знищений, уціліло лише кільканадцять примірників.

У збірці «Правда кличе!», як, до речі, й багатьох інших книгах Павличка, є чимало віршів, написаних у ключі тих радощів, надій і сподівань, що були викликані вереснем тридцять дев'ятого. Та писав її вже зрілий поет, який усвідомив, що не все так робиться, як говориться. Знав уже він про криваві проскрипції, депортації, табори... І в час, коли багато хто боявся повороту до старого й обережно промовчував, Павличко у вірші «Коли умер кривавий Торквемада» відтворює дух страху, непевності, нерішучості, який панував у країні. В образі Іспанії часів середньовічної інквізиції поет змальовує «великий, могучий Союз».

Коли помер Сталін, проводилися жалобні мітинги, зібрання, а недремне кагебістське око спостерегло: «чи не майне де усміх на лиці». А люди й справді глибоко приховували свою радість, привчені боятись доносів, перелякано принишкли в очікуванні, зображаючи скорботу. Точнісінько, як у Павличковому вірші:

Ченці (читай: кагебісти та іже з ними)

Самі усім розповідали,

Що інквізитора уже нема,

А люди, слухаючи їх, ридали,

Не усміхались навіть крадькома;

Напевне, дуже добре пам'ятали,

Що здох тиран, але стоїть тюрма!

Надто вже прозорою була алегорія, щоб дійшлі компартійні прислужники її не розкусили. Та ще якби ж то сам Торквемада! А то й ряд крамольних віршів про мову, віршів, які відверто суперечили офіційній політиці щодо мови сколонізованого народу.

«Ти зрікся мови рідної», «Якби я втратив очі, Україно...», «О рідне слово, що без тебе я?!.», «Лист до одного знайомого в справах філологічних» Для Павличка мова — то найцінніший скарб, з яким ніщо не може зрівнятися. У народі прийшло вважати найбільшою цінністю зір. Кажуть: бережи, як зіницю ока, або — як око в лобі. Павличко ж знаходить цікавий і несподіваний поворот, щоб ще вище піднести цінність мови. У сонеті «Якби я втратив очі, Україно», він пише, що, осліпнувши, міг би жити:

Мені і в непроглядній пітьмі днів

Твоя лунала б мова солов'їна,

І світ, що ти дала мені у віно,

У сяйві слова знову б заяснів.

Та вся природа зі своєю красою не замінить співу, мови, втрата її — «Ото була б загибель — смерть моя», — признається поет.

Ставлення до рідної мови для Павличка — то найвищий критерій моральності, взагалі вартості людини. З рівною пошаною ставиться він до кожної мови, бо знає, що вона — «Як дерево, з якого буде Колиска чи труна — залежно, хто що подарувати хоче Своєму братові».

Що вона — як вогонь, котрий може «спалити або зігріти дух». Та перевертень, що рідну мову забув і зрадив, — не зігріє душі чужою мовою, не здатен ні до чого світлого, доброго («Лист до одного знайомого в справах філологічних»).

До гнівної інвективи підноситься поет у вірші «Ти зрікся мови рідної». Осуджуючи ж подібного перекинчика, поет, як селянський син, передрікає йому таку покару, що є найстрашнішою для хлібороба:

Тобі

Твоя земля родити перестане,

Зелена гілка в лузі на вербі

Від доторку твого зів'яне!

І немає тепер в нього «ні роду, ні народу», та й шани чужинців він теж не заслужив...

Актуально звучать у збірці й антиміщанські мотиви, поет розмірковує над злетами й падіннями людського єства, підносить людську совість як основу існування («Ти сам для себе слідчий і суддя...», «Як налетять рої дошкульних мух...»).

Подальші збірки «Бистрина» (1959), «Днина» (1960), «Пальмова віть», «Жест Нерона» (1962) збагатили художньо-тематичні обрії творчості Д. Павличка, засвідчили його дальше зростання, а вибрані поезії «Пелюстка і лоза» (1964) дають можливість окреслити основні параметри його поетичного обдаровання. Павличко завжди в шуканнях, він черпає з багатющої спадщини попередників — особливо — І. Франка, М. Рильського, з котрими його єднає громадянське звучання поезії, прагнення пронести свої ідеали крізь шкаралупу дрібнобуденного, вимушеного, філософська заглибленість у сутність вічних, загальнолюдських проблем.

Подорожі по світу (Куба, Канада, Америка), ряд інших країн, глибоке ознайомлення зі світовою літературою не тільки розширили його уявлення про світ, а й наблизили до нього поезію Заходу і Сходу, збагатили художню палітру. Так, він блискуче оволодів такою складною віршовою формою, як сонет, зробив чималий внесок у його цікавий різновид — білий сонет, увів в українську літературу поширені в близькосхідній ліриці рубаї, відродив у сучасній поезії жанр притчі.

Треба відзначити його збірки «Гранослов» (1968) і «Таємниця твого обличчя» (1974), а також вибрані твори в двох томах (1979). З них підноситься постать мудрої людини, зрілого поета, якого добре видно навіть на тлі світової літератури. Поетичне мислення Павличка характеризується синтезом глибокого ліризму та інтелектуалізму, поєднанням конкретної художньої деталі з образами широкого узагальнюючого значення, які здебільшого виходять на обшири загальнолюдських, світових проблем.

Так, в одній з кращих збірок «Гранослов» є однойменний цикл, присвячений гранду нашої поезії Максиму Рильському — на вічну пам'ять. Він перейнятий болем утрати. Ряд конкретностей — аж до імені поета — чітко вказує на цю присвяту. А разом з тим вимальовується збірний образ великого митця, його смерть — це втрата всього світу, ряд персоніфікованих образів природи вказує на її глибину, аж до «Голосить в Голосієві земля: Ой синку мій, велика в мене рана...»

Другий сонет — це зойк і біль самої історії України — «Не плачте, Ярославно, їде князь — Тепер його вже не беруться стріли». В образному розмаїтті вимальовується постать поета-сподвижника, вірного сина України, якому судилося пройти тернистим шляхом, таким звичайним для всіх геніїв, що не зреклися своєї віри і своєї любові, як-от Шевченко, Міцкевич, Франко, Петефі, Байрон.

Йому призначено і далі йти,

Через усі весілля наші й тризни,

Через любові нашої мости...

...В майбутнє сонце нашої Вітчизни.

Павличкова ліра тяжіє до складних загальнолюдських проблем у їх найгостріших суперечностях, контрастах. Добро і зло, любов і ненависть, пелюстки і леза, світло й пітьма — Павличко розмірковує над цими вічними тезами як філософ, а осмислює й розповідає про них — у вишуканих і точних образах. Так, у сонеті «Погляд у криницю» поет надає світлу всеохоплюючого, вселенського значення:

Я розумію світло.

Це — душа,

Любові й космосу глибини.

Жертва.

Блиск розуму.

Благословення миру.

Палання рук.

Веселощі трави.

Тобто — все суще на Землі, в Космосі, в людській душі, і його сприймає поет як споконвічну даність — і вже тим — життєдайну силу. Темнота ж чужа йому. Це, можливо, самотності печаль, дух калини, заздрощі, злоба... Вони — чужі поетові. Та вони мусять існувати — як антитеза, як контраст, бо ж «Без темряви свою снагу Не може сяйво людям об'явити». І так вони йдуть у парі — світло й пітьма, радість і горе, червоне й чорне. І тільки тьма смерті, так можна розуміти душу поета, дозволяє побачити й оцінити справжню вартість речей і справ.

Міцною внутрішньою ниттю поєднання конкретики із глобальними, світовими мотивами пов'язані сонети «Коли умер кривавий Торквемада...», «Погляд у криницю», «Крила», «Нетерпеливість», «Міст» та ще цілий ряд інших творів високого філософського та громадянського звучання. У них здебільшого через більш або менш прозорі алегоричні шати ясно проступають реалії часів тоталітаризму, який, звісно ж, не зник після смерті Сталіна, а виявляв себе в різних іпостасях — то недовгої відлиги, то стагнації, то жорстоких репресій, то облудної перебудови.

Потрясаюче сильно звучить сонет «Голгофа», в якому з глибини віків проступають трагічні долі й богів, і людських геніїв, гнаних, зневажених, ображених недовірою, зрештою, розіп'ятих — пригадаймо долю Овідія, Джордано Бруно, Галілея, Яна Гуса, Шевченка, Василя Стуса... Мученицька смерть — це, звичайно, страшно. Гинути відторгнутим від душі й серця народного, не зрозумілим і чужим йому — для кого віддав усе життя... Страшно, коли народ байдуже дивиться на страту, а то ще й галуззя підкидає. Страшно не за себе — страшно за такий народ.

Та ще страшніше, пише Павличко,

як знімають ката

з охрестя справедливої ганьби,

Навколішки стають навкруг мерця

І ждуть в мольбах, що він от-от воскресне.

Тут уже на перший план виходить ганьба народу, приспішників чи нікчем, які боялись навіть тіні мертвого ката, пригадаймо: «Здох тиран, але стоїть тюрма». Та ще більша ганьба, коли іменем мертвого ката чинилися нелюдські злочини — а його колишні підручні намагалися реанімувати якщо вже не його, то хоч його справи, в пітьмі олжі видать чорне за біле. Вражаюче звучать рядки вибухової узагальнюючої сили:

Одна Голгофа споконвік була:

Розбійник і творець висіли поруч,

І в темряві не розрізняли їх.

Та ми повинні бачити при світлі,

Де вбитий бог, а де всесвітній хам,

Що перед смертю розпинав народи.

Під віршем підкреслено стоїть дата: 1969 рік. Йдеться про трагедію чеського і словацького народів 1968 року. Цікаво, що й тут продовжується філософське осмислення образів світла й пітьми, розпочате в «Погляді з криниці».

Як і кожен поет, Д. Павличко, звичайно ж, звертався до інтимної лірики, де талант його розкрився на повну потужність. Чудові вірші про кохання, що ввійшли до збірки «Таємниця твого обличчя» (1974, 1979), з повним правом можна зіставити зі славнозвісним «Зів'ялим листям» І.Франка.

Ліричний герой Павличкової збірки — то наш сучасник, духовно багата людина, що вміє бачити й тонко відчувати красу. Його кохання чисте й щире, а разом з тим — суто земне, поєднане із здоровою пристрастю. В інтимних поезіях Павличка криється глибинний прихований зміст. «Ти — як дощ, а я — мов явір. Хочу листям тебе зловить». Та повне глибинне осягнення кохання — подвійне, духовне й тілесне, як це проглядається в цікавому образі: «Ти повинна приходити двічі: Спершу — з неба, а потім — з землі».

Кохання — почуття многогранне, і Павличко, не повторюючись, відображає в стислих, але ємких віршах якусь одну виразну грань: «Не бійся сивини моєї»..., «Ми вийдем з тобою на листя опале», «Зеленим вогнем береза», «Горить суницями поляна», «Дівочих непорочних ліній», «Ніч була ясна, я стежками біг» та інші маленькі (за розміром) шедеври творять могутню симфонію найблагороднішого людського почуття, такого знайомого всім — і такого неповторного, належного тільки йому, поету. Своєрідна, закроєна за давніми язичеськими зразками прекрасна поезія «Я стужився, мила, за тобою», де закоханий юнак перетворюється в явора, стала улюбленою піснею молоді — та й не тільки молоді.

Взагалі чимало поезій Павличка покладено на музику, а славнозвісна пісня «Два кольори» за популярністю конкурує з Малишковим «Рушником».

Відомий Д. Павличко і як поет-епік. Його поеми «Земля», «Іван Загайчук», «Вогнище», «Поєдинок» — то широкі картини життя земляків поета, то суто реалістичні, де в основі лежить чисто подійовий сюжет, то перейняті духом, романтизму, які групуються на внутрішньому психологічному сюжеті, багаті на образи-символи («Вогнище»).

Не обминув поет своєю увагою й найменших читачів, яким подарував чудові книжечки — казку «Золоторогий Олень», «Дядько Дощ», «Де найкраще місце на землі» та ще декілька. Вони ваблять дітвору щирістю, красою художнього слова та простотою, за якою ховаються зовсім не прості думки.

Розмова про творчий доробок Дмитра Павличка була б неповною без згадки про його діяльність як літературознавця. Його статті, есе, виступи з питань літератури склали три ваговиті збірки — «Магістралями слова» (1977), «Над глибинами» (1983) та «Біля мужнього світла» (1988). Діапазон літературознавчих праць поета досить широкий. Це й статті з історії української літератури — насамперед про Шевченка, Франка, Лесю Українку, про земляків-галичан М. Шашкевича, Ю.Федьковича, В. Стефаника, про сучасників О. Гончара, М. Рильського, А. Малишка, про молодших побратимів по перу. Ряд праць має синтетичний, узагальнюючий характер і зачіпає складні проблеми літературного життя.

Втім, Павличко не обмежує рамки досліджень лише рідною літературою: його перу належать статті про Хосе Марті й Христо Ботева, про Шолом-Алейхема й Шолохова, про багатьох польських, білоруських, російських письменників.

Для стилю Павличка-літературознавця характерне поєднання ерудиції та вдумливості дослідника з пристрастю публіциста та багатством і образністю мови поета. Це стосується воістину блискучих праць про А. Малишка «Сонця і правди сурмач», про М. Рильського «Для нас і для майбутніх часів», зрештою — про більшість його праць. Великою заслугою Д. Павличка є введення в літературне життя України творчості видатного поета-лемка, до цього у нас майже не знаного Богдана-Ігоря Антонича, книгу якого «Пісня про незнищенність матерії» він упорядкував і видав ще 1967 року, супроводивши її ґрунтовною вступною статтею під такою ж назвою. як і книжка.

А ще б треба сказати й про Павличка-перекладача, який увів у світ нашої духовості, нашої поезії і Хосе Марті, і Николу Вапцарова, і великого Шекспіра...

Сьогодні Павличко-письменник виступає ще в одній важливій для нашого часу іпостасі — політика, державного діяча, який пристрасно й рішуче відстоює інтереси суверенної України, її народу. Та це — предмет для окремої розмови. І хоч державна діяльність забирає багато часу, так потрібного для творчої роботи, все ж з'являються, хоч і не дуже часто, й нові вірші поета — і ті, що «з шухляди», і щойно написані.

Як і кожен справді самобутній, оригінальний поет, Д. Павличко сприймається читачами неоднозначно. Є в нього вірші, які несуть на собі аж надто виразні прикмети свого часу, і то не кращі прикмети, як от славословія вождю революції. Є просто слабші, як для Павличка, речі. Тут варто навести слова відомого критика й літературознавця Анатолія Шевченка: «Можна приймати поезію Павличка цілком, незастережно, а можна щось у ній не приймати, так само можна погоджуватися з його думками, висловленими в трьох книгах літературно-критичних статей, есе, виступів, а якісь із них заперечувати, але не можна не захоплюватися цією яскравою особистістю, цим невтомним будівничим нашого духовного життя, цим полум'яним громадянином рідної землі».

 

Всеволод НЕДІЛЬКО

Українське слово. — Т. 1. — К., 1994.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929) iconКнига на сайте: Игорь юрков 1902-1929 полное собрание сохранившихся стихотворений и поэм (1918-1929) «эсха»
Охватывает холод, Образы потоком безмолвным, без тела
Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929) iconРеферат на тему: Рудницький Степан Львович (1877-1937) географ, картограф Народився 1877 р в Перемишлі в родині учителя гімназії. Вищу освіту здобув в університетах Львова і
Українського науково-дослідного інституту географії І картографії, редактор «Вісника природознавства». З 1929 р. — керівник кафедри...
Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929) iconГордість села кирилюк Дмитро Никифорович
Кирилюк Дмитро Никифорович – здобув вищу освіту за Румунії, закінчив Ві­денський університет
Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929) iconДмитро Донцов
Дмитро Іванович Донцов на­родився 30 (17 за старим стилем) серпня 1883 ро­ку в степовій Україні, у місті Мелітополі, що на Запоріжжі....
Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929) iconІван Світличний Гумор
Олексі́йович Світли́чний (20 вересня 1929, с. Половинкине Старобільський район, Луганська область — 25 жовтня 1992, Київ), мовознавець,...
Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929) iconДмитро чижевський філософія г. С. Сковороди
Леонід Ушкалов. Дмитро Чижевський та його книга про філософію Сковороди
Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929) iconЛітературні організації 20-х р
Д. Павличко, Л. Костенко, В. Стус, В. Симоненко, Б. Олійник, М. Вінграновський, І. Драч
Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929) iconБілоус Дмитро Григорович
Григорія Миколайовича Білоусів (був десятою дитиною). Як згадував сам Дмитро Григорович, «сімейка в мого батька була, як у того Омелечка,...
Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929) iconВільгельм ІІ (1859-1941 рр.)
Пологи виявилися дуже важкими принц народився з багатьма фізичними вадами, які вже в ранньому віці трохи не коштували йому життя....
Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929) icon1918 1970 В. О. Сухомлинський
Народився В. О. Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівка на Кіровоградщині в родині бідного селянина
Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929) iconІван Федорович Драч народився 17 жовтня в 1936 р
Федорович Драч народився в селі Теліжинці на Київщині. Він належить до покоління, чиє дитинство припало на роки війни
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи