Світова література icon

Світова література




Скачати 352.65 Kb.
НазваСвітова література
В.Г. Короленка
Дата конвертації10.08.2013
Розмір352.65 Kb.
ТипПояснювальна записка
джерело

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА


5-9 класи


Авторський колектив:

д.філол.н., проф., зав. кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка О.М. Ніколенко (керівник колективу), к.пед.н., головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і наук, молоді та спорту України К.В. Таранік-Ткачук, зав. сектору Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорту С.П. Фоміна, зав. навчально-методичного кабінету світової літератури та російської мови Кіровоградського ОІППО імені В. Сухомлинського О.В. Ревнивцева, учитель-методист гімназії № 117 імені Лесі Українки м. Києва Т.П. Сегеда, учитель-методист спеціалізованої школи № 80 м. Києва Н.В. Онищенко.


Радість – всесвіту пружина,

Радість – творчості душа,

Дивна космосу машина

Нею живиться й руша.

Радість квіти розвиває

І розгін дає сонцям,

Їх в простори пориває,

Невідомі мудрецям.

Ф. Шиллер. Ода «До радості» у перекладі М. Лукаша

(гімн Євросоюзу)


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) із врахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04.2011 р. № 462).

Головна мета вивчення предмета «Світова література» в загальноосвітній школі – прилучення учнів до здобутків світової літератури і культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

Завдання вивчення світової літератури в основній школі:

  • формування стійкої мотивації до читання художньої літератури, до вивчення світової літератури як скарбниці духовних цінностей людства;

  • ознайомлення учнів з найкращими зразками оригінальної й перекладної літератури («золотого» фонду класики і сучасної);

  • поглиблення уявлень про специфіку художньої літератури як мистецтва слова;

  • формування читацької та мовленнєвої культури;

  • розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати й інтерпретувати літературний твір у культурному контексті, у зв’язках з іншими видами мистецтва, в аспекті актуальних питань сучасності й становлення особистості;

  • активізація інтересу до вивчення іноземних мов у процесі читання творів зарубіжних письменників;

  • формування поваги до різних мов, культур, традицій, толерантного ставлення до всіх народів, народностей, рас і національностей;

  • виховання любові до української мови і літератури як органічної частки світової культури, прагнення до збереження рідної мови, національних традицій і цінностей в умовах глобалізації світу;

  • формування духовного світу особистості, її високої моралі, ціннісних орієнтацій;

  • розвиток творчих здібностей, культури спілкування, критичного мислення;

  • формування етичних уявлень та естетичних смаків;

  • розширення культурно-пізнавальних інтересів особистості.

Структура програми. Програма зі світової літератури для 5-9 класів містить:

1) «Пояснювальну записку», у якій визначена нормативна база, мета і завдання предмета, змістові лінії та їх реалізація в програмі, основні підходи і принципи викладання світової літератури в школі;

2) розподіл годин за кожним класом (загальна кількість годин на рік, кількість годин на текстуальне вивчення творів (за розділами), розвиток мовлення, позакласне читання, резервний час);

3) зміст навчального матеріалу і державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за класами і розділами);

4) перелік творів для вивчення напам'ять (до кожного класу);

5) «Список творів для додаткового читання (для уроків позакласного читання і уроків із резервного часу)» – додаток 1;

6) «Сучасна науково-методична література для вчителя» - додаток 2.

У програмі реалізовано нову структуру літературної освіти, яка затверджена відповідними нормативними документами: Концепція літературної освіти (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.01.2011 р. № 58) і новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Курс світової літератури в 11-річній загальноосвітній школі поділено на три етапи: 5-7 класи – прилучення до читання, 8-9 класи – системне читання, 10-11 класи - творчо-критичне читання. Вивчення світової літератури в 5 – 7 класах побудовано на поєднанні проблемно-тематичного і жанрового принципів; у 8 – 9 класахісторико-літературного і жанрово-родового принципів; у 10-11 класах – історико-літературного і мультикультурного принципів. Така структура дає можливість вивчати твори світової літератури не тільки за хронологією, а й за принципом концентричного розширення (від простого – до складного, від початкових уявлень про літературне явище або творчість письменника – до поглиблення знань про них). Нова структура літературної освіти реалізує принцип перспективності в навчанні, дає можливість учням повертатися до того чи іншого письменника або етапу літератури в різні періоди, виховує у школярів повагу до книги, потребу йти поруч з улюбленими творами й митцями протягом подальшого життя.

Згідно з новою структурою літературної освіти у 5-9 класах в учнів мають бути сформовані основні вміння й навички роботи з художнім твором, початкові уявлення про творчість письменників, окремі жанри, елементи змісту і форми, їх взаємозв’язок. У 8-9 класах учні отримують загальні уявлення про перебіг літературного процесу, школярам запропоновано для вивчення ті художні твори і явища, які репрезентують певну добу і разом з тим відповідають особливостям саме їхнього віку. В 10-11 класах уявлення про літературний процес та його складники будуть поглиблені в результаті спеціального текстуального аналізу доволі непростих для розуміння підлітків окремих шедеврів світової літератури («Одіссея» Гомера, «Божественна комедія» Данте, «Гамлет» В. Шекспіра, «Фауст» Й.В. Гете, соціально-психологічні й філософські романи і п’єси XIX-XX століть тощо). У процесі викладання літератури в 10-11 класах учитель отримає більше можливостей для поглибленого аналізу вершинних творів, тим більше, що початкові знання про епохи, специфіку літературних напрямів, течій, жанрів, стилів, фонові культурологічні знання учні вже отримають у 8-9 класах. Повернення до окремих етапів літератури і письменників у 10-11 класах відбудеться на новому рівні сприйняття учнів, які стануть старшими за віком і більш підготовленими (протягом 8-9 класів) до осмислення складних творів зарубіжних авторів.

Перелік художніх творів для вивчення в 5-9 класах укладений відповідно до вікових особливостей дітей і підлітків на підставі рекомендацій науковців, учителів, психологів, бібліотекарів, а також результатів досліджень кола дитячого і підліткового читання школярів різних вікових категорій.

Програма є основою для календарно-тематичного та поурочного планування, в якому вчитель, враховуючи запропоновану кількість годин на вивчення тем у межах розділу, розподіляє години на вивчення художніх творів і види навчальної діяльності, планує види роботи, що спрямовані на опанування змісту матеріалу та формування вмінь і навичок учнів, опрацювання різних рубрик програми. Це дасть можливість вчителеві вільно і творчо підійти до реалізації програми в кожному класі, врахувати інтереси й рівень підготовки учнів, конкретні умови викладання (наявність художніх текстів; використання інформаційно-комунікаційних технологій; рівень володіння учнями іноземними мовами, знання української мови і літератури, історії та інших предметів; підготовка до контрольного оцінювання тощо).

Програма містить обов’язковий і варіативний компоненти (відповідно 80% : 20%). У кожному класі запропоновано теми й твори для обов’язкового текстуального вивчення, у тому числі поетичні твори для вивчення напам’ять. Варіативний компонент забезпечується можливістю вибору (вчителем і учнями) творів у межах обов’язкових тем, а також для уроків вивчення сучасної літератури, розвитку мовлення, позакласного читання і для уроків із резервного часу. Вибір учнів (в окремих розділах і темах програми) вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчості, врахування читацьких інтересів молоді, здатності йти поруч зі своїми вихованцями, допомагати формуванню їхніх духовних потреб та естетичних смаків у сучасний період.

Літературна освіта в основній школі спрямована на розвиток сформованих (у початковій школі) і формування нових компетентностей і компетенцій.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти програма зі світової літератури для 5-9 класів забезпечує розвиток ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікаційної, соціальної, громадянської, загальнокультурної), а також спрямована на формування літературної компетентності, яка передбачає:

  • розуміння учнями літератури як невід’ємної частини національної і світової художньої культури;

  • усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу і місця в системі інших видів мистецтва;

  • знання літературних творів, обов’язкових для вивчення, ключових етапів і явищ літературного процесу, основних світоглядних позицій видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю світової культури;

  • оволодіння основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації творів;

  • формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду;

  • уміння і навички створення усних і письмових робіт різних жанрів;

  • уміння орієнтуватися у світі художньої літератури і культури (класичної і сучасної), оцінювати художню вартість творів, порівнювати їх (у різних перекладах; в оригіналах і перекладах, переспівах; втілення в інших видах мистецтва тощо).

Складовими літературної компетентності є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна, компаративна компетенції особистості, які мають бути сформовані поступово в процесі вивчення світової літератури.

Формування літературної компетентності та її складників тісно пов’язано із формуванням комунікативної компетентності, розвитком умінь і навичок володіння учнями українською мовою, а також іноземними мовами, видами мовленнєвої діяльності, основами культури усного і писемного мовлення.

Викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі світової літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні. За наявності необхідних умов (достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, у тому числі можливість дослідження образної системи, засобів виразності, стилістичних особливостей твору мовою оригіналу) бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовою оригіналу, наприклад, творів О. Пушкіна, А. Чехова – російською, О. Генрі, Дж. Лондона – англійською, Й.В. Гете, Ф. Шиллера – німецькою і т. д. У такому разі предмет «Світова література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями україномовних шкіл іноземними мовами.

Компетентнісний підхід реалізовано у «Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів», які сформульовано комплексно – до кожного розділу програми з метою системного формування компетенцій і компетентностей учнів, актуалізації вивченого і постійного закріплення, поглиблення, розвитку набутих знань, умінь, навичок, підготовки до контрольного оцінювання.

У програмі зі світової літератури для 5-9 класів реалізовано цілісний підхід до вивчення художніх творів, який відповідає специфіці художньої літератури як виду мистецтва. До програми кожного класу введено невеликий обсяг художніх текстів (відповідно до вікових особливостей учнів), які школярі мають прочитати повністю, маючи змогу осягнути їх як неподільну художню цілість. Художній твір, прочитаний у повному обсязі (повільно, уважно, творчо), дає можливість отримати цілісне естетичне та емоційне враження, спонукати роботу думки й уяви, сформувати вміння й навички читацької культури. Настанова на зменшення кількості художніх текстів і водночас на їх цілісне прочитання, сприймання й осмислення, що забезпечує програма, відповідає здоров’язберігаючим технологіям в освіті (уникнення фізичного перевантаження учнів, створення комфортного освітнього середовища, формування оптимістичних очікувань та їх реалізація у процесі зустрічі з прекрасним).

Програма зі світової літератури побудована на підставі діяльнісного підходу, що є ключовим для всієї базової і повної загальної середньої освіти. Досягнення належного рівня сформованості вмінь учнів у всіх видах читацької діяльності, якостей творчого читача, опанування сучасного світу через здобутки художньої літератури, українську та іноземні мови, культуру різних країн і народів – основний результат вивчення світової літератури в школі.

У програмі відображено чотири змістові лінії літературного компонента Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти: емоційно-ціннісну, літературознавчу, культурологічну, компаративну.

Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів світової літератури. Емоційно-ціннісна лінія спрямована на формування духовно-емоційного світу учнів, їх етичних позицій, світоглядних уявлень і переконань, а також на розвиток інтересу учнів до художньої літератури, розширення кола їхнього читання, орієнтування у світі класичної і сучасної літератури (у тому числі у бібліотечних фондах, Інтернет-ресурсах) з метою пошуку необхідної книги, розвитку вмінь і навичок читацької діяльності.

Емоційно-ціннісна лінія втілена передусім у змісті навчального матеріалу. До програми вміщено популярні твори для дітей та юнацтва (актуального морального змісту, про національні події, характери, традиції; пригодницькі, детективні, фантастичні, казкові тощо) – для 5-7 класів, а також художні твори різних родів і жанрів, які презентують ключові історико-літературні епохи, – для 8-9 класів (відповідно до вікових особливостей учнів). Курс літератури має бути продовжений у 10-11 класах, де передбачається вивчення вершинних творів світової літератури більш складних за змістом і формою, що поглиблюють уявлення учнів про перебіг літературного процесу, репрезентують здобутки різних епох, країн і народів.

Зміст навчального матеріалу в програмі розподілено за розділами й темами, що є актуальними для учнів відповідно до їхніх вікових особливостей. У межах кожного розділу й теми виокремлено етичні й естетичні проблеми (аспекти), в анотаціях увиразнено ціннісні характеристики літературних творів (тематика і проблематика, зміст і засоби створення образів, художні особливості та ін.), підкреслено внесок письменників у скарбницю світової літератури й культури, популярність їхніх творів за різних часів.

Вивчення літератури в кожному класі завершує спеціальний розділ «Сучасна література», в якому представлені твори різних жанрів, популярні в різних країнах і пов’язані з проблемами сучасної молоді, тенденціями розвитку сучасного літературного процесу і культури загалом. Розширення кола сучасної літератури в програмі відбувається поступово: від нескладних творів казкового, пригодницького, фантастичного змісту до творів більш складних і за своїм обсягом, і за жанрово-стильовими особливостями, і за проблематикою (моральною, загальнокультурною, історичною, суспільно значущою тощо). Сучасна література має підготувати учнів до входження в сучасний світ, допомогти інтегруватися в соціокультурне середовище, знаходити спільну мову з однолітками різних країн і народів.

На вивчення творів сучасної літератури виділено достатню кількість годин для текстуального вивчення, при потребі можливе їх збільшення за рахунок годин для уроків позакласного читання і резервного часу. Розділ «Сучасна література» в кожному класі розрахований на живий діалог учителя й учнів, на постійне оновлення переліку творів із урахуванням тенденцій сучасної літератури й культури, розвитку зв’язків України з іншими країнами та орієнтацією на входження до світової спільноти.

Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу й інтерпретації художніх творів; розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу; виявлення специфіки літературних напрямів, течій у розвитку світової літератури; розкриття поетикальних (у тому числі жанрово-стильових) особливостей художніх творів; ознайомлення учнів із загальними принципами художнього перекладу, необхідними для текстуальної роботи з перекладною літературою.

Літературознавча лінія втілена у змісті навчального матеріалу і в спеціальній рубриці «Теорія літератури» (ТЛ), що супроводжує кожний розділ програми і де зазначені основні поняття й терміни, які мають знати учні й використовувати їх у процесі аналізу й інтерпретації художніх текстів. Літературознавчі терміни й поняття подано в програмі за принципами науковості (відповідно до розвитку сучасного літературознавства), послідовності (від простих до складних) й концентричності (від елементарних уявлень до їх поглиблення, від загальних понять до їх різновидів і т.д.).

Культурологічна лінія сприяє усвідомленню художньої літератури як важливого складника мистецтва; ознайомленню учнів із фундаментальними цінностями світової художньої культури; розкриттю особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті; висвітленню зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей; розширенню ерудиції учнів, вихованню їхньої загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.

Культурологічна лінія втілена у відповідній рубриці програми «Література і культура» (ЛК), що супроводжує кожний розділ. У рубриці «Література і культура» розкрито зв’язки літератури з іншими видами мистецтва, філософією, міфологією; втілення літературних творів у живописі, музиці, кіно тощо; подано інформацію про літературні музеї, визначні культурні явища різних країн і народів та ін. Зміст даної рубрики має орієнтовний характер, учитель може на власний розсуд використати запропонований культурологічний контекст, розширити його за рахунок іншого матеріалу.

Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, явищ і фактів, що належать до різних літератур; встановлення зв’язків поміж українською та зарубіжними літературами (генетичних, контактних, типологічних та ін.); розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах; зіставлення оригіналів і україномовних перекладів літературних творів; увиразнення особливостей української культури й літератури на тлі світової; демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови, а також поглиблення знань і розвиток навичок учнів з іноземних мов.

Компаративна лінія реалізована в програмі у рубриці «Елементи компаративістики» (ЕК), поданої до кожного розділу програми. Рубрика «Елементи компаративістики» забезпечує цілісність уявлень учнів про художню літературу та її місце в системі мистецтва і культури, міжпредметні зв’язки (української та світової літератур, світової літератури та історії (української, всесвітньої), світової літератури та мови (української, іноземної) та ін.). Зміст цієї рубрики програми може бути творчо використаний учителем на тих уроках, які, на його думку, якнайкраще дають підстави для компаративних студій, формування в учнів відповідних умінь і навичок. Крім зазначених у програмі компаративних паралелей, учитель може вдатися й до інших, розширити зміст рубрики, але обов’язково з урахуванням вікових особливостей учнів, їх знань з інших предметів, фонових знань тощо.

Згідно з Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти всі освітні галузі повинні мати українознавче спрямування, що безпосередньо стосується літературного компонента галузі «Мови і літератури», до якого належить предмет «Світова література». У зв’язку з цим у рубриці «Україна і світ» висвітлено взаємозв’язки української та зарубіжних літератур, зв’язки зарубіжних письменників з Україною, особливості втілення української теми в їхніх творах, літературні музеї України та інших країн, здобутки українських письменників та перекладачів творів зарубіжних авторів, багатство української мови й літератури на тлі світової культури. Рубрика «Україна і світ» сприятиме національній самоідентифікації учнів, усвідомленню ними національних цінностей та необхідності їх збереження і примноження в умовах глобалізації світу.

Етапи літературної освіти відрізняються принципами відбору літературних текстів, змістом навчального матеріалу, державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, але поміж ними існує тісний зв’язок і наступність.

Завдання вивчення літератури в 5 – 7 класах (прилучення до читання):

  • сформувати в учнів стійкий інтерес до літератури, прилучити їх до читання;

  • сприяти формуванню моральних якостей школярів засобами літератури, їх національній самоідентифікації, розумінню значення української мови та іноземних мов в опануванні здобутків світової культури;

  • дати уявлення про зміст і форму художнього твору, їх складники;

  • сформувати в учнів основні вміння аналізу та інтерпретації художнього твору;

  • сформувати вміння характеризувати літературних персонажів, виявляти засоби виразності;

  • дати основні уявлення про оригінал і художній переклад, сформувати елементарні вміння та навички порівняння художніх творів в оригіналах і перекладах (із використанням іноземних мов, якими володіють учні);

  • розвивати вміння і навички зв’язного мовлення (усного і писемного) у процесі підготовки різних видів робіт (висловлення власної думки щодо прочитаного, характеристика образу, складання плану твору, написання твору на літературну тему тощо).

Завдання вивчення літератури у 8 – 9 класах (системне читання):

  • дати уявлення про основні літературні епохи, напрями, течії в контексті вітчизняної та світової культури;

  • розкрити жанрово-родовий поділ літератури, навчити розрізняти твори різних родів і жанрів у їхній специфіці;

  • поглибити вміння аналізу та інтерпретації творів літератури із застосуванням основних теоретичних понять;

  • сформувати в учнів вміння виокремлювати компоненти змісту й форми, встановлювати зв’язки поміж окремими компонентами твору, визначати їх функції у тексті;

  • навчити школярів зіставляти різні літературні твори, явища, визначати їх художню своєрідність;

  • активізувати інтерес учнів до вивчення літератури в оригіналах і перекладах, розвинути вміння зіставляти оригінали й переклади (за умови володіння відповідною іноземною мовою);

  • сприяти самоствердженню учнів, виробленню у них моральних якостей, громадянської позиції;

  • розвивати вміння й навички зв’язного мовлення (із застосуванням аргументації, елементів дискусії, оцінки щодо прочитаного та ін.);

  • виховувати естетичні почуття та емоції, формувати здібність отримувати естетичне задоволення від прочитаного.

Літературні явища презентуються учням 8-9 класів у перебігу літературного процесу, у розвитку національних літератур та їхніх взаємозв’язках, у широкому контексті культури. У 8 – 9 класах учні знайомляться з основними етапами літературного процесу на тлі світової культури, зі специфічними особливостями різних родів і жанрів літератури в хронологічній послідовності, навчаються розрізняти різні жанри, аналізують та інтерпретують художні твори не тільки в аспекті їх проблематики, а й художньої вартості. Твори, запропоновані для вивчення в програмі зі світової літератури, відповідають віковим особливостям учням, вони не є складними для їх сприймання і не надто об’ємними за обсягом. Отримавши основні уявлення про перебіг літературного процесу у 8-9 класах із текстуальним вивченням окремих вершинних творів (доступних для їхнього віку), учні зможуть поглибити ці уявлення протягом наступного етапу навчання.

У 8 – 9 класах вияскравлюється індивідуальність учнів, відбувається активний процес формування їхнього світогляду, громадянської позиції, національної ідентичності, пошуку місця в сучасному світі. Тому вивчення «золотого» фонду класики і сучасних творів зарубіжних авторів актуального змісту сприятиме становленню особистісних якостей сучасної молоді.

Уміння і навички учнів, набуті протягом 5-9 класів, мають бути поглиблені у процесі подальшого вивчення світової літератури в старшій школі (10-11 класи).

Викладання світової літератури в 5-9 класах здійснюється на підставі дидактичних, літературознавчих та методичних принципів:

традиційних (науковість, історизм, зв'язок навчання і виховання, доступність, спрямованість на розвиток учня, особистісний характер читацької діяльності, шкільний аналіз та інтерпретація твору, взаємодія мистецтва й дійсності в естетичній свідомості учня, комунікативність, репрезентативність, країнознавчий підхід та ін.);

нових (ціннісного підходу, нерепресивної свідомості, іманентності, вивчення літератури в контексті розвитку культури й мистецтва, використання знання різних мов і перекладів, компаративності, діалогізму та ін.).


^ СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА


5 клас

Усього – 70 годин;

текстуальне вивчення творів – 56 годин;

розвиток мовлення – 4 години;

позакласне читання – 4 години;

резервний час – 6 годин.


№№

К-ть

год.


^ Зміст навчального матеріалу


Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

(за розділами)


1



2



ВСТУП

Світова література – духовна скарбниця людства. Роль книги в сучасному житті.

Фольклор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних народів (прислів’я, приказки, загадки, пісні). Гуманістичні цінності, втілені у фольклорних творах різних народів. Література і фольклор.

Теорія літератури (ТЛ). Світова література, фольклор, прислів’я, приказка, загадка, пісня.

Література і культура (ЛК). Зв'язок фольклорних жанрів із культурними традиціями різних народів і національностей.

Україна і світ (УС). Спільні для українського і зарубіжного фольклору (малих жанрів) теми, сюжети, образи, художні особливості.

Елементи компаративістики (ЕК). Схожість і відмінність малих жанрів фольклору різних народів (на рівні окремих компонентів тексту).


Учень (учениця):

розуміє значення світової літератури в сучасному житті людини й людства;

визначає різновиди та характерні риси фольклорних творів (малих жанрів);

знає поняття «фольклор», «прислів’я», «приказка», «загадка», «пісня», розрізняє їх за будовою і художніми особливостями;

наводить приклади і розкриває значення (пряме і переносне) 2-3-х прислів’їв, приказок, загадок, пісень;

розкриває національну специфіку і загальнолюдський зміст фольклорних творів (малих жанрів) різних народів;

демонструє на прикладі самостійно прочитаних творів вплив фольклору на літературу;

встановлює подібність прислів’їв, приказок, загадок, пісень різних народів (у тому числі з використанням іноземної мови).




2



16




^ КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

Жанрова специфіка фольклорної і літературної казки. Різновиди казок (про тварин, чарівні, соціально-побутові та ін.), їх характерні ознаки.

Індійська народна казка «Фарбований шакал». Викриття в образах тварин негативних людських якостей. Філософський зміст казки.

^ Японські народні казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик», «Момотаро, або Хлопчик-Персик» (1 за вибором учителя). Відображення любові до праці, кмітливості, сміливості, ставлення до природи в образах Іссумбосі, Момотаро. Національний колорит японських казок.

^ Китайська народна казка «Пензлик Маляна». Поетизація мистецтва й уславлення образу митця в казці. Значення фантастичних елементів.

Арабська народна казка «Сіндбад-Мореплавець» (третя подорож). Утвердження жаги відкриття світу, мужності й людяності в казці. Втілення в образі Сіндбада-Мореплавця віри в перемогу людини над обставинами.

^ Брати Я. і В. Грімм. «Пані Метелиця», «Бременські музиканти» (1 за вибором учителя). Значення діяльності братів Грімм у збиранні й збереженні фольклору. Моральні цінності в казках. Характеристика образів персонажів. Антитези у пропонованих творах.

Олександр Сергійович Пушкін (1799-1837). Вступ по поеми «Руслан і Людмила». «Казка про рибака та рибку», «Казка про мертву царівну і сімох богатирів» (1 за вибором учителя). Синтез фольклорних і літературних елементів у творчості О. Пушкіна. Система образів. Автор.

^ Ганс Крістіан Андерсен (1805-1875). «Соловей», «Непохитний олов’яний солдатик», «Дикі лебеді» (1 за вибором учителя). Протиставлення «справжнього» і «штучного» в казці «Соловей»; соловей як втілення сили природи й мистецтва; зміни в образі імператора. Утвердження сили кохання й відданості в казці «Непохитний олов’яний солдатик». Боротьба добра і зла в казці «Дикі лебеді».

^ Оскар Уайльд (1854-1900). «Хлопчик-зірка». Казкові персонажі, їх характеристика. Основний конфлікт. Символічний зміст назви твору. Еволюція образу головного героя.

(ТЛ) Антитеза, алегорія, автор, початкові поняття про оригінал і переклад.

(ЛК) Національний колорит казок і засоби його створення. Казкові образи й сюжети у творах мистецтва (живопис, кіно, музика, мультиплікація та ін.).

(УС) Типологічно подібні образи в зарубіжних і українських казках (Іссумбосі – Хлопчик-Мізинчик; Фарбований Шакал – Фарбований Лис та ін.).

(ЕК) Спільні елементи зарубіжних казок (теми, образи, особливості будови). Зіставлення оригіналів (фрагментів) зарубіжних казок з їх українськими перекладами.



Учень (учениця):

виразно читає тексти казок;

визначає головну думку прочитаного;

переказує тексти казок (окремі фрагменти й цілісно);

висловлює враження і власне ставлення до подій творів;

дає характеристику казкових персонажів, оцінює їхні вчинки, моральні якості;

називає основні ознаки фольклорної і літературної казки, демонструє їх прикладами із прочитаних творів;

виявляє елементи будови казок (зачин, основна частина, кінцівка, діалоги, повтори та ін.);

розкриває гуманістичний зміст казок, моральні цінності, втілені в них;

знає визначення понять «антитеза», «алегорія», вирізняє їх у прочитаних текстах, розкриває значення антитези й алегорії у казках;


розуміє поняття «автор літературного твору»;

розкриває національний колорит народних і літературних казок, окремі засоби його створення (деталі побуту, національні образи, мовні засоби та ін.);

називає відомих збирачів і авторів казок (Ш. Перро, брати Я. і В. Грімм, О. Пушкін та ін.);

знає твори мистецтва, в яких втілені казкові образи й сюжети (живопис, музика, мультиплікація, кіно тощо), виявляє особливості інтерпретації казкових образів і сюжетів у різних видах мистецтва;

порівнює українські та зарубіжні народні казки, встановлює в них окремі спільні елементи (образи, сюжети, особливості будови та ін.);

називає імена 2-3-х українських письменників – авторів літературних казок, їхні твори, а також імена 2-3-х відомих українських перекладачів зарубіжних казок.



3



10




^ ПРИРОДА І ЛЮДИНА

Джон Кітс (1795-1821). «Про коника та цвіркуна». Поетизація образу природи у вірші, його ідея («Поезія землі не вмре ніколи…»).

Йоганн Вольфганг Гете (1749-1832). «Нічна пісня подорожнього». Зображення взаємозв’язку різних сфер природи й людини в поетичному творі.

^ Генріх Гейне (1797-1856). «Задзвени із глибини…». Втілення краси весняної природи у вірші. Зв'язок із фольклором (пісня).

Ернест Сетон-Томпсон (1860-1946). «Снап», «Лобо», «Доміно» (1 за вибором учителя). Авторські спостереження за світом природи. Утвердження любові до всього живого. Зображення художніх образів, їх розкриття в подіях твору.

(ТЛ) Початкове поняття про вірш. Пейзаж, тема, ідея, епітет, метафора.

(ЛК) Пейзаж у літературі й інших видах мистецтва.

(УС) Майстерність українських перекладачів творів зарубіжних авторів про природу.

(ЕК) Елементи фольклору в літературних творах про природу.

Завершення І семестру (+ 3 год. резерв)


Учень (учениця):

виразно читає і емоційно сприймає віршовані й прозові твори;

дає визначення термінів «тема», «ідея», розкриває їх у прочитаних творах, наводить відповідні цитати;

знаходить у творах описи природи (пейзажі), розкриває їх емоційне забарвлення, роль у тексті;

визначає ставлення автора до світу природи, знаходить і коментує відповідні цитати;

дає визначення понять «епітет», «метафора», вирізняє їх у прочитаних текстах, встановлює роль у розкритті авторського задуму;

встановлює специфіку літературного пейзажу порівняно з іншими творами мистецтва (живопису, музики);

виявляє зв'язок із фольклором прочитаних літературних творів на рівні окремих образів, художніх засобів, жанрових рис (пісня).


4



10




^ СВІТ ДИТИНСТВА

Марк Твен (1835-1910). «Пригоди Тома Сойєра». Світ дорослих і світ дітей у повісті. Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. Ставлення автора до своїх героїв. Провідні ідеї твору (дружба, кохання, людяність та ін.).

^ Елеонор Портер (1868-1920). «Поліанна». Щирість, мужність і оптимізм героїні твору, її вплив на життя міста. Поліанна та її друзі. Художні засоби розкриття образу Поліанни. Ідея радості життя й відкриття світу у творі.

(ТЛ) Портрет. Початкові поняття про сюжет, повість, роман.

(ЛК) Втілення сюжетів творів Марка Твена і Е. Портер у кіно, живописі, графіці та інших видах мистецтва. Популярність образів улюблених книг серед дітей різних країн.

(УС) Українські перекладачі творів Марка Твена, Е.Портер.

(ЕК) Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. Том Сойєр і Поліанна.


Учень (учениця):

виразно читає (в тому числі по «ролях», коментоване читання) фрагменти текстів;

має початкові уявлення про «сюжет» (як художню послідовність подій);

називає елементи сюжету (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), визначає їх у творах;

розповідає про основні події прочитаних творів Марка Твена і Е. Портер;

переказує окремі розділи (фрагменти) прозових текстів;

знає і розуміє поняття «портрет», визначає у тексті портрети персонажів;

характеризує образи персонажів, дає оцінку їхнім моральним якостям, вчинкам;

визначає окремі художні засоби створення образів персонажів (портрет, вчинки, мова, ставлення до інших тощо);

має початкові уявлення про поняття «повість», «роман», розрізняє їх жанрові ознаки на прикладі прочитаних творів;

порівнює образи Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна, Тома Сойєра і Поліанни, визначає схожість і відмінність між ними (на рівні рис характеру);

знає українських перекладачів творів М. Твена і Е. Портер, порівнює оригінали й переклади творів у фрагментах (за умови володіння іноземною мовою).



5



8




^ СИЛА ТВОРЧОЇ УЯВИ

Льюїс Керролл (1832-1898). «Аліса в Країні Див». Творча історія книги, її зв’язок із біографією письменника та життям Англії «вікторіанської» доби. Образ Аліси, світ її уяви і захопливі пригоди. Персонажі, які оточують героїню. Особливості художньої мови твору.

^ Марина Іванівна Цвєтаєва (1892-1941). «Книги в червоній палітурці». Чарівний світ літератури й мистецтва у вірші М.І. Цвєтаєвої. Знайомі образи з прочитаних книг (Том Сойєр, Гекльберрі Фінн та ін.). Образ ліричної героїні, котра любить читати. Роль літературних і музичних асоціацій у творі.

(ТЛ) Початкові поняття про фантастику. Поглиблення понять про казку (літературну), повість, вірш.

(ЛК) Втілення сюжету повісті-казки Л. Керрола «Аліса в Країні Див» у різних видах мистецтва (кіно, мультиплікація, музика та ін.). Продовження книги («Аліса в Задзеркаллі»).

(УС) Переклади й видання книг Л. Керрола.

(ЕК) Порівняння фрагментів оригіналу й перекладу повісті-казки Л. Керрола «Аліса в Країні Див». Елементи казки у творі.


Учень (учениця):

знає основні відомості про письменника Л. Керрола, переклади його книг;

розповідає про творчу історію книги «Аліса в Країні Див»;

переказує зміст основних епізодів твору Л. Керрола;

описує і характеризує образ Аліси, а також персонажів, що її оточують;

визначає ознаки казки й повісті у творі Л. Керрола;

виявляє особливості художньої мови повісті-казці «Аліса в країні Див» на підставі фрагментів оригіналу (за умови володіння іноземною мовою) або на підставі перекладу;

дає визначення поняття «фантастика», виявляє фантастичні елементи у творі Л. Керрола;

розуміє особливості розвитку сюжету в ліричному творі М.І. Цвєтаєвої (як плин почуттів, спогадів, роздумів, образів);

характеризує образ ліричної героїні вірша М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці», світ її захоплень;

розповідає про свої улюблені книги, мистецькі уподобання.



6



8




^ СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА

У КОЛІ ДОБРИХ ГЕРОЇВ

(1-2 твори за вибором учнів і вчителя)

Роальд Дал (1916-1990). «Чарлі і шоколадна фабрика». Цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці містера Вонкі. Доброта і щирість головного героя.

^ Туве Янсон (1914-2001). «Комета прилітає», «Капелюх чарівника», «Зима-чарівниця» (1 за вибором). Чарівність художнього світу твору. Його персонажі, втілення в них ідей доброти, щирості, сімейних цінностей.

^ Пауль Маар (нар. 1937). «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу». Яскравість художнього світу твору. Оптимістичний образ Суботика, його віра в силу думки й фантазії. Реальне і фантастичне у творі. Елементи фольклору (казки) та їх значення для розкриття головної ідеї – реалізації мрій, бажань і прагнень особистості.

(ТЛ) Персонаж і герой літературного твору.

(ЛК) Твори сучасного мистецтва (література, кіно, театр та ін.) для дітей і про дітей.

(УС) Сучасні дитячі літературно-художні видання (журнали, газети тощо).

(ЕК) Дитячі персонажі в класичній і сучасній літературі: динаміка змін.




Учень (учениця):

називає імена популярних сучасних письменників, їхні твори для дітей;

переказує близько до тексту зміст прочитаних творів;

розкриває особливості сюжету;

визначає актуальні ідеї творів;

характеризує образи персонажів у їхніх вчинках, ставленні до інших;

висловлює власне судження щодо подій і вчинків героїв;

розрізняє поняття «персонаж» (як втілення загального в конкретному, дійова особа у творі) і «герой» (персонаж із яскравими індивідуальними рисами, рушій сюжету, центр твору), розкриває специфіку їх зображення у прочитаних творах;

зіставляє образи дітей класичної і сучасної літератури (прочитаних протягом року);

розповідає про свої улюблені твори сучасної літератури, пояснює, чому саме вони привернули увагу;

знає сучасні літературно-художні видання для дітей, характеризує їх цілісно і в окремих частинах – рубрики, окремі твори, ілюстрації та ін.



7



2


ПІДСУМКИ

Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.


^ Завершення ІІ семестру (+ 3 год. резерв)

Учень (учениця):

знає імена авторів і відомих українських перекладачів творів зарубіжних письменників, що вивчалися протягом року;

розкриває ідейно-художній зміст прочитаних творів;

виявляє набуті вміння й навички елементів аналізу та інтерпретації окремих компонентів тексту (сюжету, персонажів, художніх особливостей тощо);

демонструє вміння (елементарне, початкове) зіставляти (з використанням іноземної мови, яку вивчає) оригінали й переклади творів на окремих рівнях – тематики, образів, мовних особливостей та ін., а також порівнювати твори різних видів мистецтва.









^ Для вивчення напам’ять


Й. В. Гете. «Нічна пісня подорожнього»

Г. Гейне. «Задзвени із глибини…»






Додаток 1

^ СПИСОК ТВОРІВ ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯ

Для уроків позакласного читання і уроків із резервного часу

(за вибором учителя)

5 клас

Арабські казки. «Про Аладдіна і чарівну лампу», «Розповідь про царя Шахріяра» (1-2 за вибором)

Бернетт Ф. Е. «Таємничий сад», «Маленький лорд Фаунтлерой», «Маленька принцеса» (1-2 за вибором)

Бюрґер Г. і Распе Р.Е. «Дивовижні пригоди, подорожі й бойові подвиги барона Мюнхгаузена»

Гаршин В. «Жабка-мандрівниця»

Гауф В. «Маленький Мук»

Гофман Е.Т.А. «Лускунчик»

Єсенін С.О. «Біла береза», «Пісня про собаку» та інші вірші про природу (1-2 за вибором)

Кестнер Е. «Еміль та детективи», «Крихта та Антон»

Керролл Л. «Аліса в Задзеркаллі»

Кіплінг Р.Дж. «Мауглі», «Рікі-Тікі-Таві»

Коллоді К. «Піноккіо»

Корчак Я. «Король Матіуш Перший»

Крюс Дж. «Флорентіна»

Лагерлеф С. «Дивовижна подорож Нільса Хольгерсона з дикими гусаками Швецією», «Свята ніч»

Ліндґрен А. «Пеппі Довгапанчоха», «Малюк і Карлсон», «Пригоди Калле Блюмквіста» (1-2 за вибором)

Маршак С.Я. «Дванадцять місяців»

Мілн А. «Вінні-Пух та всі-всі-всі»

Одоєвський В. Ф. «Містечко в табакерці»

Перро Ш. Казки (1-2 за вибором)

Родарі Дж. «Казки по телефону»

Родарі Дж. «Пригоди Цибуліно», «Пригоди Джельсоміно в Країні брехунів» (1 за вибором)

Російські народні казки. «Василиса Прекрасна» та ін. (1-2 за вибором)

Сетон-Томпсон Е. «Ведмежа Джонні», «Мустанг-іноходець»(1-2 за вибором)

Чапек К. «З погляду кішки»

Японські казки. «Жабка з Кіото і жабка з Осака» та ін. (1-2 за вибором)

Із сучасної літератури

Буличов К. Цикл «Аліса» (1-2 твори за вибором), «Навколо світу за три години»

Екгольм Я.У. «Людвігові хитрому – ура! ура! ура!»

Маар П. «Пан Белло і блакитне диво», «Що не день, то субота», «Китобус, або Нові цятки для Суботика» (1-2 за вибором)

Стронґ Дж. «Кімнатні пірати», «Розшукується ракета на чотирьох лапах», «Гармидер у школі» (1-2 за вибором)

Додаток 2

Сучасна науково-методична література для вчителя

Нормативні документи

  1. Про загальну середню освіту. Верховна Рада України (Закон від 13.05.1999 р № 651-ХIV): http://pedpresa.com.ua/documents/view/2

  2. Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі (наказ МОН № 58 від 26.01.2011р.) // Директор школи (Шкільний світ). – 2011. – № 27/28. – С. 58-63; http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/13508/

  3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Освітня галузь «Мови і літератури» (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) // Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. – 2012. – № 4-5. – С. 3-56; http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п.


Монографії, посібники, словники, довідники

  1. Абрамович С.Д. Священні книги людства. Веди, Авеста, Біблія, Коран / С.Д. Абрамович. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 192 с. (Серія «Бібліотека вчителя зарубіжної літератури»)

  2. Бандура О. Теорія літератури в тезах, дефініціях, таблицях: Навчальний довідник / О. Бандура, Г. Бандура. – К.: Шкільний світ, 2008. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

  3. Волошина Н. Й. Наукові основи методики літератури: Посібник / Н. Й. Волошина, О. М. Бандура, О. А. Гальонка та ін.; [за ред. Н. Й. Волошиної] – К. : Ленвіт, 2002. – 344 с.

  4. Волощук Е. Технэ майевтике: Теория и практика анализа литературного произведения / Е. Волощук, Б. Бегун  // Тема. – 1977. – № 1/2. – 248 c.

  5. Давиденко Г.Й., Стрельчук Г.М., Гринчак Н.І. Історія зарубіжної літератури XX ст.: Навчальний посібник / Г.Й. Давиденко, Г.М. Стрельчук, Н.І. Гринчак. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 488 с.

  6. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології / І. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

  7. Зарубіжна література XIX століття: Посібник [за ред. О.М. Ніколенко, В.І. Мацапури]. – К. : ВЦ «Академія», 1999. – 360 с. (Серія «Відкритий урок»)

  8. Зарубіжна література XX століття: Посібник [за ред. О.М. Ніколенко, Т.М. Конєвої]. – К. : ВЦ «Академія», 1998. – 320 с. (Серія «Старшокласникам і абітурієнтам»)

  9. Затонский Д.В. Модернизм и постмодернизм: мысли об извечном коловращении изящных и неизящных искусств / Д.В. Затонский. – М. : АСТ: Фолио, 2000. – 256 с. (Серия «Мастера»)

  10. Зубрицька М. Homo legens: читання як соціокультурний феномен / М. Зубрицька. – Львів : Літопис, 2004. – 352 с.

  11. Ісаєва О. О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури: Посібник для вчителя / О. О. Ісаєва. – К. : Ленвіт, 2000. – 184 с.

  12. Ісаєва О.О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури : Монографія / О. О. Ісаєва. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2003. – 380 с.

  13. Історія зарубіжної літератури XX ст.: Навчальний посібник / В.І. Кузьменко, О.О. Гарачковська, М.В. Кузьменко та ін. — К. : ВЦ «Академія», 2010. – 496 с. (Серія «Альма матір»)

  14. Кирилюк З. В. Зарубіжна література. Античність. Середньовіччя. Відродження. Бароко. Класицизм: Посібник для вчителя / З. В. Кирилюк. – Тернопіль : Астон, 2002. – 259 с.

  15. Кичук Н. Формування творчої особистості вчителя / Н. Кичук. – К. : Либідь, 1991. – 222 с.

  16. Клименко Ж. В. Теорія і технологія вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноосвітньої школи / Ж. В. Клименко. – К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – 340 с.

  17. Клименко Ж. В. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 5-6 класи: Посібник для вчителя / Ж. В. Клименко, О. О. Ісаєва – Харків: Веста : Видавництво «Ранок», 2004. – 128 с.

  18. Клименко Ж. В. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 7 -8 класи: посібник для вчителя / Ж. В. Клименко, О. О. Ісаєва. – Харків: Веста : Видавництво «Ранок» , 2004. – 128 с.

  19. Куцевол О. М. Методика викладання української літератури (креативно-інноваційна стратегія) / О.М. Куцевол. – К.: Освіта України, 2009. – 494 с.

  20. Куцевол О.М. Світ Шекспіра: Посібник для вчителя / О.М. Куцевол. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 288 с. (Серія «Бібліотека вчителя зарубіжної літератури»)

  21. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці : Золоті литаври, 2011. – 636 с.

  22. Літературознавча енциклопедія: у 2-х томах / автор-укладач Ю. І. Ковалів. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – 445 с.

  23. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. – К. : ВЦ «Академія», 1997. – 752 с. (Серія «Nota bene»)

  24. Матвіїшин В.Г. Український літературний європеїзм / В.Г. Матвіїшин. – К. : ВЦ «Академія», 2009. – 264 с.

  25. Мацевко-Бекерська Л.В. Методика викладання світової літератури: Навчально-методичний посібник / Л.В. Мацевко-Бекерська. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 320 с.

  26. Методика преподавания литературы [под ред. О. Богдановой]. – М.: Академия, 2000. – 400 с.

  27. Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник / Л. Ф. Мірошниченко – К. : Видавничий дім «Слово», 2010. – 432 с.

  28. Мірошниченко Л. Ф., Дишлюк Ю.М. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 9-11 кл. : Посібник для вчителя / Л. Ф. Мірошниченко, Ю. М. Дишлюк. – Харків : Ранок, 2004. – 208 с.

  29. Мойсеїв І. Зарубіжна література в людинотворчому вимірі / І. Мойсеїв. – К. : Генеза, 2003.

  30. Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література XIX ст. Доба романтизму / Д.С. Наливайко, К.О. Шахова. – К. : Заповіт, 1997. – 464 с.

  31. Наукові основи методики літератури [за ред. Н. Волошиної]. – К. : Ленвіт, 2002. – 344 с.

  32. Ніколенко О.М. Бароко. Класицизм. Просвітництво: Посібник для вчителя / О.М. Ніколенко. – Харків: Веста : Видавництво «Ранок», 2003. – 224 с. (Серія «Бібліотека словесника»)

  33. Ніколенко О.М. Поезія французького символізму (Ш. Бодлер, П. Верлен, А. Рембо): Посібник для вчителя / О.М. Ніколенко. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 144 с. (Серія «Бібліотека словесника»)

  34. Ніколенко О.М. Романтизм у поезії (Г. Гейне, Дж. Г. Байрон, А. Міцкевич, Г. Лонгфелло): Посібник для вчителя / О.М. Ніколенко. – Харків: Веста : Видавництво «Ранок», 2003. – 176 с. (Серія «Бібліотека словесника»)

  35. Ніколенко О. М., Куцевол О.М. Сучасний урок зарубіжної літератури: Посібник. 5-11 класи / О. М. Ніколенко, О. М. Куцевол – К. : ВЦ «Академія», 2003. – 288 с.

  36. Ніколенко О.М., В.І. Мацапура. Літературні епохи, напрями, течії / О.М. Ніколенко, В.І. Мацапура. – К. : Педагогічна преса, 2004. – 128 с.

  37. Ніколенко О.М., О.В. Орлова, Т.М. Конєва. Зарубіжна література: Тести: Посібник / О.М. Ніколенко та ін. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – 352 с.

  38. Ніколенко О.М., І.О. Філіна. Філософія життя у китайській та японській літературах (Лі Бо, Ду Фу, Мацуо Басьо та ін.): Посібник для вчителя. – Харків : Веста : Видавництво «Ранок», 2003. – 192 с. (Серія «Бібліотека вчителя зарубіжної літератури»)

  39. Нямцу А. Е. Идеи и образы Нового Завета в мировой литературе. Часть 1 / А.Е. Нямцу. – Черновцы: Рута, 1997. – 328 с.

  40. Нямцу А.Є. Міф. Легенда. Література / А.Є. Нямцу. – Чернівці: Рута, 2007. – 520 с.

  41. Нямцу А.Е. Основы теории традиционных сюжетов / А.Е. Нямцу. – Черновцы: Рута, 2003. – 80 с.

  42. Оліфіренко С. М. Мандрівка Інтернет-сторінками зарубіжної літератури: Посібник для вчителів і учнів 8-11 класів / С. М. Оліфіренко – Київ: Грамота, 2007. – 344 с.

  43. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах / Є. Пасічник. – К. : Ленвіт, 2000. – 384 с.

  44. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково-методичний посібник; [за ред. О. І. Пометун] – К. : АСК, 2004 – 192 с.

  45. Професія – вчитель літератури: Словник-довідник [упор. Т. Чередник]. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 140 с.

  46. Ситченко А. Л. Методика викладання літератури: Термінологічний словник [за ред. А. Л. Ситченко] / А. Л. Ситченко,  В. І. Шуляр , В. В. Гладишев. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2008. – 132 с.

  47. Ситченко А. Навчально-технологічна концепція літературного аналізу / А. Ситченко. – К. : Ленвіт, 2004.

  48. Словник художніх засобів і тропів / автор-укладач В.Ф. Святовець. – К. : ВЦ «Академія», 2011. – 176 с. (Серія «Nota bene»)

  49. Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. Антологія [за заг. ред. Д.С. Наливайка]. – К. : Видавничий дім «КМ Академія», 2009. – 487 с.

  50. Таранік-Ткачук К.В. Від Вітмена до Маркеса: Матеріали до уроків зарубіжної літератури / К.В. Таранік-Ткачук. – Тернопіль : Мандрівець, 2005. – 196 с. ; Біла церква : Дельфін, 2011. – 220 с.

  51. Таранік-Ткачук К.В. Стилістичний аналіз художнього твору на уроках зарубіжної літератури / К.В. Таранік-Ткачук. – К.: Грамота, 2008. – 128 с.

  52. Чижевський Д.І. Історія російської літератури XIX століття. Романтизм / Д.І. Чижевський. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – 216 с. (Серія «Альма-матер»)

  53. Чижевський Д.І. Історія української літератури / Д.І. Чижевський. – К. : ВЦ «Академія», 2003. – 568 с. (Серія «Альма-матер»)

  54. Чижевський Д.І. Порівняльна історія слов’янських літератур / Д.І. Чижевський. – К.: ВЦ «Академія», 2005. – 288 с. (Серія «Альма-матер»)

  55. Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література від античності до початку XIX сторіччя: Історико-естетичний нарис / Б.Б. Шалагінов. – К.: Видавничий дім «КМ Академія», 1994. – 360 с.

  56. Шалагінов Б.Б. Шлях Гете. Життя, філософія, творчість: Посібник для вчителя / Б.Б. Шалагінов. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 288 с. (Серія «Бібліотека вчителя зарубіжної літератури»)

  57. Штейнбук Ф. М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі: Навчальний посібник / Ф. М.Штейнбук. – К. : Кондор, 2007. – 313 с.







Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Світова література iconМетодичні рекомендації щодо вивчення предмета "Світова література" у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації
Міністерства освіти і науки від 17. 06. 10 №587, замінивши позицію "Зарубіжна література" графи "Навчальні предмети" позицією "Світова...
Світова література iconМетодичні рекомендації щодо вивчення предмета „Світова література в основній і старшій школі
Змінити назву шкільного навчального предмета «Зарубіжна література» на «Світова література»
Світова література iconСвітова література
Міністерства освіти і науки від 05. 07. 2010 р. №666 «Про зміну назви навчального предмета», назву шкільного предмета «Зарубіжна...
Світова література iconСвітова література
Головною метою вивчення предмета “Світова література” в загальноосвітніх навчальних закладах є виховання в молоді високої читацької...
Світова література iconСвітова література
Головною метою вивчення предмета «Світова література» в загальноосвітніх навчальних закладах є виховання в молоді високої читацької...
Світова література iconУкраїнська мова та література Світова література

Світова література icon6 клас Світова література
Ковбасенко Ю. І., Ковбасенко Л. В. Зарубіжна література: 6 кл. Стаття підручника „Світ, який відкриває книга” [5-6]
Світова література iconНаказ №121-ц Про проведення міського конкурсу «Сучасний урок в презентаціях»
«Сучасний урок в презентаціях» в номінаціях «Початкова освіта», «Українська мова та література», «Російська мова і література», «Світова...
Світова література iconКаталог матеріалів учасників районної виставки педагогічних інновацій та передового педагогічного досвіду "Освіта Віньковеччини на шляхах реформування"
Світова література, 6 клас. Плани-конспекти уроків з теми "Література і моральне вдосконалення людини"
Світова література iconСвітова література календарно-тематичне планування
Художня література як мистецтво слова, її місце серед інших видів мистецтва. Вільям Вордсворт. ” Уславлення в сонеті “До прекрасного”...
Світова література iconРосійська мова Світова література

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи