Родинне свято \"Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!\" icon

Родинне свято "Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!"




Скачати 130.92 Kb.
НазваРодинне свято "Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!"
Дата конвертації19.03.2013
Розмір130.92 Kb.
ТипДокументи
1. /3_4_duvo_kalunove.docРодинне свято "Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!"

Розділ ІІІ. Сценарії виховних справ


Зберігаймо традиції нашого народу


Родинне свято

"Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!"

Для учнів 1-4-х класів

Кудрявцева Валентина Миколаївна,

вчитель початкових класів Жуковської ЗОШ І-ІІІ ступенів Згурівського району,

вчитель вищої категорії, вчитель-методист


Мета: показати учням красу та багатство української мови, усної народної творчості, творів письменників і поетів, викликати бажання вивчати рідну мову, милуватися її красою; розвивати мовлення учнів, уміння спостерігати; виховувати любов до рідної землі, свого народу, рідної мови.

Наочне оформлення: плакат "Ти – наше диво калинове, кохана українська мова", портрети Т.Шевченка, Лесі Українки, І.Франка, М.Коцюбинського, Марка Вовчка, твори письменників і поетів для дітей, казки, загадки, прислів'я та приказки, модель печі, рогачі, коцюба, різноманітні горщики, макітра, глечик, гладушки, банька, ступа, рушники, скатерки на столах, ляльки для виконання колискових пісень, великі квіти ромашки та барвінку, виготовлені з паперу, написані на смужках паперу скоро­мовки.

Музичне оформлення: запис пісень «Мова колискова», «Зоре моя вечірняя»,

Технічні засоби: програвач, баян.

Хід свята

Зліва на дошці висить кольоровий плакат «Ти – наше диво калинове, кохана українська мово»

На столі стоять портрети Лесі Українки, І.Франка, М.Коцюбинського, Марка Вовчка

На столі – виставка творів письменників, поетів, книги казок, загадок, прислів'їв та приказок На централь­ній дошці – портрет Т. Шевченка, обрамлений рушником. напи­сані біля нього рядки поета: «Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого... А серце б'ється, ожива, як їх почує!..»

(Т. Шевченко)

Праворуч – модель печі, всередині якої стоїть горщик із смужками паперу, на яких записані скоромовки. Біля печі з правого боку стоять рогачі, коцюба. Ліворуч – ступа. На столі – різноманітні горщики: великі горшки, середні горенці та малі горнятка. Поряд – гладушки, макітра, глечик, банька, чавунець. Зліва від дошки на гачку гойдається колиска. Від дошки до середини стелі віялом розвішані рушники. Посередині класу стоять лави для учнів

Діти в українському вбранні.

Господиня: Доброго дня, добродії! Вітаємо вас у нашій господі. Сьогодні ми зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову. Ми живемо на мальовничій землі – в Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо ми. Із задоволенням милуємось красою рідної природи, вслухаємось у чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови.

Учень: Босоніж стежка побіжить

левадою в городи...

Як любо тут, як славно жить

серед цієї вроди.

Кохаю край наш дорогий,

що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

зрости достойним сином.

Є в світі зваби немалі,

цікава стежка кожна...

Але до рідної землі

збайдужитись не можна.

Люби, шануй, піднось до зір

її пісні і мову.

Нема солодшої, повір,

за неї – пречудову.

Господиня: Кожному народові дорога його мова. «Рідна мова дорога людині, як саме життя», – говорить народна мудрість. Без мови не може існувати народ, його культура. Підкреслюючи значення слова в людському житті, інша народна мудрість ставить його поряд із хлібом. Мова є одним із найдивовижніших скарбів, які людина, створила за свою історію. Українська – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу.

Учень: Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня линеш, рідне слово,

Ти – наше диво калинове,

Кохана материнська мово!

Учень: А Вкраїни ж мова – мов те сонце дзвінкотюче,

мов те золото блискуче,

вся і давність, і обнова – українська мова.

Вчитель: Що ж таке мова? У народі кажуть: слово до слова – зложиться мова. Тарас Шевченко говорив про мову так (читає):

«Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого... а серце б'ється, ожива, як їх почує!..»

Мова – це багатюща людська криниця, у яку народ складає багатий досвід свого життя, свої мрії, сподівання.

Учень: Як гул століть,

як шум віків,

як бурі подих –

рідна мова – вишневих ніжність пелюстків,

сурма народу світанкова.

Учитель: Любов до рідної мови починається ще з раннього дитинства. Мати, заколисуючи дитину, співає їй колискові пісні, доносить до маленького дитячого серденька слова рідної мови. І де, як не в колисковій пісні, відчувається краса рідного слова, яскравість і милозвучність мови.

Учень: І тихо мовляться слова,

шепче зірка вечорова,

І чуть, як засина трава,

У колисковій рідній мові.

Дві учениці по черзі підходять до колиски, вкладають своїх ляльок і співають їм колискові

1-а учениця: Люлі, люлі, прилетіли гулі, та й сіли на люлі.

Ой ви, гулі, не гудіть, колисочки не будіть.

Колисочка хитається, дитиночці дрімається. А-а-а...

2-а учениця: Баю, баю, баю!

Дровець нарубаю і в печі натоплю:

буде тепло в хаті, буде дитя спати. А-а-а...

Учитель. На мою думку, з таких гарних виконавиць колискових пісень виростуть прекрасні матері, які будуть прищеплювати своїм дітям добро, найкращі риси характеру. І, звичайно, навчатимуть любити свою землю і свою мову. До краси української мови зверталося багато письменників і поетів. Послухайте уривки з творів і скажіть, хто їх написав?

«Тече вода з-під явора, яром на долину, пишається над водою червона калина...»

«Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть, плугатарі з плугами йдуть...»

«Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою, пливе човен по Дунаю один за водою...»

«Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина...»

Так хто ж написав ці вірші?

Відповіді дітей

А скільки пісень написано на вірші Т. Г. Шевчен­ка! Послухаємо одну з них.

Звучить пісня «Зоре моя вечірняя»

Учитель. Т.Г.Шевченка називають основопо­ложником нової української літературної мови. Чому? Він виступав як народний поет. Шевченко писав свої твори живою народною, розмовною мовою. На його творах училися письменники-наступники: Марко Вовчок, Леся Українка, І.Франко, М.Коцюбинський (демонструються портрети названих письменників).

І в наш час письменники вчаться у Т.Г.Шевченка служити народові своєю творчістю. Кожен з вас любить казки. А чи знаєте ви їх? Проведемо вікторину. Звідки ці уривки?

«Дід – за ріпку, бабка – за діда, тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть». («Ріпка»)

«Жили-були дід та баба. Була в них курочка ряба. Знесла курочка яєчко. Не просте, а золоте». («Курочка Ряба»)

«Прибігли мишенята і кажуть:

Потрібно колосок обмолотити.

А хто молотитиме? – запитав півник.

Тільки не я! – закричав Круть.

Тільки не я! – закричав Верть». («Колосок»).

«Я по засіку метений, я на яйцях спечений, я від діда втік, я від баби втік». («Колобок»)

Господиня: Як тільки сходив сніг, дівчата і хлопці виходили на лужок і починали водити хороводи, гралися у різноманітні ігри. Дуже багато ігор із співанками. Ви вже знаєте «Подоляночку», «Зайчика» та багато інших. А ми зараз пограємо у народну гру «Мак». Мака виберемо лічилкою.

Учень: Бігли коні під мостами

з золотими копитами.

Дзень, брязь – вийшов князь!

Діти граються у гру «Мак». Побравшись за руки, вони утворюють замкнене коло. Посеред кола стоїть Мак, а діти ходять круг нього і співають пісню:

Ой на горі мак, під горою мак, мак,

маки, маківочки, золотії голівочки,

станьте ви так, як на горі мак.

Проспівавши один раз, всі запитують у Мака:

Козачок, чи виорав на мачок?

Мак. Виорав!

Після цього діти знову ходять по колу, співаючи те ж саме, а тоді зупиняються і питають: «Козачок, чи посіяв мачок?»

Мак. Посіяв!

Проспівавши пісню втрете, діти знову запитують:

Козачок, чи посходив мачок?

Мак. Посходив!
Співають четвертий раз і запитують:
Козачок, чи пора полоть мачок?
Мак. Пора!

Співають п'ятий раз і запитують:

Козачок, чи цвіте мачок?

Мак. Цвіте!

Після шостого разу запитують:

Козачок, чи поспів мачок?

Мак. Поспів!

Співають сьомий раз і запитують востаннє:

Козачок, чи пора брать мачок?

Мак. Пора!

Тоді всі гуртом кидаються до Мака, жартома трусять його за плечі. Мак виривається з кола й тікає, потім обирає замість себе іншого, і гра починається знову.

Учитель. В українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі. У загадці зашифрований якийсь предмет чи явище. Спостережлива людина завжди відгадає загадку. Пропоную вам перевірити власну спостережливість. Отже, загадки. А допоможе нам чарівна квітка – барвінок. Звертаю вашу увагу, що відгадки-предмети є у нашому класі. Можливо, серед відгадок будуть слова, які ми в побуті називаємо не так, тому я написав відгадки на табличках і буду їх виставляти. Після нашої зустрічі ви ще їх поочитаєте і запам'ятаєте.

На виготовленій великій квітці барвінку з нижньої сторони кожної пелюстки написаний номер загадки. Учні відривають пелюстки по черзі, кажуть номер загадки, а вчитель відповідно до номера загадує загадки:

1. Що то за пані у білім жупані?

Дружить з рогачами,

горщиками, казанами.

В роті в неї смакота.

Що ж за пані то така? (Піч).

2. Рогатий, а не віл, їсть-їсть, а не ситий, людям подає, а сам у куток іде. Роги дужі має, ними у вогонь літає, горщики з печі витягає. (Рогач).

3. Стоїть пані у куточку, в чорнім чобіточку. (Коцюба).

4. Без рук, без ніг, кланяється в кожний бік. (Ко­лиска).

5. Ходить циган по долині та все гуп-гуп. (Ступа).

6. Спереду горб, ззаду горб, ніг нема, а замість голови – дірка. (Горщик).

Господиня: Наскільки багата українська мова. Одна з відгадок – горщик. Але зверніть увагу, як горщики не однаково називаються

Показує різні горщики, називає їх, виставляє біля кожного з них таблички з назвами

горщик – великий,

горнець – середньої величини,

горнятко – зовсім невеличкий,

казан – чавунний котел,

макітра – з широким верхом,

глечик – з ручкою,

гладушка – без ручки,

банька – вузькогорлий глечик.

Учитель. До перлин української мови належать прислів'я та приказки. Віками їх складав народ, вони навчали людей мудрості. Пригадаємо, які є прислів'я та приказки.

На пелюстках великої ромашки написані прислів'я та приказки

Учні відривають пелюстки, читають написане, пояснюють, як вони розуміють їх зміст

  1. Гостре словечко коле сердечко.

  2. Не кидай слова на вітер.

  3. Як овечка: не мовить ні словечка.

  4. Голова без розуму, як ліхтар без світла.

  5. Грається, як кіт з мишею.

  6. Гризуться, як собаки за кістку.

  7. Вилупив очі, як баран.

  8. Праця годує, а лінь марнує.

  9. Земля чорна, а хліб білий родить.

Учитель. Як не згадати про скоромовки, які розвивають мовлення людини, роблять його ви­разним і правильним. Повправляємось і ми у вимовлянні скоромовок. А вони зараз смажаться в печі. Я гадаю, що вже готові.

Господиня.

Дістає з печі рогачем горщик із скоро­мовками. Скоромовки написані на рулончиках паперу, складені у горщику. Учні дістають скоро­мовки, вправляються у їх читанні

1. Орел на горі, перо на орлі.

2. Їхав Прокіп з Прокопихою ще й з маленьким Прокопенятком.

3. Всім подобається це куце цуценя.

4. Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби.

5. Пік біля кіп картоплю Прокіп.

6. Через грядку гріб тхір ямку.

7. Залізне зубило залізо любило, зубило в залізо залізне залізло.

Господиня. Український народ любить жартува­ти. Якою б замученою не була людина, але почувши дотепний жарт – посміхається. І миттєво сум проходить, а замість нього панує веселий сміх. Пожартуємо і ми.

Читають учні

***

Здогадлива дитина

– Мамо! Чи ви знаєте, яка в нас оказія була? У діжку з квасом миша впала.

– Ох, боже мій! Чи ти ж її витяг?

– Еге! Буду я витягати! Щоб вона мене вкусила? Я піймав кота і вкинув у діжку, щоб він мишу з'їв.

***

Дотепний хлопчик

Василько дістав од тітки, що була у них в гостях, кілька солодких пиріжків. Його мама засоромилася, що він не подякував, і нагадала йому:

– Васильку, а як слід говорити, коли дають?

– Дайте ще, – відповів хлопчик.

Тато: Безліч пісень вміщує скарбниця українського народу. Пісні про героїчне минуле України, видатних людей краю, жартівливі, ліричні, дитячі народ співає залюбки під час свят, відпо­чинку. І ллються над чарівною природою України слова солов'їної української мови, переплітаючись із чарівною мелодією.

Звучить українська народна пісня у виконанні тата

Учні виконують пісні «Ой на горі жито», «Був собі журавель»

Учитель. Про красу української мови писало багато письменників і поетів. Людина любить свою рідну землю, країну, свій народ, свою мову. Ось як про українську мову говорить поет Сидір Воробкевич.

Учень: Рідна мова

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Як ту мову нам забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?!

Учитель. Чудові рядки про мову ми зустріли і в творчості інших поетів.

Учень. Олександр Олесь.

О, слово рідне!

Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між них левиний рев...

Учитель. Вивчати рідну мову вам допоможе школа, уроки мови. Любіть її всім серцем. Вона –наша гордість. Не цурайтесь нашої співучої мови, не соромтесь нею говорити.

Учень: Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

У потічка веселого, що струмує річкою,

У пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Учень: Учітеся, брати мої, думайте, читайте. І чужому научайтесь й свого не цурайтесь.

Учень: Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі пречудесно, пречудово – розцвітай же, слово!

Учень: Хай ізнов калина червоніє, достигає, всьому світу заявляє: «Я – країна Україна – на горі калина!»

Учитель. Наша зустріч завершується. Думаю, що до ваших сердець дійшли слова про багатство, красу та мелодійність української мови – нашої гордості. Мови, якою ми розмовляємо, думаємо, без якої не мислимо свого існування, як держава і народ. Сподіваюсь, що ви ще глибше відчули, який то неоціненний скарб – наша рідна мова, що її потрібно не лише любити, а й берегти, як зіницю ока. А для вас, батьки, більш як вісімдесят років тому видатний вчений, український державний, куль­турний і церковний діяч Іван Огієнко склав правила щодо вивчення рідної мови в сім’ї. Ось вони:

  1. Виховуйте своїх дітей тільки рідною мовою, бо тільки вона принесе їм найбільше духов­них цінностей.

  2. Пам'ятайте, що діти вважатимуть за рідну тільки ту мову, якою розмовляють у вашій родині.

  3. Найцінніший ґрунт для духовного виховання сильного характеру – то рідна мова. Пильнуйте ж виховувати такі потрібні для нації сильні характери, виховуючи своїх дітей тільки рідною мовою.

  4. Особа, яка не зросла на рідній мові, загубле­на для нації, бо все життя буде безбатченком, і справи рідної нації будуть їй чужі.

  5. Коли батьки соромляться своєї рідної мови, будуть її ціле життя соромитись і їхні діти, а тому стануть чужими для свого народу.

  6. Соромлення рідної мови батьками – це до­шкульна зрада свого народу та найбільший гріх супроти дітей і своєї нації.

  7. Коли маєте змогу, виховуйте дітей своїх тільки соборною літературною мовою, бо во­на відразу закріплює їм почуття єдності наро­ду й дає найбільше духовних цінностей.

  8. Пильнуйте, щоб діти ваші читали книжки, писані тільки соборною літературною мовою.

  9. Пильнуйте всіма силами, щоб перша мова ва­шої дитини була справді рідною, українською.

  10. Не забувайте, що дитина вважатиме тільки ту мову за рідну, якою говоритиме перші п'ять років свого життя.

  11. Хто не говорить рідною мовою і не знає своєї соборної літературної мови, той ніколи не буде правдивим патріотом для свого народу.

  12. Дитина, вихована не рідною мовою, ніколи не буде для свого народу національно силь­ною й морально міцною.

  13. Кожний батько, особливо ж інтелігент, мусить говорити у своїй родині тільки літературною мовою, мусить вияснювати рідномовні гасла та обов'язки, завжди даючи добрий приклад своїй дружині та дітям, і завжди вимагаючи від них вживання чистої мови.

  14. Кожний батько, свідомий своїх національних обов'язків, повинен скласти для своєї родини бібліотечку з найкращих творів українського письменства. У цій бібліотечці конче мусить бути й рідномовний журнал.

  15. Кожний батько повинен завжди пам'ятати, що найголовніший учитель рідної мови для своїх дітей – він сам із своєю дружиною.

  16. Важливо, щоб у ваших сім'ях рідна мова була природною і бажаною, щоб вона слугувала високій меті духовного відродження, єдності батьків і дітей, єдності України.


Література

1. Нам пора для України жить: Шкільний співанок. – Дрогобич: Відродження, 1991.

2. Савчин Т. Вінок калиновий сплітаю із звичаїв мого краю. – Дрогобич: Відродження, 1994.







Схожі:

Родинне свято \"Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!\" iconПлан проведення тижнів мови та літератури
Усний журнал «Ти наше диво калинове, кохана українська мово!» до Міжнародного дня рідної мови
Родинне свято \"Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!\" icon«Диво калинове, рідна наша мова»
Доброго дня шановні гості, вчителі, учні. Запросили вас сюди на хліб-сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на дзвінку пісню, на літературно-музичне...
Родинне свято \"Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!\" iconКохана теща моя єдина а ми з тобою одна родина Кохана теща ти просто диво Завжди приносиш ти зятю пиво

Родинне свято \"Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!\" iconБез сім’ї нема щастя на землі Родинне свято
Ми зібрались, щоб провести родинне свято, присвячене сім’ї. Наші діти не обділені батьківською увагою і любов’ю, також у них є бабусі...
Родинне свято \"Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!\" iconКонкурс «Українська мова мова єднання»
Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації інформує, що Причорноморська Академія мовних технологій...
Родинне свято \"Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!\" iconНедригайлівська сзош І-ІІІ ступенів 20 листопада для учнів 3 класів відбулося свято «Ти така чудова українська мова»

Родинне свято \"Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!\" iconПідсумкові контрольні роботи з української мови проводяться за посібниками: «Українська мова. 5 клас: Підсумкові контрольні роботи»
«Українська мова. 5 клас: Підсумкові контрольні роботи», «Українська мова. 6 клас: Підсумкові контрольні роботи», «Українська мова....
Родинне свято \"Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!\" icon1. Українська мова серед інших мов світу
Окремi дослiдники вважають її однiєю з найстарших мов Європи. Українська мова є старшою за латинську та грецькі мови, а за кількістю...
Родинне свято \"Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!\" iconСценарій позакласного заходу«Tea Party»для учнів 3 класу Teacher. Сьогодні в нас свято,яке називається по-англійськи Tea Party- свято чаю
П’ють чай з молоком,до нього хліб з маслом і джемом,або печиво і тістечка. Отже запрошуємо вас на наше свято. Welcome to our tea...
Родинне свято \"Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!\" iconУкраїнська мова
Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-6611 від 23. 12. 2004 року): Українська мова. 5-12 класи /Автори Г. Т. Шелехова,...
Родинне свято \"Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!\" iconДокументи
1. /Родинне свято.doc
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи