Інтерактивні методи навчання icon

Інтерактивні методи навчання




Скачати 229.19 Kb.
НазваІнтерактивні методи навчання
Дата конвертації11.01.2013
Розмір229.19 Kb.
ТипДокументи
джерело
1. /Metodu_navch/_НТЕРАКТИВН_ МЕТОДИ НАВЧАННЯ.doc
2. /Metodu_navch/_нтерактивн_ методи навчання на уроках _нформатики.doc
3. /Metodu_navch/estafeta.doc
4. /Metodu_navch/igra.doc
5. /Metodu_navch/Використання модульнох технолог_х п_д час вивчення математики.doc
6. /Metodu_navch/Виступ педрада.doc
7. /Metodu_navch/Вместо стороннего наблюдателя.doc
8. /Metodu_navch/Деяк_ форми контролю на уроц_ математики.doc
9. /Metodu_navch/Диференц_ац_я навчання на уроках математики.doc
10. /Metodu_navch/Досв_д - Диференц_ац_я навчання на уроках математики.doc
11. /Metodu_navch/Модульний пос_бник каф ПМ ПО_ППО.doc
12. /Metodu_navch/Педагогические технологии.doc
13. /Metodu_navch/Педтехнолог_х_реферат.doc
14. /Metodu_navch/Технологии РО.doc
Інтерактивні методи навчання
План проведення заняття
Коричневого кольору
Застосування ігрової методики при навчанні інформатиці учнів (молодшого шкільного віку) Гра Зіпсований телефон
Використання модульної технології під час вивчення математики
Виступ на засіданні педради з питання
Вместо стороннего наблюдателя активный участник :: Как преодолеть сложности использования интерактивных методов и превратить их слабые стороны в сильные
Деякі форми контролю на уроці математики
Комсомольська гімназія імені в. О. Нижниченка методичний кабінет Методична проблема: Кириченко Т. Г., вчитель математики та інформатики, спеціаліст вищої категорії Інноваційні технології навчання
Комсомольська гімназія імені в. О. Нижниченка методичний кабінет Методична проблема: Кириченко Т. Г., вчитель математики та інформатики, спеціаліст вищої категорії Інноваційні технології навчання
Модульний посібник Полтава-2006 удк: 371 (038) ббк 74 я 2+74. 0 П 48 Удосконалення педагогічної майстерності в умовах особистісно зорієнтованої освіти: Модульний посібник
Руководство по усвоению учебного материала Цели: определить положительные характеристики и ограничения технологий поддерживающего обучения; выявить пути совершенствования технологий поддерживающего обучения
Реферат на тему: Педагогічні технології як засіб забезпечення цілей освітньої програми
Статья отражает способы проблемной организации образовательного процесса. Что бы Вы добавили к данной информации? Задание Составьте перечень вопросов, ответы на которые Вы хотели бы получить

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Методи педагогічного впливу. Підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності добору і використання різноманітних, найбільш адекватних навчальній темі методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу. Традиційне тлумачення терміну “методи навчання” є таким: це “упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на розв’язання навчально-виховних завдань” [1]. На практиці буває важко визначити чіткі межі між різними методами навчання: вони перетинаються, доповнюють один одного, складаються в комплексний “пакет”, систему прийомів, за допомогою яких педагог і учні реалізують поставлені цілі. Вибір методів навчання зумовлений: цілями навчання; змістом навчального матеріалу та специфікою предметної області; темпом та терміном процесу навчання; стилем навчання та рівнем педагогічної майстерності педагога; дидактичним та матеріально-технічним забезпеченням процесу навчання; рівнем підготовки учнів. Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Педагог самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання. При плануванні конкретних уроків педагогу необхідно враховувати, що будь-який метод навчання має тією чи іншою мірою забезпечувати: активну участь учнів у процесі навчання; встановлення зворотного зв’язку в системі “педагог–учень”; можливість застосування набутих навичок і знань в реальних життєвих та навчальних ситуаціях; розвиток цільових навичок поведінки (самостійної творчої діяльності, роботи в малих групах); мотивацію учнів до підвищення ефективності своєї діяльності на заняттях і в реальних ситуаціях; можливість отримувати знання на груповому та індивідуальному рівнях. У процесі навчання найбільш доцільно використання, в першу чергу, тих методів, при яких: в учнів розвивається бажання до творчої, продуктивної праці; учні прагнуть до активних дій, досягають успіхів і мотивують власну поведінку; відпрацьовуються моделі поведінки, необхідні для успішної професійної чи підприємницької діяльності. Цим вимогам найбільш відповідають інтерактивні методи навчання (ІАМН). Слово “інтерактив” (пер. з англійської “inter” – “взаємний”, “act” – діяти) означає взаємодіяти. Інтерактивний метод – це спосіб взаємодії через бесіду, діалог. Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів. ІАМН передбачають фронтальну роботу учнів та роботу малими групами. Найбільш ефективні результати можна отримати при організації роботи учнів малими групами. Правила організації інтерактивного навчання: 1. У роботу повинні бути залучені (в тій чи інший мірі) всі учні; 2. Активна участь учнів у роботі має заохочуватися; 3. Учні мають самостійно розробити та виконувати правила роботи у малих групах; 4. Учнів під час використання ІАМН не повинно бути більш 30 осіб. Тільки в цьому випадку можлива продуктивна робота у малих групах; 5. Навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до роботи у великих та малих групах. Практика показує, що при використанні ІАМН, учні запам’ятовують: 80% того, що висловлювали самі; 90% того, що робили самі. Поліпшується не тільки запам’ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті. Використання інтерактивних методів навчання в малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси і т


Сучасна школа стоїть перед прикрим фактом: в умовах традиційних форм та методів навчання школярі, пасивно отримуючи інформацію, не вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають.

Натомість соціальне замовлення не тільки України, а й світового співтовариства вимагає перш за все людей, здатних самостійно самовдосконалюватися. Це знайшло відображення і у доповіді ЮНЕСКО “Освіта: прихований скарб”, де проголошено: “Людина має навчитися:

  • пізнавати, тобто оволодівати інструментарієм, необхідним для розуміння того, що відбувається у світі;

  • діяти таким чином, щоб робити потрібні зміни у середовищі свого мешкання;

  • жити в суспільстві, беручи участь у всіх видах людської діяльності” [6, 31].

Слід звернути увагу на третій пункт, що також є кризовим моментом сучасної шкільної освіти, адже відійшовши від тоталітарного розуміння та культивування колективу та колективізму, наша школа часто заходить на позиції крайнього, деструктивного індивідуалізму, формуючи випускника, неготового до життя, а особливо до плідної спільної роботи в колективі, де йому доведеться жити та працювати.

Нова школа матиме справу з індивідуальністю, самобутністю особистості, оскільки індивідуальність є головним принципом етики і мусить виступити керівним методологічним положенням у вихованні й навчанні.

Цілеспрямований розвиток індивідуальності можливий лише тоді, коли теорія освіти не декларуватиме необхідність творчості педагога і творчості школяра, а систематично за допомогою доцільних методів втілюватиме її у навчально-виховному процесі. Особистісно-зорієнтоване навчання у цьому плані є досить перспективним, оскільки воно виходить із самоцінності особистості, її духовності та суверенності. Його метою є формування людини як неповторної особистості, творця самої себе і своїх обставин. Відповідне методичне забезпечення має ґрунтуватися на діалогічному підході, який визначає суб'єкт-суб'єктну взаємодію учасників педагогічного процесу, їх самоактуалізацію і самоорієнтацію. Технології такого спрямування передбачають перетворення суперпозиції вчителя і субординізованої позиції учня в особистісно рівноправну позицію. Вона й дає дитині можливість бути суб'єктом навчальної діяльності, що сприяє практичній реалізації її прагнення до саморозвитку, самоствердження.

Визначальним для особистісно-зорієнтованого навчання має бути соціокультурний діалог у системі “педагог – дитина” на основі її розуміння, прийняття і визнання.

Якнайактивніше сприяють цьому інтерактивні методи навчання, що активно розробляються останнім часом. Завдяки закладеним в їх суть самостійній діяльності та груповій взаємодії вони можуть бути корисними та перспективними для вчителя та для учнів.Теоретичною основою запровадження інтерактивних методів навчання мусять бути  системний, особистісно-зорієнтований та діяльнісний підходи до побудови дидактичних процесів; теорія оптимізації педагогічного процесу (Ю.К.Бабанський, М.М.Поташник), а також інваріантність процесу навчання, уроку як конкретної форми існування процесу засвоєння знань і методу навчання як мікродіяльності навчання.

Методологічною основою – розробки сучасних українських та зарубіжних педагогів у галузі методів та технологій навчання. Теоретичні та практичні розробки в цій галузі належать В.Гузєєву, А.Гіну, О.Пометун, Л.Пироженко, А.Фасолі.Термін “інтерактивний” прийшов до нас з англійської і має значення “взаємодіючий”. Існують різні підходи до визначення інтерактивного навчання. Одні вчені визначають його як діалогове навчання: “Інтерактивний – означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання – це перш за все діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня” [5, 4]. Ми схиляємося до визначення, О.Пометун та Л.Пироженко: “Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці)…”[12, 7].

Інтерактивне навчання не є зовсім новим, адже подібні підходи застосовувалися з давніх часів, а протягом короткого часу на початку радянської педагогіки були дуже поширеними в школі (лабораторне та бригадне навчання 20-х років).Які сильні сторони інтерактивних методів навчання? Перш за все – підвищення “ККД” процесу засвоєння інформації. За даними американських вчених, під час лекції учень засвоює всього лиш 5% матеріалу, під час читання – 10%, роботи з відео/аудіоматеріалами – 20%, під час демонстрації – 30%, під час дискусії – 50%, під час практики – 75%, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання – 90%. [12, 9]. Як бачимо, відносно пасивні методи навчання (коли учень лише засвоює та відтворює інформацію) мають на рівень (в 5-10 разів!) нижчу ефективність, ніж активні та інтерактивні.Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку (це особливо важливо для старшокласників). Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності.

Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання.

На нашу думку, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі. На жаль, навіть старшокласники часто не мають цих навиків (це помічає кожен педагог-практик, коли відбувається підготовка до якогось позакласного заходу і починаються “цікаві” процеси в колективі: спочатку всі претендують на роль лідера, а коли доходить до реального продукування ідей і їх  втілення в життя, клас стає пасивним і всі чекають на зовнішнє керівництво. В слабкоорганізованому класі колектив відразу пасивний, керівника доводиться призначати “згори”, але обов’язково знайдеться “непокірний”. Тобто не відбувається нормального процесу розподілу ролей, взаємодії, прийняття рішень та їх виконання. Учні не здатні, оскільки не вміють, а не вміють тому, що їх не навчили співпрацювати. А саме ці навички будуть корисними і постійно застосовуваними в дорослому житті. При правильному, спланованому і систематичному застосуванні інтерактивних методів цю проблему можна розв’язати.

Інтерактивні методи навчання є частиною особистісно-зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу.

Сутність і види інтерактивних методів навчання.Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі – спільну роботу та взаємонавчання всього класу.Час обговорення в малих групах – 3-5 хвилин, виступ – 3 хвилини, виступ при фронтальній роботі – 1 хвилина.

Групові методи:

  1. Робота в парах.Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.

  2. Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).

  3. Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.

  4. 2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов’язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.

  5. Карусель. Учні розсаджуються в два кола – внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу – для дискусії (відбуваються “попарні суперечки” кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).

  6. Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: “спікер” – керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), “секретар” (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), “посередник” (стежить за часом, заохочує групу до роботи), “доповідач” (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи). Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.

  7. Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.

Фронтальні методи:

  1. Велике коло. Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення.

  2. Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний “мікрофон”.

  3. Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу “можна зробити такий висновок…”, “я зрозумів, що…”

  4. Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.

  5. Аналіз дилеми (проблеми). Учні в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно). Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, “чи платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити?”).

  6. Мозаїка. Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала один вірш Т.Шевченка, після переформування перша нова група повинна узагальнити тематику всіх опрацьованих віршів, друга – ідейне навантаження, третя – образи, четверта – форму).

 Інтерактивне навчання на практиці.

Вимоги до впровадження інтерактивного навчання.

Як було зазначено вище, існують вимоги щодо реалізації інтерактивних методів навчання, невиконання яких може звести їх ефективність до нуля. Це насамперед такі:

Необхідно провести вступне заняття, адже учні абсолютно не знайомі з подібними методами роботи, що різко змінюють усталений стиль навчання. На цьому занятті слід: по-перше, чітко і зрозуміло пояснити, що таке інтерактивне навчання, по-друге, довести до відома учнів та опрацювати з ними правила роботи в групах, складені у зрозумілій формі (практиці їх було розмножено і видано кожному учневі для вклеювання в зошит):

Правила для учнів:

Кожна думка важлива. Не бійся висловитися! Ми всі – партнери! Обговорюємо сказане, а не людину!
Обдумав, сформулював, висловив! Говори чітко, ясно, красиво! Вислухав, висловився, вислухав! Тільки обґрунтовані докази! Вмій погодитися і не погодитися! Важлива кожна роль.


Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати.

До кожного заняття слід сумлінно готуватися. “Легке” за формою інтерактивне навчання надзвичайно важке для вчителя, адже добитися дисципліни і уваги за рахунок “сидіть тихо!” неможливо. Окрім того, потрібно спланувати впровадження, робити його поступово. “Краще ретельно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені “ігри” [12, 11].

“В роботі повинні бути задіяні в тій чи іншій мірі всі учні” [5, 5]. Справді, сильні учні, а також особистості з високим рівнем контактності будуть проявляти вищу активність, ніж замкнуті і слабкі. Проте слід постійно “втягувати” їх в роботу, створювати ситуації успіху.

“Інтерактивні технології – не самоціль”[12, 11]. Потрібно постійно контролювати процес, досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядати стратегію і тактику роботи, шукати і виправляти недоліки.

Урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) – 1-2 методи за урок.

Слід поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами. Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Це один з багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети і приносять результат тільки в поєднанні з іншими.

 Процес впровадження.

Впровадження інтерактивних методів навчання відбувалося за логікою “від простого до складного”, паралельно застосовуючи як фронтальні, так і групові методи за такою схемою:



У процесі застосування інтерактивного навчання постійно виникали різні проблеми та труднощі. Вважаємо за доцільне їх навести, щоб показати практичний бік інтерактивного навчання.
Отже, типові проблеми:

  1. Головна проблема: учень часто не має (!) власної думки, а якщо і має, боїться її висловлювати її відкрито, на весь клас. Самі учні пояснюють це так: “В нас рідко запитують власну думку”, “Чи цінна моя думка?”, “А раптом вона не співпаде з думкою вчителя чи колективу?”, “Вона суперечить думці учня, що має в класі авторитет з цього предмету” тощо.

  2. Часто школярі не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення.

  3. Учень не готовий в процесі обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс.

  4. Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи.

  5. Труднощі в малих групах: лідери намагаються “тягнути” групу, а слабші учні відразу стають пасивними.

  6. Часто трапляється висловлення відверто антисуспільних думок з метою завоювання “авторитету”, привертання уваги. При обговоренні замість аргументувати свою думку, учень починає демагогію: “Ви ж самі сказали, цінною є кожна думка, а я так думаю і Ви мене не переконаєте!”

Проте за умови вмілого провадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення.При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація.Як показали результати педагогів-практиків, після запровадження цих методів можна констатувати наступні зрушення:

  1. учні набули культури дискусії;

  2. виробилося вміння приймати спільні рішення;

  3. поліпшились вміння спілкуватися, доповідати;

  4. якісно змінився рівень сприйняття учнями української літератури – він набув особистісного сенсу, замість “вивчити”, “запам’ятати” стало “обдумати”, “застосувати”;

  5. якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.

Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня.

Інтерактивна робота в малих групах дасть змогу вам набути навичок спілкування та співпраці.

Після того. як вчитель об'єднав вас у малі групи і ви отримали завдання, ваша група за короткий час (3-5 хв.) повинна виконати це завдання та представити результати роботи своєї групи .

Пропонуємо правила роботи в малих групах, які допоможуть вам організувати свою роботу.

  1. Швидко розподіліть ролі в групі. Визначтесь, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. Намагайтесь виконувати різні ролі.
    Головуючий (спікер):

    • зачитує завдання групи;

    • організовує порядок виконання;

    • пропонує учасникам групи висловитись по черзі;

    • заохочує групу до роботи;

    • підбиває підсумки роботи;

    • за згодою групи визначає доповідача.

Секретар:

    • веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;

    • як член групи має бути готовим висловити думку групи при підбитті підсумків або допомогти доповідачеві.

Посередник:

    • стежить за часом;

    •   заохочує групу до роботи.


Доповідач:

    • чітко висловлює думку, до якої дійшла група;

    • доповідає про результати роботи групи.

  1. Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.

  2. Дотримуйтесь правил активного слухання, головне — не перебивайте один одного.

  3. Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею.

  4. Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.

  5. Намагайтеся дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка і вона має право на існування.

КОЛО ІДЕЙ

Метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми. Порядок проведення:

  • вчитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах;

  • після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє лише один аспект проблеми, яку ви обговорювали;

  • групи висловлюються по черзі, поки не буде вичерпано всі відповіді;

  • під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей;

  • коли всі ідеї з вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому і підбити підсумки роботи.

АКВАРІУМ

Такий вид діяльності на уроці допоможе вам вдосконалити навички роботи в малих групах.
Після того як учитель об'єднав вас у дві-чотири групи і запропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти) та утворює своє маленьке коло.

Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:

  • прочитати вголос ситуацію;

  • обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;

  • дійти спільного рішення за 3-5 хв.

Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись в хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за визначеними правилами дискусії. Після закінчення 3-5 хвилин група займає свої місця, а клас обговорює:

  • чи погоджуєтесь ви з думкою групи;

  • чи була ця думка достатньо аргументована, доведена;

  • який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим.

Після цього місце в “Акваріумі” займає інша група та обговорює наступну ситуацію.

Усі групи по черзі мають побувати в “Акваріумі”, і діяльність кожної з них мусить бути обговорена класом.

Це – ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.

Вчитель на уроці називає проблему, яку треба розв'язати, та запрошує вас взяти участь в її обговоренні шляхом колективного обдумування – мозкового штурму, який організовується за такими етапами:

  1. Обрана вами проблема або проблемне питання записується на дошці або папері, щоб під час роботи цей запис був перед очима.

  2. Всі учасники штурму, думаючи про проблему, висувають ідеї щодо розв'язання. Ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними.

  3. Учень записує на дошці всі ідеї, що пропонуються.

  4. Коли всі присутні вважатимуть кількість поданих ідей достатньою, їх висування припиняється.

  5. Після того як майже всі ідеї зібрано, їх групують, аналізують, розвивають групою.

  6. Вибираються ті ідеї, що, на думку групи, допоможуть вирішенню поставленої проблеми.

Під час “мозкового штурму” найбільш ефективними правилами поведінки є такі:

  • намагайтеся зібрати якомога більше ідей щодо вирішення задачі або проблеми;

  • заставте працювати свою уяву: не відкидайте ніяку ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;

  • можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників;

  • не обговорюйте, не критикуйте висловлення інших, не намагайтеся давати оцінку запропонованим ідеям.

МЕТОД “ПРЕС”

Метод “Прес” використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється, переконати інших у вашій правоті. Метод дасть вам можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано, в чіткій та стислій формі, впливати на думку ваших співрозмовників.
Щоб бути чітким та переконливим, ваше висловлювання повинно мати таку структуру й етапи :

  1. Позиція: почніть зі слів “Я вважаю, що ...” та висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору.

  2. Обґрунтування: починаючи словами “...тому, що...”, наведіть причину появи цієї думки, тобто поясніть, на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.

  3. Приклад: продовжуйте висловлювання словом “... наприклад...” та наведіть факти, дані, що підтверджують вашу позицію.

  4. Висновки: закінчте висловлювання “Отже (тому), я вважаю...” і узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, як необхідно діяти (це своєрідний заклик прийняти вашу позицію).
    У ваших виступах, якщо це можливо, використовуйте:

 

    • думку експертів;   

    • статистичні та наукові дані;

    • закони України;

    • інші допоміжні матеріали (речові докази, газетні статті, думки інших учнів, громадян тощо).

ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ

Такий вид діяльності допоможе вам з'ясувати, які позиції і думки можуть існувати щодо розглядуваного спірного питання. Також надається можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки по темі, обґрунтувати свою позицію, знайти і висловити найбільш переконливі аргументи, порівняти їх з аргументами інших. Якщо вас переконали, ви можете перейти на іншу позицію в будь-який час та дати оцінку висловлюванням інших учнів.

Порядок проведення:

  • вчитель називає тему та пропонує висловити свою думку з досліджуваної теми;

  • вам потрібно стати біля того плаката (“так”, “ні”, “не знаю”), який відповідає вашій позиції;

  • підготуйтеся до обґрунтування своєї позиції, чому саме її ви обрали: самостійно або в групі своїх однодумців підберіть кілька найбільш сильних аргументів, які можуть переконати інших у вашій правоті, висловте свої аргументи класу, застосувавши метод “Прес”;

  • уважно вислухайте позиції та аргументи інших;

  • якщо після обговорення дискусійного питання ви змінили точку зору, то можете перейти до іншого плаката і пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею чи аргумент протилежної сторони.

НАВЧАЮЧИ — УЧУСЬ

Такий вид навчальної діяльності надає вам можливість взяти активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям, в цьому випадку своїм однокласникам під час уроку. Ваша робота буде організована так:

  • Після того як вчитель назвав тему та мету уроку і роздав вам картки із завданням, вам потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на вашій картці.

  • Якщо вам щось незрозуміло, запитайте про це та перевірте у вчителя, чи правильно ви розумієте інформацію.

  • Вам необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Підготуйтеся до передання цієї інформації іншим у доступній формі.

  • Ви маєте право говорити тільки з однією особою. Ваше завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями та самому дізнатися про певну інформацію від них.

  • Уважно слухайте інформацію інших, намагайтеся отримати і запам'ятати якомога більше інформації, за необхідності зробіть короткі нотатки.

  • Коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.

МІКРОФОН

“Мікрофон” надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:

  • говорити має тільки той, у кого “символічний” мікрофон;

  • подані відповіді не коментуються і не оцінюються;

  • коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.

РОЗІГРУВАННЯ СИТУАЦІЇ В РОЛЯХ (РОЛЬОВА ГРА, ІМІТАЦІЯ)

Мета розігрування ситуації в ролях – визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду поведінки в подібній ситуації шляхом “гри”, виконання “ролі”, яка є близькою до реальної життєвої ситуації. Вона допомагає навчитися через досвід та почуття.

Рольова гра імітує реальність шляхом “проживання ситуації у ролі”, яка вам дісталася, та надає можливість діяти “як насправді”. Ви можете поводитись і розігрувати свою роль, моделюючи свою реальну поведінку, якщо це ситуації, в яких ви вже побували.

Якщо ви берете участь у рольовій ситуації, ви маєте:

  • чітко дотримуватись своєї ролі;

  • намагатись слухати партнерів та вчителя;

  • не коментувати діяльність інших, перебуваючи в ролі;

  • намагатись поставитися до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації, в яку ви потрапили;

  • вийти з ролі по закінченні сценки;

  • брати участь в її аналізі.

Однією з форм роботи на уроках є аналіз ситуації, реального випадку, життєвого конфлікту. Для розбору певної ситуації вам необхідно звертати увагу на основні моменти.

  • Якими є факти: Що відбулося? Де і коли? Хто учасники ситуації? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які другорядними? Що в описі є фактами, а що думками, оцінками тощо?

  • У чому проблема ситуації: У чому полягає конфлікт? Яке питання нам треба вирішити, розв'язуючи ситуацію? У чому інтереси кожної зі сторін? Чому вони суперечливі?

  • Якими можуть бути аргументи: Які аргументи можуть бути наведені на захист позиції кожної зі сторін? На які документи, інформацію ми можемо спиратися, захищаючи ту чи іншу позицію?

  • У чому полягає рішення: Яким буде розв'язання ситуації? Чому саме таким? На що ми спираємось, обираючи таке рішення? Якими можуть бути наслідки такого рішення? Чи існують інші шляхи розв'язання?

ПРАВИЛА ДИСКУСІЇ (КУЛЬТУРА ВЕДЕННЯ ДИСКУСІЇ)

Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. Для того щоб дискусія була відвертою, необхідно створити в класі атмосферу довіри та взаємоповаги. Тому вам бажано знати правила культури ведення дискусії.

Пропонуємо такі правила:

  1. Говоріть по черзі, а не всі одночасно.

  2. Не перебивайте того, хто говорить.

  3. Критикуйте ідеї, а не особу, що їх висловила.

  4. Поважайте всі висловлені думки (точки зору).

  5. Не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує.

  6. Не змінюйте тему дискусії.                      

  7. Намагайтеся заохочувати до участі в дискусії інших.

У своєму класі ви можете доповнити ці правила, прийняти їх після обговорення та дотримуватися під час проведення дискусій.

ТОК-ШОУ

Метою такої форми роботи, як “Ток-шоу” є отримання навичок публічного виступу та дискутування.

Вчитель на цьому уроці є ведучим на “Ток-шоу”. Робота організується таким чином:

  1. Вам оголошується тема дискусії.

  2. Потім пропонують висловитися із запропонованої теми “запрошеним гостям”.

  3. Слово надається глядачам, які можуть виступити зі своєю думкою або ставити запитання “запрошеним” не більше 1 хв.

  4. “3апрошені” мають відповідати якомога коротше і конкретніше.

  5. Ведучий також має право ставити своє запитання або перервати виступаючого через ліміт часу.

Ця форма роботи допоможе вам навчитися брати участь у загальних дискусіях, висловлювати та захищати власну позицію, а в майбутньому впливати на зміни в українському суспільстві та державі.

МОЗАЇКА

Такий вид діяльності на уроці дає можливість вам працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує вас допомагати один одному вчитися навчаючи.

Під час роботи за допомогою методу “Мозаїка” ви повинні бути готовими працювати в різних групах.

  • Спочатку ви працюватимете в “домашній” групі.

  • Потім в іншій групі ви будете виступати в ролі “експертів” з питання, над яким ви працювали в домашній групі, та отримуєте інформацію від представників інших груп.

  • В останній частині заняття ви знову повернетесь в свою “домашню” групу, для того щоб поділитися тією новою інформацією, яку вам надали учасники інших груп.

ДОМАШНІ ГРУПИ

  1. Кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій матеріал.

  2. Вам бажано обрати в групі головуючого, тайм-кіпера (той, хто стежить за часом) та особу, яка ставить запитання, або переконатися, що кожний (кожна) розуміє зміст матеріалу.

ЕКСПЕРТНІ” ГРУПИ

  1. Після того як вчитель об'єднав вас у нові групи, ви стаєте експертами з тієї теми, що вивчалася в вашій “домашній” групі.

  2. По черзі кожний або кожна мають за визначений вчителем час якісно і в повному обсязі донести інформацію до членів інших груп та сприйняти нову інформацію від представників інших груп.

ДОМАШНІ” ГРУПИ

  1. Ви повертаєтесь “додому”, де маєте поділитися інформацією з членами своєї “домашньої” групи про нову інформацію, яку ви отримали від представників інших груп.

  2. Виробляєте спільні висновки та рішення.
    Таким чином, за допомогою методу “Ажурна пилка” за короткий проміжок часу можна отримати велику кількість інформації.

СУД ВІД СВОГО ІМЕНІ

Такий вид діяльності дасть вам можливість отримати уявлення про спрощену процедуру винесення судового рішення та провести рольову гру – судовий процес з мінімальною кількістю учасників – 3-х осіб: судді, що слухатиме обидві сторони і винесе остаточне рішення, позивача та відповідача (якщо йтиметься про розгляд кримінальної справи, то учасниками будуть обвинувач та обвинувачений).

Після того як вчитель об'єднав вас у три групи – судді, обвинувачі та обвинувачувані, протягом відведеного часу:
а) судді – знайомляться із судовою процедурою та готують запитання до обох сторін;
б) обвинувачі – обговорюють зміст вступної промови та можливі аргументи;
в) обвинувачувані – готують зміст заяви-відповіді та аргументи захисту.

Тепер для більш ефективної роботи необхідно до кожного судді приєднати одного обвинувача та одного обвинувачуваного. Далі можна починати суд в кожній групі за таким порядком або сценарієм:

  1. Вступні заяви учасників судового процесу. Суддя викладає суть справи.

  2. Обвинувач викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання.

  3. Обвинувачуваний викладає аргументи захисту, суддя ставить йому запитання.

  4. Суддя виносить рішення.

Після того як весь клас знову об'єднується, судді оголошують свої рішення.

Рекомендована література

  1. Гін А. Прийоми педагогічної техніки. – Луганськ, 2004. – 84 с.

  2.  Голодюк Л. Як навчити учнів спілкуватися на уроці // Рідна школа. – 2001. - №9.

  3.  Гузеев В.В. Образовательная технология: от приема до философии. – М.: Сентябрь, 1996.

  4. Дьяченко В.К. Сотрудничество в обучении: О коллективном способе учебной работы. – М.: Просвещение, 1991.

  5. Интерактивное обучение: новые подходы // Відкритий урок. – 2002. –№5-6.

  6. Інтерактивні методи навчання у підготовці спеціалістів для банківської системи України: Зб. наук. праць. – Суми – Харків, 2001. – 250 с.

  7. Кондратюк В.Л., Волос М.М., Бабин І.І. Основні тенденції розвитку систем освіти та освітніх технологій у світовій педагогічній практиці. // Відкритий урок. – 2002. –№5-6.

  8. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - №5/6.

  9. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К, 2000. – 368 с.

  10. Освітні технології. / За ред. О.М.Пєхоти. – К. – 2002. – 255 с.

  11. Подласый И.П. Педагогика. – М.:ВЛАДОС, 1999. – Кн. 1.: 576 с.

  12. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика. – К., 2002. – 136.

  13. Саган О. Інтерактивні методи навчання як засіб формування навчальних умінь молодших школярів // Початкова школа. – 2002. - №3.

  14. Суворова Н. Интерактивное обучение: новые подходы // Инновации в образовании. – 2001. - №5. – С.106-107.

  15. Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання: дидактичний аспект // Українська мова і література. – 2003. - №48.

  16. Фасоля А.М. Урок в умовах особистісно-зорієнтованого навчання // Українська мова і література. – 2003. - №46.

  17. Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов. – СПб: Питер, 2001. – 544 с.

  18.  Юдин В.В. Педагогическая технология. – Ярославль, 1997.

Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Інтерактивні методи навчання iconІнтерактивні технології навчання інтерактивні технології шлях
Для ефективного застосування інтерактивного навчання педагог повинен старанно планувати свою роботу
Інтерактивні методи навчання iconІнтерактивні форми навчання – шлях підвищення його ефективності
Реалізувати це допомагають інтерактивні форми навчання, які можна використовувати на уроках спецдисциплін
Інтерактивні методи навчання iconІнтерактивні методи навчання педагогічних працівників – умова модернізації освіти у дошкільному навчальному закладі Вихователь-методист Гадяцького днз «Первоцвіт»
Однією з цілей інтерактивного навчання є створення комфортних умов для взаємодії, за яких наші вихователі відчувають свою успішність...
Інтерактивні методи навчання iconПерчак Світлана Володимирівна вчитель початкових класів
Все нове в сучасній методиці навчання молодших школярів притаманне педагогу. Використовує інтерактивні методи навчання: у ході уроку...
Інтерактивні методи навчання iconІнтерактивні методи навчання в практиці роботи вчителя англійської мови ”
Характерною особливістю цього періоду є пошук нових форм, методів і засобів навчання; розгортання широкої експериментальної роботи,...
Інтерактивні методи навчання iconТема. Інтерактивні технології на уроках трудового навчання
Мета. Формування вмінь застосовувати інтерактивні технології на уроці трудового навчання
Інтерактивні методи навчання iconРеферат на тему: Інтерактивні методи вивчення дисципліни «ділова іноземна мова»
...
Інтерактивні методи навчання iconСучасні інтерактивні форми виховної роботи з учнями Методи та форми роботи
Методи та форми роботи – це певні засоби досягнення мети навчально-виховного процесу
Інтерактивні методи навчання iconУправління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Лабораторія суспільно-гуманітарних дисциплін
У цій ситуації на допомогу вчителям прийдуть активні та інтерактивні методи (або методи активізації пізнавальної діяльності), що...
Інтерактивні методи навчання iconАкадемія педагогічних наук України Донецький інститут післядипломної освіти іпп паньков Д. В. 2006 Паньков Д. В. Робочий зошит з курсу «Інтерактивні технології навчання»
Робочий зошит з курсу «Інтерактивні технології навчання» – Донецьк: діпо іпп, 2006. – 52 с
Інтерактивні методи навчання iconОбґрунтування та практичні аспекти технології активних методів навчання. Найбільш цінним є, безумовно, алгоритми варіантів організації тренінгових занять, які ви зможете проводити з учителями вашої школи
Ключові поняття: Методи активного навчання; навчальна гра; вступні, основні, завершальні та допоміжні методи навчання
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи