Автор: Гунько Володимир Олексійович icon

Автор: Гунько Володимир Олексійович




Скачати 68.19 Kb.
НазваАвтор: Гунько Володимир Олексійович
Гунько Володимир Олексійович
Дата конвертації08.05.2013
Розмір68.19 Kb.
ТипДокументи
1. /ponyattya_mehanizm.docАвтор: Гунько Володимир Олексійович


Автор:

Гунько Володимир Олексійович, вчитель трудового навчання Турівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок» Згурівського району, спеціаліст


Тема. Техніка. Поняття про механізми.

Мета:

  • сформувати поняття про механізми, їх види, призначення та застосування в техніці, уміння розрізняти та пояснювати сут­ність понять «деталь», «виріб», «механізм»;

  • дати поняття про передаточне число, навчити його визначати;

  • ознайомити з технічними характеристиками різних видів з'єднань;

  • розви­вати вміння визначати та пояснювати призначення ведучої та веденої деталі, сутності процесу передачі руху від однієї де­талі до визначеного руху іншої (інших).

Ключові слова: механізм, механічна передача, блок, шестірня, зубчас­та передача, фрикційнапередача, пасова передача, рей­ковий механізм, гвинтовий механізм, кулачковий ме­ханізм.

Очікувані результати:

  • сформувати уміння розрізняти та пояснювати сутність понять навчальної діяльності: «деталь», «виріб», «механізм»;

  • розпізнавання складних і простих механізмів, пояснення спільних та відмінних ознак;

  • уміння ви­значати та пояснювати призначення ведучої та веденої шестер­ні, сутності процесу передачі обертального руху від однієї де­талі до визначеного руху іншої;

  • уміння виконувати вимірювання та розрахунки передаточного числа або відношення;

  • наводити приклади застосування простих і складних механізмів у техніці.

Обладнання: моделі зубчастого, пасового, рейкового, кривошипного та ку­лачкового механізмів, ручний дриль.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

І. Організаційна частина (1 хв.)

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (4 хв.)

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності (3 хв.)

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (2 хв.)

V. Вивчення нового матеріалу (15 хв.)

VІ. Закріплення нових знань і умінь учнів (14 хв.)

VІІ. Підсумок уроку (5 хв.)

VIII.Домашнє завдання (1 хв.)


Хід уроку

І. Організаційний момент

  • перевірка наявності учнів

  • призначення чергових


ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.

Фронтальне опитування.

  1. Згадайте, які деталі називають типовими, а які спеціальними, або оригінальними?

  2. Для чого в техніці застосовують умовні графічні по­значення?

  3. Що таке з'єднання деталей?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Більшість машин складається із механізмів, вони мають як відмінні так і спільні частини. Механізми застосовуються у багатьох приладах, різноманітних апаратах та технічних пристосуваннях. Відрізняються вони один від одного за своїм призначенням та будовою. Спільними можуть бути деталі а також те, що ними у більшості випадків керує людина. Знаючи типи машин чи механізмів та їх особливості можна раціонально їх використовувати як на виробництві так і в побуті.

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу .

З давніх часів людина прагнула полегшити свою працю. Ще будівники єгипетських пірамід для пе­реміщення кам'яних плит застосовували круглі де­рев'яні колоди, а для їх піднімання - важелі.

Будь-який пристрій, що полегшує працю людини або виконує роботу, яку їй самій виконати важко чи навіть неможливо, називається механізмом. У техніці механізмом називають пристрій для передавання руху від одних деталей до інших або для перетворення ру­ху одних деталей у визначений рух інших деталей. Гончарний круг, сконструйований людиною близько 3500 років до нашої ери, був першим механізмом, за допомогою якого виготовлявся керамічний посуд. Пізніше людина сконструювала ручний млин (жорна), рало, плуг, вітряний і водяний млини. Справжній переворот у техніці відбувся після констру­ювання парової машини, яка дедалі більше замінюва­ла фізичну працю людини машиною. Завдяки їй з'явилися фабрики, заводи, інші підприємства, на яких машина виконувала більшість робіт.

Механізми поділяють на прості та складні. До простих належать: важіль, блок, колесо, вісь, гвинт, клин. У техніці кожен з них називають простою деталлю. Складні механізми складаються із з'єднаних між собою певним чином простих механізмів (деталей). Великого поширення в техніці набуло за­стосування з'єднання різного виду коліс, закріплених на валу. Такі з'єднання називають механічними передачами або механізмами передачі руху.

Вони призначені для передачі руху від одного колеса до іншого. Колесо, яке передає рух, нази­вається ведучим, а колесо, що сприймає - веденим. Два циліндричні колеса, з'єднані між собою пасом, носять назву пасової передачі.


frame1

Мал. 1. Механізми передачі руху: а - фрикційний; б - зубчастий; в - пасовий; г - кривошипно-шатунний.


Колесо із нанесеними зубцями називають шес­тернею, а з'єднання двох або більше шестерень - зубчастою передачею. Два з'єднані між собою циліндричні колеса називають фрикційною переда­чею. За допомогою передач можна зменшувати або збільшувати швидкість руху, змінювати оберталь­ний рух у поступальний і навпаки. Розрізняють пе­редачі тертям (пасові, фрикційні), передачі зачеп­ленням (зубчасті, черв'ячні, ланцюгові, гвинтові) та ін.

Механізми передач характеризуються передаточним числом, яке визначається відношенням числа обертів ведучого валу n1 до числа обертів веденого валу n2, тобто . Якщо передача руху здійснюється кількома передачами, то незалежно від їх типу загальне передаточне число визначається добутком окремих передаточних чисел: і = іі + і2 +…+ іn.

Пасова передача передає обертальний рух за допомогою ременя, надітого на шківи. Вона складається з ведучого валу, ведучого шківа, ременя, веденого шківа, веденого валу. Передаточне число виражається відношенням діаметру веденого шківа D2 до діаметру ведучого D1: і = D2 / D1.

Фрикційна передача складається з двох коліс, закріплених на валах. Обертальний рух передається за допомогою тертя між ободами ведучого і веденого коліс.

Зубчаста передача є найпоширенішою серед механічних передач. Тут зусилля від ведучого валу до веденого передаються через зубчасті колеса (шестерні). Передаточне число зубчастої передачі визначається: . Де z2 кількість зубців веденого, а z1 – ведучого коліс.




VІ. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Завдання . Ознайомлення з різними видами механізмів. Вивчення деталей механізмів, які є

в майстерні та відповідне заповнення таблиці.


№ п/п


Назва механізму

Основні частини





















Фронтальне опитування.

  1. Який пристрій називають передачею?

  2. Що називають механізмом?

  3. Для чого застосовують механізми? Механічні пере­дачі?

  4. Що називають передаточним відношенням?

VІІ. Підбиття підсумків заняття.

7.1 Рефлексія.

Учитель пропонує кожному учню відповісти на такі запитання (методом «мікрофон»):

1.Чи досягнута мета цього уроку? Чому ви так вважаєте?

2. Які знання (назвати конкретно - що саме?) отримані на уроці ви зможете використати у подальшій роботі в майстерні?

YIII. Мотивація оцінок за урок, виставлення їх у журнал та щоденники.

IX. Домашнє завдання.

  1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

  2. Навести в зошитах приклади механізмів у побуті, визначити їх види та принципи роботи.




Схожі:

Автор: Гунько Володимир Олексійович iconРецензенти: Шандула Олександр Олексійович
Шандула Олександр Олексійович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри «Організації судових та правоохоронних органів» Національної...
Автор: Гунько Володимир Олексійович iconТема: „Вказівки повторення”
Автор: вчитель інформатики вищої категорії Славутицького ліцею Шаповал Володимир Олександрович
Автор: Гунько Володимир Олексійович iconМонастирський Володимир Анатолійович доктор медичних наук, професор, автор відкриття тромбін-плазмінової системи і творець нової науки біологічної коагулології
Монастирський Володимир Анатолійович – доктор медичних наук, професор, автор відкриття тромбін-плазмінової системи і творець нової...
Автор: Гунько Володимир Олексійович iconАвтор: Надаховський Микола Олексійович
У наш час формування всебічно розвиненої особистості неможливе без впливу технічної творчості. Тому у формуванні майбутніх техніків,...
Автор: Гунько Володимир Олексійович iconВолодимир Іванович Дідківський
Наш земляк, член Національної Спілки письменників України, лауреат Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. І. С....
Автор: Гунько Володимир Олексійович iconКондзьолка володимир Володимирович
Кондзьолка володимир Володимирович ІІ. 1938, с. Бартатів Львів обл.) – філолог, філософ, канд філос наук (Проблеми гносеології в...
Автор: Гунько Володимир Олексійович iconВолодимир самійленко
Життєвий шлях Володимира Івановича Самійленка був складним і суперечливим. Народився він 3 лютого 1864 року у містечку Великих Сорочинцях...
Автор: Гунько Володимир Олексійович iconЗаклади культури
Близнюки, вул. Б. Хмельницького, 2 Капран Олександр Олексійович, 5-29-57, 71-2-97, 12 років
Автор: Гунько Володимир Олексійович iconМетодичні рекомендації щодо. Директор О. А. Удод Гунько Лілія Вікторівна
Всеукраїнських олімпіад, є Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких...
Автор: Гунько Володимир Олексійович icon09. 08. 2012 року
Прізвище, ім’я, по батькові керівника навчального закладу Поддубкін Олександр Олексійович
Автор: Гунько Володимир Олексійович iconКонтакти оргкомітету
Зав каф математичного моделювання та соціальної інформатики Ємець Олег Олексійович (+38) 05322-509-204
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи