Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2007-2008 навчальному році icon

Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2007-2008 навчальному році




Скачати 306.49 Kb.
НазваІнструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2007-2008 навчальному році
Дата конвертації28.07.2013
Розмір306.49 Kb.
ТипДокументи
1. /документи-_нформатика/Metodlist_INF_2007_final.doc
2. /документи-_нформатика/akt_dozvil.doc
3. /документи-_нформатика/akt_vvedenna.doc
4. /документи-_нформатика/aprobachiy.doc
5. /документи-_нформатика/grafic_roboty_kabinety.doc
6. /документи-_нформатика/gurnal_instruktag.doc
7. /документи-_нформатика/mater_baza.doc
8. /документи-_нформатика/ochorona_praci.doc
9. /документи-_нформатика/perspektivni_plan_roboty.doc
10. /документи-_нформатика/polozenna_pro_kabinet.doc
11. /документи-_нформатика/pravila_bezpeki.doc
12. /документи-_нформатика/pravila_roboty_v_kabinety.doc
13. /документи-_нформатика/richni_plan_roboty.doc
14. /документи-_нформатика/Лабораторна робота.doc
15. /документи-_нформатика/Перел_к документ_в.doc
16. /документи-_нформатика/образец анкеты.doc
17. /документи-_нформатика/паспорт каб_нету.doc
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2007-2008 навчальному році
На проведення занять в кабінеті інформатики в 2005 -2006 н р
Акт введення в експлуатацію нкк виконавець – зат «Інформаційні комп’ютерні системи»
Положення про порядок організації та проведення апробації електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів Загальні положення
Урок інформатики 10-б клас Заняття гуртка «Юний художник»
Журнал проведення інструктажу з техніки безпеки в комп’ютерному класі
Матеріальна база кабінету інформатики школи
Інструкція з охорони праці, пожежної безпеки при проведенні занять у комп’ютерному класі
План роботи кабінету інформатики
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів Загальні положення
Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти Загальні положення
Правила поведінки в кабінеті інформатики у кабінеті встановлена складна апаратура, яка потребує обережного І акуратного ставлення: комп’ютери, принтери, інші технічні засоби. Тому
Річний план роботи кабінету інформатики
Правила техніки безпеки при роботі в комп'ютерному класі
Перелік документів у кабінеті інформатики та обчислювальної техніки
Анкета на навчальний комп'ютерний комплекс (нкк) № Розділ Загальні
Директор школи

Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики

у 2007-2008 навчальному році


Невід’ємним компонентом культури сучасної людини є інформаційна культура, вирішальний вклад в формування якої сьогодні належить вивченню інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах.

Зміст навчального курсу “Інформатика” ґрунтується на принципах практичної доцільності; концентризму та наступності змісту; варіативності; диференціації; відповідності обсягу навчального матеріалу та рівня його складності віковим особливостям учнів.

В умовах профілізації старшої шкли шкільний курс інформатики набуває нового функціонального призначення, спрямованого на формування інформаційної культури, інформатичної компетентності, профільного допрофесійного навчання за напрямками “Комп’ютерні науки” та “Комп’ютерна інженерія” .

Без вивчення інформатики неможливе формування сучасного світогляду, розуміння ролі інформаційних процесів у природі, суспільстві, техніці. Від рівня й якості опанування шкільним курсом інформатики залежить успішність подальшого продовження освіти та самоосвіти випускників.

Шкільний курс інформатики в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за програмами, надрукованими у збірнику “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. Інформатика”, видавництва “Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р., у науково-методичному журналі “Комп’ютер у школі та сім’ї”, 2003, 2004 р.р., “Навчальною програмою з інформатики для 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів універсального та фізико-математичного профілів”, надрукованою у науково-методичному журналі “Комп’ютер у школі та сім’ї”, №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах», №4–5, 2006 р.

Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для загальноосвітніх класів та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видруковано у Інформаційному збірнику МОН №№5, 14-15, 2003 р., №№13-14, 2004, 2005 р.р. та у науково-методичному журналі “Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах”, №1 та №4–5 за 2006 р., №1, 2007 р.

У навчальних програмах передбачено резерв навчального часу, який на розсуд вчителя використовується для повторення, узагальнення та систематизації знань учнів, для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів та для розв’язування задач.

Відповідно до Типових навчальних планів для профільного навчання, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України “Про затвердження типових навчальних планів для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах” від 20.05.2003 р. №306, на вивчення інформатики у загальноосвітніх навчальних закладах відведено таку кількість годин:

Кількість годин на тиждень у класах за профілями навчання




Універсальний

Філологічний

Суспільно-

гуманітарний

Фізико-

математичний

Природничий

Технологічний

Спортивний

Художньо-естетичний




10

11

10

11

10

11

10

11

10

11

10

11

10

11

10

11

Інфор-матика

1

1

1

1

1

1

2

2

1+(1)

1+(1)

1+(1)

1+(1)

1

1

1

1


Друга година з інформатики +(1) використовується з інваріантної частини навчального плану за наявності комп’ютерної техніки та відповідного програмного забезпечення.

У разі відсутності комп’ютерів вивчення інформатики здійснюється за безмашинним варіантом діючої програми з інформатики (“Інформатика (без використання комп’ютерів) 10-11 класи”. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. “Прем’єр”, 2003 р.).

Мінімальний обов’язковий обсяг навчальних годин на вивчення інформатики протягом 2 років становить 70 годин.

Вивчення інформатики в 10-11 класах може здійснюватися за навчальними програмами відповідного профілю.

Для класів філологічного, суспільно-гуманітарного, універсального, художньо-естетичного та спортивного профілів рекомендується користуватися навчальними програмами з інформатики для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів вказаних профілів, розрахованих на 70 годин. Оскільки діяльність учнів названих профілів пов’язана з розв’язуванням інформаційних задач на одержання (пошук), використання та опрацювання інформації, то в даних програмах увага акцентується саме на цих питаннях.

Для класів природничого, технологічного та фізико-математичного профілів рекомендується навчальна програма, розрахована на 140 годин. Проте для шкіл (класів) фізико-математичного профілю практичні завдання можуть відрізнятися вищим рівнем складності. Мета курсу досягається шляхом формування в учнів практичних умінь і навичок роботи із основними складовими сучасного апаратного і програмного забезпечення комп’ютерів, ознайомлення з функціональним призначенням основних пристроїв комп’ютера, з основами технології розв’язування задач за допомогою комп’ютера, починаючи від їх постановки й побудови відповідних інформаційних моделей і закінчуючи інтерпретацією результатів, отриманих за допомогою комп’ютера.

У класах з поглибленим вивченням математики та інформатики курс інформатики може вивчатися за програмами: “Програми для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика і програмування. 8-11 класи” з розрахунку 4 години на тиждень у 8-11 класах та “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика (поглиблений курс). 8-11 класи” (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) з розрахунку 2 години на тиждень у 8-9 класах (всього 140 годин) і 4 години на тиждень у 10-11 класах (всього 280 годин).

Програмою “Інформатика і програмування. 8-11 класи” передбачено поглиблення насамперед розділу алгоритмізації та програмування, вивчення якого починається з 8-го класу. В 11-му класі передбачено виконання учнями проектних робіт, яким передує знайомство з об’єктно-орієнтованим програмуванням. У програмі більш детально розглянуто також роботу з апаратним і програмним забезпеченням.

Навчання за програмою “Інформатика (поглиблений курс) 8-11 класи” у 8-9 класах має на меті опанування учнями елементарними основами знань загальноосвітнього курсу інформатики, вироблення умінь і навичок роботи на комп’ютерах, користування програмним забезпеченням, розроблення програм мовами процедурного програмування. Особлива увага на цьому етапі надається формуванню логічного (математичного, алгоритмічного, операційного) мислення учнів, розвитку їх творчого потенціалу.

На другому етапі (10-11 класи) передбачається поглиблення та розширення змісту базового курсу, посилення його прикладного спрямування, розв’язування завдань підвищеної складності та виконання творчих завдань (самостійне розроблення програмних засобів).

Для складання робочих навчальних планів класів з поглибленим вивченням математики, інформатики та інформаційних технологій слід керуватися Типовим навчальним планом-схемою загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл та профільних класів (наказ Міністерства освіти і науки України “Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 – 2004/2005 навчальні роки” від 25.04.2001 р. №342, додаток №7).

У спеціалізованих школах (класах), гімназіях, ліцеях, колегіумах, зокрема з поглибленим вивченням курсу інформатики, години варіативної частини робочого навчального плану та навчально-виробничої практики можуть використовуватися для вивчення спецкурсів професійного спрямування, базового курсу інформатики у 7-9 класах, пропедевтичного курсу у 2-6 класах за авторськими програмами з відповідним грифом Міністерства освіти і науки України.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах вивчення курсу інформатики передбачається у 10—12-х класах за новою програмою (укладачі Литвинова С. Г., Проценко Т. Г.) із розрахунку 1 година на тиждень.

Реалізація профільного навчання інформатики у 10-11 класах забезпечується системою курсів за вибором (за рахунок варіативного компоненту), які певним чином ураховують інтереси і можливості учнів даного профілю. Курси за вибором, спецкурси та факультативи поглиблюють та розширюють основний курс інформатики відповідно до профілю навчання, надають можливості для організації творчої роботи учнів через систему індивідуальних завдань професійної спрямованості.

Курс за вибором “Основи інформаційних технологій. 10-11 класи” (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) рекомендується вивчати паралельно з основним курсом інформатики в 10-11 класах. Курс вивчається за рахунок годин варіативної складової навчального плану із розрахунку 2 години на тиждень (всього 140 годин) і є засобом практичного закріплення теоретичної підготовки, одержаної учнями на уроках інформатики.

У процесі опанування курсу учні набувають знань і вмінь користуватися прикладними програмами: текстовим та графічним редакторами, електронними таблицями, найпростішими базами даних, комп’ютерними мережами різних рівнів тощо.

Факультативний курс “Програмування Інтернет-орієнтованої графіки. 10 клас” (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) вивчається із розрахунку 1 година на тиждень і складається із чотирьох загальних тем:

  • типи користувацьких графічних редакторів. Властивості. Функції;

  • анімація;

  • верстка і макетування веб-сторінок;

  • інтегрування анімації в різноманітні доданки.

Метою курсу є формування теоретичних знань, умінь і навичок учнів з основ програмування Інтеренет-орієнтованої графіки та практичних навичок використання засобів сучасних інформаційних технологій.

Програма курсу за вибором “Мова розмітки гіпертексту HTML (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) розроблена для профільних 10-11 класів і розрахована на 40 годин. Програма передбачає ознайомлення з поняттями гіпертексту, тегової моделі, з основними тегами мови HTML і засобами розробки веб-сторінок.

Курс за вибором “Основи програмування. 10-11 класи” (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) вивчається із розрахунку 2 години на тиждень (всього 140 годин) в класах з поглибленим вивченням математики та інформатики. Головна мета спецкурсу – формування в учнів знань, умінь і навичок об’єктно-орієнтованих систем візуального програмування, про основні правила і методи складання, редагування та виконання програм в середовищах візуального програмування.

Програма факультативного курсу “Основи радіоелектроніки” (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003) пропонується для 9-11 класів з поглибленим вивченням інформатики та класів фізичного та технологічного профілів. У процесі вивчення курсу учні знайомляться з радіотехнічним виробництвом; із принципами одержання і поширення інформації за допомогою сигналів; із призначенням, структурою і побудовою радіосистем; елементами електронно-обчислювальної техніки, перспективами розвитку радіотехніки й електроніки. На практичних заняттях учні вивчають технічну документацію, загальні правила складання й експлуатації простих електричних схем, що використовуються у комп’ютерах.

Програма факультативного курсу “Формальна логіка” (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003) орієнтована на учнів 8 11 класів і розрахована на дворічний курс навчання. Обсяг навчального часу – 70 годин. При організації занять варто проводити лекційні, семінарські заняття, а також практичні заняття з розв’язання логічних задач. Цікавими формами роботи можуть бути домашні логічні практикуми, виступи з доповідями.

Програма курсу за вибором «Основи комп’ютерної безпеки» (автори: В.П.Пасько, Н.С.Прокопенко) розрахована на викладання в середніх навчальних закладах будь-якого профілю в 10-му або 11-му класах протягом одного півріччя, по одній годині на тиждень, або протягом 8–9 тижнів, по дві години на тиждень загальним обсягом 17 годин. Особливістю курсу є те, що він вимагає наявності інтернет-з’єднання, а також наявності спеціального програмного забезпечення, яке вчителю слід попередньо встановити на всіх комп’ютерах учнів для організації роботи в групах. Крім того, окремі питання курсу можуть вивчатися лише в режимі ознайомлення, без комп’ютера. Після вивчення даного курсу в учнів має бути сформовано необхідний мінімум знань, умінь і навичок успішного використання технологій і засобів захисту інформації, що зберігається на комп’ютері, а також технології захисту під час доступу до мережі Інтернет.

Навчання за програмою курсу за вибором «Основи комп’ютерної графіки» (автори: Ю.О.Дорошенко, І.О.Завадський) може здійснюватися в старших класах середніх навчальних закладів будь-якого профілю протягом 35 навчальних годин. Після опанування матеріалом цього курсу учні мають отримати ґрунтовні знання про:

  • призначення, можливості, засоби, технології і сфери застосування комп’ютерної графіки;

  • принципи побудови растрових і векторних графічних зображень;

  • основні параметри комп’ютерних зображень;

  • принципи організації та типи колірних моделей;

  • поняття про формати графічних файлів, їхні основні характеристики та перетворення;

  • методи обробки зображень у растрових і векторних графічних редакторах;

  • застосування зображень в офісних та гіпертекстових документах, поліграфічних виданнях, мультимедійних програмних засобах.

Вивчення даного курсу передбачає формування стійких навичок учнів щодо використання середовищ графічних редакторів CorelDraw та PhotoShop для:

  • сканування графічних зображень з твердих носіїв та їх векторизації;

  • конструювання та подальшої реалізації графічних алгоритмів інструментальними засобами графічних редакторів;

  • створення растрових і векторних зображень із використанням графічних примітивів;

  • редагування растрових зображень;

  • обробки цифрових фотографій;

  • форматування векторних рисунків, налаштовування їх параметрів;

  • створення простих анімаційних зображень.

Для реалізації завдань розвитку в учнів умінь цілеспрямованого пошуку й систематизації необхідної інформації в мережі Інтернет, спілкування за допомогою електронних засобів обміну інформацією, використання й самостійного освоєння сучасних програмних засобів, формування в учнів теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння Інтернет-простору призначена програма курсу за вибором «Основи Інтернету» (автори: Ю.О.Дорошенко, І.О.Завадський, Н.С.Прокопенко).

Курс розраховано на вивчення протягом одного півріччя, по одній годині щотижня. Однак, навчання за даною програмою може проводитися також протягом 8–9 тижнів, по дві години на тиждень. Протягом 17 навчальних годин заплановано проведення 9 практичних робіт, які є найважливішою складовою курсу.

Серед фундаментальних завдань, покладених в основу програми курсу за вибором «Основи веб-дизайну» (автори: І.О.Завадський, Н.С.Прокопенко), є формування в учнів розуміння принципів організації веб-ресурсів, розвиток навичок роботи з сучасними програмними засобами розробки веб-сторінок, а також виховання культури оформлення сайтів й умінь структурування інформації, розміщеної на них.

Учні, які повністю опанують курс, ознайомляться з трьома підходами до створення веб-сайтів: автоматизованим створенням веб-сайту на безкоштовному сервері, створенням сайту в середовищі графічного редактора сайтів та програмуванням сайту мовою розмітки HTML. Саме ця особливість навчального матеріалу дозволяє вчителю легко варіювати його обсяги та зміст. Наприклад, у навчальних закладах гуманітарного або спортивного профілю може бути доцільним обмежитися автоматизованим створенням веб-сайту, у школах природничого, фізико-математичного та художньо-естетичного профілів з матеріалу курсу можна виключити вивчення мови HTML та Javascript, а в освітніх закладах інформаційно-технологічного профілю курс викладати у повному обсязі.

До змісту навчального матеріалу включено вивчення таких актуальних для вимог сьогодення тем, як використання блогів, веб-просторів, кліпів Flash та динамічного HTML – Інтернет-технологій, які за оцінками провідних фахівців стануть визначальними у найближчому майбутньому.

Курс, розрахований на вивчення протягом 35 годин у старших класах основної школи, є інтеграцією технологічної й дизайнерської складових. Технологічна складова передбачає вивчення мов, програмних засобів і принципів роботи технологій, пов’язаних з розробкою і функціонуванням веб-ресурсів. Складова дизайну стосується проектування інтерфейсу користувача, правил структуризації вмісту веб-сторінок, їх графічного та стилістичного оформлення.

Ґрунтовно вивчити класифікацію комп’ютерних презентацій, методи і способи організації слайдових і потокових презентацій, принципи відтворення графічної, аудіо- та відеоінформації, поняття про комп’ютерну анімацію, принципи дизайну складових елементів презентацій надає можливість навчання за програмою курсу за вибором «Основи комп’ютерних презентацій» (автори: І.О.Завадський, Н.С.Прокопенко, Т.Г.Проценко).

Крім широко відомого офісного застосування Microsoft PowerPoint, у курсі розглядаються ще два сучасні інструментальні програмні засоби розробки презентацій від корпорації Microsoft: Producer і PhotoStory. Застосування Microsoft Producer розширює можливості PowerPoint, даючи змогу комбінувати слайди з відео- та аудіокліпами, збагачувати їх відтворення різноманітними ефектами та настроювати параметри показу презентації за допомогою часових лінійок. PhotoStory — простий і зручний у використанні засіб для створення презентацій на базі колекцій зображень. Названі інструментальні засоби дають змогу суттєво підвищити якість презентаційного матеріалу і тому вміння використовувати їх наразі стає обов’язковим для тих, хто прагне оволодіти технологією комп’ютерних презентацій.

Загальний обсяг даного курсу становить 17 навчальних годин, із яких принаймні 2 години відводиться на створення учнівських проектів. Курс може як доповнювати тему «Комп’ютерні презентації» з базового курсу інформатики, так і замінювати її. Оптимальним є викладання курсу в 10-му класі загальноосвітніх навчальних закладах будь-якого профілю.

Метою курсу за вибором «Основи візуального програмування» (автор І.О.Завадський) є навчання основам сучасного програмування на прикладах розробки Windows-застосувань. Базовою мовою програмування обрано Visual Basic. Особливість вивчення даного курсу полягає у тому, що від учнів не вимагається попереднього знання структурного програмування чи основ алгоритмізації.

Як і для будь-якого навчання програмуванню, запорукою успішності учня є розв’язання ним численних задач. Проте, задачі, що пропонуються за тематикою даного курсу, мають виховувати в учнів не лише уміння складати й програмувати алгоритми, але й розуміння принципів обробки даних, специфічних для Windows-застосувань.

Курс розраховано на вивчення протягом одного навчального року, по одній годині на тиждень. Матеріал може викладатися у старших класах шкіл, ліцеїв та гімназій усіх профілів як у межах базового курсу інформатики, так і доповнюючи його. Слід зауважити, що в навчальних закладах інформаційно-технологічного профілю курс може стати основою для поглибленого навчання технологіям програмування.

Курс за вибором “Інформаційні технології проектування” (автор Ю.О.Дорошенко) рекомендується вивчати паралельно з основним курсом інформатики в 10–11-х класах. Курс вивчається за рахунок годин варіативної складової навчального плану із розрахунку 2 або 4 години на тиждень (всього 70 годин).

Метою вивчення курсу є формування в учнів загального уявлення про автоматизоване проектування, конструювання та підготовку виробництва у різних галузях людської діяльності. При цьому, учні опановують певний обсяг знань та вчаться виконувати нескладні операції автоматизованого проектування та підготовки виробництва простих параметризованих виробів у середовищі професійної системи автоматизованого проектування (САПР).

Вивчення цього курсу дозволить ознайомити учнів з методами і допоміжними засобами, які застосовуються під час конструювання і технологічної підготовки виробництва. Передбачається опанування учнями основ електронної обробки даних та основ організації даних, зокрема, поданих у графічній формі; вивчення алгоритмів і технологій опрацювання графічної і геометричної інформації; основ геометричного моделювання з теорією параметризації; можливостей застосування електронних засобів для конструювання і технологічної підготовки виробництва. Учні ознайомляться з рекомендаціями щодо впровадження САПР у промислове виробництво та з перспективами їхнього розвитку, який супроводжується комплексним впливом на традиційні методи організації конструювання і технологічної підготовки. Цілеспрямоване вдосконалення техніки САПР тісно пов’язано з систематизацією, стандартизацією та інтенсифікацією її застосування у сучасному виробництві.

Курс за вибором “Сучасні офісні інформаційні технології” (автори Ю.О.Дорошенко, В.В.Лапінський та Л.А.Карташова) рекомендується вивчати паралельно з основним курсом інформатики в 10–11 класах за рахунок годин варіативної складової навчального плану із розрахунку 1, 2 чи 4 години на тиждень (всього 70 годин).

Метою курсу є підготовка молоді до активного використання інформаційних технологій у сучасному діловодстві й управлінні; надання знань щодо існуючих норм, правил і способів створення різноманітних документів, способів обміну документами; формування умінь та навичок використання програмно-апаратного забезпечення, яке є основою сучасних комп’ютерно-орієнтованих офісних технологій.

Мета курсу досягається насамперед через ознайомлення учнів з основами інформатики, практичне оволодіння ними сучасних інформаційних технологій та комп’ютерних засобів з ціллю їх активного використання у сучасному діловодстві та управлінні.

Вивчення інформатики в 8–9 класах рекомендується за програмою “Інформатика. 7-9 класи” (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) із розрахунку 1 година на тиждень за рахунок годин варіативного компоненту навчального плану. У програмі немає посилань на конкретні апаратні та програмні засоби, що використовуються при вивченні курсу. Це, з одного боку, забезпечує певну інваріантність програми незалежно від наявної в школі комп’ютерної техніки та програмного забезпечення, а з іншого боку – забезпечує вчителю певну свободу дій і самостійність при вирішенні проблем, зокрема стосовно добору матеріально-технічного забезпечення навчально-пізнавального процесу.

Пропедевтичний курс «Основи інформатики, 7 клас» (автори: В.В.Володін, І.Л.Володіна, Ю.О.Дорошенко, Ю.О.Столяров) (додаток №1) розрахований на вивчення у 7-х класах 12-річної школи протягом 35 годин (1 година на тиждень) або 70 годин (2 години на тиждень). При цьому, більшу частину навчального часу планується відвести для формування умінь і навичок шляхом виконання практичних завдань на комп’ютері. Пропонований навчальний курс є двонапрямленим і складається з двох змістово-процесуальних частин: комп'ютерні технології та комп'ютерні науки, які вивчатимуться як незалежно одна від одної, так і взаємоузгоджено, з певним тематичним чергуванням.

Під час викладання інформатики в 7-му класі авторами курсу пропонується чергувати вивчення окремих тем з розділу комп'ютерних технологій з темами розділу комп'ютерних наук. Це дозволить практично продемонструвати учню єдність інформаційної картини світу, збільшити час, необхідний для формування сталих умінь і навичок, дозволить виконати певні завдання, застосовуючи різні програмні продукти та опановуючи технологію їх використання, неодноразово повертатися (з метою закріплення, узагальнення і систематизації) до формування важливих з теоретичних та практичних позицій понять інформатики.

Увесь курс складається із змістових модулів, кожен з яких містить 2–3 теми. Кожну з тем пропонується завершувати виконанням індивідуального творчого завдання (мініпроекту), що може виконуватися як окремими учнями, так і в складі мікрогруп, як на уроках інформатики, так і на уроках з інших навчальних предметів чи у позаурочний час. Така організація роботи дозволить розширити можливості щодо формування в учнів основних умінь і навичок, продемонструє зв'язок інформатики з іншими дисциплінами, підвищуватиме мотивацію учня щодо успішності свого навчання та сприятиме формуванню творчого ставлення учня до власної навчально-пізнавальної діяльності.

Основними напрямками розгортання змісту курсу є такі:

1. Теоретичний (інформаційний). Передбачається формування в учнів єдиної інформаційної картини світу, початкового цілісного уявлення про інформацію, засоби її отримання, обробки, зберігання, передавання.

2. Технологічний (комп'ютерні технології). Передбачається формування в учнів початкових умінь і навичок роботи на комп'ютері. Має відбутися перше знайомство з принципами застосування комп'ютерних технологій у повсякденному житті та з сучасними програмними продуктами.

3. Алгоритмічний. Передбачається формування початкових навичок постановки, формалізації та розв'язування найпростіших алгоритмічних задач, створення алгоритмічних моделей, знайомство з виконавцями та першим середовищем програмування.

4. Дослідницький. Передбачається формування творчого ставлення учнів до власної навчально-пізнавальної діяльності, уявлень про можливості використання комп'ютерів, інформаційних технологій та комп'ютерних наук у процесі вивчення інших навчальних предметів і проведенні власної пошукової та дослідницької діяльності.

Тематичний облік знань з курсу рекомендується проводити на основі практичних, лабораторних, експериментально-дослідних робіт, пошукових завдань, самостійних та контрольних робіт з основ алгоритмізації, різнорівневого тестування (зокрема комп’ютерного), захисту індивідуальних та групових проектів навчального призначення. Добираючи завдання для проведення тематичного обліку знань, потрібно враховувати індивідуальні особливості як окремих учнів, так і профільну орієнтацію всього класу.

Результатом опанування курсу має стати сформований базовий рівень знань учнів 7-х класів щодо інформаційної складової, умінь і навичок застосування комп’ютерних технологій та розробки алгоритмів, який дозволить продовжити вивчення ними навчального курсу «Основи інформатики» у 8–9 класах.

Програма факультативного курсу “Курс користувача. 7-9 класи” (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) передбачає здійснення першого етапу підготовки учнів до використання комп’ютерів у навчальній діяльності. Програма розрахована на 70 годин. Метою даного курсу є формування в учнів знань, умінь і навичок, необхідних для раціонального використання засобів сучасних інформаційних технологій у процесі навчально-пізнавальної діяльності і проведення профорієнтаційної роботи.

Обов'язковими умовами впровадження експериментальних інтегрованих пропедевтичних курсів «Сходинки до інформатики» для 2-4-х класів та «Інформатика» для 5—6-х класів, програми яких видруковано у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» (№4–5, 2006 р.), є належний матеріально-технічний стан комп'ютерного парку, наявність необхідного програмного забезпечення, дотримання санітарно-гігієнічних вимог та належний рівень підготовленості вчителів.

Викладання інтегрованого навчального курсу «Сходинки до інформатики» у 2-4-х класах та курсу «Інформатика» у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за рахунок варіативної складової навчальних планів (із розрахунку 1 година на тиждень).

Основними завданнями даного курсу є: формування у молодших школярів первинних навичок роботи за комп'ютером, розуміння ними сутності застосування комп'ютера та інформаційних технологій і загальний розвиток дитини.

Підручники «Сходинки до інформатики» ознайомлюють учнів із основними поняттями інформатики, залучають до практичної діяльності на комп'ютері, підтримують вивчення основних предметів (українська мова, англійська мова, природознавство, математика), розвивають пам'ять, просторову уяву, логічне мислення та творчі здібності.

Кожний урок у підручниках для 2-4-х класів подано на розвороті підручника із урахуванням психолого-фізіологічних та вікових особливостей учнів початкової школи.

При вивченні курсу передбачено кілька напрямків навчальної та розвивальної діяльності учнів: пізнавальний, прикладний, алгоритмічний та розвивальний.

Опановуючи курс, учні:

  • засвоюють відомості про призначення комп'ютера, можливості його використання, складові частини, основні принципи роботи;

  • ознайомлюються з властивостями інформації, інформаційними процесами у навколишньому світі;

  • здобувають навички роботи з клавіатурою, пошуку та запуску потрібних програм, підготовки та редагування текстів у текстовому редакторі, складання простих мелодій у середовищі музичного редактора, створення малюнків у графічному редакторі та інше;

  • засвоюють поняття алгоритму, розрізняють їх основні види, вчаться складати і записувати прості алгоритми для виконавців, відшукувати та застосовувати алгоритми у своїй практичній та навчальній діяльності;

• розвивають свої творчі здібності та логічне мислення шляхом виконання творчих завдань.

Підтримка, корекція і пропедевтика знань, умінь і навичок з основних предметів досягається шляхом роботи з різноманітними навчальними, навчально-контролюючими та пропедевтичними програмами з української, російської, англійської мов, математики, довкілля, античної літератури.

Для забезпечення практичної частини уроків інформатики розроблено відповідний програмно-методичний комплекс «Сходинки до інформатики» для 2-5 класів, поданий навчальний матеріал у якому відповідає віковим особливостям учнів, подається в доступній ігровій формі, зацікавлює дітей. Більша частина навчальних програм має тренувальний характер та орієнтована на застосування на етапі формування навичок. Деякі з програм є демонстраційними та можуть бути використані вчителем під час пояснення нового матеріалу або на уроках узагальнення знань. Навчальні програми комплексу «Сходинки до інформатики» сприяють формуванню як міжпредметних зв'язків, так і загальноосвітніх навичок.

Структура уроків курсу «Сходинки до інформатики» відрізняється від традиційних уроків у молодшій школі і складається із трьох частин: теоретичної, практичної та розвивальної.

Теоретична частина може проводитись у формі бесіди, гри, обговорення ситуацій або призначена для підтримки, вивчення навчальних предметів, повторення і закріплення матеріалу. Друга частина — це практична робота учнів за комп'ютерами. Третя частина уроку — це виконання учнями завдань з логічним навантаженням для розвитку пам'яті, кмітливості, ерудиції.

Слід зазначити, що принциповим моментом застосування комп'ютера у початковій школі є те, що відповідний предмет має викладати певним чином підготовлений вчитель початкових класів.

Програма пропедевтичного курсу “Вступ до інформатики. 5-6 класи” (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) призначена для учнів 5 або 6 класів і розрахована на 35 годин (при збільшенні годин на практичні роботи може вивчатися 70 годин). Головною метою вивчення курсу є ознайомлення учнів з основними поняттями інформатики та формування навичок опрацювання інформації за допомогою сучасних комп’ютерних технологій з метою їх широкого застосування для розв’язування навчальних та виховних задач (випуск шкільних газет та журналів, малювання, комп’ютерне листування, пошук інформації, участь у телекомунікаційних проектах тощо).

Програма факультативного курсу Прикладна інформатика (автори Журавльова Л.А., Бодрик О.О.) розрахована на школярів віком 5-17 років. Фундаментальний підхід, покладений в основу даної програми, ґрунтується на практичній діяльності.

Навчання за програмою за модульно - кредитною системою здійснюється за 9-ма етапами (модулями), кількість занять в кожному з них зумовлюється концепцією практичного навчання і наскрізної підготовки (загальна кількість навчальних годин-306).

Кожний модуль містить такі тематичні підрозділи:

    1. Інформаційні технології.

    2. Операції з текстом.

    3. Таблиці.

    4. Бази даних.

    5. Графіка і мультимедіа.

    6. Програмування,

складність яких поетапно зростає.

Сукупність компетенцій, передбачених даною Програмою, формується на інтуїтивно-практичній основі з використанням методів викладання, що включають демонстрації, показ, ілюстрації та опанування способів діяльності.

Навчання інформатики у 10-11-х класах загальноосвітніх навчальних закладах буде здійснюватися за підручником “Інформатика” (автори Гуржій А.М., Зарецька І.Т., Колодяжний Б.Г., Соколов А.Ю.) видавництва “ Факт, Навчальна книга».

Текст підручника написано доступною мовою, що дає змогу учневі в разі потреби самостійно опановувати навчальний матеріал. Цьому сприяє наявність прикладів розв’язання типових задач, виділення жирним шрифтом понять, правил і найбільш важливих тверджень.

Після кожного пункту наведено питання, призначені для самоперевірки засвоєння теоретичного матеріалу. Підручник може бути використано у класах з різною підготовкою учнів, що надасть можливість вчителю реалізувати диференційований підхід до навчання.

Навчальний матеріал посібника «Базовий курс інформатики» (у 2-х книгах) авторів В.Д.Руденко, О.М.Макарчук, М.О.Патланжоглу розрахований на учнів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій для вивчення теоретичних основ базового курсу інформатики.

Матеріал навчального посібника «Інформатика. 10-11 клас», у 2-х книжках. 3-є видання (автор Глинський Я.М.) охоплює тематичні розділи курсу інформатики як із вивчення основ алгоритмізації та програмування, так і з вивчення інформаційних технологій. Матеріал, викладений у посібнику, є джерелом теоретичних відомостей та може бути використано як засобом навчання під час проведення практичних робіт.

У серії навчальних посібників «Word’97&2000 для початківця», «Excel’97&2000 для початківця», «Інтернет для початківця» автора Шестопалова Є.А. назви, нумерація, зміст розділів і тем уроків відповідає поурочному плануванню. Основним засобом оцінювання знань та навичок учнів автор вважає практичне виконання завдань прикладного змісту. Наприкінці кожного параграфа вміщені питання для самоконтролю та завдання для практичного виконання, завдяки чому учень має можливість узагальнити й систематизувати вивчене.

Матеріал курсу, викладений у навчальному посібнику «Інформатика. 10-11» (автори: Білоусова Л.І., Муравко А.С., Олефіренко Н.В.), послідовність його викладу визначається внутрішньою логікою, взаємопов’язаністю та взаємозалежністю визначених змістових ліній базового курсу. Навчальний посібник відповідає змісту Програми з інформатики для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів універсального профілю (автори: Жалдак М.І., Морзе Н.В., Мостіпан О.І.

Інформаційна складова курсу, запропонована авторами, охоплює коло питань, пов’язаних із сутністю інформації та інформаційних процесів, їх значенням у житті людини і суспільства. Технічна складова знайомить із сучасними апаратними засобами опрацювання інформації, висвітлює способи реалізації інформаційної взаємодії людини з комп’ютером. Технологічна складова передбачає ознайомлення учнів із методами та прийомами застосування загальнопоширених програмних середовищ опрацювання інформації, а складова моделювання розкриває теоретичні та практичні засади щодо створення інформаційних моделей дослідження об’єктів та їх подальшою реалізацією у середовищі програмування.

Зміст поняття «алгоритм» є ключовим у тематичному розділі «Основи алгоритмізації та програмування». Використання навчального матеріалу посібників Т.П.Караванової «Основи алгоритмізації та програмування 777 задач з рекомендаціями та прикладами», «Інформатика. Основи алгоритмізації та програмування (процедурне програмування)”, «Методи побудови алгоритмів та їх аналіз. Необчислювальні алгоритми» надасть можливість учням сформувати навички побудови алгоритмів, їх реалізації в інтегрованому середовищі програмування TurboPascal 7.0 та аналізу отриманих результатів. Матеріал, викладений у посібниках просто, доступно і лаконічно, також буде корисним учням під час підготовки до олімпіад, конкурсів, турнірів.

Суттєву допомогу у вирішенні комплексу завдань щодо формування вмінь учнів застосовувати Інтернет для вирішення найрізноманітніших питань, що виникають у сферах навчання та повсякденному житті, а також сформувати навички в учнів самостійного опанування комунікаційними технологіями майбутнього може надати навчальний посібник «Основи Інтернету» (автори: О.М. Левченко, І.О. Завадський, Н.С. Прокопенко). Змістовна складова посібника підтримує навчання за відповідною програмою курсу за вибором «Основи Інтернету»: широта кола висвітлених питань поєднується із методичною коректністю подання матеріалу та легкістю літературного стилю.

Посібник складається із 9 розділів, перший з яких є оглядовим, а кожен наступний висвітлює одну чи декілька споріднених технологій Інтернету. Кожен розділ містить теоретичну частину, одну чи дві практичні роботи, завдання для самостійного виконання й набір тестових завдань. До складу теоретичної частини включено й опис методики використання програмних засобів, необхідних для вивчення тієї чи іншої технології.

Видавничою група BHV за підтримки Microsoft Corporation підготовлена серія навчально-методичних посібників для учителів інформатики.

Матеріал, викладений у виданні «Організація служби підтримки в школі», допоможе учителю налаштувати роботу сучасного апаратного та програмного забезпечення, а також первинного адміністрування ОС Windows XP Professional і комп’ютерної мережі. У збірці також детально розглянути питання щодо проведення профілактичних заходів та підтримки безпеки комп’ютерів і мережі.

Навчально-методичні посібники «Основи програмування”, «Основи комп’ютерних мереж і Інтернету» та «Інформаційні технології в навчанні» містять детальні рекомендації для вчителя щодо організації проектної роботи з учнями під час вивчення основ візуального програмування та можливостей інформаційно-комунікаційних технологій.

Структура навчального посібника «Основи інформатики, 7 клас» (автори: І.Л.Володіна, В.В.Володін, Ю.О.Дорошенко, Ю.О.Столяров) повною мірою відповідає навчальній програмі даного курсу. Текст посібника та ілюстративний матеріал зручні для сприйняття та відповідають психофізіологічним і віковим особливостям учнів 7-х класів та ергономічним вимогам до такого роду друкованих видань. Послідовність викладання навчального матеріалу визначається внутрішньою логікою, взаємопов’язаністю та взаємозалежністю визначених змістових ліній курсу.

Навчальний матеріал посібника викладено від імені героїв, які є однолітками учнів, для яких його створено. У такий спосіб автори забезпечують баланс між інтенсивним інтелектуальним та психологічним навантаженням і комфортним відчуттям дитини.

Дидактичні особливості, типологія уроків, форми, засоби і методи навчання інформатики, методичні вказівки вчителю щодо вивчення всіх тем базового курсу інформатики детально висвітлені у навчально-методичному посібнику «Методика навчання інформатики, ч. 1-4» Н.В.Морзе. Матеріали, систематизовані автором у 4-х книгах, допоможуть молодому вчителю інформатики чітко визначити перспективи навчання, а досвідченому –забезпечити ефективну організація навчально-виховного процесу.

При вивченні основ веб-програмування учитель має можливість звернутися до методичного посібника «Вивчення Web-програмування в школі» (автори Рамський Ю.С., Іваськів І.С.), у якому авторами детально виписана як методика викладання вказаної теми, так і наведені приклади та шаблони веб-сторінок. Матеріали даного методичного посібника доречно використовувати учителям, які працюють за навчальною програмою «Мова розмітки гіпертексту HTML» (автор Лисенко Т.І.)

Методику вивчення інформаційно-пошукових систем мережі Інтернет висвітлено у відповідному посібнику для учителів Рамським Ю.С.та Рєзіною О.В. Автори рекомендують використовувати методи аналізу та порівняння при вивченні даної навчальної теми з метою систематизації знань учнів про принципи організації пошуку інформації в глобальній мережі та її опрацьовуванню. Наведені у посібнику приклади сприятимуть посиленню творчо-діяльнісного компоненту навчання.

Бази даних – одна із тих навчальних тем, при опануванні якої учні мають утруднення. У цьому разі учителю варто звернутися до матеріалів методичного посібника «Проектування і опрацювання база даних» авторів Рамського Ю.С.та Цибко Г.Ю. У посібнику надані також рекомендації щодо реалізації розвивальної і виховної складової уроку з даної теми.

При організації навчально-виховного процесу і оснащенні навчального середовища в кабінеті інформатики слід користуватись „Положенням про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів”, (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України 20.05.2004 №407, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.06.2004 р. № 730/9329) та Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 16.03.2004 року № 81 „Про затвердження Правил безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.05.2004, за № 620/9219.

Використання комп’ютерної техніки на уроках збільшує навантаження на дитину. Тому керівникам навчальних закладів необхідно постійно контролювати дотримання вимог Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63 та Державних санітарних норм і правил улаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп’ютерах, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.12.98 № 9.

Усі навчальні програми з інформатики (крім безмашинного варіанту) розраховані на вивчення інформатики за умов постійного доступу учнів до комп’ютерів. На кожному уроці інформатики класи діляться на підгрупи так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем, але не менше 8 учнів у підгрупі (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 року №128).

За рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, за рахунок бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів (лист Міністерства освіти і науки України від 07.05.2004 року №1/9-252).

Оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики здійснюється згідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики з кожної теми курсу, що видрукувані у науково-методичному журналі “Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах”, №1, 2006 р.

Своєчасна і систематична перевірка знань учнів виконує не лише контролюючу функцію, а і дозволяє побачити учням свої успіхи, їх динаміку, невдачі. Найбільш прогресивною в цьому напрямі стає модульно-рейтингова система навчання і оцінки успішності учнів. Недоліком у традиційному контролі і оцінюванні знань є дискретність формування знань і навичок. Багато хто з учнів, отримавши оцінку на уроці сьогодні, на завтра вже не так ретельно виконує завдання, як вимагається. З цієї причини з’являються прогалини в знаннях, над усуненням яких потім працює цілий колектив: вчитель, учень, його батьки, друзі. Не допустити цього можна, створивши умови, за яких учень буде змушений працювати систематично. Вирішенню цього і служить модульно-рейтингове навчання, яке пов’язує підсумковий контроль з етапно-компонентним оцінюванням і введенням відповідного рейтингу.

Вимоги сучасного суспільства до загальноосвітньої школи з одного боку, i інтереси особистості, що розвивається, з іншої, викликають необхідність нового підходу до організації навчально-виховного процесу школи. Особливу актуальність набуває зараз проблема формування самостійності мислення учнів, спроможність отримувати, аналізувати інформацію і приймати адекватні рішення, використовувати в практичній діяльності нові інформаційні технології.

Суспiльно-необхiдною стає диференціація навчання відповідно до здібностей учнів, урахування їх реальних можливостей, потреб, інтересів i нахилів. На практиці це виражається в різноманітних методах i формах індивідуалізації i диференціації, адаптації навчання до вікових та індивідуальних особливостей учнів через використання технологій кооперативного навчання, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, технології опрацювання дискусійних питань.

Вдало реалізують у своїй роботі інтерактивні педагогічні технології навчання Заслужений учитель України Лисенко Т. І., яка викладає інформатику у Полтавському обласному ліцеї-інтернаті для обдарованої молоді при Кременчуцькому педагогічному училищі ім. А.С.Макаренка; вчитель-методист Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ст..№4 Києво-Святошинського району Київської області М’якенька Т.М.; вчитель-методист Севастопольської гімназії №2 Хаєцький В.В. Цікавими є досвіди роботи учителів-методистів Мотурнака Є.В. (навчально-виховний комплекс-ліцей №100 м. Дніпропетровська) та Колодрібської К.Т. (Чернівецький ліцей №1 математичного та економічного профілів). У своїй роботі ці учителі поєднують ігрові технології навчання зі спонукально-заохочувальним контролем рівня навченості. У системі роботи цих учителів вирішальним фактором впливу на ефективність проведення навчальних занять з інформатики стала системність проведення психодіагностичних досліджень учнів.

Національною доктриною розвитку освіти, затвердженою Указом Президента України, у якості стратегічної мети визначено забезпечення громадянам рівного доступу до якісної освіти. Одним із шляхів вирішення цього завдання є перехід до зовнішнього оцінювання та повсякчасне здійснення моніторингу якості освіти.

Досвід проведення зовнішнього оцінювання з навчальних предметів переконливо засвідчує необхідність попередньої підготовки учнів до особливої форми контролю, якою є тестування. Тому доцільно в навчальному процесі разом з традиційними формами перевірки знань і вмінь учнів з інформатики під час проведення комплексних практичних робіт включати тестові форми контролю, використовуючи усе розмаїття форм тестових завдань.

Вважаємо за необхідне аналізувати на заняттях з інформатики результати контрольних робіт, проведених у формі тестів, з метою виявлення типових помилок та їх усунення. Увагу приділяти змістовому розкриттю основних понять, тлумаченню сутності методів і меж їх використання, демонстрації можливостей застосування теоретичних знань для розв’язування задач прикладного характеру, умінню користуватися даними різних типів.

У 2007–2008 навчальному році проведення державної підсумкової атестації з інформатики передбачається на вибір учня в усній формі (за білетами), у формі захисту творчих робіт зі створення прикладного програмного забезпечення підтримки навчально-виховного процесу та проведенням тестування.

Міністерство освіти і науки України рекомендує проводити обов’язкову державну підсумкову атестацію з інформатики для класів інформаційно-технологічного профілю та класів із поглибленим вивченням інформатики.







Схожі:

Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2007-2008 навчальному році iconІнструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2010-2011 навчальному році
Комп’ютер у школі та сім’ї”, №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному...
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2007-2008 навчальному році iconІнструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2010-2011 навчальному році
Комп’ютер у школі та сім’ї”, №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному...
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2007-2008 навчальному році iconІнструктивно-методичний лист про вивчення інформатики у 2010-2011 навчальному році
Комп’ютер у школі та сім’ї”, №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному...
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2007-2008 навчальному році iconІнструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2009-20010 навчальному році
Комп’ютер у школі та сім’ї”, №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному...
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2007-2008 навчальному році iconПроект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2009-2010 навчальному році
Комп’ютер у школі та сім’ї”, №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному...
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2007-2008 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2012-2013 навчальному році за основу взято лист монмс україни
Особливо гостро стоїть питання поглибленого вивчення інформатики та сучасних мов програмування
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2007-2008 навчальному році iconПогоджен о Завідуючий рмк відділу освіти Котелевської райдержадміністрації Н. В. Сахно
Про вивчення інформатики у 2011/12 навчальному році (Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2012-2013 навчальному році...
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2007-2008 навчальному році iconІнструктивно-методичний лист про вивчення математики в 2010-2011 навчальному році
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів,...
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2007-2008 навчальному році iconІнструктивно методичний лист про вивчення математики у 2010-2011 навчальному році
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів,...
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2007-2008 навчальному році iconІнструктивно-методичний лист Про роботу дошкільних навчальних закладів
Доводимо до Вашого відома зміст інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20. 06....
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2007-2008 навчальному році iconМетодичний лист про вивчення фізичної культури у 2009-2010 навчальному році
Типовими навчальними планами для загальноос¬вітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 05. 02. 2009р.,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи