Автор Циба Олена Юріївна, вчитель початкових класів 2010 п ояснювальна записка icon

Автор Циба Олена Юріївна, вчитель початкових класів 2010 п ояснювальна записка




Скачати 401.41 Kb.
НазваАвтор Циба Олена Юріївна, вчитель початкових класів 2010 п ояснювальна записка
Сторінка1/2
Дата конвертації04.08.2013
Розмір401.41 Kb.
ТипДокументи
  1   2


Відділ освіти Шахтарської міської ради

Шахтарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 18

Шахтарської міської ради Донецької області


МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК

Становлення і розвиток пізнавального інтересу молодших школярів у навчально-виховному процесі


Автор Циба Олена Юріївна,

вчитель початкових класів


2010

П


ОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА



Головна мета Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття) передбачає реалізацію принципу гуманізації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання з інформативної форми на розвиток особистості, спроможної свідомо і творчо вирішувати актуальні життєві завдання. Головна мета школи на сучасному етапі – допомогти дитині знайти себе в житті , відчути свою значущість у суспільстві, навчити реалізувати позитивні якості. Розв’язання цих завдань неможливе без глибоких пізнавальних інтересів учнів.

Яким чином формувати і розвивати стійкі пізнавальні інтереси молодших школярів в навчально – виховному процесі – це проблема, на вирішення якої спрямований методичний вісник. Його мета – розкрити сутність пізнавального інтересу, особливості розвитку в учнів молодшого віку, показати можливості вирішення проблеми в практичній діяльності вчителя.

В першій частині методичного вісника подається загальне визначення пізнавального інтересу, його прояви у навчально-виховному процесі; докладно розкриті особливості пізнавального інтересу у молодших школярів, рівні розвитку, за якими можна визначити його сформованість.

Друга частина висвітлює основні, найбільш ефективні способи формування пізнавального інтересу.

В третій частині представлена програма становлення і розвитку пізнавального інтересу учнів в процесі навчання. Практично зорієнтованою є четверта частина. В ній показані конкретні прийоми реалізації проблеми на уроках математики.

Поданий методичний вісник рекомендований для вчителів початкових класів, студентів педагогічних училищ.

З


міст



Вступ…………………………………………………………………….….4


1. Сутність пізнавального інтересу……………………………………..6

1.1. Загальне визначення…………………………………………...... 6

1.2. Модифікації пізнавального інтересу……………………………6

1.3. Рівні розвитку пізнавального інтересу…………………………7

^ 1.4. Особливості пізнавального інтересу у молодших школярів...8


2. Умови і основні способи формування пізнавального інтересу у

навчально-виховному процесі………………………………………10


^ 3. Програма становлення і розвитку пізнавального інтересу учнів в

процесі навчання………………………………………………………13


4. Застосування способів формування пізнавального інтересу на уроках математики....................................................................................16


Словник…………………………………………………………………..36


Список літератури………………………………………………………39


Вступ


Оновлена українська школа, використавши надбання вітчизняної педагогіки і психології, керуючись принципами гуманізації і демократизації освіти, розглядає дитину, перш за все, як ЖИТТЄВЕ ЯВИЩЕ, вбачає в ній не стільки об’єкт, скільки ОСОБИСТІСТЬ, що інтенсивно розвивається. Вірний шлях до перетворення об’єкта педагогічного процесу в його суб’єкт – це застосування методів і прийомів розвитку пізнавального інтересу майбутнього громадянина, пробудження його інтелектуальних і моральних сил, повного використання емоційного резерву його індивідуальності. Такий підхід прийнято називати ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНИМ.

Сучасна парадигма освіти диктує необхідність перегляду і зміни змісту та форми навчання для того, щоб новими нетрадиційними засобами активізувати процес отримання і засвоєння знань.

Навчально-виховний процес має зміцнювати інтерес дитини до пізнання, відкриття нового, сприяти розвитку самостійної навчальної діяльності школярів, вести їх від репродуктивного відтворення засвоєного матеріалу до глибокого особистісного осмислення його.

Дійсно, навчання без інтересу не приносить радості, не має ефективності, є причиною низької успішності. Пізнавальний інтерес стимулює активне ставлення учнів до уроків, спонукає їх до постійного розширення і удосконалення знань.

Пізнавальний інтерес тісно пов’язаний з творчою самостійністю учнів, з розвитком їх здібностей, сприяє таким чином всебічному розвитку школярів. Пізнавальний інтерес виступає важливим мотивом пізнання, який мобілізує увагу учнів, приносить радість, задоволення, підвищує інтенсивність сприйняття знань, сприяє активізації мислення. Таким чином формування глибоких і стійких пізнавальних інтересів – завдання надзвичайно важливе і має велике соціальне значення. Ще О.Ф. Музиченко, видатний український педагог, методист, у своїй статті «Якою повинна бути школа» писав : «…Виховувати в школі – це значить рівномірно і глибоко розвивати всі інтереси учнів».

Актуальність проблеми розвитку пізнавального інтересу підтверджується основними напрямками виховання в національній школі, вказаними у «Національній доктрині розвитку освіти України». Згідно з цим документом одним з напрямків виховання є «розвиток пізнавальних інтересів у дітей, ознайомлення їх з науковим вивченням навколишнього світу, збагачення новими враженнями, розвиток власних спостережень, уміння бачити пізнавальні проблеми».



  1. ^ Сутність пізнавального інтересу.

    1. Загальне визначення.

Пізнавальний інтерес – інтерес до пізнання, у процесі якого відбувається оволодіння змістом начальних предметів і необхідними засобами або уміннями і навичками, за допомогою яких учень отримує освіту.

Пізнавальний інтерес – найважливіше утворення особистості, яке формується в процесі життєдіяльності людини, формується у соціальних умовах його існування і ні в якому разі не є властивістю людини від народження.


    1. ^ Модифікації пізнавального інтересу.

Пізнавальний інтерес виступає у навчальному процесі у своїх різноманітних проявах (модифікаціях). Пізнавальний інтерес є рушійним мотивом пізнання, який мобілізує увагу учнів, приносить радість, задоволення учневі, підвищує інтенсивність сприйняття знань, сприяє активізації мислення. Пізнавальний інтерес стає мотивом пізнавальної діяльності, якщо учень виявляє готовність, прагнення удосконалювати свою пізнавальну діяльність, своє навчання. Психолого-педагогічні дослідження переконливо доводять, що пізнавальний інтерес, виявляючись сильним мотивом, суттєво впливає на якість навчальної діяльності учня.

^ Пізнавальний інтерес як засіб навчання стає надійним тільки тоді, коли використовується в арсеналі засобів розвиваючого навчання, прокладаючи шлях новому в розвитку учнів, відкриваючи перспективи навчання.

^ Пізнавальний інтерес виступає властивістю особистості. Це проявляється в активному, емоційно забарвленому відношенні до пізнання предметів, явищ навколишньої дійсності, видів діяльності, що викликається усвідомленням їх значущості для особистості. Постійно функціонуючий в діяльності школяра пізнавальний інтерес, взаємодіючи з мотивами, стійкими засобами поведінки, все більше і більше закріплюється, стає стійкою рисою характеру людини, його особистості. Виступаючи стійкою рисою характеру особистості школяра, пізнавальний інтерес визначає його активність у навчанні, ініціативу в постановці навчальної мети. Пізнавальний інтерес визначає пошуковий, творчий характер будь-якого виду, будь-якої форми пізнавальної діяльності. Формування цієї модифікації пізнавального інтересу надзвичайно благодійно впливає на розвиток школяра.

Пізнавальний інтерес у всіх модифікаціях характеризується трьома обов’язковими моментами:

  1. наявністю позитивної емоції відносно діяльності;

  2. наявністю пізнавальної сторони цієї емоції, тобто тим, що ми називаємо радістю пізнання;

  3. наявністю безпосереднього мотиву, що йде від самої діяльності.


^ 1.3. Рівні розвитку.

Розглядаючи питання сутності пізнавального інтересу, треба визначити в чому ж полягає сформованість пізнавального інтересу. Згідно з цим виділила три рівні розвитку пізнавального інтересу: високий, середній, низький.

Низький рівень розвитку пізнавального інтересу визначається:

  • пізнавальною інертністю;

  • епізодичним інтересом до ефектних і цікавих явищ при відсутності інтересу до їх сутності;

  • уявною самостійністю дій (списування з дошки, у сусіда по парті), надзвичайно частими відвертаннями;

  • повною бездіяльністю при затрудненнях;

  • відсутністю схильності до якого-небудь виду діяльності.


Середній рівень розвитку пізнавального інтересу визначається:

  • пізнавальною активністю, яка вимагає систематичних спонукань вчителя;

  • інтересом до накопичення інформації, в основі якої знаходяться факти опису, зрозумінням сутності явищ тільки за допомогою вчителя;

  • залежністю процесу самостійної діяльності від ситуації, наявності спонукання;

  • подоланням труднощів за допомогою інших, чеканням допомоги;

  • епізодичним заняттям предметом інтересу.



Високий рівень розвитку пізнавального інтересу визначається:

  • високою довільною пізнавальною активністю;

  • інтересом до сутності явищ і процесів, до їх взаємозв’язків і закономірностей, прагненням розібратися у важких питаннях;

  • високим рівнем самостійності діяльності;

  • прагненням до подолання труднощів у навчанні, інтересом до самого процесу учбової діяльності.



Виділила також творчий рівень пізнавального інтересу – це найвищий рівень розвитку інтересу. При наявності цього рівня у дітей, можна говорити про їх обдарованість, талант, пошуковий, творчий підхід до розв’язання будь-якого питання, неординарність мислення.


^ 1.4. Особливості пізнавального інтересу у молодших школярів.

Проблема формування пізнавального інтересу у молодших школярів тісно пов’язана з питанням їх вікових особливостей. Тому виникає потреба розглянути, у чому ж полягають особливості пізнавального інтересу у молодших школярів.

Як свідчать психолого-педагогічні дослідження, інтереси молодших школярів характеризуються сильно виявленим емоційним ставленням до того, що особливо яскраво, ефектно подано у змісті знань. Інтерес до вражаючих фактів, до описів явищ природи, подій суспільного життя, історії, спостереження за допомогою вчителя над словом народжують інтерес до мовних форм. Все це дозволяє говорити про широту інтересів молодших школярів. Широта інтересів молодших школярів проявляється і в тому, що учнів цікавлять явища навколишнього життя, які не входять до програми навіть середньої школи. Широта цих інтересів проявляється і в потребі молодших школярів до творчих ігор, особливо на героїчно-романтичні сюжети, сюжети з книг, кінофільмів.

Проте інтереси молодших школярів недостатньо дійові, бо самі по собі довго не підтримують навчальну діяльність; нестійкі, тобто ситуативні, швидко задовольняються і без підтримки вчителя можуть згасати і не з’являтися знов (навчальний матеріал і завдання часто швидко набридають учням, викликають втомлення); мало усвідомлені, що проявляється в невмінні школяра назвати, що і чому подобається в даному предметі; слабко узагальнені, тобто охоплюють лише один чи кілька навчальних предметів, але об’єднаних за їхніми зовнішніми ознаками; вміщують в собі орієнтування школяра частіше на результат учіння (знання, при чому з їхньої фактичної, ілюстративної сторони і лише після цього – закономірності), а не на способі навчальної діяльності. До кінця початкової школи у багатьох учнів часто не сформовується інтерес до переборення труднощів.

В навчальній діяльності інтереси молодшого школяра не завжди локалізовані, оскільки об’єм систематизованих знань і досвід їх набуття невеликі. Тому спроби вчителя сформувати прийоми узагальнення нерідко не мають успіху, що відображається на характері інтересу молодших школярів, який частіше звернений не стільки до процесу навчання, скільки до практичних результатів (зробив, розв’язав). Ось чому наближення мети діяльності до її результатів становить для молодшого школяра важливу основу, укріплюючи інтерес. Тільки з набуттям досвіду пізнавальної діяльності, вправно спрямованої вчителем, відбувається поступове оволодіння узагальненими засобами, які дозволяють розв’язувати найскладніші завдання навчання, і на цій основі відбувається збагачення інтересів учнів.

Отже, проникаючи в сутність пізнавального інтересу, встановлюючи його найбільш вагомі сторони, все більш виразно можна бачити його роль у навчанні і вихованні:

  • виступаючи засобом навчання, він володіє можливостями актуалізовувати найбільш важливі елементи знань, сприяти успішному засвоєнню вмінь і навичок;

  • виявляючись мотивом навчання і діяльності, пізнавальний інтерес сприяє тому зустрічному руху учня до вчителя, який необхідний для успішного процесу навчання;

  • стаючи стійкою рисою характеру школяра, пізнавальний інтерес сприяє формуванню особистості, необхідної нашому суспільству, - допитливої, активної, творчої.

Головне те, що пізнавальний інтерес формується в умовах особистісно-орієнтованого навчання і є необхідною умовою розвитку творчої особистості учня.


^ 2. Умови і основні способи формування пізнавального інтересу у навчально-виховному процесі.

Стимулювання пізнавального інтересу учнів на уроці може здійснюватися через :

  1. сам зміст навчального матеріалу на уроці;

  2. організацію різноманітних форм навчальної діяльності на уроці та організацію активної самостійної діяльності учнів;

  3. встановлення особистісно-орієнтованого спілкування – утвердження гуманних стосунків, ділового співробітництва вчителя з учнями, що є, на нашу думку, найголовнішим.



На основі цих стимулів визначила умови формування пізнавального інтересу молодших школярів:

  • збагачувати зміст особистісно-орієнтованим цікавим матеріалом;

  • збагачувати мислення учнів інтелектуальними почуттями;

  • формувати допитливість;

  • утверджувати прагнення учнів до саморозвитку, самовдосконалення;

  • задовольняти потреби в спілкування з учителем і однокласниками під час навчання;

  • утверджувати справді гуманне ставлення до всіх учнів, бачити в дитині неповторну особистість;

  • використовувати різноманітні ситуації успіху, підтримки, коли вона особливо потрібна;

  • виховувати відповідальне ставлення до навчальної праці, зміцнювати почуття обов’язку.



^ Основні способи формування пізнавального інтересу учнів у навчально-виховному процесі.

Для реалізації кожної з вищеназваних умов потрібна довготривала, узгоджена робота вчителя, вихователя і батьків.

В процесі навчання вчитель може застосовувати найрізноманітніші СПОСОБИ і ПРИЙОМИ. Наведу лише деякі, пов’язані з

^ МЕТОДАМИ НАВЧАННЯ:

  • проблемний метод навчання,

  • навчальні дискусії,

  • порівняння та аналогії,

  • творчі вправи,

  • метод самостійного набуття знань.

^ ЗМІСТОМ НАВЧАННЯ:

  • визначення актуальності та новизни знань,

  • розкриття значущості знань;

  • використання ефекту парадоксальності;

  • застосування казок, загадок, ребусів, шарад, жартів, кросвордів тощо.


^ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ:

  • використання наочності;

  • використання творів мистецтва, літератури;

  • застосування комп’ютерів, ТЗН.


^ ФОРМАМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ:

  • пізнавальні ігри;

  • диференційовано-групова робота;

  • робота в парах;

  • кооперативне, колективно-групове навчання;

  • нестандартні уроки: уроки мислення, інтегровані уроки, конференції, урок-казка, урок-подорож тощо;

  • технології ситуативного моделювання.


^ СТВОРЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ФОНУ УРОКУ:

  • емоційність викладання;

  • створення ситуації успіху;

  • своєчасна допомога тим, хто потребує;

  • спілкування на основі взаємної довіри, поваги;

  • педагогічний такт і оптимізм вчителя;

  • заохочення, яке виражається в різних видах оцінного судження.


Але слід пам’ятати, що сам по собі метод, як казав А.С. Макаренко, - не може бути ні хорошим, ні поганим. Організація навчання – це зовнішня сторона, яка опосередковано впливає на мотивацію учіння. Самі ж мотиви глибоко індивідуальні, тому не може бути негайних результатів у справі формування інтересів, мотивів від ізольованого використання навіть дуже ефективного засобу (наприклад, дидактичної гри чи безбального оцінювання).

Не можна зводити проблему пізнавального інтерес учнів тільки до внесення в процес навчання зовнішньої цікавості, хоча вона буває й потрібна. Необхідно так будувати педагогічний процес, щоб його методика орієнтувалась на якнайбільш глибоке проникнення у внутрішній світ підростаючої людини, мала собі на меті пробуджувати в ній здорову цікавість і нахили. За цієї умови розкриваються повною мірою потенційні духовні ресурси особистості.

Головне в педагогічному мистецтві – уміти спонукати, а не примушувати. Майстерність вчителя виявляється не в тому, що учень «вимушений» робити так, як треба, а втому що стимулює робити.


^ 3. Програма становлення і розвитку пізнавального інтересу учнів в

процесі навчання.


1. Створення ОСВІТНЬО-РОЗВИВАЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА для розвитку і

саморозвитку кожного учня.

    1. Утвердження справді гуманного ставлення до учня як до неповторної особистості.

    2. Діагностична основа навчання: постійно вивчати і враховувати потреби, предметну спрямованість, особливості психічного і фізичного розвитку школярів.

  1. Зміна й оновлення ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ початкової школи:

    1. Збагачення змісту особистісно-орієнтованим цікавим матеріалом.

    2. Включення нового в систему раніше вивченого, зіставлення відомого і невідомого.

    3. Спрямування змісту не тільки на розширення обсягу знань, структурування, інтегрування, узагальнення, але й на перетворення наявного досвіду кожного учня.

    4. Авторам підручників пропонувати достатню кількість завдань для творчої, самостійної роботи, щоб учні мали можливість вибору при виконанні вправ, розв’язанні задач тощо.

  2. Використання форм і методів АКТИВНОГО І ІНТЕРАКТИВНОГО навчання.

    1. Проблемність у навчанні (евристичні бесіди, завдання на комбінування, логічне розмірковування, співвіднесення даних умов і відповідей тощо).

    2. Організація пошукової діяльності молодших школярів за такими етапами:

  • прийняття пізнавальної задачі;

  • висування пропозицій щодо причин і результатів спостережуваних явищ;

  • аналіз фактів і формування висновків.

    1. Організація навчального ДІАЛОГУ і ПОЛІЛОГУ:

  • Підготовчий етап: заохочення учнів ставити питання, помічати ситуації,

які потребують додаткових пояснень;

  • Навчально-тренувальний етап: формування уміння запитувати з певною

метою, оцінювати якість відповідей і запитань товаришів.

  • Впровадження різних форм діалогу на уроці: учитель – учні, учитель –

учень – учні, учень – текст.

    1. Підвищення ефективності самостійної роботи на різних етапах навчання.

    2. Раціональне поєднання дидактичних ігор і навчання.

    3. Використання технологій інтерактивного навчання:

  • технології кооперативного навчання (робота в парах, ротаційні трійки, карусель, акваріум);

  • технології колективно-групового навчання (мікрофон, мозковий штурм, ажурна пилка, дерево вирішень);

  • технології ситуативного моделювання (імітаційні ігри, драматизація).

  1. Організація навчального СПІВРОБІТНИЦТВА ВЧИТЕЛЯ З УЧНЯМИ:

    1. Утвердження особистісно-орієнтованого стилю спілкування.

    2. Створення ситуацій успіху в навчанні.

    3. Використання оцінки як одного з засобів мотивації, формування правильної самооцінки.

    4. Залучення учнів до підготовки, проведення й оцінки уроку:

  • підбір завдань до наступного уроку;

  • гра на уроці «Я – вчитель» (наприклад, проведення словникового диктанту, артикуляційного гімнастики тощо);

  • аналіз й оцінка уроку (прийом «Намалюй ротика», бесіда: «Який урок?», «Чим сподобався?», «Що запам’яталося?», «Що зробимо, щоб урок був ще більш цікавим?»).

  1. Розробка й накопичення різноманітного ДИДАКТИЧНОГО І РОЗДАТКОВОГО МАТЕРІАЛУ, створення системи пізнавальних завдань як засобу пізнавального інтересу і самостійності.

    1. Завдання для розвитку творчої уяви.

    2. Завдання на порівняння, аналогію, визначення головного, узагальнення і конкретизацію знань, визначення і пояснення причинно-наслідкових зв’язків, формування оцінних суджень.

  2. Утвердження прагнення до саморозвитку і самовдосконалення учнів, виховання відповідального ставлення до навчальної праці, зміцнення почуття обв’язку.

  3. Цілеспрямована систематична РОБОТА ВЧИТЕЛЯ З САМООСВІТИ ТА САМОВДОСКОНАЛЕННЯ:

    1. Оволодіння новими технологіями навчання і виховання.

    2. Прагнення працювати творчо, вироблення власної професійної позиції.

    3. Вдосконалення навичок мовної культури, культури спілкування з учнями, батьками, колегами.

    4. Самоконтроль дій, вчинків, слів, оціночних суджень з позиції гуманізму, доброти, людяності, справедливості.

    5. Виховання у себе необхідних професійних та загальнолюдських рис і якостей.

^ 4. Застосування способів формування пізнавального інтересу на уроках математики


Невід’ємною частиною кожного уроку є усний рахунок. Спостереження свідчать, що у підтриманні стійкого пізнавального інтересу до математичних обчислень велику роль відіграє форма проведення усного рахунку. Особливо ефективна ігрова форма. Ось декілька таких ігрових форм проведення усного рахунку.

Листоноші.

До дошки виходять дві групи листонош. Перша група розносить пошту у квартири під парними номерами, друга – під непарними.

На аркуші ватману виконаний малюнок будинку. У кожному віконці – номер квартири. Поряд на окремих картках написані приклади. Номера квартир є відповідями до прикладів.




5*2 + 8 (50 – 38)*2

(56 – 40):2 (80 – 55):5

1

63

6

18

20
00 – 13 49 – 46 + 4

43 – 33 + 10 2*25 + 13

8
27

7

8

15
5 – 80 + 10 (100 – 45)*1

(25 – 10):3 36 : 6


55

78

87

5

Решето.

Проводиться з метою вдосконалення навичок табличного множення і ділення.

Підводяться учні по черзі і говорять таблицю множення або ділення. Учень, який правильно назвав приклад і відповідь, сідає, а той, котрий помилився, стоїть. Ця гра допомагає виявити учнів, які не засвоїли таблицю.

Для того, щоб краще засвоїти назви компонентів при множенні, можна провести рольову гру. Учні першого ряду – перші множники, учні другого ряду – другі множники, третього ряду – добутки.

^ Поле чудес.

Дана картка, на якій записані приклади, і поданий код для розшифровки (вказано, якому числу яка буква відповідає).

У
а

ч
сно необхідно розв’язати приклади, виписати всі відповіді в один рядок, кожну цифру замінити буквою по вказаному коду і прочитати слово.

П
р

б
одані приклади.

100 : 100 100 : 50

5
е

к
1 : 17 100 : 25

96 : 12 75 : 15

7
у
2 : 12 270 : 30


а

ш
105 : 15

відповідь: 1 3 8 6 2 4 5 7 9

ч е б у р а ш к а


Попрацюємо на ЕОМ (електронно-обчислювальна машина).

На дошці «ЕОМ», яка виконує всі чотири арифметичні дії. На табло з’явилось число 40. Яке число введено в машину?


?








∙3 - 19 + 10 : 3



+86


40


: 2 +41 : 3




Розв’язання: кожному прикладу, кожній арифметичній дії відповідає зворотна: множенню – ділення, додаванню – віднімання.

[((40*2 – 41)*3 – 86)*3 – 10 + 19 ]^ 3 = 34


^ Тести з вибором відповіді.

  1. Відповідайте швидше, діти: який інструмент для столяра потрібний?

Ножиці – 7

Пилка – 4

Лопата – 8

Для перевірки відповіді скористайтеся розв’язанням ланцюжка прикладів.

80

39



: 4 : 3

+




: 3 - 22

- = 0


2) Ведмідь запросив до себе в гості їжака, лису і білку. Вони йому подарували тарілку, виделку й ложку. Що ж подарував ведмедю їжачок?

Тарілка – 8

Виделка –5

Л












60
ожка – 6
60 * 5 : 10 * 3 + 90 : 40

(Їжачок подарував ложку).

Таких математичних тестів можна скласти безліч і провести їх в ігровій формі.

Використання елементів гри, змагань роблять навчальний процес більш цікавим, діти частіше виявляють активність, кмітливість і досягають під час дуже високих для себе результатів.

Готуючи завдання на вдосконалення обчислювальних навичок, я використовую дані з книги рекордів Гіннеса. Ці дані, за моїми спостереженнями, викликають великий інтерес. Найчастіше вони дивують дітей. А те, що дивує, завжди запам’ятовується надовго. Зароджується інтерес до пізнання, прагнення використати свої знання у пізнанні навколишнього світу.

1. Вирази довжину (висоту, товщину) в метрах:

1) Товщина самого товстого льоду – 4 км 776м. Такий льод був 4 січня 1975 року на озері Вілкес.

2) Довжина найкоротшої ріки у світі – 13400 см. Вона знаходиться в Америці.

3) Висота найвищого водяного смерчу – 1 км 528 м. Цей смерч був 16 травня 1898 року у Австралії.

2. Вирази тривалість подій у хвилинах:

1) Найтриваліше занурення у воду тривало 212 годин 30 хвилин. Його здійснив англієць Майкл Стівенс у 1986 році.

2) Найдовша райдуга спостерігалась протягом трьох годин. Це було 14 серпня 1979 року.

^ На кожному уроці приділяю увагу декілька хвилин цікавій математиці, протягом цих хвилин ми розв’язуємо задачі-жарти, старовинні задачі, задачі з логічним навантаженням.

Ця робота дуже важлива, бо цікавість матеріалу –– є одним із способів формування стійкого пізнавального інтересу. Цікавість матеріалу викликає живий інтерес до процесу пізнання.

Наведу приклади декількох таких завдань.

1) 8 сторожів охороняли зовні великий склад з пальним. Сторожі були розташовані так, як зображено на малюнку кружечками. Потім надійшло розпорядження: охорону складу посилити, поставити біля кожної сторони по три сторожа, проте інших сторожів не приймати. Як треба розмістити сторожів?













2) Порося Ніф-Ніф, Нуф-Нуф бігли від вовка до будиночка Наф-Наф. Вовку бігти до поросят (якщо б вони стояли на місці) 4 хвилини. Поросятам бігти до Наф-Нафа 6 хвилин. Вовк біжить у 2 рази швидше від поросят. Чи встигнуть добігти поросята до будиночка Наф-Нафа?

3) У неділю у 6 годин ранку гусениця почала повзти на дерево. Протягом дня (тобто до 8 годин вечора), вона досягла висоти 5м, а протягом ночі опускалась на 2 м. В який день і в яку годину вона доповзе до висоти 9 м.

4) Кравець має кусень сукна довжиною 16 м, від якого кожного дня відрізали по 2м. Після скількох днів кравець відріже останній кусень?

5) Купець купив 138 аршин чорного і синього сукна за 540 крб. Запитується, скільки аршин купив він того і другого, якщо синє сукно коштувало 5 крб. за аршин, а чорне 3 крб?

6) У кожному з чотирьох кутків кімнати сидить кіт. Навпроти кожного сидить по три кота. Скільки всього котів у кімнаті?

^ Використовую завдання з багатоваріантним розв’язанням. Ці завдання не обмежують учня одним розв’язанням, а відкривають перед ним можливості для пошуків і міркувань.

1. В прикладах Незнайко переплутав знаки дій і числа, записав:

1) 6 x 4 + 5 = 26

2) 42 : 7 + 3 = 21

Запишіть правильно приклади, використовуючи ті ж самі числа (знаки дій можна змінювати).

Розв’язання.

1) 6 x 5 – 4 = 26 або 5 x 4 + 6 = 26

2) 42 – 7 х 3 = 21 або 42 : 3 + 7 = 21

2. Біля каси до кінотеатру стоять четверо хлопчиків. Два з них мають по 50 копійок, а інші два – по 1 гривні. Квиток коштує 50 к. На початку каса порожня. Як повинні розташуватися хлопчики, щоб нікому не довелося чекати решти.

а) 50 к., 1 грн., 59 к., 1 грн.,

б) 50 к., 50 к., 1 грн., 1 грн.

3. У лабіринті можна переходити із кожної клітинки у сусідні тільки у напрямках, вказаних стрілками.


9

10

11

12

5

6

7

8

1

2

3

4




Як необхідно пройти від клітинки 1 до клітинки 12? Вкажіть всі можливі варіанти (шляхи), записуючи послідовно числа, які стоять у клітинках.

1) 1, 5, 9,10, 11, 12 6) 1, 2, 6, 7, 11, 12

2) 1, 5, 6, 10, 11, 12 7) 1, 2, 6, 7, 8, 12

3) 1, 5, 6,7,11, 12 8) 1, 2, 3, 7, 11, 12

4)1, 5, 6, 7, 8, 12 9) 1, 2, 3, 7, 8, 12

5) 1, 2, 6, 10, 11, 12 10) 1, 2, 3, 4, 8, 12

Подібні завдання можна використовувати як додаткові завдання, для тих учнів, які легко і швидко розв’язують основні завдання.

Одним із способів формування пізнавального інтересу є розкриття значення знань у повсякденному житті, у практичній діяльності, зв’язок виучуваного матеріалу з оточуючою дійсністю.

Складаючи текстові задачі, беру дані з навколишнього життя, використовую природничий матеріал.

1) Мухоловка прилітає до гнізда 500 разів за день, це на 10 більше, ніж синиця. Скільки разів за день прилітає до гнізда синиця? Скільки гусениць вона знищить за 3 дні? За скільки днів мухоловка знищить 30000 комах?

2) За 1 день жучок божа корівка з’їдає 120 штук тлі (від 50 до 200 штук). Скільки шкідників знищить цей жучок за тиждень, за 10 днів?

3) Меч-риба в момент нападу розвиває швидкість 100 км/год. Чи зможе вона догнати за три години катер, який рухається зі швидкістю 40 км/год. і знаходиться в даний момент на відстані 200 км від меч-риби?

4) Гора Говерла має висоту 2061 м, це на 24 м більше, ніж висота гори Ребра. Яка з гірських вершин Українських Карпат найнижча і яку вона має висоту?

5) За добу орел-могильник (лісостепова зона України) знищує 8 ховрахів, а сова у 2 рази більше. На скільки гризунів більше за добу знищує сова? Скільки гризунів вони разом знищать за місяць?

Спостереження свідчать, що такі завдання подобаються дітям. Для «сильного» учня розв’язання задачі набуває змісту пізнання і закріплення математичних навичок. Такі учні намагаються скласти такі задачі самі, в розвивається творчий рівень розвитку пізнавального інтересу. Цікавий сюжет задачі стимулює учня з низьким рівнем пізнавального інтересу використовувати математичні навички для отримання результату. Такі задачі стимулюють учнів вивчати математику, щоб використовувати свої знання у різних галузях життя.

Використовуючи різноманітні нестандартні завдання, які описані вище, дотримуюсь деяких правил, для того, щоб більш ефективно формувати пізнавальний інтерес:

  • на уроці додаткові вправи слід комбінувати з програмними (стандартними) так, щоб попереднє завдання готувало учнів до виконання наступного і щоб ця робота ґрунтувалася на використанні життєвого досвіду дитини;

  • особливу увагу необхідно приділити розкриттю сюжету нестандартної вправи, домагатися, щоб діти усвідомили кінцеву мету завдання;

  • не обов’язково, щоб учень розв’язав задачу самостійно, важливо створювати такі ситуації, щоб він подумав над задачею, спробував її розв’язати;

  • під час самостійного розв’язування творчих вправ не варто обмежувати дітей у виборі способів їх розв’язання; бажано максимально заохочувати пошуки різних способів розв’язання задач, знаходити серед них найраціональніші;

  • не слід підказувати хід розв’язання, значно важливіше правильно спрямувати думку учня, головне – не кінцевий результат, а сам процес розв’язування;

  • при розв’язуванні творчих, нестандартних вправ має всебічно реалізуватися принцип диференційованого підходу. Використовувати наступні види диференційованої допомоги учням: додаткова конкретизація вправи; наведення аналогічного завдання, виконаного раніше; вказівка на зразок способу дії; пояснення ходу виконання подібного завдання; виконання вчителем певної частини нестандартного завдання; доповнення до завдання у вигляді малюнка, схеми; попереднє розв’язування найпростіших допоміжних творчих вправ; елементи допомоги з теоретичними довідками; пам’ятка; допомога із застосуванням вибору рішення; попередження учнів про типові помилки, неправильні підходи. Такий підхід забезпечує участь учнів з різним рівнем знань і з різним рівнем розвитку пізнавального інтересу. Діти при цьому почувають себе вільно, а тому впевнено, і з інтересом розпочинають виконання завдання.

Для формування пізнавального інтересу підтримую пошукову ситуацію на всіх етапах уроку. Намагаюсь створювати проблему, для вирішення якої потрібні знання з математики. Насамперед, мету уроку визначаю так, щоб учень зрозумів, про що нове він має довідатись, чому це важливо.

Так, перед вивченням письмового ділення трицифрового числа на одноцифрове (вивчають у 3 класі) записую на дошці:

7 уч. – 315 кг

6 уч. – 288 кг

і пропоную дітям задачу: « Дві бригади учнів збирали помідори. Перша бригада із 7 учнів зібрала 315 кг, а друга, в якій було 6 школярів, за цей самий час зібрала 288 кг помідорів. Яка бригада працювала краще?»

Недовго думаючи, діти відповіли, що перша, і були здивовані категоричним запереченням. В процесі бесіди з’ясувалося, що краще працювала та бригада, в якій на одного учня припало більше помідорів. А щоб довідатись про це, треба 315 поділити на 7 і 288 кг – на 6, тобто навчити ділити трицифрові числа на одноцифрові. Таким чином я обґрунтувала тему уроку і, головне, довела дітям, що нове вміння, нові знання допоможуть їм краще розбиратися у життєвих ситуаціях.

Щоб викликати в учнів на уроці інтерес до пізнання, інтерес до набуття нових знань, треба довести учням практичну значущість певного висновку. Важливо, щоб дослідниками були самі учні, щоб вони самі вирішували проблему. Наведу приклад такої ситуації на уроці.

Вчитель. Накресліть прямокутники зі сторонами 2 см і 8 см, 5 см і 5 см, 1 см і 9 см, 4 см і 6 см. Що можна сказати про ці прямокутники та їх периметри? Обчисли площі всіх накреслених прямокутників. Який з них має найбільшу площу? Уважно розглянь його. Що це за фігура? Що можна сказати про площі прямокутника і квадрата, периметри яких однакові?

Відповідь. Серед прямокутників з однаковими периметрами найбільшу площу має квадрат.

У практичній доцільності цього висновку учні переконуються під час розв’язання такої задачі: “Юннати вирощують розсаду капусти в ящиках прямокутної форми. Периметр ящика дорівнює 200 см. Якої ширини і довжини треба виготовити ящик, щоб у ньому можна було виростити якнайбільше розсади?”

У ході аналізу задачі учні з’ясовують, що найбільше розсади можна виростити на найбільшій площі, тому задача зводиться до відшукування розмірів прямокутника з найбільшою площею, якщо сума довжин його суміжних сторін дорівнює 100 см.

Після розв’язання задачі школярі формулюють відповідь: найбільшу кількість розсади можна виростити в ящику квадратної форми, сторона якого 50 см, а площа 2500 см2.

^ Значну роль у формуванні пізнавального інтересу молодших школярів відіграє форма проведення уроку. Перевага надається різноманітним нестандартним урокам (урок-подорож, урок-казка, урок-ярмарок, урок-вікторина). Але захоплюватись такими уроками, які перенасичені захоплюючим, цікавим матеріалом, не слід. Навчання – це праця і саме інтерес до неї ми повинні виховувати. Але нестандартні уроки доцільно проводити при закріпленні і узагальнені знань. На подібних уроках діти можуть побачити все розмаїття математичних явищ, вміщених у цікавий і відомий сюжет.

Наведу фрагменти таких уроків.


^ Урок-ярмарок (2 клас)

Тема: Розв’язування задач різних видів. Повторення порядку дій у виразах. Розв’язування рівнянь.

Мета: Закріплювати вміння складати і розв’язувати задачі різних видів, закріплювати правила порядку дій у виразах з дужками і без дужок, продовжувати роботу по розширенню геометричних знань учнів, розвивати просторові уявлення, формувати елементи конструкторського мислення, розширювати знання народних традицій, збагачувати словниковий запас.

^ Хід уроку (фрагмент)

  1. Організаційна частина.

Дівчинка.

Увага! Увага! Спішіть, поспішайте! Господарі й гості – глядіть не минайте!

^ Хлопчик.

Мерщій – бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, міркуйте, розв’язуйте, грайте.

Вчитель. Але, щоб зробити покупку на ярмарку, треба мати гроші.

Які грошові одиниці ви знаєте?

Але цих грошей у вас в достатній кількості немає.

І все ж у вас є гроші, але не в кишені, а в голові. І гроші ці – знання.

^ 2. Співвідношення задачі і схем. Перетворення задач.

Часто покупці купували товар, попередньо не роздивившись його, і не знаючи, який він. Тоді говорили: «Купив кота в мішку».

Ось і у дівчат є такий товар-задачі. Ви повинні їх співвіднести за схемою.

^ Маса качки 3 кг, а маса поросяти на 6 кг більша. Яка маса поросяти?

Відшукайте схему, яка б відповідала даній задачі. Складіть обернену задачу даній. Змініть умову задачі так, щоб 1 дія була дією множення, і задача перетворилась на складну. Запишіть розв’язок даної задачі.

3. Задачі-жарти.

Ярмарки не бувають без жартів, усмішок. Математика пропонує вам для підняття настрою задачі-жарти.

Скільки буде два плюс два помножити на два (6).

У двох носорогів було два роги. А скільки рогів у 20 носорогів? (20).

48 карасів наловили ми всі. А нас було всього 6. Скільки кожний з нас з’їсть? (8).

^ 4. Складання узору рушника з геометричними елементами.

Ми теж можемо на ярмарку показати свою майстерність. Оздобимо рушник орнаментом з геометричних фігур. Кожен запропонує свої елементи орнаменту.

Згадаємо геометричні фігури, які ми можемо використати для оздоблення.

Геометрія пропонує вам фігури, а ви їх назвіть, а потім сформуйте з них узор.










^ 5. Завдання на конструювання.

Геометрія пропонує купити гусака. Але гусак незвичайний, у нього є прохання. (Прохання озвучує учень).

Я – гусак, веселий, білий,

Та не дуже я умілий,

^ Ось учора впав я з бочки,

Розлетівся на шматочки.

Поможіть, допоможіть,

із шматків мене складіть.





Треба з розрізаних фігур

зібрати гусака.


На цьому уроці особливу увагу я приділяла формуванню пізнавального інтересу до геометричного матеріалу.

Негнучкість, невелика рухомість процесів мислення, прагнення працювати за шаблоном з боку учнів і вільне чи невільне пригнічення індивідуальності дитини – ось причини, які знижують інтерес дітей до навчання. Тому для підвищення рівня пізнавального інтересу я стала практикувати діалогові уроки. Особливості таких уроків: до багатьох основних правил діти на таких уроках приходять самостійно; муки незнання, суперечка надають стимул до пошуку знання, до пошуку власного шляху пізнання; учень набуває ролі дослідника. експериментатора, вчителя самого себе та товаришів.

Ось один із моментів такого уроку.

^ Тема: Коло.

Мета: Подати спосіб вимірювання довжини кола за допомогою нитки.

Учень побачив, що нитка, закріплена на колі в деяких вільно обраних точках, набула вигляд прямокутника, і він зробив висновок, що коло дуже нагадує многокутник. Цей висновок викликав заперечення у частини учнів, але у цього учня знайшлись і однодумці. Кожна група відстоювала свою позицію.

^ 1-й учень: Вони різні. Коло – це одне, а семикутник – це зовсім інше.

2-й учень: Але в них є центр, і якщо нитку не натягувати, то вона з кола перетвориться у многокутник.

^ 3-й учень: Але в них різна відстань від центру до лінії. Ось тут (робить малюнок на дошці) я можу виміряти і довести, що відстані не рівні. А у кола відстані від центру скрізь однакові.

^ Вчитель. А що відбудеться, якщо закріпити нитку не в 7 точках, а в 20? (діти пробують це).

Учень: многокутник наблизився до кола.

Учень: давайте візьмемо ще більше точок.

^ Учень: ну і що ж? Многокутник стає схожим на коло, але він все одно інший.

Учень: може коло – це такий много-много-многокутник?

Учень: так, тільки кутки не можемо роздивитися, бо вони дуже маленькі.

Вчитель: спробуйте накреслити свій много-много-многокутник і відійдіть від нього якомога далі.

^ Учні: (хором) все змивається, кути зникають.

Учень: коло – це многокутник, у якого дуже багато кутів, ми їх не можемо роздивитись.

Діти зробили відкриття.

Дійсно в математиці коло ще розглядається і як стан правильного многокутника при необмеженому збільшенні його сторін.

Радощів і подиву в мене було не менше, ніж у дітей. Орієнтування навчання на свободу думки дитини, на цінність будь-якого міркування робить процес навчання взаємозбагачуючим і взаємоцікавим, формуючи стійкий пізнавальний інтерес до навколишнього світу, його явищ і законів.

У такий спосіб я формую пізнавальний інтерес на уроках математики, але і позакласна діяльність має неабиякі можливості щодо вирішення цього питання.


^ Формування пізнавального інтересу у позакласній роботі з математики.

З метою формування стійкого пізнавального інтересу до математики, розширення кругозору дітей щодо цієї науки, було проведено серію позакласних заходів «У світі цікавої математики»(2 клас)

  • ігровий атракціон;

  • математичне змагання «Міркуй, рахуй, відгадуй»;

  • гра «Зоряна година»;

  • математичний брейн-ринг;

  • математичний КВК;

  • математичний ранок.

Ці заходи відкрили перед учнями великі можливості математики. Діти зрозуміли, що за допомогою математичних знань можна дізнатись про цікаві речі з оточуючої дійсності, розважитись, підняти настрій собі і друзям.

В межах однієї роботи не можна освітити весь хід заходів, але подам основний зміст і цікаві моменти.


«Ігровий атракціон»

(Спортивно-математичні розваги).

^ 1. «Арифметичний квач».

Усі гравці нумеруються за допомогою карток і стають у коло. Учень з найбільшим номером – ведучий. Він може стояти у центрі кола. Ведучий називає яке-небудь число, менше від свого номера. Гравець, що має це число, кричить: «Я – квач», – і біжить поза колом до того учня, номер якого доповнює число квача до номера ведучого. Якщо квачу вдається торкнутися учня, то він сам стає ведучим, а ведучий займає місце (і номер) квача. Гравець, що з номером-доповнення, може втікати від квача. Якщо цей гравець оббіжіть коло і стане на своє місце незакваченим, то він стає ведучим.

2. «Біг за роздумом».

Учні шикуються по лінії майданчика. На відстані 15 м від них контрольна лінія. Ведучий оголошує запитання або завдання.

Наприклад:

  1. 10 дм відняти 2 см;

  2. 30 відняти 10 коп;

  3. зменшити 62 на 34;

  4. вісім повторити доданком 5 разів.

Право на відповідь одержує той гравець, який першим добіжить або дійде до контрольної лінії. Гравець, який перетне контрольну лінію останнім, виконує штрафне завдання. Наприклад, назвати всі пари одноцифрових чисел, які в сумі дають 13. Штрафне завдання одержує і учень, який першим відповідав, але помилився.

^ 3. «Хто далі?»

Учні шикуються по ширині майданчика в 2-3 колони. Кожна колона виділяє суддю-обчислювача. Попереду колон на відстані 10 і 15 метрів проводять дві лінії. У кожного гравця, що стоїть першим у колоні, у руках мішечок з піском (250-300 г). За сигналом ведучого гравці кидають свої мішечки на дальність. Якщо мішечки буде закинуто за дальшу лінію – 10 очок, між лініями – 5 очок, ближче першої лінії – 1 очко. Числа записують судді. Діти, що кинули мішечки, біжать за ними, передають їх іншим гравцям, а самі стають позаду колони. Виграє колона, яка в сумі набере більше очок. Якщо суддя помилився в обчисленні, очки колони не зараховуються.

^ 4. «Математичні дії».

Учні стають у коло, у центрі якого знаходиться дзиґа. Вчитель обертає дзиґу. Той учень, на якого вкаже стрілка, називає будь-яке число.

Перший етап: Вчитель, виконавши (про себе) будь-яку математичну дію, повідомляє учню його результат. Учень повинен швидко відповісти, яка це була дія.

Доки гравець міркує, решта учнів разом з вчителем хором рахують десятками. Якщо учень не відповідає, за нього відповідають інші учні. Якщо учень дав правильну відповідь, йому зараховують 1 очко.

Другий етап: Вчитель ускладнює завдання. Гравцю потрібно назвати не тільки дію, але й число, над яким виконували дію. Переможцем стає той, хто набере найбільшу кількість очок. У процесі гри роль ведучого можна доручити учню, який у сумі має більше очок.

Подібні рухливі математичні ігри можна використовувати на уроках фізичного виховання, а також під час великої перерви.

^ Гра-змагання «Міркуй, рахуй, відгадуй».

Вчитель: Сьогодні ми вперше здійснимо подорож у світ цікавої математики. Про те, що ми будемо зараз робити, ви дізнаєтесь, відгадавши ребуси. Спочатку треба прочитати слова, написані на картках, а потім прочитати слова, написані на звороті карток.




100 лиця С 3 Ж Р 1 А


Столиця Стриж Родина


Вчитель. Тепер прочитайте хором, що ви будете сьогодні робити.

Учні: Міркувати, рахувати, відгадувати.

Учитель: Таким чином, діти, ви сьогодні здійсните «мандрівку» в світ цікавих загадок, запитань, задач, будете змагатись, щоб виявити, яка команда найкмітливіша. Уявіть собі, що кожен ряд парт – це корабель, а учні, які сидять на цьому ряду – члени команди. За кожну правильну відповідь команда буде одержувати зірочку. Переможе та команда, яка набере більше зірочок.

^ Зміст завдань.

1. Розв’язування задач у віршах.

Ми за чаєм не нудьгуєм,

По дві чашки випиваєм.

Вісім чашок, вісім пар –

Випиваєм самовар.

Чашок паєм всього по парі,

Скільки чашок в самоварі? (16).


4 хлопчики ішли

По шість саджанців несли

А за ними п’ять дівчаток

Несли саджанців десяток.

Підрахуйте, скільки всіх

Було саджанців у них.


Вугілля я на воза взяв

Кілограмів 100 поклав.

Їздив я чотири рази

Скільки я привіз, хто скаже?

2. Виконання геометричних завдань.

а) Поміркуйте над малюнком:

А К Д Н

Який шлях довший від А до В:

М О Т Р по ламаній АСДЕВ чи по ламаній

АМКОДТНРВ?

С Е


^ АСДЕВ = АМКОДТНРВ

б) Як не відриваючи олівця від паперу поділити зображену фігуру на 6 рівних трикутників?










в) Переклади 2 палички, щоб одержати 3 квадрати.










3. Розв’язування задач-жартів.

  1. Пара коней пробігла 20 км. Скільки пробіг кожен кінь?

  2. Сім горобців спустились на грядку, стрибають і щось клюють. Хитрий котик раптом підкрався, миттю схопив одного і помчав. Скільки тепер залишилось їх на грядці?

  3. ^ Три курки за три дні знесли три яйця. Скільки знесуть яєць 12 курок за 12 днів?

До цього змагання можна підбирати різноманітні головоломки, ребуси, кросворди, математичні ігри типу «Задумай число».


^ Гра «Зоряна година».

В основі лежить розв’язування математичних ланцюжків і природознавчий матеріал. Наведу кілька прикладів завдань, які виконувались.

Діти розв’язують ланцюжок і вказують номер тварини, за правильну відповідь отримують фішку.

1) Яка тварина може не їсти кілька днів?

11 Жирафа

6 Верблюд 39÷1±56 = 5=80÷1±2÷6=10=14 (6)

12 Носоріг

2) Яка морська тварина дихає повітрям, своїх малюків годує молоком?

58 Дельфін

86 Акула 4÷4÷1±84÷1 = 60÷10–5±57 =29 (58)

51 Кит

3) Яка риба без луски?

3 Сом

67 Щука 100÷1 = 96÷2÷9÷1÷6÷10=3÷9 (3)

84 окунь

4) Який звір самий охайний?

12 Їжак

4 Заєць 3*4÷6*10÷5* 9± 64÷10±8÷9 (2)

2 Барсук

5) Яке дерево не гниє, а його деревина з часом стає міцнішою?

57 Кедр 5*2÷1± 64 = 18±4÷10*2÷1± 62 (74)

62 Сосна

74 Смерека

Подібних завдань можна скласти чимало і до того ж на різноманітну тематику.


Математичний брейн-ринг.

Приклади питань для гравців.

  1. Який годинник показує вірний час тільки два рази на добу? (зламаний)

  2. Якщо перевернути цифру зверху униз, вона зменшиться на 3. Яка цифра? (9)

  3. Коли ми дивимось на число 3, а кажемо 15?

  4. Дві доньки, дві матусі, бабуся з онукою? Скільки всіх? (3).

  5. У якому місяці 28 днів? (у будь-якому).

  6. У огорожі довжиною 20 м (огорожа не має поворотів), стовп від стовпа стоїть на відстані двох метрів. Скільки усього стовпів?

  7. У казках кажуть «за тридев’ять земель». Скільки це? (27 – на Русі рахували дев’ятками).

У перерві між завданнями можна розповісти дітям смішинки, загадки, прислів’я з використанням числового матеріалу.

Смішинка «Один із тисячі».

  • А де ж ти, чоловіче, зараз працюєш?

  • Та на великих будовах! – каже той.

  • А як же так? Ти ж з Києва не виїжджав.

  • А ти чув про могутній крокуючий екскаватор? – питає ледар.

  • Чув.

  • А знаєш, що він 1000 робітників замінює. Так ото ж я один із тієї тисячі.
  1   2



Схожі:

Автор Циба Олена Юріївна, вчитель початкових класів 2010 п ояснювальна записка iconМ. П. вчитель початкових класів сзш І-ІІІ ст. №1 смт. Муровані Курилівці Рецензент: Овчарук О. О. методист рмк затверджено на раді районного методичного кабінету протокол
Автор: Войт М. П. – вчитель початкових класів сзш І-ІІІ ст. №1 смт. Муровані Курилівці
Автор Циба Олена Юріївна, вчитель початкових класів 2010 п ояснювальна записка iconВиховні години для школярів молодших класів вступ
Автор Джула Галини Іванівна – вчитель початкових класів Полянської зош І-ІІІ ст
Автор Циба Олена Юріївна, вчитель початкових класів 2010 п ояснювальна записка iconКамінська Олена Феодосіївна вчитель початкових класів, «Старший вчитель»
Тема її досвіду: «Усна народна творчість як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів.» Учні Олени Феодосіївни...
Автор Циба Олена Юріївна, вчитель початкових класів 2010 п ояснювальна записка icon1 Дорогий друже!
Автор: Анжела Анатоліївна Кухцяк — вчитель початкових класів Гусятинської зош І-ІІІ ст
Автор Циба Олена Юріївна, вчитель початкових класів 2010 п ояснювальна записка icon1 Дорогий друже!
Автор: Тетяна Володимирівна Безпалько — вчитель початкових класів Гусятинської зош І-ІІІ ст
Автор Циба Олена Юріївна, вчитель початкових класів 2010 п ояснювальна записка icon1 Дорогий друже!
Автор: Парфутко Майя Вікторівна — вчитель початкових класів Гусятинської зош І-ІІІ ст
Автор Циба Олена Юріївна, вчитель початкових класів 2010 п ояснювальна записка iconПроект впровадження педагогічної інновації Інформаційні технології навчання. Ікт на уроках у початкових класах
Автор-розробник проекту: Виноградова Наталія Василівна, спеціаліст І категорії, вчитель початкових класів Попельниківської зош І-ІІІ...
Автор Циба Олена Юріївна, вчитель початкових класів 2010 п ояснювальна записка iconКучерява Ганна Олексіївна вчитель початкових класів, «Старший вчитель»
Активні форми організації навчально – пізнавальної діяльності учнів на уроках в початкових класах
Автор Циба Олена Юріївна, вчитель початкових класів 2010 п ояснювальна записка iconТема досвіду
Автор досвіду: Дашковська Тамара Віталіївна, вчитель початкових класів, вища категорія, педагогічний стаж роботи – 21 р
Автор Циба Олена Юріївна, вчитель початкових класів 2010 п ояснювальна записка iconПрограма виховної роботи "У сузір’ї стати зіркою" Автор: Олена Лисенко, вчитель Яготинської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 Пояснювальна записка
Реформування сучасної освіти, реалізація ідей гуманістичної педагогіки зумовили необхідність створення нових виховних проектів. Серйозна...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи