Виховна година на тему: «Кохання – найпрекрасніше людське почуття» icon

Виховна година на тему: «Кохання – найпрекрасніше людське почуття»




Скачати 140.24 Kb.
НазваВиховна година на тему: «Кохання – найпрекрасніше людське почуття»
Дата конвертації26.09.2013
Розмір140.24 Kb.
ТипДокументи

Відділ освіти

Миргородської районної державної адміністрації

Методичний кабінет

Великосорочинська ЗОШ I-III ступенів


Виховна година


на тему: «Кохання – найпрекрасніше людське почуття»


сценарій виховного

заходу Антонь Л. В.

спеціаліста I категорії


2012

Мета: поспілкуватися з учнями про кохання, про те, що вважається природним і що є небажаним у взаєминах молоді; зорієнтувати учнів на толерантне ставлення до вираження почуттів протилежними статями; допомогти учням розібратися у собі, підготувати до майбутнього сімейного життя.

Обладнання: зал оформлений плакатами і висловами про кохання, повітряні кульки, DVD- програвач.

^ Вікова категорія: призначена для учнів 7-8 класів.




Хід свята

Звучить лірична музика (на сцену виходять учень і учениця).

Учениця.

Всьому початок є любов…

А твердять спершу було слово.

А я кажу вам знов і знову:

Всьому початок є любов.

Всьому початок є любов -

І осяванню, і сумлінню,

Очам жоржини і дитини –

Всьому початок є любов.

Учень.

Є легенда, ніби при творінні –

Серце у людей було єдиним.

Але Бог за злочини невинні

Розділив його на половини.

І тепер одна одну шукають

Половини в почуттях кипучих.

Не знаходять – плачуть, проклинають,

І себе та інших часто мучать.

^ Вступне слово вчителя.

На сцену виходять ведучі.

Ведучий. Осінніми вечорами, коли плачуть небеса і зорі падають на похилені трави, далекими стежками, серед незвіданих всесвітів блукає кохання. Мов та пісня, неосяжна і незбагненна, блукає воно. І як його знайти, як його покликати серед цих невідомих шляхів? Бо так і полине від тебе, не торкнеться до твого серця, заблукавши десь там у далеких степах, не залишивши тобі навіть споминів, лише гіркі сподівання.

Ведуча. Змінюються часи і влада, змінюються життя і людський світогляд. Але незмінними залишаються найвищі істини, незмінною лишається людська потреба любити. Нерозгаданою залишається таємниця душі, в якій незгасним вогнем горить священне і нездоланне почуття любові.

Ведучий. Кохання – одне з найкращих і найглибших людських почуттів, невичерпне та вічне, як саме життя. Його сила облагороджує, робить людину добрішою і кращою, спрямовує на величні діла і героїчні вчинки, а іноді змушує тяжко страждати.

Ведуча. Кохання – одна з найстраждальніших тем світової літератури від самого початку її існування. Кажуть, що про любов сказано все, але не всіма. Тобто кожен, поет він чи прозаїк, драматург чи людина зовсім не причетна до літератури, у житті обов’язково « пише» свою неповторну історію кохання.


^ Учениця читає вірш.



Квіти сумують без сонця,

Птахи сумують без неба.

Кожному серцю живому

Любові краплину треба.

Немає життя без пісні,

Бо той лиш живе, хто співає.

Немає життя без любові,

Бо той лиш живе, хто кохає.

В житті, як на ниві широкій,

Можна горе і радість зустріти.

І не знайдеш найбільшого щастя,

Якщо є з ким розділити.

Ведучий. Поговоримо про кохання! У наш нелегкий час, коли такі поняття, як доброзичливість, чуйність, милосердя, любов стали дефіцитом, коли бракує загальної культури, віри, відповідальності, вміння пронести через усе життя високе почуття кохання, ми хочемо поговорити саме про неї – про її Величність Любов.

Ведуча. Ми всі рано чи пізно закохуємося. Жодна людина не застрахована від цього почуття, від помилок буднів і свят, суму і радості, розлук і зустрічей. Кохання – найкраще, що дано людині. Народне прислів’я каже: « Любові, вогню і каменю від людей не сховаєш.» І не треба, бо тільки закохані мають право на звання Людини.

Вірш.



Коли нестерпно від тривог,

Поклич мене і я прийду.

Весняним вітром у саду

Розвію ніжністю печаль

В твоїх очах.

Коли зневіришся на мить,

Я гіркоту твою сумну

В своїм чеканні розчиню,

А ти відчути лиш зумій,

Коханий мій.

Коли дістане самота,

Поклич мене і я прийду,

До твого серця міст зведу

І твій неспокій промине

Поклич мене.

Ведучий. Перше кохання, кажуть, найсильніше. Мабуть тому, що приходить рожевим серпанком юності. Зачіпає серце крилом ліричної пісні, збурює почуття, перетворюючи всі думки в солодкі мрії, що несуть у вир романтики.

Ведуча. Кохання раптове і несподіване. А за ним – надія і натхнення. Кохання приходить тоді, коли однієї миті тернисті стежки двох переплітаються воєдино. Кохання – дар божий, кохання, як талант, приходить не до всіх тому, що кохати означає не тільки насолоджуватися, упиватися своїм щастям. Кохати – значить віддавати тепло, ласку, доброту найдорожчій людині.

^ Звучить пісня.

Ведучий. Любов – сонце людських почуттів, вона чудодійно змінює світ в наших очах,виявляє в нас усе найкраще, розкриває красу людської душі. Торкнімося своїми серцями цього дива,що змінює світ і нас у ньому, робить людей кращими, добрішими, благороднішими.

Ведуча. Перше кохання відрізняється від усіх наступних тим, що такі почуття, такий стан молодій людині раніше були невідомі, і вона не тільки відкриває для себе іншу людину в її красі і привабливості,а й насамперед відкриває саму себе.

^ Учениця розповідає легенду про кохання.



Колись, дуже давно, на Землі був острів, на якому мешкали усі духовні
цінності. Та одного разу вони зауважили, що острів почав опускатись під
воду. Усі цінності сіли на свої кораблі і поплили світ за очі.
Залишилась тільки Любов.
Вона чекала до останнього, але коли вже чекати було нічого, їй теж
закортіло податися геть. Тоді вона звернулась до Багатства і
попросилась до нього на корабель. Але Багатство відповіло:
– На моєму кораблі багато дорогоцінностей і золота, для тебе тут не вистачить місця.
Коли повз пропливав корабель Суму, вона попросилась до нього, але той відповів:
– Вибач, Любове, я такий сумний, мені треба завжди залишатися насамоті.
Тоді Любов побачила корабель Гордості і попросила про допомогу її, але та сказала, що Любов порушить гармонію на її кораблі.
Поруч пропливала Радість, але вона така була перейнята веселощами, що навіть не почула, як її кликала Любов.
Тоді Любов впала у відчай. Але раптом вона почула голос десь позаду:
– Ходімо, Любове, я заберу тебе з собою.
Любов озирнулася і побачила старого. Він довіз її до суші, і коли
старий поплив, Любов спохопилась, адже вона забула запитати його ім'я.
Тоді вона звернулась до Знання:
– Скажи, Знання, хто врятував мене? Хто був цей старий?
Знання подивилось на Любов:
– Це був Час.
– Час? – перепитала Любов. – Але чому він врятував мене?
Знання ще раз поглянуло на Любов, потім вдалеч, куда поплив старий:
– Тому, що тільки Час відає, якою важливою в житті є Любов.

Ведучий. Справжня любов відкриває у людині такі таланти, про які вона раніше не підозрювала. Любов осявала творчість Сервантеса і Шекспіра, Байрона і Гете, Шиллера і Петрарки, Бокаччо і Бальзака, Стендаля і Пушкіна, Лермонтова і Маяковського. Та чи можливо перелічити всіх, кому любов дала силу, натхнення, наповнила життя новим змістом,новим світлом.

Ведуча. Кохання і поезія… Вони є дзеркалом людської душі, де відбиваються найпотаємніші думки й найзаповітніші мрії, де найглибше й найвиразніше знаходять свій вияв почуття…


^ Виконується танець.



Ведучий. Перше побачення – скільки надій, радощів і злетів наповнює душу! Очікування його напоює п’янким вином щастя.

Ведуча. Він і вона… Яким буде для них перше побачення, таке жаданне і хвилююче?

^ Учень читає вірш В. Симоненка « Вона прийшла».

Вона прийшла непрохана й нежданна,

І я її зустріти не зумів.

Вона до мене виплила з туману

Моїх юнацьких несміливих снів.

Вона прийшла заквітчана і мила,

І руки лагідно до мене простягла,

І так чарівно кликала й манила,

Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небі тане,

Кого остерігає з висоти…

Прийшла любов непрохана й неждана –

Ну як мені за нею не піти?


Ведучий. Раннє кохання близьке до дружби, схоже на неї, виростає з неї. Та й самі хлопець і дівчина свої взаємини часто називають дружбою, хоча вже кохають один одного. Любов знаходить вияв у прагненні бути разом, в радості найпростішого спілкування, в усвідомленні духовної близькості, в очікуванні ніжної уваги.

Ведуча. Безкорисливе, скромне і сором’язливе юнацьке кохання боїться здаватися смішним. Воно, мовби відірване від життя, не заглядає в майбутнє очима реаліста. Прийдешнє у закоханих звичайно не пов’язується з сім’єю. До того ж, ні юнак, ні дівчина не підготовлені до створення сім’ї. І вони це знають. Мрії про майбутнє у них найчастіше схожі на захоплюючу емоційну гру.

^ Учні читають вірші.

1 учень.

Кохати – то не в губи цілувати

Й слова красиві тихо говорити.

Кохати – то чарівним вогнем палати

І ним людину найдорожчу гріти.

Кохати – це не треба поруч бути,

Гуляти разом в срібно зорі ночі.

Кохати – це ніде й ніколи не забути

В цілому світі наймиліші очі.

Кохати – то не квіти приносити,

Кохати лицемірному не вдасться.

Кохати – не для себе тільки жити,

Кохати – то народжувати щастя.

2-й учень

Кохати - нові землі відкривати,

Нюанси свіжі і відтінки нові.

Кохати – це щомиті дивуватись,

Це задихатись з подиву любові,

Це припадати до джерел незнаних

І дикої жаги не втамувати,

Порушувати дивовижні плани

А потім – дивовижніші сплітати.

3 – й учень

Ти для мене не пристань тиха,

Ти для мене – бурхливе море.

Поки маю, то маю лихо,

А не матиму – буде горе.

Схопить буря мій човник вутлий,

Будуть хвилі його кидати.

Тиха пристань – коханій бути,

Море грізне – самій кохати.

Під морями десь сплять вулкани,

Йдуть цунамі, щоб їх збудити

Мчать циклони і урагани

Щоб любити!

(Виконується пісня)



Ведуча. Перше юнацьке кохання може несподіванно зникнути – тому, що воно пов’язувалось не стільки з реальною, скільки уявною людиною, тому, що виник інший образ – ідеал на місці попереднього. У подібних випадках настає і розчарування, коли юнакові або дівчині здається, ніби кохання взагалі не буває.

^ Ведучий. Однак відчуття безутішності скоро минає, залишаючи на особистості певний відбиток і безцінний для неї емоційний досвід.

Ведуча. Швидко плине час. Століття за століттям. Разом з ним змінюємося і ми. А що ж кохання? Можливо, воно вже не існує, іноді подумає хтось. І хочеться тоді крикнути: « Ні! Ні! Та ще раз ні! Любов жива, і ніколи не зникає, поки існує життя. Адже кохання і є життя.»

Ведучий. Розумієш… В основі кохання лежать три потяги: розуму, душі та тіла. Їх єдність – основа щастя та кохання. Справжнє кохання – це не тільки почуття, але дійство, яке спрямоване на те, щоб кохати і бути коханим.

( Назустріч один одному виходять хлопець і дівчина)

Хлопець читає вірш О. Стешенка « Я і в думці обняти тебе не посмію»

Я і в думці обняти тебе не посмію,

А не те, щоб рукою торкнутися смів.

А люблю тебе просто – отак, без надії,

Без тужливих зітхань і клятвенних слів.

Навіть в снах я боюсь доторкнутись до тебе,

Захмеліть, одуріти від твого тепла.

Я кохаю тебе. Мені більше не треба,

Адже й так ти мені стільки щастя дала.

^ Дівчина читає вірш Лесі Палів « Якби я знала».

Якби я знала це у котру мить

Тебе зустріну на порозі днини,

Я б вічністю встелила зоряну блакить

Й любистком долю ворожила.

Якби я знала, що в чеканні днів

Ти променем торкнешся серця,

Я б змалювала казку в тисячі вітрів

І серед них – ясне озерце.

Якби я знала, що печаль на двох

Ділитимем у парі і в розлуці,

Я б спалахнула святістю й теплом

І записала серця стукіт.

Ведучий. Кохання! Від нього розцвітає світ, світяться очі і горять серця закоханих. Стародавні греки вигадали таку легенду. Молодий Пан, бог лісів та полів, зустрів прекрасну річкову німфу Сіренгу – ніжну дочку світанку. Він довго спостерігав за її ніжною грацією та красою, забув навіть про свою гру. Вирішив Пан розпочати розмову з Сіренгою, але та, перелякавшись, втекла. Пан побіг за нею. Він хотів її заспокоїти, але німфа перевтілилась у чудовий кущ з ніжними ліловими та білими квітками. Так Сіренга стала ніжним, чарівним бузком. Кущі бузку пахнуть вночі, коли настає час закоханих.

Ведуча. А ось іще одна притча про кохання.

( Учениця розповідає притчу)

Дав Бог людині молодість, безсмертя , і сказав: "Живи, працюй, будь володарем Землі". Минув час. Прийшов Бог поглянути, як живе людина. Дивиться: над ставочком хатка чепурна, садочком вишневим обсаджена, за нею на ниві хліб золотий колоситься. Чоловік у полі працює, а дружина йому обід несе. І побачив Бог в очах у чоловіка дивне світло.

- Що це в очах у тебе, людино?

- Любов.

- Віддай мені її. Що хочеш проси за неї.

- Не можу. Вона мені за всі твої дарунки дорожча.

Обурився Бог.

- Коли так, то будеш ти мені віддавати свою молодість і старітимеш з кожним днем.

Через деякий час повернувся вдруге. Бачить: сидять чоловік з дружиною біля хати і колиска коло них. І дивляться вони то на колиску, то один одному в очі. А в погляд і- те саме незбагненне сяйво, тільки ще сильніше, ще яскравіше.

- Он як! Тоді заберу я в тебе найцінніше - безсмертя, і нехай кожна мить по краплині гасить твоє життя.

Втретє прийшов Бог до людини. Дивиться, сидить самотній згорблений дідусь, а в очах його світло таке ж непереможне і м"яке, і водночас нове.

- Що це в очах у тебе, людино?

- Це - пам’ять.

- Вибач, - мовив Бог, - тепер я бачу, що твоя любов цінніша за молодість і безсмертя.


^ Учень читає вірш Р.М. Рільке

Згаси мій зір - я все ж тебе знайду,

Замкни мій слух - я все ж тебе почую,

Я і без ніг до тебе домандрую,

Без уст тобі обітницю складу.

Відломиш руки - я тоді тебе

Впіймаю серцем наче між долонь,

А спиниш серце - мозок запульсує.

Коли ж ти вкинеш в мозок мій вогонь,

Тебе в крові палючій понесу я.

^ Учениця читає вірш Л. Костенко.

Розкажу тобі думку таємну,

Дивний здогад мене обпік.

Я залишусь в серці твоєму

На сьогодні, на завтра, навік.

І минатиме час, нанизавши

Сотні вражень, імен, і країн –

На сьогодні, на завтра, назавжди! –

Ти залишишся в серці моїм.

А чому? То чудна теорема,

На яку ти мене прирік.

То все разом, а ти - окремо.

І сьогодні, і завтра, й навік.

Ведуча. « Кохання не має вікових меж» , - колись сказав поет. І справді. Гете у 74 роки робить пропозицію 19 – річній Ульріці. Кохання – це крила. Недарма кажуть: « Усі закохані – талановиті.» Приклади справжньої краси любові єдиної на все життя, любові не завжди розділеної, благородної, піднесеної: Данте і Беатріче, Ромео і Джульєтта, Трістан і Ізольда, Наталка Гончарова та Олександр Пушкін, Лермонтов та Варенька Лопухіна…

Ведучий. Кохання! Це почуття подарувало нам велику кількість пісень, балад, поем, трагедій. У хвилини відвертості чи душевних мук, у радості хвилини приходить музика. Залежно від настрою, звучить вона ніжно чи бравурно, тихо чи гучно. Яка дивовижна сила прихована в музиці ! Музика допомагає людям у найважчі хвилини. Як найближчий друг, вона втішає в печалі, надає сили знову починати життя.

( Виконується пісня).

Ведуча. Кохання можна висловити не тільки словами пісень, віршами, але і музикою, рухами танцю. Вальс – танець закоханих.

( Виконується вальс)







Ведучий. Любов…. Солодка,мов мед, і гірка, мов полин – трава. Серед ураганів життя і штормів далі можуть розійтись стежки, що тільки-но з’єднались, навіки розімкнуться руки, що так і не встигли сплестися…

Ведуча. Час….Він гоїть рани, що ятряться болем, і розлучає, обриваючи струни серця, та не може вбити палкого кохання. Кохання… Пристрасне й жагуче. Воно часто не гине навіть у серці безнадійно закоханого.

(Учениця розповідає вірш)

Як пощастило дівчинці в тринадцять,
В тринадцять гарних, неповторних літ.
Ти не дивись, що дівчина сумна ця.
Вона ридає, але все, як слід.

Вона росте ще, завтра буде вищенька,
Але печаль приходить завчасу.
Це ще не сльози, це квітуча вишенька,
Що на світанку струшує росу.

Вона в житті зустрілась з неприємністю:
Хлопчина її не відповів взаємністю.
І то чому: бо любить іншу дівчину,
А вірність має душу неподільчиву.

Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Як пощастило дівчинці в тринадцять!

Ведучий. Любов є дивовижним почуттям. Уже не один десяток, не одну сотню і, навіть, не одну тисячу років люди не припиняють говорити, писати і творити в ім’я цього божественного почуття. І не даремно воно зветься "божественним", адже багато хто ототожнює любов з Богом. Крім того стверджується, що здатність людини кохати - це найбільший дар і, можливо, саме любов є тим сенсом життя, який кожне людське покоління так вперто намагається знайти.

Ведуча. Любов – дарунок долі. Інших слів не добрати. Адже як пояснити, що серед тисяч людей ти обираєш собі одну – єдину, яка стає сенсом твого життя.

(Учень читає вірш).

Не знали ми, що жде нас далі

(Стрічались, як у дивнім сні),

Чи мить дощу, а з ним – печалі,

Чи, може, сонце у вікні.

Любов – це лиш передчуття,

Далекий вогник, що тремтить,

До нього йдеш усе життя –

І можеш так і не дійти.

^ Виконується пісня « Ніжність».

Ведучий. Ось і закінчується наша година спілкування, а отже,і наша розмова про кохання, розмова про тему безмежну, трепетну і таку, що, без сумніву хвилює кожного з нас.

Три джерела має потяг людини: душу, розум і тіло.

Потяг душі породжує дружбу,

Потяг розуму породжує повагу,

Потяг тіла породжує бажання,

Поєднання трьох потягів породжує любов.

Ведуча: Я бажаю вам великого кохання! У коханні – сила людини. Бережіть коханих, бійтеся образити їх, завдати болю. І кожну хвилину даруйте одне одному радість, надію і любов. Щастя вам! Хай завжди у вашому житті сяє зірка кохання!



Схожі:

Виховна година на тему: «Кохання – найпрекрасніше людське почуття» iconВиховна година Виховна година
Зазвичай виховна година проходить у формі лекції, бесіди або диспуту, але може включати в себе і елементи вікторини, конкурсу, ігри,...
Виховна година на тему: «Кохання – найпрекрасніше людське почуття» iconВиховна година на тему: я візьму той рушник
Виховувати в учнів почуття гордості за свій народ, свою національну культуру, виховувати почуття національної самосвідомості, любов...
Виховна година на тему: «Кохання – найпрекрасніше людське почуття» iconВиховна година на тему: «Прийди до серця, Україно, благослови добром мене…»
Мета: виховувати почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, розуміння своєї причетності до всіх подій, які...
Виховна година на тему: «Кохання – найпрекрасніше людське почуття» iconВиховна година раннє кохання вчитель: Міц Валентина Луківна Тема
Мета: вироблення імунітету до негативних впливів соціального оточення, проводити профілактику і корекцію асоціальних проявів у поведінці...
Виховна година на тему: «Кохання – найпрекрасніше людське почуття» iconВиховна година на тему: «Людина починається з добра»
Картки для гри,музичні записи,уривок з української народної казки «Названий батько»
Виховна година на тему: «Кохання – найпрекрасніше людське почуття» iconВиховна година на тему: «Славутич – наш дім, а ми господарі в нім»
«Кодексу етики, честі, порядності, добросовісного та ефективного управління Славутицької територіальної громади»
Виховна година на тему: «Кохання – найпрекрасніше людське почуття» iconКз «Луцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Луцької міської ради» Виховна година на тему: «Серце маленького громадянина» Підготувала Москвич Н. А. Луцьк,2011 Мета
Обладнання: клубок з нитками,маркери,мікрофон,свічка,грамзапис, смайлики, написи про доброту, засоби мультимедіа
Виховна година на тему: «Кохання – найпрекрасніше людське почуття» iconВиховна година до Дня Соборності України
Мета: Поглибити знання учнів про історію виникнення свята Соборності України. Пригадати ст. 20 Конституції України. Ознайомити з...
Виховна година на тему: «Кохання – найпрекрасніше людське почуття» iconВиховна година до Дня Соборності України
Мета: Поглибити знання учнів про історію виникнення свята Соборності України. Пригадати ст. 20 Конституції України. Ознайомити з...
Виховна година на тему: «Кохання – найпрекрасніше людське почуття» iconВиховна година на тему : Вплив куріння,алкоголю та
Мета. Розширити уявлення дітей про згубний вплив куріння, алкоголю та наркотиків на організм дитини. Вчити казати «НІ» в окремих...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи